Регіональна економіка промисловості України (23592)

Посмотреть архив целиком















КУРСОВА РОБОТА

«Регіональна економіка промисловості України»




Вступ


Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого у народному господарстві. Промисловість як провідна ланка господарства України визначає рівень її економічного розвитку, спеціалізацію економіки, масштаби участі в територіальному поділі праці й інтенсивності територіально-економічних зв’язків1.

Структура промислового комплексу:

1) Важка промисловість:

– машинобудівний комплекс,

– металургійний комплекс,

– хімічно-лісовий комплекс,

– промисловість будівельних матеріалів,

– паливно-енергетичний комплекс.

2) Легка промисловість.

3) Харчова промисловість.

В табл. 1 – 2 наведені підсумки роботи промисловості України за січень-вересень 2007 року2, які розглянуті в курсовій роботі в регіональному розрізі за видами промислової продукції згідно завданню варіанту №20.


Таблиця 1. Обсяг реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності за січень-вересень 2007 року


Обсяг реалізованої промислової продукції, робіт, послуг

млн.. грн.

у% до всієї реалізованої продукції

Промисловість України

425455,2

100

Добувна промисловість

36775,8

8,7

Добування паливно-енергетичних корисних копалин

18001,0

4,3

Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних

18774,8

4,4

Переробна промисловість

326435,3

76,7

з неї



Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

59585,3

14,0

Легка промисловість

3800,7

0,9

текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра

2773,4

0,7

виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

1027,3

0,2

Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів

2987,7

0,7

Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність

8024,6

1,9

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення

35669,2

8,4

Хімічна та нафтохімічна промисловість

27525,7

6,5

хімічне виробництво

20483,6

4,8

виробництво гумових та пластмасових виробів

7042,1

1,7

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

17757,6

4,2

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

108123,1

25,4

Машинобудування

58232,8

13,6

виробництво машин та устатковання

17633,0

4,1

виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання

10690,5

2,5

виробництво транспортних засобів та устатковання

29909,3

7,0

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

62244,1

14,6




Таблиця 2. Виробництво найважливіших видів промислової продукції, аналізуємої в курсовій роботі, по місяцях 2005, 2006 і 2007 років (Україна разом)


січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

М'ясо і субпродукти харчові свійської птиці, свіжі чи охолоджені, тис. т













2005

20,7

19,8

21,7

20,0

22,3

22,1

22,1

21,0

22,3

21,6

23,0

26,9

2006

23,7

24,3

25,2

26,0

26,9

26,7

26,3

26,5

26,1

26,2

26,3

28,8

2007

28,3

28,4

31,5

33,5

32,8

33,1

34,2

32,4

30,7




Молоко оброблене рідке, тис. т













2005

58,8

57,8

70,2

62,9

71,1

75,7

75,2

77,6

74,5

71,3

69,7

63,0

2006

59,9

60,2

70,5

62,0

71,2

73,4

75,9

69,8

65,6

64,5

60,8

59,8

2007

61,0

62,4

64,5

68,3

75,8

74,6

73,8

73,9

71,2




Вершки, тис. т













2005

0,8

0,7

0,8

2,2

3,4

3,0

2,7

2,5

1,0

0,9

0,9

1,9

2006

0,6

0,5

0,8

0,8

1,0

2,1

1,5

1,2

1,5

1,1

1,1

0,9

2007

0,7

0,9

1,2

1,3

1,1

1,2

1,2

1,5

1,1




Сир свіжий неферментований та сир кисломолочний, тис. т













2005

5,6

6,5

7,0

7,0

7,2

6,6

6,7

6,8

7,1

7,3

7,4

7,7

2006

6,7

7,8

8,2

7,2

8,2

7,1

7,4

7,1

7,8

8,4

8,3

8,0

2007

7,6

8,1

8,4

7,6

8,5

7,4

7,8

7,7

7,8




Продукти кисломолочні, тис. т













2005

36,6

38,2

42,4

42,2

44,0

46,1

45,3

45,4

39,8

38,2

38,0

37,8

2006

37,7

40,5

45,2

41,7

47,4

46,5

50,6

46,6

40,3

40,9

40,5

40,3

2007

42,4

42,4

44,2

42,5

51,5

51,2

50,7

50,8

42,4




Масло вершкове, тис. т













2005

4,3

4,4

6,5

9,1

14,5

16,3

15,8

13,5

12,2

9,8

6,3

5,3

2006

4,9

5,1

7,1

7,9

12,6

14,9

13,1

11,0

9,6

7,5

4,8

4,1

2007

3,5

3,1

5,8

7,7

12,4

13,0

12,7

11,5

10,4




Олія соняшникова нерафінована, тис. т













2005

113,9

99,6

112,3

112,7

102,4

87,5

70,8

42,8

78,4

167,0

175,7

183,7

2006

170,1

163,0

182,2

178,8

183,2

166,9

171,5

114,7

61,4

185,1

183,2

190,0

2007

201,3

175,9

194,7

191,7

206,6

184,3

166,1

106,3

108,5




Цукор-пісок, отриманий з цукру-сирцю тростинного чи бурякового, тис. т













2005

7,7

9,3

0,7

8,0

11,3

102,2

373,0

995,4

503,8

101,0

2006

11,2

2,0

0,6

299,9

1088,2

922,6

280,4

2007

15,6

0,3

0,04

208,1




Тканини – всього, млн.. м2













2005

8,2

9,0

8,6

9,7

8,8

9,7

9,7

10,5

8,8

10,2

10,5

8,7

2006

6,8

7,7

8,6

8,3

8,2

8,4

8,6

8,5

7,3

7,9

9,4

8,9

2007

7,5

8,6

9,7

9,1

8,9

9,7

9,7

8,7

9,3




Вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні машинного чи ручного в’язання, млн.. пар













2005

2,9

3,9

5,2

5,0

4,6

5,0

3,9

4,6

4,9

5,0

4,3

4,3

2006

2,6

3,9

5,0

4,8

4,8

3,9

3,2

3,9

4,7

4,6

4,8

4,1

2007

3,2

4,6

4,4

5,7

5,7

4,7

3,4

4,0

4,7




Светри, джемпери, пуловери, жилети та вироби аналогічні трикотажні машинного чи ручного в’язання, тис. шт.













2005

310,4

298,9

352,2

359,4

334,9

413,8

376,0

485,6

473,9

446,3

424,3

448,6

2006

341,2

346,7

459,7

457,9

414,7

484,0

396,0

366,7

318,2

287,5

270,4

285,6

2007

201,5

221,4

355,2

296,6

233,5

286,7

349,0

320,5

398,4




Одяг верхній трикотажний, тис. шт.













2005

345,7

304,0

395,1

361,8

360,9

315,8

436,3

332,0

381,1

289,9

278,9

287,3

2006

328,8

336,5

535,0

449,5

455,2

411,0

373,1

448,9

461,4

470,4

434,0

541,5

2007

243,4

225,3

292,8

304,7

295,1

260,3

300,3

309,5

386,2




Трикотаж спідній,

тис. шт.













2005

1620,4

1770,4

2148,2

2173,9

2301,0

2179,3

1695,2

1509,4

1641,1

1885,4

1809,6

2069,2

2006

1830,6

2363,5

2454,0

2337,6

2420,6

2571,8

2055,0

1910,2

2273,5

2020,0

2176,8

2116,3

2007

2270,9

2560,2

2740,8

2308,3

2386,2

2450,1

2387,1

2055,0

2179,3




Взуття, тис. пар













2005

1282,5

1555,1

1657,5

1742,2

1585,8

1555,0

1301,2

1611,7

1719,4

1519,5

1769,1

1788,1

2006

1406,6

1757,8

1880,4

1651,2

1645,2

1189,0

1227,0

1552,7

1760,0

1710,8

1802,0

1647,8

2007

1238,9

1503,6

1751,1

1717,3

1641,5

1747,6

1461,0

1944,5

1854,7




Папір та картон для графічних робіт некрейдовані, тис. т













2005

3,4

3,1

3,5

3,7

3,4

3,5

3,5

4,0

3,8

4,0

3,8

4,0

2006

3,8

3,1

3,4

3,7

3,8

4,0

3,6

4,1

3,4

4,5

4,4

4,5

2007

3,7

3,2

3,7

3,8

3,3

3,2

2,8

3,3

2,4




Папір побутового та санітарно-гігієнічного призначення, тис. т













2005

8,8

8,9

9,6

9,1

9,1

7,8

9,3

9,9

8,9

8,9

8,3

8,7

2006

8,5

8,7

9,8

9,6

9,1

9,0

9,5

8,9

9,1

8,4

8,3

9,1

2007

9,8

8,9

9,7

9,2

10,5

9,9

9,9

11,8

9,5




Папір та картон спеціальні некрейдовані; папір сигаретний, не розрізаний за розмірами, тис. т













2005

25,1

21,1

28,0

25,3

26,0

25,2

28,1

26,0

28,0

29,2

28,6

27,2

2006

25,1

22,7

24,3

26,8

25,7

25,9

31,2

28,4

26,9

26,7

25,9

28,7

2007

30,3

27,3

29,0

32,3

31,1

31,0

35,6

32,9

31,3




Цемент, тис. т













2005

506,2

515,9

684,1

1121,8

1128,9

1303,7

1379,5

1328,4

1317,7

1229,1

913,9

732,9

2006

489,0

482,9

798,7

1199,7

1336,3

1390,6

1527,7

1515,0

1417,6

1351,9

1173,5

1049,3

2007

762,2

671,0

1062,8

1371,2

1560,4

1493,7

1485,8

1463,4

1514,9




Трактори для сільського та лісового господарства, шт.













2005

316

230

438

666

533

517

556

572

453

391

383

480

2006

217

250

144

343

390

365

410

389

308

396

221

271

2007

254

424

482

558

381

278

258

520

464




Автомобілі легкові,

шт.













2005

11865

13140

15743

14046

13824

16004

15314

14218

17745

18937

20747

20651

2006

15749

18484

20726

21096

21278

21269

23168

19873

22828

25498

28886

28462

2007

24670

27617

27903

28424

26516

28379

31042

32514

33742




Автобуси, шт.













2005

189

178

265

332

358

379

377

419

462

472

526

698

2006

386

528

600

647

681

601

600

621

716

724

727

815

2007

610

678

685

662

667

745

701

720

794







1. Перелік промислових регіонів України першої «десятки» (карта-схема)


Промислове виробництво розміщене по території республіки нерівномірно. Найвища його просторова концентрація склалася в індустріально розвинутих областях з переважанням підприємств важкої промисловості (Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька). Виділяються також Київська (включаючи м. Київ), Харківська, Одеська, Львівська та інші області, де основний обсяг промислового виробництва територіально зосереджений в обласних центрах (рис. 1– 9) [10].


Рис. 1. – Причорноморський економічний район (Площа – 113,4 тис. км2. склад – Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська і Херсонська області)



Рис. 2. – Волинський економічний район (Площа – 40,3 тис. км2, склад – Волинська і Рівненська області)


Рис. 3. – Центральноукраїнський економічний район (Площа – 45,5 тис. км2, склад – Черкаська і Кіровоградська області)



Рис. 4. – Карпатський економічний район (Площа – 56,6 тис. км2, склад – Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька області)


Рис. 5. – Подільський економічний район (Площа – 60,9 тис. км2, склад – Тернопільська, Хмельницька і Вінницька області)


Рис. 6. – Столичний економічний район (Площа – 90,7 тис. км2 (15,0% території України), склад – Житомирська, Київська (разом із м. Києвом) і Чернігівська області)


Рис. 7. – Північно-Східний економічний район (Площа – 83,9 тис. км2, склад – Полтавська, Сумська і Харківська області)


Рис. 8. – Придніпровський економічний район (Площа – 59,1 тис. км2, склад – Дніпропетровська і Запорізька області)


Рис. 9. – Донецький економічний район (Площа – 53,2 тис. км2 (8,8% території України), склад – Донецька і Луганська області)


Таким чином, за загальними обсягами випуску промислової продукції в Україні за січень – вересень 2007 року рейтинг першої «десятки» в Україні по питомій вазі займають наступні регіони (обласний розріз):

1. Донецька область – 21,04%

2. Дніпропетровська область – 17,91%

3. Луганська область – 8,94%

4. Запорізька область – 8,26%

5. Полтавська область – 6,77%

6. Харківська область – 4,95%

7. м. Київ – 4,85%

8. Одеська область – 2,80%

9. Київська область – 2,74%

10. Львівська область – 2,65%

За темпом росту обсягів промислової продукції за січень – вересень 2007 року відносно січня – вересня 2006 року рейтинг першої «десятки» в Україні займають наступні регіони:


Рейтингове місце

Темпи приросту, зниження (–) обсягів промислової продукції, відсотків

Січень-вересень 2007 р. до січня-вересня 2006 р.


Україна

10,7

1

Волинська

36,3

2

Черкаська

25,5

3

Чернівецька

21,7

4

Закарпатська

21,3

5

Тернопільська

20,7

6

Запорізька

18,5

7

Хмельницька

17,2

8

Рівненська

15,8

9

Кіровоградська

14,4

10

Одеська

12,5




2. Легка промисловість України


Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості у вигляді сировини і допоміжних матеріалів (у харчовій, машинобудуванні та ін.). Найбільш тісні зв’язки вона має із сільським господарством і хімічною промисловістю – основними постачальниками сировини для галузі, а також машинобудуванням.

Легка промисловість – це комплексна галузь, що включає майже 20 підгалузей, які можуть бути об’єднані в три групи:

текстильна, в тому числі, бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, трикотажна. Сюди входить первинна обробка льону, шерсті та ін., виробництво нетканих матеріалів, в’язання сіток, виробництво текстильної галантереї та ін.;

швейна;

шкіряно-взуттєва і хутрова.

Ефективність галузі залежить від багатьох економічних факторів та раціонального розміщення її підприємств. Для легкої промисловості характерна менш виражена, порівняно з іншими галузями, територіальна спеціалізація, бо практично в кожній області є ті чи інші її підприємства.


2.1 Виробництво тканин


Головною галуззю текстильної промисловості в Україні, як і в усьому світі, є бавовняна галузь. На неї припадає майже 50% усіх тканин, що виробляються. Бавовняне виробництво країни знаходиться у великій залежності від постачальників сировини. Тому передбачається відновлення бавовництва у південних районах, що дозволить забезпечити бавовняну промисловість на 70% власною сировиною і значно знизити собівартість виробництва тканин. У Херсоні вже введена експериментальна лінія бавовняно-очисного заводу, що споруджується відповідно до Державної програми розвитку легкої промисловості.

Бавовняна промисловість у своїй структурі має прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробне виробництво. Бавовна є основною сировиною для деяких видів тканин з домішкою синтетичних і штучних волокон.

Тканини та інші вироби з бавовни виробляють у Херсоні і Тернополі (бавовняні комбінати), Донецьку (бавовняно-прядильний комбінат), Нововолинську (бавовняна фабрика), Полтаві (прядильна фабрика), Києві (ватно-ткацька фабрика), Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі (ткацькі фабрики), Нікополі (ниткова фабрика).

Вовняна промисловість є другою за значенням у галузі. Вона виробляє 7,0% усіх тканин України, первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї. Чисте вовняне виробництво майже не збереглось. Як домішки використовують хімічні й синтетичні волокна, бавовну. В Україні діє майже 30 підприємств галузі. Підприємства вовняної промисловості розміщені в Харкові, Луганську, Одесі, Дунаєвцях (Хмельницька область), Сумах, Богуславі, Кременчуці, Лубнах, Чернігові, Кривому Розі, Черкасах; у ряді міст Чернівецької і Закарпатської областей зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни та синтетичних волокон.

Шовкова промисловість виробляє 20,5% усіх тканин України. Вона пов’язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю витіснили природний шовк-сирець. На базі натуральної сировини (шовку-сирцю) діє комбінат у Києві, який випускає високоякісний натуральний шовк (крепдешин і креп-жоржет). Підприємства Черкас, Києва, Луцька виробляють шовкові тканини з синтетичного та штучного волокна. У Києві та Лисичанську виготовляють шовкові тканини технічного призначення.

На власній сировині працює лляна промисловість, яка випускає 7,3% тканин країни. В Україні діє повний цикл виробництва та переробки льону, функціонує понад 30 льонозаводів. Лляні тканини потрібні для виготовлення одягу, тобто, мають побутове призначення. Тканини технічного призначення вирізняються високою міцністю: брезент, пожежні рукави, сировина для взуттєвої промисловості. Лляні тканини виробляють на комбінатах у Рівному і Житомирі, на фабриці в Коростені (Житомирська область). Україна є експортером льоноволокна і льняних тканин.


2.2 Виробництво трикотажних та панчішно-шкарпетних виробів


Трикотажне виробництво продукує в’язані вироби з різних пряж і, орієнтуючись на споживача та трудові ресурси, розміщується у великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Житомирі, Запоріжжі, Донецьку, Чернівцях, Івано-Франківську, Луганську, Хмельницькому, Прилуках. На більш ніж 60 підприємствах підгалузі виробляється до 9% товарної продукції легкої промисловості. У структурі трикотажних виробів переважає виробництво панчішно-шкарпеткових виробів та білизняного трикотажу.

Суттєве значення має також трикотажне штучне хутро. В Україні штучне хутро виготовляють Дарницький шовковий комбінат, Київське виробниче трикотажне об’єднання, фабрики у Жовтих Водах (Дніпропетровська область) і Ясині (Закарпатська область).


2.3 Виробництво взуття


У шкіряно-взуттєвій промисловості зайнято майже 20% працівників легкої промисловості. Взуттєва промисловість виникла на базі натуральної та штучної шкіряної сировини. Підприємства розміщені у Луганську, Львові, Дніпропетровську, Сімферополі, Кременчуці, Івано-Франківську. Дана галузь потребує вдосконалення технології шкіряно-взуттєвого і дубильно-екстрактового виробництва, механізації та автоматизації виробничих процесів, освоєння матеріалів із поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостями.

Шкіряно-взуттєва промисловість після текстильної є найважливішою підгалуззю легкої промисловості. Основна сировина для неї – природна шкіра свійських, диких і морських тварин. Проте широке використання нових синтетичних матеріалів (штучної шкіри, гуми), парусини, вовни (для валяного взуття), тканини суттєво збагатило й доповнило сировинну базу взуттєвого виробництва. Крім того, із шкіри виготовляють одяг, шорно-сідельні та галантерейні вироби, деталі для текстильних та інших машин. На розміщення шкіряного виробництва впливають і центри м'ясної промисловості, а також традиційні способи й види вичинки шкір.

Підприємства шкіряно-взуттєвої промисловості виробляють жорсткі і м'які шкіряні товари, взуття з натуральної і штучної шкіри. Шкіряна промисловість – стара галузь виробництва в Україні. Шкіряні підприємства розміщені у Харкові, Києві, Львові, Василькові (Київська обл.), Бердичеві, Миколаєві. Штучну шкіру виготовляють у Києві, Тернополі, Запоріжжі, Луцьку, шкірзамінники – в Одесі.

Сучасна взуттєва промисловість України перетворена на велику механізовану галузь. Старі взуттєві фабрики у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Миколаєві, Бахмуті, Херсоні реконструйовано; у Луганську, Києві, Львові, Одесі, Василькові, Запоріжжі й Мукачеві збудовано нові великі підприємства. Всього в країні діє 16 шкіряних і 33 взуттєвих виробничих об'єднання і підприємства. Найбільші шкіряні виробничі об'єднання – у Бердичеві («Світанок»), Івано-Франківську, Києві; взуттєві виробничі об'єднання – у Луганську, Львові («Прогрес»), Харкові, Кривому Розі, Хмельницьку.



3. Харчова промисловість України


До галузей харчової первинної переробки сільськогосподарської сировини належать м'ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп'яна, консервна, олійна і крохмале-патокова. Найважливішими факторами розміщення галузей харчової промисловості є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт.