Глобальні інформаційні мережі (50084)

Посмотреть архив целиком

ОСНОВИ РОБОТИ В ОС UNIX


Операційна система - це набір програм, який керує комп'ютером, здійснює зв'язок між користувачем і комп'ютером, і забезпечує користувача інструментальними засобами для виконання необхідної роботи.

Операційна система UNIX - це багатокористувачева система із розділенням часу. Вона складається з 4-х основних компонентів:

  • ядро - програма, яка координирує внутрішні функції комп'ютера (такі, як розміщення системних ресурсів); ядро працює невидимо від користувача;

  • shell - программа, яка здійснює зв'язок між користувачем і ядром, інтерпретуючи і виконуючи команди користувача; вона читає ввід і видає повідомлення, забезпечуючи інтерактивність системи;

  • команди - імена програм, які комп'ютер має виконати; пакети програм називаються інструментальними засобами; система UNIX забезпечує інструментальні засоби для створення та зміни тексту, написання програм, створення інструментарія програмного забезпечення, обміну інформацією з іншими користувачами за допомогою комп'ютера;

  • файлова система - набір всіх файлів на комп'ютері; дозволяє користувачу зберігати і легко знаходити інформацію.

Робота в UNIX починається з реєстрації в системі, яка складається з двох операцій вводу імені користувача (Login) і пароля (Password):

Login: ki-4

Password: ...

$

Якщо реєстраційне ім'я і пароль допустимі в системі UNIX, то система виведе поточну інформацію і підказку команди. Якщо ж при вході в систему буде зроблена помилка вводу імені або пароля, UNIX виведе повідомлення:

Login incorrect

Після цього можна спробувати ввійти в систему ще раз.

ФОРМАТ КОМАНДИ

Більшість команд UNIX мають наступний формат:

$ команда ключі параметри

Спочатку записується ім'я команди, після нього - ключі і параметри. Параметрами, як правило, є імена файлів. Всі ключі починаються з дефіса. Наприклад, наступна команда означає: "Виконати команду ls з ключом -l для файла a.out "

$ ls -l a.out

Імена команд майже завжди записуються рядковими літерами, ключі, як правило, складаються з однієї літери. На відміну від багатьох інших операційних систем в UNIX враховується різниця між рядковими і прописними літерами.

Якщо необхідно задати два або більше однолітерних ключа, більшість команд дозволяє їх об'єднувати. Наприклад, дві наступні команди ідентичні:

% ls -la a.out

% ls -l -a a.out

Деякі ключі вимагають наявності параметра. В цьому випадку параметр дається після ключа, в цьому випадку останній неможна об'єднувати з іншим ключем.

Існують також команди, які не відповідають цим параметрам, наприклад команда tar, але вони розглядаються окремо.

ОСНОВНІ КОМАНДИ

Нижче наведено перелік основних команд ОС UNIX.


logout

Завершити сеанс роботи з UNIX.

exit

То саме, що і logout

ls

Вивести перелік файлів, що знаходяться в біжучій директорії

rm файли

Знищити один або декілька файлів (знищені файли в UNIX не відновлюються)

mv старе_ім'я нове_ім'я

Переіменувати (перемістити) файл з старе_ім'я в нове_ім'я

cp файл1 файл2

Копіювати файл1 в новий файл з іменем файл2

more файл

Вивести текстовий файл на екран в посторінковому режимі. Дозволяє переглядати файл тільки в прямому напрямку

less файл

Вивести текстовий файл на екран в посторінковому режимі. Ця команда дозволяє переглядати файл як в прямому, так і в зворотньому напрямку

pwd

Показати біжучу директорію

cd директорія

Змінити біжучу директорію

mkdir директорія

Створити нову пусту директорію

rmdir директорія

Знищити директорію. Ця директорія повинна бути пустою

man команда

Вивести на екран довідку ОС UNIX за вибраною командою

tar

Використовуються для роботи з архівами файлів

joe

Потужний текстовий редактор


СТРУКТУРА ДИРЕКТОРІЙ

Файлова система UNIX має ієрархічну структуру; найчастіше вона описується у вигляді дерева. Вершина цього дерева - це директорія root. Вона позначається за допомогою /. Всі інші директорії і файли беруть свій початок від директорії root.

Один зі шляхів з root веде у ваш власну директорію. Ви можете організовувати і зберігати інформацію у вашій власній ієрархії директорій і файлів. Інші шляхи ведуть до системних директорій і доступні всім користувачам. Щоб отримати перелік усіх директорій і файлів у директорії root, введіть командний рядок:

$ ls -l

Для того, щоб пересуватися по файловій структурі, можна використовувати імена шляхів. Наприклад, для того, щоб переміститися в директорію /usr/bin, потрібно ввести наступний командний рядок:

$ cd /usr/bin


ОСНОВНІ ДИРЕКТОРІЇ СИСТЕМИ UNIX

/

директорія root;

/dev

містить спеціальні файли, що представляють периферійні пристрої, такі як консоль (console) або прінтер (lp)

/etc

містить файли конфігурації і бази даних

/home

домашні директорії користувачів

/tmp

містить тимчасові файли, наприклад, буфери для редагування файлу

/var

піддерево для змінюваних файлів (наприклад, файлів реєстрації)

/usr

містить інші директорії, наприклад, bin, lib

/usr/bin

містить виконувані програми (наприклад: cat, grep, date, mkdir, login, who)

/usr/lib

містить бібліотеки для програм і мов програмування


ПОРЯДОК РОБОТИ

  1. На панелі задач Windows вибрати Start-> Run.

  2. Ввести команду: telnet svm-070





  1. Зареєструватись в ОС UNIX.

  2. Ознайомитись з довідковою інформацію по наведених в теоретичній частині командах ОС UNIX (використовуючи команду man).

  3. Навчитись працювати з командами ОС UNIX: створювати та знищувати директорії, створювати, копіювати, переіменовувати, переглядати, архівувати та знищувати файли (всі експерименти проводити в окремій особистій директорії).

  4. Вийти з системи.

ЗМІСТ ЗВІТУ

  1. Назва та мета виконання лабораторної роботи.

  2. Опис процедури реєстрації в системі ОС UNIX.

  3. Опис основних команд ОС UNIX.

  4. Формати запуску команд ls, rm та список головних ключів.

  5. Формати запуску команди архіватора tar для архівування та розархівування файлів із стисненням та без стиснення.

  6. Висновки.


ВІДДАЛЕНИЙ ТЕРМІНАЛ TELNET


Віддалений доступ - це робота на віддаленому комп'ютері в режимі, коли локальний комп'ютер емулює термінал віддаленого комп'ютера, тобто можна робити все (або майже все), що можна робити із звичайного терміналу цієї машини.

Почати сеанс віддаленого доступу можна в UNIX, потрібно задати команду telnet і вказати ім'я машини, з якою треба працювати. Якщо опустити номер порта, то локальний комп'ютер за замовчуванням емулює термінал віддаленої машини і користувач входить в систему як звичайно. Вказування номера порта дозволяє зв'язуватись з нестандартними серверами, інтерфейсами.

Тelnet - протокол емуляції термінала, що забезпечує підтримку віддаленого доступу в Internet та Intranet. Тelnet - так само назвається програма в UNIX, яка обслуговує ці сеанси роботи. Тelnet має і свій власний набір команд, які керують власне цією програмою, тобто сеансом зв'язку, його параметрами, відкриттям нових, закриттям відкритих і т.ін. Ці команди подаються з командного режиму telnet, в який можна перейти, натиснувши так звану escape-послідовність клавіш, яка повідомляється при досягненні віддаленої машини.

Сеанс забезпечується сумісною роботою програмного забезпечення віддаленої і локальної ЕОМ. Прикладна програма складається з двох компонентів, що взаємодіють між собою: програми-клієнта, що виконується на комп'ютері, з якого виконується запит на обслуговування, і програми-серевера, яка виконується на комп'ютері, що надає таку послугу. Мережа, яка реалізує засоби протоколів TCP або UDP, є середовищем, через яку ці програмні модулі взаємодіють між собою.

Після набору команди telnet, програма-клієнт локальної системи повинна:

  • встановити мережне з'єднання із сервером за допомогою протоколу TCP;

  • прийняти від користувача вхідні дані в бідь-якій зручній формі;

  • перетворити ці дані в стандартний формат і відправити їх серверу;

  • прийняти від сервера вихідні дані в стандартному форматі;

  • переформатувати отримані вихідні дані для відображення на екрані локального термінала.

Програма-сервер виконується на комп'ютері, який надає послугу; якщо програма-сервер не працює, послуга недоступна. Якщо програма-сервер готова приймати запити, то вона виконує наступні дії:

  • інформує мережне програмне забезпечення про те, що вона готова до встановлення з'єднання;

  • очікує запиту в стандартному форматі;

  • обслуговує цей запит;

  • відправляє результати назад програмі-клієнту в стандартному форматі;

  • очікує на наступний запит.

КОМАНДНИЙ РЕЖИМ ПРОГРАМИ TELNET

Для переходу в командний режим програми telnet необхідно ввести escape-символ. За замовчуванням в якості escape-символа використовується комбінація '^]'. Крім того, в командний режим можна ввійти щляхом запуску telnet без вказання імені комп'ютера. При цьому з'явиться запрошення

telnet>

що означає, що telnet очікує вводу команди.

До основних команд програми telnet відносяться:



open ім'я

намагається встановити з'єднання з вказаним комп'ютером. Необхідно вказати ім'я або адресу потрібного комп'ютера; в більшості реалізацій telnet система запитує ім'я комп'ютера, якщо воно не вказане; слід пам'ятати, що перед відкриттям нового з'єднання необхідно закрити існуюче (командою close)

close

завершує (розриває) з'єднання, яке існує або створюється; автоматично від'єднує користувача від віддаленої системи і допомагає вийти з програми, якщо при її запуску було вказане ім'я віддаленого комп'ютера

set echo

вмикає або вимикає локальне ехо (ехо-відображення - це режим, коли символи, що вводить користувач, з'являються на екрані локального терміналу); як правило, віддалений комп'ютер повинен після отримання символа передати його назад на локальний термінал - цей процес називається "дистанційне ехо", він служить для забезпечення більшої надійності (користувач знає, що віддалена система отримує символи, які вводяться без помилок); "локальне ехо" означає, що локальний комп'ютер (в даному випадку telnet-клієнт) сам відображає введені символи на екрані

set escape символ

об'являє вказаний символ escape-символом; використовується, як правило, при виконанні транзитних з'єднань для розрізнення escape-символів на кожному етапі з'єднання

quit

вихід із програми telnet

Enter

не вводячи ніякої команди, а тільки натискаючи клавішу [Enter] (пустий рядок в командному режимі) користувач повертається із командного режиму в сеанс на віддаленому комп'ютері


ПОРЯДОК РОБОТИ

  1. На панелі задач Windows вибрати Start-> Run і ввести команду: telnet svm-070.

  2. Зареєструватись в ОС UNIX.

  3. Ознайомитись з довідковою інформацію по команді telnet (використовуючи команду man).

  4. В ОС UNIX запустити програму telnet.

  5. Дослідити роботу програми в командному режимі і в режимі сеансу на віддаленому комп'ютері (в якості віддаленого комп'ютера можна використати svm-070).

  6. Вийти з програми telnet і з системи.

ЗМІСТ ЗВІТУ

  1. Назва та мета виконання лабораторної роботи.

  2. Призначення та компоненти програми telnet.

  3. Режими роботи програми telnet.

  4. Опис основних команд програми telnet.

  5. Висновки.


РОБОТА З ПРОТОКОЛОМ FTP


FTP розшифровується як "протокол передачі файлів" (File Transfer Protocol). Це один з базових протоколів Інтернету, що розроблені для обміну інформацією. На відміну від HTTP, який служить переважно для передачі web-текстів і зображень, FTP застосовується для обміну довільними файлами, переважно великого розміру. Окрім того, FTP є зручним для "навігації" по каталогах віддаленого комп'ютера і для доступу до великої, розгалуженої файлової структури. Доступ до файлів на віддаленому комп'ютері за протоколом FTP здійснюється за допомогою програм, що називаються FTP-клієнтами (в якості найпростішого FTP-клієнта можна використати www браузер, наприклад Opera, Mozilla або Microsoft Internet Explorer).

Практично всі сучасні операційні системи містять FTP-клієнт для роботи у командному рядку, який так і пишеться "ftp".

ЩО ТАКЕ FTP-САЙТ

FTP-сайт (або FTP-сервер) – це комп'ютер в мережі Інтернет, на якому запущена відповідна програма, що надає доступ до файлів і каталогів у цьому комп'ютері за протоколом FTP. FTP-сайт загального доступу (по-англійськи anonymous FTP site) відрізняється тим, що на ньому організовано спеціальне піддерево каталогів, доступ до якого надається будь-кому. Зазвичай на таких сайтах зберігають файли, що представляють інтерес для багатьох людей, - безкоштовне програмне забезпечення, тексти, картинки, звукові файли і інше, тому такі сайти називають також FTP-архівами. Об'єм інформації, що надається сайтами загального доступу, величезний: тільки українські та російські сайти містять більше 100000 гігабайт.

Основна відмінність між FTP-сайтом і HTTP-сайтом полягає в тому, що HTTP сайт - це фасад палацу, а FTP сайт - це прості складські приміщення. Також швидкість завантаження з FTP, зазвичай є вищою, ніж завантаження за допомогою HTTP.

Більшість FTP-сайтів мають чіткий ліміт кількості одночасно підключених користувачів. У разі перевантаженості сайту слід або зайти пізніше або спробувати знайти "дзеркало" сайту - інший сайт, що містить точну копію вмісту оригінального сайту. Такі дзеркала, як правило, розміщуються в різних частинах світу, для економії міжконтинентального трафіку. Отже, якщо є можливість працювати з сайтом що знаходиться в Україні або в Росії, то краще так і поступити, це гарантує істотне збільшення швидкості роботи.

Інформація в FTP-архівах поділяється на три категорії:
  • захищена інформація, режим доступу до якої визнається її власником і надається за спеціальною угодою із споживачем; до цього виду ресурсів відносяться комерційні архіви, закриті національні та міжнародні некомерційні ресурси, приватна некомерційна інформація із спеціальними режимами доступу;


Случайные файлы

Файл
selinger.doc
117616.rtf
145636.doc
79369.rtf
78996.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.