Облік матеріальних запасів (19297)

Посмотреть архив целиком

План


1. Економічна сутність матеріальних запасів, їх класифікація та оцінка

2. Облік матеріальних запасів на складі

3. Облік надходження виробничих запасів

4. Облік витрат виробничих запасів

5. Відмінності зарубіжної практики обліку запасів

6. Відображення запасів у фінансовій звітності

Висновок

Список використаних джерел

Додаток


Вступ


Актуальність теми дослідження.

Матеріальні запаси, як правило, є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Матеріальні запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Найбільш поширеними видами запасів є сировина та матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, запаси товарів для перепродажу, компоненти готової продукції, наливні чи насипні речовини (нафта, борошно) тощо. Елементи, які включаються до складу запасів, залежать від особливостей підприємства. Машини та обладнання, що є основними засобами для одних підприємств, для підприємства, що їх виготовляє, є готовою продукцією, а для підприємства, що здійснює їх перепродаж - товаром.

Матеріальні запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби, які і підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші - змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), треті - входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті - лише сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу (МШП).

До складу запасів включаються всі товарно-матеріальні цінності, якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження. Предмети, що є власністю інших фізичних та юридичних осіб і знаходяться на території, що належить підприємству не є запасами підприємства.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є бухгалтерський облік у вітчизняній та зарубіжній практиці.

Предмет дослідження - облік матеріальних запасів.

Метою курсової роботи є дослідження особливостей обліку матеріальних запасів в Україні та зарубіжних країнах.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

  • дослідити поняття матеріальних запасів;

  • дослідити облік надходження та витрачання матеріальних запасів;

  • виявити відмінності в обліку матеріальних запасів;



1. Економічна сутність матеріальних запасів, їх класифікація та оцінка


До матеріальних запасів відносяться матеріальні активи, використовувані протягом року або операційного циклу підприємства, якщо він більше року. Запаси перестають бути активами, якщо немає ймовірності того, що підприємство в майбутньому одержить від їхнього використання економічні вигоди і їхня вартість не може бути вірогідно оцінена. Простіше говорячи, якщо запаси неможливо продати хоча б за копійку або отримати яку-небудь іншу користь від їхнього використання, яку можна оцінити, і у зв’язку із цим неможливо вірогідно оцінити вартість самих запасів, то це вже не актив. Але оцінити, чи одержить підприємство економічні вигоди від тих або інших запасів у майбутньому, можна тільки тоді, коли ці запаси будуть належати підприємству. Звідси ще дві обов’язкові умови визнання запасів активами, зазначені в Методрекомендаціях з обліку запасів:

  • підприємству перейшли ризики й вигоди, пов’язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;

  • підприємство здійснює управління та контроль за запасами [11].

Дане вище визначення - це єдине більш-менш точне визначення запасів, яке можна дати виходячи з існуючої законодавчої та нормативної бази. А визначення запасів, що дане в П (С) БО 9, по суті і визначенням, як таким, не є. Воно дає лише уявлення про призначення запасів і їхній стан на певний момент часу. Відповідно до нього запаси:

1) призначені для продажу в межах звичайної господарської діяльності;

2) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу отриманого в результаті такого виробництва продукту;

3) утримуються для споживання в процесі виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг, а також керування підприємством.

Ця класифікація запасів за їхнім призначенням і станом ділить всі матеріальні запаси на три групи, які і є основою для подальшої їхньої класифікації.

До першої групи включають:

  • товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

  • готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

До другої групи включають:

  • незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу.

До третьої групи включають:

  • сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

  • малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

  • поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання [15; c.82].

Методрекомендації з обліку запасів до перелічених вище видів запасів, зазначених у П (С) БО 9, додають до третьої групи ще й інші запаси. Що в цьому випадку під іншими запасами мав на увазі Мінфін, у Методрекомендаціях з обліку запасів не роз’ясняється, але неважко помітити, що в зазначеному вище переліку відсутні, наприклад, такі запаси, як тара, брак у виробництві або відходи виробництва.

Як бачимо, тільки друга група є цілісною. Перша і третя розділені на підгрупи запасів, кожна з яких містить у собі кілька видів запасів і має свої особливості та проблеми обліку, які ми розглянемо далі.

Оскільки класифікація запасів дана за їхнім призначенням і станом на певний момент часу, то цілком природним є визнання такої класифікації умовною. Про це не варто забувати. Адже в будь-який момент тара може стати паливом, сировина - товаром, а незавершене виробництво рано або пізно перетвориться на готову продукцію [25; c.122].

Оцінка запасів

У бухгалтерському обліку запаси, відповідно до вимог П (С) БО 9, оцінюються за первісною вартістю. При оцінці запасів принципове значення має джерело їхнього надходження. Розглянемо кожний з них окремо.

1. Придбання за плату. Найпростіший варіант придбання запасів і визначення їхньої первісної вартості, але і тут не обходиться без проблем.

Придбання за плату може здійснюватися в юридичних і фізичних осіб як за готівку, так і за безготівкові кошти, у тому числі за валюту.

Відповідно до П (С) БО 9 до первісної вартості запасів, придбаних за плату, включаються:

а) сума, сплачена продавцеві, за винятком знижок, наданих відповідно до договору з постачальником (продавцем) і непрямих податків. Щодо знижок і непрямих податків, як правило, питань не виникає, тим більше що в первинних документах вони завжди відображаються окремо. Нагадаємо лише те, що не завжди непрямі податки не включаються до первісної вартості придбаних запасів. Якщо такі непрямі податки, нараховані та сплачені підприємством у зв’язку з придбанням запасів, йому не відшкодовуються, то підприємство має право включити їх до первісної вартості придбаних запасів. Наприклад, відповідно до вимог п.5.3 Закону про оподаткування прибутку запаси, придбані не для господарської діяльності підприємства, не включаються до валових витрат підприємства, а відповідно до п.7.4.4 Закону про ПДВ сума ПДВ, сплачена у зв’язку з придбанням таких запасів, не включається до податкового кредиту. Отже, у такому випадку сума ПДВ не відшкодовується підприємству і включається до первісної вартості придбаних запасів. Аналогічна ситуація складається з ПДВ, включеним до вартості запасів, що придбаваються у підприємств - покупців таких запасів (неплатників цього податку), а також з податком на доходи фізичних осіб у випадку придбання запасів у фізичних осіб за готівку (див. нижче).

А от щодо суми, сплаченої продавцеві запасів, питання виникають у тому випадку, коли оплата здійснена в іноземній валюті. У П (С) БО 9 така ситуація взагалі не розглядається і відповіді на питання, на яку дату і за яким курсом здійснювати перерахування в гривні суми, сплаченої продавцеві-нерезиденту за придбані в нього запаси, немає. А от у п.2.5 Методрекомендацій з обліку запасів з цього приводу сказано таке:


Случайные файлы

Файл
112621.rtf
29943.rtf
26079-1.rtf
105904.rtf
ref-19039.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.