Диференціація відсоткової ставки комерційного банку (1273)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ВІДСОТКОВА СТАВКА ТА ФАКТОРИ ЇЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ВІДСОТКОВИХ СТАВОК КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

2.1 Аналіз впливу економічних факторів на динаміку відсоткових ставок банків на кредити

2.2 Аналіз динаміки відсоткових ставок банків

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ВІДСОТКОВИМИ РИЗИКАМИ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП


Банківська система як складова фінансової системи будь-якої країни відіграє вирішальну роль у її економічному розвитку. Головні функції банків полягають у мобілізації тимчасово вільних грошових коштів і їх розміщення від свого імені й за свій рахунок на умовах зворотності, терміновості і платності у формі кредитування держави, юридичних і фізичних осіб, у проведенні фінансових розрахунків і формуванні платіжної системи держави, здійсненні грошової емісії в банківській та депозитній формах тощо.

Як відомо, банківські установи є посередниками між власниками коштів та їх користувачами. При цьому статус банку слугує своєрідною гарантією збереження і повернення коштів власникам у визначений термін. Банківській діяльності притаманне багаторазове перевищення залучених коштів порівняно з власним капіталом, тому операції здійснюються переважно за рахунок залучення коштів, а не власного капіталу банків. Тому банківська діяльність в першу чергу передбачає контрольні дії спрямовані на формування відсоткових ставок кредитно-депозитних операцій. Однак, сьогоднішня нестабільність політичної ситуації, а також досить швидке зростання ринку кредитно-депозитних послуг формують середовище виникнення процентних ризиків. У зв’язку з цим нині серед найактуальніших питань банківського сектору України, які необхідно дослідити більш детальніше, є диференціація відсоткових ставок. Саме динаміка змін відсоткових ставок на кредити і депозити банків України і є предметом дослідження даної роботи.

Метою дослідження теми даної курсової роботи є виявлення реальних факторів, що впливають на динаміку рівня відсоткових ставок за кредитно-депозитними операціями комерційних банків України, а також виявлення можливих процентних ризиків та знаходження способів захисту від них.

Завданнями роботи є:

  • вивчення теоретичних матеріалів, в яких розкритий зміст даної теми;

  • аналіз динаміки рівня відсоткових ставок комерційних банків;

  • дослідження факторів впливу на диференціацію відсоткових ставок;

  • дослідження ризикових аспектів, що виникають в процесі диференціації;

  • знаходження шляхів подолання відсоткових ризиків.

Тема диференціації відсоткової ставки вже не одноразово розглядалася такими вітчизняними вченими як Коваленко В.В., Лагутін В.Д., Стойко О.Я., Бутинець Ф.Ф., Герасимович А.М., Алексєєнко М.Д., Парасій-Вергуленко І.М., Мороз А. М., Савлук М. І., Пуховкіна М.Ф.

Дослідження диференціації відсоткових ставок мають досить важливе значення в процесі формування процентів як кредитних, так і депозитних операцій. Саме такі дослідження допомагають виявити фактор ризику і проблеми, що вже існують і негативно впливають на банківську діяльність, знайти ефективні шляхи подолання всіх негативних сторін. Що в подальшому дасть можливість працівникам банківських установ оперативно відреагувати при виникненні певних ускладнень в процесі роботи і усунути їх.


РОЗДІЛ 1

ВІДСОТКОВА СТАВКА ТА ФАКТОРИ ЇЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ


Суть відсотка як економічної категорії полягає в тому, що він являє собою частину прибутку, котру позичальник сплачує за взятий у кредит позичковий капітал. Джерелом відсотка є додаткова вартість, що створюється в процесі продуктивного використання цього капіталу, а кількісним вираженням – норма відсотка, або ставка. Остання регулюється в основному співвідношенням попиту і пропозиції позичкового капіталу. Однак на рівень відсоткової ставки впливають також багато різноманітних факторів, що розглядатимуться [11].

Ставка (або норма) відсотка – це відносний показник ціни банківського кредиту, що відображає відношення суми сплачених відсотків до величини позики. Комерційні банки як незалежні економічні суб’єкти мають право самостійно встановлювати рівень відсоткової ставки за кредитами залежно від попиту та пропозиції на кредитному ринку та рівня облікової ставки НБУ. Як правило, зростання попиту на позики призводить до підвищення відсоткової ставки. При укладенні кредитного договору банк домовляється з позичальниками про конкретну величину відсоткової ставки.

Банківський позичковий відсоток відображає економічні відносини перерозподілу і привласнення банком частини прибутку, що створюється на підприємствах-позичальниках внаслідок продуктивного використання наданої позики. У зв’язку з цим інтенсивність попиту на банківський кредит з боку господарських суб’єктів визначається, насамперед, рівнем і динамікою розвитку виробничого процесу та ступенем ділової активності товаровиробників.

Формування відсоткової ставки багатофакторний процес, який визначається багатьма чинниками. Серед них: рівень облікової ставки Національного банку, термін надання позики, особливості забезпечення позики, платоспроможність і авторитет позичальника, темпи інфляції, перспективи зміни ринкової кон’юнктури тощо. Сукупність цих чинників буде визначати межі диференціації кредитного відсотка.

1. Облікова ставка НБУ - це базисна ставка рефінансування, яка застосовується при кредитуванні комерційних банків. Останні встановлюють відсоткову ставку по кредитних операціях, як правило, вище за облікову ставку. Однак це не є обов’язковою нормою. Якщо банк має дешевші ресурси, він може встановити нижчі відсоткові ставки по своїх кредитах.

2. Рівень інфляції повинен обов’язково враховуватись при встановленні як облікової ставки НБУ, так і ставки відсотка по кредитах комерційного банку, оскільки так чи інакше банки нестимуть збитки у зв’язку зі знеціненням грошей. Дешеві гроші (порівняно з іншими видами ресурсів) стимулюють ажіотажний попит на кредити, створюють умови для зловживань у банківській сфері та розбалансування економіки.

3. Строк кредиту - рівень відсоткової ставки перебуває у безпосередній залежності від строку кредиту: чим більше строк, тим вище відсоткова ставка. Така залежність зумовлена двома факторами: по-перше, за значних строків кредиту вищим є ризик втрати від неповернення кредиту та знецінення коштів під час інфляції; по-друге, вкладення коштів довгострокового характеру, як правило, приносять відносно вищу віддачу.

4. Витрати по формуванню позичкового капіталу, які безпосередньо впливають на величину відсоткової ставки по кредитах. Ці витрати складаються з депозитного відсотка та плати за кредит, що отриманий в інших банках. Чим дорожче банку коштують ресурси, тим вищою є норма позичкового відсотка.

5. Розмір позички – звичайно відсоток по великих кредитах повинен бути нижчим, ніж по дрібніших, оскільки витрати, пов’язані з кредитною послугою, не перебувають у безпосередній залежності від її величини, а абсолютний дохід банку по великих позичках вищий, ніж по дрібних.

6. Попит на кредити. Звичайно збільшення попиту на кредити викликає збільшення відсоткових ставок по них. Однак в умовах конкуренції між кредитними інститутами та боротьби за розширення ринків банки не можуть зловживати цим правилом. Вони мають можливість не підвищувати рівень відсоткових ставок при зростанні попиту на кредит, щоб залучити більшу кількість клієнтів та завоювати конкурентні переваги.

7. Характер забезпечення – кожна з форм забезпечення повернення кредитів має свій рівень надійності. Банк повинен оцінити якість відповідної форми забезпечення та встановити відсоткову ставку з урахуванням цих даних. Чим вище якість застави, тим нижчою може бути відсоткова ставка.

8. Витрати на оформлення позички і контроль безпосередньо впливають на рівень відсоткової ставки. Чим вищі ці витрати, тим вище норма позичкового відсотка.

9. Ставки банків-конкурентів. Звичайно вони не дуже відрізняються, однак в окремі періоди банк може проводити індивідуальну відсоткову політику.

10. Характер взаємовідносин між банком і позичальником. Постійному клієнтові, якого банк давно знає та якому довіряє, що має строковий вклад або депозит з невисокою ставкою, банк може встановлювати знижку при визначенні величини позичкового відсотка.

11. Норма прибутку від інших активних операцій. Якщо інвестиційні операції приносять відносно більший дохід (на одиницю вкладеного капіталу), ніж позичкові, то банку треба переглянути свою відсоткову політику в бік підвищення рівня відсоткових ставок.

12. Необхідність отримання прибутку від позичкових операцій. Норма позичкового відсотка повинна бути вищою за норму депозитного відсотка. Величина цієї різниці (маржа) використовується для покриття банківських витрат та формування прибутку.

Головним чинником, що впливає на рівень відсоткових ставок, є ціна кредитних ресурсів. Чим дорожче банку обходиться формування кредитних ресурсів, тим вище відсоткова ставка. В сучасних умовах вирішальний вплив на ціну кредитних ресурсів здійснюють, насамперед, розміри депозитних ставок. За короткостроковими позиками ставка, як правило, вища, ніж за довгостроковими. Короткостроковими є кредити на поточну виробничу діяльність; вони, як правило, забезпечені товарами, які швидко реалізуються.


Случайные файлы

Файл
49591.rtf
129040.rtf
109257.doc
100804.rtf
28211.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.