Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки (175981)

Посмотреть архив целиком

Тема 10.Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки


Третьою формою відхилення від ринкової рівноваги є безробіття, або неповне використання ресурсу праця. Безробіття пов’язують з ринком праці. На цьому ринку товаром виступає робоча сила, трудові ресурси. Попит на робочу силу пред’являють роботодавці, підприємства,які мають вільні робочі місця. Носіями пропозиції виступають працівники,які в даний час не мають роботи, але здатні приступити до неї. Саме до таких відносять безробітних. При вивченні теми важливо мати на увазі, що:

10.1.Безробіття відносять до макроекономічного явища тому, що воно є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, чинником, що дії в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції. Окрім того , безробітні маючи відносно нижчі доходи, викликають зменшення сукупного попиту. Таким чином, безробіття впливає на макроекономічні показники як зі сторони сукупного попиту так і зі сторони сукупної пропозиції.

10.11.Безробіття породжується завдяки руху потоків сукупної робочої сили в суспільстві: за рахунок тих, хто втратив роботу надовго через структурні зміни або скорочення, тих, хто залишив роботу за власним бажанням,тих, хто вперше шукає роботу після закінчення навчального закладу, тих тимчасових непрацездатних, які з’являються на ринку повторно.

10.11.Досвід показує,що певний відсоток безробіття існує завжди у всякому суспільстві. Оскільки ринкова економіка ґрунтується на вільному виборі діяльності, то наявність людей, що самі залишають роботу у пошуках іншої є цілком природною. Так само природною є поява на рику праці людей, що досягли працездатного віку і вперше шукають собі робочі місця. Не менш природним є й те, що свого часу частина людей добровільно зробила вибір залишити роботу, азгодом знову виступає претендентами на ринку праці.Таким чином цілком закономірно вважати наявність в економіці природного безробіття, частка якого у загальній кількості працездатних для кожного періоду є величиною сталою,Так наприкінці 60-х років вона становила близько 5%, а у 80-х роках-5,5-6% від загального числа працездатних.

10.12.Перевищення фактичного рівня безробіття над природним веде до певної втрати ВНП. Згідно закону А.Оукена 1% пункт відхилення безробіття від природного рівня (6%) означає відхилення реального ВНП від потенційного на 2,5%-их пунктів. Наприклад, якщо фактичний рівень безробіття становив 8%, то економіка втратила 5% ВНП.

10.13.Наявність безробіття пояснюється з точки зору класиків і з точки зору кейнсіанців. Класичне пояснення пов’язувало безробіття із рівнем заробітної плати: перевищення рівня заробітної плати свого рівновагового рівня веде до появи надлишку товару робоча сила на ринку, тобто до безробіття. Однак таке пояснення більш мікроекономічне ніж макроекономічне. Проте сучасні неокласики , котрі пов’язують безробіття також із загальним рівнем цін ,економічними передбаченнями головних економічних суб’єктів, зробили це пояснення більш макроекономічним. Воно акцентує увагу на таких явищах, як жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо інфляції. Жорсткість зарплати (reqiditu wage), тобто нездатність її бути гнучкою і регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайнятості пояснюється трьома причинами: законодавством про мінімальну заробітну плату, монополізмом профспілок, намаганням використати зарплату з метою стимулювання ефективності виробництва. В цій моделі крива пропозиції ресурсу праця є кривою повністю нееластичної пропозиції, тобто вертикальною прямою, яа відображає відносну незмінність кількості працездатних в суспільстві в певний час. Крива попиту вважається класичною кривою попиту. Відносно високій жорсткій зарплаті відповідатиме кількість зайнятих, яка є величиною, меншою загального числа працездатних. Тобто завдяки високій жорсткій зарплаті працездатні поділяються на зайнятих і незайнятих.

Негнучкість цін (prise inflexibility) також веде до того ж самого результату, так як коли мова йде про зарплату. то мають на увазі саме реальну зарплату, тобто відношення W/P.Хоча ринок товарів і послуг по відношенню до ринку праці є зовнішнім чинником, однак недосконалість товарного ринку з цінами на ньому викликає недосконалість і ринку праці.

Хибні передбачення (false expektation) стосуються домовленості про зарплату на майбутнє із передбаченням майбутніх змін у цінах, коли передбачення, згідно яких встановлюється заробітна плата, виявляються невірними. Безробіття може відрізнятись від свого природного рівня.

Відповідно до своїх тлумачень безробіття, неокласики пропонують відповідну державну політику, направлену на те, щоб примусити ринок працювати. тобто зменшити витрати на соціальні потреби, зокрема зменшення допомоги по безробіттю, що стимулюватиме останніх більш активно шукати роботу.

10.14.Кейнсіанське тлумачення безробіття також ґрунтується на недосконалості ринку, причина якої , вони вважають , закладена у власне ринковому саморегулюванні.,зокрема, в періодичній відсутності ефективного попиту. Неефективний попит пояснюється заниженими доходами домогосподарств. Кейнсіанські рекомендації щодо обмеження безробіття зводились до пропозиції стимулювати сукупний попит з боку держави: підвищити держані витрати чи знизити податки, що приведе до збільшення сукупного попиту і. отже, до збільшення попиту на робочу силу.

10.15.Основними видами безробіття є: фрикційне, структурне, циклічне та інституціональне. Фрикційним вважається тимчасове безробіття, яке пов’язане з добровільним чи вимушеним пошуком або очікуванням роботи. Проблема фрикційного безробіття це проблема тривалості перебування певної кількості людей без роботи у проміжку, коли вони залишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу. Оцінка величини фрикційного безробіття передбачає врахування кількості людей, що добровільно змінили роботу та тривалість перебування їх між роботами. Найпростішим засобом зменшення втрат внаслідок фрикційного безробіття є скорочення часу пошуку роботи за рахунок кращої інформованості тих, хто її шукає, щодо можливостей ринку праці, спрощення процедури звільнення та прийняття на роботу.

Структурне безробіття це вивільнення робочої сили під впливом структурних зрушень в економіці, які змінюють попит на окремі професії і фахи та пропозицію робочої сили по ним.

Структурне безробіття може бути викликане змінами у смаках та уподобаннях споживачів, в рівні інвестицій утворення нових товарів та послуг, у торговельних зв’язках країни, її місці у міжнародному поділі праці та у спеціалізації на створенні нових товарів і послуг. Основними засобами у подоланні структурного безробіття можуть виступати: гнучка система освіти, здатна орієнтуватись на змінюваний попит, територіальна мобільність робочої сили,бюджетно-податкова політика, направлена на створення нових робочих місць, доступність інформації про стан на ринку праці. Широка мережа закладів по перекваліфікації працівників, набуттю ними нових професій.

Циклічне безробіття пов’язане з вивільненням робочої сили у зв’язку із загальним спадом виробництва, тобто тією фазою економічного циклу, яка має справу з кризовими явищами в економіці, скороченням сукупного попиту, відповідним скороченням зайнятості. Саме циклічне безробіття виступає як безпосередній наслідок недостатнього попиту, Якщо структурне безробіття існує в межах нормального (природного) рівня безробіття., то циклічне виступає головною причиною перевищення безробіттям його природного рівня.

Інституціональним вважається вид безробіття, пов’язаний з функціонуванням самих інститутів ринку робочої сили та факторами, які впливають на його попит та пропозицію (неповна інформація про вакансії, завищений рівень допомоги по безробіттю, занижені податки на доходи та інше).

10.16.Особливими рисами безробіття в постсоціалістичних країнах. в т.ч. в Україні, є: ––– невідповідність визнаного (офіційного) і реально існуючого безробіття - хронічне не заповнення вакантних робочих місць

Ці риси проявляються в тому, що значна частина фактично безробітних не реєструються , знаючи про мізерність допомоги по безробіттю та не вірячи у можливість офіційно отримати роботу. Окрім того, існує значне приховане безробіття працівників державних підприємств, які через кризовий стан економіки працюють неповний робочий тиждень, або перебувають у вимушених відпустках. До цього слід додати, що значна частина офіційно незайнятих працює у тіньовій економіці, або частина тих,хто офіційно вважається безробітним, фактично є працевлаштованим.

10.17.Економічними і соціальними наслідками кон’юнктурного безробіття є відставання фактичного обсягу ВНП в порівнянні з тим обсягом, якого б суспільство могло досягти при своїх потенційних можливостях.; відбувається нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення; через тривалий період бездіяльності втрачається кваліфікація працівників, що може згодом зумовити значне зниження заробітної плати чи нові звільнення.

10.18.Серед чинників, які в подальшому можуть діяти в напрямку зростання безробіття в Україні можна назвати: потреба структурної реорганізації неефективної економіки,зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття, дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць, відсутність досвіду роботи служб зайнятості, дисципліни і відповідальності органів державної влади. Однак можуть діяти і чинники, спрямовані на зменшення рівня безробіття. Серед них - безмежність незадоволеного попиту і можливість створення нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг, дотеперішня нерозвиненість приватного сектору і наявність тіньової економіки ,які в разі зняття адміністративних пут зможуть залучити значну частину непрацюючих, традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов’язане з цим обмеження попиту на працю.


Случайные файлы

Файл
Kursovik2.doc
6.doc
referat_standart.doc
178743.rtf
100823.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.