Адміністрування та особливості оподаткування страхових компаній (2441)

Посмотреть архив целиком














КУРСОВА РОБОТА

Тема роботи: "АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ"




Вступ


Страхування є одним із видів фінансових посередницьких послуг в Україні та має особливий порядок оподаткування доходів від страхових операцій.

Актуальність теми курсової роботи полягає в оцінці ступеня податкового навантаження та особливостей оподаткування доходів страхових компаній в Україні.

Об’єкт дослідження курсової роботи – страхова система України, страхова система Дніпропетровської області та страхова компанія «ДАСК» (Дніпропетровськ).

Мета дослідження курсової роботи – аналіз оподаткування доходів страхових компаній України.

Завдання дослідження:

– ознайомлення з страховим бізнесом та його організаційними формами в Україні;

– аналіз особливостей оподаткування доходів страховиків;

– аналіз податкового навантаження страхового бізнесу в ЗАТ з ІІ страхова компанія «ДАСК» (Дніпропетровськ);

– аналіз структурної долі доходів від оподаткування страховиків в зведеному бюджеті Дніпропетровської області та темпів його росту;

Методи дослідження, застосовані в дослідженнях – методи історичного та структурного аналізу, методи ретроспективного економічного аналізу результатів (горизонтально-вертикальні статистичні розрізи).

Інформаційно-методологічна база досліджень – звітні документи страхової компанії «ДАСК» (Дніпропетровськ), статистичні таблиці Мінстату та ДЕРжфінпослуг України за 2000–2005 роки, статистичні та нормативні документи по страхуванню.



1. Загальна характеристика страхової діяльності суб’єктів підприємницької діяльності в Україні


Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів [2].

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками – резидентами України.

Державне регулювання та ліцензування страхової діяльності в Україні згідно з Законом України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [3] здійснюється спеціальним Уповноваженим органом – Державною комісією по регулюванню ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).

В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до цього Закону. У цьому разі використання слів «державна», «національна» або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

Слова «страховик», «страхова компанія», «страхова організація» та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10 відсотків. Ці вимоги не поширюються на страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного фонду страховика, який здійснює страхування життя.

При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовій формі.

Дозволяється формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю (далі – Уповноважений орган), але не більше 25 відсотків загального розміру статутного фонду.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Страховики, які здійснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, які уклали договори страхування життя. Порядок, умови видачі та розміри кредитів і порядок формування резерву для покриття можливих втрат встановлюються Уповноваженим органом за погодженням з Національним банком України.

Юридичні особи, які не відповідають вимогам цієї статті, не можуть займатися страховою діяльністю. Підприємства, установи та організації не можуть стати страховиками шляхом внесення змін до статутних документів за умови, що вони попередньо займалися іншим видом діяльності, навіть у разі виконання положень цієї статті.

Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані:

– з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

– з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

– з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом. Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає Уповноважений орган.

Страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов'язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.

Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Страховий платіж, страховий тариф

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Співстрахування

Об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування). При цьому в договорі повинні міститися умови, що визначають права і обов'язки кожного страховика.

За наявності відповідної угоди між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки.

Перестрахування

Перестрахування – страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повідомляти перестраховика про всі зміни свого договору з страхувальником.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

У разі, якщо обсяги страхових платежів, що передаються в перестрахування нерезидентам, перевищують 50 відсотків їх загального розміру, отриманого з початку календарного року, перестрахувальник подає до Уповноваженого органу декларацію за звітний період за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

У декларації страховик (перестрахувальник) зобов'язаний вказати інформацію про ризики та об'єкти страхування, які перестраховуються у нерезидентів, дані про нерезидентів – перестраховиків та про перестраховиків брокерів, іншу інформацію, визначену Кабінетом Міністрів України.

Уповноважений орган може проводити тематичні перевірки страховиків на підставі аналізу поданих декларацій.

Посередницька діяльність у сфері страхування

Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.

Страхові брокери – юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери – громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

Перестрахові брокери – юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.

Дозволяється здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера однією юридичною особою за умови виконання нею вимог щодо здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера.

Порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів визначається Уповноваженим органом.

Страхові агенти – громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім договорів перестрахування з дотриманням вимог статті 30 цього Закону.

Страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

Валюта страхування

Страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент – у іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України, з урахуванням положень частини четвертої цієї статті при укладанні договорів страхування життя.

Якщо дія договору страхування поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог законодавства України про валютне регулювання.

Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбачена договором страхування, якщо інше не передбачено законодавством України. Грошові зобов'язання сторін по договорах страхування життя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.

Умови забезпечення платоспроможності страховиків

Страховики зобов'язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності:

– наявності сплаченого статутного фонду та наявності гарантійного фонду страховика;

– створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

– перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, – 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.

До гарантійного фонду страховика належить додатковий та резервний капітал, а також сума нерозподіленого прибутку.

Страховики за рахунок нерозподіленого прибутку можуть створювати вільні резерви. Вільні резерви – це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення платоспроможності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності.

Страховики відповідно до обсягів страхової діяльності зобов'язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-акти-вів).

Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам страхових резервів, які страховик зобов'язаний формувати у порядку, передбаченому цим Законом.

На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, на будь-яку дату дорівнює більшій з визначених величин, а саме:

– перша – підраховується шляхом множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових премій зменшується на 50 відсотків страхових премій, належних перестраховикам;

– друга – підраховується шляхом множення суми страхових виплат за попередні 12 місяців на 0,26 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшується на 50 відсотків виплат, що компенсуються перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює страхування життя, на будь-яку дату дорівнює величині, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0,05.

Загальна величина резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) дорівнює сумі резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів), які визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя.

Якщо страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів, страховик зобов'язаний укласти договір перестрахування.

Страховики, які прийняли на себе страхові зобов'язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів, повинні перестрахувати ризик виконання зазначених зобов'язань у перестраховиків резидентів або нерезидентів.

Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування життя і медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів по цих видах страхування.

Страхові резерви

Страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування).

Страховики зобов'язані формувати і вести облік страхових резервів у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день.

Установити, що страховики, які мають право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, формують та ведуть облік страхового резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та страхового резерву коливань збитковості в обов'язковому порядку.

Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів, а для страхових компаній із страхування життя – математичних резервів, утворюються у тих валютах, в яких несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.

Страхові резерви поділяються на технічні резерви і резерви із страхування життя (математичні резерви).

Формування резервів із страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування здійснюється окремо від інших видів страхування.

Страховики зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя):

– незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;

– збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.

Величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80 відсотків загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період) і обчислюється в такому порядку:

– частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту;

– частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу;

– частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четвертих;

– одержані добутки додаються.

У цьому разі останній місяць розрахункового періоду буде складатися із кількості днів на дату розрахунку.

Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування життя та медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування.

Кошти резервів із страхування життя не є власністю страховика і мають бути відокремлені від його іншого майна. Страховик зобов'язаний обліковувати кошти резервів із страхування життя на окремому балансі і вести їх окремий облік.

Кошти резервів із страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика або його ліквідації з інших причин, і підлягають передачі іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або підлягають передачі застрахованій особі.

Окремий перелік резервів по медичному страхуванню, а також порядок їх формування та обліку може визначатися відповідними нормативно-правовими актами.

Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя:

– довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

– належних виплат страхових сум.

Величина резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) обчислюється актуарно окремо по кожному договору згідно з методикою формування резервів із страхування життя з урахуванням темпів зростання інфляції. Методика формування резервів із страхування життя, обсяги страхових зобов'язань залежно від видів договорів страхування життя, а також мінімальні строки дії договорів страхування життя встановлюються Уповноваженим органом.

Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій:

– грошові кошти на поточному рахунку;

– банківські вклади (депозити);

– валютні вкладення згідно з валютою страхування;

– нерухоме майно;

– акції, облігації, іпотечні сертифікати;

– цінні папери, що емітуються державою;

– права вимоги до перестраховиків;

– інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України;

– банківські метали;

– кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми. У цьому разі кредит не може бути видано раніше, ніж через один рік після набрання чинності договором страхування, та на строк, який перевищує період, що залишився до закінчення дії договору страхування;

– готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.

Кошти резервів із страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.



2. Організація оподаткування доходів страхових компаній


2.1 Особливості оподаткування доходів від діяльності страхових компаній


Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» [1] – оподаткування страхової діяльності обумовлене статтею 7 «Оподаткування операцій особливого типу»:

1. Дохід від страхової діяльності юридичних осіб – резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується:

– за ставкою 0 відсотків – при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону;

а) п. 1.37. Договір довгострокового страхування життя – договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що провадяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності I групи, при цьому страхова виплата провадиться незалежно від терміну сплати страхових внесків (платежів, премій).

б) п. 1.42. Недержавне пенсійне забезпечення – пенсійне забезпечення, яке здійснюється недержавними пенсійними фондами, страховими організаціями та банками відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

– за ставкою 3 відсотки – при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі – сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

2. Страховик здійснює окремий податковий облік операцій, що оподатковуються за різними ставками за правилами, встановленими у порядку, визначеному законом для встановлення форми відповідної податкової декларації (розрахунку).

3. Якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж страхові послуги, такі доходи оподатковуються за ставкою – 25%. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя, оподатковується у страховика в частині, яка належить страховику. Частина інвестиційного доходу, одержаного від розміщення коштів резервів із страхування життя, що належить страховику, визначається як різниця між сумою доходу, одержаного (нарахованого) від розміщення коштів резервів із страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи, які не можуть перевищувати 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу.

Якщо страховик здійснює відрахування у математичні резерви із страхування життя, то сума інвестиційного доходу, що належить страховику, зменшується на суму відрахувань у такі математичні резерви, що не можуть перевищувати 85 відсотків суми інвестиційного доходу, який належить страховику.

Доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестраховик несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному порядку за ставкою 25%.

5. Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

6. Страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином:

– при укладенні договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками – нерезидентами (за винятком укладення договорів із перестрахування через або за посередництвом страхових брокерів), рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади з регулювання ринків фінансових послуг, – за ставкою 0 відсотків;

– в інших випадках – за ставкою 3 відсотки від суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.


2.2 Порядок і зміст декларування доходів страховими компаніями


«Порядок складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика» [10] застосовується страховиками (резидентами) – юридичними особами, діяльність яких регулюється Законом України «Про страхування» [2] та які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, розташованими на території іншої територіальної громади (далі – платники податку).

Форма декларації з податку на доходи (прибуток) страховика (далі – декларація), додаток та відомості до неї наведені в Додатку А та подаються платником податку незалежно від того, виникло у звітному періоді в платника податку податкове зобов'язання чи ні.

У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації (додатка, відомостей) не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, за винятком рядків декларації 10 – 10.4 та 25, які заповнюються виключно страховиками, що здійснюють страхування життя.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера та засвідчується печаткою страховика.

Оригінал декларації з відповідними додатком та відомостями подаються платником податку до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатком та відомостями на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації, додатка та відомостей не дозволяється. Декларація, додаток та відомості не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

а) Порядок виправлення самостійно виявлених помилок

1. Якщо платником податку самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 (з урахуванням строків давності) [6] такий платник податку має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації (додатка до неї) за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

2. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону №2181, не застосовуються.

3. Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 за формою, що додається до цього Порядку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації (додатка до неї), що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону №2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларації та/або додатка до неї (оподатковуваного доходу, валових доходів, валових витрат та амортизаційних відрахувань) у складі оподатковуваного доходу (рядок 05.2), валового доходу (рядок 2.2) та валових витрат (рядок 5.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

б) Порядок заповнення декларації

4. Декларація складається із заголовної та основної частин, двох додатків (К1, К2) та відомостей (К2, К3), які подаються щокварталу, у тому числі за рік, і двох відомостей (Р1, Р2), що подаються виключно за рік.

В основній частині, додатках та відомостях показники відображаються на підставі норм, установлених Законом України «Про податок з прибутку підприємства» №334 [1].


Таблиця 2.1. Порядок розрахунку граф та показників податкової декларації страховика

Код рядка декларації

Положення Закону №334 та інших нормативно-правових актів України, якими слід керуватись при заповненні рядків декларації

01

пп. 7.2.1, пп. 7.2.2 (другий абзац) п. 7.2 ст. 7

02

пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7

03

згідно з формулою

04

згідно з формулою

04.1

п. 5.10 ст. 5

04.2

пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4

05

згідно з формулою

06

згідно з формулою

07

пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7

08

пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7

09

згідно з формулою

09.1

пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, ст. 31 Закону України «Про страхування» у частині «пасивного доходу», визначеного в пп. 7.11.13 п. 7.11 ст. 7

09.2

пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7

09.3

згідно з формулою

09.4

пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7

10

згідно з формулою

11

пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7

12

згідно з формулою

12.1

згідно з формулою

12.2

пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону №2181

13

згідно з формулою

14

згідно з формулою

15

п. 18.1 ст. 18, ст. 19

16

згідно з формулою

17

п. 16.4 ст. 16

18

п. 16.16 ст. 16, п. 21.3 ст. 21

19

згідно з формулою

20

п. 16.16 ст. 16, п. 21.3 ст. 21

21

згідно з формулою

21.1

п. 13.1 – 13.2, п. 13.6 (четвертий абзац) ст. 13

21.2

п. 13.6 ст. 13. У рядку 21.2 вказуються суми податку з виплат у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на території України та за її межами, сплачені на користь нерезидентів, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких не відповідає вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади з регулювання ринків фінансових послуг, або за договорами з перестрахування, укладеними за посередництвом страхових брокерів

22

пп. 7.7.3 п. 7.7, пп. 7.8.2 п. 7.8, пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7. Розмір суми дивідендів від прибутку, отриманого від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, визначаться пропорційно питомій вазі валових доходів, не пов'язаних із страхуванням (перестрахуванням), у загальній сумі валового доходу страховика

22.1

п. 1.9 ст. 1 з урахуванням пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7

23

п. 13.6 ст. 13. У рядку 23 вказуються суми виплат у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на території України та за її межами, сплачені на користь нерезидентів, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади з регулювання ринків фінансових послуг, за винятком договорів із перестрахування, укладених за посередництвом страхових брокерів

24

пп. 7.2.2 п. 7.2 ст. 7

25

пп. 17.2 ст. 17 Закону №2181

26

пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12


Таблиця 2.2. Порядок розрахунку граф та показників додатків до податкової декларації страховика

Код рядка додатка

Положення Закону №334 та інших нормативно-правових актів України, якими слід керуватись при заповненні рядків декларації

1

ст. 4

1.1

пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.9.6 (другий абзац) п. 7.9 ст. 7

1.2

пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.9.6 (третій абзац) п. 7.9 ст. 7

1.3

п. 7.6 ст. 7. Витрати на придбання цінних паперів та деривативів, здійснені до набрання чинності Законом №349, визначаються за правилами, установленими пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону

1.4

пп. 4.1.2, 4.1.3, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 12.1.2 (четвертий абзац) п. 12.1 ст. 12

2

згідно з формулою

2.1

п. 5.10 ст. 5

2.2

пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4

2.3

ст. 12, з урахуванням п. 5 і 10 Перехідних положень Закону №349

3

згідно з формулою

4

ст. 5. У разі заповнення цього рядка складається розрахунок валових витрат (відомості К3), в якому вказуються валові витрати, пов'язані з отриманням доходів з джерел інших, ніж сума валових внесків. Платник податку веде окремий облік таких витрат. У разі неможливості прямим підрахуванням визначити розмір витрат, пов'язаних з отриманням доходів від страхової діяльності та окремо з інших джерел, такий розмір (частка) визначається пропорційно питомій вазі валових доходів від страхової діяльності та валових доходів, не пов'язаних із страхуванням (перестрахуванням), у загальній сумі валового доходу страховика.

Частка валових витрат (ВВч) розраховується за таким порядком:

1. ВДз = ВДс + ВДн,

де ВДз – загальний валовий дохід страховика;

ВДс – валовий дохід від страхової діяльності;

ВДн – валовий дохід від діяльності, не пов'язаної із страхуванням.

2. ПВ = ВДн: ВДз х 100,

де ПВ – питома вага валового доходу від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, у загальному валовому доході (у відсотках).

3. ВВч = ВВс х ПВ,

де ВВч – частка валових витрат;

ВВс – сума валових витрат, що підлягають розподіленню

4.1

п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5

4.2

п. 5.6 ст. 5, пп. 7.8.7 п. 7.8 ст. 7

4.3

пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5

4.4

пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5

4.5

пп. 5.2.2, 5.2.13 п. 5.2 ст. 5

4.6

п. 6.1 ст. 6, з урахуванням п. 1 Перехідних положень Закону №349

4.7

пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8

4.8

пп. 5.6.2 п. 5.6 ст. 5, п. 1.37, 1.42 ст. 1

4.9

ст. 5, ст. 7, пп. 8.1.4 п. 8.1, пп. 8.3.7 п. 8.3, 8.4.3, 8.4.7, 8.4.8, 8.4.10 п. 8.4, п. 8.7, пп. 8.9.4 п. 8.9 ст. 8; п. 18.3 ст. 18; п. 22.25 ст. 22

5

згідно з формулою

5.1

п. 5.10 ст. 5

5.2

пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5

5.3

пп. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12

6

згідно з формулою

7

пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7, ст. 8. У разі заповнення цього рядка складається розрахунок амортизаційних відрахувань (відомості Р2), в якому вказуються амортизаційні відрахування за основними фондами та нематеріальними активами, що використовуються при провадженні діяльності, не пов'язаної зі страхуванням (перестрахуванням). Розмір суми амортизаційних відрахувань (частка) за такими основними фондами та нематеріальними активами визначається у порядку, передбаченому для розрахунку валових витрат страховика

8

згідно з формулою

9

п. 11 Перехідних положень Закону №349. У рядку 9 указується від'ємне значення об'єкта оподаткування, визначене за нормами вказаного пункту на підставі результатів інвентаризації збитків за станом на 1 січня 2003 року

10

згідно з формулою

11

згідно з формулою

12

пп. 7.7.3 п. 7.7, пп. 7.8.2 п. 7.8, пп. 7.9.4 п. 7.9 ст. 7

12.1

пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7

12.2

пп. 7.8.4 п. 7.8 ст. 7

13

згідно з формулою


Порядок заповнення додатка К1 та відомостей К2, К3, Р1, Р2 визначається формами цих додатків та відомостей. Показники, які відображені в декларації та у відповідних додатку і відомостях з однаковим кодом рядків, повинні співпадати.

в) Строки подання декларації та сплати податку

1. Декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

2. Сплата податку здійснюється у строки, визначені пунктом 5.3 статті 5 Закону №2181 [6]

(5.3.1. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації).

– до дати подання уточнюючого розрахунку згідно з пунктом 17.2 статті 17 Закону №2181;

2. Якщо останній день строку подання декларації (сплати податку) припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем такого строку вважається наступний за вихідним (святковим) операційний (банківський) день.


2.3 Адміністрування податків страхової компанії «ДАСК» (Дніпропетровськ)


Закрите акціонерне товариство страхова компанія «ДАСК» з іноземними інвестиціями засноване 07 травня 1993 року та розташоване в м. Дніпропетровську за адресою – Україна, 49000, Днiпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. К.Лібкнехта, 4д [18].


Рис. 2.1 Офіційний Інтернет-сайт страхової компанії «ДАСК»


Основними напрямками в діяльності страхової компанії є [18]:

– страхування технічних, космічних ризиків;

– страхування морського, авіаційного, залізничного та автомобільного транспорту;

– страхування майна;

– страхування відповідальності виробника;

– страхування медичних витрат громадян, які виїжджають за кордон

та інші.

Стратегічний девіз АСК «ДАСК» – «Ми страхуємо все: від морських глибин до космічних висот».

Страхова компанія «ДАСК» розширила свою діяльність далеко за регіональними кордонами Дніпропетровської області та має представництва та філії в Кривому Розі, Запоріжжі, Ужгороді, Тернополі, Херсоні та і інших регіонах України.

Страхова компанія «ДАСК» (реєстраційні дані наведені в табл. 2.3) має ліцензії Міністерства Фінансів України (Серія АА №№239211, 239212, 239213, 239418, 239535, 239658, 239861, 484294, 559894, 520056, 625578) на провадження страхової діяльності, зокрема таких видів страхування:

а) формі добровільного страхування:

– страхування від нещасних випадків;

– медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

– страхування здоров'я на випадок хвороби;

– страхування залізничного транспорту;

– страхування наземного транспорту (крім залізничного);

– страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

– страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

– страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

– страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу));

– страхування відповідальності перед третіми особами (крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника));

– страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

– страхування фінансових ризиків;

б) у формі обов'язкового страхування:

– особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

– особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

– страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

– страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежо-вибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

– страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї.

В табл. 2.4 наведена динаміка показників декларацій по податку на прибуток страховика в страховій компанії «ДАСК» за 2002–2005 роки.

В табл. 2.5 наведена динаміка податкового навантаження за всіма видами податків в страховій компанії «ДАСК» за 2002–2005 роки.


Таблиця 2.3. Основні реєстраційні дані страхової компанії «ДАСК»

Код ЄДРПОУ:

20192177

Назва українською мовою:

ЗАТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «ДАСК»

Назва іноземною мовою:

ЗАО С ИИ СТРАХОВАЯ КОМПАНИЯ «ДАСК»

Місце основної реєстрації в органах податкової служби:

462ДПI У БАБУШКIНСЬКОМУ Р-НI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (БАБУШКIНСЬКИЙ Р-Н М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)

Дата основної реєстрації в ДПА:

15.05.2000

Номер основної реєстрації в ДПА:

5977

Статус:

перебуває на облiку

Ризики

Категорія уваги:

Жовта

Має платежі

Код інспекції

Назва інспекції

Дата реєстрації

Номер реєстрації

462

ДПI У БАБУШКIНСЬКОМУ Р-НI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (БАБУШКIНСЬКИЙ Р-Н М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)

15.05.2000

5977

Стан платника

ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК

Дата реєстрації в держадміністрації:

31.12.1997

Орган державної реєстрації:

(4052092) ВИКОНАВЧИЙ КОМIТЕТ ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ МIСЬКОЇ РАДИ БАБУШКІНСЬКИЙ ДНIПРОПЕТРОВСЬКА

Статутний фонд (в грн.):

7253320,00

Орган управління:

(6414) ПIДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ З IНОЗЕМНИМИ IНВЕСТИЦIЯМИ

Організаційно-правова форма:

(232) ЗАКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

Кількість співробітників:

28

Тип платника податків:

ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО

Форма власності:

(10) ПРИВАТНА ВЛАСНIСТЬ

Форма фінансування:

(2) ГОСПРОЗРАХУНОК

Керівники:

Ідентифікаційний номер

ПІБ

посада

Номер телефону

Ознака факсу

Додатковий номер телефону

183290039

СИРОВАТКО СТАНІСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

директор

320973



1932101524

АРСЕНТЬЄВА ВАЛЕНТИНА ПАНТЕЛІЇВ

головний бухгалтер

320977



Види діяльності:

Код виду діяльності

Назва виду діяльності

Тип виду діяльності

Дата видачі ліцензії

Назва органу, що видав ліцензію

Номер ліцензії

Ознака зовнішньоекономічної діяльності

96220

НЕДЕРЖАВНЕ СТРАХУВАННЯ






Засновники:

Засновник

Код засновника-фізичної особи

Сума внеску в статутний фонд

Країна

ДІДИК ВАЛЕНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ

1297500135

479 300,00

УКРАЇНА

ШЕВЧЕНКО ГАЛИНА ГЕОРГІЇВНА

1537323686

429 610,00

УКРАЇНА

ХОЛОД БОРИС ІВАНОВИЧ

1497802718

614 760,00

УКРАЇНА

ПОЛІШКО АНАТОЛІЙ ІЛЛІЧ

1649400017

233 420,00

УКРАЇНА

КОЗІНА ЗОЯ ГРИГОРІЇВНА

1685101761

46 700,00

УКРАЇНА

ПЛЕВАКО ЛЮДМИЛА ВАЛЕНТИНІВНА

1786700264

277 290,00

УКРАЇНА

СИРОВАТКО СТАНІСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

1832900395

794 590,00

УКРАЇНА

МАЗУРЕЦЬ ГАЛИНА СЕМЕНІВНА

1894700223

123 710,00

УКРАЇНА

АРСЕНТЬЄВА ВАЛЕНТИНА ПАНТЕЛІЇВНА

1932101524

226 830,00

УКРАЇНА

СЕРБІНА ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЇВНА

1993100263

492 410,00

УКРАЇНА

КЛИМЕНКО ЛАРИСА ОЛЕКСАНДРІВНА

2351400206

94 380,00

УКРАЇНА

БЄЛІНСЬКИЙ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

2452700134

126 380,00

УКРАЇНА

СТРЕБКОВА ДАРІЯ СТАНІСЛАВІВНА

2875404386

1 135 940,00

УКРАЇНА

КАБЛУКОВА ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА

2584611540

120 210,00

УКРАЇНА

КОЛЯДА ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ

1712700097

218 010,00

УКРАЇНА

ОМЕЛЬЧЕНКО МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ

1331600335

26 420,00

УКРАЇНА

ЦУРКАНОВ АНДРІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ

2873017851

42 460,00

УКРАЇНА

«INTER CAPITAL INSURANCE CO. LTD

0

1 385 750,00

КIПР


Таблиця 2.4. Динаміка показників декларацій по податку на прибуток страховика в страховій компанії «ДАСК» за 2002–2005 роки


Як показує аналіз даних табл. 2.4, податкове навантаження на валовий дохід страховика «ДАСК» від страхової та нестрахової діяльності становить не менше 2,8%, при цьому в останній рік в компанії підвищується доля чисто страхових операцій в діяльності з рівня 54% до 100%. Починаючи з 2003 року в перестрахування передається доля від 25 до 34% отриманих ризиків та, відповідно, отриманих премій. Як показує аналіз структури загальної суми податкового навантаження (рис. 2.2) частка податку на прибуток страховика займає від 90% до 70% загальної суми податків.


Таблиця 2.5. Динаміка податкового навантаження за всіма видами податків в страховій компанії «ДАСК» за 2002–2005 роки



Рис. 2.1 Динаміка та обсяги основних податків з страхової компанії «ДАСК»


Таким чином, проведений аналіз показав, що в страховій компанії «ДАСК» за період 2001–2005 роки обсяг податку від страхової діяльності зни-зився практично в 3 рази, при цьому структурна доля цього податку в загальній сумі податкового навантаження знизилась з 90% до 70%. Починаючи з 2003 року компанії почала активне перестрахування, що знизило власну долю страхових сум на 25 -34%. Загальний рівень податкового навантаження на валовий дохід становить 2,98 – 4,8%, що є значно вищим, ніж середні параметри по промисловим підприємствам – 1,5 – 2%, але нижчим, ніж рівень оподаткування суб'єктів малого підприємництва по спрощеній системі – 6 -10% від валового доходу. Тобто, доцільно вивчити можливість підняття рівня оподаткування валових доході страховиків, в яких рентабельність при страхуванні життя складає до 45%, а рентабельність від інших видів страхування досягає 65-70%.




3. Статистика показників адміністрування та зростання вагомої долі податку на доходи страхових компаній у Дніпропетровській області


Кількість страхових компаній в Україні станом на 01.07.2005 складала 398 (станом на 01.07.2004 – 374), в тому числі 51 страховиків, що здійснюють страхування життя та 347 страховиків, що здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя [11].

Стан і розвиток страхового ринку України за I півріччя 2005 року характеризується наступними даними:

1. Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками за I півріччя 2005 року, становить 6 540,5 млн. грн. У порівнянні з I півр. 2004 року обсяги вказаного показника зменшились на 2_028,2 млн. грн. 1,3 рази).

Сума страхових премій, отриманих безпосередньо від страхувальників-фізичних осіб, склала 756,4_млн. грн., що перевищує аналогічний показник I півр. 2004 року на 319,2 млн. грн. 1,7 рази).


Рис. 3.1 Динаміка показників страхового ринку України за 2003–2005 роки


У першому півріччі 2005 року порівняно з аналогічним періодом 2004 року спостерігався спад обсягу чистих страхових премій на 26%.


Рис. 3.2 Співвідношення страхових премій та ВВП України у 1996–2005 роках


В цілому по страховому ринку рівень валових виплат (відношення валових виплат до валових премій) у I півріччі 2005 року досяг 14,2% (на 8,9 п.п. вище аналогічного показника 2004 року), що свідчить про продовження тенденції до збільшення рівня страхових виплат, яка спостерігається з початку 2005 року.

За останні 3 роки (з 2002 по 2004 рр.) страхові виплати зросли майже утричі. Темпи приросту за 2001 р. у порівнянні до 2000 р. становили 4,2%; в 2002 р. порівняно з 2001 р. – 28,0%; в 2003 р. порівняно з 2002 р. – 58,5%; в 2004 р. порівняно з 2003 р. – 79,0%. Темп приросту страхових виплат у I півріччі 2005 року порівняно з I півріччям 2004 року склав 104%.

Рівень чистих виплат (відношення обсягу валових виплат за вирахуванням виплат, здійснених перестрахувальникам-резидентам, до обсягу валових премій за вирахуванням премій, належних перестраховикам-резидентам), що є вільним від подвійного обліку операцій внутрішнього перестрахування, у I півріччі 2005 року зріс до 23%, що свідчить про реальне зростання фактичних виплат страхувальникам.



Рис. 3.3 Рівень виплат страхувальникам у 2003–2005 роках по Україні



Рис. 3.4 Динаміка страхових премій та страхових виплат по Україні в розрізі видів страхування



Рис. 3.5 Оцінка балансового прибутку страховиків в розрізі видів страхування по Україні




Таблиця 3.1. Показники та динаміка структурної долі податків з страхових компаній по Дніпропетровській області у 2003–2005 роках


Як показує аналіз результатів статистичної обробки табл. 3.1:

  • процентна частка податку на прибуток страхових компаній в Зведеному бюджеті по Дніпропетровській області зросла з рівня 0,27% у 2003 році до 0,61% у 2005 році;

  • процентна частка податку на прибуток страхових компаній в загальній сумі доходних податків в Зведеному бюджеті по Дніпропетровській області зросла з рівня 0,32% у 2003 році до 0,81% у 2005 році;

  • процентна частка податку на прибуток страхової компанії «ДАСК» в загальній сумі податку з страхових компаній у Дніпропетровській області знизилась з рівня 4,37% до 0,61%, що свідчить як про падіння оборотів в страховій компанії «ДАСК», так і про посилення конкуренції на страховому ринку Дніпропетровської області;

Таким чином, як показав проведений аналіз страхового ринку по Україні та по Дніпропетровській області:

  • середній рівень чистих виплат (страхові відшкодування) з отриманих страхових сум загалом по страховій системі України у 2005 році становлять 23%, що відповідає середньому рівню балансового прибутку до 65 – 70% від зібраних сум страхових премій;

  • середній рівень оподаткування страхових компаній знаходиться в інтервалі 3,0 – 3,5% від валових доходів (сум зібраних страхових премій), що значно нижче аналогічного рівня оподаткування суб'єктів малого підприємництва по спрощеній системі – 6,0 – 10,0% від валових доходів;

  • рівень зібраних страхових премій страховими компаніями України послідовно зростає з рівня 0,4% від ВВП у 1996 році до рівня 2,0 -2,5% від ВВП у 2004–2005 роках.

Оскільки зібрані страхові премії по довгостроковому страхуванню життя фізичних осіб оподатковуються по ставці 0%, а відносний рівень цієї долі страхового ринку постійно зростає, доцільно підвищити рівень оподаткування валових доходів страховиків з 3% до 6% від отриманого валового доходу, що зрівняє умови податкового навантаження цього виду посередницького фінансового бізнесу з податковим навантаженням для малого бізнесу.




Висновки


За даними Держфінпослуг України кількість страхових компаній в Україні станом на 01.07.2005 складала 398 (станом на 01.07.2004 – 374), в тому числі 51 страховиків, що здійснюють страхування життя та 347 страховиків, що здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя.

Стан і розвиток страхового ринку України за I півріччя 2005 року характеризується наступними даними:

1. Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками за I півріччя 2005 року, становить 6 540,5 млн. грн. У порівнянні з I півр. 2004 року обсяги вказаного показника зменшились на 2_028,2 млн. грн. 1,3 рази).

Сума страхових премій, отриманих безпосередньо від страхувальників-фізичних осіб, склала 756,4_млн. грн., що перевищує аналогічний показник I півр. 2004 року на 319,2 млн. грн. 1,7 рази).

2. В цілому по страховому ринку рівень валових виплат (відношення валових виплат до валових премій) у I півріччі 2005 року досяг 14,2% (на 8,9 п.п. вище аналогічного показника 2004 року), що свідчить про продовження тенденції до збільшення рівня страхових виплат, яка спостерігається з початку 2005 року.

За останні 3 роки (з 2002 по 2004 рр.) страхові виплати зросли майже утричі. Темпи приросту за 2001 р. у порівнянні до 2000 р. становили 4,2%; в 2002 р. порівняно з 2001 р. – 28,0%; в 2003 р. порівняно з 2002 р. – 58,5%; в 2004 р. порівняно з 2003 р. – 79,0%. Темп приросту страхових виплат у I півріччі 2005 року порівняно з I півріччям 2004 року склав 104%.

3. Рівень чистих виплат (відношення обсягу валових виплат за вирахуванням виплат, здійснених перестрахувальникам-резидентам, до обсягу валових премій за вирахуванням премій, належних перестраховикам-резидентам), що є вільним від подвійного обліку операцій внутрішнього перестрахування, у I півріччі 2005 року зріс до 23%, що свідчить про реальне зростання фактичних виплат страхувальникам.

Проведений в курсовій роботі податковий аналіз показав, що в дослідженій страховій компанії «ДАСК» (Дніпропетровськ) за період 2001–2005 роки обсяг страхових премій та, відповідно, податку від страхової діяльності знизився практично в 3 рази, при цьому структурна доля цього податку в загальній сумі податкового навантаження на компанію знизилась з 90% до 70%. Починаючи з 2003 року компанії почала активне перестрахування, що знизило власну долю страхових сум на 25 -34%. Загальний рівень податкового навантаження на валовий дохід становить 2,98 – 4,8%, що є значно вищим, ніж середні параметри по промисловим підприємствам – 1,0 – 2,0%, але нижчим, ніж рівень оподаткування суб'єктів малого підприємництва по спрощеній системі – 6 -10% від валового доходу.

Як показує аналіз результатів статистичної обробки показників страхового бізнесу в Україні та його податкового навантаження у Дніпропетровській області:

  • процентна частка податку на прибуток страхових компаній в Зведеному бюджеті по Дніпропетровській області зросла з рівня 0,27% у 2003 році до 0,61% у 2005 році;

  • процентна частка податку на прибуток страхових компаній в загальній сумі доходних податків в Зведеному бюджеті по Дніпропетровській області зросла з рівня 0,32% у 2003 році до 0,81% у 2005 році;

  • процентна частка податку на прибуток страхової компанії «ДАСК» в загальній сумі податку з страхових компаній у Дніпропетровській області знизилась з рівня 4,37% до 0,61%, що свідчить як про падіння оборотів в страховій компанії «ДАСК», так і про посилення конкуренції на страховому ринку Дніпропетровської області;

  • середній рівень чистих виплат (страхові відшкодування) з отриманих страхових сум загалом по страховій системі України у 2005 році становить 23%, що відповідає середньому рівню балансового прибутку до 65 – 70% від зібраних сум страхових премій;

  • середній рівень оподаткування страхових компаній знаходиться в інтервалі 3,0 – 3,5% від валових доходів (сум зібраних страхових премій), що значно нижче аналогічного рівня оподаткування суб'єктів малого підприємництва по спрощеній системі – 6,0 – 10,0% від валових доходів;

  • рівень зібраних страхових премій страховими компаніями України послідовно зростає з рівня 0,4% від ВВП у 1996 році до рівня 2,0 -2,5% від ВВП у 2004–2005 роках.

Оскільки зібрані страхові премії по довгостроковому страхуванню життя фізичних осіб оподатковуються по ставці 0%, а відносний рівень цієї долі страхового ринку постійно зростає, доцільно підвищити рівень оподаткування валових доходів страховиків з 3% до 6% від отриманого валового доходу, що зрівняє умови податкового навантаження цього виду посередницького фінансового бізнесу з податковим навантаженням для малого бізнесу.


Случайные файлы

Файл
184022.doc
49986.rtf
83790.rtf
184128.rtf
142368.rtf