Суспільно-географічний комплекс великого міста (24213)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ І

1.1 Теоретичні основи суспільно-географічних досліджень великого міста

1.2 Велике місто, як об’єкт дослідження

1.3 Суспільно-географічний комплекс великого міста

РОЗДІЛ ІІ

2.1 Суспільно - географічний комплекс міста Москва

2.2 Демографічна ситуація

2.3 Промисловість

2.4 Сфера послуг

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП


У даній роботі нами буде розглянуто велике місто, як об’єкт дослідження, суспільно-географічний комплекс великого міста, суспільно-географічний комплекс міста Москва, її демографічна ситуація, промисловість Москви та сфера послуг.

Суспільна географія визначається як наука про територіальну організацію і комплексно-пропорційний розвиток матеріально-речовинних і духовних компонентів діяльності людини.

У сучасних умовах посилюється роль управління соціально-економічними процесами як у країні, так і в окремих її регіонах і великих містах на основі наукових підходів. Розвиток найбільших міст поки що залишається некерованим, хоча вони є центрами політичного, культурного життя та одночасно джерелами виникнення всіх суперечностей і проблем економіки. Даний розвиток повинен відповідати потребам та інтересам країни й здійснюватися в унісон з її соціально-економічним прогресом. Разом із зростанням міст в історичному ракурсі з’являлися супутні проблеми урбанізації, організації міської інфраструктури, зайнятості населення і його міграції, збалансованості економіко-виробничого комплексу.

Можна говорити про те, що історія людства – це історія розвитку міста. Особливе значення має вивчення проблеми великого міста в перехідний період, в умовах суспільства, що трансформується.

Без перебільшення можна сказати, що великі промислові міста, де зосереджена основна частина населення країни, є центрами політичного, економічного, духовного життя суспільства, тобто традиційно ситуація складалася так, що саме міста були джерелами наукових, політичних, економічних, культурних та інших ідей, інноваційними центрами, що стимулювали перетворення суспільства.

Традиційно міста являлись ілюстрацією соціальної нерівності, ефективності чи неефективності управління, джерелом соціальної напруги, соціальних конфліктів. Не випадково всі найбільш актуальні проблеми суспільства, що потрапляють у коло зору соціологів та інших дослідників у останнє десятиліття, так чи інакше, пов’язані з проблемами міста. Це проблема соціальної напруги і соціального конфлікту, взаємовідносини міських і обласних суб’єктів управління, міська та муніципальна власність, інформаційний простір міста і багато-багато іншого.

Дослідження міста повинно відіграти важливу роль у формуванні і зміцненні міської свідомості населення, підвищенні активності її прояву, розширенні сфери застосування зусиль самих жителів по удосконаленню їх міського оточення. Думки жителів щодо поліпшення функціонування міста, їх обслуговування, транспорту і т.д., що надходять до міських органів управління, сприяють осмисленню об’єктивних закономірностей і протиріч розвитку міста як цілісного організму. Відкривається реальний шлях до широкого узагальнення соціальних процесів і явищ, що спостерігаються в місті, до вироблення більш гнучких підходів і практичних дій для поліпшення функціонування міського організму.

Науково-технічний прогрес за останні десятиліття розвивалися такими бурхливими темпами, що внесли до життя людини і оточуючого середовища значні зміни. Частину з них, якщо не більшість, неможливо було передбачити завчасно. Між тим, темпи зростання урбанізаційних процесів визначають нові дослідження, вносячи раніше не передбачені і не враховані фактори, що значно змінюють екологічні умови життя людини. Загроза негативних наслідків зростання міст вимагає серйозно віднестися до проблем його наукового регулювання. Але це зовсім не означає припинення розвитку міст.

Безпосередня участь міських жителів у формуванні свого життєвого середовища покликана сприяти задоволенню різноманітних життєвих потреб людей – працевлаштуванню за місцем проживання, поліпшення демографічної ситуації, отримання послуг, самовираженню, творчості, соціалізації, прищепленню навичок спілкування, оволодінню правами та обов’язками міських жителів.

Останнє десятиліття суттєво змінило і зовнішній вигляд великих міст, і внутрішні процеси в такому складному соціальному організмі як місто.



РОЗДІЛ І


1.1 Теоретичні основи суспільно-географічних досліджень великого міста


Серед найважливіших напрямів дослідження міста виділяються: його аналіз як форми розселення, середовища функціонування і розвитку специфічної соціально-територіальної спільноти людей; як проблеми відтворення соціальної структури і способу життя цієї спільноти в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання на базі властивого місту матеріально-речового комплексу. Важливою стороною дослідження міста є закономірності розвитку соціально-поселенської структури, що виступає в якості результату взаємодії поселенської мережі з соціальною організацією суспільства. Тут суттєве значення має аналіз взаємозв’язку соціально-класової структури і поселенської мережі, на основі якого вирізняється соціально-поселенська структура як ієрархічно організований взаємозв’язок соціальних типів міських та сільських поселень.

Тобто, предметну сферу досліджень міста складають:

дослідження міста як форми розселення, середовища функціонування і розвитку специфічної соціально-територіальної спільноти людей;

аналіз формування демографічної і професійної структури міста;

аналіз закономірностей розвитку соціально-поселенської структури, що виступає в якості взаємодії поселенської мережі з соціальною організацією суспільства;

аналіз взаємозв’язку соціально-класової структури і поселенської мережі;

дослідження особливості соціально-поселенської структури як ієрархічно організованого взаємозв’язку соціальних типів міських та сільських поселень;

аналіз специфіки урбанізації в різних соціальних умовах;

аналіз зв’язку урбанізації і індустріалізації;

аналіз удосконалення і розвитку складових соціальної інфраструктури у відповідності з потребами міських жителів у житлі, в різних формах і видах побутового, соціального і культурного обслуговування;

дослідження міських проблем відтворення, розподілу, обміну та споживання на базі міського матеріально-речового комплексу;

аналіз специфіки спілкування в міському середовищі;

дослідження маргінальних прошарків міського населення;

дослідження функціонування соціальної організації міста;

дослідження функціонування соціальних інститутів міста;

розробка програм соціального управління містом;

соціальне планування міської соціально-територіальної спільноти;

забезпечення комплексності соціально-економічного розвитку міста [4].

На рубежі XX-XXI ст. вітчизняна соціологія міста розвивалася переважно на рівні прикладних досліджень. Хронологічно можливо визначити кілька етапів розвитку дослідження міста:

-перше десятиліття XX ст. - пов'язане з розробкою моделі «ідеального міста»;

-дискусії 20-30-х років між «урбаністами» та «дезурбаністами», які точилися навколо проблем соціалістичного розселення;

-дослідження 60-х років - охоплювали проблеми регулювання зростання великих і малих міст, активізації роботи міського транспорту та сфери обслуговування, вивчення ролі міграції в розвитку міст, розробки планів їх соціального розвитку, дослідження проблем адаптації до міського способу життя, відродження урбанфутурології, вивчення проблеми урбанізованих районів, специфіки міського середовища тощо;

-дослідження 70-80-х років - зосереджувались на вивченні якості міського середовища, відмінностей між містом і селом, аналізі чинників еволюції міст, розвитку теорії соціального управління містом, визначенні специфіки радянської урбанізації тощо;

- 90-ті роки - поч. XXI ст. - характеризуються вивченням соціальної структури міста, організації сучасного життєвого простору, процесів територіальної диференціації та соціальної сегрегації у місті [6].

У дослідженні міста вносять вклад багато наукових дисциплін. Становлення дослідження міста не можна уявити собі без урахування тих результатів, що були накопичені науками, причетними до міської проблематики. У теорії містобудування, місто стало визначатися як середовище, що включає до себе систему соціальних інститутів, які забезпечують життєдіяльність міського населення, як створена людиною сфера необхідна для різнобічної діяльності.

Вивчаючи соціальні процеси і явища, що відбуваються в місті, соціально-демографічні проблеми міського соціуму, проблеми соціального, економічного, культурного управління і розвитку комунального господарства, дослідження міста тісно пов’язане з демографією, економічними науками, статистикою (соціальною статистикою), соціальною психологією, культурологією, теорією соціального управління тощо.

Як конкретний результат дії основних суспільно-географічних законів розглядаються суспільно-географічні комплекси, під якими розуміються виокремлені на основі суспільно-географічних зв’язків територіальна і комплексно-пропорційна структури матеріально-речовинних і духовних компонентів діяльності людини. Такі суспільно-географічні утворення виступають інваріантним об’єктом вивчення суспільної географії [8].


Случайные файлы

Файл
47048.rtf
102586.rtf
22938-1.rtf
70814-1.rtf
112763.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.