Облік основних засобів (16891)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


Вступ

1. Основні засоби як об’єкт обліку

1.1 Економічна сутність основних засобів, класифікація, оцінка

1.2. Нормативно-правове забезпечення обліку операцій з основними засобами

1.3. Міжнародний досвід обліку руху основних засобів

Висновок за 1 розділом

2. Облік вибуття основних засобів

2.1. Документальне забезпечення операцій вибуття основних засобів

2.2. Відображення операцій вибуття основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку

2.3. Відображення операцій вибуття основних засобів у регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності підприємства

Висновок за 2 розділом

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


ВСТУП


Серед проблем, висунутих практикою переходу до ринкової економіки, особливу актуальність набувають оцінка основних засобів і їх відображення в бухгалтерському балансі, а також облік їх вибуття.

Ринкові відносини обумовлюють об'єктивну необхідність підвищення ролі бухгалтерського обліку в управлінні підприємством. Для прийняття оперативних і тактичних рішень по управлінню підприємством в умовах постійно мінливої ринкової кон'юнктури і конкуренції товаровиробників необхідна своєчасна достовірна й аналітична інформація.

У нових умовах у підприємства зростає необхідність активніше використовувати бухгалтерський облік, щоб контролювати й удосконалювати свою роботу.

Облік займає одне з головних місць у системі управління. Він відображає регіональні процеси виробництва, розподілу і споживання, характеризує фінансовий стан підприємства, є основою для планування його діяльності.

Бухгалтерський облік не тільки відображає господарську діяльність, але і впливає на неї.

Облік є найважливішим засобом систематичного контролю за збереженістю всіх засобів господарства, за правильним їх використанням і виявленням додаткових резервів зниження собівартості продукції.

Особливе місце в системі бухгалтерського обліку займають питання, пов'язані із станом основних фондів. Це пояснюється тим, що вони у своїй сукупності утворюють виробничо-технічну базу і визначають виробничу мету господарства.

Точність показників об'єму, стану і руху основних засобів, а у відомій мірі і точність їх якісної характеристики багато в чому залежить від того, на скільки правильно і достовірно проведена їхня оцінка, маючи на увазі те, що неправильна оцінка основних засобів може не тільки спотворити загальну картину, але і викликати:

- неточне числення амортизації, а звідси собівартості і відпускних цін продукції (робіт, послуг), отже, прибутковості, рентабельності і прибутку;

- перекручування сум належного податку як із майна, так і з прибутку;

- неправильне відображення у бухгалтерському балансі співвідношення основних і оборотних коштів;

- невірне числення ряду техніко-економічних показників, що характеризують використання основних засобів: знос, коефіцієнти вибуття і надходження, широко застосовувані показники ефективності: фондовіддача, фондоємність і фондоозброєність, невірно буде обчислюватися й ефективність вкладень у необоротні активи.

Актуальність даної теми курсової роботи полягає у вивченні обліку вибуття основних засобів, що має велике значення для промислових підприємств.

Метою курсової роботи є розгляд стану обліку вибуття основних засобів на базовому підприємстві.

Завдання які необхідно вирішити:

- розглянути економічний зміст та нормативне регулювання вибуття основних засобів в Україні;

- розглянути теоретичні та методологічні основи вибуття основних засобів;

- розглянути проблеми теорії та практики вибуття основних засобів;

- вивчити організацію бухгалтерського обліку вибуття основних засобів на базовому підприємстві;

- за результатами проведеної роботи зробити висновки.

Предметом дослідження є облік вибуття основних засобів базового підприємства.

Об'єктом дослідження є ЗАО «ХПЗ».

Теоретичну основу дослідження питань склали закони України, постанови, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як: Білуха М.Т., Грабова Н.Н., Добровський В.Н., Крамаровський Л.М., Криницький Р.І., Лушкин В. А., Пономарьов В. Д., Ялдин І.В., Ачкасов А. Е., Носова С. С., Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С. та інших.

Значним внеском у розвиток теорії та практики обліку необоротних матеріальних ак­тивів є монографії: Н.Г. Виговської "Удосконалення обліку амортизації: стан, проблеми, перспективи", А.Г. Загороднього, Н.Є. Селюченко "Плану­вання та організація основних засобів на засадах лізингу", Н.М. Малюги "Шляхи удосконалення оцінки в бухгалтерському обліку: теорія, практика, перспективи".


РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ЗАСОБИ ЯК ОБ’ЄКТ ОБЛІКУ


1.1 Економічна сутність основних засобів, класифікація, оцінка


В економічній теорії під необоротними активами розуміють вилучені підприємством з господарського оборотні кошти, які обліковуються на балансі.

У бухгалтерському обліку до необоротних активів відносяться активи, призначені для використання протягом періоду більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік). Тобто вони обслуговують декілька циклів виробництва, не змінюючи при ньому своєї натуральної форми.

Для здійснення статутної діяльності підприємствам необхідні необоротні активи, або засоби праці, під якими в економічній літературі розуміють річ або сукупність речей, за допомогою яких працівник здійснює вплив на предмети праці (сировину, матеріали тощо).

Від предметів праці засоби прані відрізняються тим, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконані роботи (надані послуги). Під виливом за­собів праці предмети праці змінюють свої фізико-хімічні властивості та пере­творюються на готову продукцію [7, стор. 99].

До засобів праці відносяться машини, обладнання, інструменти тощо.

В економічній літературі часто ототожнюються поняття "основні засоби" та "основні фонди" .

Під основними фондами розуміють джерела утворення господарських засобів підприємства, до яких належать статутний капітал, резервний капітал, прибуток та інші джерела, які відображаються в пасиві балансу.

Стосовно основних засобів більш правильно застосовувати поняття "засоби", оскільки саме вони становлять частину активів підприємства.

Основні засоби класифікуються за їх функціональним призначенням, галузями економічної діяльності, речовим характером, використанням, належністю і видами. За функціональним призначенням розрізняють виробничі основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, силові машини й обладнання, робочі машини тощо, які використовуються у сфері матеріального виробниц­тва) та невиробничі основні засоби, які не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва й призначені, в основному, для обслуговування комуна­льних і культурно-побутових потреб працівників (будівлі, споруди, облад­нання), що використовуються у невиробничій сфері для задоволення побуто­вих потреб працівників. Невиробничі основні засоби не є засобами праці, але вони також використовуються протягом тривалого часу, зберігаючи свою на­туральну форму та поступово втрачаючи свою вартість у міру зношення. Та­ким чином, поняття "основні засоби" на практиці не співпадає з поняттям "засоби праці", так як до складу основних засобів входять і невиробничі за­соби [8, стор. 158].

За речовим характером розрізняють інвентарні та неінвентарні основні засоби. До інвентарних відносять об'єкти, що мають речове вираження та підлягають перевірці, обміру, підрахунку в натурі; до неінвентарних - капітальні вкладення в земельні ділянки, лісові угіддя тощо (крім будинків і спо­руд).

За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні за­соби, що використовуються на підприємстві), недіючі (ті, що не використо­вуються в певний період часу в зв'язку з тимчасовою консервацією підприєм­ства або окремих підрозділів) і запасні (різне устаткування, яке перебуває в резерві та призначене для заміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Згідно до податкового законодавства основні фонди поділяються на чотири групи (Табл. 1.1)


Таблиця 1.1. Класифікація основних фондів

Група основних фондів

Склад групи

Група 1

Будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального по­ліпшення землі

Група 2

Автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромехані­чні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обла­днання, устаткування та приладдя до нього

Група 3

Будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,2 і 4

Група 4

Електронно-обчислювальні машини, інші машини для авто­матичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні сис­теми, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стіль­никові), мікрофони та рації, вартість яких перевищує вар­тість малоцінних товарів (предметів)


Случайные файлы

Файл
31777.rtf
103636.rtf
125448.rtf
123017.rtf
18938.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.