Порядок організації діловодства на новоствореному підприємстві (17370)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1 СКЛАДАННЯ ТА АНЛІЗ УСТАНОВЧИХ ТА НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Статут як установчі документи

1.2 Розроблення інструкції з діловодства

1.3 Розроблення інструкції з організації роботи з документами, що містять комерційну таємницю

1.4 Складання фірмового бланку підприємства

1.5 Розрахунок чисельності персоналу

РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБІГУ НА НОВОСТВОРЕНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Методологія і методика раціоналізації діловодства

2.2 Раціоналізація документообігу на підприємстві

2.3 Оформлення журналів реєстрації документів

2.4 Розроблення номенклатури справ

2.5 Формування справ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


ВСТУП


Актуальність курсової роботи. Людина, яка хоче відкрити нове підприємство, повинна знати особливості організації діловодства на новоствореному підприємстві. Цим обумовлена актуальність обраної теми курсової роботи «Порядок організації діловодства на новоствореному підприємстві».

Мета і завдання роботи. Мета – ознайомитися зі складом установчих та нормативно-методичних документів підприємства (статут, договір, інструкція, номенклатура справ), дізнатися про порядок організації діловодства на новоствореному підприємстві.

Завдання курсової роботи:

ознайомитися з документами, на підставі яких створюється підприємство;

висвітлити методологію і методику раціоналізації діловодства;

описати прийоми раціоналізації документообігу на підприємстві, оформлення журналів реєстрації документів, розроблення інструкції з діловодства, розроблення номенклатури справ, формування справ.

Методи дослідження. При дослідженні теми курсової роботи були використані такі методи наукового дослідження:

аналіз і синтез літератури та законодавчих документів;

описовий метод;

метод узагальнення матеріалу;

метод спостереження за діяльністю працівників служби діловодства.

Практичне значення курсової роботи:

Розглянута тема курсової роботи може бути використана в майбутньому.

У роботі викладена докладно інформація про оформлення справ, розроблення номенклатури справ, розроблення інструкції з діловодства, складання фірмового бланку підприємства.


РОЗДІЛ 1. СКЛАДАННЯ УСТАНОВЧИХ ТА НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВА


1.1 Статут та договір як установчі документи


Нормативно-правовим актом, яким оформлюється створення нового підприємства будь-якої форми власності та визначаються її структура, функції, правовий статус, відносини з іншими підприємствами, є статут.

Статут підприємства затверджується організацією вищого рівня, як правило, власником майна. Після затвердження Статут згідно із законодавством підлягає обов'язковій реєстрації у відповідному органі державної влади, де підприємству видається свідоцтво про державну реєстрацію із зазначенням реєстраційного номера та юридичної адреси. Так, для товариств з обмеженою відповідальністю, приватних і малих підприємств таким органом є районна державна адміністрація за місцем юридичної адреси, зазначеної у Статуті. Тільки після зареєстрування новоутворене підприємство може розпочинати свою діяльність.

Статути бувають типові та індивідуальні. Типовий статут розробляють для системи однотипних підприємств. Індивідуальний статут для конкретного підприємства складають, як правило, на основі типового.

Статут друкують на чистих аркушах паперу формату А4. Оформлення Статуту має певну специфіку.

На його титульній сторінці оформлюють такі реквізити:

запис про державну реєстрацію (у лівому верхньому куті);

гриф затвердження (у правому верхньому куті);

назва виду документа, до якої входить назва підприємства (у центрі сторінки);

місце та рік складання або видання (над межею нижнього берега, посередині).

На титульній сторінці Статуту ставлять відбитки печаток і штампів відповідних установ (місцевого органу державної влади, пенсійного фонду, податкової інспекції, управління статистики тощо).

На наступних аркушах оформлюють текст Статуту.

Зміст Статуту має бути викладено чітко і зрозуміло, його текст поділяють на розділи, які нумерують арабськими цифрами. За необхідності великі складні розділи поділяються на підрозділи, пункти, підпункти.

Текст Статуту може мати такі основні розділи:

Загальні положення.

Мета та предмет діяльності підприємства.

Юридичний статус підприємства.

Органи управління підприємства.

Трудовий колектив.

Майно підприємства.

Фонди підприємства.

Облік та фінансова звітність.

Розподіл прибутків і відшкодування збитків.

Зовнішньоекономічна діяльність.

Реорганізація та припинення діяльності підприємства.

Внесення змін та доповнень до Статуту.

Проект Статуту готує юридична служба, а не служба діловодства, тому ми не будемо детально зупинятися на складанні тексту. Після остаточного оформлення Статуту всі його аркуші прошивають і скріплюють печаткою. Один примірник Статуту разом з іншими установчими документами, згрупованими в окрему справу, зберігається в організаційному відділі підприємства.



1.2 Розроблення інструкції з діловодства


Інструкція з діловодства – це правовий акт, що встановлює технологію створення або одержання документів, їхньої обробки, збереження і використання в поточній діяльності підприємства (далі – Інструкція) [2; C.9].

Інструкція належить до внутрішніх нормативних актів, що регулюють сукупність організаційних, трудових та інших відносин з конкретного питання. Вона розробляється службою діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року № 1153 (далі – Примірна інструкція), примірних чи типових інструкціях для групи підприємств (наприклад, в одній галузі виробництва). ДСТУ на організаційно-розпорядчу документацію, інших положень державних нормативно-правових актів, актів спеціально-уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері архівної справи з урахування специфіки діяльності конкретного підприємства.

Основне завдання Примірної інструкції, як і типових інструкцій з діловодства для визначеної категорії підприємств (певного відомства, галузі), – дати необхідний методичний матеріал для організації діловодства. Індивідуальна інструкція після підписання її першим керівником підприємства вважається локальним нормативно-правовим актом.

Основними розділами Інструкції можуть бути такі:

Загальні положення.

Склад документів організації.

Підготовка службових документів.

Загальні вимоги.

Бланки офіційних документів підприємства.

Вимоги до оформлення реквізитів.

Оформлення документів за допомогою друкарських засобів.

Оформлення окремих видів документів.

Наказ.

Розпорядження.

Протокол засідання.

Службовий лист.

Акт (або інші документи залежно від специфіки діяльності підприємства).

Порядок погодження документів.

Порядок підписання документів.

Організація документообігу.

Приймання, обробка та обіг вхідних і внутрішніх документів.

Реєстрація й облік документів, створення інформаційно-пошукових систем.

Порядок оброблення та надсилання вихідних документів.

Організація контролю за виконанням документів.

Робота виконавців із документами.

Організація документів у діловодстві.

Порядок зберігання документів.

Складання і ведення номенклатур справ.

Формування справ.

Оформлення справ.

Оперативне зберігання документів.

Передання справ на зберігання в архів.

Ксерокопіювання і тиражування документів.

Зберігання, облік і використання бланків, печаток, штампів.

Використання факсимільного зв`язку, електронної пошти та інших засобів електронного обміну інформацією.

Ця структура Інструкції має примірний характер. Її можна доповнювати й іншими розділами, наприклад: «Документування роботи колегіального органу (колегії, ради директорів, ученої ради й ін.)»; «Оформлення листування з іноземними партнерами, використання електронної пошти, електронного обміну інформацією спеціалізованими програмним забезпеченням» та ін. (залежно від специфіки діяльності підприємства, його структури, порядку обігу документів, наявності відокремлених ділянок роботи, застосованих технічних засобів тощо).

Інструкція може складається з таких розділів.

Розділ «Загальні положення» має важливе правове значення і у ньому встановлюють призначення інструкції; підстави її розроблення; відповідальність працівників за організацію діловодства; загальні принципи роботи з документами. У розділі «Загальні положення» також подають перелік чинних нормативно-методичних документів, на основі яких розроблено Інструкцію, на які системи документації вона поширюється, хто відповідає за стан та удосконалення діловодства в організації, здійснює організаційно-методичне керівництво і контролює роботу з документами. Також у цьому розділі визначають порядок упровадження Інструкції, внесення до неї змін і доповнень.

Розділом «Склад документів організації» фіксують системи, номінали, види номіналів документів, якими користуються в цій організації. Документування управлінської інформації є невід`ємною складовою процесів управління будь-якого підприємства.

Розділ «Підготовка службових документів» має базуватися на загальних засадах створювання уніфікованої системи організаційно-розпорядчих документів, зафіксованих ДСТУ 4163-2003, зокрема оформлення реквізитів документів, моделювання бланків підприємства, документів тощо з обов`язковим поданням конкретних прикладів, зразків бланків, визначенням порядку їх застосування.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.