Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати виробництва, визначені П(С)БО 16 "Витрати". Вимоги до визначення та оцінки витрат, облік за елементами, відображення у фінансовій звітності (16760)

Посмотреть архив целиком

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ (м. Київ)


Кафедра обліку та аудиту



КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА


з дисциплін: „Фінансовий облік І” та „Фінансовий облік ІІ”

на тему: «Методичні засади формування в БО інформації про витрати виробництва визначені П(С)БО 16 «Витрати». Основні вимоги до визначення та оцінки витрат, облік витрат за елементами, відображення операційних витрат у фінансовій звітності.»



Керівники роботи:

ст. викладач Н.М. Самородова


Виконавець:

Студентка факультету банківської справи,

обліку і фінансів,

4 курсу, групи 46-ОА

спеціальності

"Облік та аудит" Н.О. Мірошниченко




Харків – 2008


ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

    1. Економічні суб’єкти як об’єкти аудиту

    2. Джерела отримання інформації для аудиту прибутку підприємства

РОЗДІЛ ІІ ДІЮЧА МЕТОДИКА АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Аудит формування прибутку підприємства

2.2. Аудит розподілу та перерозподілу прибутку підприємства

2.3. Порядок проведення аудиту прибутку підприємства

РОЗДІЛ ІІІ АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП


Метою аудиту прибутку підприємства є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів і формування фінансових результатів, правильності і достовірності розподілу чистого прибутку, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку доходів і результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів і визначення результатів діяльності у звітності господарюючого суб'єкта.

Ефективність функціонування підприємства залежить не лише від обсягу одержуваного прибутку, а й від характеру його розподілу. Із нього видно, що одна частина прибутку у вигляді податків і зборів надходить до бюджету держави й використовується на потреби суспільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства і використовується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширення виробництва, створення резервних фондів і т. ін.

Для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку було досягнуто оптимальності в задоволенні інтересів держави, підприємства і працівників. Держава зацікавлена одержати якомога більше прибутку до бюджету. Керівництво підприємства прагне спрямувати більшу суму прибутку на розширене відтворення. Акціонери і працівники зацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку. А аудитори їм у цьому допомагають, знаючи закони та інші законні обхідні маршрути списання прибутку на валові розходи.

Робота аудитора заклечається у виявленні відповідності даних бухгалтерського обліку доходів діяльності виробництва законодавчим та нормативним актам та прийнятій обліковій політиці підприємства, встановлення достовірності первинних документів щодо формування та розподілу прибутку підприємства, перевірка повноти і своєчасності відображення даних первинних документів в зведених документах, облікових регістрах та складеної на їх основі фінансової звітності.

В роботі були використані дані Закону України „Про аудиторську діяльність”, Національних нормативів аудиту, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 15 „Доходи”, праці відомих українських економістів та статті наведені в журналах з бухгалтерського обліку на Україні, таких як “Все про бухгалтерський облік”, “Податки та бухгалтерський облік”, “Бухгалтерський облік та аудит”.

Проведені в роботі дослідження дозволили розробити рекомендації підприємствам у майбутньому не робити помилок, пов’язаних з веденням бухгалтерського обліку доходів підприємства.


РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА


1.1 Економічні суб’єкти як об’єкти аудиту


Підприємства, які займаються випуском готової продукції, досить часто стикаються з проблемами при визначенні фактичної собівартості реалізованої готової продукції. Насамперед це пов'язано з тим, що методики та рекомендації щодо здійснення такого розрахунку не розроблені ні ДПАУ, ні Міністерством фінансів.

У кінці звітного періоду при відображенні собівартості реалізованої готової продукції в обліку бухгалтерськими записами Д-т 801 "Собівартість реалізованої готової продукції" Д-т 26 "Готова продукція" виникає необхідність її визначення розрахунком. Фактичну собівартість готової продукції розраховують за формулою


Сф.г.п = Цо.г.п Кс , (1.1)


де Цо.г.п — облікова ціна готової продукції, грн.;

Кс — середній коефіцієнт фактичної собівартості готової продукції в обліковій собівартості:


Кс = (СВФпоч+ ВПФпер) / (СВОПОЧ + ВПОпер). (1.2)


де СВФпоч фактична собівартість на початок періоду (залишок на рахунку 26 "Готова продукція"), грн.;

ВПФпер виготовлена продукція за період за фактичною собівартістю (Д-т 26 "Готова продукція" К-т 23 "Виробництво"), грн.;

СВОпоч облікова собівартість на початок періоду, грн.;

ВПОпер облікова собівартість за період, грн.

При здійсненні аудиторських перевірок правильності визначення фактичної собівартості реалізованої продукції найтиповішими є такі помилки:

1) підприємства формують дебетовий оборот по рахунку 23 "Виробництво" віднесенням на нього адміністративних витрат, ви трат на збут тощо, які згідно із законодавством підлягають списанню на фінансовий результат окремо, що тягне за собою завищення фактичної собівартості готової продукції;

2) бувають випадки, коли підприємства неефективно обирають базу розподілу загальновиробничих витрат між різними видами готової продукції, в зв'язку з чим фактична собівартість готової продукції викривлюється.

На деяких підприємствах такий розрахунок здійснюється з використанням загальної фактичної собівартості готової продукції та незавершеного виробництва, що суперечить вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , оскільки таке коригування здійснюється лише за вартістю товарно-матеріальних цінностей у залишку готової продукції та в незавершеному виробництві. Такі порушення тягнуть за собою викривлення величини валових витрат підприємств та оподатковуваного прибутку. Отже, з метою здійснення розрахунку приросту (убутку) слід розмежовувати такі поняття, як фактична собівартість готової продукції та вартість товарно-матеріальних цінностей, які витрачені підприємством на виготовлення готової продукції.

Предметом аудиту операцій з обліку доходів і результатів діяльності є господарські процеси та операції, пов'язані з визначенням доходів і фінансових результатів діяльності, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами.

Виходячи з мети, яку необхідно досягти аудитору при дослідженні операцій з обліку доходів і результатів діяльності, формуються об'єкти аудиту (рис. 1.1).


Рис. 1.1. Об'єкти аудиту операцій з обліку доходів і результатів діяльності.


Аудитору необхідно знати порядок відображення доходів і результатів діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності (табл. 1.1).


Таблиця 1.1 Відображення доходів і фінансових результатів діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності.

Шифр та назва рахунку

Регістри

обліку

Номер рядка в Звіті про фінансові результати (ф.№ 2)

Номер рядка в Примітках до річної фінансової звітності (ф.М5)

70 "Доходи від реалізації"'

Журнал 6

010

-

71 "Інший операційний дохід"

Журнал 6

060

440-490

72 "Дохід від участі в капіталі"

Журнал б

110

500-520

73 "Інші фінансові доходи"

Журнал 6

120

530-540

74 "Інші доходи"

Журнал 6

130

-

75 "Надзвичайні доходи"

Журнал 6

200

-

79 "Фінансові результ

Журнал б

220(225)

-


1. 2. Джерела отримання інформації для аудиту прибутку підприємства


Джерелами інформації для аудиту операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності є наступні:

1. Наказ про облікову політику підприємства.

2. Первинні документи з обліку доходів і результатів діяльності.

3.Обліковірегістри,щовикористовуютьсядлявідображення господарських операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності.

4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

  1. Звітність.

Документальний контроль

Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов'язань підприємства, використовуючи лише прийом документального контролю.


Случайные файлы

Файл
20484-1.rtf
OTC_L199.DOC
75220-1.rtf
240-1608.DOC
69046.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.