Процеси взаємодії звуків між собою. Словники української мови (42084)

Посмотреть архив целиком

1. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження, спрощення у групах приголосних. Відбиття цих явищ на письмі


Звуки зреалізовують себе, сполучаючись з іншими звуками, у результаті чого виникає уподібнення одного звука до іншого, розподібнення, вставляння і випадання, чергування і злиття звуків. Це певною мірою нагадує хвилювання моря, коли одна хвиля, наздогнавши попередню, покриває її, — і так твориться заспокійливо-бентежна чи громова музика моря (І.Фаріон).

Сучасні школярі – це мобільні мовні особистості. У справах виявляють ініціативу, впевненість, прагнення до спілкування. Однак диктанти “рясніють„ словами київски, україньці, посьпіхом, творчісьтю, блищий, зупинеться, вітпочити, піттримка, с татом. Чим зумовлені такі помилки? Як на вимову сумнівного звука впливають звуки, що знаходяться поряд? Обговоріть цю проблему у класі.

Прочитайте і запишіть наведені вище слова правильно. Перевірте написання і звучання за орфографічним і орфоепічним словниками. З тлумачного словника і словника лінгвістичних термінів випишіть словникову статтю до слова асиміляція.

Запишіть фонетичною транскрипцією подані слова: з татом, з животиком, з широкою посмішкою, з сіллю. Які особливості вимови перших двлх звуків?

Перед кожним словом вжито один і той самий прийменник. Значення його не міняється, але звучить він кожного разу по-іншому: фонема /з/ передається звуками [с], [ж], [ш], [с']. Чому?

Отже, на артикуляцію /з/ впливають сусідні, наступні звуки. Як наслідок, наступні звуки підпорядковують звук [з] повністю або частково, зробивши глухим, м'яким або шиплячим. Таке явище називається асиміляцією (assimilatio – уподібнення).

Прочитайте. Які терміни в тексті для вас нові? З'ясуйте їх значення за словниками. Складіть план статті у вигляді запитань.

Звуки, взаємодіючи у мовному потоці з іншими звуками, пристосовуються до інших. Наприклад, у слові зозуля звук [з] перед наступним [у] огублюється. Коли поряд стоять звуки однієї групи – обидва голосні або обидва приголосні, один із них, попередній у вимові може уподібнюватися до наступного. Наприклад: у слові [проз'ба] глухий [с'] перед дзвінким [б] одзвінчується, перетворюючись на дзвінкий [з'].

Асиміляція приголосних — поширене явище в українській мові.

Протилежним за наслідком є фонетичне явище, яке називається дисиміляцією (від лат. dissimilis – несхожий), коли при взаємодії однакових звуків один з них втрачає які-небудь спільні ознаки.

Прикладами таких слів є рушник, рушниця, сердешний, мірошник, соняшник, вищий, кращий, срібло, хто.

Наприклад слово кращий утворювалося так: [красший] - [крашший] - [крашчий].


Таблиця. Види асиміляції звуків

за напрямком

регресивна (якщо наступний звук уподібнює собі попередній)

прогресивна (якщо попередній звук уподібнює собі наступний)

за суміжністю

контактна (звуки стоять поряд)

дистантна (звуки знаходяться поряд, але в різних словах)

за характером

за дзвінкістю, глухістю, м’якістю, місцем творення, способом творення


Прочитайте текст. Поміркуйте, як у вірші М.Вінграновського “Звичайна собі мить” фонеми /з/, /с/, /ц′/ створюють картину, зіткану із серпанку і напоєну росами й дощами.

Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.

На росах і дощах настояний бузок.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином

а післязавтра – казкою казок .

Випишіть слова і сполучення прийменника зі словами, в яких фонема /з/ реалізувалася б у звуках [з] і [с]. Поясніть це фонетичне явище, керуючись довідкою.

Випишіть з у віршів Миколи Вінграновського інші вияви стилістичних особливостей приголосних звуків.

Довідка

В українській мові поширене регресивне уподібнення (асиміляція) глухих приголосних до дзвінких. Це виникає, коли наступний дзвінкий впливає на попередній глухий і викликає зміну його на відповідний йому дзвінкий: Великдень — Вели[ґд]ень, отже — о[дж]е, айсберг — ай[зб]ерг, боротьба [бород'ба], просьба [проз'ба], хоч би [ходжби].

Дзвінкі приголосні стійкіші, в українській мові не втрачають своєї дзвінкості, тобто не оглушуються: [дуб], [мед], [стежка], [дудка].

Відомо лише про зміну дзвінкого [г] в окремих словах: легко [лехко], вогко [вохко], кігті [кіхті], нігті [ніхті], дьогтю [дохту].

Оглушується прийменник і префікс з у позиції перед глухим нешиплячим приголосним: зц [сц']ідити, зс[с:]унути, з п[сп]оля. Наслідки такої асиміляції закріплені в орфографічному правилі: перед к, п, т, х, ф вживається префікс с: сказати, спитати, стиха, схилити, сфотографувати.

Прочитайте слова, дотримуючись норм вимови. З’ясуйте, як вимовляються звукосполучення, позначені підкресленими буквами. Перевірте за орфоепічним словником.

вокзал, анекдот, просьба, боротьба, вогко, полегкість, перемогти, полегшення, підбігти, допомогти.

Примітка: Коли приголосний звук чується невиразно і виникає сумнів, яку букву писати, треба так змінити слово або дібрати до нього таке споріднене, щоб після сумнівного приголосного був голосний або такий приголосний, який не викликає зміни попереднього звука.

Наприклад, пишемо легко, нігті, кісьба, молотьба, подружка, бо легенько, ніготь, косити, молотити, дружба. Якщо написання слова не можна перевірити таким чином (наприклад, вогко, призьба), слід звернутися до орфографічного словника.

Прочитайте і запишіть текст, поставивши розділові знаки. Визначіть його стильову приналежність. Про кого йдеться у тексті? Чи відомі вам праці цього вченого? В якому закладі навчався Іван Андрійович Зязюн? Як називається цей заклад тепер? Що, на вашу думку, впливає на становлення кожної особистості? Що і хто вплинув на ваш професійний вибір бути філологом, учителем української мови і літератури?

Підкресліть слова, в яких прослідковуються явища уподібнення приголосних.

Талановиті сільські вчителі навчали малого Івана досконало володіти “красивим, еластичним, вишукано інтелігентним українським мовленням”. А в юності успішному становленню Івана Зязюна як філософа і педагога сприяли наукові діалоги з викладачами Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Своєю повагою до студентів лекторською майстерністю вмілим доторкуванням філософської проблематики до всіх життєвих сфер відданістю ідеї чесністю і порядністю щирістю людяністю інтелігентністю добротворністю яскраві особистості виховували відчуття величі світової філософії закладали основи естетико-інтелектуальної культури й естетичного саморозвитку і спонукали до наполегливої естетико-педагогічної діяльності. То ж педагогічна робота стала для нього справжнім мистецтвом за допомогою якого молодому викладачеві І.Зязюну “вдавалося входити у внутрішній світ студентів і переживати з ними дивні катарсистичні стани” (Л.Мацько, О.Семеног).

Зверніть увагу на слова, в яких наступний приголосний є м'яким звуком. Запишіть такі слова у фонетичній транскрипції.

Унаслідок впливу наступного приголосного м'якого звука попередні тверді передньоязикові звуки [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] перетворюються на м'які: [д' ], [т' ], [з' ], [с' ], [дз' ], [ц' ], [л' ], [н' ].

Результат асиміляції приголосних за м'якістю на письмі не позначається. Не відбувається така асиміляція на межі морфем: відліт, схід, підніс.

Прочитайте слова уголос. Назвіть приголосні, що змінилися внаслідок асиміляції (уподібнення) звуків. При потребі скористатйтеся довідкою.

Складіть усний твір-мініатюру, використовуючи подані слова.

пісня, міцні, рясніти, спільні, безпечний, Наталці, листя, журишся, з чаєм, двадцять у книжці, ворітця.

Довідка

В українській мові поширене регресивне уподібнення (асиміляція) приголосних місцем і способом творення.

Варто запам’ятати типові асиміляційні групи приголосних:

Під впливом наступного шиплячого [ж], [ч], [ш] попередній свистячий [з], [ц], [с] змінюється на шиплячий:

зшити — [ш:]ити; вивізши — виві[жш]и; вирісши — вирі[ш:]и; зжовкнути — [ж:]овкнути; безчесний — бе[жч]есний; з джерела — [ждж]ерела;

Під впливом наступного свистячого [з], [ц], [с] попередній шиплячий [ж], [ч], [ш] змінюється на свистячий:

книжці — кни- [з'ц']і; комашці — кома [с'ц']і; дочці — до[ц':]і; грієшся — гріє[с':]а; мучся — му- [ц'с']а;

Під впливом наступного – африкати або проривний змінюється на африкату шиплячу або свистячу: квітчати — кві[ч:]ати, коротший — коро[чш]ий;

коритце — кори[ц:]е; у клітці — у клі[ц:]і; бутси — бу[ц]и.

Прочитайте слова, дотримуючись норм вимови. З’ясуйте, як вимовляються звукосполучення, позначені підкресленими буквами.

Вітчизна, коротший, відчинити;

безчинство, безчесність, зчинити, розчинний, зчищений, безшумний, розшифровка, розжалувати, масштаб, принісши; відважуєшся, з’являєшся, дізнаєшся;

розсудливий, безсмертя, розсекречування, безсистемний, безсилий, розсунути, зсипати, безцеремонний;

починається, збираються, змінюється, сподівається, радяться;

майбутній, мужність, щодня, передмістя, переслідувати, наодинці.

Швейцарський мовознавець Ф. де Соссюр наголошує на особливій потребі вивчення звуків у мовленнєвому ланцюжку, бо саме в цьому виявляється національна своєрідність мелодики слова. Кожний регіон України, кожне місто має особливу звукову ауру, що в цілому складає звуковий образ держави.


Случайные файлы

Файл
romenu teise.doc
129785.rtf
9970.rtf
referat.doc
118172.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.