Державне конституційне право зарубіжних країн (27305)

Посмотреть архив целиком


Державне конституційне право зарубіжних країн


Тема №1

Предмет, метод, джерела ( державного ) конституційного права зарубіжних країн


  1. Поняття конституції, предмет

  2. Метод

  3. Джерела КП

  4. Види і форми конституції. Функції конституції.


-1-

Конституція ( від. Лат. «конституціо» - устрій, установа. Установлення)

Причини прийняття Конституції:

  • обмеження влади монарха;

  • встановлення особливого права;


Перші конституції регулювали:

  1. Основи устрою держави ( зявились перші виборчі органи).

  2. Закріплення і гарантованість важливих прав людини ( громадянські права ).

  3. Предмет ДПЗК – це система правових норм, які регулюють засади устрою суспільства, держави і статус людини в них, а також відносини повязані з участю населення в здійсненні публічної влади.


-2-


Методи галузі: Методи науки:

  1. Метод дозволу. 1. Порівняльно - правовий

  2. Метод обовязку. 2. структурний ( функціональний аналіз )

  3. Метод заборони.


Норми КПЗК, їх класифікація:

I. Юридична сила:

1. Найвища юридична сила – норми Конституції, норми судових органів, які здійснюють конституційний контроль. Закони конституційного значення, підзаконні акти, які регулюють діяльність державних органів.


II. По способу впливу:

  1. Регулятивні.

  2. Охоронні.


III. За характером припису:

  1. Дозволяють

  2. Забовязуючі.

  3. Забороняючі.


IV. За характером регулювання:

  1. Матеріальні.

  2. процесуальні ( мало )



V. За дією у часі:

1. Постійні.

2. Тимчасові.

3. Надзвичайні.


VI. За способом викладення:

  1. Пряме.

  2. Відсильні

  3. Бланкетні.


Принципи КП:

Загальні принципи:

  1. Народний суверентет

  2. Принципи поділу влади.

  3. представницьке правління.

  4. Природний характер права і свобод.


Спеціальні принципи:

  1. Недоторканість суддів.


-3-

Джерела – це зовнішнє закріплення і зовнішнє вираження норм КП:

Джерела:

1. Нормативно – правові акти:

- Конституції;

- Закони ( про вибори )

- Кодекси;

- Галузеві закони;

- Договори ( угоди )

А) міждународні.

Б) внутрішньодержавні .

- Нормативні акти вищих органів виконавчої влади;

- Акти органів конституційного контролю;

- Регламенти парламентів;

- Акти органів місцевого самоврядування.


  1. Правові звичаї – це ніде офіційно не зафіксовані правила поведінки, які застосовуються на протязі значного часу і санкціоновані державою.

  • наявність уряду;

  • голова партії переможця, керує створення уряду.

  • Обовязки монарха погоджується рішенням двох палат парламента.


  1. Судові прецинденти ( в англо – саксонській правова система ) – рішення вищих судових органів по питанням не врегульованих правом.

  2. Доктринальні положення – офіційно опубліковані думки, судження вчених – юристів.

  3. Релігіозні джерела ( мусульманські держави )


Дія КП: у 3 вимірах, але є особливості:

  1. У часі:

  • Починає діяти вказано в Конституції.

  • Момент закінчення дії, вказано в перехідному положенні.

  • Зворотня сила відсутня, але питання з громадянства мають зворотню силу.

  1. У просторі:

  • Конституційні норми діють на всій території держави ( повітряний простір – 21 км.)

  • Норми можуть діяти в окреих регіонах.

  • Екстириторіальна дія, норми конституційного права діють на громадян України, де б вони не були.


  1. По колу осіб:

  • по відношенню до своїх громадян, а також до інших осіб.



-4-

1. Юридична Констиуція – система правових норм.

2. Фактична Конституція – система суспільних відносин ( Конституційний устрій)

Юридична Конституція використовується в 2-х значеннях:

Види:

  1. Матеріальному – це система пр. норм, які регулюють.

  2. Формальному – це нормативний акт, який має таку ж назву.


Форми Конституції:

  1. Писана ( розуміється як 1 акт або декілька актів. Кількість цих актів чітко визначена ) Наприклад – Швеція – 4 акти!

  2. Неписані ( складаються з необмеженої кількості джерел, які не можна визначити).


Функції Конституції:

  1. Юридична функція – полягає в тому, що конституція – це головне джерело всіх галузей права, визначає розвтиток всіх галузей права.

  2. Політична функція - Конституція встановлює засади організації публічної влади.

  3. Ідеолгогічна функція – в Констуції сформована кінцева мета.


Зміст Констиції:

  1. Правове становище людини і громадянина.

  2. Конституція закріплює державний устрій.





Тема №2

Конституційно – правовий статус людини і громадянина


План:

  1. Зміст інституту Конституційного права .

  2. Конституційне право і Конституційні свободи і принципи їх закріплення. Види прав і свобод.

  3. Конституційні обовязки.

  4. Громадянство і режим іноземців.












-1-

Зміст інституту Конституційного права:

  1. Права і свободи і обовязки

  2. Принципи і способи формолювання прав і свобод.

  3. Конституційна правосубєктність фізичних осіб.

  4. Громадянство і режим іноземців.

  5. Конституція гарантує права і свободи.


-2-

Констиуційні права і свободи – це визначенні Конституцією найважливіші можливості фіз. Особи по досягненні своїх інтересів в межах визначених Констиуцією або законами.

Два способи закріплення прав і свобод:

  1. Позитивний – контитуція гарантує чи встановлює, що субєкт володіє певним правом ( має право «може»).

  2. Негативний – являє собою конституційну заборону для будь – якого субєкта порушити або обмежити певне право.


Принципи правового статусу:

  1. Для демократичних держава:

  1. природне походження прав і свобод.

  2. Рівноправність.

  3. Принципи верховенства міжнародного права.


  1. Для соціолістичних держав:

  1. Класовий підхід до закріплення прав і свобод.

  2. Відповідність прав і свобод будівництву соціалізма.


  1. Мусульманським державам:

  1. Принципи ісламу.

  2. Особливість закріплення прав і свобод в Констиуціїє те що вони не є вичерпним.




-3-

Обовязки – це найважливіші повинності, які підлягають виконанню в межах встановлених Конституцією або іншими законами.


Харктерними рисами є :

  1. Конституційні обовязки встановлюються виключно Конституцією або виключно законами.

  2. Перелік обовязків завжди є вичерпним.

  3. Обовязок в порівняні з правом і свободами є значно меншими.

  4. Кожному обовязку є юридична відповідальність за не виконання конституційного обовязку.



-4-

Громадянин, відомий в древньому Римі, зустрічається в Біблії, в період феодалізму виник термін «піданний».

Зміст громадянства:

  1. правовий стан особи, виражається в індивідуальному юридичному оформленні громадянства.

  2. Постіний характер громадянства.

  3. Громадянство – це двохстороній звязок між державою і фіз. Особою ( виражається в права і обовязок і відповідальність ).

  4. Розповсюдження на громадянина суверенної влади країни, де б він не знаходився.


Громадянство – це постійний політико – правовий звязок між людиною і державою, що виражається у сутності їх взаємин прав, обовязків і відповідальності.


Інститут громадянства має 3 види норм:

  1. Норми регулюють порядок набуття громадянства.

  2. Норми регулюють право припинення громадянства.

  3. Норми регулюють право розгляду справ з питань громадянства.


Набуття громадянства, підстави:

  1. Філіація – за народження, визначається 2 принципи:

  • право крові ( якого громадянство батьки)

  • право грунту ( на території якої держави народився)

  1. Натуралізація – набуття громадянства за законом, який діє в цій країні, шляхом прийняття і видачі індивідуального акта; може натуріалізуватися лише повнолітня особа, письмова заява, готовність відмовитись від іншого громадянства, знання державної мови, мінімальний строк проживання, відсутність певних хвороб, наявність законних засобів існування. Внаслідок правонаступництва держави.

  2. Оптація ( вибір ).

  3. Відновлення громадянства.

  4. Репатріація – групове надання громадянства.

  5. Дароване громадянство за особливі заслуги.

  6. Усиновлення.


Підстави припинення громадянства:

  1. Добровільна відмова.

  2. Позбавлення громадянства, може позбавити лише набутого громадянства.

  3. Автоматична втрата громадянства.


Режим іноземця ( є в демократичних країнах, крім КНР і Туркміністан ).

  1. Національний режим іноземці = до громадян за деякими виключенями).

  2. Режим найбільшого благосприйняття ( встановлюється лише до деяких категорій іноземців, лише до тих коли ін. країна встановлює такий режим).

  3. Спеціальний режим.






Лекція №3

Гарантії прав і свобод громадян


Случайные файлы

Файл
12710-1.rtf
183117.rtf
28968.rtf
46434.rtf
30473.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.