Організація і шляхи вдосконалення обліку МШП (на прикладі ТОВ "CKC КОНСАЛД") (19757)

Посмотреть архив целиком

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ

СУМСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНІЙ КОЛЕДЖ







КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни : “ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

на тему:

Організація і шляхи вдосконалення обліку МШП ”

(на прикладі ТОВ “ CKC КОНСАЛД”)





Виконала:

студентка групи БО-31

Іванчук Г.А


Перевірила:

Викладач Созонова Н.О







Суми 2010


Зміст


Вступ

1. Теоретичні основи обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

    1. Основні поняття запасів, їх класифікація та оцінка.

    2. Загальна характеристика малоцінних та швидкозношуваних предметів.

    3. Методи оцінки запасів.

    4. Нормативне регулювання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

2. Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

2.1 Організаційно - економічна характеристика ТОВ « СКС КОНСАЛД »

2.2 Документальне оформлення обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

2.3 Аналітичний та синтетичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.

2.4 Проведення інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів.

3. Шляхи вдосконалення обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки


ВСТУП


Згідно П(С)БО 9 «Запаси» малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм – строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар. Спеціальне оснащення, спеціальний одяг та взуття тощо.

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам’ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу,до МШП не належать і обліковуються як товари.

В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи: оборотні та необоротні.

Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартість амортизують. Між оборотними та необоротними МШП є багато спільного, тому бухгалтерам необхідно засвоїти особливості обліку кожного з них з метою правильного відображення витрат на виробництво та достовірного складання фінансової звітності.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться на складі Планом рахунків передбачений рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Предмети, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, відображаються на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" синтетичного рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Вартість таких предметів погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких активів.

Експлуатаційні тимчасові (нетитульні) споруди облічуються на субрахунку 113 "Тимчасові нетитульні споруди".

За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмета" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Метою дослідження є розкриття методики обліку та аналізу малоцінних та швидкозновунаних предметів та надання пропозицій щодо вдосконалення їх обліку , а також пошук резервів підвищення ефективності та використання МШП.

Об'єкт дослідження є підприємство ТОВ « СКС КОНСАЛД »

Інформаційною базою є Закони Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів, Накази органів державного управління, Міністерства фінансів, Національного банку України, положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”, положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку,інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу спеціальні та періодичні видання, а також зарубіжні видання з питань ринкової економіки, бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю і ревізії.

Дослідження малоцінних та швидкозношуваних предмктів актуальне і має практичне значення. Під час аналізу запасів підприємства

ТОВ « СКС КОНСАЛД » досліджується рух МШП , їх оцінка, а також правильне відображення в реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності.


1 Теоретичні основи обліку МШП


    1. Основні поняття запасів, їх класифікація та оцінка


В основі розвитку людського суспільство лежить матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Для підприємства, щоб виготовити продукцію, надати послуги важливо мати виробничі запаси.

Запаси — це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України.

Запаси визнаються підприємством за таких умов:

- існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

- їх вартість може бути достовірно визначена.

Основними завданнями обліку виробничих запасів є:

·правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальних цінностей,

виявлення та відображення витрат, пов'язаних з їхньою заготівлею;

контроль за надходженням, заготівлею матеріальних цінностей, їх зберіганням;

·одержання точних відомостей про залишки запасів, що знаходяться на складах і в коморах;

·правильне та своєчасне виявлення запасів, які не використовуються на підприємстві та підлягають реалізації.

Забезпечення зберігання запасів здійснюють такими методами:

а) через систему матеріальної відповідальності — укладанням договорів із працівниками, які мають доступ до оформлення документів про рух матеріальних цінностей;

б) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

в) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

г) налагодження складського господарства;

ґ) проведення інвентаризації (вибіркової та суцільної).

Запаси для кожного підприємства – це також активи, які утримуються для продажу за умови звичайної господарської діяльності (товари); які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, (незавершене виробництво); утримуються для використання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг (сировина, матеріали тощо).

При виробництві продукції використовують вже виробничі запаси. Виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовлені запаси, що підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання у ході нормального операційного циклу.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” детально регламентує загальні засади організації бухгалтерського обліку запасів і в принципі по-новому вирішує питання визначення та обліку первісної (балансової) вартості виробничих запасів та товарів, що сприятиме об’єктивному відображенню в бухгалтерському обліку фактичної собівартості використаних виробничих запасів і реалізованих товарів, точному визначенню фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств.

Класифікація кожного явища є дуже важливою ланкою, оскільки від її правильності буде залежати і правильність використання цього явища. Основоположна класифікація запасів закладена в законодавстві, а саме в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій. Тому на нашу думку доцільно було б зупинитись докладніше на цій класифікації. Згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку виробничі запаси класифікуються за такими групами:

  • Сировина і матеріали

  • Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби

  • Паливо

  • Тара і тарні матеріали






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.