Бухгалтерська звітність на підприємстві недержавної форми власності (16296)

Посмотреть архив целиком

План


Вступ

Розділ І. Бухгалтерська звітність на підприємстві недержавної форми власності.

  1. Класифікація бухгалтерської звітності

  2. Принципи підготовки бухгалтерської звітності

  3. Методика підготовки звіту про фінансові результати

  4. Класифікація діяльності підприємства

  5. Методика підготовки балансу

  6. Методика підготовки показників Декларації про прибуток

  7. Загальні положення про підготовку звітності по ПДВ

  8. Загальні положення про порядок нарахування, термін сплати і подання розрахунків акцизного збору

  9. Комунальний податок методика розрахунку і подання звіту

  10. Методика підготовки розрахунку земельного податку

  11. Звітність по страхових зборах на обов’язкове пенсійне страхування

Розділ ІІ.Різниця між державним та приватним підприємством

  1. Класифікація і план рахунків бухгалтерського обліку

    1. Основи класифікації рахунків та їх значення

    2. Класифікація рахунків за економічним змістом

    3. Класифікація рахунків за призначенням і структурою

      1. Рахунки основні

      2. Регулюючі рахунки

      3. Операційні рахунки

      4. План рахунків бухгалтерського обліку, принципи його будови і значення

  1. Документація

Розділ ІІІ. Характеристика сучасного комплексу маркетингу підприємства ПП „Магдалена

Висновок

Додатки

Список використаної літератури





Вступ


Бухгалтерський облік є однієї з найважливіших дисциплін економічного циклу, що забезпечують інформацією процес прийняття управлінських рішень.

У умовах формування ринкових відносин торгово-посередницька діяльність займає особливе місце в народному господарстві України. Тому дуже актуально вивчення особливостей обліку операцій оптової і роздрібної торгівлі.

Бухгалтерський облік в установах культури, науки, освіти істотно відрізняється від обліку в інших галузях господарства, тому що при цьому використовується меморіально-ордерна форма обліку. Вивчення особливостей бюджетного обліку необхідно для підготування до роботи в цих установах.

Індустрія побутового обслуговування і туризму розвивається в Україні значними темпами, що диктує необхідність знання основ ведення бухгалтерського обліку операцій гостьового обслуговування, а також операцій по наданню послуг населенню.

Крім цього й інші галузі мають визначені особливості функціонування. Звідси випливає необхідність вивчення бухгалтерського обліку в будівництві, страхової діяльності, на транспорті, у банках, сільському і лісовому господарстві й інших галузях.

Дана контрольна робота складається з двох частин: теоретичної ( два питання) і практичної ( задача).

В теоретичній частині розглянуті облік реалізації товарів та визначення фінансових результатів в оптовій торгівлі, облік закінчених капітальних вкладень та облік джерел їх фінансування, а також практична задача обліку в бюджетній установі.

Метою написання роботи є засвоєння теоретичних знань, придбання практичних навичок бухгалтерського і податкового обліку в бюджетних установах, торгівлі, на підприємствах побутового обслуговування й інших галузей і сферах народного господарства України.

Програма реформування бухгалтерського обліку в Україні передбачає збереження стабільності бухгалтерського обліку і створення умов для еволюційного його розвитку без руйнування накопиченого досвіду його ведення в народному господарстві. У 2000 році сталися принципові зміни в організації і веденні бухгалтерського обліку в Україні, які випливають із вимог міжнародних стандартів. Здійснено перехід підприємств і організацій на нову методологію бухгалтерського обліку господарських операцій, доходів, витрат і фінансових результатів на нову систему бухгалтерського обліку.

Дана робота має за мету розглянути чинні в Україні форми обов’язкової бухгалтерської (фінансової) звітності, виявити специфіку форм звітів та дати поняття про зміст кожного з них. Більш детальну інформацію, що не наведена у цій роботі, містять конкретні закони, укази, на які зроблено посилання.

Фінансові звіти складає більшість підприємств у всіх країнах світу. Вигадати універсальний звіт, який відображав би фінансове життя підприємства у всій його багатогранності, поки що не вдалося. Як показує практика, оптимальним є складання кількох різних звітів, кожний з яких розкриває ту чи іншу грань діяльності підприємства. Так, баланс містить інформацію про стан активів, зобов’язань і власного капіталу підприємства на конкретну дату (як правило, на останній день основного або проміжного звітного періоду – року, кварталу або місяця). Це дає можливість судити про масштаби підприємства, а наявність графи “на початок звітного періоду” дозволяє дійти висновків і щодо деяких тенденцій його розвитку. Водночас за показниками балансу важко судити, наприклад, про те, наскільки успішною була діяльність підприємства у звітному періоді, які доходи було отримано і які витрати здійснено. Цю інформацію містить звіт про фінансові результати. А оскільки звітних форм кілька, дуже важливо, щоб наявні у них показники взаємно доповнювали один одного, а коли потрібно – узгоджувалися між собою.

Бухгалтерська звітність — це система узагальнення показників, що характеризують господарсько-фінансову діяльність підприємств за попередній період (місяць, квартал, рік). Бухгалтерська (фінансова) звітність подається відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а також положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів, що регламентують питання фінансової звітності. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визначення й розкриття її елементів Значення бухгалтерської звітності полягає в тому, що вона є джерелом інформації про результати господарсько-фінансової діяльності підприємства; за відповідними показниками підприємства аналізують свою діяльність, одержують інформацію для подальшого її планування в умовах ринкових відносин. Основне завдання звітності полягає в пошуку резервів подальшого розвитку і вдосконалення діяльності підприємств, досягнення стабільності на ринку. Вимоги до бухгалтерської звітності: • гарантувати реальність і достовірність даних, що забезпечується документальним обґрунтуванням усіх записів, здійсненням інвентаризації, дотриманням правил оцінки статей балансу, розподілом прибутків і витрат за відповідними звітними періодами; • забезпечувати своєчасність формування даних для оперативного управління господарською діяльністю організацій і підприємств.





Розділ 1. Бухгалтерська звітність на підприємстві недержавної форми власності.


Класифікація бухгалтерської звітності

Звітність підприємства класифікується:

1.Фінансова (бухгалтерська) звітність складається з Балансу (Ф – 1),

Звіту про фінансові результати (Ф – 2);

Звіту про рух грошових коштів (Ф – 3);

Звіту про власний капітал (Ф – 4);

Приміток до фінансової звітності (річними є Ф – 3, Ф – 4, Примітки).

Суб’єкти, які ведуть спрощену форму обліку здають тільки дві форми звітності: Ф – 1м «Балансу»;

Ф – 2м «Звіт про фінансові результати.» Фінансова звітність подається в:

статистичні органи управління по місцю реєстрації;

вищестоящі організації (власнику на вимогу);

обслуговуючому банку при наявності непогашених кредитних ресурсів;• комісію з цінних паперів та фондового ринку – щорічно до 1 травня для ЗАТ і ВАТ. Квартальна звітність подається до 25 числа по закінченню звітного кварталу, річна – до 20 лютого.Особливістю фінансової звітності є те, що вона має повне узагальнення з даними обліку.

2.Податкова – звітність підприємства по основних податках та платежах до бюджету і позабюджетних фондів. Звітні дані ґрунтуються на даних обліку з коригуванням за вимогами податкового законодавства.

3.Звітність по обов’язкових зборах на заробітну плату до органів соціального страхування.

4.Спеціальна звітність подається з окремих питань за рішенням уряду по певних показниках діяльності підприємства (наприклад, перевищення фонду оплати праці для підприємств-монополістів та інше).

5.Статистична звітність – термін та форми подання встановлюються державним органами статистики, показники визнаються як в грошових так і натуральних вимірах. Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

- існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею;

- оцінка статті може бути достовірно визначена. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Якісні характеристики фінансової звітності:

Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива. •Фінансова звітність повинна містить лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами.

Фінансова звітність повинна бути достовірною.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

- фінансові звіти підприємства за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств.

Принципи підготовки бухгалтерської звітності

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

-автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників;

-безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

-періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу;

-історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

-нарахування та відповідності доходів і витрат, за якими для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів;

-повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

-послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

-обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

-превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Методика підготовки звіту про фінансові результати



У рядку 010 Звіту відображається загальний доход (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків (ПДВ, акцизного збору тощо).

В рядку 010 Звіту відображають загальну суму доходу як свого, так і суму, що належить комітенту, субпідряднику тощо.

У рядку 015 відображається сума ПДВ, що включена до складу доходу. Її зазначають у дужках. У рядку 020 “Акцизний збір” платники акцизного збору відображають суму акцизного збору (в дужках), яка врахована у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У рядку 025 (вільний рядок) відображаються суми інших податків і зборів (у дужках), які включаються до складу доходів. Підприємства-страховики в цьому рядку зазначають виплати страхових сум і страхових відшкодувань.

До податків і зборів, які відображаються в цьому рядку, відносяться:

- готельний збір;

- податок з реклами (при наданні рекламних послуг);

- збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (при продажу валюти, тютюнових виробів виробниками, ювелірних виробів із золота, платини, дорогоцінного каміння, наданні послуг стільникового мобільного зв'язку) тощо.

У рядку 030 “Інші вирахування з доходу” відображаються надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Ці суми також зазначають у дужках.

У рядку 040 Звіту відображається собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), яка визначається з урахуванням застосовуваних підприємством методів оцінки вибуття запасів, установлених ПБО 9.У рядку 060 “Інші операційні доходи” відображається дохід, який обліковується по Кт 71.

У рядку 070 “Адміністративні витрати” відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, які обліковуються по Дт 92.

У рядку 080 “Витрати на збут” відображаються витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, на рекламу, доставку продукції споживачам тощо (Дт 93).

У рядку 090 “Інші операційні витрат” відображаються інші витрати операційної діяльності, які обліковуються по Дт 94.

У рядку 110 “Доход від участі в капіталі” відображаються доходи, одержані від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства (облік яких ведеться за методом участі в капіталі), пов'язані з часткою інвестора у чистих активах об’єкта інвестування (Кт 72).

У рядку 120 “Інші фінансові доходи” показуються доходи, що виникають у ході фінансової діяльності підприємства, а саме дивіденди, що належить одержати, відсотки з облігаціями, інші доходи від фінансової діяльності, що відображаються по кредиту субрахунка 733.

У рядку 130 “Інші доходи” показуються доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, пов’язані з операціями по списанню з балансу необоротних активів та реалізацією фінансових інвестицій (Кт 74).

У рядку 140 “Фінансові витрати” відображаються витрати фінансової діяльності підприємства, а саме, витрати, пов’язані з нарахуванням і сплатою відсотків за банківський кредит, витрати, пов’язані із залученням позикового капіталу, нарахуванням відсотків за договорами кредитування тощо (Дт 95).

У рядку 150 “Втрати від участі в капіталі” відображаються втрати від зменшення вартості інвестицій, що виникають у процесі інвестиційної діяльності підприємства (Дт 96).

У рядку 160 “Інші витрати” відображаються витрати, що виникають у процесі звичайної діяльності підприємства, не пов’язані з операційною діяльністю, а також витрати страхової діяльності, до яких включаються балансова вартість реалізованих фінансових інвестицій та необоротних активів, суми знецінення (уцінки) необоротних активів і фінансових інвестицій, залишкова вартість списаних необоротних активів і витрати, пов’язані з їх ліквідацією (Дт 97).

В рядку 180 “Податок на прибуток від звичайної діяльності” відображається суми нарахованого податку на прибуток. Причому в 2001 році ця сума дорівнює сумі, відображеній у Декларації з податку на прибуток.

У бухгалтерському обліку нарахований податок на прибуток відображається записом Дт 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності” – Кт 6413 “Розрахунки за податком” у кінці звітного періоду субрахунок 981 закривається в дебет субрахунку 793.

У рядках 200, 205 “Надзвичайні: доходи, витрати” відображаються доходи і витрати, пов’язані з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному звітному періоді.

До складу доходів від надзвичайних подій включаються визнані суми відшкодування, зокрема відшкодування втрат страховими організаціями та ін. сума доходу відображається в бухгалтерському обліку по кредиту рахунка 75 “Надзвичайні доходи”.До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі втрати за результатами цих подій, так і витрати на здійснення заходів, повязаних з попередженням, ліквідацією наслідків таких подій.

У розділі ІІ Звіту наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління й інші операційні витрати), зазнані підприємством. Операційні витрати у цьому розділі відображаються за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто тих витрат, які складають собівартість продукції (робіт, послуг), виготовленої та спожитої самим підприємством. Показники розділу ІІ базуються на підставі даних, відображених в обліку на рахунках класу 8. Якщо ж ви застосовували лише рахунки класу 9, то для заповнення цього розділу необхідно провести аналіз витрат по дебету рахунків 23, 91-94.

У рядку 230 “Матеріальні витрати” відображується вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів, купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, палива та енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів (Дт 80 “Матеріальні витрати” Кт 20, 22, 25 “Напівфабрикати” тощо).

Собівартість реалізованих товарів підприємствами торгівлі в рядку 230 не відображається.

У рядку 240 “Витрати на оплату праці” відображаються суми: заробітної плати за окладом і тарифами, премій та заохочень, матеріальної допомоги, компенсаційних виплат, оплати відпусток й іншого невідпрацьованого часу, інших витрат на оплату праці (Дт 81 “Витрати на оплату праці” Кт 65 “Розрахунки за страхуванням”).

У рядку 260 “Амортизація” відображається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів й інших необоротних матеріальних активів (Дт 83 “Амортизація” Кт 13 “Знос необоротних активів”).

У рядку 270 “Інші операційні витрати” відображаються витрати операційної діяльності, що не знайшли відображення у складі матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи й амортизації (зокрема, витрати: на відрядження і послуги зв’язку, плата за розрахунково-касове обслуговування, втрати від операційних курсових різниць, суми податків, зборів, послуги сторонніх підприємств, втрати від псування цінностей і знецінювання запасів, суми фінансових санкцій тощо).

Податок на прибуток у рядку 270 не відображається. (Дт 84 “Інші операційні витрати” Кт 64, 68 “Розрахунки за іншими операціями”, 20 та інші).

У рядку 280 “Разом” відображається арифметична сума рядків 230, 240, 250, 260 і 270. Сум витрат операційної діяльності, відображена у розділі І Звіту, не обов’язково повинна дорівнювати сумі операційних витрат (скоріше за все, вона не буде дорівнювати), відображеній у розділі ІІ Звіту.

Класифікація діяльності підприємства

Метою складання Звіту є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах ( далі – грошові кошти) за звітний період.

В звіті розкриваються джерела надходження та видатку грошових коштів у розрізі таких видів діяльності, як операційна, інвестиційна та фінансова.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, яка не є інвестиційною та фінансовою. Грошові потоки від операційної діяльності підприємства (зараз та надалі маємо на увазі підприємство – не фінансову та не інвестиційну установу) включають:

- надходження грошових коштів від продажу основної та допоміжної продукції ( товарів, робіт, послуг ), включаючи грошові кошти в складі суми непрямих податків, зборів (обов’язкових платежів ), що включені до ціни її продажу;

- надходження грошових коштів від здачі майна в оренду;

- видаток грошових коштів на закупівлю сировини ( товарів, робіт, послуг);

- виплати на погашення іншої кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю ( оплата електроенергії, опалення, МШП та ін.);

- виплати за розрахунками з персоналом;

- виплати відсотків за користування банківськими кредитами;

- виплати за податками та зборами та інші види виплат.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є частиною грошових коштів та їх еквівалентів.

Грошові потоки від інвестиційної діяльності включають:

- надходження грошових коштів від реалізації акцій, боргових зобов’язань та часток у капіталі інших підприємств, необоротних активів, майнових комплексів, від отримання дивідендів від інших підприємств, отримання раніше наданих іншим підприємствам позик та від інших операцій;

- видаток грошових коштів внаслідок придбання акцій, боргових зобов’язань та часток у капіталі інших підприємств, необоротних активів, майнових комплексів, надання позик іншим підприємствам та внаслідок інших операцій.

Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Грошові потоки від фінансової діяльності включають :

- надходження грошових коштів від продажу власних акцій, боргових цінних паперів (облігацій) векселів, надходження у вигляді внесків або додаткових внесків до статутного фонду, отримання банківських кредитів та внаслідок інших операцій;

- видаток грошових коштів внаслідок викупу власних акцій, боргових цінних паперів (облігацій), векселів, повернення раніше отриманих банківських кредитів, сплати дивідендів та внаслідок інших операцій .

Іншими словами, інвестиційна діяльність пов’язана із вкладенням фінансових коштів із метою отримання доходу, а фінансова – із залученням грошових коштів у результаті фінансових операцій .

Загальний прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, який відображається у Звіті про фінансові результати, може складатись із прибутків (збитків) від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Тому для обчислення прибутку від операційної діяльності даний прибуток (збиток) повинен коригуватись на величини прибутків (збитків) від інвестиційної та фінансової діяльності (не операційних) – прибутки (доходи) повинні відніматись, а збитки (втрати) додаватись до нього. В результаті цього буде отримано прибуток (збиток) тільки від операційної діяльності .

Методика підготовки балансу

Положення (стандарт) 25 установлює зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м) та порядок заповнення його статей. Показники цього звіту наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік визнаються відповідно до чинного законодавства суб'єктами малого підприємництва, застосовують Положення (стандарт) 25 у поточному (звітному) році. Якщо такі підприємства, а також новостворені за результатами діяльності за І квартал або І півріччя поточного (звітного) року не можуть бути відповідно до чинного законодавства визнані суб'єктами малого підприємництва, то фінансовий звіт цими підприємствами складається за цей і подальші періоди поточного (звітного) року відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Підприємства, які за результатами діяльності за 9 місяців поточного (звітного) року не можуть бути відповідно до чинного законодавства визнані суб'єктами малого підприємництва, можуть складати фінансовий звіт за 9 місяців і звітний рік із застосуванням Положення (стандарту) 25.

Суб'єкти малого підприємництва середньооблікову чисельність працюючих визначають у порядку, установленому Державним комітетом статистики України. Представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності показники про середньооблікову чисельність не подають.

Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У графі 4 Звіту про фінансові результати наводяться дані за аналогічний період минулого (попереднього) року. Балансу статті "Незавершене будівництво" відображаються вартість незавершених капітальних інвестицій (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюються для власних потреб суб'єкта малого підприємництва, а також авансові платежі для фінансування таких інвестицій.

У статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів.

У статті "Інші необоротні активи" наводяться суми інших необоротних активів, які не можуть бути включені до згаданих вище статей розділу "Необоротні активи".У статті "Виробничі запаси" відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу, дорослих тварин, на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракуваних з основного стада для реалізації, та молодняку тварин. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво незавершені роботи (послуги).

У статті "Готова продукція" відображається собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які прошли випробування, приймання, укомплектовані згідно умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам. У цій статті наводиться також покупна вартість товарів, які придбані підприємствами для подальшого продажу.

У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів. У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" відображається заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

У статті "Поточні фінансові інвестиції" відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в касі. на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі необоротних активів.У статті "Статутний капітал" наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

У статті "Додатковий капітал" відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. Тут також наводиться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій. Внески засновників підприємства понад статутний капітал включаються до цієї статті.У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті "Неоплачений капітал" відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відображають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників. Суми за цією статтею вираховуються при визначенні підсумку власного капіталу.

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел.

У статтях розділу "Довгострокові зобов'язання" наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов'язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов'язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов'язаннями.

У статті "Короткострокові кредити банків" відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобов'язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за їх користування.

У статті "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" наводяться суми зобов'язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців.

У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображається сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який встановлено при їх прийманні.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом" відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

У статті "Інші поточні зобов'язання" відображаються суми зобов'язань, які не включені до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання", зокрема заборгованість за одержаними авансами, заборгованість засновникам у зв'язку з розподілом прибутку, заборгованість пов'язаним сторонам.
Баланс1

Актив

І. Необоротні активи
Незавершене будівництво 020 СДп2.15 СДп.15
Основні засоби:

Залишкова вартість 030 (СДп.10+СДп.11+СДп.12)-СКп.13 (СДп.10+СДп.11+СДп.12)-СКп.13

Первісна вартість 031 СДп.10+СДп.11+СДп.12 СДп.10+СДп.11+СДп.12
Знос 032 СКп.13 СКп.13

Довгострокові фінансові інвестиції 040 СДп.14 СДп.14

Інші необротні активи 070 СДп.16+СДп.17+СДп.18+СДп.19 СДп.16+СДп.17+СДп.18+СДп.19

Усього за розділом І 080

Сума значень рядків 020+030+040+070

Сума значень рядків 020+030+040+070

ІІ. Оборотні активи

Виробничі запаси 100 СДп.20+СДп.21+СДп.22+СДп.23+ СДп.24+СДп.25 СДп.20+СДп.21+СДп.22+СДп.23+ СДп.24+СДп.25

Готова продукція 130 СДп.26+СДп.27+СДп.28 СДп.26+СДп.27+СДп.28

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість 160 (СДп.36+СДп.34)-СДп.38 (СДп.36+СДп.34)-СДп.38

Первісна вартість 161 СДп.36+СДп.34 СДп.36+СДп.34

Резерв сумнівних боргів 162 СДп.38 СДп.38

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 170 СДп.641+СДп.642 СДп.641+СДп.642

Інша поточна дебіторська заборгованість 210 СДп.37+СДп.63+СДп.65+СДп.68 (без врахування відсот-ків за кредит по 684) СДп.37+СДп.63+СДп.65+СДп.68 (без врахування відсотків за кредит по 684) Поточні фінансові інвестиції 220 СДп.352 СДп.352

Грошові кошти та їх еквіваленти:

В національній валюті 230 СДп.301+СДп.311+СДп.313+СДп.331+ СДп.333+СДп.351 СДп.301+СДп.311+СДп.313+СДп.331+ СДп.333+СДп.351В іноземній валюті 240 СДп.302+СДп.312+СДп.314+СДп.332+ СДп.334+СДп.351 СДп.302+СДп.312+СДп.314+СДп.332+ СДп.334+СДп.351

Інші оборотні активи 250 СДп.643+СДп.644 СДп.643+СДп.644

Усього за розділом ІІ 260 Сума значень рядків 100+130+160+170+210+220+230+240+250

Сума значень рядків 100+130+160+170+210+220+230+240+250
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270 СДп.39 СДп.39
Баланс 280 Сума значень рядків 80+260+270 Сума значень рядків 080+260+270
Пасив

І. Власний капітал

Статутний капітал 300 СКп.40 СКп.40

Додатковий капітал 320 СКп.41+СКп.42 СКп.41+СКп.42
Резервний капітал 340 СКп.43 СКп.43
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 СКп.441 (СДп.442) СКп.441 (СДп.442)

Неоплачений капітал 360 (СДп.45+СДп.46) (СДп.45+СДп.46)
Усього за розділом І 380 Сума значень рядків 300+320+340+350 (у разі отримання прибутку) -350 (у разі отримання збитку) -360 Сума значень рядків 300+320+340+350 (у разі отримання прибутку) -350 (у разі отримання збитку) -360

ІІ. Забезпечення наступних витрат і цілове фінансування 430 СКп.47+СКп.48 СКп.47+СКп.48
ІІІ. Довгстрокові зобовязання 480 СКп.50+СКп.51+Кп.52+СКп.53+СКп.54+СКп.55 СКп.50+СКп.51+
Кп.52+СКп.53+СКп.54+СКп.55

ІV. Поточні Зобовязання
Короткострокові кредити банків 500 СКп.60+СКп.684 (тільки відсотки за кредит) СКп.60+СКп.684 (тільки відсотки за кредит)
Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями 510 СКп.61 СКп.61
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 СКп.62+СКп.63 СКп.62+СКп.63

Поточні зобовязання за розрахунками:
З бюджетом 550 СКп.641+СКп.642 СКп.641+СКп.642
Зі стахуванням 570 СКп.65 СКп.65
З оплати праці 580 СКп.66 СКп.66
Інші поточні зовязання 610 СКп.67+СКп.68+Кп.372+СКп.643+СКп.644 СКп.67+СКп.68+Кп.372+СКп.643+СКп.644

Усього за розділом ІV
620 Сума значень рядків 500+510+530+550+570+580+610
Сума значень рядків 500+510+530+550+570+580+610
V. Доходи майбутніх періодів 630 СКп.69 СКп.69

Баланс 640
Сума значень рядків 380+430+480+620+630
Сума значень рядків 380+430+480+620+630

1 Усі обмеження щодо включення до балансових статей залишків по тих чи інших рахунках/субрахунках справедливі і для форм, затверджених П(С)БО 25.

2 СДп – сальдо дебетове на початок звітного періоду; СДк – сальдо дебетове на кінець звітного періоду; СКп – сальдо кредитове на початок звітного періоду; СКк – сальдо кредитове на кінець звітного періоду.

Методика підготовки показників Декларації про прибуток



Декларація про прибуток підприємств (надалі - декларація) складається платниками податку за формою, що додається.

У декларації вказуються всі передбачені в ній показники. У випадках незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції цей рядок прокреслюється. Декларація заповнюється чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності.

У декларації не повинно бути ніяких підчисток, помарок, непомітних виправлень. Виправлення помилок у декларації проводиться з дотриманням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Декларація заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком. Оригінал декларації подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника. Подання ксерокопії не допускається.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера, а за відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — спеціаліста, який веде облік, та засвідчується печаткою.

Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.

Рядок 1 “Валовий дохід від усіх видів діяльності”. Він є сумою рядків 01.1-01.6 і фактично вміщує те, що в Законі про прибуток називається скоригованим валовим доходом (п.4.3 ст.4).

У рядку 01.1 “Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)” зазначаються загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, відповідно до пп.4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону про прибуток. Рядки 01.2 і 04.2 заповнюються на підставі даних таблиці 1 “Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів” додатка К1/1.

Для заповнення таблиці підприємство повинно визначитися, за яким методом у 2004 році буде вестися оцінка вартості убутку запасів – за методом вартості перших за часом надходжень (ФІФО) або за методом ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів. Не слід забувати, що відповідно до оновленої редакції п.5.9 ст.5 Закону про прибуток вартості оплачених, але не отриманих запасів до приросту запасів покупця не входить.

Вартість запасів, використаних не в господарській діяльності, не братиме участі в убутку, оскільки використання таких запасів не повинно збільшувати валові витрати. У колонці 6 таблиці 1 додатка К1/1 приріст запасів відображається зі знаком “-“, але переноситься до рядка 01.2 декларації без такого знака. Якщо в колонці 6 буде отримано додатне значення, то це означатиме убуток балансової вартості запасів, який переноситься у рядок 04.2 декларації без зміни знака.

Рядки 01.3 і 04.7 заповнюються на підставі даних таблиці 1 “Доходи та витрати, пов'язані з виконанням довгострокових договорів” додатка К2.

У рядку 01.3.3 додатка К2 показується дохід виконавців довгострокових договорів у звітному періоді, визначений як добуток загально договірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту. Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

У рядку 04.7 зазначаються витрати виконавця у звітному періоді, визначені на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних з виконанням довгострокового договору в звітному періоді.

У рядку 01.3.2 додатка К2 зазначається результат перерахунку сум податкових зобов'язань, попередньо визначених платником за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту).

Рядок 01.4 заповнюється на підставі даних додатка К3 “Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами і деривативами”.Відповідно до пп.7.6.1 п. 7.6 ст.7 Закону про прибуток, платники податку ведуть окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. Види цінних паперів визначені ст. 3 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”.

З метою оподаткування доведеться вести облік у розрізі операцій з акціями та іншими корпоративними правами, облігаціями, векселями, деривативами та гуртом облік операцій з усіма іншими видами цінних паперів.

Від'ємний фінансовий результат від операцій з кожним з видів цінних паперів переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами такого ж виду майбутніх звітних періодів без обмежень аж до повного його погашення. Перевищення доходів над витратами від операцій з кожним з видів цінних паперів вважається прибутком і входить до валових доходів.

Рядок 01.5 заповнюється на підставі даних таблиці 4 “Прибуток від продажу землі” додатка К1/1. Подібно фінансовому результату за операціями з цінними паперами, прибуток від продажу земельної ділянки відноситься до валових доходів. А от отриманий збиток (коли витрати на придбання перевищили доходи від продажу) не відносяться до валових витрат і покриваються за рахунок власних джерел.

Відповідно до пп.8.9.2 п.8.9 ст.8 Закону про прибуток, при продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації, платник податку включає до складу валових доходів додатну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно зі встановленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу.
У рядку 01.6 зазначаються всі інші, не згадані вище, доходи, а саме: доходи від операцій, передбачених статтею 7 Закону про прибуток, доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди), доходи з інших джерел.

Рядок 02 формується шляхом арифметичного сумування рядків 02.1, 02.2 та 02.3 і може мати як додатне , так і від'ємне значення.
Рядок 02.1 і 05.1 формуються відповідно до п.5.10 Закону про прибуток, відповідно до якого в разі якщо після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку – продавець та платник податку – покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталося така зміна суми компенсації.

Рядок 02.2 призначений для коригування доходів, не врахованих або зайво врахованих у попередніх періодах. Таке виправлення помилки, якщо воно призвело до зниження податкового зобов'язання минулого періоду, повинно супроводжуватися самостійним нарахуванням штрафу в розмірі 5 відсотків від суми недоплати, який зазначається у рядку 22.
Рядки 02.3, 05.3 і 23 заповнюються разом з додатком К4 “Урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості”. При заповненні рядків слід мати на увазі, що новий порядок оподаткування безнадійної заборгованості, визначений статтею 12 Закону про прибуток в оновленій редакції, застосовується для цілей оподаткування щодо заборгованості, віднесені до складу валових витрат продавця або до страхового резерву кредитора, після 1 січня 2003 року.

Рядок 03 ”Скоригований валовий дохід” є арифметичною сумою рядків 01 та 02 (останній з яких може бути зі знаком “мінус”).Рядок 04”Валові витрати” є сумою рядків 04.1-04.12 і вміщує всі валові витрати підприємства, крім тих, що належать до категорії коригувальних і зазначаються у рядку 05.
До рядка 04.1 включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
У рядку 04.3 відображаються витрати на оплату праці відповідно до п. 5.6 ст. 5, а також витрати на виплату дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями (іншими корпоративними правами), які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, відповідно до пп.7.8.7 п.7.8 ст.7 Закону про прибуток.

У рядку 04.4 зазначаються суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Розрахувати рядок 04.5 допоможе річний додаток Р1 “Сума внесків на довгострокове страхування життя та додаткове пенсійне страхування”, який разом з квартальною декларацією подавати не обов'язково. Якщо придивитися до додатка, то помітимо, що він передбачає певні поступки порівняно з нормою пп.5.6.2 п.5.6 ст.5 Закону про прибуток. Так, Закон дозволяє віднести до складу валових витрат суму фактично сплачених страхових платежів (на довгострокове страхування життя та додаткове пенсійне страхування) на користь найманого працівника у розмірі не більше 15 відсотків заробітної плати, отриманої таким працівником, а додаток – у розмірі 15 відсотків від фонду оплати праці усіх працівників, на користь яких сплачуються такі внески. Різниця очевидна – при застосуванні сукупних показників на користь одного працівника можуть бути сплачені страхові внески в сумі 1 відсотка від його заробітної плати, а на користь іншого – 29 відсотків від його такої ж зарплати. У підсумку вся сума внесків відноситься до складу валових витрат, замість того, щоб віднести 1 відсоток від зарплати першого працівника і 15 – від зарплати другого працівника.

Розрахувати рядок 04.6 допоможе річний додаток Р2 “Сума нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до складу валових витрат”. В основному до додатка ввійшли всі загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), визначені статтями 14 і 15 Закону України “Про систему оподаткування”. Стосовно переліку податків слід зауважити таке.

Під акцизом розуміється акцизний збір. Податок на нерухоме майно на сьогодні не запроваджений. Плата за землю складається з земельного податку і орендної плати за землю. Земельний податок в повному обсязі включається до цього рядка, а орендна плата за землю включається тільки у тій частині, що спрямовується до місцевих бюджетів, тобто за землі державної і комунальної власності.

Збір за спеціальне використання природних ресурсів включає збір за спеціальне використання водних ресурсів та користування водами для потреб водного транспорту, плату за користування надрами для видобування корисних копалин і в цілях, не пов'язаних з їх видобуванням, збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

Ст.4 Закону України “Про систему оподаткування” передбачає також не враховані додатком Р2 збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний). Перелік місцевих зборів з додатка Р2 не враховує збір за паркування автотранспорту, у той час як відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” його платниками можуть бути також юридичні особи.
Рядок 04.8 допоможе заповнити річний (необов'язковий для квартальної декларації) додаток Р3 “Витрати на добровільне перерахування коштів, передачу товарів (робіт, послуг)”

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону про прибуток, до валових витрат входять суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, що становлять не менше двох та не більше п'яти відсотків оподаткованого прибутку попереднього звітного року.

До цього цю норму розуміли так: якщо добровільно було перераховано коштів менше двох відсотків, то така сума до складу валових витрат не входила; якщо перераховано від двох до п'яти відсотків, то до валових витрат входить уся сума; якщо перераховано більше п'яти відсотків, то до складу валових витрат входить п'ять відсотків.

Додатком Р3 несподівано роз'яснено інакше: до складу валових витрат відноситься сума перевищення над двома відсотками, тобто у розмірі не більше трьох відсотків. Вважаємо таку позицію неправильною й такою, що потребує пояснення.

Рядок 04.10 заповнюється на підставі даних таблиці 3 “Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат” додатка К1/1 і таблиці 2 “Витрати на поліпшення нафтогазових свердловин, що включаються до складу валових витрат” додатка К1/2. При одночасному заповненні таблиць рекомендуємо скористатися поясненням до цього рядка у Порядку складання декларації.

Рядок 04.11 допоможе заповнити складання додатка Р4 “Розрахунок валових витрат при здійснення операцій з нерезидентом, що має офшорний статус”. Відповідно до п. 18.3 ст. 18 Закону про прибуток, тільки 85 відсотків витрат на оплату товарів (робіт, послуг) на користь офшорних нерезидентів входять до валових витрат.

У рядку 04.12 зазначаються всі інші витрати, не згадані вище, з посиланням на норми Закону про прибуток, перелічені у поясненні до цього рядка у Порядку складання декларації.

Рядок 05 формується шляхом арифметичного сумування рядків 05.1-05. 3 і може мати як додатне, так і від'ємне значення.

Рядок 05.2 призначений для користування витрат, не врахованих або зайво врахованих у попередніх періодах. Таке виправлення помилки, якщо воно призвело до зниження податкового зобов'язання минулого періоду, повинно супроводжуватися самостійним нарахуванням штрафу у розмірі 5 відсотків від суми недоплати, який зазначається у рядку 22.Про рядки 05.1 і 05.3 йшлося вище.

Рядок 06 “Скориговані валові витрати” вираховується арифметично шляхом сумування рядків 04 і 05 (останній з яких може бути зі знаком “мінус”).

Рядок 07 заповнюється на підставі даних таблиці 2 “Розрахунок амортизаційних відрахувань” додатка К1/1 та таблиці 1 “Розрахунок амортизації витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин” додатка К1/2. Відповідно до п.15 Прикінцевих положень Закону №349-ІV, нові норми амортизації груп 1, 2 і 3, встановлені цим Законом, застосовуватимуться починаючи з 2004 року.

При цьому до основних фондів нової групи 4 включаються відповідні основні фонди, придбані (виготовлені) платником податку після набрання чинності цим Законом (а також витрати на поліпшення таких новопридбаних (виготовлених) основних фондів у встановленому порядку), а саме електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Рядок 08 “Об'єкт оподаткування” може мати як додатне, так і від'ємне значення (або в І кварталі додатне, а за підсумками півріччя – від'ємне) і вираховується шляхом віднімання від рядка03 рядків 06 і 07.

У рядку 09 “Балансові збитки, не компенсовані прибутками” слід згадати всі балансові збитки, визначені за результатами попередніх кварталів, оскільки ці збитки не враховуються у складі валових витрат.
Рядок10 заповнюється на підставі додатка К5 ”Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування”. Якщо у платника є право на звільнення від оподаткування прибутку (частини прибутку) підприємства, то це право слід відобразити у відповідній сумі в додатку К5 в розрізі норм законодавства, які надають право на пільгове оподаткування.

Рядок 11 “Прибуток, що підлягає оподаткуванню” вираховується шляхом віднімання від рядка 08 рядків 09 і 10.

Рядок 11.1 показує суму, яку слід оподаткувати у 2003 році за ставкою 30 відсотків, а з 01.01.2004 р. – за ставкою 25 відсотків.

У рядку 11.2 слід зазначити розмір пільгової ставки, за якою платник має право оподаткувати чистину прибутку.

Рядок 12 “Нарахована сума податку” утворюється шляхом сумування рядків 12.1 і 12.2 і заповнюється у разі отримання позитивного значення об'єкта оподаткування.

Рядок 12.1 показує нараховану суму податку, обчислену виходячи з оподаткування прибутку за ставкою 30 відсотків (з 01.01.2003 р. – за ставкою 25 відсотків).

Рядок 12.2 показує нараховану суму податку, обчислену виходячи з оподаткування прибутку за пільговою ставкою.

Рядок 13 заповнюється на підставі даних додатка К6 “Зменшення нарахованої суми податку”. Насамперед нараховану суму податку слід зменшити відповідно до п.16.3 ст. 16 Закону про прибуток на суму вартості торгових патентів, придбаних у звітному періоді.

До рядків 13.1 – 13.3 слід заносити суму, що не перевищує значення рядка 12, оскільки від'ємне значення податкового зобов'язання за рахунок зменшення суми податку на вартість торгових патентів не допускаться. Позитивним є момент , що вартість придбаних торгових патентів, як і всі інші показники декларації, зазначається наростаючим підсумком з початку року. Тому вартість торгових патентів, придбаних у І кварталі, й не врахована у зменшення нарахованого податку за підсумками одного з наступних звітних періодів – півріччя, дев'яти місяців або року. Чи погодиться ДПА України з таким механізмом, стане відомо з обнародуваної її офіційної позиції з цього питання. У будь-якому разі надлишок вартості патентів, що не був врахований у зменшення нарахованого податку звітного року, на зменшення податку наступних років не переноситься.

На відміну від механізму зменшення суми податку на суму придбаних патентів, суми авансових внесків, сплачені до бюджету при виплаті дивідендів, враховуються у зменшення суми податку до сплати аж до повного їх перекриття. У зв'язку з цим суму авансових внесків слід ділити на дві частини (якщо, звичайно, суми податку не вистачає для перекриття всього авансового внеску одразу): перша частина у р.13.7.1 зменшує суму податку в цьому звітному періоді; друга частина у р. 13.7.2 переноситься у зменшення суми податку в наступних звітних періодах.

Заповнюючи рядок 13.7, слід звернути увагу на зміну порядку оподаткування при виплаті дивідендів. Відповідно до зміненої редакції пп. 7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону про прибуток, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 30 відсотків, нараховані на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до / або одночасно із виплатою дивідендів і подальшому зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму такого авансового внеску.

Рядок 14 “Податкове зобов'язання звітного періоду” визначається розрахунково як різниця рядків 12 і 13 у разі отримання додатного значення цієї різниці.

У рядку 16 пропонується вказати суму надміру сплаченого податку (переплати), яку платник вважає можливим врахувати у рахунок погашення податкового зобов'язання звітного періоду. Якщо платник хоче повернути цю суму на поточний рахунок з бюджету (у випадку, наприклад, нульового податкового зобов'язання звітного періоду), то відповідну суму переплати пропонується зазначити у р. 18, залишивши при цьому р.16 порожнім.

Рядок 17 “Сума податку до сплати” є основним результатом складання декларації і декларує суму податкового зобов'язання минулого кварталу що підлягає погашенню протягом 50 календарних днів, наступних за звітним кварталом. Ця сума стане базовою при обчисленні штрафів відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі виявлення заниження податкового зобов'язання за наслідками документальної перевірки платника.

У рядках 19-23 відображаються суми, які підлягають внесенню до бюджету відповідно до окремих норм Закону про прибуток у спеціальному порядку. До цих рядків слід ставитися уважно, незважаючи на те, що вони значаться як довідкові. Фактичне внесення зазначених сум буде пильно контролюватися податковими органами.

У рядку 19.1 зазначаються суми 30 відсотків від отриманого виграшу (п.10.2 Закону про прибуток).

У рядку 19.2 зазначається податок на репатріацію у розмірі 15 відсотків виплачуваних нерезидентам доходів (п. 13.2 і 13.6 ст.13 Закону про прибуток).
У рядку 19.3 зазначається податок у розмірі 6 відсотків вартості фрахту (п. 13.5 Закону про прибуток).

У рядку 20 зазначаються суми авансових внесків податку на прибуток, нарахованих (сплачених) при виплаті дивідендів (п. 7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону про прибуток).

У рядку 22 зазначається частина прибутку державних не корпоратизованих, казенних і комунальних підприємств, що вилучається на користь відповідного бюджету.

Рядок 22 слід заповнювати, якщо у складеній декларації заповнювався рядок 02.2 або 05.2, а виявлена помилка призвела до виникнення недоплати, на суму якої нараховується 5 відсотків штрафу відповідно до п.17.2 ст.17 Закону №2181-ІІІ.

Загальні проложення про підготовку звітності по ПДВ

Подання податкової декларації по податку на додану вартість (надалі - декларація) передбачено підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон) та пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон-1).

Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону з урахуванням норм, установлених Указом Президента України від 07.08.98 № 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" (надалі - Указ).

Декларація складається із вступної частини та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).

Оригінал декларації на паперовому носії подається платником до податкового органу за місцем знаходження платника. Подання ксерокопії не допускається.

За добровільним рішенням платник податку може подати до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації податкову декларацію в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Декларація може бути надіслана до податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну, установленого для подання декларації.

Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.

Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; в рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Суми обороту та податку в декларації проставляються в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальноустановленими правилами.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (директора, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом підзвітних осіб, зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації.

Декларація, заповнення якої не відповідає вимогам та яка не підтверджена підписом платника, якщо платник - фізична особа чи печаткою та підписами відповідальних посадових осіб (директора, головного бухгалтера) в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб), або без передбачених цим Порядком додатків не реєструється, вважається неприйнятою і повертається платнику для доопрацювання.





Загальні положення про порядок нарахування, терміни сплати та подання розрахунку акцизного збору



29 травня Наказом ДПА України №252 було затверджено зміни до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору (далі – Положення про акцизний збір). Переважна більшість змін викликана змінами, внесеними Законом України від 20.02.2003р. №550-ІV до Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон №2181-ІІІ), і фактично пристосовують норми Закону №2181-ІІІ до порядку декларування і сплати акцизного збору.

Положенням про акцизний збір податковим органам заборонено проводити попередню перевірку показників розрахунку акцизного збору та відмовляти у прийнятті розрахунків з будь-яких причин. Так само, як і в Законі №2181-ІІІ, повторено право платника збору надсилати розрахунок поштою, якщо йому було відмовлено у прийнятті цього розрахунку. У Положенні про акцизний збір продубльовано право платника збору направляти розрахунки акцизного збору поштою за 10 днів до закінчення граничного терміну їх подання, тобто у перші 10 днів місяця, наступного за звітним.

Незалежно від факту відмови у прийнятті розрахунку акцизного збору або втрати чи зіпсуття поштового відправлення цей збір необхідно сплатити протягом строків, установлених п. 5.3 ст. 5 Закону №2181- III, тобто протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” (далі — Закон про акцизний збір), українські підприємства — виробники, які реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації алкогольних напоїв і до 16 числа місяця, наступного за місяцем реалізації тютюнових виробів.

Зміни до Порядку про акцизний збір підтверджують, що зазначені терміни сплати слід розглядати як авансові внески, відповідальність за дотримання яких Законом №2181-III не встановлена.

ДПА України визнає пріоритетність Закону №2181-III над Законом про акцизний збір при визначенні граничних термінів сплати акцизного збору, а отже, і при нарахуванні пені за ст.16 та штрафних санкцій за пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-111.

Ст. 4 Закону №2181-111, податковому органу дозволяється не визнавати поданий платником податків документ розрахунком акцизного збору, якщо він не містить усіх обов'язкових реквізитів, не підписаний або не скріплений печаткою.

У п. 4.4 Положення про акцизний збір права платників збору щодо можливостей уточнення податкових зобов'язань зі збору дещо звужені порівняно з відповідною нормою п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-ІІІ. Так, у Положенні про акцизний збір платника збору, який виявляє факт заниження податкового зобов'язання зі збору, зобов'язано надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та 5-відсоткового штрафу. Тим часом у п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-ІІІ передбачена інша можливість уточнення податкових зобов'язань, а саме: відобразити суму виявленої недоплати та 5-відсоткового штрафу у складі розрахунку збору, що подається за наступний податковий період. При виборі останнього варіанта уточнення податкових зобов'язань, право на яке закріплено також у п. 7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (наказ ДПА України від 17.03.2001 р. №110, зареєстрований у Мінюсті 23.03.2001 р. за №268/5459), п. 17.2 ст. 17 Закону №2181-III не вимагає сплатити суму недоплати до подання розрахунку, в якому вона задекларована.

Раніше підтвердженням здійснення експортних операцій відповідно до п. 7.1 Положення про акцизний збір була копія вантажної митної декларації з відміткою прикордонної митниці про перетин товаром митного кордону України, скріплена особовою номерною печаткою працівника митниці. Відтепер слід буде пред'являти оригінал п'ятого аркуша („примірник для декларанта”) вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), на якому митним органом робитиметься напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, з підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

З розрахунку акцизного збору вилучено розділ III щодо зменшення в особовому рахунку платника акцизного збору при експорті підакцизних товарів при розрахунках за іноземну валюту, а також зменшено з 10 до 5 відсотків, відповідно до п. 17 ст. 17 Закону №2181-ІІІ, суму штрафу, який нараховується у разі самостійного збільшення податкових зобов'язань минулих періодів внаслідок виявлених помилок.

Комунальний податок: методика розрахунку та порядок подання звітності

Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Порядок сплати і ставку комунального податку визначають органи місцевого самоврядування. Порядок обчислення середньоспискової чисельності працюючих регулюється Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 07.07.95 р. №171 та зареєстрованою в Мін’юсті України 07.08.95 р. за №287/ 823.

Згідно з роз’ясненням Мінстату та податкових органів України, для розрахунку комунального податку необхідно визначати та використовувати показник середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

До спискового складу включаються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. Не включаються до облікового складу працівники, які не перебувають у штаті цього підприємства (в тому числі прийняті для виконання разових спеціальних робіт, прийняті на роботу за сумісництвом).

Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 (для лютого — до 28 або 29 числа), включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця. Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності працівників за попередній робочий день.

Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.



Методика підготовки Розрахунку земельного податку

Розрахунок земельного податку заповнюється на підставі Наказу ДПА України “Про затвердження форми розрахунку земельного податку” від 14.01.98р. №18, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.98 р. за №46/ 2486.

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Платником є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки (грошова оцінка — капіталізований рентний доход із земельної ділянки) у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1;

- для багаторічних насаджень – 0,03.

За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою статті 6 Закону України “Про плату за землю”.Ставки земельного податку з земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Встановлені ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Від земельного податку звільняються:

1) заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва;

2) вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

3) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком Збройних сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, громадські організації інвалідів України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявністю дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;

4) вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням;
5) зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не займаються підприємницькою діяльністю;

Не справляється плата за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивне забруднених територій, визначених статтею 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства; за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння; за землі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур; за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; за земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень; за землі кладовищ; за земельні ділянки, в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України, інвалідів І і II груп, громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено це право. Якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в | тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом про плату за землю за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції. Щодо нововідведених земельних ділянок розрахунки розмірів податку подаються юридичними особами протягом місяця з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою. Земельний податок сплачується рівними частками власниками землі і землекористувачами — виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками — щокварталу до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця

Звітність по страхових зборах на обов’язкове державне пенсійне страхування

Застрахована особа - фiзична особа, яка вiдповiдно до цього Закону пiдлягає загальнообов'язковому державному пенсiйному страхуванню i сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страховi внески на загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування;

Мiнiмальна пенсiя - державна соцiальна гарантiя, розмiр якої визначається цим Законом;

Мiнiмальний страховий внесок - сума коштiв, що визначається розрахунково як добуток мiнiмального розмiру заробiтної плати на розмiр страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробiтної плати (доходу);

Накопичувальний пенсiйний рахунок - частина персональної облікової картки в системi персонiфiкованого облiку, яка вiдображає стан пенсiйних активiв застрахованої особи в накопичувальнiй системi загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування;

Страхувальниками вiдповiдно до цього Закону є:
роботодавцi:

пiдприємства, установи i органiзацiї, якi мають окремий баланс i самостiйно ведуть розрахунки iз застрахованими особами), фiзичнi особи - суб'єкти пiдприємницької дiяльностi та iншi особи (включаючи юридичних та фізичних осiб суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi обрали особливий спосіб оподаткування (фiксований податок, єдиний податок, фіксований сiльськогосподарський податок, придбали спецiальний торговий патент), якi використовують працю фiзичних осiб на умовах трудового договору (контракту) або на iнших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивiльноправового характеру, - для осiб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статтi 11 цього Закону;

колективнi та оренднi пiдприємства, сiльськогосподарськi кооперативи та фермерськi господарства, у тому числi тi, якi обрали особливий спосіб оподаткування (фiксований податок, єдиний податок, фіксований сiльськогосподарський податок, придбали спецiальний торговий патент), - для осiб, зазначених у пунктi 2 статтi 11 цього Закону;

Страховi внески до солiдарної системи нараховуються:

для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату працi (грошового забезпечення) працiвникiв, що включають витрати на виплату основної i додаткової заробiтної плати та iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат, у тому числi в натуральнiй формi, якi визначаються згiдно з нормативноправовими актами, прийнятими вiдповiдно до Закону України "Про оплату працi" ( 108/95-ВР ), виплату винагород фiзичним особам за виконання робiт (послуг) за угодами цивiльно-правового характеру, що пiдлягають обкладенню податком на доходи фiзичних осiб, а також на суми оплати перших п'яти днiв тимчасової непрацездатностi, яка здiйснюється за рахунок коштiв роботодавця, та допомоги по тимчасовiй непрацездатностi;

для страхувальникiв:

на суми, зазначенi в абзацi другому частини першої цiєї статтi;

на суми грошового забезпечення та iнших виплат вiйськовослужбовцям та працiвникам воєнiзованих формувань у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

на суми допомоги або компенсацiї у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України;

для страхувальникiв, зазначених у пунктах 3 i 4 статтi 14, - на суми страхових виплат в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України;

для осiб, зазначених у пунктi 5 статтi 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого вiд вiдповiдної дiяльностi, що пiдлягає оподаткуванню податком на доходи фiзичних осiб;

для членiв колективних та орендних пiдприємств, сільськогосподарських кооперативiв та фермерських господарств - на суми доходу, що розподiляється мiж членами колективних, орендних пiдприємств, сільськогосподарських кооперативiв, фермерських господарств i пiдлягає оподаткуванню податком на доходи фiзичних осiб;

для осiб, якi беруть добровiльну участь, - на суми, визначенi договором про добровiльну участь.

Страховi внески нараховуються на суми, зазначенi в частинах першiй та другiй цiєї статтi, у межах максимальної величини, що встановлюється законом про розмiр страхових внескiв. Ця максимальна величина щороку встановлюється на рiвнi величини семи середнiх заробiтних плат, що склалася в попередньому календарному роцi, i не може бути меншою дiючої на день набрання чинності цим Законом максимальної величини фактичних витрат на оплату працi найманих працiвникiв, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробiтної плати (доходу), з яких справляються страховi внески (збори) до соцiальних фондiв.

Страховi внески нараховуються на суми, зазначенi в частинах першiй та другiй цiєї статтi, якi не зменшенi на суму податкiв, iнших обов'язкових платежiв i внескiв, що вiдповiдно до законодавства сплачуються iз зазначених сум, та суми утримань, що здiйснюються вiдповiдно до законодавства або за договорами позики, придбання товарiв та виплат тощо або на iншi цiлi за дорученням отримувача.

Страховi внески нараховуються на суми, зазначенi в частинах першiй та другiй цiєї статтi, незалежно вiд джерел їх фiнансування, форми, порядку, мiсця виплати та використання, а також незалежно вiд того, чи були зазначенi суми фактично виплаченi пiсля їх нарахування до сплати.

Базовим звiтним перiодом є: для страхувальникiв, зазначених у пунктах 14 статтi 14 цього Закону, - календарний мiсяць; для страхувальникiв, зазначених у пунктi 5 статтi 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разi здiйснення протягом базового звiтного перiоду виплат (виплати доходу), на якi вiдповiдно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язанi сплачувати авансовi платежi у виглядi сум страхових внескiв, що пiдлягають нарахуванню на зазначенi виплати (дохiд).

У разi недостатностi у страхувальника коштiв для здiйснення в повному обсязi виплати заробiтної плати (доходу) та одночасної сплати вiдповiдних авансових платежiв виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здiйснюється в пропорцiйних розмiрах у порядку, визначеному правлінням Пенсiйного фонду.

Перерахування страхових внескiв здiйснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштiв на оплату працi (виплати доходу), у тому числi в безготiвковiй чи натуральнiй формi або з виручки вiд реалізації товарiв (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштiв на оплату працi (виплати доходу) вважається одержання вiдповiдних сум готiвкою, зарахування на банкiвський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-якi цiлi, одержання товарiв (послуг) або будь-яких інших матерiальних цiнностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здiйснення iз цих виплат (доходу) вiдрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких iнших вiдрахувань.

За осiб, зазначених у пунктах 8, 11-14, 16 статтi 11 цього Закону, страховi внески сплачуються в порядку i строки, визначенi Кабiнетом Мiнiстрiв України, за рахунок коштiв державного та мiсцевого бюджетiв, коштiв цiльових фондiв, з яких цим особам сплачуються вiдповiдно грошове забезпечення, страховi виплати, допомога i компенсацiї.

Особи, зазначенi в частинi першiй статтi 12 цього Закону, сплачують страховi внески у строки, визначенi договором про добровiльну участь, але не рiдше одного разу на квартал.

Страховi внески, якi вiдповiдно до цього Закону пiдлягають сплатi iз сум виплат (доходу) за перiод з дня виникнення у страхувальника зобов'язання щодо реєстрацiї як платника страхових внескiв до дня його реєстрацiї в органах Пенсiйного фонду, сплачуються (стягуються) на загальних пiдставах вiдповiдно до цього Закону за весь зазначений перiод.

Страховий стаж - перiод (строк), протягом якого особа пiдлягає загальнообов'язковому державному пенсiйному страхуванню та за який щомiсяця сплаченi страховi внески в сумi не меншiй, нiж мiнiмальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розмiру пенсiї за вiком, з якого обчислюється розмiр пенсiї по iнвалiдностi або у зв'язку з втратою годувальника, крiм наявного страхового стажу, зараховується також на загальних пiдставах вiдповiдно перiод з дня встановлення iнвалiдностi до досягнення застрахованою особою вiку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та перiод з дня смертi годувальника до дати, коли годувальник досяг би вiку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється в мiсяцях. Неповний мiсяць роботи, якщо застрахована особа пiдлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровiльну участь у системi загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування, зараховується до страхового стажу як повний мiсяць за умови, що сума сплачених за цей мiсяць страхових внескiв є не меншою, нiж мiнiмальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за вiдповiдний мiсяць страхових внескiв є меншою, нiж мiнiмальний страховий внесок, цей перiод зараховується до страхового стажу як повний мiсяць за умови здiйснення в порядку, визначеному правлінням Пенсiйного фонду, вiдповiдної доплати до суми страхових внескiв таким чином, щоб загальна сума сплачених коштiв за вiдповiдний мiсяць була не меншою, нiж мiнiмальний страховий внесок.

У разi якщо зазначену доплату не було здiйснено, до страхового стажу зараховується перiод, визначений за кожний мiсяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де:

ТП - тривалiсть перiоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в мiсяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внескiв за вiдповiдний мiсяць;

В - мiнiмальний страховий внесок за вiдповiдний мiсяць.

Перiоди роботи пiсля призначення пенсiї зараховуються до страхового стажу на загальних пiдставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмiрi, крiм випадкiв, передбачених цим Законом.

Коефiцiєнт страхового стажу:

1. Коефiцiєнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розмiру пенсiї, визначається iз заокругленням до п'яти знакiв пiсля коми за формулою: См х Вс Кс = ------------, де: 100% х 12

Кс - коефiцiєнт страхового стажу;

См - сума мiсяцiв страхового стажу;

Вс - визначена вiдповiдно до цього Закону величина оцiнки одного року страхового стажу (у вiдсотках).

За перiод участi тiльки в солiдарнiй системi величина оцiнки одного року страхового стажу дорiвнює 1%, а за перiод участi в солiдарнiй i накопичувальнiй системах пенсiйного страхування - 0,8%.

Для особи, яка брала участь у солiдарнiй i накопичувальнiй системах, визначається один коефiцiєнт страхового стажу як сума коефiцiєнта страхового стажу за перiод участi тiльки в солiдарнiй системi та коефiцiєнта страхового стажу, визначеного за перiод участi в солiдарнiй i накопичувальнiй системах.

Коефiцiєнт страхового стажу з урахуванням перiодiв до набрання чинностi цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом другим частини четвертої статтi 24 цього Закону, - 0,85.

Умови призначення пенсiї за віком: : Особи мають право на призначення пенсiї за вiком пiсля досягнення чоловiками 60 рокiв, жiнками 55 рокiв та наявностi страхового стажу не менше п'яти рокiв.

Розмiр пенсiї за віком:

Розмiр пенсiї за вiком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:
П - розмiр пенсiї, у гривнях;
Зп - заробiтна плата (дохiд) застрахованої особи, у гривнях;

Кс - коефiцiєнт страхового стажу застрахованої особи, визначений вiдповiдно до статтi 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розмiру пенсiї за вiком за перiод страхового стажу, набутого до дня набрання чинностi цим Законом, може бути визначена вiдповiдно до ранiше дiючого законодавства, а частина розмiру пенсiї за перiод страхового стажу, набутого пiсля набрання чинностi цим Законом, - вiдповiдно до цього Закону.

При цьому частина розмiру пенсiї за вiком, обчислена за ранiше дiючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмiрiв пенсiй, визначених законом для вiдповiдних категорiй пенсiонерiв, та не може бути нижчою, нiж розмiр трудової пенсiї за вiком з урахуванням цiльової грошової допомоги на прожиття, що дiяли на день набрання чинностi цим Законом.

Розмiр пенсiї за вiком, обчислений за ранiше дiючим законодавством, пiдвищується з дня набрання чинностi цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статтi 42 цього Закону.

Розмiр пенсiї за вiком, обчислений вiдповiдно до частини першої цієї статтi, не обмежується.

Мiнiмальний розмiр пенсiї за вiком за наявностi у чоловiкiв 25, а у жiнок - 20 рокiв страхового стажу встановлюється в розмiрi 20 вiдсоткiв середньої заробiтної плати працiвникiв, зайнятих у галузях економіки України, за попереднiй рiк, яка визначається спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузi статистики.

За наявностi страхового стажу меншої тривалостi, нiж передбачено частиною першою цiєї статтi, пенсiя за вiком встановлюється в розмiрi, пропорцiйному наявному страховому стажу, виходячи з мiнiмального розмiру пенсiї за вiком.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внескiв, у тому числі донарахованих страхувальниками або територiальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно вiд строку затримки платежу в розмiрi:
10 вiдсоткiв своєчасно не сплачених зазначених сум - у разi затримки їх сплати у строк до 30 календарних днiв включно;

20 вiдсоткiв зазначених сум - у разi затримки їх сплати у строк до 90 календарних днiв включно;

50 вiдсоткiв зазначених сум - у разi затримки їх сплати понад 90 календарних днiв.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внескiв i фiнансових санкцiй нараховується пеня в розмiрi 0,1 вiдсотка зазначених сум коштiв, розрахована за кожний день прострочення платежу;

За приховування (заниження) страхувальником суми заробiтної плати (виплат, доходу), на якi нараховуються страховi внески, накладається штраф у розмiрi всiєї суми прихованої (заниженої) заробiтної плати (виплат, доходу), а в разi повторного протягом року такого порушення штраф у триразовому розмiрi суми прихованої (заниженої) заробiтної плати (виплат, доходу).

За донарахування територiальним органом Пенсiйного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внескiв накладається штраф у розмiрi 5 вiдсоткiв зазначених сум за кожний повний або неповний мiсяць, за який донараховано цi суми.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовiрних вiдомостей, що використовуються в системi персонiфiкованого облiку та iншої звiтностi, передбаченої законодавством, до територiальних органiв Пенсiйного фонду накладається штраф у розмiрi 10 вiдсоткiв суми страхових внескiв, якi були сплаченi або пiдлягали сплатi за вiдповiдний звiтний перiод, за кожний повний або неповний мiсяць затримки подання вiдомостей, звiтностi, але не менше десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а в разi повторного протягом року такого порушення - у розмiрi 20 вiдсоткiв зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

За неведення в установленому порядку облiку сум заробiтної плати (виплат, доходу), на якi нараховуються страховi внески, вiдсутнiсть первинних документiв про обчислення та сплату страхових внескiв накладається штраф у розмiрi 20 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а в разi повторного протягом року такого порушення - у розмiрi 40 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

За несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежiв iз страхових внескiв, передбачених цим Законом,- штраф у розмiрi 50 вiдсоткiв сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежiв.

Страховi внески до Накопичувального фонду сплачуються застрахованими особами, яким на день їх запровадження не виповнилося: чоловiкам 40, жiнкам 35 рокiв.

Застрахованi особи - чоловiки вiком вiд 40 до 50 рокiв, а жiнки - вiд 35 до 45 рокiв можуть прийняти рiшення щодо перерахування страхових внескiв до Накопичувального фонду протягом року з дня запровадження цих внескiв. Якщо цi особи не прийняли рiшення щодо перерахування внескiв до Накопичу вального фонду в зазначений строк, то вони втрачають право на перерахування таких внескiв до Накопичувального фонду.

Чоловiки, яким на день запровадження страхових внескiв до Накопичувального фонду виповнилося 50 рокiв, та жiнки, яким на день запровадження цих внескiв виповнилося 45 рокiв, не мають права та обов'язку сплачувати страховi внески до Накопичувального фонду.



Розділ 2.Різниця між державним та приватним підприємством Класифікація і план рахунків бухгалтерського обліку



1.1Основи класифікації рахунків та її значення



Різнобічні завдання господарського керівництва та контролю потребують своєчасної і всебічної інформації про склад засобів підприємства і джерел їх формування, господарські процеси і фінансові результати діяльності. Це зумовлює необхідність використання в бухгалтерському обліку значної кількості різних за своїм змістом рахунків.

Для більш глибокого та правильного розуміння і обгрунтованого використання в обліку рахунків необхідно знати їх економічний зміст, призначення та структуру, а це потребує науково обгрунтованої класифікації рахунків.Під класифікацією рахунків розуміють їх групування за певними однорідними ознаками.Класифікація рахунків допомагає вивченню змісту і будови рахунків. Знаючи загальні, найбільш суттєві і відмітні ознаки окремих груп рахунків, легше визначити, для чого призначений та як використовується той або інший рахунок у бухгалтерському обліку.

Рахунки бухгалтерського обліку класифікують за двома основними ознаками: за економічним змістом та за призначенням і структурою.

Класифікація рахунків за економічним змістом встановлює, що саме обліковується на даному рахунку, які конкретно об'єкти відображаються на ньому залежно від їх економічного змісту в процесі господарської діяльності. Ця класифікація дає можливість визначити систему рахунків, що підлягають використанню на підприємствах тієї або іншої галузі.Класифікація рахунків за призначенням і структурою показує, для чого, для одержання якої інформації призначені ті або інші рахунки та яка їхня структура, тобто зміст дебету, кредиту і характер залишку. Однакові за структурою рахунки можуть відображати різні за економічним змістом господарські засоби і процеси. Обидві класифікації рахунків науково обґрунтовані, тісно взаємопов'язані і доповнюють одна одну.



1.2. Класифікацій рахунків за економічним змістом



Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмета бухгалтерського обліку і зумовлена класифікацією об'єктів обліку, тобто господарських засобів, їх джерел і процесів.Звідси за економічним змістом рахунки бухгалтерського обліку поділяють на дві групи:

- рахунки обліку господарських засобів (активів) підприємства і процесів; - рахунки обліку джерел формування господарських засобів.

Класифікація рахунків обліку господарських засобів (активів) підприємств і процесів. Залежно від функціональної участі в процесі діяльності господарські засоби (активи) підприємства, як відомо, поділяються на: необоротні активи і оборотні активи.Для обліку необоротних активів, їх наявності, руху, зносу в процесі діяльності і відновлення використовують:

рахунки обліку необоротних активів: "Основні засоби", "Інші необоротні активи", "Нематеріальні активи", "Знос необоротних активів", "Капітальні інвестиції" та ін.Для обліку наявності і руху оборотних активів використовують рахунки таких груп (класів):рахунки обліку запасів: "Виробничі запаси", "Малоцінні і швидкозношувані предмети", "Напівфабрикати", "Готова продукція", "Товари" та ін.;рахунки обліку коштів, розрахунків та інших активів: "Каса", "Рахунки в банках", "Інші кошти", "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки з різними дебіторами" та ін.;рахунки обліку витрат діяльності: "Виробництво", "Загальновиробничі витрати", "Адміністративні витрати", "Витрати на збут", "Інші витрати операційної діяльності" та ін.Класифікація рахунків обліку джерел формування господарських засобів (активів) підприємства.

Рахунки бухгалтерського обліку, які використовуються для обліку джерел формування активів підприємства, поділяються на дві групи

- рахунки обліку джерел власних засобів

- рахунки обліку джерел залучених (позикових) коштів.

Для обліку джерел власних засобів підприємства використовують:

- рахунки обліку власного капіталу: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Нерозподілений прибуток" та ін.;

- рахунки обліку доходів і результатів діяльності: "Доходи від реалізації", "Дохід від участі в капіталі", "Інші фінансові доходи", "Доходи майбутніх періодів" та ін.

Для обліку джерел залучених (позикових) коштів використовують:

- рахунки обліку довгострокових зобов'язань: "Довгострокові позики", "Довгострокові векселі видані", "Довгострокові зобов'язання по облігаціях", "Інші довгострокові зобов'язання" та ін.;

- рахунки обліку поточних зобов'язань: "Короткострокові позики", "Короткострокові векселі видані", "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки по оплаті праці", "Розрахунки по страхуванню", "Розрахунки по податках і платежах" та ін.Таким чином, класифікація рахунків за економічним змістом, показуючи, на яких рахунках має вестися облік тих або інших об'єктів бухгалтерського обліку, розкриває економічний зміст окремих рахунків. Таке групування дає змогу визначити систему рахунків, необхідних для обліку необоротних і оборотних активів, джерел їх формування, господарських процесів і результатів діяльності підприємств різних галузей та форм власності.Ознайомлюючись з класифікацією рахунків за економічним змістом, бачимо, що рахунки, призначені для обліку активів, об'єднані з рахунками, призначеними для обліку господарських процесів. Це пояснюється тим, що за допомогою необоротних і оборотних активів підприємства забезпечують здійснення господарських процесів, а тому при класифікації активи групують залежно від того, в якому процесі вони функціонують. Господарські процеси взаємопов'язані між собою: процес виробничого споживання здійснюється одночасно з процесом виробництва; процес виробництва супроводжується процесом реалізації, виникненням розрахункових відносин; надходженням грошових коштів на підприємство тощо. Тому при класифікації рахунків за економічним змістом не завжди можна виділити у самостійні групи супровідні процеси, оскільки їх облік ведеться на тих самих рахунках, що й основні процеси.

1.3.. Класифікація рахунків за призначенням і структурою



За призначенням і структурою рахунки бухгалтерського обліку групуються залежно від їх обліково-технічних якостей, тобто як саме обліковуються ті або інші засоби, їх джерела та господарські процеси на рахунках, що відображається на дебеті, кредиті рахунка, що характеризує залишок відповідного рахунка. Таке групування дозволяє визначити порядок обліку господарських операцій на рахунках, забезпечує чітку уяву про показники діяльності підприємства.Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням і структурою поділяються на такі групи: рахунки основні, регулюючі, операційні, фінансово-результатні і забалансові.



1.3.1. Рахунки основні

Основні рахунки у бухгалтерському обліку використовуються для контролю за наявністю і змінами господарських засобів та джерел їх утворення. Вони називаються основними тому, що об'єкти, які на них обліковуються, тобто господарські засоби та їх джерела, є основою господарської діяльності, і в своїй сукупності характеризують майнове становище підприємства. Ці рахунки за своїми показниками (залишками) служать основою для складання бухгалтерського балансу. Основні рахунки поділяються на: матеріальні, грошові, власного капіталу і розрахункові.Матеріальні рахунки призначені для обліку наявності і руху (надходження, використання) матеріальних ресурсів підприємства. До них належать рахунки: "Основні засоби", "Нематеріальні активи", "Виробничі запаси", "Малоцінні і швидкозношувані предмети", "Готова продукція", "Товари" та інСпільним для цієї групи рахунків є те, що всі вони — активні. Сальдо, мають тільки дебетове, яке показує наявність (залишок) даного виду матеріальних цінностей на звітну дату. Обороти по дебету цих рахунків показують надходження (збільшення) матеріальних ресурсів, а обороти по кредиту — їх зменшення.Облік матеріальних цінностей на аналітичних рахунках здійснюється не тільки у грошовому, а й у натуральних вимірниках. Облік матеріальних цінностей (надходження, видаток) по дебету і кредиту рахунків відображають в однаковій оцінці, що забезпечує реальність показників обліку і контроль за збереженням цінностей, які обліковуються на цих рахунках.Рахунки грошових коштів призначені для обліку і контролю за наявністю і рухом грошових коштів та грошових документів підприємства. До них належать рахунки: "Каса", "Рахунки в банках", "Інші кошти".Будова рахунків грошових коштів подібна до будови матеріальних рахунків: рахунки - активні, сальдо мають тільки дебетове; оборот по дебету показує збільшення грошових коштів, оборот по кредиту – їх зменшення. Залишок матеріальних цінностей або грошових коштів, що показані в обліку на тому або іншому рахунку, можна завжди перевірити за допомогою інвентаризації.Рахунки власного капіталу призначені для обліку джерел власних господарських засобів (активів). Вони показують форми їх створення і цільове призначення, а також зміни в процесі діяльності. До цієї групи належать рахунки: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Цільове фінансування і цільові надходження" та ін. Всі зазначені рахунки - пасивні. Кредитове сальдо цих рахунків показує наявність відповідних джерел засобів; оборот по кредиту - виникнення або збільшення джерел, а оборот по дебету - їх зменшення.Облік господарських операцій на рахунках власного капіталу здійснюється тільки у грошовому вимірнику.

Аналітичний облік джерел засобів ведуть за формами їх створення і цільовим призначенням.Розрахункові рахунки призначені для обліку і контролю за розрахунковими відносинами даного підприємства з іншими підприємствами, організаціями та особами. На цих рахунках відображається заборгованість, що виникає у процесі господарської діяльності підприємства, а також зміни цієї заборгованості. Оскільки заборгованість може бути як на користь даного підприємства (дебіторська), так і на користь інших підприємств, організацій та осіб (кредиторська), то розрахункові рахунки поділяються на: активні, пасивні і активно-пасивні.

Активні розрахункові рахунки призначені для обліку дебіторської заборгованості і розрахунків по ній (тобто для обліку заборгованості інших підприємств, організацій і осіб даному підприємству).

До таких рахунків належать: "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Довгострокова дебіторська заборгованість", "Розрахунки з різними дебіторами", "Векселі одержані" та ін.

Активні розрахункові рахунки мають дебетове сальдо, яке показує залишок дебіторської заборгованості на звітну дату; збільшення цієї заборгованості відображається на дебеті, а зменшення - на кредиті рахунка.

В аналітичному обліку активні розрахункові рахунки деталізуються по кожному окремому дебітору (підприємству, організації, особі).Пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахункових відносин з кредиторами, тобто за зобов'язаннями даного підприємства перед іншими підприємствами, організаціями та особами.

До них належать рахунки: "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки по оплаті праці", "Розрахунки по-страхуванню", "Короткострокові позики", "Довгострокові позики", "Векселі видані" та ін.

Кредитове сальдо зазначених рахунків показує залишок кредиторської заборгованості на звітну дату, збільшення цієї заборгованості відображається на кредиті, а зменшення - на дебеті рахунка.В аналітичному обліку пасивні розрахункові рахунки деталізуються по кожному окремому кредитору.

Активно-пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахунків з таким підприємством, організаціями та особами, характер заборгованості яких змінюється, тобто стосовно даного підприємства вони можуть виступати то як дебітори, то як кредитори.

До них належать рахунки: "Розрахунки за податками і платежами", "Розрахунки по інших операціях" та ін.Обороти по дебету і кредиту таких синтетичних активно-пасивних рахунків відображають розрахункові операції різного змісту: дебет в одних випадках показує збільшення дебіторської заборгованості, в інших - зменшення кредиторської заборгованості; кредит рахунка, навпаки, - збільшення кредиторської і зменшення дебіторської заборгованості. Тому для відображення справжнього становища розрахункових відносин сальдо на активно-пасивних рахунках показують розгорнуто: залишок дебіторської заборгованості записують на дебеті рахунка, кредиторської заборгованості - на кредиті. Це сальдо можна одержати тільки за допомогою аналітичних рахунків, що відкриваються до відповідного синтетичного активно-пасивного розрахункового рахунка.

Окремі аналітичні рахунки, що відкриваються для обліку розрахунків з кожним дебітором і кредитором, можуть мати дебетове або кредитове сальдо. Оскільки із залишків окремих аналітичних рахунків складається залишок синтетичного рахунка, то активно-пасивні розрахункові рахунки мають одночасно дебетове і кредитове сальдо. Це сальдо можна одержати за допомогою оборотної відомості по аналітичних рахунках, які ведуться до відповідного синтетичного рахунка.

У практиці бухгалтерського обліку активно-пасивними розрахунковими рахунками користуються порівняно рідко - тільки для обліку розрахунків з такими підприємствами й організаціями, характер заборгованості яких безперервно змінюється, через що їх незручно обліковувати на різних рахунках - активному і пасивному. В усіх інших випадках для досягнення ясності в обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами користуються активними або пасивними рахунками.



1.3.2. Регулюючі рахунки

Регулюючі рахунки призначені для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів або джерел їх формування, які обліковуються на основних рахунках. Використовуються ці рахунки у тих випадках, коли по окремих об'єктах обліку необхідно одержати додаткову інформацію, потрібну для управління (наприклад, про первинну і залишкову вартість основних засобів). Регулюючими можуть бути як синтетичні рахунки, так і аналітичні, а також субрахунки. Проте науково обґрунтований принцип регулювання, який забезпечує потрібну для управління інформацію про об'єкти, що обліковуються, від цього не втрачає свого значення.Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен з них розглядається тільки разом з тим рахунком, який він регулює. Залежно від того, збільшують чи зменшують регулюючі рахунки залишок рахунка, що регулюється, вони поділяються на: доповнюючі, контрарні і контрарно-доповнюючі.Доповнюючі регулюючі рахунки завжди збільшують суму залишку рахунка, що регулюється. Застосовуються вони в тих випадках, коли матеріальні цінності на основних рахунках відображаються в оцінці, меншій від фактичної вартості їх придбання (заготівлі).

До доповнюючих регулюючих активних рахунків належить аналітичний рахунок "Транспортно-заготівельні витрати" (до рахунка "Виробничі запаси" та ін.).Рахунок "Транспортно-заготівельні витрати" застосовується у випадку, коли матеріальні цінності в аналітичному обліку відображаються за купівельною вартістю. Фактична ж собівартість придбання (заготівлі) матеріальних цінностей включає також і транспортно-заготівельні витрати (витрати на перевезення, навантажувально-розвантажувальні роботи, страхування вантажу тощо).

Такі витрати обліковуються на окремому аналітичному рахунку "Транспортно-заготівельні витрати" (у складі рахунка "Виробничі запаси") з наступним розподілом між окремими видами придбаних матеріальних цінностей для включення до їх собівартості.У даному разі фактична собівартість придбаних (заготовлених) матеріальних цінностей визначається шляхом додавання до їх купівельної вартості суми транспортно-заготівельних витрат.

Отже, доповнюючі регулюючі активні рахунки використовуються у тих випадках, коли господарські засоби на основних рахунках обліковуються в оцінці, меншій від фактичної собівартості їх придбання (заготівлі).

Контрарні регулюючі рахунки, на відміну від доповнюючих, зменшують оцінку залишку активів або їх джерел, що обліковуються на відповідних основних рахунках (що регулюються).

Вони поділяються на: контрактивні (тобто протипоставлені активним рахункам) і контрпасивні (тобто протипоставлені пасивним рахункам).

Контрактивні регулюючі рахунки призначені для уточнення оцінки залишку на окремих рахунках матеріальних цінностей у тих випадках, коли ці цінності відображені в сумі, яка перевищує їх фактичну (реальну) вартість. Фактичну вартість обліковуваного об'єкта у цьому випадку визначають вирахуванням із суми його залишку суми, відображеної на пасивному (контрактивному) регулюючому рахунку.

До регулюючих контрактивних рахунків (субрахунків) належать: рахунок "Знос необоротних активів" (субрахунок "Знос основних засобів", "Знос інших необоротних матеріальних активів", "Знос нематеріальних активів") відповідно до рахунків: "Основні засоби", "Інші необоротні матеріальні активи", "Нематеріальні активи";субрахунок "Торгова націнка" до субрахунка "Товари в торгівлі" (рахунка "Товари");рахунок "Резерв сумнівних боргів" - до рахунка "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Таким чином, в бухгалтерському обліку на дебеті активного рахунка "Основні засоби" відображається первинна вартість основних засобів, а на кредиті регулюючого до нього пасивного рахунка "Знос основних засобів" - сума нарахованого зносу. Щоб визначити залишкову (реальну) вартість основних засобів на звітну дату, треба з їх первинної вартості (дебетове сальдо рахунка "Основні засоби") вирахувати суму нарахованого зносу на цю дату (кредитове сальдо субрахунка "Знос основних засобів").

Контрарно-доповнюючі регулюючі рахунки поєднують ознаки контрарних і доповнюючих рахунків. До них належить, наприклад, аналітичний рахунок "Відхилення фактичної собівартості готової продукції від планової", який пов'язаний з рахунком "Готова продукція" і має характер регулюючого доповнюючого активного рахунка (у випадку перевитрати) або контрактивного (при досягненні економії).



1.3.3.Операційні рахунки.

Операційні рахунки призначені для обліку витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. Ці рахунки мають велике значення, оскільки забезпечують інформацію про витрати і доходи по операційній діяльності та визначення фінансових результатів від цієї діяльності.На відміну від матеріального, на операційному рахунку відображається рух не одного, а всіх видів ресурсів, що беруть участь у здійсненні того або іншого господарського процесу.

За призначенням і структурою операційні рахунки поділяються на групи: збірно-розподільчі, бюджетно-розподільчі, калькуляційні, номінальні, порівняльні.Збірно-розподільчі рахунки призначені для обліку (попереднього збирання) накладних витрат, пов'язаних з організацією, обслуговуванням, управлінням цехами та іншими виробничими підрозділами основного і допоміжного виробництв з метою наступного розподілу їх між відповідними об'єктами. Необхідність використання збірно-розподільчих рахунків зумовлена тим, що зазначені витрати в момент їх здійснення неможливо прямо віднести на ті або інші об'єкти (наприклад, витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню та ін.). Тому такі витрати протягом звітного періоду попередньо відображають (збирають) на дебеті збірно-розподільчих рахунків, а наприкінці місяця списують з кредиту цих рахунків на дебет рахунка "Виробництво" і розподіляють між об'єктами калькулювання пропорційно встановленому базису.

За допомогою цих рахунків, крім того, здійснюється контроль за відповідністю фактичних витрат затвердженому кошторису, дотриманням норм витрат. Після списання облічених затрат збірно-розпо-дільчі рахунки закриваються, залишку не мають, а тому в балансі не відображаються.

Бюджетно-розподільчі рахунки використовуються для розмежування витрат і доходів між суміжними звітними періодами (місяцями, кварталами, роками) з метою рівномірного включення у затрати виробництва (обігу) або відображення в обліку одержаних доходів. Використання цих рахунків дає змогу визначити витрати і доходи саме того періоду, якого вони стосуються, незалежно від часу фактичного витрачання коштів або отримання доходів.

Бюджетно-розподільчі рахунки можуть бути активними і пасивними. До активних належить рахунок "Витрати майбутніх періодів", до пасивних - "Доходи майбутніх періодів".Рахунок "Витрати майбутніх періодів" призначений для обліку витрат, фактично здійснених у звітному або попередніх звітних періодах, але які піддягають віднесенню на витрати майбутніх періодів.

До них належать, наприклад, витрати на освоєння нових видів продукції, сплачена наперед орендна плата за взяті в оренду основні засоби, суми передплати періодичних видань та ін. Всі ці витрати в момент їх здійснення відображають на дебеті рахунка "Витрати майбутніх періодів". З кредиту цього рахунка облічені витрати поступово, рівними сумами списують на відповідні рахунки витрат (виробництво, загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут тощо), до яких вони належать. Залишок рахунка "Витрати майбутніх періодів" може бути тільки дебетовим і показує суму витрат, що підлягають списанню в наступні звітні періоди.

Калькуляційні рахунки. Калькуляційні рахунки призначені для обліку сукупності витрат, пов'язаних з виробничим процесом, і визначення фактичної собівартості виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Оскільки за даними цих рахунків складають калькуляцію (визначають собівартість), то самі рахунки одержали назву калькуляційних. Якість складання калькуляції значною мірою залежить від правильності обліку виробничих затрат на калькуляційних рахунках.

До калькуляційних належать рахунки: "Виробництво", "Капітальні інвестиції" (субрахунки "Капітальне будівництво", "Придбання (виготовлення) основних засобів", "Формування основного стада" тощо). На дебеті калькуляційних рахунків відображають всі затрати, пов'язані з виробництвом продукції (виконанням робіт, послуг), а з кредиту цих рахунків списують фактичну собівартість випущеної із виробництва продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Сальдо (дебетове) калькуляційних рахунків показує затрати у незавершене виробництво.

До групи забалансових належать рахунки: "Орендовані необоротні активи", "Активи на відповідальному зберіганні", "Контрактні зобов'язання", "Гарантії та забезпечення одержані", "Списані активи", "Обладнання, прийняте для монтажу", "Бланки суворого обліку" та ін.Відмітною особливістю забалансових рахунків є те, що вони не кореспондують ні між: собою, ні з балансовими рахунками, правило подвійного запису на них не поширюється; господарські операції на забалансових рахунках відображаються одинарним записом: тільки по дебету або тільки по кредиту відповідного рахунка. Тобто, при прийнятті об'єкта на облік забалансовий рахунок тільки дебетується (без кредитування іншого рахунка), а при списанні - кредитується (без кореспонденції з дебетом іншого рахунка).



1.3.4. План рахунків бухгалтерського обліку, принципи його будови і значення

Важливе значення для одержання різнобічної інформації, необхідної для управління і контролю, має застосування науково обґрунтованого плану рахунків.Під планом рахунків розуміють систематизований перелік рахунків, який визначає організацію всієї системи бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах з метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів" Міністерством фінансів України розроблений і затверджений (наказом від 30.11.99 № 291) План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Він є обов'язковим для всіх підприємств і організацій України (крім банків і бюджетних установ).

Рахунки в Плані за економічним змістом згруповані у дев'ять класів: 1 "Необоротні активи", 2 "Запаси", 3 "Грошові кошти, розрахунки та інші активи", 4 "Власний капітал і забезпечення зобов'язань", 5 "Довгострокові зобов'язання", 6 "Поточні зобов'язання", 7 "Доходи і результати діяльності", 8 "Витрати за елементами", 9 "Витрати діяльності".В окремий клас (нульовий) виділено забалансові рахунки.Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання фінансової звітності. Тому в Плані розмежовано балансові рахунки, які об'єднані в класи з розділами активу (1, 2 і З класи), пасиву балансу (4, 5, 6 класи) і номінальні рахунки, призначені для обліку затрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства (7, 8 і 9 класи). Таким чином, показники розділів балансу заповнюються за даними рахунків 1-6 класів, а показники Звіту про фінансові результати - за даними рахунків 7 - 9 класів.

До синтетичних рахунків, які потребують більшої деталізації об'єктів, що обліковуються, Планом рахунків передбачені субрахунки, які визначають напрямки подальшої деталізації обліку, показують, в якому розрізі треба групувати показники рахунків аналітичного обліку в межах того або іншого синтетичного рахунка, щоб мати інформацію, необхідну для управління, складання балансу та інших форм звітності.Кожному синтетичному рахунку і субрахунку, крім назви, присвоєно номер (код), тобто умовне цифрове позначення.

Використання кодів рахунків значно прискорює і скорочує облікову роботу, а також є необхідною умовою при автоматизованому опрацюванні облікової інформації на обчислювальних машинах.У Плані рахунків використано децимальну систему нумерації (кодування) рахунків. Це значить, що максимально можлива кількість синтетичних рахунків в Плані - не більше 99, а кількість субрахунків до відповідних синтетичних рахунків - не більше 9.

За кожним класом закріплено певну серію номерів (кодів) рахунків з урахуванням деякого резерву вільних номерів (на випадок, якщо виникне потреба в додаткових синтетичних рахунках).Номери (коди) синтетичних рахунків - двозначні. Субрахункам присвоєно порядкові номери (коди) в межах відповідного синтетичного рахунка. Номер (код) кожного субрахунка складається з номера синтетичного рахунка і порядкового номера самого субрахунка. При цьому перша цифра номера (коду) субрахунка означає номер класу, друга - номер синтетичного рахунка, третя - номер субрахунка.

Економічний зміст і призначення окремих класів рахунків.

Рахунки класу 1 "Необоротні активи" призначені для обліку довгострокових інвестицій підприємства в матеріальні, нематеріальні і фінансові активи. До них належать рахунки: 10 "Основні засоби", 12 "Нематеріальні активи", 13 "Знос необоротних активів", 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 15 "Капітальні інвестиції" та ін.

Рахунки класу 2 "Запаси" призначені для обліку оборотних матеріальних активів, що знаходяться в різних операційних циклах підприємства (запаси, виробництво, готова продукція). До них належать рахунки: 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 28 "Товари" та ін.

Рахунки класу 3 "Грошові кошти, розрахунки та інші активи" призначені для обліку оборотних фінансових активів (грошових коштів, фінансових інвестицій, коштів у розрахунках), а також витрат майбутніх періодів. До них належать рахунки: 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти", 36 "Резерв сумнівних боргів", 39 "Витрати майбутніх періодів" та ін.

Рахунки класу 4 "Власний капітал і забезпечення зобов'язань" за своїм змістом об'єднуються в дві групи рахунків. Перша група рахунків (40 - 46) призначена для обліку величини власного капіталу підприємства (рахунки 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)" та ін.). Друга група рахунків (47 - 49) призначена для обліку джерел фінансування майбутніх витрат і платежів (рахунки 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 48 "Цільове фінансування і цільові надходження").

Рахунки класу 5 "Довгострокові зобов'язання" призначені для обліку зобов'язань, які виникають у підприємства протягом операційного циклу діяльності підприємства (постачання, виробництва, реалізації тощо) строком погашення більше 12 місяців після дати балансу. До них належать рахунки: 50 "Довгострокові позики", 51 "Довгострокові векселі видані", 52 "Довгострокові зобов'язання з оренди", 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" та ін.

Рахунки класу 6 "Поточні зобов'язання" призначені для обліку зобов'язань, які будуть погашені у звичайному порядку операційної діяльності підприємства протягом 12 місяців від дати балансу. До них належать рахунки: 60 "Короткострокові позики", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 64 "Розрахунки по податках і платежах", 65 "Розрахунки по страхуванню", 66 "Розрахунки по оплаті праці" та ін.

Рахунки класу 7 "Доходи і результати діяльності" і класу 9 "Витрати діяльності" призначені для складання Звіту про фінансові результати. Тому для кожної статті Звіту передбачено окремий рахунок: 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та ін.

Рахунки класу 8 "Витрати за елементами" призначені для відображення витрат за елементами: 80 "Матеріальні витрати", 81 "Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи", 83 "Амортизація", 84 "Інші операційні витрати" та ін. Підприємства можуть одночасно використовувати рахунки класів 8 і 9, що дасть змогу системно одержувати інформацію, необхідну для заповнення відповідного розділу Звіту про фінансові результати, а потім перегрупувати ці витрати за видами діяльності і центрами відповідальності.

Суб'єкти малого підприємництва можуть не використовувати рахунки класу 9 "Витрати діяльності", а обліковувати відповідні витрати тільки за елементами, які одночасно з доходами, відображеними на рахунках класу 7 "Доходи і результати діяльності", списувати безпосередньо на рахунок 79 "Фінансові результати".Рахунки класу 0 "Забалансові рахунки" призначені для обліку активів, які не належать підприємству, а також умовних зобов'язань, одержаних і виданих забезпечень. До них належать рахунки: 01 "Орендовані необоротні активи", 02 "Активи на відповідальному зберіганні", 05 "Гарантії і забезпечення видані", 06 "Гарантії і забезпечення одержані", 08 "Бланки суворого обліку" та ін.Плани рахунків в додатку 1 і 2.

Документація

Документація — це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за господарськими операціями як обов’язкова умова відображення їх в обліку. Документація відіграє також важливу роль в управлінні діяльністю підприємства, забезпечує контроль за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Вона має юридичне значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій. Використовують документацію для аналізу господарської діяльності, фінансового контролю, аудиту й документальних ревізій.

Документ — це письмове свідчення на паперових або машинних носіях про здійснення господарських операцій. Документи бувають первинні та зведені. Первинний документ складають під час виконання господарської операції чи одразу після її завершення, а зведений — на основі кількох первинних документів для отримання узагальнених даних

Класифікація бухгалтерських документів

Для оформлення господарських операцій, що здійснюються на підприємствах, використовують різні за формою та змістом документи. Правильному складанню й використанню документів в обліку сприяє їх класифікація (рис.1).

Залежно від змісту господарських операцій, які підлягають документуванню, первинні документи поділяють на грошові, матеріальні та розрахункові.

Грошовими документами оформлюють операції з грошовими коштами (це банківські чеки, прибуткові та видаткові касові ордери).

Матеріальними називають документи з надходження й вибуття основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (це прибуткові й видаткові накладні, вимоги, ордери, лімітні картки).

Розрахунковими документами оформлюють розрахункові операції між підприємствами, підприємцями — фізичними особами (це рахунки-фактури, платіжні вимоги та ін.).

Одним із видів розрахункових документів є вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя. Простий вексель містить просту й нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після обумовленого строку визначену суму. Переказний вексель містить адресований платнику (трасату) письмовий наказ векселедержателя (трасанта) сплатити третій особі (ремітенту) обумовлену суму грошей у певний строк.

Предметом векселя є гроші: як у національній, так і в іноземній .

Вимоги до змісту й оформлення бухгалтерських документів

Від якості оформлення документів залежать повнота й достовірність показників обліку та звітності.

Основні вимоги до складання документів:

своєчасність складання;

достовірність показників;

правильність оформлення;

заповнення всіх реквізитів.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку первинні документи мають бути складені в момент здійснення господарських операцій або одразу після їх завершення. Реквізити — це показники, які характеризують сутність господарської операції.

Основні реквізити є в кожному документі, а додаткові притаманні певним окремим документам. Документи складають на бланках типових форм, затверджених Міністерством фінансів і Міністерством статистики України, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Форма документа має бути простою, зручною й такою, що характеризує відповідну операцію, задовольняючи вимоги оперативного, статистичного й бухгалтерського обліку. Для виконання цих вимог велике значення мають уніфікація і стандартизація документів. Уніфікація документів — це розробка єдиних форм документів для оформлення однотипних господарських операцій. Стандартизацією називають встановлення для бланків однотипних документів однакового найраціональнішого розміру та форми з певним розміщенням відповідних реквізитів.

Документооборот і його організація. Зберігання документів

Документооборот — це рух документів з моменту їх складання чи одержання від інших підприємств до передавання на зберігання в архів після здійснення певних записів в облікових реєстрах.

Основні етапи документообороту: • складання і оформлення документа

прийняття документа бухгалтерією;

рух документа відділами;

передавання документа для обробки засобами обчислювальної техніки й повернення назад;

передавання документа в архів.

Для забезпечення рівномірного руху документів розробляють графік документообороту, в якому передбачають послідовність проходження документів, роботу кожної ланки, зазначають конкретних виконавців тощо.

Документи зберігають в архіві, який може бути поточним і постійним.

Поточний архів організовують безпосередньо в бухгалтерії для зберігання документів поточного року, а постійний розміщують у спеціально обладнаному приміщенні. Строки зберігання документів і звітності встановлює Головне державне управління при Кабінеті Міністрів України. Наприклад, Головні книги та особові рахунки робітників і службовців, баланси та звіти зберігають постійно, акти документальних ревізій — 5 років, документи, що стали підставою для облікових записів, — 3 роки. Додаток 3.

Розділ 3. Характеристика сучасного комплексу маркетингу підприємства ПП „Магдалена

Загальна характеристика діяльності підприємства та основні показники діяльності

Фірма „ Магдалена ” створена у квітні 1993 року у формі приватного підприємства. Основний вид діяльності – торгівля канцелярським товарами, офісним устаткуванням та витратними матеріалами для оргтехніки. Загальна кількість працюючих 285 чол. Юридична адреса: м.Київ, вул. Набережно-Крещатицька, 39 Фірма має більш як 1500 клієнтів, серед яких:

  • Конституційний Суд України;

  • Міністерство Юстиції;

  • Міненерго;

  • Видавництва "Київська Правда", "Сільські вісті", "Команда";

  • Київміськбуд-1;

  • Київквартсервис .

Для того, щоб оцінити ефективність діяльності підприємства в сучасних умовах треба проаналізувати його організаційну структуру (. рис. 1.)



Рада власників

Генеральний директор

Робітники складу

Шофери, експедитори

Відділ маркетингу

Торгові агенти

Управляючий складом

Відділ бух.обліку

Головн. бухгалтер

Менеджер (управляючий підприємством)



















Рис. 2.1. Організаційна структура управління ПП „ Магдалена

Головним керуючим органом фірми є Рада власників в яку входять 4 особи, що створили дане підприємство. В компетенцію Ради власників, згідно Статуту підприємства, входить визначення стратегічних напрямків розвитку підприємства, обрання генерального директора та призначення головного бухгалтера підприємства.

Генеральний директор займається поточним управлінням підприємством, до його компетенції входить прийняття рішень щодо управління підприємством як фінансового так і організаційного змісту, найом працівників (крім головного бухгалтера, так як це компетенція Ради власників). Має право підпису фінансових документів

До функцій головного бухгалтера відносяться:

  1. ведення бухгалтерського і податкового обліку відповідно до національних стандартів і нормативних актів, що діють на Україні;

  2. надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством;

  3. надання щорічного звіту Раді власників.



До функцій відділу маркетингу відносяться:

  1. начальник відділу є заступником головного бухгалтера;

  2. моніторинг, аналіз і планування поточної діяльності підприємства;

  3. проведення маркетингових досліджень з можливим залученням фахівців на тимчасову роботу;

  4. планування і керування запасами підприємства;

  5. надання щорічного звіту Раді власників.

Вертикальний аналіз (аналіз структури) – полягає у визначенні у відсотках структури досліджуваного об’єкта, наприклад структури активів, пасивів балансу підприємства.

За допомогою вертикального аналізу порівнюють відносні показники за підприємствами, що істотно різняться за абсолютними показниками обсягів виробництва і залучених фінансових ресурсів. Вертикальний аналіз зменшує вплив на вартісні показники інфляційного фактора.

Горизонтальний аналіз (аналіз динаміки) – має на меті дослідити зміни показників у часі з розрахунками абсолютних і відносних відхилень (темпів).

Вертикальний і горизонтальний аналіз доповнюють один одного. На практиці складають аналітичні таблиці, де одночасно використовують прийоми вертикального і горизонтального аналізів.

Проведемо аналіз структури та динаміки балансів підприємства за 1999- 2001 роки, який поданий в таблицях Б1 і Б2 (див. додаток 4).

Як видно, підприємство, в цілому, є прибутковим і працює стабільно. Спостерігається ріст грошових коштів на рахунках підприємства, проте об’єм їх ще досить низький - 3,6% від оборотного капіталу, як за період з 1999 по 2000 рік та і за період з 2000 по 2001 рік, при нормі не менш 10%. Такі низькі показники негативно впливають на показники абсолютної ліквідності підприємства. Відбувається значне зниження дебіторської заборгованості підприємства, так за період з 1999 по 2001 вона зменшилась на 1443 тис. грн., або 40,9%. Це свідчить про виважену політику керівництва фірми щодо дебіторів. Спостерігається зменшення вартості незавершеного будівництва (на 43 тис. грн., або 74%), та збільшення вартості основних фондів підприємства на 3900 тис. грн., або 15,39%. Що означає, що на підприємстві відбувається оновлення основних засобів. Збільшується виручка підприємства, а відповідно і сума нерозподіленого прибутку підприємства, так за період, що аналізується він збільшився на 210 тис. грн., або 25,77%. Збільшився статутний та резервний капітали підприємства на 1590 тис. грн.., або 69,6%. та 237 тис. грн., або 51,41% відповідно. Як негативний фактор можна відмітити збільшення на 4260 тис. грн.., або 13,07% постійних зобов’язань підприємства. Також слід відмітити, що відбувається зниження кредиторської заборгованості на 2171 тис. грн., або 66,94%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВУ:

  • збільшити суму грошових коштів на рахунках до рівня, необхідного для покриття поточних зобов’язань. Це можна зробити за рахунок нерозподіленого прибутку;

  • зменшити суму боргу по постійним зобов’язанням.

Для того, щоб проаналізувати ефективність господарювання підприємства необхідно розрахувати показники, які наведені в таблиці 2.1.

Як бачимо спостерігається стала тенденція до збільшення практично всіх показників господарської діяльності підприємства, що свідчить ріст прибутковості і ефективності господарювання підприємства.Таблиця 2.1

Аналіз ефективності господарювання ПП „Магдалена



п/п

Показники

Одиниці виміру

1999

2000

2001

1

2

3

4

5

6

1

Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг

тис.грн.

41506

63528,00

81265,00

2

Вартість запасів

тис.грн.

10289

11510,00

12260,00

3

Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.

тис.грн.

28904

44256,00

55914,00

4

Адміністративні витрати

тис.грн.

1361

1456,00

1352,00

5

Витрати на збут

тис.грн.

1902

2256,00

2109,00

6

Чистий прибуток

 

1521,06

3320,72

5910,89

7

Рентабельність виробництва продукції

%

7,0

9,39

12,32

8

Швидкість обертання запасів гр.1:гр.2

обор.

4,0

5,52

6,63

9

Чисельність працівників, всього

чол.

225

287,00

315,00

10

Виробіток одного працівника, гр.1:гр.4

тис.грн.

30,50

43,63

60,11

11

Вартість основних засобів

грн.

25333

26195,00

29233,00

12

Фондовіддача гр.1:гр.11

тис.грн.

1,6

2,43

2,78



Щоб проаналізувати структуру майна підприємства проведемо дослідження за допомогою показників, наведених в таблицях 2.2 та 2.3.

Таблиця 2.2

Зміни в майновому стані ПП „Магдалена



Показник

1999

2000

Зміни

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн.

Раз

ВСЬОГО МАЙНА

39794,00

100,00%

41399,00

100,00%

1605,00

 

в тому числі:

 

 

 

 

 

 

Іммобілізовані активи

25585,00

64,29%

26313,00

63,56%

728,00

1,0

Мобільні активи

14197,00

35,68%

15071,00

36,40%

874,00

1,1

- запаси

10289,00

25,86%

11510,00

27,80%

1221,00

1,1

- грошові кошти

372,00

0,93%

525,00

1,27%

153,00

1,4



Таблиця 2.3

Зміни в майновому стані ПП „Магдалена



Показник

2000

2001

Зміни

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн.

Раз

ВСЬОГО МАЙНА

41399,00

100,00%

44182,00

100,00%

2783,00

 

в тому числі:

 

 

 

 

 

 

Іммобілізовані активи

26313,00

63,56%

29290,00

66,29%

2977,00

1,1

Мобільні активи

15071,00

36,40%

14869,00

33,65%

-202,00

1,0

- запаси

11510,00

27,80%

12260,00

27,75%

750,00

1,1

- грошові кошти

525,00

1,27%

520,00

1,18%

-5,00

1,0



З наведених даних видно, що за аналізуємий період майно підприємства збільшилось на 4388 тис. грн., або 11%. Питома вага необоротних активів на 50% більша ніж оборотних, що свідчить про нераціональну структуру основних засобів підприємства: багато основних засобів, менше обігових коштів. Ця структура більш характерна для виробничого підприємства, а не для торгового.

Основні засоби підприємства оновлюються погано, про що свідчать коефіцієнти зносу основних засобів, та коефіцієнт оновлення основних засобів. Внаслідок цього підприємству слід зменшити свої основні засоби, та за рахунок цього збільшити оборотні активи.

Аналіз фінансової стійкості.

Наявність власних обігових коштів, тобто додатне значення власного обігового капіталу (ВОК) – мінімальна умова фінансової стійкості

Таблиця 2.4

Дані для визначення типу фінансової стійкості ПП „Магдалена



Роки

Запаси, тис.грн

Власний обіговий капітал, тис.грн.

1999

10289

10558,00

2000

11510

12683,00

2001

12260

13150,00



Як бачимо підприємство має абсолютну фінансову стійкість, тобто такий стан, коли для забезпечення запасів достатньо обігових коштів. Протягом періоду, що аналізується товарні запаси підприємства покриваються його власним обіговим капіталом.

Для того, щоб визначити ринкову стабільність підприємства проведемо аналіз показників ринкової стійкості підприємства. Отримані дані наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз ринкової стійкості підприємства



п/п

Показник

Умовне позна-чення

Формула для розрахунку

Норма-тивне значення

1999

2000

2001

1

Власні обігові кошти (робочий функціонуючий капітал)

Рк

(Влас. Капітал + довгостр.зобов. - позаоборот.активи)
або
(оборотні активи - короткострокові зобов.)

0<

10558,00

12683,00

13664,00

2

Коеф.забезпечення оборотних активів власними коштами

Кз.в.к.

Власні обігові кошти / Оборотні активи

0.1<

0,74

0,84

0,88

3

Маневреність робочого капіталу

Мр.к

Запаси / Робочий капітал

Реком. знач. = 1

0,97

0,91

0,90

4

Маневреність власних обігових коштів

Мв.о.к.

Кошти / Власні обігові кошти

Реком. знач. = 0.5

0,04

0,04

0,04

5

Коеф.забезпечення власними обіговими коштами запасів

Кзап

Власні обігові кошти / Запаси

0.6 – 0.8

1,03

1,10

1,07

6

Коеф. покриття запасів

Кп.з

"Нормальні" джерела покриття запасів / Запаси

2 >

1,32

1,30

1,21

7

Коеф. фінансової незалежності (автономії)

Кавт

Власний капітал / Пасиви

>=0.5

0,91

0,94

0,96

8

Коеф.фі-нансової залежності

Кф.з

Пасиви / Власний капітал

>=1; <2

1,10

1,06

1,04

9

Коеф.маневреності власного капіталу

Км

Власні обігові кошти / Власний капітал

>0.1

0,29

0,33

0,31

10

Коеф. концентрації позикового капіталу

Кп.к.

Позиковий капітал / Пасиви

<=0.5

0,09

0,06

0,04

11

Коеф.фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)

Кф.с.

Власні кошти / Позикові кошти

>1

9,90

16,23

24,36

12

Показник фінансового ліверіджу

Фл

Довгострокові зобов"язання / Власні кошти

<=0.25

0,00

0,00

0,01

13

Коеф. фінансової стійкості

Кф.с.

Власний капітал+довгострокові зобов"язання / Пасиви

0.85 – 0.90

0,91

0,94

0,97



Проведений аналіз показує, що підприємство є ринково стабільним, про що свідчать розраховані в таблиці 2.5 показники. Охарактеризуємо деякі з них.

Так коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами свідчить про абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти, його нормативне значення більше 0,1. У 2001 році цей показник на підприємстві становить 0,88.

Показник маневреності робочого капіталу показує яка частка запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах. У 2001 році його значення на підприємстві складає 0,90 при нормативному значенню 1. Цей показник близький до нормативного, проте спостерігається негативна тенденція до його зниження в динаміці (з 0,97 у 1999 році до 0,90 у 2001 році).

Показник маневреності власних обігових характеризує частку абсолютно ліквідних активів у власних обігових коштах. Його рекомендоване значення – не менш 0,5, проте його показники на підприємстві вкрай низькі – 0,04 (за всі роки), що свідчить про нестачу абсолютно ліквідних коштів (тобто грошей на рахунках). Цей показник тісно пов’язаний з показником абсолютної ліквідності і свідчить також про неможливість підприємства покрити свої найтерміновіші зобов’язання в найкоротший період, проте і вірогідність того, що всі кредитори пред’являть в один момент свої вимоги до підприємства досить низька.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів. Нормативне значення - >= 0,5. Як бачимо, у підприємства цей показник у 2001 році дорівнює 0,96. Це досить таки високий результат, який свідчить про можливість підприємства розрахуватися з кредиторами власними силами підприємства.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує забезпеченість заборгованості власними коштами його показник на підприємстві збільшується в динаміці з 9,90 у 1999 році до 24,36 у 2001. Нормативне значення >1. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стабільність підприємства.

Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань. Як бачимо його значення на підприємстві дорівнює нулю, тобто підприємство абсолютно незалежне від довгострокових зобов’язань.

Коефіцієнт фінансової стійкості показує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Нормативне значення 0,85 – 0,90. Показник підприємства у 2001 році – 0,97 , що свідчить про фінансову стійкість підприємства.

Для того, щоб визначити здатність підприємства розплатитись за своїми зобов’язаннями проведемо аналіз показників ліквідності підприємства. Результат аналізу наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Аналіз ліквідності підприємства



Показник

Умовне позначення

Формула для розрахунку

1999

2000

2001

Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)

кл.п.

Поточні активи / Поточні пасиви

3,89

6,27

12,11

Коефіцієнт ліквідності швидкої

Кл.ш.

Поточні активи – Запаси /Поточні пасиви

1,07

1,48

2,12

Коефіцієнт ліквідності абсолютної

Кл.а.

Кошти / Поточні пасиви

0,10

0,22

0,42

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості

кд/к

Дебіторська заборгованість / Кредиторська заборгованість

1,33

1,48

2,03



Дані таблиці 2.6 свідчать про наступне:

1. коефіцієнт поточної ліквідності на підприємстві у 2001 році дорівнював 12,11 при нормативному значенні не менш 1. Цей показник характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року.

2. коефіцієнт швидкої ліквідності у 2001 році складав на підприємстві 2,12 при нормативному значенні 0,7 – 0,8. Він характеризує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.

3. коефіцієнт абсолютної свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Нормативне значення – 0,2 -0,35. Його значення на підприємстві у 1999 році становило 0,1 і не відповідало нормативному, проте в подальшому спостерігається його збільшення і в 2001 році цей показник становив 0,42.

4. показник співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості показує здатність розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом року. Нормативне значення – 1,0. На підприємстві цей показник становить: 1999 – 1,33, 2000 – 1,48, 2001 – 2,03. Це свідчить про можливість підприємства покрити кредиторську заборгованість за рахунок дебіторської.

Проведений аналіз свідчить про ліквідність підприємства і його можливість ліквідувати свої борги за рахунок власних засобів.

























Додаток 1

План рахунків бухгалтерського обліку на недержавних підприємствах



СИНТЕТИЧНІ РАХУНКИ (РАХУНКИ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ)

СУБРАХУНКИ (РАХУНКИ ДРУГОГО ПОРЯДКУ)

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Код

Назва

Код

Назва

 

1

2

3

4

5

Клас 1. Необоротні активи

10

Основні засоби

101

Земельні ділянки

Усі види діяльності

 

 

102

Капітальні витрати на поліпшення земель

 

 

 

103

Будинки та споруди

 

 

 

104

Машини та обладнання

 

 

 

105

Транспортні засоби

 

 

 

106

Інструменти, прилади та інвентар

 

 

 

107

Тварини

 

 

 

108

Багаторічні насадження

 

 

 

109

Інші основні засоби

 

11

Інші необоротні матеріальні активи

111

Бібліотечні фонди

Усі види діяльності

 

 

112

Малоцінні необоротні матеріальні активи

 

 

 

113

Тимчасові (нетитульні) споруди

 

 

 

114

Природні ресурси

 

 

 

115

Інвентарна тара

 

 

 

116

Предмети прокату

 

 

 

117

Інші необоротні матеріальні активи

 

12

Нематеріальні активи

121

Права користування природними ресурсами

Усі види діяльності

 

 

122

Права користування майном

 

 

 

123

Права на комерційні позначення

 

 

 

124

Права на об'єкти промислової власності

 

 

 

125

Авторське право та суміжні з ним права

 

 

 

127

Інші нематеріальні активи

 

13

Знос (амортизація) необоротних активів

131

Знос основних засобів

Усі види діяльності

 

 

132

Знос інших необоротних матеріальних активів

 

 

 

133

Накопичена амортизація нематеріальних активів

 

 

 

134

Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів

 

14

Довгострокові фінансові інвестиції

141

Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі

Усі види діяльності

 

 

142

Інші інвестиції пов'язаним сторонам

 

 

 

143

Інвестиції непов'язаним сторонам

 

15

Капітальні інвестиції

151

Капітальне будівництво

Усі види діяльності

 

 

152

Придбання (виготовлення) основних засобів

 

 

 

153

Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів

 

 

 

154

Придбання (створення) нематеріальних активів

 

 

 

155

Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів

 

16

Довгострокові біологічні активи

161

Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю

Сільськогосподарські підприємства, підприємства інших галузей, що здійс-нюють сільськогос-подарську діяльність

 

 

162

Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю

 

 

 

163

Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю

 

 

 

164

Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю

 

 

 

165

Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю

 

 

 

166

Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю

 

17

Відстрочені податкові активи

За видами відстрочених податкових активів

Усі види діяльності

18

Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи

181

Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду

Усі види діяльності

 

 

182

Довгострокові векселі одержані

 

 

 

183

Інша дебіторська заборгованість

 

 

 

184

Інші необоротні активи

 

19

Гудвіл

191

Гудвіл при придбанні

Усі види діяльності

 

 

192

Негативний гудвіл

 

 

 

193

Гудвіл при приватизації (корпоратизації)

 

Клас 2. Запаси

20

Виробничі запаси

201

Сировина й матеріали

Усі види діяльності

 

 

202

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби

 

 

 

203

Паливо

 

 

 

204

Тара й тарні матеріали

 

 

 

205

Будівельні матеріали

 

 

 

206

Матеріали, передані в переробку

 

 

 

207

Запасні частини

 

 

 

208

Матеріали сільськогосподарського призначення

 

 

 

209

Інші матеріали

 

21

Поточні біологічні активи

211

Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю

Сільськогосподарські підприємства, підприємства інших галузей, що здійснюють сільськогосподарську діяльність

 

 

212

Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю

 

 

 

213

Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю

 

 

 

212

Тварини на відгодівлі

 

 

 

213

Птиця

 

 

 

214

Звірі

 

 

 

215

Кролі

 

 

 

216

Сім'ї бджіл

 

 

 

217

Доросла худоба, що вибракувана з основного стада

 

 

 

218

Худоба, що прийнята від населення для реалізації

 

22

Малоцінні та швидкозношувані предмети

За видами предметів

Усі види діяльності

23

Виробництво

За видами виробництва

Усі види діяльності

24

Брак у виробництві

За видами продукції

Галузі матеріального виробництва

25

Напівфабрикати

За видами напівфабрикатів

Промисловість

26

Готова продукція

За видами готової продукції

Промисловість, сільське господарство та ін.

27

Продукція сільськогосподарського виробництва

За видами продукції

Сільське господарство, підприємства інших галузей з підсобним сільськогосподарським виробництвом

28

Товари

281

Товари на складі

Усі види діяльності

 

 

282

Товари в торгівлі

 

 

 

283

Товари на комісії

 

 

 

284

Тара під товарами

 

 

 

285

Торгова націнка

 

29

 ………………………………

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи

30

Каса

301

Каса в національній валюті

Усі види діяльності

 

 

302

Каса в іноземній валюті

 

31

Рахунки в банках

311

Поточні рахунки в національній валюті

Усі види діяльності

 

 

312

Поточні рахунки в іноземній валюті

 

 

 

313

Інші рахунки в банку в національній валюті

 

 

 

314

Інші рахунки в банку в іноземній валюті

 

32

 ………………………………

33

Інші кошти

331

Грошові документи в національній валюті

Усі види діяльності

 

 

332

Грошові документи в іноземній валюті

 

 

 

333

Грошові кошти в дорозі в національній валюті

 

 

 

334

Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті

 

34

Короткострокові векселі одержані

341

Короткострокові векселі, одержані в національній валюті

Усі види діяльності

 

 

342

Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті

 

35

Поточні фінансові інвестиції

351

Еквіваленти грошових коштів

Усі види діяльності

 

 

352

Інші поточні фінансові інвестиції

 

36

Розрахунки з покупцями та замовниками

361

Розрахунки з вітчизняними покупцями

Усі види діяльності

 

 

362

Розрахунки з іноземними покупцями

 

 

 

363

Розрахунки з учасниками ПФГ

 

37

Розрахунки з різними дебіторами

371

Розрахунки за виданими авансами

Усі види діяльності

 

 

372

Розрахунки з підзвітними особами

 

 

 

373

Розрахунки за нарахованими доходами

 

 

 

374

Розрахунки за претензіями

 

 

 

375

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків

 

 

 

376

Розрахунки за позиками членам кредитних спілок

 

 

 

377

Розрахунки з іншими дебіторами

 

38

Резерв сумнівних боргів

За дебіторами

Усі види діяльності

39

Витрати майбутніх періодів

За видами витрат

Усі види діяльності

Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань

40

Статутний капітал

За видами капіталу

Усі види діяльності

41

Пайовий капітал

За видами капіталу

Кооперативні організації, кредитні спілки

42

Додатковий капітал

421

Емісійний дохід

Усі види діяльності

 

 

422

Інший вкладений капітал

 

 

 

423

Дооцінка активів

 

 

 

424

Безоплатно одержані необоротні активи

 

 

 

425

Інший додатковий капітал

 

43

Резервний капітал

За видами капіталу

Усі види діяльності

44

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)

441

Прибуток нерозподілений

Усі види діяльності

 

 

442

Непокриті збитки

 

 

 

443

Прибуток, використаний у звітному періоді

 

45

Вилучений капітал

451

Вилучені акції

Усі види діяльності

 

 

452

Вилучені вклади й паї

 

 

 

453

Інший вилучений капітал

 

46

Неоплачений капітал

За видами капіталу

Усі види діяльності

47

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

471

Забезпечення виплат відпусток

Усі види діяльності

 

 

472

Додаткове пенсійне забезпечення

 

 

 

473

Забезпечення гарантійних зобов'язань

 

 

 

474

Забезпечення інших витрат і платежів

 

 

 

475

Забезпечення призового фонду (резерв виплат)

 

 

 

476

Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї

 

48

Цільове фінансування і цільові надходження

За об'єктами фінансування

Усі види діяльності

49

Страхові резерви

491

Технічні резерви

Страхова діяльність

 

 

492

Резерви із страхування життя

 

 

 

493

Частка перестраховиків у технічних резервах

 

 

 

494

Частка перестраховиків у резервах із страхування життя

 

 

 

495

Результат зміни технічних резервів

 

 

 

496

Результат зміни резервів із страхування життя

 

Клас 5. Довгострокові зобов'язання

50

Довгострокові позики

501

Довгострокові кредити банків у національній валюті

Усі види діяльності

 

 

502

Довгострокові кредити банків в іноземній валюті

 

 

 

503

Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті

 

 

 

504

Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті

 

 

 

505

Інші довгострокові позики в національній валюті

 

 

 

506

Інші довгострокові позики в іноземній валюті

 

51

Довгострокові векселі видані

511

Довгострокові векселі, видані в національній валюті

Усі види діяльності

 

 

512

Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті

 

52

Довгострокові зобов'язання за облігаціями

521

Зобов'язання за облігаціями

Усі види діяльності

 

 

522

Премія за випущеними облігаціями

 

 

 

523

Дисконт за випущеними облігаціями

 

53

Довгострокові зобов'язання з оренди

531

Зобов'язання з фінансової оренди

Усі види діяльності

 

 

532

Зобов'язання з оренди цілісних майнових комплексів

 

54

Відстрочені податкові зобов'язання

За видами зобов'язань

Усі види діяльності

55

Інші довгострокові зобов'язання

За видами зобов'язань

Усі види діяльності

56

 …………………………

57

 ……………………………

58

 ……………………………

59

 ……………………………

Клас 6. Поточні зобов'язання

60

Короткострокові позики

601

Короткострокові кредити банків у національній валюті

Усі види діяльності

 

 

602

Короткострокові кредити банків в іноземній валюті

 

 

 

603

Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті

 

 

 

604

Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті

 

 

 

605

Прострочені позики в національній валюті

 

 

 

606

Прострочені позики в іноземній валюті

 

61

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

611

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті

Усі види діяльності

 

 

612

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті

 

62

Короткострокові векселі видані

621

Короткострокові векселі, видані в національній валюті

Усі види діяльності

 

 

622

Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті

 

63

Розрахунки з постачальниками та підрядниками

631

Розрахунки з вітчизняними постачальниками

Усі види діяльності

 

 

632

Розрахунки з іноземними постачальниками

 

 

 

633

Розрахунки з учасниками ПФГ

 

64

Розрахунки за податками й платежами

641

Розрахунки за податками

Усі види діяльності

 

 

642

Розрахунки за обов'язковими платежами

 

 

 

643

Податкові зобов'язання

 

 

 

644

Податковий кредит

 

65

Розрахунки за страхування

651

За пенсійним забезпеченням

Усі види діяльності

 

 

652

За соціальним страхуванням

 

 

 

653

За страхуванням на випадок безробіття

 

 

 

654

За індивідуальним страхуванням

 

 

 

655

За страхуванням майна

 

66

Розрахунки за виплатами працівникам

661

Розрахунки за заробітною платою

Усі види діяльності

 

 

662

Розрахунки з депонентами

 

 

 

663

Розрахунки за іншими виплатами

 

67

Розрахунки з учасниками

671

Розрахунки за нарахованими дивідендами

Усі види діяльності

 

 

672

Розрахунки за іншими виплатами

 

68

Розрахунки за іншими операціями

681

Розрахунки за авансами одержаними

Усі види діяльності

 

 

682

Внутрішні розрахунки

 

 

 

683

Внутрішньогосподарські розрахунки

 

 

 

684

Розрахунки за нарахованими відсотками

 

 

 

685

Розрахунки з іншими кредиторами

 

69

Доходи майбутніх періодів

За видами доходів

Усі види діяльності

Клас 7. Доходи і результати діяльності

70

Доходи від реалізації

701

Дохід від реалізації готової продукції

Усі види діяльності

702

Дохід від реалізації товарів

703

Дохід від реалізації робіт і послуг

704

Вирахування з доходу

 

 

705

Перестрахування

 

71

Інший операційний дохід

710

Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю

 

 

 

711

Дохід від реалізації іноземної валюти

Усі види діяльності

 

 

712

Дохід від реалізації інших оборотних активів

 

 

 

713

Дохід від операційної оренди активів

 

 

 

714

Дохід від операційної курсової різниці

 

 

 

715

Одержані штрафи, пені, неустойки

 

 

 

716

Відшкодування раніше списаних активів

 

 

 

717

Дохід від списання кредиторської заборгованості

 

 

 

718

Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів

 

 

 

719

Інші доходи від операційної діяльності

 

72

Дохід від участі в капіталі

721

Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства

Усі види діяльності

 

 

722

Дохід від спільної діяльності

 

 

 

723

Дохід від інвестицій в дочірні підприємства

 

73

Інші фінансові доходи

731

Дивіденди одержані

Усі види діяльності

 

 

732

Відсотки одержані

 

 

 

733

Інші доходи від фінансових операцій

 

74

Інші доходи

741

Дохід від реалізації фінансових інвестицій

Усі види діяльності

 

 

742

Дохід від реалізації необоротних активів

 

 

 

743

Дохід від реалізації майнових комплексів

 

 

 

744

Дохід від неопераційної курсової різниці

 

 

 

745

Дохід від безоплатно одержаних активів

 

 

 

746

Інші доходи від звичайної діяльності

 

75

Надзвичайні доходи

751

Відшкодування збитків від надзвичайних подій

Усі види діяльності

 

 

752

Інші надзвичайні доходи

 

76

Страхові платежі

За видами страхування

Страхова діяльність

77

 ……………………………

78

 ……………………………

79

Фінансові результати

791

Результат операційної діяльності

Усі види діяльності

 

 

792

Результат фінансових операцій

 

 

 

793

Результат іншої звичайної діяльності

 

 

 

794

Результат надзвичайних подій

 

Клас 8. Витрати за елементами

80

Матеріальні витрати

801

Витрати сировини й матеріалів

Усі види діяльності

 

 

802

Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів

 

 

 

803

Витрати палива й енергії

 

 

 

804

Витрати тари й тарних матеріалів

 

 

 

805

Витрати будівельних матеріалів

 

 

 

806

Витрати запасних частин

 

 

 

807

Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення

 

 

 

808

Витрати товарів

 

 

 

809

Інші матеріальні витрати

 

81

Витрати на оплату праці

811

Виплати за окладами й тарифами

Усі види діяльності

 

 

812

Премії та заохочення

 

 

 

813

Компенсаційні виплати

 

 

 

814

Оплата відпусток

 

 

 

815

Оплата іншого невідпрацьованого часу

 

 

 

816

Інші витрати на оплату праці

 

82

Відрахування на соціальні заходи

821

Відрахування на пенсійне забезпечення

Усі види діяльності

 

 

822

Відрахування на соціальне страхування

 

 

 

823

Страхування на випадок безробіття

 

 

 

824

Відрахування на індивідуальне страхування

 

83

Амортизація

831

Амортизація основних засобів

Усі види діяльності

 

 

832

Амортизація інших необоротних матеріальних активів

 

 

 

833

Амортизація нематеріальних активів

 

84

Інші операційні витрати

За видами витрат

Усі види діяльності

85

Інші затрати

За видами затрат

Усі види діяльності

86

 ……………………………

87

 ……………………………

88

 ……………………………

89

 ……………………………

Клас 9. Витрати діяльності

90

Собівартість реалізації

901

Собівартість реалізованої готової продукції

Усі види діяльності

 

 

902

Собівартість реалізованих товарів

 

 

 

903

Собівартість реалізованих робіт і послуг

 

 

 

904

Страхові виплати

 

91

Загальновиробничі витрати

За видами витрат

Усі види діяльності

92

Адміністративні витрати

За видами витрат

Усі види діяльності

93

Витрати на збут

За видами витрат

Усі види діяльності

94

Інші витрати операційної діяльності

940

Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю

 

 

 

941

Витрати на дослідження і розробки

Усі види діяльності

 

 

942

Собівартість реалізованої іноземної валюти

 

 

 

943

Собівартість реалізованих виробничих запасів

 

 

 

944

Сумнівні та безнадійні борги

 

 

 

945

Втрати від операційної курсової різниці

 

 

 

946

Втрати від знецінення запасів

 

 

 

947

Нестачі і втрати від псування цінностей

 

 

 

948

Визнані штрафи, пені, неустойки

 

 

 

949

Інші витрати операційної діяльності

 

95

Фінансові витрати

951

Відсотки за кредит

Усі види діяльності

 

 

952

Інші фінансові витрати

 

96

Втрати від участі в капіталі

961

Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства

Усі види діяльності

 

 

962

Втрати від спільної діяльності

 

 

 

963

Втрати від інвестицій в дочірні підприємства

 

97

Інші витрати

971

Собівартість реалізованих фінансових інвестицій

Усі види діяльності

 

 

972

Собівартість реалізованих необоротних активів

 

 

 

973

Собівартість реалізованих майнових комплексів

 

 

 

974

Втрати від неопераційних курсових різниць

 

 

 

975

Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій

 

 

 

976

Списання необоротних активів

 

 

 

977

Інші витрати звичайної діяльності

 

98

Податок на прибуток

981

Податок на прибуток від звичайної діяльності

Усі види діяльності

 

 

982

Податок на прибуток від надзвичайних подій

 

99

Надзвичайні витрати

991

Втрати від стихійного лиха

Усі види діяльності

 

 

992

Втрати від техногенних катастроф і аварій

 

 

 

993

Інші надзвичайні витрати

 

Клас 0. Позабалансові рахунки

01

Орендовані необоротні активи

За видами активів

Усі види діяльності

02

Активи на відповідальному зберіганні

021

Устаткування, прийняте для монтажу

Усі види діяльності

 

 

022

Матеріали, прийняті для переробки

 

 

 

023

Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні

 

 

 

024

Товари, прийняті на комісію

 

 

 

025

Майно в довірчому управлінні

 

03

Контрактні зобов'язання

За видами зобов'язань

Усі види діяльності

04

Непередбачені активи й зобов'язання

041

Непередбачені активи

Усі види діяльності

 

 

042

Непередбачені зобов'язання

 

05

Гарантії та забезпечення надані

За видами гарантій та забезпечень наданих

Усі види діяльності

06

Гарантії та забезпечення отримані

За видами гарантій та забезпечень отриманих

Усі види діяльності

07

Списані активи

071

Списана дебіторська заборгованість

Усі види діяльності

 

 

072

Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей

 

08

Бланки суворого обліку

За видами бланків

Усі види діяльності

09

Амортизаційні відрахування

 

 

Усі види діяльності



Додаток 2



План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ

Розділ I. Балансові рахунки

Клас 1. Необоротні активи

Клас 2. Запаси

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи

Клас 4. Власний капітал

Клас 5. Довгострокові зобов'язання

Клас 6. Поточні зобов'язання

Клас 7. Доходи

Клас 8. Витрати

Розділ II. Позабалансові рахунки

Клас 0. Позабалансові рахунки

Розділ I. Балансові рахунки



Синтетичні рахунки

Субрахунки 1-го рівня

Код

Назва

Код

Назва

1

2

3

4

Клас 1. Необоротні активи

10

Основні засоби

101

Земельні ділянки

102

Капітальні витрати на поліпшення земель

103

Будинки та споруди

104

Машини та обладнання

105

Транспортні засоби

106

Інструменти, прилади та інвентар

107

Робочі і продуктивні тварини

108

Багаторічні насадження

109

Інші основні засоби

11

Інші необоротні матеріальні активи

111

Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок

112

Бібліотечні фонди

113

Малоцінні необоротні матеріальні активи

114

Білизна, постільні речі, одяг та взуття

115

Тимчасові нетитульні споруди

116

Природні ресурси

117

Інвентарна тара

118

Матеріали довготривалого використання для наукових цілей

12

Нематеріальні активи

121

Авторські та суміжні з ними права

122

Інші нематеріальні активи

13

Знос необоротних активів

131

Знос основних засобів

132

Знос інших необоротних матеріальних активів

133

Знос нематеріальних активів

Клас 2. Запаси

20

Виробничі запаси

201

Сировина і матеріали

202

Обладнання, конструкції і деталі до установки

203

Спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими дого- ворами

204

Будівельні матеріали

205

Інші матеріали

21

Тварини на вирощуванні і відгодівлі

211

Молодняк тварин на вирощуванні

212

Тварини на відгодівлі

213

Птиця

214

Звірі

215

Кролі

216

Сім'ї бджіл

217

Доросла худоба, вибракувана з основного стада

218

Худоба, прийнята від населення для реалізації

22

Малоцінні та швидкозношувані предмети

221

Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації

23

Матеріали і продукти харчування

231

Матеріали для учбових, наукових та інших цілей

232

Продукти харчування

233

Медикаменти і перев'язувальні засоби

234

Господарські матеріали і канцелярське приладдя

235

Паливо, горючі і мастильні матеріали

236

Тара

237

Матеріали в дорозі

238

Запасні частини до машин і обладнання

239

Інші матеріали

24

Готова продукція

241

Вироби виробничих (навчальних) майстерень

25

Продукція сільськогосподарського виробництва

251

Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи

30

Каса

301

Каса в національній валюті

302

Каса в іноземній валюті

31

Рахунки в банках

311

Поточні рахунки на видатки установи

312

Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам

313

Поточні рахунки для обліку спеціальних коштів

314

Поточні рахунки для обліку сум за дорученнями

315

Поточні рахунки для обліку депозитних сум

316

Поточні рахунки для обліку інших позабюджетних коштів

317

Поточні рахунки сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів

318

Поточні рахунки в іноземній валюті

319

Інші поточні рахунки

32

Рахунки в казначействі

321

Реєстраційні рахунки

322

Особові рахунки

323

Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів

324

Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку сум за дорученнями

325

Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум

326

Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших позабюджетних коштів

327

Реєстраційні рахунки сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів

33

Інші кошти

331

Грошові документи в національній валюті

332

Грошові документи в іноземній валюті

333

Грошові кошти в дорозі в національній валюті

334

Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті

34

Короткострокові векселі одержані

341

Векселі, одержані в національній валюті

342

Векселі, одержані в іноземній валюті

35

Розрахунки з покупцями та замовниками

351

Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи

36

Розрахунки з різними дебіторами

361

Розрахунки в порядку планових платежів

362

Розрахунки з підзвітними особами

363

Розрахунки з відшкодування завданих збитків

364

Розрахунки з іншими дебіторами

Клас 4. Власний капітал

40

Фонд у необоротних активах

401

Фонд у необоротних активах за їх видами

41

Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах

411

Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами

42

Результати виконання бюджетів

421

Результати виконання сільських, селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів

43

Результати виконання

431

Результат виконання кошторису за загальним фондом


кошторисів

432

Результат виконання кошторису за спеціальним фондом

44

Результати переоцінок

441

Переоцінка матеріальних активів

442

Інша переоцінка

Клас 5. Довгострокові зобов'язання

50

Довгострокові позики

501

Довгострокові кредити банків

502

Відстрочені довгострокові кредити банків

503

Інші довгострокові позики

51

Довгострокові векселі видані

511

Видані довгострокові векселі

52

Інші довгострокові зобов'язання

521

Інші довгострокові фінансові зобов'язання

Клас 6. Поточні зобов'язання

60

Короткострокові позики

601

Короткострокові кредити банків

602

Відстрочені короткострокові кредити банків

603

Інші короткострокові позики

604

Прострочені позики

605

Короткострокові позики з бюджету

61

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

611

Поточна заборгованість за довгостроковими позиками

612

Поточна заборгованість за довгостроковими векселями

613

Поточна заборгованість за іншими довгостроковими зобов'язаннями

62

Короткострокові векселі видані

621

Видані короткострокові векселі

63

Розрахунки за виконані роботи

631

Розрахунки з постачальниками та підрядчиками

632

Розрахунки з часткової оплати замовлень на дослідно-конструкторські розробки, що виконуються за рахунок бюджетних коштів

633

Розрахунки із замовниками за виконані роботи і надані послуги з поза- бюджетних коштів

634

Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті

635

Розрахунки із залученими співвиконавцями для виконання робіт за господарськими договорами

64

Розрахунки із податків та платежів

641

Розрахунки за платежами і податками в бюджет

642