Практичні рекомендації з дисципліни "Інженерні вишукування" (25065)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Національний транспортний університет

Кафедра проектування доріг












Методичні вказівки

Практичні рекомендації з дисципліни “інженерні вишукування”













Київ НТУ 2009


Інженерні вишукування – комплексна дисципліна, яка вивчає такі види інженерних вишукувань як економічні, екологічні, архітектурно – містобудівні, геодезичні, геологічні, гідрометричні, меліоративні, транспортні, розглядає соціальні, демографічні, історико–архітектурні вишукування тощо. Основною концепцією є визначення вишукувань як збору та систематизації інформації про стан середовища для майбутнього будівництва. Мета вивчення дисципліни полягає в отриманні знань про склад та методи проведення відповідних вишукувань, уміння аналізувати одержані результати, вирішувати практичні задачі.

На практичні заняття по курсу “Інженерні вишукування” виносяться задачі, пов’язані з економічними (тип І), транспортними (тип ІІ) та інженерно-геодезичними (тип ІІІ) вишукуваннями.


I. Тип 1


Задачі типу 1 розв`язуються на основі матеріалів економічних вишукувань. Завдання полягає у тому, щоб побудувати найкоротшу (оптимальну) пов’язуючи мережу, визначити додаткові вузлові точки та додаткові ланки

Вихідні дані :

1) розташування кореспондуючих точок ( рис. 1 )

2) матриця транспортних зв`язків ( табл. 1 )


4 О

О 2

6 О 3 О


5 О О 1

Рис. 1 План розташування кореспондуючих точок


Таблиця 1. Матриця транспортних зв`язків

Кореспондуючі точки

1

2

3

4

5

6

1

Х

19,0

-

17,0

90

32,0

75,2

27,0

18,3

34,2

-

2


Х

18,0

120,1

22,8

19,1

34,8

-

33,2

35,0

3



Х

16,8

79,8

16,6

27,5

18,0

43,9

4




Х

26,4

-

15,6

30,2

5





Х

15,2

37,4

6






Х


В чисельнику приведені відстані між кореспондуючими точками в км, в знаменнику – вантажонапруженість між цими точками , тис.т / рік .

Побудову найкоротшої по в’язучої мережі починають із кореспондуючої точки, яка має найінтенсивніші транспортні зв`язки: Qмах. Для цього визначають сумарний обсяг вантажних перевезень для кожної кореспондуючої точки і визначають ту, для якої він виявляється максимальним. Схема для визначення сумарних вантажних перевезень для кожного з кореспондуючих пунктів приведена в табл. 2.

Скажімо, для точки 3:


Qз = 90 + 120,1 + 79,8 + 27,5 + 43,9 = 361,3 (тис.т)


Для нашого прикладу


Qз = Qмах


В табл. 3 зведені результати попередніх підрахунків.


Таблиця 2. Схема визначення сумарних вантажних перевезень

Кореспондуючі точки

1

2

3

4

5

6

Q

(тис.т)

1


Х






183,5

2



Х





174,2

3




Х




361,3

4





Х



204,3

5






Х


83,2

6







Х

146,5


Таблиця 3. Сумарний обсяг вантажних перевезень

Кореспондуючі точки

1

2

3

4

5

6

Q

(тис.т)

1

Х

183,5

2


Х

174,2

3



Х

361,3

4




Х

204,3

5





Х

83,2

6






Х

146,5


Qмах. = Q 3 = 361,3 тис.т.


До найкоротшої (оптимальної) пов’язуючої мережі відбирають ланки згідно із алгоритмом, де критерієм є мінімум питомих дорожньо-транспортних витрат, грн/т:


L = l [(aД / Q ) + bT], (1)


де l – довжина ланки, км;

а, b – коефіцієнти, які залежать від щорічного приросту вантажонапруженості та терміну перспективного проектування;

Д – дорожні витрати, пов`язані з будівництвом чи реконструкцією дороги, тис. грн / км;

Q – перспективна вантажонапруженість на ланці, тис. т.

Т – транспортна складова собівартості перевезень, грн / т.км.


Для спрощення розрахунків при відборі ланок до найкоротшої повязуючої мережі користуються показником мінімальної приведеної довжини. км / тис. т:


L = l / Q або L = l min / Q, (2)


де l min – мінімальна довжина ланки, км;

Q – сумарна вантажонапруженість на ланці, тис.т/ рік.


Відбір ланок до найкоротшої пов’язуючої мережі складаєтся з (n–1) циклів, кожен з яких полягає у визначенні приведених довжин, їх порівнянні та виборі найкоротшої ланки. Кожному циклу розрахунків надається шифр відповідно до номеру початкової кореспондуючої точки.

Якщо у вихідній мережі є дороги з твердим покриттям, їх автоматично включають до найкоротшої повязуючої мережі.

Перший цикл розрахунків починають з кореспондуючої точки, яка має найінтенсивніші транспортні зв`язки, тобто, з точки 3 ( табл.3 ). В таблиці 4 приведені обчислення для 3-ї точки - цикл 3 ( Ц-3 ). Значення відстаней між точкою 3 та іншими точками записані в рядку l, кількість вантажів, які перевозять – в рядку Q. За даними рядків l і Q визначають приведені довжини відстаней між точкою 3 та іншими кореспондуючими точками, які записують в рядок L. Аналіз рядка L показує, що мінімальна приведена довжина дорівнює 0,150 і відноситься до точки 2. Вона і приєднується, як найближча, до точки 3, утворюючи фрагмент найкоротшої пов`язуючої мережі (3-2). В наступних обчисленнях точки 3 і 2 вже не розглядаються.


Таблиця 4. Цикл обчислень Ц-3

Ц-3

1

2

3

4

5

6

l

17,0

18,0

X

16,8

16,6

18,0

Q

90

120,1

X

79,8

27,5

43,9

lmin

17,0

18,0

X

16,8

16,6

18,0

Q

90

120,1

X

79,8

27,5

43,9

L

0,189

0,150

X

0,210

0,603

0,410


(3)

(3)


(3)

(3)

(3)


Случайные файлы

Файл
71465.rtf
161987.rtf
142235.rtf
113514.rtf
30786-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.