Надзвичайні ситуації природного характеру (4874)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


Вступ

1 Поняття та закономірності стихійного лиха

2 Класифікація НС природного характеру

2.1 НС геологічного походження: причини та наслідки

2.1.1 Землетруси, їх виникнення, розвиток та наслідки

2.1.2 Зсуви та обвали: їх класифікація, виникнення, наслідки

2.1.3 Урагани, снігові заноси та лавини

2.2 НС гідрологічного походження

2.3 Природні пожежі: види, поширення, наслідки

2.4 Інфекційна захворюваність

3 Послідовність проведення і способи виконання рятувальних робіт

Висновок

Література



Вступ


Сучасна науково-технічна революція привела до появи складних і потужних комплексів, порушення технології на них можуть мати тяжкі екологічні й соціально-економічні наслідки. Такі сучасні промислові об'єкти, як великі гідротехнічні споруди, атомні електростанції, хімічні виробництва, становлять велику потенційну небезпеку й можуть у разі аварій завдати істотного економічного збитку народному господарству.

Небезпека від штучно створеної людиною техносфери, виробничої інфраструктури за масштабами збитків прирівнюється до стихійних лих. Зростання масштабів і концентрації виробництва веде до нагромадження джерел потенційної небезпеки. Внутрішня природа функціонування складних систем, що підпорядковується законам імовірності, не виключає виникнення природних катастроф, оскільки абсолютної безпеки бути не може.

Згідно даних американської Національної академії наук, за останні роки тільки оповзні щорічно спричиняли в світовому масштабі збиток в 5 млрд. доларів.

Під егідою ООН було проведено дослідження по узагальненню даних щодо наслідків трьох видів стихійних лих (урагани, повені, землетруси). Враховувались стихійні лиха, які привели до загибелі 10 і більше чоловік і спричинили збиток в 1 млн. доларів і більше. Всього було проаналізовано 657 стихійних явищ. Вони нанесли загальний економічний збиток в 109,6 млрд. доларів і відбилися на житті 216,8 млн. чоловік, тобто 4,6% населення земної кулі.

Надзвичайні ситуації природного характеру призводять часто до значних руйнувань та потребують виконання рятувальних та ліквідаційних робіт.

Перед нами постає завдання з`ясувати основні види НС природного характеру, наслідки їх діяльності та можливості проведення рятувальних робіт.

Дане питання досить важливе та має значну актуальність, оскільки НС природного характеру можуть мати змішаний характер та охоплювати значно великі території своєї дії.



1 Поняття та закономірності стихійного лиха


Стихійні явища природи — це могутні руйнівні сили, що не підвладні людині. Внаслідок їх відбувається швидке порушення звичного, нормального життя й господарської діяльності в якомусь регіоні, завдаються значні соціальні й економічні збитки. За характером такі катастрофи поділяються на геофізичні, метеорологічні та ін.

Стихійні лиха поділяють на дві категорії:

До першої категорії відносяться землетруси, урагани, повені, пожежі, епідемії і т. п., які охоплюють територію, що перевищує адміністративні межі області, і ті, котрі завдали господарству великих матеріальних збитків. Для ліквідації наслідків стихійного лиха необхідно використовувати загони Цивільної оборони, підрозділи Збройних сил, невоєнізовані формування Цивільної оборони, спеціалізовані відомчі формування.

До другої категорії відноситься стихійне лихо, дія якого охоплює територію в адміністративних межах області і завдає народному господарству матеріальних збитків. Для ліквідації наслідків достатньо формувань Цивільної оборони і спеціалізованих відомчих формувань [2].

Незважаючи на істотні відмінності стихійних лих, можна назвати принаймні три загальні закономірності:

1) для кожного виду стихійного лиха можна визначити специфічну територіальну прив'язаність;

2) певна їх повторюваність (зокрема, чим більша інтенсивність, тим рідше повторюється з тією ж силою);

3) з більшою або меншою надійністю можна встановити залежність руйнівної дії стихії від розмаху, тривалості та інтенсивності геологічних і гідрометеорологічних процесів.

Тому при всій раптовості того чи іншого стихійного лиха його ймовірність може бути передбачена, отже, є змога спроектувати й побудувати захисні споруди, здійснити заходи щодо запобігання втратам земельних ресурсів та об'єктів господарювання.

Стихійні явища часто виникають у взаємодії одне з одним, тобто в парагенетичному зв'язку. Циклічність проявів у таких випадках здебільшого порушується: трапляються вони дедалі частіше, їхня руйнівна сила зростає.

Антропогенний вплив на стихійні явища можна зменшити, якщо при проектуванні нові підприємства, будинки, споруди й комунікації розміщувати оптимально, господарську діяльність здійснювати на чітких наукових засадах, вживати різних захисних заходів.



2 Класифікація НС природного характеру


Розрізняють надзвичайні ситуації (стихійні лиха) геологічного (землетруси, зсуви, обвали); метеорологічного (сильний вітер, смерчі, пилові бурі град, зливи, сильне налипання мокрого снігу, ожеледь, хуртовини мороз); гідрологічного (ранній льодостав, відрив прибережного льоду, затори, селі, підвищення рівня ґрунтових вод, снігові лавини) походження.

До НС також належать пожежі: торф'яні (підземні), лісові (низові і верхові), степових і хлібних масивів [4].


2.1 НС геологічного походження: причини та наслідки


2.1.1 Землетруси, їх виникнення, розвиток та наслідки

Землетруси — підземні поштовхи у земній корі або верхній частині мантії, які спричиняють коливання земної поверхні, її деформацію або руйнування інженерних споруд.

Кожен рік у світі стається більше 57 тисяч землетрусів: один над потужний (вище 8 балів); 18 — від 6 до 6,9 балів (дуже потужні — від 6 до 8 балів); 800 — від 5 до 5,9; 6200 — від 4 до 4,9; 49 тисяч — від 3 до 3,9 балів.

Надпотужні та потужні землетруси сейсмографи фіксують по всьому світу, незалежно від географії стихії. Решта землетрусів вважаються слабкими або невідчутними на поверхні і практично не завдають ніякої шкоди.

Крім наземних землетрусів бувають ще й підводні, океанічні. Наслідком таких землетрусів є дуже потужні цунамі.

11 вересня 1927 року у Чорному морі стався підводний землетрус силою у 9 балів. Ялта зазнала найбільших руйнувань: матеріальні збитки склали 25 млн карбованців. У цей день у Криму загинуло близько 20 чоловік, більше 100 були поранені.

В одному тільки Криму стається до 40 землетрусів на рік. Сейсмоактивними зонами є Закарпатська, Карпатська (гори Вранча), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська, що оточують Україну з півдня та південного заходу. Найбільш небезпечні у сейсмологічному плані такі області України: Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.

Причини виникнення землетрусів

За походженням розрізняють землетруси тектонічні, вулканічні, звичайні, метеоритні, техногенні. Тектонічні та техногенні землетруси виникають у результаті неконтрольованого впливу людини на навколишнє середовище. Причинами техногенних землетрусів можуть бути глибоке розвідувальне буріння заповнення крупних водосховищ [6].

Землетруси виникають при раптовому розриві гірських порід Землі та при вивільнені енергії, яка розповсюджується у вигляді сейсмічних хвиль і спричиняє серію коливальних рухів земної поверхні. Місце, де виникає підземний поштовх, називається осередком землетрусу; точка у глибині Землі, де починається розрив - гіпоцентром, її проекція на поверхню Землі - епіцентром.

Існують шкали бальності, за допомогою, котрих оцінюють руйнівну силу землетрусу.

Деякі рекомендації як поводитися під час землетрусу:

Якщо діяти спокійно і свідомо, то є більше шансів залишитись неушкодженим. Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам'ятаючи, що найбільш небезпечні предмети, що падають.

Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце, заховатись під стіл чи ліжко. Можна стати у заглибини внутрішніх дверей чи у кут кімнати. Слід пам'ятати, що частіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон, печей чи важких предметів, наприклад, холодильників, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.

Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, вийти.

Буде безпечніше залишити неукріплений одно чи двоповерховий цегляний будинок, ніж залишатися в ньому. Виходьте з будинку якнайшвидше, але остерігайтесь предметів, які падають.

Не слід одразу стрибати з вікна. Це може призвести до травми навіть за відсутності загрози руйнування будинку.

Знаходячись на тротуарі поблизу високого будинку, слід зайти до під'їзду чи відійти у безпечне місце.

Автомобіль слід повільно зупинити подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатися в машині до припинення поштовхів.

У багатоповерховому будинку не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти під час землетрусу часто обвалюються.

Особливо важливо зберігати спокій, після припинення поштовхів негайно розпочати надавання допомоги потерпілим та пораненим, приступити до гасіння пожеж.

Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо це можливо - зупинити кровотечу, накласти пов'язку, допомогти тим, хто поряд, заспокоїти їх. Важливо подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Заощаджуйте сили. Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.


Случайные файлы

Файл
133129.rtf
28832.rtf
47588.rtf
задача 18.doc
161315.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.