Організаційні процедури аудиту довгострокових кредитів банків (на прикладі ТзОВ "Західно-Українська енергетична компанія") (19788)

Посмотреть архив целиком

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки і менеджменту




Кафедра обліку та аналізу




Курсовий проект

на тему:

Організаційні процедури аудиту довгострокових кредитів банків (на прикладі ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»)

з дисципліни «Організація і методика аудиту»





Виконала:

Студ.гр.ЕОАм-12

Єгорова І.Ю.

Прийняв:

Чубай В. М.





Львів 2010


ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти проведення аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії»

    1. Мета і завдання аудиту довгострокових кредитів банків та аудиту фінансового стану підприємства

    2. Методика аудиту довгострокових кредитів банків та аудиту фінансового стану

    3. Законодавчо-нормативне регулювання обліку та аудиту довгострокових кредитів банків і аналізу фінансового стану підприємства

    4. Типові порушення, що виявляються при аудиті довгострокових кредитів банків

РОЗДІЛ 2. Організація, здійснення та узагальнення результатів аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» в межах перевірки достовірності фінансової звітності

    1. Характеристика ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»

    2. Організація аудиторської перевірки довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»

    3. Здійснення аудиту довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»

    4. Здійснення перевірки взаємоузгодженості даних форм фінансової звітності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»

    5. Здійснення аудиту фінансового стану ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»

    6. Узагальнення результатів аудиторської перевірки фінансової звітності ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»

РОЗДІЛ 3. Формування рекомендацій щодо виправлення таких помилок, які виявлені при аудиті ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії»

3.1 Наявні і потенційні наслідки порушень та помилок, що виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»

    1. Рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»

3.3 Рекомендації щодо формування на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія» механізму внутрішнього аудиту довгострокових кредитів банків для запобігання порушенням

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП


У процесі своєї діяльності кожне підприємство вступає у господарські відносини із постачальниками, працівниками, покупцями та іншими юридичними і фізичними особами. Ці відносини забезпечують нормальне функціонування підприємства. При встановленні господарських відносин між сторонами виникають певні права і зобов'язання.

Для прийняття суб’єктами фінансово-господарської діяльності управлінських рішень виникає потреба у підтвердженні достовірності і повноти інформації, наданій у фінансовій звітності підприємства. Саме професійна перевірка фінансової звітності незалежними суб’єктами – аудиторами і має це забезпечити.

Довгострокові зобов’язання відображаються в пасиві балансу, а значить впливають на показники фінансової стійкості та ліквідності підприємства. Джерелом інформації для відображення довгострокових зобов’язань у фінансовій звітності є дані бухгалтерського обліку. Таким чином, питанням організації та порядку обліку довгострокових зобов’язань у бухгалтерському обліку набувають актуальності.

Метою даного курсового проекту є закріплення теоретичних знань та поглиблення практичних навиків з дисципліни «Організація і методика аудиту» на основі дослідження обліку довгострокових зобов’язань на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія». Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:

  • досліджено нормативно-правову базу яка стосується обліку довгострокових зобов’язань;

  • досліджено економічний зміст та сутність довгострокових зобов’язань;

  • вивчено принципи бухгалтерського обліку довгострокових зобов’язань;

  • проведено аудиторську перевірку довгострокових кредитів банку та фінансового стану підприємства на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»;

  • розглянуто синтетичний та аналітичний облік довгострокових кредитів банку ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»;

  • узагальнено результати проведеного аудиту.

Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних учених, нормативні та законодавчі документи, монографії та спеціальну література у сфері обліку довгострокових зобов’язань. У роботі застосовувалися загальнонаукові методи теоретичного узагальнення і порівняння, абстрагування, аналізу та ін.

Об’єктом дослідження стала фінансова звітність на ТЗоВ «Західно-Українська енергетична компанія».

В Розділі 1 «Теоретичні аспекти проведення аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» курсового проекту аналізуються теоретичні аспекти проведення аудиту даного підприємства, в т.ч. ставиться мета і і окреслюються конкретні завдання щодо аудиту довгострокових кредитів банку та фінансового стану підприємства; аналізується методика аудиту довгострокових кредитів банків та аудиту фінансового стану підприємства; вивчається законодавчо-нормативне регулювання обліку та аудиту; наводяться типові порушення що виявляються при аудиті довгострокових кредитів банку.

В Розділі 2 «Організація, здійснення та узагальнення результатів аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» в межах перевірки достовірності фінансової звітності» надається характеристика підприємства, перелік документів, що використовуються при проведенні аудиту ; здійснення аудиту ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» щодо довгострокових кредитів банкуі достовірності фінансової звітності, фінансового стану підприємства; узагальнюються результати аудиторської перевірки оформленням аудиторських висновків.

В Розділі 3. «Формування рекомендацій щодо виправлення таких помилок, які виявлені при аудиті ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» надається характеристика наявних і потенційних наслідків порушень і помилок, що виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія», рекомендації щодо їх виправлення та щодо формування механізму внутрішнього аудиту на підприємстві для запобігання порушенням. За результатами аналізу розробляють заходи поліпшення фінансового стану підприємства.

У висновках проаналізовано кожен із трьох розділів курсового проекту та зроблено узагальнення щодо досягнення його мети.



РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти проведення аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії


1.1 Мета і завдання аудиту довгострокових кредитів банків та аудиту фінансового стану підприємства


У забезпеченні підприємств коштами, потрібними для здійснення нормальної виробничої діяльності, велику роль відіграють кредити банків. Значення кредитів банків як джерела фінансування виробничо-господарської діяльності особливо зростає у періоди, коли надходжень коштів за реалізовану продукцію ще немає або їх не досить у зв'язку з відсутністю в певні періоди року продукції для реалізації.

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а Інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду – сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Підходи до визначення зобов'язань різні, їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

Головною метою перевірки довгострокових кредитів на підприємстві є виявлення достовірності цільового використання отриманих кредитів та правильності оформлення їх в бухгалтерській звітності.

До завдань аудиторської довгострокових кредитів банків перевірки відносять наступне:

- виявлення помилок реєстрації факту отримання довгострокових кредитів підприємством у бухгалтерському обліку;

- виявлення зловживань щодо використання кредитних грошей посадовими особами;

- відповідність нарахування відсотків за користування кредитом та додаткових відсотків за простроченими кредитами;

- перевірка факту сплати суми довгострокових кредитів та нарахованих по ньому відсотків.

Результати фінансово - господарської діяльності підприємств визначаються на завершальній стадії виробничої і збутової діяльності. 

Основним критерієм діяльності підприємства є отримання доходу. Тому метою аудиту фінансового стану підприємства є визначення правильності відображення фінансового стану підприємства у фінансовій звітності. Доходи (згідно П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення забов"язань, які призводять до зростання власного капіталу. Відповідно до П(С)БО 15 "Доходи" повинні відображатися в звіті про фінансові результати, в балансі і в звіті про рух грошових коштів. В звіті про фінансові результати відображають доходи звітного періоду. 

Тому починаючи перевірку, аудитор повинен ознайомитися з балансом та звітом про фінансові результати (Ф №2), звітом про рух грошових коштів (Ф№3), що дасть можливість зорієнтуватися в джерелах формування доходу підприємства, мати загальну оцінку фінансового стану підприємства, ефективності виробництва.

Потім проводиться аудит в розрізі джерел формування балансового прибутку.

Джерелами інформації для аудиту є дані обліку з рахунків 701,702,703,704. За Кредитом рахунків відображається збільшення (одержання) доходу, за Дебетом - належна сума непрямих податків (Акцизного збору, ПДВ).

Особлива увага звертається на відображення фінансових результатівпри наявності бартерних операцій, експорту продукції, погашення заборгованості працівникам з оплати праці готовою продукцією підприємства.

Завданням аудиту є:

- Оцінка динаміки показників формування прибутку, обгрунтованості фактичної величини утворення прибутку.

- Виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку. 

- Оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації витрат виробництва.


1.2 Методика аудиту довгострокових кредитів банків та аудиту фінансового стану


Взагалі аудит - це системний процес який проводиться незалежно від зовнішніх факторів.

Методика аудиту довгострокових кредитів банків включає в наступні етапи:

  • Здійснення інвентаризації довгострокових кредитів банків,

  • Перевірку наявності первинної документації зі всіма господарськими операціями щодо довгострокових кредитів банків,

  • Перевірку документального оформлення та відображення в обліку інвентаризації довгострокових кредитів банків,

  • Перевірку відповідності довгострокових кредитів банків критеріям визнання згідно П(С)БО 11 «Зобов’язання»,

  • Перевірку цільовості використання довгострокових кредитів банку,

  • Документальне оформлення знайдених порушень при дослідженні документів, операцій і записів.

Інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки дав відповідний поштовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в комп'ютерному середовищі. Запровадження комп'ютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З'явилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп'ютери, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп'ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп'ютерів Існують дві основних складові, які використовує внутрішній аудитор:

* програмне забезпечення аудиту: комп'ютерні програми, що використовуються для перевірки змісту файлів клієнта;

* контрольні дані: дані, що використовуються аудитором для комп'ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп'ютерних програм клієнта.

Юридичним джерелом договірних господарських зобов'язань є господарський договір. Цивільний кодекс (ЦК) України називає господарський договір однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Договір є юридичним фактом. Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями.

Правове поняття зобов'язання має декілька складових: зміст зобов'язання, суб'єкти зобов'язання та правовідносини між суб'єктами. Суб'єктом зобов'язання, як і в будь-яких інших цивільно-правових відносинах, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Сторона, яка має право вимагати від іншої сторони виконання певної дії, називається кредитором, а сторона, яка зобов'язана виконати вимогу кредитора, – боржником. Об'єктом майнових прав є майно, а об'єктом зобов'язального права виступає дія.

В Формі № 1 «Баланс» поняття "зобов'язання" вужче, ніж в цивільному законодавстві: зобов'язання в бухгалтерському обліку виникає не тільки з Цивільного кодексу, а й з інших галузей права: фінансового, трудового чи окремих законодавчих актів, що регулюють економічні відносини;

В курсовому проекті було досліджено один вид зобов’язань – це довгострокові зобов’язання. До довгострокових зобов’язань відносяться отримані позики, випущені облігації, видані закладні, векселі видані, зобов'язання по оренді тощо, якщо вони розраховані на строк погашення більше одного року. В структурі балансу вони представлені чотирма статтями: довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання та інші довгострокові зобов’язання. Для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови відповідно до [2]:

1) оцінка їх може бути достовірно визначена;

2) існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення.

П(С)БО 11 дає перелік даних, які повинні відображатися в примітках до фінансової звітності.

При аудиті банківських кредитів аудитору в якості первинних документів в бухгалтерії підприємства, що перевіряється, надають:

· Виписки банків, якщо відсотки знімаються з розрахункового рахунку;

· Платіжні доручення, якщо відсотки перечіпляються в інший банк;

· Меморіальні ордери банків;

· Виписки банків по кредитному рахунку;

· Кредитні договори;

· Договори про заставу;

· Договори страхування у разі неповернення кредиту;

· Додаткові договори до кредитних угод та інше.

Документи, якими оформлюються господарські операції с грошовими засобами, підписуються керівництвом організації та головним бухгалтером або особами що делеговані ними.

Альтернативним обліком рішень по обліку банківських кредитів в даному випадку може бути спосіб нарахування та обліку відсотків по отриманим кредитам.

Об'єктом аудиту операцій по обліку довгострокових кредитів банків є фінансова звітність підприємства. Для встановлення правильності відображення кредитних операцій аудитор має дослідити кореспонденцію рахунку 50 «Довгострокові позики».

Планом рахунків бухгалтерського обліку встановлюється склад обов'язкових аналітичних рахунків по кожному бухгалтерському рахунку.

Економічний суб'єкт в відповідності з прийнятою обліковою політикою, що розроблена системами управлінського, фінансового та податкового обліку, прийнятою формою обліковця може приймати різноманітні реєстри аналітичного обліку - картки, відомості, журнали, а також їх автоматизовані аналоги.

Аналітичний облік по банківським кредитам на підприємстві повинен бути організований:

· По видам кредитів;

· По банкам, в яких він був отриманий;

· По цільовому призначенню кредитів;

· По строкам (прострочені кредити, кредити строк погашення яких ще не наступив);

Методика аудиту фінансово-господарської діяльності – це сукупність аналітичних процедур використовуваних для визначення фінансово-господарського стану підприємства.

Фахівці в області аудиту приводять різні методи визначення фінансово-господарського стану підприємства. Однак основні принципи і послідовність процедурної сторони аудиту є практично однаковими з невеликими розбіжностями.

Деталізація процедурної сторони методики аудиту фінансово-господарської діяльності залежить від поставлених цілей і різних факторів інформаційного, методичного, кадрового і технічного забезпечення. Таким чином, не існує загальноприйнятої методики аудиту фінансово-господарської звітності підприємства, однак у всіх істотних аспектах процедурні сторони схожі.

Важливе значення для аудиту має його інформаційне забезпечення. Це пов’язано з тим, що відповідно до законодавства України підприємство може не надавати інформацію, що містить комерційну таємницю. Але, звичайно, для прийняття багатьох рішень потенційними партнерами фірми, достатнім є проведення експрес – аудиту фінансово-господарської діяльності. Навіть для проведення деталізованого аудиту фінансово-господарської діяльності найчастіше не потрібно інформації, що складає комерційну таємницю. Для проведення загального деталізованого аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства вимагаються зведення по установлених формах бухгалтерської звітності, а саме: форма № 1 «Баланс; форма № 2 «Звіт про фінансові результати»; форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів «; форма № 4 «Звіт про власний капітал».

Аудит фінансово-господарської діяльності підприємства проводиться в три етапи.

На першому етапі приймається рішення про доцільність аудиту фінансової звітності і перевіряється її готовність до читання. Задачу про доцільність аудиту дозволяє вирішити ознайомлення з аудиторським висновком. Існує два основних типи аудиторських висновків: стандартний і нестандартний. Стандартний аудиторський висновок являє собою уніфікований коротко викладений документ, що містить позитивну оцінку аудиторської фірми про вірогідність представленої і звіті інформації і її відповідності діючим нормативним документам. У цьому випадку проведення аудиту доцільно і можливо, тому що звітність у всіх істотних аспектах об’єктивно відбиває фінансово-господарську діяльність підприємства.

Нестандартний аудиторський висновок складається в тих випадках, коли аудиторська фірма не може скласти стандартний аудиторський висновок у силу ряду причин, а саме: деякі помилки в бухгалтерській звітності фірми, різні невизначеності фінансового і організаційного характеру і т. п. У цьому випадку цінність аналітичних висновків складених по даній звітності знижується.

Перевірка готовності звітності до читання носить технічний характер і зв’язана з візуальною перевіркою наявності необхідних звітних форм, реквізитів і підписів на них, а також найпростішою рахунковою перевіркою проміжних підсумків і валюти балансу.

Мета другого етапу – ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу, це необхідно для того, щоб оцінити умови функціонування підприємства в даному звітному періоді і врахувати при аудиті фактори, вплив яких спричинило зміни в майновому і фінансовому положенні організації і які знайшли своє відображення в пояснювальній записці.

Третій етап є основним в аудиті господарської діяльності. Метою цього етапу є оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану суб’єкта господарювання. Необхідно відзначити, що ступінь деталізації аудиту фінансово-господарської діяльності може змінюватися в залежності від поставлених цілей.

На початку, аудиту доцільно охарактеризувати фінансово-господарську діяльність підприємства, указати галузеву приналежність ті інші відмінні ознаки.


1.3 Законодавчо-нормативне регулювання обліку та аудиту довгострокових кредитів банків і аналізу фінансового стану підприємства


Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Власники, і насамперед колективні власники – акціонери, пайовики та кредитори позбавлені можливості самостійно переконатися в тому, що всі численні операції підприємства, часто дуже складні, правильно відображені в звітності і законі, бо не мають ні доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду.

Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними законодавства необхідне державі для прийняття рішень в галузі економіки й оподаткування.

Що ж таке фінансова звітність підприємства, чим регламентовано порядок її складання, з чого вона складається і на що слід звернути увагу при її перевірці?

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Порядок складання фінансової звітності регламентують такі документи:

  1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV.

  2. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

  3. Перелік видів діяльності, щодо яких складається зведена фінансова звітність, затверджений наказом Мінфіну України від 24.02.2000 р №37.

  4. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Статтею 11 названого Закону фінансова звітність повинна включати:

  1. Баланс.

  2. Звіт про фінансові результати.

  3. Звіт про рух грошових коштів.

  4. Звіт про власний капітал.

  5. Примітки до звітів.

Нормативні документи, що використовуються при аудиті довгострокових кредитів: Закони України: „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”; П(С)БО 11 "Зобов'язання"; Положення про склад витрат на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг) та про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку; План рахунків бухгалтерського обліку та інструкція про його застосування; Інструкція про порядок заповнення річної фінансової звітності та інші.

Відповідно до П(С)БО №11, зобов'язання – це заборгованість підприємства, що виникла, внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Залежно від строку надання підприємству грошових коштів банківський кредит поділяють на: довгострокові та короткострокові кредити банків. В курсовій роботі буде розглянуто довгострокові кредити банків, які є сумою заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов’язанням. Об’єктами довгострокового кредиту банку можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення діючих основних фондів, на нове будівництво, приватизацію та ін.

Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних, активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже зобов'язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином у зв'язку з придбанням товарів та послуг, в кредит, або кредити, які, підприємство отримує для свого фінансування.

При виникненні заборгованості необхідно оформити наступні документи: виписки банку, платіжні доручення, накладні, розрахунки та довідки бухгалтерії, векселі тощо. При погашенні заборгованості: платіжне доручення, акредитив, інкасо, ВКО та інші платіжні документи.

Всі довгострокові зобов’язання в П(С)БО 11 розділені на чотири групи:

1) кредити банків;

2) інші фінансові зобов’язання;

3) відстрочені податкові зобов’язання;

4) інші зобов’язання.

Таке групування довгострокових зобов’язань не відповідає тому групуванню, що дане в Плані рахунків, затвердженому на два місяці раніше П(С)БО 11. В Плані рахунків для відображення довгострокових зобов’язань виділений найменший за кількістю рахунків п’ятий розділ. Він має шість рахунків і тринадцять субрахунків. У таблиці 1 даний розподіл рахунків і субрахунків п’ятого розділу Плану рахунків відповідно до групування довгострокових зобов’язань підприємства, запропонованого П(С)БО 11.

Оскільки зобов’язання підприємства, в тому числі й довгострокові, відносяться до його пасивів, то, природно, що всі вони відображаються по кредиту зазначених рахунків і субрахунків п’ятого розділу Плану рахунків. Погашення довгострокових зобов’язань або переведення їх, у зв’язку з наближенням строку погашення, до короткострокових відображається по дебету цих же рахунків.

На рахунку 50 "довгострокові позики" ведеться облік розрахунків по довгострокових позиках банків і іншим притягнутим позиковим засобам в інших осіб, що не є поточним зобов'язанням. По Кт рахунку 50 відбиваються суми отриманих довгострокових позик, а також переклад короткострокових (відстрочених), по Дт - погашення заборгованості по ним і переклад у поточну заборгованість по довгострокових зобов'язаннях. Рахунок 50 має такі субрахунки: 501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті"; 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті"; 503 " Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті"; 504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті"; 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті"; 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті". На субрахунках 501, 502 відбиваються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит, відповідно, у нац-й і іноземної валютах. На субрахунках 503, 504 відбиваються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочений, відповідно в нац-й і іноземної валютах. На субрахунках 505, 506 відбиваються суми довгострокової заборгованості по зобов'язаннях по притягненню позикових засобів (крім кредитів банків). Аналітичний облік ведеться по заемодателям (банках) у розтині кожного кредиту (позики) окремо і термінам погашення кредиту (позики). Рахунок 50 кореспондується по Дт із Кт рахунків 14, 15, 30, 31, 33, 34, 36, 41, 46, 48,50, 52, 55, 60, 61, 68, 71, 73, 74, 75. По Кт із Дт рахунків 14, 15, 30, 31,33, 37,45,48,50,51,52,53,60,61,62,63,64, 65, 68, 84, 91, 92, 93, 95, 99.

На рахунку 60 "Короткострокові позики" ведеться облік розрахунків у нац-й і іноземної валютах по кредитах банків, термін повернення яких не перевищує 12 місяців із дати балансу, і по позиках, термін погашення яких минув. По Кт рахунку відбиваються суми отриманих кредитів (позик), по дебеті - сума їхній погашення і перевод у довгострокові зобов'язання у випадку відстрочки кредитів (позик). Рахунок 60 має субрахунки: 601 "Короткострокові кредити банків у нац-й валюті"; 602 "Короткострокові кредити банків у иноз-й валюті"; 603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у нац-й валюті"; 604 " Відстрочені короткострокові кредити банків у инозем-й валюті"; 605 "Прострочені позики в нац-й валюті"; 606 "Прострочені позики в инозем-й валюті". Аналітичний облік ведеться по заемодателям (банках) у розтині кожного кредиту (позики) окремо по термінах їхній погашення. Рахунок 60 кореспондується по Дт із Кт рахунків: 14, 15,30, 31, 33, 34, 36, 37, 41, 46, 46, 50, 55, 60, 68, 71, 73, 75. По Кт із Дт рахунків 14, 15, 30, 31, 33, 35, 37, 45, 48, 50, 51, 53, 60 , 61, 62, 63, 64, 65, 68, 84, 91, 92, 93, 94, 95, 99.

Рахунки п’ятого класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про: заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не є поточним зобов'язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу); заборгованість підприємства щодо зобов'язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки; суму податку на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями.

Довгострокові зобов'язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

Аудитор перевіряє, чи дотримано порядку, за яким кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати кредит, а позичальник - використати, сплатити борг і повернути його. Аудитор з'ясовує, чи довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їхньою теперішньою вартістю, яка залежить від умов та виду зобов'язання.

Аудитор з'ясовує, чи дотримано умов кредитної угоди:

* чи своєчасно сплачуються нараховані відсотки;

* чи своєчасно погашаються отримані позики.


1.4 Типові порушення, що виявляються при аудиті довгострокових кредитів банків

аудит довгостроковий кредит

При аудиті банківських кредитів аудитор часто зустрічається з тим, що на підприємстві не ведеться аналітичний облік кредитів. Тому в цілях економії робочого часу аудитору не завжди треба одразу приступати до перевірки вірності нарахування відсотків по банківським кредитам, якщо на підприємстві погано налагоджений аналітичний облік кредитів. В подібних випадках аудитору потрібно згрупувати всі кредитні угоди по відповідним ознакам і тільки потім почати перевірку вірності нарахування та відображення в бухгалтерському обліку підприємства відсотків по банківському кредиту або доручити виконувати цю роботу працівникам бухгалтерії, підприємства що перевіряється. Склад реєстрів синтетичного обліку залежить від форми бухгалтерського обліку, що застосовується на підприємстві. Методика проведення детальної перевірки повинна містити перелік реєстрів синтетичного обліку, характерних для кожної форми бухгалтерського обліку. Окрім цього, даний розділ методики має містити приклади реєстрів синтетичного обліку, з описом принципів їх заповнення та взаємозв'язку з іншими реєстрами.

Якщо бухгалтерський облік на підприємстві повністю автоматизований, то в програмі, при допомозі якої первинні документи обробляються, передбачений, як правило, більший перелік самих різноманітних форм. Перелічимо тільки декілька найбільш часто зустрічающихся в різних бухгалтерських програмах форми:

  • Журнал-ордер по рахунку;

  • Картка по рахунку;

  • Аналіз рахунку;

  • Обороти по рахунку на відповідну дату.

При аудиті банківських кредитів, облік яких ведеться економічним суб'єктом за допомогою комп'ютера, аудитору потрібно запросити роздруківку такої форми, із якої він зможе отримувати інформацію що його цікавить в різних розрізах.

Бухгалтерська звітність, в котрій відображається відділ (бухгалтерський облік), повинен включати в себе:

  • Офіційну бухгалтерську (фінансову) звітність (баланс по ф. №1, звіт про фінансові результати ф.№2, додатки до балансу по ф. №5, звіт про рух грошових коштів по ф. №3, звіт про рух власного капіталу по ф. №4);

  • Звітність, що надається у відповідності з законодавством в органи державного комітету з статистики;

  • Розрахунку по податкам та платежам;

  • Розрахунки, що надаються в державні фонди, та інші форми звітності.

  • Виходячи з нищенаведених даних можна зазначити, що при аудиті довгострокових кредитів банків важливо звернути увагу на документацію, що оформляє довгострокові кредити банків, нарахування відсотків, а також принципи формування фінансування результатів, адже такі помилки можуть призвести до створення помилок та перекручення фінансової звітності, що може суттєво зменшити прибуток та ,відповідно, податок на прибуток.


Таблиця 2.1.1

Можливі порушення і їх вплив на вірогідність інформації

Підстава

Характер можливих порушень

Вплив порушення на вірогідність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства

Законодавчі та нормативні документи України

Вид порушень пов'язаних з відсутністю документів, що оформляють кредитні відносини

Низький рівень внутрішнього контролю в організації (підприємстві), можливість зловживань із документацією посадових осіб


Вид порушень пов'язаний з включенням в собівартість продукції (робіт, послуг) відсотків по кредитам, які не можуть бути в нього внесені

Помилка в розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг) і як наслідок перекручування висновків про фінансові результати і зменшення отриманого прибутку

 

Вид порушень пов'язаний з порушеннями принципів оцінки майна

Перекручування достовірної інформації про активи підприємства і не вірність при розрахунку дійсних прибутків господарства

 

Вид порушень пов'язаний з некоректним споживанням пільг по податку на прибуток за рахунок кредитів для цілей оподаткування

Помилка в розрахунку податку на прибутку і як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом по податку. Недостовірність інформації рядка 550 у бухгалтерському балансі (ф. №1) „Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом” та ін. податків на прибуток. і отримання штрафу

 

Вид порушень пов'язаний з порушенням принципів формування фінансування результатів

Неточність і перекручування достовірних даних про дійсні прибутки (або збитки) та зловживання посадових осіб



РОЗДІЛ 2. Організація, здійснення та узагальнення результатів аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії» в межах перевірки достовірності фінансової звітності


2.1 Характеристика ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»


Розглянемо основні зміни в діяльності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» шляхом визначення абсолютного відхилення основних показників, що стосуються аудиту довгострокових кредитів банків (див. табл. 2.1.1.)


Таблиця 2.1.1

Динаміка основних показників, що стосуються довгострокових кредитів банків

Показник

На поч. звітного періоду

На кін. звітного періоду

Абсолютне відхилення

Довгострокові кредити банків

65

0

-65

Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями

13

0

-13

Статутний капітал

120

120

0

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

554

1444

890

Неоплачений капітал

-60

0

60

Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги: чиста реалізаційна вартість

47

0

-47

Інші поточні зобов'язання

25713

122190

96477

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

4945

2856

-2089

Чистий прибуток

890

548

-342

Відповідно до установчих документів (а саме Статуту підприємства) статутний капітал на момент його створення складав 120,0 тис. грн., станом на момент здійснення аудиторської перевірки – 120,0 грн. На цей момент статутний капітал сформовано в сумі 120,0 тис. грн.., або на 100 відсотків, заборгованість засновників по внесках у статутний капітал становить 0 тис. грн., зокрема: учасником ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» є фізична особа Колєснік Павло Володимирович, ідентифікаційний номер 2200000000. Його частина у статутному капіталі складає 100 %, що відповідає 120,0 тис. грн. суми внеску згідно з установчими документами. На момент перевірки було фактично внесено 120,0 тис. грн.. Форма внеску – кошти.

У періоді, за який проводиться аудиторська перевірка, ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» не володів корпоративними правами.

ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» не має філій, дочірніх підприємств, відокремлених структурних підрозділів.

За період, що перевірявся, підприємство мало право здійснювати наступні види діяльності: надання послуг, пов’язаних з добування нафти і газу, ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів, монтаж електродвигунів, генераторів і трансформаторів, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, оптова торгівля паливом. Фактично підприємство за перевіряє мий період здійснювало наступні види діяльності: ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів; оптова торгівля паливом. Дані види діяльності не підлягають ліцензуванню і патентуванню, то ж ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» не отримувало жодних ліцензій, патентів та дозволів.

Загальна чисельність працюючих станом на 31.12.2009 р. складала 40 осіб, у тому числі за сумісництвом – 10 осіб.

У періоді, що перевірявся, підприємство не застосовувало пільги зі сплати окремих податків, зборів, обов’язкових платежів.

Перевіркою встановлено використання в господарській діяльності цінних паперів (іменних інвестиційних сертифікатів), довгострокових кредитів банку, укладання договорів комісії, договорів страхування. Перевіркою не встановлено використання суб’єктом підприємницької діяльності товарних кредитів.

Згідно даних, наведених у фінансовій звітності підприємства за останні 2 роки, ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» є прибутковим. Треба відмітити високий рівень комп’ютеризації на підприємстві. Бухгалтерський облік ведеться в програмі «1С: Предприятие – «Бухгалтерия + Торговля + Склад + Зарплата + Кадры», також працівники адміністративного відділу в своїй роботі користуються Системою «Ліга: Закон», Internet Explorer, програмами Microsoft Office (в т.ч. Microsoft Outlook, що надає можливість оперативного обміну інформацією з контрагентами).

Нажаль, відсутній наказ про облікову політику підприємства, що є досить типовим порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підприємствах. Відсутня і система внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту).


2.2 Організація перевірки довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»


Здійснення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання залежно від окреслених цілей може потребувати кредитування. В якості об’єкту обліку у даній роботі було обрано підприємство ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія».

Організація аудиторської перевірки ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» включає оформлення договору на здійснення аудиту (Додаток А), заповнення анкети нового клієнта (Додаток Б), складання плану аудиту фінансової звітності підприємства (Додаток В), та плану аудиту довгострокових кредитів банку (Додаток Д), визначення аудиторського ризику та рівня суттєвості (Додаток М).

Аудиторський ризик – це небезпека того, що аудитор зробить неправильний висновок щодо фінансової звітності після виконання ним аудиторських процедур, тобто за неправильно складеною фінансовою звітністю буде представлений аудиторський висновок без застережень, і навпаки. Аудитор має поставити перед собою завдання, які полягають у визначенні і використанні процедур аудиторської перевірки, які дають змогу звести до мінімуму ризик аудиторської перевірки.

Ризик аудиту має три складових:

властивий ризик;

ризик, пов'язаний із невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;

ризик невиявлення помилок та перекручень.

З математичної точки зору аудиторський ризик дорівнює добутку трьох вищезгаданих компонентів:

АР=ВР*РК*РН

Властивий ризик є показником вразливості залишку за певним бухгалтерським рахунком або певною категорією операцій стосовно перекручень, які можуть бути суттєвими, або вразливість цих залишків щодо перекручень у загальній сукупності з перекрученнями за іншими рахунками чи операціями, з припущенням, що заходи внутрішнього контролю підприємства на них не поширювалися.

При визначенні стратегії проведення аудиту аудитору слід вивчити властивий ризик на рівні фінансової звітності підприємства. При детальнішому плануванні цю оцінку необхідно пов'язувати з залишками на рахунках і класом операцій.

Аудитор може зробити припущення, що існує значний розмір властивого ризику на рівні залишку за рахунком і класом операцій. Незважаючи на це, визначаючи загальну аудиторську стратегію, йому необхідно отримати від клієнта роз'яснення щодо фактів існування ризику на рівні окремих позицій фінансової звітності.

Для того, щоб зробити оцінку властивого ризику, аудитору слід використати свої професійні знання з метою врахування й оцінки численних факторів потенційних ризиків.

Приклади факторів потенційних :

рівень цілісності управління;

досвід, знання і зміни в управлінському апараті за певний період: малий досвід управлінського персоналу може вплинути на якість підготовки фінансової звітності підприємства; тиск на керівництво підприємства, наприклад, обставини, які можуть наштовхнути керівництво на перекручення фінансової звітності (це відбувається тоді, коли підприємство здійснює діяльність у галузі, в якій існує досвід великої кількості підприємницьких невдач, або підприємство має дефіцит власного капіталу, що не дає йому змоги продовжувати операції);

діяльність підприємства, наприклад, його товари і послуги, структура капіталу, споріднені сторони, виробництво і розміщення, розподіл і компенсаційні методи;

фактори, що впливають на галузь, у якій здійснює діяльність підприємство, наприклад, економічні умови і умови конкуренції, зміни в технології виробництва та послуг, загальній обліковій практиці, а також у фінансових тенденціях і показниках;

бухгалтерські рахунки, які дають уявлення про фінансовий стан підприємства, і які, поза сумнівом, вимагають виправлення, наприклад, рахунок фінансових результатів, за яким треба було зробити коригування у попередньому періоді;

складні основні операції, що можуть вимагати залучення спеціаліста іншої професії, ніж аудиторська;

здатність активів до анулювання або неправильного представлення;

терміни завершення незвичайних і складних угод, особливо в останні дні року.

Для здійснення аудиту фінансової звітності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» необхідно провести аудит системи бухгалтерського обліку, основних засобів та нематеріальних активів, виробничих запасів та готової продукції, виробничих запасів та готової продукції, фінансових інвестицій, касових операцій, безготівкових операцій, власного капіталу, кредиторської заборгованості, доходів, витрат. Тільки після проведення цієї підготовчої роботи можна буде кваліфіковано і фахово провести аудит фінансової звітності.

Джерелами інформації для аудиторської перевірки довгострокових кредитів є:

1. Облікова політики підприємства

2. Первинні документи по підрозділу обліку (договір з банком, протоколи узгодження відсотків, платіжні доручення і банківські виписки)

3. Реєстри синтетичного обліку по підрозділу обліку.

4. Реєстри аналітичного обліку по підрозділу обліку.

5. Бухгалтерська звітність (оборотно-сальдова відомість, фінансова звітність підприємства).

В обліковій політиці підприємства надається опис альтернативних облікових рішень, вибір яких наданий економічному суб'єкту.

Завдання на виконання аудиторської роботи було оформлено окремо (Додаток К). В цьому завдання обов’язково зазначається дата і місце його складання, призначається виконавець, вказується замовлення на проведення аудиторської роботи, найменування замовника. Також цим завданням встановлюється кількість годин, що виділена для виконання завдання, період його виконання, спосіб оформлення виконання (зазвичай це акт приймання-здачі аудиторської роботи).

Для чіткої і організованої роботи аудиторської фірми, а також для вчасного закінчення завдання на виконання аудиторської роботи від «03» січня 2009, узгодженого з клієнтом (ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія») було складено загальний план аудиту (Додаток В). В цьому плані, наданому у вигляді таблиці, викладено перелік розділів аудиту в порядку його проведення, період проведення, призначено виконавця.

Окремо була оформлена програма аудиту довгострокових кредитів банків ТзОВ ««Західно-Українська енергетична компанія» (Додаток Д). Вона включала в себе наступні етапи:

  • Здійснення інвентаризації довгострокових кредитів банків,

  • Перевірку наявності первинної документації зі всіма господарськими операціями щодо довгострокових кредитів банків,

  • Перевірку документального оформлення та відображення в обліку інвентаризації довгострокових кредитів банків,

  • Перевірку відповідності довгострокових кредитів банків критеріям визнання згідно П(С)БО 11 «Зобов’язання»,

  • Перевірку цільовості використання довгострокових кредитів банку,

  • Документальне оформлення знайдених порушень при дослідженні документів, операцій і записів.

Була розроблена методика проведення аудиту довгострокових кредитів банку на ТзОВ ««Західно-Українська енергетична компанія», перелік методичних прийомів та аудиторських процедур , що здійснювалися на кожному етапі перевірки, було систематизовано і згруповано в таблицю.


Таблиця 2.2.1

Перелік рахунків, на яких обліковуються довгострокові зобов’язання

Групування довгострокових зобов’язань відповідно до П(С)БО 11

Рахунок або субрахунок Плану рахунків

Кредити банку

501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті"

502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті"

503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті"

504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті"

Інші фінансові зобов’язання

51 "Довгострокові векселі видані"

52 "Довгострокові зобов’язання за облігаціями"

Відстрочені податкові зобов’язання

54 "Відстрочені податкові зобов’язання"

55 "Інші довгострокові зобов’язання"

Інші зобов’язання

505 «Інші довгострокові позики в національній валюті"

506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті"

53 "Довгострокові зобов’язання з оренди"

55 "Інші довгострокові зобов’язання"


2.3 Здійснення аудиту довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»


Аудит довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія» здійснювався шляхом опитування посадових осіб підприємства. Опитування здійснювалося у вигляді набору питань. Це особливо зручна така форма ознайомлення з системою бухгалтерського обліку та організацій внутрішнього контролю обліку кредитів та позик у випадку, коли планується вибіркова перевірка.

Згідно з методикою проведення аудиту довгострокових кредитів банку була здійснена перевірка обґрунтованості включення відсотків за кредит в собівартість продукції, роботі послуг, в залежності від джерела отримання кредиту; обґрунтованості включення в собівартість суми відсотків за кредит; фактичної сплати відсотків за кредит; правильності відображення в обліку відсотків по простроченим кредитам; фактичного контролю за цільовим призначенням кредиту; відповідності бухгалтерських записів цільовому призначенню кредиту; правильності включення відсотків за кредит в інвентарну вартість об'єктів основних засобів; правильності включення відсотків за кредит в розмірах встановлених норм в собівартість майна. В роботі використовувалися первинні документи (наприклад, протоколи нарахування відсотків, договори, укладені з банком), розрахункові документи ( про сплату відсотків за кредит), реєстри бухгалтерського обліку тощо.

В ході аудиторської перевірки довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» було виявлено наступні порушення:

1. В платіжному дорученні від 10 грудня 2010 року при сплаті відсотків згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року в графі призначення платежу була вказана сума ПДВ 20% (2166,67 грн.). Згідно ЗУ «Про ПДВ» сплата відсотків не є об’єктом оподаткування. Правильне призначення платежу: сплата відсотків згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року без ПДВ (Додаток Р)

2. В бухгалтерській довідці за 10 грудня 2008 року (Додаток Т) відображені некоректні проведення. Не було відображено перекладу у поточну заборгованість по довгострокових зобов’язаннях згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року.

3. У Журналі-ордері і Відомості по рахунку 501 «Довгострокові кредити банків в національній валюті» за 2008 рік (проведеня зроблене в програмі «1С:Предприятие») не відображено переклад у поточну заборгованість по довгострокових зобов’язаннях згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року (Додаток С).

4. В бухгалтерській довідці за 10 грудня 2008 року (Додаток Х) відображені некоректні проведення. Нарахування відсотків за кредитом було помилково зроблено по дебету 941 «Витрати на дослідження і розробки». Проведення необхідно виправити згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання»: Дт 951 «Відсотки за кредит» Кт 6841 «Розрахунки за нарахованими відсотками в національній валюті».

5. У Журналі-ордері і Відомості по рахунку 6841 «Розрахунки за наразхованими відсотками в національній валюті» за 2008 рік (проведеня зроблене в програмі «1С:Предприятие») не вірно відображено нарахування відсотків за кредитом. Замість 951 «Відсотки за кредит» був помилково використаний 941 «Витрати на дослідження і розробки» (Додаток Ф).

Був проведений тест ефективності внутрішнього контролю довгострокових кредитів банку. За результатами цього тесту було складено звідну таблицю, що наведена в Додатку Л.

Також за допомогою анкети оцінювання властивого ризику (Додаток М) було визначено аудиторський ризик.


2.4 Здійснення перевірки взаємоузгодження даних форм звітності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»


Згідно П(С)БО 1 «загальні вимоги до фінансової звітностіі», 2 «Баланс», 3 «Звіт про фінансові результати», 4 «звіт про рух грошових коштів», 5 «Звіт про власний капітал», Наказу від 29 листопада 2000 р. №302 «Про примітки до річної фінансової звітності» деякі показники фінансової звітності мають бути взаємоузгоджені, а інформація, подана у звітності, має бути достовірною, дохідливою і розрахованою на однозначне тлумачення. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди, містити дані про підприємство, дату звітності та звітний період . Валюту звітності та одиницю її вимру, відповідну інформаціцю щодо звітного та попереднього періоду.

Щодо необхідної інформації про підприємство, наведеної у фінансовій звітності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» за 2007. 2008 та 2009 роки, треба зазначити, що вона наведена повністю. Вказана назва, організаційнр-правова форма та місцезнаходження підприємства, надано короткий опис основної діяльності підприємства, середня чисельність персоналу підприємства протягом звітних періодів. Звіти містять дати, станом на які наведені їх показники, вказана валюта, в якіймтвідображено елементи звітності. Та одиниця її виміру . Згідно вимог Українського Законодавства показники фінансової звітності наводяться підприємствами в тис. грн., що має місце у фінансовій звітності ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія».

Треба зазначити, що при складанні фінансової звітності підприємство дотримувалося основних принципів підготовки фінансової звітності, а саме: автономності підпрбезперервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, повного , обачності, превалювання змісту над формою, єдиного грошового вимірника. При порівнянні статей Балансу на кінець минулого звітного періоду та на початок наступного розбіжностей не виявлено. При проведенні перевірки взаємо узгодженості даних форм звітності одного звітного періоду розбіжностей не виявлено. Так, наприклад, показник чистого прибутку, розрахований в Формі №2 «звіт про фінансові результати» співпадає з показником р. Чистий прибуток (збиток) за звітний період Форми №4 «Звіт про власний капітал»і є математичною різницею показників розділу «Пасив» Форми №1 «баланс» «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» на кінець звітного періоду та на початок звітного періоду.

У розділі ІІ «Елементи операційних витрат» форми № 2 «Звіт про фінансові результати» відображена амортизація. Її показник співпадає з розрахунковою різницею зносу основних засобів та нематеріальних активів на кінець звітного періоду та на початок звітного періоду розділу «Актив» форми № 1 Балансу.

Також повністю узгоджені дані, відображені в формі №4 «Звіт про власний капітал», з даними, наведеними в розділі «Пасив» форми №1 «Баланс». В цих формах співпадають показники залишку статутного капіталу, нерозподіленого прибутку, неоплаченого капіталу, разом як на початок, так і на кінець звітного року. Також показник р. 130 «Звіту про власний капітал» «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» співпадає з показником чистий прибуток (збиток) (р. 220 або 225) Форми №2 «Звіт про фінансові результати2 відповідного періоду.


2.5 Здійснення аудиту фінансового стану ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»


Аудитор повинен проаналізувати числові значення, записані в четвертому стовпці. У тому випадку, якщо які-небудь значення досить суттєво відхиляються у більшу або меншу сторону від інших, він може відкинути такі значення. На базі показників, що залишилися, розраховується середня величина, яку можна для зручності подальшої роботи округлити, але так, щоб після округлення її значення змінилося б не більше ніж на 20% у ту або іншу сторону від середнього значення. Дана величина і є єдиним показником рівня суттєвості, яку може використовувати аудитор у своїй роботі.

Здійснюючи фінансовий аналіз звітності підприємства аудитор, насамперед, досліджує показники балансу, його актив і пасив, тобто їхні статті. На підставі даних балансу і звіту про фінансові результати аудитор розраховує коефіцієнти платоспроможності (ліквідності) і рентабельності активів і пасивів.

Вивчення структури балансу допомагає встановити, як розподіляються активи підприємства, зокрема запаси і дебіторська заборгованість, з одного боку, і як розподілені джерела цих активів між довгостроковими, поточними зобов'язаннями і власним капіталом, з іншого. Для цього спочатку визначаємо динаміку оборотності запасів і дебіторської заборгованості шляхом використання даних балансу і звіту про фінансові результати та розрахування двох відносних показників: коефіцієнта оборотності запасів і коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.

1. Коефіцієнт оборотності запасів дає можливість встановити швидкість обороту запасів для забезпечення виконання завдання з продажу (реалізації) готової продукції (товарів, робіт, послуг).Такий показник розраховується за формулою [40, с. 130].Коефіцієнт оборотності запасів = Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. №2) / Собівартість реалізованої продукції, (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. № 2). Чим більше значення цього коефіцієнта, тим вищий рівень оборотності запасів, що позитивно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції.

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків.

Такий показник розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції до середнього розміру дебіторської заборгованості

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості = Виручка (дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 010 ф. № 2) / (Дебіторська заборгованість на початок періоду (ряд. 160 - ряд. 210 гр. З ф. № 1) + дебіторська заборгованість на кінець періоду (ряд. 160 - ряд. 210 гр. 4 ф. № 1)) : 2

У даному випадку чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство отримує кошти від своїх боржників (дебіторів).

3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської заборгованості

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості = Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. № 2) / (Кредиторська заборгованість на початок періоду (ряд. 620 гр. З ф. № 1) + Кредиторська заборгованість на кінець періоду (ряд. 620 гр. 4 ф. № 1)) : 2

4. Платоспроможність (ліквідність) визначається здатністю підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов'язань за платежами. Для здійснення таких операцій необхідні кошти, які підприємство може отримати, перевівши у гроші найбільш ліквідну частину своїх мобільних запасів або маючи достатній запас грошей у банку й у касі. Оцінювання платоспроможності проводиться за даними балансу на підставі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для переведення їх у грошову масу. Є три рівня ліквідності. Найбільш мобільною частиною оборотних засобів є грошові кошти і короткотермінові цінні папери. Збільшення частки грошових коштів і цінних паперів у загальній сумі оборотних засобів сприяє зростанню платоспроможності.

Ліквідність - це здатність швидко перетворити актив на гроші без втрат його ринкової вартості. Під час оцінювання ліквідності підприємства аналізу підлягає достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань, тобто короткострокової кредиторської заборгованості. Оцінюючи ліквідність, розраховують три коефіцієнти:

* коефіцієнт покриття;

* коефіцієнт швидкої ліквідності;

* коефіцієнт абсолютної ліквідності.

5. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (або коефіцієнт автономії чи незалежності) визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу = Власний капітал (ряд. 380 ф. №1) / (Активи підприємства (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 ф. М1))

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіше та стабільніше і менш залежне від кредиторів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1 (тобто 100 %), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Згідно з Методикою № 81 і Методикою № 22 підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства становить не менше 50 %.

6. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта - їх сума дорівнює 1 (або 100 %).

Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу = Позиковий капітал (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630 ф. № 1) / Активи підприємства (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 ф. №1)

7. Співвідношення позикового капіталу і власного. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства.

Співвідношення позикового капіталу і власного = Позиковий капітал (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд 620 + ряд.630 ф. №1) / Власний капітал (ряд. 380 ф. № 1)

8. Коефіцієнт оборотності активів показує, наскільки ефективно використовуються активи з погляду обсягу реалізації, тому що показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства; іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулися у процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи.

Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів.

Коефіцієнт оборотності активів = Чистий дохід (виручка) від реалізації, продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 035 ф. №2) / (Активи на початок періоду (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 гр. 3. ф. № 1) + Активи на кінець періоду (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 гр. 4 ф. № 1)) : 2

9. Оцінка рентабельності. Розраховуючи рентабельність, слід визначити відношення прибутку до таких показників: рівня продажу, активів, власного капіталу. Для розрахунку цих показників використовують:

* чистий прибуток, який визначається як балансовий прибуток за вирахуванням платежів до бюджету (ряд. 220 ф. № 2);

* чисту реалізацію, яка визначається як виручка від реалізації без урахування ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (ряд. 035 ф. № 2).

Ці показники фінансового стану ТзОВ «західно-Українська енергетична компанія» систематизовано і викладено в аудиторському висновку.

2.6 Узагальнення результатів аудиторської перевірки фінансової звітності ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»


Здійснено вибіркову перевірка, яка є репрезентативною, проте існує ризик неефективної вибірки, суттєвість якої є невисокою. У зв'язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які істотні помилки могли залишиться незнайденими.

У відповідності до п.5 національного нормативу №4 відповідальність за початкові залишки несе замовник.

При проведенні перевірки аудитор діяв на підставі законодавства України у сфері господарської діяльності та оподаткування, встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності.

Відповідальність за звітність ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія» несе керівництво товариства. В обов'язки аудитора входить підготовка висновку за даними цієї звітності.

В цілому при перевірці не виявлено суттєвих порушень щодо відображення фінансового стану підприємства в поданій фінансовій звітності. Звітність подавалася вчасно, дані фінансової звітності базуються на первинних документах, зведених реєстрах та поданих розрахунках. В обчислених результатах, наведених у фінансовій звітності ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія», суттєвих відхилень, що вплавають на висвітлення фінансово-господарського стану підприємства, не виявлено.



РОЗДІЛ 3. Формування рекомендацій щодо виправлення порушень таких помилок, які виявлені при аудиті ТзОВ «Західно-Української енергетичної компанії»


3.1 Наявні і потенційні наслідки порушень та помилок, що виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»


При проведення аудиту наданих довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія» (зведена таблиця)» було виявлено наступні помилки .

1. Було допущено помилку при оплаті відсотків згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року, а саме неправильно оформлено платіжне доручення № 92 від 10 грудня 2010 року. В графі призначення платежу була вказана сума ПДВ 20% (2166,67 грн.). Згідно ЗУ «Про ПДВ» сплата відсотків не є об’єктом оподаткування.

2. При обліку довгострокових кредитів банку ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» зовсім не використовувало кореспонденцію з рахунком 60 «Короткострокові позики». Тобто не було відображено частину довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгострокові зобов'язаннями. Це призводить до невірного розподілення показників розділу 2 «Пасив» форми № 1 «Баланс», хоча і не впливає на загальний показник валюти Балансу. Так, в бухгалтерській довідці за 10 грудня 2008 року (Додаток Т) відображені некоректні проведення. Не було відображено перекладу у поточну заборгованість по довгострокових зобов’язаннях згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року.

3. У Журналі-ордері і Відомості по рахунку 501 «Довгострокові кредити банків в національній валюті» за 2008 рік (проведеня зроблене в програмі «1С:Предприятие») не відображено переклад у поточну заборгованість по довгострокових зобов’язаннях згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року (Додаток С).

4. В бухгалтерській довідці за 10 грудня 2008 року (Додаток Х) нарахування відсотків за кредитом було помилково зроблено по дебету 941 «Витрати на дослідження і розробки».

5. У Журналі-ордері і Відомості по рахунку 6841 «Розрахунки за наразхованими відсотками в національній валюті» за 2008 рік (проведеня зроблене в програмі «1С:Предприятие») не вірно відображено нарахування відсотків за кредитом. Замість 951 «Відсотки за кредит» був помилково використаний 941 «Витрати на дослідження і розробки» (Додаток Ф).

Відповідно до законів України на керівників та інших посадових осіб підприємств у зв'язку з допущеними методологічними помилками або арифметичними описками ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності застосовуються адміністративні штрафи.

Згідно статті 1642 «Порушення законодавства з фінансових питань» Кодексу «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 № 8074-Х відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності тягнуть за собою накладання штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з таких правопорушень, - тягнуть за собою накладання штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


3.2 Рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія»


Порушення, виявлені при проведенні аудиту довгострокових кредитів банку на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія», є несуттєвими, не впливають на показники валюти Балансу та на показник фінансового результату. Згідно статті 1642 «Порушення законодавства з фінансових питань» Кодексу «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 № 8074-Х можуть призвести до застосування адміністративних штрафів, тому згідно з методологічними рекомендаціями потребують виправлення, Це дасть можливість користувачам фінансової звітності підприємства отримувати достовірні дані для прийняття правильних управлінських рішень.

Тому рекомендовано наступне.

  1. В платіжному дорученні № 92 від 10 грудня 2010 року виправити призначення платежу на наступне: «Сплата відсотків згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року. Без ПДВ». Уточнення здійснюється шляхом подання до банку листа про зміну призначення платежу.

  2. Виправити проведення щодо відображення частини довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями, тобто зробити наступне проведення:


Відображено частину довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгострокові зобов'язаннями

50 "Довгострокові позики"

61 '' Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"


3. Згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання» необхідно виправити помилковий запис Дт 941 «Витрати на дослідження і розробки» Кт 6841 «Розрахунки за нарахованими відсотками в національній валюті» на наступну проводку: Дт 951 «Відсотки за кредит» Кт 6841 «Розрахунки за нарахованими відсотками в національній валюті».

Також виправити відповідні показники в Формі №1 «Баланс», а саме в Розділі ІІІ «Довгострокові зобов’язання» зменшити показник на суму

частини довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгострокові зобов'язаннями, а відобразити її в р. 510 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» Розділу IV «Поточні зобов’язання». Загальні показники Розділів ІІІ «Довгострокові зобов’язання» і IV «Поточні зобов’язання» зміняться, але валюта Балансу (р. 640 Пасиву) залишиться незмінним.

  1. Некоректним проведення (Дт 951 Кт 311) треба замінити двома наступними:


1.

Нарахування відсотків за кредитом

951

6841

2.

Сплата відсотків

6841

311


3.3 Рекомендації щодо формування на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія» механізму внутрішнього аудиту довгострокових кредитів банків для запобігання порушенням


Після проведення аудиторської перевірки ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія» було надано рекомендації щодо формування механізму внутрішнього аудиту для запобігання порушенням. Мета внутрішнього аудиту - удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.

На наш погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшення прибутків.

Для аудиту адміністрації індивідуальних компаній наймають внутрішньогосподарських аудиторів.

Внутрішньогосподарські аудитори можуть проводити звичайні перевірки на відповідність (визначати, чи дотримано в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані персоналу вищим керівництвом (адміністрацією), або займатися операційним аудитом (перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінювання продуктивності й ефективності). Після закінчення операційного аудиту менеджеру видають рекомендації для удосконалення операцій. Крім того, внутрішньогосподарські аудитори в останні роки набули високої кваліфікації щодо оцінювання комп'ютерних систем.

Внутрішньогосподарський аудитор забезпечує адміністрацію цінною інформацією для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування бізнесу. Він не залежить від функціонального управління, але не може не залежати від реальної ситуації. Користувачі зовні навряд чи захочуть покластися на інформацію, що перевірена внутрішнім аудитором, через відсутність у нього незалежності - це найголовніша відмінність між результатами роботи внутрішніх аудиторів і аудиторських фірм (зовнішніх аудиторів). Деякі види діяльності внутрішніх аудиторів називаються операційним аудитом. Операційний аудит (аудит результатів, або управлінський аудит) - це вивчення аудиторами операцій компаній з метою формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення цілей. Мета операційного аудиту - допомогти керівникам у виконанні їхніх обов'язків. Результатом цього може бути збільшення рентабельності компанії. Таким чином, внутрішні аудитори розглядають операційний аудит як складову внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповідну проблему. Щоб досягти намічених цілей, звіт не варто розтягувати і перевантажувати зайвими подробицями. Він має бути чітким, точним, зрозумілим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через багатогранність об'єктів перевірки, відмінності у здібностях та інтересах керівників.

У звіті внутрішнього аудитора, що надсилається аудиторському комітету, слід вказати, які рекомендації виконано, а які вважаються неефективними через надмірні витрати. Тільки після отрмання письмового звіту внутрішня аудиторська перевірка вважається закінченою.

Іншою процедурою, характерною для подання звітності внутрішніх аудиторів, є спільний з керівниками аналіз критикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у кінцевий звіт внутрішнього аудитора.

Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.

Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушень.

Внутрішній аудит передбачає попередній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль профілактичного заходу.

Поточний контроль здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентаризації.

Наступний контроль проводиться на стадії узагальнення й аналізу облікової і звітної інформації.

Таким чином, внутрішній аудит є системним і строго документальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом.

Орієнтовні основні методологічні положення щодо організації внутрішнього аудиту полягають у тому, що насамперед слід укомплектувати штат внутрішніх аудиторів, відтак оптимально розподілити контрольні функції, виробити методичні вказівки з питань внутрішнього аудиту.

На підприємстві мають складатися графіки здавання звітів матеріально відповідальними особами, а також графіки передачі документів на автоматизовану обробку.

Не менш важливо розробити проекти планів проведення інвентаризацій грошових коштів, матеріальних цінностей, розрахунків. При цьому пріоритетне значення надається розробці проекту плану проведення річної інвентаризації всіх статей балансу (як правило, станом на 1 жовтня відповідного року).

Роль і функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом підприємства і метою його розвитку.

Функції внутрішнього аудиту змінюються залежно від вимог керівництва підприємства.

Ефективна діяльність служби внутрішнього аудиту дає змогу зовнішньому аудитору змінювати характер і термін виконання та скорочувати обсяги аудиторських процедур, але не може зумовити повне невиконання ним раніше запланованих процедур перевірки.

Внутрішній аудит проводять особи, які мають відповідний рівень професійної освіти, досвіду і компетенції, а робота помічників належним чином контролюється, аналізується і документально оформлюється.

Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:

  • стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку;

  • фінансова звітність, її вірогідність;

  • стан необоротних активів і запасів;

  • забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;

  • платоспроможність і фінансова стійкість;

  • система управління підприємством;

  • робота економічних і технічних служб підприємства;

  • оподаткування: правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню, своєчасність і повнота сплати податків;

  • планування, нормування і стимулювання;

  • внутрішньогосподарський контроль;

  • виробничо-господарська діяльність;

  • достовірність проектно-кошторисної документації тощо.

  • Основними процедурами внутрішнього аудиту є:

  • вивчення засновницьких документів;

  • дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського фінансового (управлінського) обліку, фінансової звітності;

  • зустрічна перевірка документів і господарських операцій, порівняння даних синтетичного і аналітичного обліку тощо.



ВИСНОВКИ


Метою курсового проекту на тему: «Організаційні процедури аудиту довгострокових кредитів банків» (на прикладі ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія») було поставлено закріплення теоретичних знань та поглиблення практичних навиків з дисципліни «Організація і методика аудиту» на основі дослідження обліку довгострокових зобов’язань на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія».

Для досягнення цієї мети в ході роботи над курсовим проектом було досліджено нормативно-правову базу яка стосується обліку довгострокових зобов’язань; досліджено економічний зміст та сутність довгострокових зобов’язань; вивчено принципи бухгалтерського обліку довгострокових зобов’язань; вивчено принципи оформлення аудиторських документів; методи проведення аудиту підприємств; проведено аудиторську перевірку довгострокових кредитів банку та фінансового стану підприємства на ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія».

Аудиторською перевіркою було визначено орієнтовні показники фінансового стану підприємства. Таким чином, коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) складає 0,97, що характеризує недостатність оборотних засобів для покриття своїх боргів, адже він є < 1. Показники фінансової стійкості підприємства свідчать про наступне: підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування, так як коефіцієнт автономії дуже низький – 0,0062, а має бути > 0,5. Показник ділової активності підприємства збільшується. Так, коефіцієнт оборотності оборотних засобів склав 0,03. Коефіцієнт рентабельності активів збільшений (0,41), тобто підприємство ефективно використовує свої активи для отримання прибутку.

Розглянуто синтетичний та аналітичний облік довгострокових кредитів банку ТзОВ «Західно-Українська енергетична компанія»; узагальнено результати проведеного аудиту; надано рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТзОВ «Західно-Українська» енергетична компанія».



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Про аудиторську діяльність: Закон України № 140-У від 14.09.2006р. із змінами та доповненнями // Все для бухгалтера в торгівлі. - 2006. - № 43 (189). -С.14-17.

  2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996 із змінами і доповненнями.

  3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом МФУ від 31.01.1999р. № 87.

  4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 "Баланс", затверджено наказом МФУ від 31.01.1999р. № 87.

  5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом МФУ від 31.01.1999р. № 87

  6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом МФУ від 31.01.1999р. № 87

  7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5 "Звіт про власний капітал", затверджене наказом МФУ від 31.01.1999р. № 87

  8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затверджене наказом МФУ від 28.05.1999р. № 137.

  9. Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене рішенням Аудиторською палатою України від 23.04. 2002р.

  10. Положення про постійне обов'язкове удосконалення професійних знань аудиторів України, затверджене рішенням Аудиторською палатою України від 23.04.2002р.

  11. Положення про Реєстр аудиторських фірм і аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, затверджене рішенням Аудиторською палатою України від 31.10. 2000р.

  12. Міжнародні стандарти аудиту. - К.: Основи, АПУ, 2006. - 853с.

  13. Андреев В.Д. Практический аудит: Справочное пособие. - М.: Экономика, 1994.-366с.

  14. Аудит: Збірник задач та практичних ситуацій: Навчальний посібник /Т.М.Давидов, І.К. Дрозд, І.Г. Давидов та ін.; За ред. Г.М. Давидова. - 2-ге вид., перероб. і. доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 170с.

  15. Аудит: Практическое пособие / А.Кузьминский, Н.Кужельний, Е.Петрик и др.; Под ред. А. Кузьминского. - К.: Учетинформ, 1996. - 238с. 36.Аудит: учебник для вузов, /под ред. проф. В.И. Подольского - 2-е изд., перераб. и доп.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.655с.

  16. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. - К, 1998. - 504с.

  17. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. - К.: Вища школа, 1994. - 364с.

  18. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова СМ. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 300с.

  19. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. - 2-ге вид. перероб. та доп. - Житомир, 2002р, - 672с.

  20. Бутинець Ф. Ф., Усач Б.Ф., Виговська Н.Г., Петренко Н.І., Шигун М.М. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібних джля студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / Ф.Ф. Бутинець та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинеця - Житомир: ПП "Рута", 2001р.- 416с.

  21. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001 - 402 с.

  22. Дорош Н.І. Аудит: теорія і практика. Монографія. - К.: Знання, 2006. - 495с.

  23. Жила В.Г. Ревізія і аудит: Навч. посіб. - К.: МАУП, 1998. - 96с. бО.Загородній А.Г., Єлісєєв A.B., Корягін M.B. та ін. Аудит: Теорія і практика: Навч. посіб. - Львів: Вид-во Національного Університету «Львівська політехніка», 2003. - 364с.

  24. Загородній А.Г., Усач Б.Ф., Хом'як Р.Л. Бухгалтерський облік та аудит підприємницької діяльності. - Львів. Державний університет "Львівська політехніка", 1995.-208с.

  25. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. - К.: Лібра, 1996. - 224с. бЗ.Зубілевич С. Я., Голов С. Ф. Основи аудиту. - К.: Ділова Україна, 1996. -374с.

  26. Камышанов П.И. Знакомтесь аудит (организация и методика проверок). - М.: ИНФРА-М, 1993.-320с.

  27. Кольга В.Д., Парпалига М.Д., Аудит в Україні. - К.: Літера, 1998. - 384с.

  28. Крискж В.I., Крисюк Н.М., Юрченко О.В. Аудит в підприємствах торговельного бізнесу: Навчальний посібник. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. -231с.

  29. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Збірник задач і вправ: Навч. посіб. -Житомир: ЖІТІ, 1999. - 480с.

  30. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Курс лекцій: Навч. посіб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608с.

  31. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч. посіб. -К.: "Каравела", 2004. - 568с.

  32. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навч. посіб. - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ-2000", 2002. - 504с.

  33. Петрик О. А., Сенченко М.Т. Аудит у зарубіжних країнах: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. О. А. Петрик. - К.: КНЕУ, 2002. -168с.

  34. Петрик O.A., Савченко В.Я. Організація та методика аудиту підприємницької діяльності: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2008. - 472 с. 82.Полякова Л. М. Організація аудиту: Конспект лекцій з курсу "Організація і методика аудиту" Ч. 1 "Організація аудиту" для студентів спеціальності "Облік і аудит". - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2003. - 56с.

  35. Полякова Л.М. Аудит / Навчально-методичні матеріали. - Львів: Інститут підприємництва і перспективних технологій при НУ "Львівська політехніка", 2002. - 52с.

  36. Полякова Л.М., Корягін М.В., Воськало В. І., Чубай В. М. Аудит: Навчальний посібник / Серія "Дистанційне навчання". - №21. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004. -248с.

  37. Савченко В.Я. Аудит: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002. -322с.

  38. Усач Б.Ф. Аудит: Навчальний посібник. - К., 2002. - 223с.

  39. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 295 с.

  40. Хом'як Р.Л., Полякова Л.М. "Бухгалтерський облік і аудит" Розділ 6 (с. 240-289), "Економіка та менеджмент": Навч. Посібник. - Львів: ДУ "ЛП", 1996р.-828с.


Размещено на Allbest.ru



Случайные файлы

Файл
82374.rtf
177271.rtf
99423.rtf
Xarms.doc
47636.rtf