Логістика розподілення (100608)

Посмотреть архив целиком












Тема: Логістика розподілення






1. Організація дистрибуції матеріалів та готової продукції. Традиційний і логістичний підходи до управління розподілом матеріалів і готової продукції


З погляду логістичного розуміння суті і змісту процесу дистриб`юції, функції, необхідні для ефективного розподілу, розділяють на три категорії: функції обміну, функції фізичного розподілу і допоміжні функції (функції забезпечення).

До функцій обміну відноситься широкий спектр дій, зв'язаних з купівлею-продажем, тобто необхідних для передачі власності.

Функції фізичного розподілу - це першоджерело того, що іменується логістикою. Основний зміст цієї діяльності — доставка потрібних продуктів у потрібне місце в потрібний час.

У категорію допоміжних функцій традиційно входять стандартизація, фінансування ринкових операцій, страхування від ризиків, а також інформаційне і наукове забезпечення маркетингу.

Реалізація функцій зв'язана з наступними поняттями:

1) Спеціалізація - це основний фактор ефективності розподілу. По суті, деякі фірми здатні привнести в логістичний процес ефект економії завдяки тому, що уміють виконувати важливі функції краще інших. І тому, навіть коли мова йде про головні функції розподілу, немає ніякої необхідності в тім, щоб ними займався кожен учасник каналу. Перевага одних перед іншими в окремих видах діяльності і складає економічну основу спеціалізації (поділу праці). Базові функції — приміром, транспортування — повинні виконуватися, незважаючи на те що якійсь фірмі вони обходяться занадто дорого. Ця проблема розв'яжеться, якщо дана фірма продасть свій транспортний підрозділ, а замість цього стане користуватися контрактними послугами спеціалізованого вантажоперевізника. У такий спосіб функція транспортування в розподільній мережі буде збережена. Спеціалізація утворить фундамент ефективного бізнесу.

На ринку логістичних послуг діє безліч різноманітних типів спеціалізованих фірм. Найбільш численну категорію складають компанії, що надають транспортні і складські послуги. Але крім них існують фірми, що спеціалізуються на вантажопереробці, посередницьких послугах у митних операціях, постачанні стандартних навантажувальних модулів (піддонів), дизайні упакування і т.д. За останні роки як на дріжджах виросла галузь допоміжних логістичних послуг, що складають фірми, що спеціалізуються на упакуванні по індивідуальних замовленнях, проведенні маркетингової кампанії стимулювання продажів, викупі товарів за пільговими цінами для перепродажу, наданні інших коштовних послуг з доданою вартістю. Економічний сенс існування таких фірм полягає в їхній здатності робити споживачам бажані послуги з більшою ефективністю, чим це могли б робити самі їхні партнери — основні учасники каналу розподілу.

Отже, в основі тенденції до перекладання частини або всіх логістичних операцій на плечи сторонніх фахівців лежать такі фактори, як економія за рахунок масштабів діяльності і накопичена компетентність. Спеціалізація, у свою чергу, є основою і найбільш ефективним механізмом забезпечення продуктового асортименту.

2) Асортимент. Типовий канал розподілу складається з безлічі незалежних компаній, чиї спільні і погоджені дії націлені на постачання належного асортименту продуктів і матеріалів у потрібне місце й у необхідний час. Розглянувши, як формується такий асортимент у роботі каналу розподілу, можна повною мірою оцінити значення логістичних зв'язків.

. Асортимент — це набір продуктів і послуг, створений і розміщений відповідно до потреб споживача. Процес створення і розміщення належного асортименту припускає, що зроблені продукти накопичуються у визначених стратегічно значимих пунктах маркетингового каналу, сортуються там, а потім поширюються серед інших пунктів збереження і використання. Стало бути, цей процес складається з трьох основних етапів:

- нагромадження продуктів (концентрації запасів),

- просування їх до споживача (додання продуктам споживчих властивостей),

- поширення.

3) Нагромадження запасів. Великі запаси одного або декількох продуктів накопичують в одному місці, щоб потім продати їх партією. Прикладом тому служить накопичувальний (консолідуючий) склад виробника. Великі відправлення продуктів, зроблених на різних заводах, надходять на такий накопичувальний склад. Після одержання замовлення від споживача з необхідних продуктів комплектують партію індивідуального асортименту. Така консолідована структура каналу розподілу скорочує загальне число необхідних угод, оскільки в споживача з'являється можливість подати єдине замовлення в накопичувальний склад, замість того щоб розміщати окремі замовлення на кожен продукт серед різних виробничих підприємств.

Альтернативна форма організації каналу припускає використання з тією же метою послуг галузевого дистриб'ютора або оптового торговця. Це дозволяє виробникам і роздрібним торговцям одержувати ті ж вигоди від консолідації, не виконуючи необхідні для цієї дії. Принцип, що лежить в основі нагромадження (концентрації) запасів, — мінімізація загального числа угод. При використанні фахівців кількість угод, потрібних для остаточного формування асортименту, скорочується

4) Просування до споживача. Цей процес зводиться до сортування і групування продуктів в унікальні партії відповідно до індивідуальних замовлень споживачів. У результаті кожна отримана партія продуктів повинна відповідати запитам споживача як по кількісному, так і по якісному складові. Часом виробники пропонують споживачам так називані змішані, або комбіновані, постачання по повній транзитній нормі (з повним завантаженням транспортних засобів), що дозволяють споживачам тримати мінімальні запаси продуктів, одержуваних від даного постачальника, і одночасно заощаджувати на транспортних витратах завдяки великому обсягові кожного вантажоперевезення.

Здатність фірми залучити і зацікавити споживачів є основою організації логістичної ланцюжка.

У сучасному бізнесі задача просування до споживача не обмежується сортуванням продуктів у стандартні набори. Найчастіше вона також містить у собі розробку індивідуального упакування, завдяки чому створюється унікальний продукт, призначений для продажу по особливих каналах. Ця тенденція одержує подальший розвиток з появою спеціальних великогабаритних упакувань, пристосованих до потреб практично всіх типів роздрібної торгівлі. Просуванню до споживача сприяє також такий сервіс з доданою вартістю, як установка особливих демонстраційних вітрин для стимулювання продажів. Подібні вітрини бувають різних видів і призначення: для сезонних розпродажів (наприклад, вітрина обгорткових і пакувальних матеріалів для святкових подарунків), для впровадження нового продукту, для ринкових тестів спробних моделей, для звичайного оформлення торговельних залів або для підтримки безлічі інших маркетингових заходів. Просування до споживача складає найважливіший етап процесу розподілу, на якому створюється додана вартість.

5) Поширення. Поширення — це заключний етап процесу розподілу, на якому індивідуальні позиції асортименту продуктів доставляються споживачам у зазначене місце призначення й у передбачений термін.

Отже, збутова або розподільна логістика – частина загальної логістичної системи, що забезпечує найбільш ефективну організацію розподілу виробленої продукції.

Відмінність логістики розподілу від традиційного збуту:

  1. підпорядкування управління матеріальними й інформаційними потоками цілям і задачам маркетингу;

  2. системний взаємозв'язок процесу розподілу з процесами виробництва і закупівель;

  3. системний взаємозв'язок усіх функцій усередині самого розподілу.

Задачі розподільної логістики на мікрорівні:

1) планування процесу реалізації;

2) організація одержання й обробки замовлення;

3) вибір рішення про упакування, про комплектацію і т.п.;

4) організація відвантаження продукції;

5) організація доставки і контроль за транспортуванням;

6) організація післяреалізаційного обслуговування.

Задачі розподільної логістики на макрорівні:

1) вибір схеми розподілу матеріального потоку;

2) визначення оптимальної кількості центрів розподілу;

3) визначення оптимального місця розташування розподільного центра (складу) на території, що обслуговується.


2. Логістичні посередники в дистрибуції, їх класифікація та функції


Сучасний бізнес з його високим рівнем спеціалізації, як правило, приводить до необхідності використання в розподільних каналах фірми логістичних посередників, що виконують різні функції.

Посередник — це фізична або юридична особа, що сприяє встановленню ділових зв'язків між виробниками продукції, продавцями цінних паперів, з одного боку, і споживачами — з іншої.

Посередниками в операціях фізичного розподілу є різні спеціалізовані транспортні, експедиторські, транспортно-експедиторські (логістичні) фірми, компанії фізичного розподілу, вантажні термінали і термінальні комплекси, вантажні розподільні центри, підприємства по сортуванню, упакуванню готової продукції, вантажопереробці та інші підприємства. Логістичні операції, що відносяться до фізичного розподілу, можуть виконуватися і торговельними посередниками.

Серед посередників у дистрибуції, що виконують підтримуючі функції, можна назвати підприємства й установи фінансового сервісу (банки, фінансові компанії, клірингові і розрахункові центри і компанії і т.п.), підприємства інформаційного сервісу (інформаційно-диспетчерські центри, обчислювальні центри колективного користування, підприємства зв'язку і телекомунікації і т.п.), страхові компанії, установи стандартизації, ліцензування і сертифікації і т. д.


Случайные файлы

Файл
111828.doc
13530.rtf
54033.doc
PROJECT.DOC
77419-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.