Структура наказу про облікову політику та оптимальні шляхи впровадження (17768)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку та аудиту











Курсова робота

на тему «Структура наказу про облікову політику та оптимальні шляхи впровадження»













Рівне - 2009


Зміст


Вступ

1 Визначення облікової політики

2 Практична організація облікової політики

3 Практичні рекомендації щодо розробки наказу про облікову політику

4 Елементи облікової політики

Висновок

Список використаної літератури



Вступ


На сьогоднішній день, дана тема наукової роботи є досить актуальною, оскільки облікова політика – це серце бухгалтерського обліку на підприємстві. Тому, щоб воно працювало, кожне підприємство повинно мати наказ про облікову політику. Проте неможливо скласти наказ про облікову політику, який би підійшов усім без винятку, адже кожне підприємство має свої особливості роботи, а тому й має право застосовувати різні методи амортизації необоротних активів, нарахування резерву сумнівних боргів, обліку фінансових витрат тощо.

Мета даної роботи полягає в розробці пропозицій до методологічного та організаційного забезпечення процесу формування облікової політики ЗАТ «Рівне-Борошно» у сучасних умовах інтеграції фінансового та промислового капіталу. Для досягнення поставленої мети у роботі передбачено виконання комплексу взаємопов’язаних завдань, зокрема:

- розкрити сутність облікової політики;

- визначити чинники, які слід враховувати при виборі тих чи інших методів і правил та закріпленні їх в обліковій політиці;

- визначити зміст, етапи та порядок формування наказу про облікову політику;

- розробити практичні рекомендації щодо підготовки наказу про облікову політику;

- розкрити організаційно-методологічні аспекти формування облікової політики;

- обґрунтувати теоретичні й розробити методичні рекомендації щодо формування облікової політики ЗАТ «Рівне-Борошно».

Об’єктом дослідження є напрями розвитку бухгалтерського обліку та облікової політики ЗАТ «Рівне-Борошно» в управлінні бізнесом.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та організаційні аспекти формування облікової політики.

Інформаційною базою дослідження є монографічна література, наукові статті вітчизняних та зарубіжних вчених у періодичних виданнях з бухгалтерського обліку, матеріали мережі Інтернет, а також нормативні документи державних органів України, нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку.

При дослідженні теоретичних аспектів облікової політики використовувалися методи індукції та дедукції для визначення загальних тенденцій розвитку облікової політики; методи теоретичного узагальнення і порівняння для розкриття сутності та змісту облікової політики підприємства. Застосування системного підходу, методів аналізу і синтезу дозволило визначити місце облікової політики підприємства в системі нормативного регулювання бухгалтерського обліку. Метод причинно-наслідкового звязку та абстрактно-логічний метод використовувалися для виділення обєктів і елементів облікової політики, удосконалення їх класифікації.



1 Визначення облікової політики


Як відомо, бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам. Весь цей довгий шлях від здійснення господарської операції до її відображення у фінансовій звітності має бути пройдено за певними правилами. Існують загальні правила відображення господарських операцій підприємства, які введені такими нормативними актами, як національні стандарти бухгалтерського обліку, інструкції, методичні рекомендації тощо. Проте норми, що міситься в цих документах, встановлюють лише рамки для створення власної системи обліку, залишаючи певний простір для творчості бухгалтера.

Вирішуючи завдання побудови найефективнішого обліку, що надає користувачам достовірну, корисну та своєчасну інформацію, підприємство розробляє свої власні конкретніші правила та принципи обліку. Сукупність таких правил — це і є облікова політика. Облікова політика – це сукупність принципів, методів, процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності [1].

Згідно з п. 5 ст. 8 Закону про бухоблік, підприємство самостійно:

- визначає облікову політику підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

При виборі тих чи інших методів і правил та закріплення їх в обліковій політиці слід враховувати цілу низку чинників. Назвемо основні:

  • форма власності та організаційно-правова форма підприємства (державне, приватне, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю і т. д.);

  • вид діяльності (торгівля, промисловість, будівництво і т. д.);

  • організаційна структура управління та наявність структурних підрозділів;

  • кількість господарських операцій, обсяги діяльності, обсяг продажу, чисельність персоналу, наявність відокремлених підрозділів, дочірніх підприємств тощо;

  • особливості оподаткування виду діяльності;

  • поточні та довгострокові цілі підприємництва (залучення кредитних ресурсів, здійснення інвестиційних програм тощо);

  • ступінь матеріально-технічного оснащення (комп'ютерна техніка програмне забезпечення);

  • рівень кваліфікації кадрів;

  • технологічні особливості виробництва (промислові підприємства), особливості організації постачання" та збуту;

  • системи та форми розрахунків з покупцями та постачальниками;

  • взаємини з фінансовими структурами;

  • система звітності перед власниками, а також іншими користувачами фінансової інформації;

  • розвиненість інфраструктури ринку, перспективи його розвитку;

  • стан законодавства, перспективи його зміни [12].

Згідно з п. 23 П(С)БО 1, підприємство повинне висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

1) принципів оцінки статей звітності;

2) методів обліку щодо окремих статей звітності.

Тобто облікова політика підприємства ґрунтується на основних принципах обліку та звітності. Під принципами бухгалтерського обліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися під час вимірювання, оцінки та реєстрації господарських операцій і при відображенні таких операцій (їх результатів) у фінансовій звітності.


2 Практична організація облікової політики


Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика визначається як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Питання встановлення облікової політики належать до компетенції власника (власників) підприємства, органу, уповноваженому управляти державним майном, органу, уповноваженому управляти корпоративними правами держави [1].

Повноваження власника (власників) підприємства встановлювати облікову політику реалізується через визначення у розпорядчому документі переліку методів оцінки, обліку і процедур, щодо яких нормативно-методична база передбачає більш ніж один їх варіант. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати не доцільно, як імперативні для застосування підприємством норми.

Розпорядчий документ складається виконавчим органом управління підприємством і подається на затвердження (погодження) власнику (власникам), органу, уповноваженому управляти державним майном, органу, уповноваженому управляти корпоративними правами держави.

Облікова політика визначається на основі положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Розпорядчий документ про облікову політику підприємства має визначити застосування:

  • методів оцінки вибуття запасів;

  • періодичності визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;

  • порядку обліку (ідентифіковано чи загалом) і розподілу транспортно-заготівельних витрат;

  • окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;

  • методів амортизації необоротних активів;

  • вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;

  • класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку;

  • періодичності (періоду) зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;

  • методу обчислення резерву сумнівних боргів;

  • переліку створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;

  • порядку оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;


Случайные файлы

Файл
180604.rtf
160611.rtf
164432.rtf
162845.rtf
57573.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.