Стан та напрями удосконалення первинного обліку оплати праці (19340)

Посмотреть архив целиком

Міністерство аграрної політики України

Глухівський коледж Сумського Національного Аграрного Університету












Курсова робота на тему:

"Стан та напрями удосконалення первинного обліку оплати праці"














Глухів 2009



ЗМІСТ


Вступ

І. Теоретичні основи

ІІ. Організація первинного обліку розрахунків з оплати праці

2.1 Економічний зміст та завдання обліку розрахунків з оплати праці

2.2 Види і форми оплати праці

2.3 Первинний облік праці та порядок нарахування оплати праці в рослинництві

2.4 Первинний облік праці та порядок нарахування оплати праці в тваринництві

2.5 Первинний облік праці та порядок нарахування оплати праці працівникам ремонтної майстерні

2.6 Первинний облік праці та порядок нарахування оплати праці працівникам інших виробничих підрозділів

ІІІ. Автоматизація первинного обліку з оплати праці

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури



ВСТУП


В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати підприємствами.

Сільськогосподарські підприємства є суб'єктами підприємницької діяльності, їхні види визначаються за формами власності і формами господарювання. Функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності регламентується Конституцією України, Земельним кодексом України, а також Законами України: "Про власність", "Про форми власності на землю", "Про підприємництво", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про внесення змін і доповнень до Закону України", "Про селянське (фермерське) господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві". Важливу роль у реформуванні сільськогосподарських підприємств відіграють Укази Президента України "Про невідкладні заходи, щодо прискорення земельної реформи в сфері сільськогосподарського виробництва" і "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від З грудня 1999 р. № 1529/99.

Згідно із законодавством на підприємствах бухгалтерський облік здійснюється на приватних (приватно-орендних), в сільськогосподарських кооперативах, господарських товариствах, селянських (фермерських) господарствах.

Трудові відносини на підприємстві Трудовий договір (контракт)

При прийманні працівника на роботу власник або його представник вступають з ним у трудові відносини. Основним доку ментом, який закріплює ці відносини, є трудовий договір або контракт.

Трудовий договір — це угода між працівником і власником (або уповноваженим органом, особою). За трудовим договором працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечити умови, необхідні для виконання роботи.

Трудовий договір може бути:

  • безстроковий, що укладається 11.-І невизначений строк;

  • строковим, що укладається:

  • на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

  • на час виконання певної роботи.

Трудовий договір, як правило, укладається в письмовій формі. Це е обов'язковим в таких випадках: при організованому наборі працівниці н; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географічними та геологічними умовами, з умовами підвищеного ризику для здоров'я; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітніми.

При укладенні трудового договору працівник подає паспорт або інший документ, що посвідчує особу; трудову книжку; документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію); довідку про стан здоров'я та інші документи.

Укладання трудового договору оформляється наказом або І м впорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним у випадку, якщо наказ або розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи. Не може бути відмовлено в укладенні трудового договору особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням між керівниками підприємств.

При укладанні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування зазначається в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Випробування не встановлюється для осіб, які не досягли 18 років, для молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; для молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; для осіб, звільнених у запас з військової або альтернативної (невійськової) служби; для інвалідів, направлених на роботу за рекомендаціями медико-соціальної експертизи; при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство.

Контракт — це різновид трудового договору. Контракт укладається на певний строк і застосовується для працівників, які приймаються на роботу на визначений термін або на час виконання певної роботи.

Контракт укладається у письмовій формі у двох примірниках і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають на роботу за контрактом. Документ набирає чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті. На підставі контракту видається наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу.

У контракті вказуються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, термін дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціальне-побутові та інші умови, необхідні для виконання зобов'язань з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства.



І. Теоретичні основи


День звільнення є останнім робочим днем для працівника. Чи має він повністю відпрацювати його та виконувати трудові обов'язки, закріплені в посадовій інструкції, чи може займатися лише підписанням обхідного листка, здаванням матеріальних цінностей, отриманням трудової книжки та розрахунку? А. Коржова, м. Кривий Ріг

ВІДПОВІДЬ: Дійсно, день звільнення для працівника — останній робочий день. Про це навіть записано в п. 2.26 Інструкції про порядок ведення судових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення та Міністерства юстиції України від 29.07.93р. №58 : "днем звільнення вважається останній день роботи". І як у будь-який робочий день, у цей день працівнику необхідно виконувати свої функціональні обов'язки Наведемо норми трудового законодавства, які свідчать про це.

Стаття 139 КЗпП передбачає, що працівники зобов'язані працювати чесно й сумлінно, своєчасно й точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової та технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Основні серед трудових обов'язків — обов'язок виконувати роботу (обумовлено трудовим договором, робочою чи посадовою інструкцією) та додержання встановленого режиму роботи. Нагадаємо: останній закріплюють у правилах внутрішнього трудового розпорядку, які затверджують трудові колективи за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил – (ст. 142 КЗпП).

Але не варто думати, що підписувати обхідний листок, отримувати трудову книжку та кошти в бухгалтерії {остаточний розрахунок) працівник має у вільний від роботи час. Це не так. Та й погодьтеся, на це потрібно не так уже й багато часу.

Звісно, може бути й виняток: коли працівник працює позмінно, договір може розриватися у день, який для працівника є вихідним (хоча для підприємства він робочий). Тоді працювати у цей день працівник не буде, а лише отримає від роботодавця належне.

Висновок

Трудовий договір між працівником і підприємством чинний і в день звільнення, тому працівник не повинен забувати про свої обов'язки, які закріплено в посадовій (робочій) інструкції, та повинен повністю відпрацювати робочий день.

Працівник подав заяву про надання відпустки, у якій просить звільнити його з роботи за угодою сторін в останній день відпустки. Ми видали 2 накази: про надання відпустки та про звільнення працівника за угодою сторін в останній день відпустки. Але працівник захворів, перебуваючи у відпустці. Чи потрібно у такій ситуації продовжити відпустку? Як правильно оплатити лікарняний? Якою буде дата звільнення? П. Гончаренко, бухгалтер, м. Ужгород

ВІДПОВІДЬ: У Вашій ситуації працівник має право продовжити відпустку. Згадайте: згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96 – ВР та п.1 ч.2 ст.80 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) щорічну відпустку повинні перенести на інший період або продовжувати в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку. Тож на вимогу працівника Вам потрібно продовжити відпустку (перенести її не вдасться, адже працівник звільняється) та нарахувати лікарняні за весь час хвороби. Порядок їх обчислення нічим не відрізняється від звичайного (середній заробіток обчислюють відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01р. № 1266). Щоправда, можливий один виняток (коли відпустку не продовжують), але про нього трохи нижче.


Случайные файлы

Файл
181977.rtf
92926.rtf
50457.rtf
12195.rtf
143631.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.