Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими картками та шляхи їх вдосконалення (2525)

Посмотреть архив целиком

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКИЙ БАНКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ



Кафедра банківської справи



КУРСОВА РОБОТА


на тему: “Аналіз ефективності банківських операцій з пластиковими

картками та шляхи їх вдосконалення ”



Керівник роботи,

к.е.н., доцент


Студентки факультету

банківської справи,

обліку та фінансів,

ІІІ курсу, групи 32-БС,

Спеціальності 7.050105

Банківська справа

Н.О. Мартинець




Харків-2008


ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ПЛАТІЖНІ КАРТКИ В УКРАЇНІ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗВИТОК В СИСТЕМІ ВАЛЮТНИХ РОЗРАХУНКІВ

1.1 Історія пластикових карток, їх сутність та роль в платіжному обороті держави

1.2 Види пластикових карток

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РОЛІ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК В БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЯХ

2.1 Аналіз діяльності банків України на ринку платіжних карток

2.2 Організація розрахунків із застосуванням пластикових карток

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З ПЛАСТИКОВИМИ КАРТКАМИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Проблеми та перспективи використання банками платіжних карток

3.2 Економічна ефективність банківських операцій від впровадження масових електронних платежів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП


Основа сьогоднішніх електронних грошей – це банківські розрахункові картки. Застосування карток у країнах із розвитою ринковою економікою викликало справжню революцію в банківському обслуговуванні фізичних осіб. Практично рядовий клієнт перестав відвідувати банк. Все спілкування з банком відбувається у клієнтів тільки за допомогою банкоматів або безготівкових розрахунків у торгових установах. Остання форма набула в західних країнах величезну популярність, тому що вигідна і для банків, що одержують відсоток за обслуговування, і для магазинів, що замість інкасації величезних грошових мас одержують прибутки в безготівковій формі, що призводить до істотної економії коштів, і для клієнтів, що замість товстих гаманців носять маленькі кредитки.

Вибір теми курсової роботи зумовлений зростанням ролі пластикових карток у проведенні операцій банками. Це питання на сьогоднішній день носить досить актуальний характер, бо саме розвиток внутрішніх платіжних систем містить величезний потенціал подальшої розбудови фінансово-банківської системи України.

Метою даної роботи є розкриття історії розвитку платіжних карток, розгляд організації розрахунків з їх використанням, а також пошук напрямів удосконалення банківських операцій із застосуванням карток.

Основними завданнями роботи є:

  • визначення ролі та значення пластикових карток у сфері банківських послуг;

  • дослідження механізму здійснення банками операцій із застосуванням карток;

  • обґрунтування шляхів удосконалення ефективності банківських операцій з пластиковими картками.

Об’єктом дослідження є пластикові картки, які використовуються в банківських операціях для здійснення різноманітних розрахунків.

Для більш повного розкриття суті даної теми були використанні такі законодавчо-нормативні джерела: Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Постанова Національного банку України “Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням”; посібники та підручники таких авторів: Б.С.Івасів, І.Ф.Рогач, А.М.Мороз, М.І.Савлук, Л.В.Руденко та ін., які також приділяли увагу дослідженню цього питання.


РОЗДІЛ 1 ПЛАТІЖНІ КАРТКИ В УКРАЇНІ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗВИТОК В СИСТЕМІ ВАЛЮТНИХ РОЗРАХУНКІВ


    1. Історія пластикових карток , їх сутність та роль в платіжному обороті держави


Батьківщиною пластикових карток вважають Сполучені Штати Америки. Перші картки, щоправда, тоді ще не пластикові, а паперові, запровадили у 1914 році деякі американські крамниці. Вони видавали їх своїм постійним відвідувачам, які були гідні такої довіри. То були, власне, кредитні картки з рельєфно витиснутими на них ім’ям та адресою клієнта. Продавці за допомогою копіювального паперу могли швидко занести дані про клієнта у касові книги. Усвідомивши, що загальна мережа карткового обслуговування збільшить клієнтуру кожного з торговельних підприємств, власники майже тисячі крамниць та інших торговельних закладів у 1936 році погодились у такий спосіб кредитувати спільних клієнтів.

У 1949 році три підприємці – Макнамара, Снайдер та Блумінгдейл – організували в Нью-Йорку компанію з випуску кредитних карток для відвідувачів нью-йоркських ресторанів. Через деякий час “Diners Club” діяла в Нью-Йорку, Лос-Анжелесі та Бостоні. Картки виявилися настільки успішним винаходом, що невдовзі емісією кредитних карток зайнялися навіть американські банки. Першу банківську кредитну картку випустив 1951 року Franklin National Bank, його приклад наслідували інші. Цими картками можна було розраховуватися не тільки в ресторанах, але й у готелях тощо. А вже в 1958 році першу картку випустила “American Express[10,c.141].

Засади карткового обслуговування полягають у тому, що банк-емітент, видаючи картку, бере на себе обов’язок гарантувати здійснення платежів за цією карткою. Характер таких гарантій залежить від платіжних повноважень, що надаються клієнту, та класу картки. Розрахунки по картці обмежуються одним чи кількома встановленими лімітами. Призначення та умови останніх можуть досить сильно відрізнятися.

Найбільш розповсюдженими є дві схеми карткового обслуговування: дебетна та кредитна. Для отримання дебетової картки клієнт зазвичай вносить на рахунок у банку певну суму. Розміром внеску визначається так званий ліміт картки (як правило, ліміт є трохи меншим за внесок, тобто на рахунку клієнта зберігається не використовуваний залишок). Ліміт картки контролюється завдяки обов’язковій процедурі авторизації й зменшується у міру здійснення клієнтом розрахунків. Для поновлення (чи підвищення) ліміту клієнту необхідно періодично робити внески коштів на свій рахунок. Відзначимо, що ліміт картки є суто обліковим показником, отже дебатування та кредитування рахунку власника картки не обов’язково співпадає у часі зі зміною ліміту [12, c.85].

За кредитною системою клієнт замість того, щоб робити внесок на банківський рахунок, бере у банку кредит. У цьому разі банк-емітент встановлює ліміт кредиту, у межах якого клієнт може витрачати кошти. Кредит може бути як одноразовим, також й поновлюваним (револьверним). В останньому випадку поновлення кредиту відбувається після погашення суми заборгованості повністю або частково, що визначається умовами угоди між банком та користувачем картки. За використання кредитної картки авторизація здійснюється лише тоді, коли сума платежу перевищує певну обумовлену величину. Укладаючи угоду про обслуговування за кредитною схемою, банк-емітент може зажадати від клієнта гарантій повернення кредиту. Спосіб гарантій визначається індивідуально й залежить від статусу клієнта, його кредитної історії та деяких інших факторів. Досить часто гарантії набувають форми страхового депозиту у розмірі, що, як правило, перевищує розмір кредиту. Деякі банки вдаються до майнової застави.

Яким же є сучасний “електронний гаманець”? У найпростішому вигляді це – пластикова картка, яка виготовлена за вимогами ISO (Міжнародної організації по стандартизації) та має на зворотньому боці магнітну смужку з занесеною на неї інформацією обсягом близько 100 байтів. Картки такого типу широко використовуються як кредитні у електронних платіжних системах VISA, MasterCard, EuroCard тощо, а також як дебетові банківські картки для обслуговування у банкоматах.

Більш досконалим та технічно складним варіантом платіжної картки є так звана карта пам’яті, у якій інформація замість магнітної смужки розміщується у вбудованій мікросхемі. Мікросхема також містить пристрій для запису та зчитування інформації. Об’єм пам’яті варіює у досить широкому діапазоні, що позначається на вартості картки [15,c.50].

Але найдосконалішим і найпотужнішим типом слід визнати старт-картку. ЇЇ винайшов у кінці сімдесятих француз Ролан Морено. Старт-картка – це справжній міні-комп’ютер: вона має центральний процесор для обробки даних та команд, оперативну (для проведення обчислень) та постійну (для зберігання незмінної інформації) пам’ять, систему введення-виведення даних, Керуючу (операційну) систему, а також систему безпеки та захисту даних.

У порівнянні зі звичайним шкіряним гаманцем його молодший електронний брат має кілька безсумнівних переваг: по-перше, ніхто, крім його власника, не знає скільки на картці грошей; по-друге, у випадку викрадення картки злодієві буде досить важко скористатися нею. Це особливо важливо на випадок зазублення картки. Крім того, платіжна картка позбавляє власника проблем, пов’язаних з порваними чи підробними купюрами.

З іншого боку, використання “електронних гаманців” замість звичайних потребує наявності технічного та програмного забезпечення експлуатації магнітних та старт-карток. Банки, що надають своїм клієнтам послуги у сфері електронних платежів через пластикові картки, змушені нести додаткові витрати та вирішувати організаційні проблеми. І все ж таки, на сьогодні в Україні велика частина населення користується картками.

Таким є загальний підхід до питання виникнення та розвитку електронних платіжних систем. Тепер давайте подивимося на проблему і потенціал розвитку платіжних карток в Україні, так би мовити, зсередини, звертаючи увагу на об’єктивні та суб’єктивні фактори, якими обумовлюється подальше розповсюдження новітніх банківських технологій у державі.


Случайные файлы

Файл
94960.rtf
2758-1.rtf
16356-1.rtf
150129.rtf
84890.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.