Класне самоврядування як одна із форм виховної роботи (112621)

Посмотреть архив целиком

З М І С Т


Вступ

1. Технологія розвитку творчої активності учнів

2. Класне самоврядування, його аспекти

3. Про розвиток здібностей учнів для створення самоврядування в класному колективі

4. Практичні рекомендації класним керівникам

4.1 Години спілкування з класним керівником

4.2 Питання для визначення основних тенденцій класного самоврядування.

Література



В С Т У П


Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до управління класними справами через діяльність в органах учнівського самоврядування.

Із метою об’єднання зусиль класного керівника і класного колективу для добрих і корисних справ, щоб зробити класне життя змістовнішим, веселішим, цікавішим.

Головним завданням класного керівника і класного колективу є формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадською позицією, почуттям національної самосвідомості.

Учнівське самоврядування в класі є педагогічно доцільним способом організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих понять життя класу.

Діяльність учнівського самоврядування скеровується на підвищення якості навчання, зміцнення свідомої дисципліни, реалізацію вимог режиму школи, організацію позакласної виховної роботи, на розвиток ініціативи та творчої самодіяльності, реалізацію їхніх прав та обов’язків.

Головним принципом у проектуванні учнівського самоврядування повинна стати активність самих учнів через надання їм можливостей вибору шляхів моральної і мовленої поведінки, створення таких умов, в яких особистість має можливість самостійно розмірковувати про найрізноманітніші життєві проблеми та розв’язувати їх, організацію процесу самопізнання та самореалізації особистості, розвиток навичок самодіяльності.

Важливий принцип учнівського самоврядування – «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо».

Цінність організації учнівського самоврядування в класі полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав і обов’язків.

Діяльність дітей – творча. Творчість передбачає створення нового, оригінального. Важливо, щоб дитина відкрила сама, а не взяла готове – тільки так розвиваються творчі здібності.

В основі класного самоврядування:

  • демократизація та гуманізація виховного процесу;

  • зв'язок виховання з реальним життям;

  • виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності;

  • єдність вимог і повага до особистості;

  • послідовність, систематичність і єдність виховних впливів;

  • відповідність віковим та індивідуальним особливостям учня;

  • свідомість, самодіяльність та активність учнів.

Учнівське самоврядування – не засіб звільнення класного керівника від педагогічних обов’язків і завантаження ними учнів. Це спроба розширити діапазон діяльності класного керівника і учнів класу – членів єдиного колективу, можливостей для їхньої співдружності, творчого пошуку й ініціативи, засіб навчитися жити і працювати за законами демократичного суспільства.


1. Технологія розвитку творчої активності учнів


Виходячи з теоретичних знань та життєвого досвіду, я прийшла до висновку, що тоталітарні методи виховання не дадуть позитивних результатів. Лише партнерське спілкування з учнями, розвиток активної творчості кожного, усвідомлення значущості, віри в свої сили допоможуть створенню учнівського колективу з єдиними цілями, бажаннями і в майбутньому сприятимуть творчо підходити учням до вирішення будь-яких проблем. Можна виділити такі етапи розвитку творчої особистості:

  • гуманістичні парадигми, в основі яких базуються захист гідності особистості, визначення її прав на свободу, щастя, розвиток і прояв свого хисту, створення для цього відповідних сприятливих умов життя, праці, навчання;

  • особистісно-орієнтований підхід у вихованні полягає у виборі методів впливу на окремого учня з урахуванням його індивідуальних особливостей, характеру, темпераменту, нахилів і інтересів;

  • диференційний підхід передбачає урахування рівня розвитку розумових, творчих здібностей учня.

У проведеній роботі було встановлено:

  • процес розвитку творчої активності активізується завдяки взаємодії учнів між собою;

  • розвиток творчої активності учнів повинен опиратися на творчі задатки, притаманні даній особистості в цілому, творчому відношенню до вибраної професії;

  • творча активність виявляє кращі риси характеру підлітка;

  • елемент змагання відкриває простір для розвитку творчої ініціативи і активності;

  • заслужена адекватна похвала стимулює розвиток творчої активності;

  • переживання успіху надихає виникненню більш глибокого зацікавлення, бажання творити;

  • велику роль відіграє приклад класного керівника.

Пасивність і байдужість учнів до громадської діяльності класу і школи є наслідками:

  • незнання своїх можливостей;

  • неправильних дій вчителя у молодших класах;

  • згадки про минулі невдачі;

  • заниженої самооцінки;

  • проблем у сімї, спілкуванні з колективом;

  • фізичні недоліки.

Класний керівник повинен бути людиною творчою і не зупинятися перед труднощами. З бажанням допомогти підліткам, класний керівник має розробити план розвитку творчої активності класу, який зміг би з одного боку допомогти створити згуртований колектив, а з іншого – зберегти в кожному учневі індивідуальність і розвинути в ньому самозначимість.

В цьому плані можуть бути розглянуті такі напрямки і методи роботи:

  1. Учнівський колектив

    • загальні учнівські збори;

    • розробка перспектив розвитку колективного життя, правил поведінки в школі;

    • активна участь у житті класу та школи;

    • колективні походи та екскурсії;

    • розв’язання побутових проблем;

    • чергування у класі та школі;

    • аналіз результатів колективної роботи;

    • диспути на тему поведінки, виховання;

    • випуск газет;

    • виховні бесіди на теми взаємовідносин з батьками;

    • адекватна похвала;

    • індивідуальні бесіди.

  2. Робота з активом класу

  • бесіди, навчання основам організаторської роботи, впливу на людей;

  • формування прийомів управління учнівським колективом;

  • розробка планів виховної роботи; участь у роботі старостату школи;

  • допомога невстигаючим учням;

  • аналіз успішності класу;

  • вирішення побутових проблем;

  • збереження матеріальних цінностей.

    1. Робота з батьками

      • залучення до активності у вихованні дітей, розвитку їх здібностей;

      • зміцнення дружніх зв’язків між дітьми і батьками;

      • надання основ педагогічних знань;

      • індивідуальна робота;

      • робота з батьківським комітетом.

    2. Самовдосконалення

  • підвищення педагогічної кваліфікації;

  • розширення кругозору;

  • втілення типових якостей рідного народу, його духовного, культурного і морального багатства;

  • культура мови;

  • розвиток здібностей;

  • громадська діяльність;

  • самодисципліна.

Розвиток творчої активності учнів звичайно не може обмежуватись планами та програмами. Це постійний процес, під час якого можуть з’являтися нові нетрадиційні напрямки і форми роботи.


2. Класне самоврядування, його аспекти


Класне самоврядування є конкретним видом діяльності дітей. Відповідаючи за окремі розділи роботи свого колективу, беручи участь у діяльності активу класу, комісій, у чергуванні, учні організовують своїх товаришів на виконання певних завдань, беруть участь у плануванні, контролюють і перевіряють один одного, організовують змагання, виховні заходи. Цю діяльність учнів можна назвати організаторською.

Усяка діяльність людини є поштовхом до розвитку, що дуже важливо. В організаторській роботі діти набувають низки навичок, умінь і знань. У них розвиваються певні моральні якості й формуються риси характеру.

У школі первинним колективом є клас. У ньому обираються відповідальні за розділами роботи й формуються таким чином органи самоврядування. Чим більше учнів активно працюють в органах самоврядування, тим більше вдосконалюється робота кожного з них, нагромаджується корисний досвід, складаються традиції. Самоврядування збільшує обов’язки, значно розширює права органів колективу класу.

Навколо окремих організаторів в класі складається актив, тому що їм поодинці не під силу виконувати певні обов’язки. Утім, водночас, поряд з ними, є багато дітей, що бажають прилучитися до роботи. Так, замість окремих уповноважених в класі створюються сектори, що поєднують групи учнів, які працюють в одній галузі, але з відомим розподілом обов’язків. Таким чином, кожен розділ роботи закріплюється за окремим відповідальним учнем, а складніші розділи – за кількома відповідальними. Тим самим вирішується відразу кілька педагогічних завдань:

  • по-перше, збільшується кількість організаторів в колективі, чим створюються можливості кращого виконання справи;

  • по-друге, досягається завантаження всіх чи більшості учнів суспільною роботою, і кожний набуває власного досвіду організатора.


Случайные файлы

Файл
133076.rtf
reformator.doc
77292-1.rtf
4681-1.rtf
9305-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.