Організація та методика аудиту (19937)

Посмотреть архив целиком

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківська державна академія міського господарства











МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи з дисципліни

Організація та методика аудиту”

(для студентів спеціальності 6.050100 - “Облік і аудит”)













Харків 2003


Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Організація і методика аудиту” (для студентів спеціальності 6.050100 - “Облік і аудит”) Укл. Гордієнко Н.І.- Харків , 2003.- 18 с.

Укладач: Гордієнко Н.І.

Рецензент: Чечетова Н.Ф.

Рекомендовано кафедрою ОА

Протокол 4 від 30.10.02р.



1. Мета і завдання курсу


1.1 Організація і методика аудиту - одна з спеціальних дисциплін, що забезпечує рівень підготовки із спеціальності “Облік та аудит”


Мета дисципліни - формування у студента теоретичних знань і практичних навичок з організації аудиторської діяльності і проведення операційного аудиту на підприємствах міського господарства й інших галузей, виховання відповідальності за достовірність і об'єктивність аудиторських висновків, необхідних для прийняття ефективних управлінських рішень.


1.2 Основними завданнями дисципліни є:


  • розкриття змісту й оволодіння методами та прийомами роботи з первісними документами і бухгалтерською звітністю;

  • вивчення передових методів перевірки бухгалтерської та фінансової документації на базі обчислювальної техніки;

  • оволодіння навичками перевірки законності фінансово-господарських операцій та достовірності бухгалтерської і фінансової звітності.


1.3 Дисципліна “Організація та методика аудиту” вивчається на базі засвоєння студентами таких дисциплін навчального плану:


  • у теоретико-методичному відношенні - мікроекономіка;

  • у методичному відношенні - економіка, бухгалтерський обліку, фінансовий обліку 1;

  • у відображенні результатів діяльності підприємства - загальна теорія статистики, фінанси підприємства, економічна діагностика, фінансовий облік 2 .


1.4 Курсова робота з дисципліни “Організація і методика аудиту” сприяє поглибленню знань та розвитку практичних умінь з планування і організації аудиту різних комплексів бухгалтерського обліку і звітності.


2. Методика проведення аудита господарсько-фінансової діяльності підприємств і організацій


При виконанні курсової роботи студенту необхідно виділити

основні положення, на які необхідно звернути увагу:

нормативна база для проведення аудиту;

предметна область проведення перевірок;

методика перевірки розділів обліку і робіт, які підлягають аудиту;

особливості проведення аудиту за умов використання клієнтом обчислювальної техніки для ведення обліку.


2.1 Нормативна база


Нормативна база, використовувана для організації перевірок підрозділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база — відповідні закони, положення, методичні матеріали по обліку і звітності, оподатковуванню й аудиторські правила (стандарти). Вони необхідні аудитору, щоб виявити відповідність ведення обліку і звітності , проведення аналізу, складання висновку. При наявності в аудитора чи в аудиторській фірмі сучасних персональних ЕОМ (ПЭВМ) можна використовувати різні інформаційно-довідкові системи: "Податки і бухгалтерський облік", "Консультант" та ін., що значно полегшують роботу аудитора, що прискорюють процес проведення перевірок, що підвищують їхню якість. За умов ручної праці можна застосовувати допоміжні таблиці, довідники.

Внутрішня нормативна база —- це облікова політика суб'єкта, різні методичні й інструкційні матеріали по організації обліку на конкретному підприємстві. Вони підлягають аналізу і зіставленню з діючою методологією.



2.2 Предметний обсяг проведення перевірок


Предметний обсяг проведення перевірок включає установчі й інші загальні документи підприємства, у тому числі й в обліковій політиці, документи по всіх рахунках і розділам бухгалтерського обліку і звітність.

Вивчаючи установчі й інші загальні документи замовника, можна одержати уявлення про підприємство, його діяльність, особливостях технології й організації виробництва. Аналіз облікової політики дозволяє виявити загальні відомості про організацію обліку в методичному, технічному й організаційному аспектах, провести експрес-аналіз ведення бухгалтерського обліку в клієнта.

Центральне місце у проведенні перевірок займає аудит обліку по всіх розділах і рахунках і бухгалтерській звітності. У літературі, присвяченій аудиту, питання декомпозиції видів робіт, що підлягають

перевірці, представлені взагалі. Немає чіткої градації видів робіт, їхньої трудомісткості і черговості проведення. Тому ми вважаємо, що найбільш раціональною є декомпозиція, яка базується на виділенні комплексів, підлягаючих аудиту, щодо плану рахунків бухгалтерського обліку.

Відомо, що план рахунків для підприємств, включених до сфери загального аудиту, містить дев'ять розділів, а також забалансові рахунки. Із загальної маси рахунків в окремий комплекс можна виділити "Розрахунки по оплаті праці" (рахунок 66). Тоді загальна кількість таких комплексів складе 11. В окремі розділи можна виділити установчі і загальні документи; облікову політику; бухгалтерську звітність.

Загальний перелік об'єктів перевірки при проведенні аудиту наведений у табл. 2.2.



Таблиця 2.2

п/п

Найменування розділу, виду робіт

Коротка характеристика інформації і підрозділів, які підлягають аудиту

1

2

3

1

Установчі та інші документи підприємства

Статут підприємства

Ліцензія по видах діяльності

Структура підприємства

Наказ, пропозиції, службові записки, протоколи засідання засновників і ін.

Штатний розпис

2

Облікова політика підприємства

Робочі документи по методичного, технічного й організаційного аспектам облікової політики підприємства

3

Основні засоби і нематеріальні активи

Синтетичні рахунки 10-12

Аналітичний і синтетичний облік основних засобів

Нарахування зносу по основних засобах

Переоцінка основних засобів

Реалізація і вибуття основних

засобів

Облік капітальних вкладень

основних засобів

Облік оренди основних засобів

Облік віднесення витрат по ремонті основних засобів

Облік надходження і створення нематеріальних активів

Облік вибуття і реалізації нематеріальних активів

Облік амортизації нематеріальних активів

Розрахунки з оподатковування в операціях з нематеріальними активами



4

Виробничі запаси

Синтетичні рахунки 20

Аналітичні рахунки руху матеріальних цінностей на складах підприємства

Списання матеріальних цінностей на витрати виробництва

Списання нестач, втрат і розкрадань матеріальних цінностей

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

Аналіз використання матеріальних ресурсів

5

Розрахунки по оплаті праці

Синтетичний рахунок 66

Облік робочого часу співробітників

Облік нарахувань по робітниках – відрядникам

Аналітичний облік по оплаті праці співробітників

Аналітичний облік утримань

Синтетичний облік розрахунків по рахунку 66

Розрахунки по нарахуванню платежів у бюджет і позабюджетні фонди.

6

Витрати на виробництво

Синтетичні рахунки 23

Виявлення і розподіл прямих витрат

Облік розподіл непрямих витрат

Облік втрат у виробництві

Облік незавершеного виробництва

Зведений облік витрат на виробництво

Калькулювання собівартості продукції.

7

Готова продукція

Синтетичні рахунки 26

Облік випуску готової продукції і рух продукції на складах

Облік відвантаженої продукції

Облік комерційних розрахунків

8

Кошти

Синтетичні рахунки 330,31,33

Облік касових операцій

Облік операцій по розрахунковому рахунку

Облік операцій по валютному рахунку

Облік короткострокових фінансових вкладень

Облік інших операцій з коштів

9

Розрахунки

Синтетичні рахунки 36,37

Розрахунки з постачальниками і підрядниками

Розрахунки з покупцями і замовниками

Розрахунки з бюджетом

Розрахунки по позабюджетних фондах

Розрахунки по соціальному страхуванню

Розрахунки з підзвітними особами

Розрахунки з персоналом по інших операціях

Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами

Розрахунки з засновниками

Розрахунки по спільній діяльності

10

Фінансові результати

Синтетичні рахунки 44

Прибутки та збитки

Доходи майбутніх періодів

11

Капітал і резерви

Синтетичні рахунки 40,41,42,43,49

Облік статутного капіталу

Облік резервного капіталу

Облік додаткового капіталу

Облік нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)

Страхові резерви

12

Кредити і фінансування

Синтетичні рахунки 48,50,60

Цільове фінансування і цільові надходження

Довгострокові позички

Короткострокові позички

13

Облік по забалансових рахунках

Забалансові рахунки 001-008

Облік товарів, прийнятих на комісію

Облік активів на відповідальному збереженні

Облік списаних активів

14


Фінансова звітність і додатки

Баланс ф №1

Звіт про фінансові результати ф.№2

Звіт про рух капіталу ф.№3

Звіт про рух коштів ф№4.


З табл. 2.2. видно, що декомпозиція розділів і видів робіт, що підлягають аудиту, охоплює практично всі комплекси бухгалтерського обліку і звітності. Для кожного конкретного економічного суб'єкта необхідно визначити найбільш значимі комплекси і саме їм необхідно приділити основну увагу при перевірці.



3. Методика перевірки розділів обліку і робіт, що перевіряються


Аудиторська перевірка – це складний і тривалий процес. Аудитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірки , не знижуючи при цьому її якості, і незважаючи на аудиторський підприємницький ризик.

Одним з найбільш ефективних шляхів вирішення проблеми є вироблення чіткої методики перевірки кожного підрозділу, ділянки бухгалтерського обліку. Завдання полягає в тому щоб на стадії планування перевірки визначити склад контрольних процедур, але самі процедури повинні бути вже розроблені. При проведенні перевірки досить запросити у клієнта необхідні документи і облікові регістри і, за заздалегідь описаною процедурою, здійснювати перевірку.

Методики по різних розділах обліку повинні розроблятися за єдиною схемою. Для перевірки кожного розділу бухгалтерського обліку складається методика, що повинна містити в собі:

1. Перелік основних нормативних документів.

2. Опис альтернативних облікових рішень, вибір яких наданий економічному суб'єкту Законом про бухгалтерський облік, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

3. Первинні документи по розділу обліку.

4. Регістри синтетичного й аналітичного обліку і звітність.

5. Класифікатор можливих порушень.

6. Запитальник аудитора для складання програми перевірки.

7. Методи збору аудиторських доказів, застосовувані при перевірці.

8. Опис контрольних процедур.

Перевірка, здійснювана традиційним способом, включає виконання положень, наведених у перших чотирьох пунктах методики. Наступні пункти методики доцільно використовувати, якщо до роботи залучаються асистенти.

Перелік основних нормативних документів включає закони, положення з бухгалтерського обліку, методичні вказівки, інструкції й ін., якими повинен керуватися аудитор при перевірці відповідного розділу обліку.

Опис альтернативних облікових рішень, вибір яких наданий економічному суб'єкту, припускає опис різних варіантів таких рішень, що дозволить аудитору за необхідності порівняти їх з варіантом, застосовуваним клієнтом, і виконати необхідний аналіз чи дати рекомендації з поліпшення ведення обліку.

Перелік первинних документів наводиться по кожному розділу обліку, що дозволяє аудитору зробити висновок про стан етапу реєстрації в первинному обліку ( чи застосовуються типові форми первинних документів, як оформлені документи й ін.)

Регістри аналітичного і синтетичного обліку і звітності представляють їхній опис для відповідних форм рахівництва (журнальної форми, журнал-головний, спрощеної й ін.)

Наявність переліку регістрів дозволяє аудитору визначити їхню відповідність у клієнта загальноприйнятим і за необхідності зробити відповідні рекомендації.

Звітність повинна включати відповідні форми (баланс за ф. № 1, звіт про фінансові результати по ф. № 2 та ін.)

Класифікатор можливих порушень містить найчастіші порушення з відповідних розділів обліку. Так, наприклад, для аудиторської перевірки касових операцій можна припустити наступну класифікацію порушень; пряме розкрадання, присвоєння грошових засобів, що надійшли, зайве списання грошей по касі й ін.

Запитальник аудитора для складання програми перевірки містить необхідні запитання, які необхідно включити до плану перевірки. Ці запитання спрямовані на виявлення можливих порушень в організації обліку, оформленні документів, доповненні звітності, внутрішнього контролю. Запитальники доцільно складати у вигляді таблиць з варіантами відповідей і висновків.

Методи збору аудиторських доказів, застосовувані при перевірці, є типовими. Використовуються вісім основних методів:

спостереження за інвентаризацією чи участь у ній;

спостереження за виконанням господарських чи бухгалтерських операцій;

усне опитування;

одержання письмових підтверджень;

перевірка документів, отриманих клієнтом від третіх осіб;

перевірка документів клієнта;

перевірка арифметичних розрахунків;

проведення аналізу.

Опис контрольних процедур потрібен для виявлення можливих порушень чи зловживань по відповідному розділу обліку.

Усі процедури будуються за єдиною схемою і містять у собі:

найменування контрольної процедури;

мету проведення контрольної процедури;

перелік засобів (первинні документи, регістри аналітичного і синтетичного обліків клієнта, норми, нормативи і різна довідкова інформація), необхідних для виконання процедури;

опис техніки виконання процедури;

опис форми подання результатів проведеної процедури ведучому аудитору.

Усі процедури забезпечені класифікаційними номерами, що дозволяють робити посилання на них у програмі аудиторської перевірки у конкретного клієнта. Класифікаційний номер містить назву розділу бухгалтерського обліку і три цифрових знаки. Класифікаційний номер будується за серійно-порядковою системою:

перший знак — номер порушення по класифікації порушень;

другий знак — номер різновиду порушення;

третій знак — порядковий номер контрольної процедури для виявлення даного порушення.

Таким є підхід до розробки положень методики проведення перевірок за участю асистента. Розробка практичних методик для перевірки кожного розділу й об'єкта обліку — справа дуже трудомістка.



4. Приклад розробки методики аудиторської перевірки

аудит перевірка звітність

Розглянемо на прикладі аудиту обліку касових операцій методику виконання студентами курсової роботи з дисципліни “Організація і методика аудиту”.

Освоєння методики аудиту касових операцій є важливим з кількох причин:

кошти належать до числа найбільш рухливих і легко реалізованих активів підприємства;

грошові операції носять масовий і розповсюджений характер;

рухливість коштів і масовість грошових операцій роблять цю ділянку господарської діяльності економічного суб'єкта найбільш уразливою з погляду різних порушень і зловживань.

У складі коштів найбільш рухливий характер мають готівка. Рух готівки відбувається за допомогою касових операцій. Касові операції дуже різноманітні, але серед них можна виділити основні:

видача коштів на оплату праці;

видача коштів на оплату адміністративно-господарських витрат;

видача коштів підзвітним особам та ін.

Операції по руху коштів перевіряються суцільним порядком.

Методи перевірки касових операцій чітко розроблені і мають давню історію. Аудитор повинен перевірити дотримання касової дисципліни на підприємстві. При цьому особлива увага повинна бути приділена питанню забезпечення збереження грошей і цінностей.

У силу того, що касові операції мають масовий характер, цей етап аудиторської перевірки є досить трудомістким. Однак касові операції одноманітні, а методи процедури перевірки досить прості. Саме на цьому етапі основному аудитору доцільно залучати до роботи асистентів.



4.1 Первинні документи з обліку касових операцій


Склад первинних касових документів, з одного боку, дуже вузький — це прибуткові і видаткові касові ордери, касова книга. З іншого боку, касові операції пов'язані практично з усіма іншими розділами обліку, наприклад, реалізацією, розрахунками з підзвітними особами, з постачальниками і т.д. і, отже, при перевірці необхідно зіставити касові документи з іншими.

Основними документами, які необхідно вивчити при перевірці касових операцій, є: касова книга; звіти касира; прибуткові касові ордери; видаткові касові ордери; журнал (книга) реєстрації прибуткових касових ордерів; журнал (книга) реєстрації видаткових касових ордерів; журнал (книга) реєстрації виданих доручень; журнал (книга) реєстрації депонентів; журнал (книга) реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей; виправдувальні документи до касових документів; авансові звіти.


4.2 Регістри синтетичного й аналітичного обліку по рахунку 30 "Каса " і форми звітності


Численні і різноманітні операції руху коштів у касі підприємства знаходять своє відображення в наступних регістрах синтетичного обліку і звітності:

Головна книга;

журнал-ордер № 1 і відомість № 1 (для журнально-ордерної форми обрахунку),

інші регістри синтетичного обліку касових операцій;

баланс підприємства (форма № 1);

звіт про рух коштів (форма № 4)



4.3 Класифікатор можливих порушень при веденні операцій по касі


Основні порушення — зловживання, розкрадання, помилки в області касових операцій можуть бути класифіковані в такий спосіб:

1. Пряме розкрадання коштів

1.1. Нічим не замасковане.

1.2. Замасковане неоформленими документами і розписками.

2. Неоприбуткування і присвоєння грошових сум, що надійшли

2.1. З банку.

2.2. Від різних фізичних і юридичних осіб по прибуткових ордерах.

2.3. Від різних юридичних осіб по дорученнях.

3. Зайве списання грошей по касі

3.1. Повторне використання тих самих документів.

3.2. Неправильний підрахунок підсумків у касових документах і звітах.

3.3. Списання сум по підроблених документах.

3.4. Підробка в законно оформлених документах збільшених сум списань.

4. Присвоєння сум, законно нарахованих різним особам і організаціям

4.1. Присвоєння депонованої заробітної плати і коштів, нарахованих за інших підстав.

4.2. Присвоєння сум, що інших підприємств.

5. Розрахунки сумами наявних коштів перевищують граничну величину

5.1. З іншими юридичними особами і підприємцями, що діють без створення юридичної особи;

5.2. Що надходять у касу підприємства, яка перевіряється

6. Розрахунки з населенням наявними коштами за готову продукцію, товари, виконані роботи і послуги

6.1. Без застосування контрольно-касових машин;

6.2. Без реєстрації контрольно-касових машин у податкових органах.

7. Некоректне відображення касових операцій у регістра синтетичного обліку.


4.4 Запитальник аудитора для складання програми перевірки касових операцій


Перш, ніж приступити до суцільної перевірки касових операцій, аудитор повинний спланувати цю перевірку, тому що "суцільна перевірка" не означає, що один за одним будуть переглянуті всі касові документи. Ці документи можуть бути переглянуті неодноразово, але щораз аудитор виконує зовсім іншу процедуру, спрямовану на виявлення одного з можливих порушень, перерахованих у попередньому розділі. Кожна процедура буде мати своє призначення, переслідувати визначену мету, а її результати необхідно оформити у вигляді спеціальної таблиці.

Складанню плану перевірки передує оцінка стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням коштів і інших цінностей у касі підприємства.

Аудитор за допомогою запитальника, складеного спеціальним чином, визначає стан внутрішнього контролю, дає попередню оцінку дотримання на підприємстві касової дисципліни, виявляє найбільш уразливі з погляду зловживань місця, планує основні контрольні процедури, визначає специфічні риси ведення обліку на підприємстві, опис яких відсутній у наявному в нього наборі стандартних процедур.

Ознаками відсутності чи недостатнього контролю за рухом коштів у касі підприємства для аудитора є:

відсутність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових ревізій каси з повним перерахуванням готівки і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі;

відсутність на підприємстві наказу керівника, що встановлює періодичність перевірок;

наявність ознак формального проведення ревізій каси;

призначення в комісії з проведення ревізій постійно одних і тих самих осіб, відсутність прикладених до акту робочих записів ревізійної комісії, що свідчать про посторінкове перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується та ін.;

надання права підпису прибуткових і видаткових вагових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відбите в розпорядженнях керівника підприємства;

формальне проведення ревізії каси при зміні (звільненні) касирів;

відсутність у штаті касира, коли ці функції покладені на рахункового працівника без письмового розпорядження керівника підприємства;

відсутність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

відсутність у касира навичок підготовки до ревізії каси, що свідчить про те, що така процедура є для нього звичайною.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів і касирів. Тому аудитор повинен опитати кожну з відповідальних осіб. Запитальник аудитора має бути складений таким чином, що в більшості випадків відповідь вписувати не потрібно, бо аудитор відзначає чи маркером чи обводить авторучкою отриману відповідь, номер процедури і номер попереднього висновку. Запитальник побудований за принципом блок-схеми, якщо немає необхідності задавати яке-небудь запитання, номер наступного запитання зазначений у графі "Номер наступного запитання".

Запитальник аудитора складається у трьох екземплярах, на кожному з них проставляються посада, прізвище, ім'я і по батькові особи, з якою буде проведена бесіда.

Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різними:

касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про раптові ревізії каси, керівник підприємства — про необхідність укладати договір про повну матеріальну відповідальність з касиром. Розбіжності у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

Слід зазначити, що відповіді на запитання можуть бути типу "повинен (повинні) бути", тобто що відповідаючий може бути не упевненим у своїй відповіді — у цьому випадку відповідь на поставлене запитання аудитору доводиться знаходити самому або опитувати інших співробітників підприємства.

За результатами опитування в аудитора складається певна думка про стан касової дисципліни на підприємстві. Представлений запитальник дозволяє аудитору зробити цілий ряд проміжних висновків, сукупність яких надає право зробити основний висновок про те, що касова дисципліна в клієнта не дотримується, а порядок ведення касових операцій порушується.

Але подібний висновок може бути основою для наступних дій:

якщо за результатами опитування співробітників підприємства, що перевіряється, і даними експрес-аналізу звітності касові операції становлять невелику питому вагу в загальній кількості господарських операцій, то аудитор може планувати перевірку касових операцій у звичайному порядку для оцінки матеріальності статті "Каса" у звітності підприємства;

якщо питома вага касових операцій велика, наприклад, реалізація продукції підприємства ведеться через касу, то це може послужити підставою аудитору для відмови від виразу своєї думки про вірогідність звітності підприємства.

У загальному випадку за результатами опитування в аудитора сформовується план проведення перевірки касових операцій і намічається склад процедур.



4.5 Методи збору аудиторських доказів, застосовувані при перевірці касових операцій


Для того, щоб скласти свою думку про постановку бухгалтерського обліку, вірогідність й об'єктивність облікових даних, ефективність системи внутрішнього контролю аудитор повинен зібрати достатню кількість доказів. Збираючи докази, аудитор використовує обмежену кількість методів їх одержання.

При перевірці касових операцій використовуються практично всі методи отримання аудиторських доказів, але вони застосовуються до різних об'єктів контролю і для виявлення можливих порушень.

1. Спостереження чи участь в інвентаризації.

2. Спостереження за виконанням господарських чи бухгалтерських операцій.

3. Усне опитування.

4. Одержання письмових підтверджень

5. Перевірка документів, отриманих клієнтами від третіх осіб.

6. Перевірка документів, підготовлених на підприємстві клієнта.

7. Перевірка арифметичних розрахунків.

8. Аналіз.


4.6 Опис контрольних процедур


Для виявлення кожного з можливих порушень чи зловживань розроблений певний набір контрольних процедур.

Усі процедури побудовані за єдиною схемою: найменування, мета процедури; засобу, необхідного для її виконання, техніка виконання процедури; оформлення результатів.

Процедури забезпечені класифікаційними номерами, що дозволяє робити посилання на них у програмі аудиторської перевірки у конкретного клієнта.

Класифікаційний номер містить назву розділу бухгалтерського обліку і три знаки. Будується за серійно-порядковою системою: перший знак — номер порушення по класифікації (порушень порядку ведення касових операцій виділений 7); другий знак — номер різновиду порушення (від 1 до 4); третій знак — порядковий номер процедури для виявлення даного порушення.

Для виявлення прямого розкрадання коштів, не замаскованого ніякими діями, застосовується процедура "Каса" — інвентаризації касової готівки.

Для виявлення розкрадання коштів, яке маскується розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії й інших співробітників підприємства, застосовуються процедури:

"Каса.1.2.1." — перевірки наявності на прибутковому і видатковому касовому ордерах підпису головного бухгалтера чи уповноваженої особи;

"Каса. 1.2.2." — перевірки наявності на видаткових касових документах підписів керівника підприємства чи уповноваженої особи і т.ін.

"Каса.2.1.1." — перевірки чекової книжки (книжок) підприємства на повноту;

"Каса.2.1.2." — перевірки повноти оприбуткування коштів у касу підприємства, отриманих з банку по чеку.

Для виявлення випадків неоприбуткування і присвоєння грошових сум, що надійшли від різних фізичних і юридичних осіб по прибуткових ордерах, застосовуються процедури:

"Каса.2.2.1." — перевірки своєчасності розрахунків співробітників підприємства по витратах на відрядження:

"Каса.2.2.2." — перевірки своєчасності розрахунків співробітників по коштах, виданих на господарські потреби і т.д.

Для виявлення зайвого списання грошей по касі шляхом повторного використання тих самих документів застосовуються процедури:

"Каса.3.1.1." — перевірки повноти первинних прибуткових касових документів, прикладених до звіту касира;

"Каса.3.1.2." — перевірки повноти первинних видаткових касових документів, прикладених до звіту касира;

"Каса.3.1.3." — перевірка правильності і своєчасності гасіння додатків.

Для виявлення зайвого списання грошей по касі неправильним підрахунком підсумків у касових документах і касових звітах застосовуються процедури:

"Каса.3.2.1." — перевірки збігу вхідного залишку по касі на кожен день з кінцевим залишком по касі за попередній день;

"Каса.3.2.2."—перевірки підсумків касових звітів.

Для виявлення зайвого списання грошей по касі без підстав по підроблених документах застосовуються процедури:

"Каса.3.3.1." — перевірки збігу видаткових касових ордерів інформації про них, що міститься в журналі реєстрації видаткових касових ордерів;

"Каса.3.3.2." — перевірки доброякісності первинних документів;

"Каса.3.3.3." — перевірки обґрунтованості включення особи до розрахунково-платіжних відомостей.

Для виявлення зайвого списання грошей по касі шляхом підробки в законно оформлених документах зі збільшенням сум списань застосовуються процедури:

"Каса.3.4.1." — перевірки повноти реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей у журналі реєстрації платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей;

"Каса.3.4.2." — перевірки відповідності даних аналітичного і синтетичного обліку по розрахунках з персоналом.

Для виявлення випадків присвоєння сум, законно нарахованих різним особам і організаціям, зокрема, депонованої заробітної плати і засобів, нарахованих за іншими підставами, застосовують процедури:

"Каса.4.1.1." — перевірки відповідності платіжних (розрахунково-платіжних відомостей) реєстрам депонованих сум;

"Каса.4.1.2." — перевірки повноти і своєчасності здачі у банк депонованих сум;

"Каса.4.1.3." — перевірки повноти оприбуткування депонованих сум на розрахунковий рахунок у банку і т.д;

Для виявлення випадків присвоєння сум іншим підприємствам:

"Каса.4.2.1." — перевірки вірогідності доручень від інших підприємств на одержання грошей.

Для виявлення випадків розрахунків сумами наявних коштів, що перевищують граничну величину, з іншими юридичними особами і підприємцями, які діють без створення юридичної особи, застосовують процедури:

"Каса.5.1.1." — перевірки здійснення розрахунків готівкою з іншими юридичними особами сумами, що перевищують установлену граничну величину;

"Каса. 5.1.2." — перевірки дотримання встановленого банком ліміту залишку каси;

"Каса.5.2.1." — перевірки дотримання підприємством граничних сум розрахунків між юридичними особами наявними коштами, що надходять у касу.

Для виявлення випадків розрахунків з населенням наявними коштами за готову продукцію, товари, виконані роботи і зроблені послуги із застосуванням контрольно-касових машин необхідні процедури:

"Каса.6.1.1." — перевірки правильності ведення книг касира-операціоніста;

"Каса.6.1.2." — перевірки повноти оприбуткування в касу підприємства виторгу з контрольно-касових машин;

"Каса.6.2.1" — перевірки своєчасності постановки на облік контрольно-касових машин у податковому органі;

"Каса.6.2.2" — перевірки своєчасності зняття з обліку в податковому органі контрольно-касових машин.

Некоректне відображення касових операцій у регістрах синтетичного обліку виявляється за допомогою процедури:

"Каса.7.1.1." — перевірки відповідності контировки, продавленої на первинних касових документах, записам у журналі-ордері № 1 "Каса".

За умови автоматизованого складання звіту касира і ведення касової книги необхідність у проведенні багатьох із зазначених процедур відпадає.


5. Перелік тем курсової роботи та порядок визначення її варіанту


Варіант курсової роботи визначається відповідно до порядкового номера студента у журналі студентської групи.

Перелік тем курсової роботи з дисципліни “Організація та методика аудиту”

  1. Організація і методика аудиту втрат у виробництві.

  2. Організація і методика аудиту надходжень матеріальних цінностей.

  3. Організація і методика аудиту витрат матеріалів.

  4. Організація і методика аудиту розрахунків по заробітній платі.

  5. Організація і методика установчих документів і розрахунків з учасниками.

  6. Організація і методика аудиту малоцінних необоротних активів.

  7. Організація і методика аудиту з ліквідації основних виробничих фондів.

  8. Організація і методика аудиту при продажі основних виробничих фондів.

  9. Організація і методика аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками.

  10. Організація і методика аудиту збору на соціальне страхування.

  11. Організація і методика аудиту відрахувань у Пенсійний фонд.

  12. Організація і методика аудиту при інвентаризації розрахунків.

  13. Організація і методика аудиту при інвентаризації основних фондів.

  14. Організація і методика аудиту при інвентаризації виробничих запасів.

  15. Організація і методика аудиту при інвентаризації незавершеного виробництва.

  16. Організація і методика аудиту довгострокових кредитів банку.

  17. Організація і методика при аудиті натуроплати.

  18. Організація і методика аудиту з нарахування відпускних.

  19. Організація і методика аудиту при продажу основних невиробничих фондів.

  20. Організація і методика аудиту бартерних операцій.

  21. Організація і методика аудиту відрахувань у фонд на випадок безробіття.

  22. Організація і методика аудиту розрахунків по претензіях.

  23. Організація і методика перевірки рахунків забалансового обліку.

  24. Організація і методика аудиту короткострокових кредитів банку.

  25. Організація і методика аудиту податку з додаткової вартості при бартерних операціях.

  26. Організація і методика аудиту податку з прибутку підприємства.

  27. Організація і методика аудиту вексельних операцій.

  28. Організація і методика перевірки при аудиті податку на землю і комунальний податок.

  29. Організація і методика аудиту імпортних операцій.

  30. Організація і методика аудиту експортних операцій.

  31. Організація і методика аудиту податку на транспорт.

  32. Організація і методика аудиту прибуткового податку з громадян.

  33. Організація і методика аудиту розрахунків на відрядження.

  34. Організація і методика аудиту соціальних виплат.

  35. Аудит касових операцій.


Список рекомендованої літератури


  1. Білуха М.Т. Курс аудиту. ( Підручник)- К.; Вища школа, 1998.

  2. Давыдов Г.М. Аудит. Навчальний посібник. М., 2002.

  3. Дорош Н.І. Аудит. Методологія і організація, К.; 2002.

  4. Рой Додж. Краткое пособие по стандартам и нормам аудита.- М.; Фінанси і статистика,1992.

  5. Подольський В.И. Аудит.- М.: 1997.

  6. Э.А.Аренс,Дж. Лоббек Аудит.- М., 1995.

Размещено на Allbest.ru


Случайные файлы

Файл
124154.rtf
141700.rtf
103218.rtf
74943-1.rtf
2922.rtf