Відлига Хрущова (56877)

Посмотреть архив целиком

М.С. ХРУШОВ: ДВА КОЛЬОРИ ЧАСУ

(Урок-суд)



Тема: М.С.Хрущов: два ко­льори часу. «Відлига».


Мета: розкрити позитивні і не­гативні наслідки діяльності лідера КПРС і Радянської держави М.С.Хрущова, вчити давати харак­теристику історичного діяча, розви­вати навички дискутування. Вихо­вувати прагнення приносити людям користь і протистояти злу, вчити аналізувати і узагальнювати мате­ріал, давати свою оцінку явищам і процесам.


Форма уроку: урок-суд.


Обладнання: політична карта світу, порт­рет М.С. Хрущова, плакати з історії космонав­тики.


Література:

1. Алексей Аджубей. Крушение иллюзий. — М.: «Интербук», 1991.

2. Рой Медведєв. Н.С. Хрущев. Политическая био-графия. — М.:«Книга»,1990.

3. XX сьезд КПСС и его исторические реальности. Под общей ред. В.В. Журавяна. — М.: 1991.

4. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.П. Но­вітня історія України. — ч. II. — К.: «Генеза», 2001.

5. Давлетов О.Р., Комина В.Г., Мороко В.М. Все­світня історія, 1945-1997. — Запоріжжя: видавництво «Просвіта», 1997.


Хід заняття.


І. Вступне слово викладача. Швидко пробігають дні за днями, і кожен прожитий день стає історією. Хто ж творить історію? Чому одні люди скромно проживають життя і непомітно відходять у вічність, а інші залишаються у пам'яті нащадків (вдячній чи невдячній — це вже по заслугах) не лише на роки, а й на цілі століття.

Сьогодні ми поведемо мову про одного з таких історичних діячів СРСР, чия особиста діяльність вплинула не лише на долю радянсь­кого народу, а й на перебіг подій в Європі і навіть у світі — Микиту Сергійовича Хрущова. Влаштуємо своєрідний суд над його справа­ми, постараємось зрозуміти суть і наслідки його реформ, успіхи і невдачі у політиці. Спочатку пригадаємо:

а) Коли Хрущов займав найвищі партійні і урядові пости на Україні?

З 1938 по грудень 1949 — Перший секретар ЦК КП(б)У і Голова Ради Міністрів СРСР.

б) Коли він займав найвищі пости у СРСР?

З 1953 по жовтень 1964 — Пер­ший секретар ЦК КПРС і з 1958 — Голо­ва Ради Міністрів СРСР.

в) Який період в історії називають хрущовською «відлигою»?

1956—1961 рр.

г) Чому? Що це значить?

«Потепління» серед зими. Це час демократизації, лібералізації існуючої командно-адміністративної системи. А на­ступні всі кроки у зовнішній і внутрішній політиці розглянемо у вигляді судового засідання.

Завдання студентам (на дошці).

1. На основі виступів обвинувальної і захи­щаючої сторін зробити висновки і відповісти на питання.




«Основні напрями політики Хрущова»

Зміни в суспільно-політичній сфері

Основні заходи в реформу­ванні про­мисловості

Основні заходи у реформу-

ванні

сільського господар­ства

Суть соціальної політики

Результати

Пози­тивні

Нега­тивні

Пози­тивні

Нега­тивні

Пози­тивні

Нега­тивні

Пози­тивні

Нега­тивні










2. У чому проявлявся волюнтаризм та суб'є­ктивізм М.С. Хрущова?

3. Чому ми кажемо про суперечливий ха­рактер у розвитку культури в той час?


Сценарій суду.

Дійові особи:

суддя (веде судове засідання);

секретар суду (складає протокол);

народні засідателі;

державний обвинувач;

адвокат;

підсудний (М.С. Хрущов);

свідки;

експерти;

Всі інші студенти можуть з дозволу судді виступати як обвинувачі або захисники.


Прошу учасників судового засідання зай­няти свої місця і розпочати судове засідання.

Встати! Суд іде. Прошу сісти.



Суддя: (інформує про обвинувачення М.С. Хрущова).

Сьогодні слухається справа про одного з найвидатніших керівників Радянської дер­жави середини 50-х — середини 60-х років XX ст. — М.С. Хрущова.

М.С. Хрущов народився 17 квітня 1894 року у с. Калинівка Дмитрієвського повіту Курської губернії у селянській сім'ї. До 15 років найми­тував у поміщиків, а далі почалось робітниче життя на Україні — Донбасі, де у трудовій Юзовці працював слюсарем. У 1919 р. всту­пив до лав більшовицької партії. Під час гро­мадянської війни він — червоноармієць, голо­ва партосередку, політрук, комісар батальйону, інспектор політвідділу 9-ї Кубанської армії.

Після війни — знову на Рутченській копальні. Із серпня 1922 р. він — учень робітфаку при Юзівському гірничому технікумі, з 1923 р. — член Юзівського окружкому партії. З липня 1925 р. — на партійній роботі. У квітні 1928 р. за рекомендацією Л. Кагановича його заби­рають у Київ на посаду завідуючого орг­відділом Київського окружного партійного ко­мітету. У 1929—1931рр. — на навчанні у Мос­ковській Промисловій академії ім. Сталіна (теж допоміг Каганович).

У 1935 р. — він очолює уже Московську парторганізацію. У 1938—1949 рр. — І секре­тар ЦК КП(б)У. З 1953 по 1964 — 1 секретар КПРС і з 1958 по 1964 р. — Голова Раді Міністрів СРСР.


Прокурор: М.С.Хрущов обвинувачується у наступному:

1. У провалі спроб підняти сільське госпо­дарство (зокрема, у намаганні штучно впрова­дити кукурудзу на непідготовлених для цього ґрунтах і без урахування відповідних природ­но-кліматичних умов).

2. Різкому скороченні підсобного господар­ства колгоспників.

3. Падінні життєвого рівня населення з 1959 р.

4. Пограбуванні населення внаслідок гро­шової реформи 1961 р.

5. Урядових репресіях на Україні у 1930— 40-х рр.

6. Розриві з українською інтелігенцією, реп­ресіях щодо неї у 1960-х рр.

7. Карибській кризі 1961—1962 рр.

8. Берлінській кризі 1961 р.

9. Придушенні революції в Угорщині у 1956 р.

10. Погіршенні відносин з Китаєм.

11. Присвоєнні звання Героя Радянського Союзу керівникові Єгипту Г.А. Насеру, а також у Суецькій кризі.

12. Порушенні принципів колегіального ке­рівництва, прояві власного культу особи.

Секретар: Слово учню-експерту.

Студент-експерт: Удень свого 70-річчя (1964 р.) Хрущов порівняв власне життя з драбиною, підкреслюючи, що подолав її, не перестрибую­чи через «щаблі», виконуючи будь-яку справу.

Загалом, як свідчать факти, так воно й було. Разом з тим не слід забувати, що деякі «щаблі» йому допомагали долати впливові тогочасні керівники. Серед них варто назвати, насампе­ред, Л. Кагановича, який очолив ЦК КП(б)У у квітні 1925 р. Саме він, викликавши Хрущова у 1928 р. в Харків, запропонував йому посаду заступника завідуючого оргвідділом ЦК, моти­вуючи це тим, що в апараті ЦК дуже мало робіт­ників.

Так Хрущов вперше опинився у Києві.

Вступити у Московську промислову акаде­мію ім. Сталіна не міг, бо мало було стажу ке­рівної господарської роботи, але теж допоміг Каганович. Не закінчивши академії, Хрущова забирають на партійну роботу в Москву.

Вже у ті роки Сталін шанобливо ставився до Хрущова. Чому? Бо М.С.Хрущов беззасте­режно підтримував ту політичну лінію, яку по­ступово нав'язували партії і суспільству Сталін і його найближче оточення. У політичному до­робку М.С.Хрущова — енергійна боротьба з усякого роду опозиціонерами, багато з яких виступали не проти лінії партії, а проти Ста­лінського диктату. У 1920-і роки Хрущов підтри­мував Кагановича, а Сталін, який зміцнював свої позиції, спираючись головним чином на молоді сили партії, гнівно засуджував «нову опозицію», потім «правий ухил» в партії. Тоді М.С.Хрущов був «вірним учнем і соратником Сталіна».

У 1938 р. Хрущов — на Україні, на посаді І секретаря ЦК КП(б)У. У цей час політика «коренізації» остаточно зійшла нанівець. У шко­лах ведеться боротьба проти «буржуазно-на­ціоналістичного впливу на дітей» у національ­них школах. Поступово ліквідуються націо­нальні школи, здійснюється русифікація шкіл, чистка партії від «шкідників» і «ворогів наро­ду». Серед жертв репресій можна назвати таких партійних і державних діячів, як Попов, Любченко, Затонський, Сухомлинь, Хатаєвич, Квірінг, Демченко, Савицький, Якір, Вегер, Ку­лик, Саркісов, Клименко, Строганов, Чернявський та ін., майже весь керівний склад КПЗУ. Згадуючи пізніше про свої враження після при­їзду в Україну, Хрущов зазначив: «Партійне ке­рівництво було майже повністю розгромлено. Нам довелося починати з нуля». У лютому 1938 у Київ приїжджав тодішній нарком внутрішніх справ М.І.Єжов. Наркомом внутрішніх справ України був призначений О.І.Успенський, після чого «розпочався на Україні справжній розг­ром ворожих міст». Єжов на оперативній на­раді дав вказівку: на Україні потрібно розстрі­ляти ще ЗО тисяч «ворогів народу». Хрущов зак­ликав на XVIII з'їзді ВКП(б) до нещадності зни­щення ворогів, усіх «підлих шпигунів любченків, хвильових, затонських та інших нечистей». Май­же всі репресовані засуджувались до найви­щої міри покарання.

В той час, коли голова НКВС на Україні (Ус­пенський) керував боротьбою з «ворогами народу», було викрито «замах» на самого Хру­щова. Отже, він, як і інші представники ста­лінського оточення, повинен нести відпові­дальність за всі викривлення і злочини, які вчинив Сталін. Ряд справ діячів, приречених у роки терору на смерть, вже у період «відлиги» були вилучені з архівів О.І.Серовим, — роби­лося це за прямою вказівкою Хрущова: адже на них стояв і його підпис.


Случайные файлы

Файл
referat.doc
ref-14136.doc
I8051INS.DOC
49499.rtf
29082-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.