Флора і рослинність урочища Пагур (10818)

Посмотреть архив целиком













Флора і рослинність урочища «Пагур» (Придністровське Поділля)




Вступ


Людину оточує справжній зелений океан різноманітних рослин, який є важливою, невід’ємною складовою частиною біосфери Землі. Він відіграє незамінну роль у житті як людини, так і всієї природи. Без перебільшення можна сказати, що без зелених рослин життя на нашій планеті в такій формі, в якій воно снує, було б неможливе. Саме зелені рослини постачають життєдайний кисень, годують все живе, будучи джерелом органічної речовини. Разом з тим вони є важливою складовою частиною екологічного середовища, без якого неможливе нормальне, повноцінне життя всього живого, в тому числі і людства.

Люди, які багато віків жили в природному середовищі, злились з природою, розуміли те, до чого ми, проживаючи в штучно створеному середовищі, ще не прийшли: природу неможливо перетворити відповідно до наших потреб, їх слід привести у відповідність з природою. Пізнавати природу, її закони, згідно з якими вона, а отже, і ми розвиваємося, щоб випадково в гордині своїй або неосвіченості не вибрати хибний шлях, – завдання, яке стоїть перед людиною.

Вивчаючи флору Землі, зокрема окремих її ділянок, як на прикладі урочища Пагур, ми дізнаємося багато цікавого. Саме новизна досліджуваної ділянки привертає нашу увагу, адже до цього часу дане урочище ніким не вивчалось.

Отож, в процесі дослідження та вивчення флори даної території ми ставимо перед собою певні завдання, які допоможуть охарактеризувати та вивчити дану ділянку, а саме:

  • встановити перелік видів рослин урочища;

  • провести флористичний аналіз;

  • встановити рідкісні і зникаючі види рослин;

  • розробити пропозиції щодо охорони і використання флори урочища.

Таким чином, ми зможемо привернути більшу увагу людей, щодо правильного використання флори урочища Пагур, та бережливого ставлення до цінних видів рослин, які проростають на даній території. Адже більшість людей через постійну заклопотаність іншими великими й малими справами мало звертають уваги на безліч рослин, які оточують нас, мало знають про них. А проте у кожній травинці, билинці, квіточці, листочку б’ється пульс біосфери – того природного середовища, в якому ми всі живемо і від якого істотно залежить як сьогоднішнє, так і майбутнє благополучне існування людського роду. То ж нам потрібно постійно пам’ятати, що кожна рослинка чи інше живе створіння відіграють свою певну роль у постійному вирі життя рідної природи і на свій лад конче потрібні у цьому одвічному процесі. Так що будь-який рослинний організм, будь-який вид рослинного світу по-своєму потрібні і корисні. У зв’язку із цим кожному із нас зокрема, і всім разом потрібно з більшою пошаною, любов’ю та обережністю ставитись до всього живого, що оточує нас, потрібно намагатись краще пізнати і глибше зрозуміти цей багатий та різноманітний світ живих істот, що створюють живу оболонку нашої планети.




1. Фізико-географічна характеристика території дослідження


1.1 Географічне положення


Івано-Франківська область за конфігурацією території нагадує ромб, витягнутий по довгій осі з півночі на південь.

Границі Івано-Франківської області дуже звивисті і мають загальну протяжність близько 760 км. Межує з такими сусідніми областями як Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська, Львівська.

Івано-Франківська область розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах Північно-Східна частина території (Придністров’я) лежить по Подільській височині.

Середня частина області розташована в межах Передкарпаття з піднятим і сильно розчленованим рельєфом.

Південно-західна частина Івано-Франківської області заходить в Українські Карпати.

Східна частина Івано-Франківського передгір’я має виразний поділ на два орографічні райони: Передкарпатське Покуття і Придністровське Покуття. Два цих орографічних райони поділяє р. Прут. На південь Прута до Карпат простягається типове передкарпатське передгір’я – Передкарпатське Покуття [7].

Придністровське Покуття, яке ще називають Тлумач-Городенківською височиною лежить на північ від р. Прут і простягається до долини Дністра.

Тлумацький район розміщений на сході Івано-Франківської області. Крайня північна його точка – на околицях с. Петришів (49 північної широти), західна – поблизу с. Задорожна (24 55 східної довготи), східна – на правому березі р. Дністер біля с. Петрів (25 20 східної довготи), а південна – с. Яківка (48 40 північної широти).

Вся територія району розміщена у середніх широтах, помірному кліматичному поясі.

Межі району на північному сході звиваються по меандрах Дністра. Даним природним рубежем проходить межа з Монастирським у Бучацьким районами Тернопільської області.

На сході район межує з Городенківським, на південному заході і півдні – з Коломийським, а на заході – з Тисменицьким районами.

Площа Тлумацького району складає 0,68 тисяч квадратних кілометрів, що становить 4,9% всієї території області.

Найбільша протяжність району з півночі на південь становить 45 кілометрів, а із заходу на схід – 30 кілометрів [20].


1.2 Геологічна будова


Територія району знаходиться на південно-західній окрайні Руської платформи, складеної в основному з докембрійських кристалічних порід, перекритих горизонтально залягаючи ми шарами палеозою і мезозою.

Із палеозойського комплексу в межах району відмічені силурійські і девонські відклади, які на поверхні зустрічаються тільки на крайньому північному заході у вигляді вузької смуги по берегах долини Дністра, починаючи від с. Нижнів. Силурійські відклади представлені вапняками, пісковиками і сланцями. Товщі девону складаються з червонобарвних пісковиків і піщано-сланцевих порід.

Відклади мезозою, які зустрічаються частіше являють собою переважно морські відклади юри і крейди. Юрські відклади виступають на денну поверхню річки Дністер і представлені вапняками та мергелями. Крейдяні відклади поширені по всій території району. Вони складені глауконітовими пісками та пісковиками, мергелями, крейдою та вапняками.

З кайнозойських утворень в районі відзначені верхньотретині відклади – тортонський ярус, до якого відносять відклади гіпсу. Шари попередніх геологічних періодів в основному вкриті товщею четвертинних нашарувань, найбільш давніми є древньоалювіальні відклади (грубі кварцеві піски з домішками гальки).

Вони складають шосту терасу Дністра, залишки якої зустрічаються на Бистрицько-Тлумацьків височині і на південь від Дністра по лінії Тлумач-Чернелиця, а також Прутсько-Дністровському вододілі. Алювіальні відклади зустрічаються і на інших терасах Дністра. Крім алювію, на більшій території південного сходу спостерігаються лесовидні суглинки, лес і делювіальні шари [7].


1.3 Геоморфологія


У тектонічному відношенні територія району – це південно-західне крило Українського кристалічного масиву, де старі палеозойські шари западають глибоко під грубе покриття шарів міоцену, вкриті потужними шарами лесу. У кінці третинного періоду і пліоцені дана територія являла собою знижену плоску рівнину, на північному сході якої протікала р. Дністер. У кінці пліоцену та на початку плейстоцену відбулося піднесення Покутської височини, що призвело до глибокого врізання Дністра і розчленування Прутсько-Дністровського межиріччя.

Зараз територія району – це хвиляста рівнина, на якій виділяються три природні райони:

Бистрицько-Тлумацька височина – ця місцевість різко окреслена долинами Дністра, Бистриці, Ворони та Тлумача. Схили височини круті, абсолютні висоти становлять 300–360 м. Найвища точка досягає 386 м (г. Задорожна).

Олешанська Височина – знаходиться на схід від Бистрицько-Тлумацької височини. Висоти тут дещо збільшуються, досягають 350 і навіть 390 м. Ця височина розпадаються на два крупні масиви: західний – між р. Тлумач і великою звивиною Дністра і східний – на схід звивини Дністра до його притоки Земець.

Гостів-Обертинська рівнина – знаходиться на південь від згаданих височин. Висоти тут зменшуються до 300 м. Дана територія по лінії Хотимирсько-Гвіздецької гряди виступає вододілом Пруту і Дністра. Десь по середині території від м. Тлумача до м. Городенки виділяється більш опущена смуга з висотами до 300 м. Це Тлумацько-Городенківське зниження.

З поширенням гіпсів в межах району (вздовж Дністра по лінії сіл Кутище-Локіта-Олеша-Петрів-Гавриляк-Гончарів) пов’язані карстові явища – лійкуваті заглиблення, провалля, печери, карстові озера, підземні річки, а на поверхні мальовничі гіпсові скелі. [20].

Отже, поверхня району складова частина Покутсько-Бесарабської височини – в північно-східній частині горбкувата, а в південно-західній становить рівнину.


1.4 Водні ресурси


Поверхневі води Івано-Франківської області – це переважно ріки. Озер мало, переважають штучні озера-ставки. Загальна кількість досягає 7120, переважають малі, довжиною до 10 км. Рік, які мають довжину понад 10 км налічується 152, а понад 100 км – тільки 5. Загальна їх густота в середньому по області становить 0,20–0,40 км/км2, а в окремих басейнах вона вища.

Майже 2/3 території області зрошують води басейну Дністра і тільки південно-східна окраїна належить до басейну Пруту.

До Подільської водозбірної площі Дністра належить Прилипанська височина на лівобережжі і Покутська – на правобережжі. Загальна густота річкової сітки цього району досягає 0,29 км/км2.


Случайные файлы

Файл
76219-1.rtf
115243.rtf
2.doc
156315.doc
117915.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.