Оцінка економічної ефективності підприємства готельно-ресторанного бізнесу (181331)

Посмотреть архив целиком

ПЛАН


Вступ

1 розділ. Теоретичні основи оцінки економічної ефективності підприємств готельно-ресторанного бізнесу

1.1 Прибуток підприємства як економічна категорія. Види прибутку.

1.2 Формування й використання прибутку.

1.3 Рентабельність як економічна категорія. Методичні основи планування й аналізу рентабельності.

Розділ 2. Аналітичні підходи до оцінки ефективності економічної діяльності підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз результатів фінансово - господарської діяльності підприємства

2.3 Факторний аналіз прибутковості та рентабельності підприємства.

Розділ 3. Шляхи підвищення прибутковості та рентабельності підприємства.

3.1 Розробка заходів із покращення фінансово-господарської діяльності підприємства.

3.2 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


  • За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

  • Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка таких показників як прибуток та рентабельність.

Ключовим завданням управління підприємством є досягнення та подальше забезпечення належного рівня конкурентоспроможності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах. При цьому вважається, що фінансово-господарська діяльність підприємства має забезпечувати приріст добробуту його власників та працівників. Досягти цього неможливо без адекватного вирішення у повсякденній роботі сукупності питань збільшення прибутку та підвищення рентабельності.

Актуальність даного питання полягає в тому, що ефективність отримання прибутку і рентабельність реалізації продукції визначає генеральний напрямок перспективного росту всіх підрозділів фірм і організацій, основний профіль планової, організаційної і управлінської діяльності підприємства, а також головної цілі та завдання поточного планування, організації і управління підприємством

Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно представляти потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їх одержання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.

Економічна діяльність підприємства будується на принципі самоокупаємості й рентабельній основі. Всі витрати по виробництву й реалізації продукції здійснюються за рахунок доходів, отриманих від її продажу. При цьому виторг від реалізації повинна перевищувати витрати, створюючи прибуток.

У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи й можливості, про свої фінансові ресурси.

Важливою умовою підприємницької діяльності є наявність прибутку.

Прибуток - основний стимул для створення й діяльності підприємства, саме за її рахунок окупаються витрати на виробництво й збут товару, оплачується праця працівників. Від розміру прибутку залежать можливості кожного в забезпеченні власної господарської діяльності в умовах конкуренції. Питання про те, що виробляти, як виробляти й для кого виробляти, підприємства в ринкових умовах визначають по основному орієнтирі - прибутку.

Прибуток підприємства є найважливішою економічною категорією й основною метою підприємницької діяльності. Дістати прибуток підприємство може тільки в тому випадку, якщо воно виробляє продукцію або послуги, які реалізуються, тобто задовольняють суспільні потреби. Підприємству необхідно зробити продукт, що задовольнить потреби за такою ціною, що відповідала б платоспроможним потребам. Прийнятна ціна можлива тільки в тому випадку, коли підприємство витримує певний рівень витрат, коли споживані ресурси, витрати їх менше, ніж отриманий виторг, тобто коли воно працює із прибутком. Таким чином, прибуток, будучи безпосередньою метою виробництва, характеризує одночасно результат його діяльності. Якщо підприємство не одержує прибутки, воно змушено піти зі сфери виробництва, визнати себе банкрутом.

Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва, і виконує ряд функцій.

По-перше, прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства. Одержання прибутку означає, що всі видатки покриваються з надлишком доходами.

По-друге, прибуток має стимулюючу функцію. Це пов'язане з тим, що прибуток є одночасно не тільки фінансовим результатом, але й основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Підприємство зацікавлене в одержанні максимального прибутку, тому що це є основою для розширення виробничої діяльності, науково-технічного й соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.

По-третє, прибуток є одним з найважливіших джерел формування бюджетів різних рівнів.

Саме тому тема справжньої роботи є актуальною й вимагає вивчення.


1 розділ. Теоретичні основи оцінки економічної ефективності підприємств готельно-ресторанного бізнесу


1.1 Прибуток підприємства як економічна категорія. Види прибутку


Кінцевою метою підприємницької діяльності є прибуток. У загальному виді під прибутком розуміють різницю між доходами й витратами виробництва1.

Прибуток як економічна категорія відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом з'єднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності господарюючих суб'єктів є готова продукція, що стає товаром за умови її реалізації споживачеві.

На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий дохід приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробники. Установивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачеві, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає одержання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво й реалізацію, які приймають форму собівартості продукції2. Коли виторг перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Підприємець завжди ставить своєю метою прибуток, але не завжди її одержує. Якщо виторг дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво й реалізацію продукції. При реалізації без збитків відсутній і прибуток як джерело виробничого, науково-технічного й соціального розвитку. При витратах, що перевищують виторг, підприємство одержує збитки - негативний фінансовий результат, що ставить підприємство в досить складне фінансове становище, що не виключає й банкрутство.

Таким чином, прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виторгом від реалізації продукції (робіт, послуг) без податку на додану вартість і акцизами й витратами на виробництво й реалізацію, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг)3.

З наведеного визначення витікає, що походження прибутку пов'язане з одержанням валового доходу підприємством від реалізації своєї продукції (робіт, послуг) за цінами, що складається на основі попиту та пропозиції. Валовий дохід підприємства - виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) за винятком матеріальних витрат - являє собою форму чистої продукції підприємства, містить у собі оплату праці й прибуток.

Трудовий колектив зацікавлений як у підвищенні оплати праці, так і в зростанні прибутку, оскільки остання в умовах конкуренції є джерелом не тільки виживання, але й розширення виробництва, а отже, і росту добробуту працівників підприємства, їхнього життєвого рівня. Із цього також витікає, що вага прибутку й валового доходу характеризує не що інше, як розмір ефекту, одержуваного в результаті виробничо-господарської діяльності підприємства.

Прибуток - це частина чистого доходу, що безпосередньо одержують суб'єкти, господарювання, після реалізації продукції. Тільки після продажу, продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між чистим виторгом (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку й інших відрахувань із виторгу в бюджетні й небюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції. Виходить, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тим більше одержить прибутки, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності варто вивчати в тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції.

Обсяг реалізації й величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової й фінансової діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують всі сторони господарювання.

Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносинах виконує певні функції4.

По-перше, характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку оцінити неможливо. Такого універсального показника й не може бути. Саме тому при аналізі виробничо-господарської й фінансової діяльності підприємства використовується система показників.


Случайные файлы

Файл
28541-1.rtf
24805.rtf
96729.rtf
28604.rtf
7977-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.