Командирські та командно-штабні машини (20417)

Посмотреть архив целиком

ОДЕСЬКИЙ ІНСТИТУТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

КАФЕДРА ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН










ЛЕКЦІЯ


"КОМАНДИРСЬКІ І КОМАНДНО-ШТАБНІ МАШИНИ"




Вступ


Зараз на озброєння Сухопутних військ надходять найновіші зразки ракетної зброї, бронетанкової техніки, артилерії та іншої техніки. Широкими масштабами війська насичуються радіоелектронними засобами. Внаслідок цього значно зросла ударна та вогнева міць Сухопутних військ, їх маневреність і мобільність.

Разом з цим це різко ускладнило проблему управління підрозділами (частина) у сучасному бою. Практика показує, що командири мотострілецьких, танкових та інших підрозділів, здійснюючи керівництво боєм, знаходяться, в основному, у русі чи у коротких зупинках.

Для виконання основних вимог до управління: безперервність, стійкість, оперативність та таємність, командиру (офіцерам штабу) треба в цих умовах певна кількість засобів зв’язку, що знаходиться на одному рухомому об’єкті (об’єкти: танк, БМП, автомобіль). З цією метою було розроблено та впроваджено у військах велику кількість спеціальних машин, обладнених засобами зв’язку. Вони тримали назву командирських (танк, БМП) та командно-штабні машини (КШМ).

В цій лекції розглянемо командирські і та командно-штабні машини, що є на озброєнні тактичної ланки керування полк-батальйон Сухопутних військ.

Ці машини призначені для забезпечення управління командиру (офіцерам штабу) підлеглими підрозділами (частинами) у русі з короткими зупинками.

Такі машини складають основу рухомих пунктів управління частин та з’єднань, а також є складовими елементами вузлів зв’язку командних пунктів. Через це командирські та командно-штабні машини повинні мати:

  • броньовану транспортну базу;

  • достатньо кількість засобів зв’язку;

  • обладнані робочі місця командирів та офіцерів штаба;

  • засоби навігації;

  • засоби колективного захисту;

  • легке озброєння;

  • засоби електроживлення засобів зв’язку на зупинці та у русі.

У майбутньому КШМ будуть оснащуватися найновішими засобами зв’язку та автоматизації, призначенні для збору, накопичення, обробки, відображення та передачі інформації.




1. Загальні відомості про командирські і командно-штабні машини


Одним із основних засобів, що забезпечують можливість безперервного управління військами у складних умовах ведення бойових дій у тактичній ланці керування, є командно-штабні машини будь-якого призначення.

Командно-штабна машина – це бронетранспортер або автомобіль, в яких обладнані робочі місця для офіцерів та встановлені засоби зв’язку: радіостанції, радіоприймачі, пульти управління, телефонні апарати та засекречувальна апаратура зв’язку.

Командно-штабні машини за бойовим призначенням та використанням можна умовно розділити на дві групи:

  • командно-штабні машини загального призначення;

  • машини бойового управління.

Командно-штабні машини загального призначення використовуються для забезпечення зв’язку як командирами та офіцерами штабу загальновійськових з’єднань і частин, так і начальниками (офіцерами) різних родів військ та служб.

Зараз у військах використовується кілька типів командно-штабних машин загального призначення, обладнаних на різній транспортній базі: Р-142 Н, Р-145 БМ, БМП-1 КШ.

Машини бойового управління призначаються в основному для управління активними засобами боротьби (пуском ракет, вогнем артилерії, засобами протиповітряної оборони тощо).

У військах застосовуються такі основні типи машин бойового управління:

– 1 в 13, 1 в 14, 1 в 15, в 16 (комплекс 1 в 12) – для управління вогнем в артилерійських частинах;

  • ПУ-10, ПУ-12, ПУ-14 – для управління силами й засобами ППО у зенітно-ракетному полку;

  • БПМ-ІК, Т-72К, Т-80К (командирсьі танки) – для командирів підрозділів.

Командно-штабні машини складають основу пунктів управління.

Засоби зв’язку командно-штабних машин використовуються в основному для забезпечення зв’язку в інтересах конкреиних осіб, які розподіляються по машинах командиром та начальником штабу відповідно до їх функціональних обов’язків та прийнятої організації управління на майбутній бій.

Дальність дії радіостанції командно-штабних машин залежить від електрообладнання машини, гусеничного афекту та ін.

Так, якщо при знаходженні КШМ Р-154 БМ на місці дальність радіозв’язку при одночасній роботі радіостанції Р-111 забезпечується на 30 км та більше, то при роботі однієї з них на передачу, прийом іншої можливий:

  • у русі КШМ зі швидкістю 20 км/год – до 25 км;

  • зі швидкістю 30 км/год – до 15 км;

  • зі швидкістю 40 км/год – до 4–7 км.

На пунктах управління командно-штабні машини розташовуються одна від одної на відстані до 50 метрів. Від командно-штабних машин при наявності часу прокладаються двопровідні лінії для дистанційного управління радіостанціями КШМ з укриття, а зв’язок між машинами здійснюється по радіомережі внутрішнього зв’язку пункту управління.

При пересуванні пункту управління зв’язок між машинами здійснюється по радіо.

При експлуатації радіо засобів командно-штабних машин з апаратурою ЗАЗ необхідно виконувати особливі вимоги, які виключають виплив інформації. Одночасне ведення засекреченого та відкритого зв’язку допускається тільки в тому випадку, якщо на робочих місцях зв’язок забезпечується за допомогою шлемофонів. При веденні засекреченого зв’язку необхідно навколо командно-штабних машин забезпечити достатньо контролюєму зону (як правило радіусом 25 м), охороняти винесені апарати й лінії дистанційного управління.

Основною командирською машиною командира мотострілецького батальйону є БМД-ІК та БТР-60 пбк, які призначені для забезпечення зв’язку та управління, вони складають основу командно-спостережливого пункту батальйону.

Обладнання командирських машин БМД-ІК та БТР-60 ПБК змонтовані на відповідних базах БМД-І та БТР-60 ПВ (плаваючий, вежовий, командирський). Обидві ці машини обладнані радіостанціями Р-123 Н та танковим переговорним пристроєм Р-124 на п’ять абонентів, телефонним апаратом ТА-57, шпуля ТК-2 з дротом П-274, радіостанції Р-107 М – 2 шт.

БМД-ІК складається з чотирьох відділень: управління, бойового, кормового та силового.

У відділенні управління розташовується один офіцер (командир або начальник штабу) та механік-водій.

У бойовому відділенні є робоче місце для навідника-оператора.

У кормовому відділенні обладнані робочі місця для двох офіцерів штабу та радиста, а також встановлені дві радіостанції Р-123 М, телефонний апарат ТА-57, кронштейни для транспортування радіостанцій Р-107 М та бензоелектричний агрегат АБ-05-П/30.

У силовому відділенні розташований генератор ВГ-7500.

На корпусі машини розташовуються: 2-метрова телескопічна щогла для розгортання комбінованої антени та жердинної антени АШ-4. Крім того, у комплект антен БМД-ІК входить аварійна антена, яка застосовується у випадку виходу з ладу антени АШ-4, та представляє собою дріт (ЛПРО) довжиною 3 м.

Система електроживлення забезпечує безперервну щодобову роботу апаратури зв'язку як у русі, так і на зупинці.

Час розгортання та підготовки БМД-ІК для входження у зв’язок не більше 5 хвилин (в залежності від типу застосованих антен та джерел живлення).

Засоби зв’язку машини дозволяють:

  1. керувати підрозділами батальйону по одній радіостанції Р-123 М у русі й на місці на відстань до 20 км;

  2. підтримувати радіозв’язок з управлінням полку по другій радіостанції Р-123 М на відстань 20 км у русі та 40 км на зупинці при роботі на комбіновану антену, що встановлена на 2-метрову напівтелескопічну щоглу;

  3. при знаходженні посадових осіб поза машиною використовуються радіостанції Р-107 М для підтримки зв’язку командира з підлеглими при спішуванні та телефонний апарат ТА-57 при управлінні підрозділами з укриття;

  4. танково-переговорний пристрій Р-124 забезпечує внутрішній зв’язок між всіма членами екіпажу.

У танковому батальйоні використовуються як командирські танки Т-72К, Т-80К в якості командирських машин, що обладнані радіостанцією Р-123 М – 1 комплект для керування підлеглими та приданими підрозділами та Р-130 М для підтримки зв’язку з вищим командуванням.


2. Командно-штабна машина Р-142Н (Р-145БМ, БМП-2КШ)


КШМ Р-142 Н призначена для забезпеченя управління в мотострілецькій (танковій) дивізії та полку.

Екіпаж: 5 осіб у військовий час, 3 особи в мирний час.

У склад комплекту засобів зв’язку КШМ входять:

  • радіостанція Р-130 М – 1 комплект;

  • радіостанція Р-111 – 1 компл. (2 шт.);

  • радіостанція Р-123 МТ – 1 компл.;

  • пристрій виклику Р-012 – 1 компл.;

  • телекодовий пристрій Р-011 М – 1 компл.;

  • диктофон П-180 – 1 компл.;

  • давач швидкодіючого зв’язку Р-014 д – 1 компл.;

  • телефонні апарати ТА-57 – 2 шт.;

  • телефонні шрулі ТК-2 з кабелем – 2 шт.;

  • апаратура комутації та службового зв’язку (пульту управління) – 1 компл.

Р-142 Н обладнана такими антенами:

  • антена АШ- 4 (для р/ст. Р-123 МТ та Р-130 М)

  • антена АШ – 3,4 (для р/ст. Р-111)

  • антена АЗВ-Р (для р/ст. Р-130 М)

Для роботи на зупинці застосовуються дві комбіновані жердині антени та «Симетричний вібратор», що розгортаються на двох 2-метрових щоглах.

Обладнання КШМ Р-142 змонтоване на шасі автомобіля ГАЗ-66Б.


Случайные файлы

Файл
4414.rtf
10495-1.rtf
8490-1.rtf
15399.doc
34236.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.