Шляхи вдосконалення кредитних відносин НБУ з комерційними банками (3403)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП 2

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН НБУ З КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ 3

1.1 Економічна сутність кредитних відносин НБУ з комерційними банками 3

1.2 Види і форми кредитних відносин НБУ з комерційними банками 7

1.3 Досвід зарубіжних країн кредитних відносин НБУ з комерційними банками 12

РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН НБУ З КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ 16

2.1 Становлення та розвиток кредитних відносин НБУ з комерційними банками 16

2.2 Динаміка показників, що характеризують кредитні відносини НБУ з комерційними банками 18

2.3 Антикризові заходи НБУ та їх вплив на діяльність комерційних банків 27

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН НБУ З КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ 33

3.1 Моделі кредитних відносин НБУ з комерційними банками 33

3.2 Напрямки вдосконалення кредитних відносин НБУ з комерційними банками 38

ВИСНОВКИ 42

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 43



ВСТУП


В умовах світової та національної фінансової кризи та нестабільності економіки особливої необхідності та актуальності набувають стабілізаційні заходи Національного банку України з регулювання діяльності комерційних банків.

Метою написання курсової роботи є вивчення теоретичних основ та аналіз сучасного стану та розвитку кредитних відносин розвитку відносин Національного банку України з комерційними банками.

Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні задачі:

  • визначено економічну сутність кредитних відносин НБУ з комерційними банками;

  • охарактеризовано види і форми кредитних відносин НБУ з комерційними банками;

  • розглянуто досвід зарубіжних країн кредитних відносин НБУ з комерційними банками;

  • вивчено становлення та розвиток кредитних відносин НБУ з комерційними банками;

  • розглянуто динаміку показників, що характеризують кредитні відносини НБУ з комерційними банками;

  • розглянуто антикризові заходи НБУ та їх вплив на діяльність комерційних банків;

  • запропоновано шляхи вдосконалення кредитних відносин НБУ з комерційними банками.

Об’єктом дослідження курсової роботи є процес становлення та розвитку кредитних відносин НБУ з комерційними банками. Предметом дослідження виступає діяльність Національного банку України з рефінансування комерційних банків.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН НБУ З КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ


1.1 Економічна сутність кредитних відносин НБУ з комерційними банками


Для підтримки необхідної ліквідності банківської системи Національний банк України здійснює рефінансування комерційних банків, тобто кредитування центральним банком окремих комерційних банків на їхнє прохання, у випадку тимчасової нестачі ліквідності.

Шляхом рефінансування центральний банк діє як «кредитор останньої інстанції» — він є гарантом безперебійного функціонування банківської та фінансової систем у цілому.

Функція центрального банку як «кредитора останньої інстанції» неминуча в силу самої природи банківської діяльності, тобто встановлення відповідної рівноваги між пасивами, що повинні виплачуватися за вимогою негайно, і їхніми активами, що, як правило, мають довший строк. У вигляді запасу ліквідності зберігається лише незначна частка активів. Якщо цей запас ліквідності виявляється недостатнім для погашення вимог вкладників (які важко передбачити, особливо на щоденній основі), рівновага між активами і пасивами порушується внаслідок більшої швидкості, з якою депозити можуть бути зняті, порівняно з часом, необхідним для мобілізації кредитів.

Кредитування в останній інстанції запобігає виникненню ефекту «доміно» — поширення кризи від комерційних банків, що тимчасово мають нестачу ліквідності, на «здорові» банки, а також запобігає втраті довіри населення до надійності банківської системи у цілому. [12, 26]

Раніше (ХVIII-ХІХ ст.) політика рефінансування банківських закладів центральним банком використовувалася виключно для впливу на стан грошово-кредитної сфери. З розвитком ринкових відносин поряд з первинним призначенням політика рефінансування активніше почала використовуватися як інструмент надання фінансової допомоги комерційним банкам. Тобто центральні банки стали виконувати функцію банку банків і поступово перетворилися на кредитора останньої інстанції для комерційних банків.

Кредити рефінансування центрального банку є для комерційних банків джерелом тимчасових ресурсів, необхідних їм для поповнення ліквідних коштів. Проте доступ до цих кредитів не є вільним і залежить від багатьох факторів. До основних двох факторів належать:

  • стан грошово-кредитної сфери країни;

  • фінансовий стан комерційного банку, що воліє отримати кредит. Економічна сутність кредитів рефінансування центрального банку на макроекономічному рівні полягає у тому, що через кредитування банківських установ здійснюється емісія грошей в обіг, і розширюється таким чином обсяг сукупної грошової маси в економіці. Це створює умови для розширення (експансії) кредитної діяльності комерційних банків.

На мікроекономічному рівні кредити центрального банку сприяють підтримці па необхідному рівні ліквідності комерційних банків, зміні структури їхніх активів на користь позичкових операцій, а також розширенню, за необхідності, обсягу кредитування своїх клієнтів.

Об'єктом рефінансування у більшості країн світу, як правило, є лише комерційні банки. При цьому кредити надаються фінансово стабільним комерційним банкам, що відчувають лише короткострокові фінансові труднощі (максимальний термін надання кредитів рефінансування у більшості країн становить один рік, при цьому більшість кредитів надається терміном до одного місяця).

Кредити рефінансування центрального банку можна класифікувати залежно від:

  • форми забезпечення (облікові та ломбардні);

  • термінів використання (короткострокові (від одного до кількох днів) і середньострокові (від місяця до року);

  • методів надання (прямі кредити і кредити, що надаються шляхом аукціону);

  • цільового характеру (коригуючі та сезонні кредити).

Міжбанківський ринок кредитних ресурсів це система, що забезпечує купівлю-продаж вільних кредитних ресурсів між комерційними банками та комерційними банками і НБУ.

Учасниками міжбанківського ринку кредитних ресурсів є Національний банк України, його регіональне управління, комерційні банки, їх філії та відділення.

Розміщувати й купувати кредитні ресурси на міжбанківському ринку кредитних ресурсів банкові вигідно з двох основних причин:

  1. комерційні банки, на відміну від суб'єктів господарської діяльності, відрізняються більш високою надійністю;

  2. процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча від ставки за кредитами суб'єктам економіки.

Міжбанківські кредити за складом поділяються на взаємні кредити між комерційними банками та кредитування НБУ комерційних банків. У загальній структурі міжбанківських кредитів переважають взаємні кредити комерційних банків (80-85%), проте з розвитком банківської системи частка кредитів НБУ буде зростати.

Міжбанківські кредити надаються, як правило, на короткий та на короткий термін (від 1 дня до 2-3 місяців).

Плата за міжбанківськими кредитами пов'язана та максимально наближена до облікової ставки НБУ. Метою залучення міжбанківських кредитів є, по-перше, розширення кредитної діяльності з клієнтами, по-друге, необхідність підтримки та регулювання банківської ліквідності. [30, 54]

НБУ виступає у якості «банку банків» і є для комерційних банків останнім кредитором. Економічна сутність і види кредитів, що надаються НБУ комерційним банкам, розкриває спеціальна таблиця.


Таблиця 1

Економічна суть і види кредитів НБУ комерційним банкам

Види кредитів

Економічна суть

Через закриті кредитні аукціони

На макрорівні через кредитування комерційних банків здійснюється емісія грошей в обіг і розширюється обсяг сукупної грошової маси в економіці, що створює додаткові умови для кредитної експансії банків

Кредитування під заставу державних цінних паперів

Рефінансування активних операцій через переоблік векселів господарських суб'єктів

На мікрорівні - кредити НБУ комерційним банкам сприяють підтриманню комерційними банками ліквідності, зміни структури активів на користь позичкових операцій, а також розширенню, при необхідності, обсягу кредитної допомоги клієнтам

Стабілізаційний кредит


На початку розвитку кредитних відносин між НБУ та комерційними банками першим застосовувались такі види кредитування:

- кредити для завершення розрахунків шляхом заліку взаємної

заборгованості;

  • кредити для покриття дефіциту державного бюджету;

  • кредити для надання кредитної допомоги підприємствам окремих

галузей народного господарства;

- відкриті кредитні аукціони.

Такі кредити надавалися на емісійній основі, як правило, за пільговою процентною ставкою та, переважно, неплатоспроможним клієнтам. Між комерційними банками ресурси розподілялись з урахуванням розміру статутного капіталу, мережі банківських установ тощо.


Случайные файлы

Файл
159204.rtf
35607.rtf
13139-1.rtf
107303.rtf
97225.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.