Науково-практичні основи аналізу банкрутства підприємства та шляхи його подолання (177218)

Посмотреть архив целиком















Науково-практичні основи аналізу банкрутства підприємства та шляхи його подолання


ПЛАН


ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні аспекти аналізу банкрутства підприємства

1.1 Сутність та характеристика процесу банкрутства

1.2 Передумови потрапляння підприємства до банкрутства та нормативно правова база регулювання цього процесу

1.3 Антикризовий менеджмент та його роль в управлінні господарюючим суб’єктом

Розділ 2. Аналіз фінансово-економічного стану підприємства на прикладі ВАТ «Білоцерківський молочний завод»

2.1 Характеристика діяльності підприємства ВАТ «Білоцерківський молочний завод»

2.2 Аналіз господарського стану підприємства ВАТ «Білоцерківський молочний завод»

Розділ 3. Шляхи подолання стану банкротства на підприємстві

3.1 Вдосконалення законодавчого регулювання банкрутства

3.2 Розробка антикризової стратегії підприємства

3.3 Напрямки підвищення конкурентоспроможності підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП


Сучасний етап розвитку України характеризується переборенням макроекономічної кризи, яка була характерна для 90-х років ХХ століття, та переходом економіки на траєкторію сталого економічного зростання.

Актуальність обраної теми випливає з того, що до недавнього часу для більшості суб’єктів господарювання процеси банкрутства були мало відомі. Лише в період реформування економіки (після ліквідації планового розподілу використання грошових ресурсів) відчутними стали такі економічні явища як нерентабельність, неплатоспроможність підприємств. Характерними ознаками фінансової кризи підприємства є скорочення попиту на його продукцію, і, як наслідок, зниження обсягів виробництва; зростання заборгованості постачальникам, держбюджету та банкам; затримки з виплатою заробітної плати працівникам. Кількість таких підприємств в економіці України неухильно зростає. Причому тенденції банкрутства поширюються не лише на окремих суб’єктів господарювання, а й на цілі галузі економіки (наприклад, сільське господарство, яке вже впродовж багатьох років перебуває в глибокій фінансовій кризі і де понад 85% господарюючих суб’єктів закінчують свою діяльність щорічно із збитками; в промисловості збитковим є кожне друге підприємство).

На сьогоднішній день для більшості українських підприємств характерним є більш або менш однакове коло проблем:

- зміна економічного середовища, в якому вони існують;

- втрата традиційних ринків збуту власної продукції;

- зміна системи планування і, як результат – порушення ритмічності виробничої діяльності;

- нестабільність правового поля.

Крім того, процес приватизації також призвів до корінної зміни принципів управління підприємством, зачепив основи його існування. В ході приватизації держава втратила роль адміністратора, передав її акціонерам (новим господарям) та виконавчому органу управління – правлінню на чолі з головою. Саме ж підприємство опинилося в агресивному ринковому середовищі. З одного боку, вчорашні дружні колеги по галузі перетворилися на підступних конкурентів, з іншого – на утворений ринок хлинула більш якісна та часто більш дешева продукції іноземних виробників. По суті, у багатьох підприємств, в наслідок приватизації, так і не з’явився реальний господар, зацікавлений в розвитку підприємства і в стабільній його роботі. Це далеко не повний перелік проблем, які для багатьох українських підприємств стали причиною банкрутства і ліквідації. Щоб процеси банкрутства господарюючих суб’єктів завдавали найменшої шкоди економіці держава повинна активно виконувати свою регулюючу роль у формуванні відносин власності. А для цього необхідно мати відповідну зважену законодавчу базу.

Неминучість виникнення криз у ринкових умовах закладена самою природою ринкових відносин та конкуренцією між виробниками, які є головною рушійною силою розвитку підприємництва. У зв’язку із тим, що криза не виникає миттєво, а зароджується всередині організації та розвивається у випадку відсутності адекватних дій, досить важливою проблемою є розробка таких основ функціонування системи антикризового менеджменту, які дозволять вчасно виявити кризові ситуації та прийняти відповідні управлінські рішення.

Мета дослідження – використавши методичну базу аналізу підприємства, визначити фінансовий стан підприємства та його наближеність до банкрутства, а також обґрунтування напрямків формування на підприємстві ефективної системи антикризового управління.

Завдання, які вирішуються у дослідженні:

  • узагальнення підходів до теорії антикризового управління;

  • аналіз стану законодавчого регулювання сфери антикризового управління та процедури банкрутства;

  • визначення основних методів попередження виникнення криз на підприємстві;

  • аналіз результатів діяльності ВАТ «Білоцерківський молочний завод» та надання пропозицій щодо вдосконалення управління підприємством;

  • систематизація антикризових стратегій, пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Об’єктом дослідження є система управління діяльністю підприємства харчової промисловості.

Предмет дослідження – шляхи формування ефективного антикризового менеджменту на підприємстві ВАТ «Білоцерківський молочний завод».

Широке коло питань, пов’язаних із теорією антикризового управління та пошуком основних методів керованого розвитку підприємств висвітлено у роботах вітчизняних та зарубіжних учених: Г. Александрова, В. Василенко, А. Грязнової, П. Друкера, Є. Короткова, Ф. Котлера, І. Ларіонова, Л. Лігоненко, О. Мозенкова, Г. Таля, Є. Уткіна та інших.

При підготовці роботи використовувалися як загальнонаукові так і спеціальні методи дослідження: аналізу і синтезу, системного підходу, методи комп’ютерної обробки даних, системно-ситуаційний, статистичний, порівняльний, графічний та інші методи. У роботі висвітлено основні способи оцінки рівня економічного розвитку та визначення кризового стану підприємства на основі методів фінансового аналізу: горизонтального, трендового аналізу, аналізу показників-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства. У сучасній науковій літературі більшою мірою висвітлені питання антикризового управління підприємствами і організаціями в нестабільних соціально-економічних умовах, але залишаються поза увагою методи впровадження контрольованого розвитку підприємств в умовах сталого економічного розвитку держави.


Розділ 1. Теоретичні аспекти аналізу банкрутства підприємства


1.1 Сутність та характеристика процесу банкрутства


Існування соціально-економічних систем являє собою циклічний процес, для якого характерна закономірність появи та вирішення криз. Економіка ніколи не знаходиться у стані спокою. Особливо це стосується країн із перехідною економікою, якою є Україна.

Поняття «криза» – одне з найбільш складних, яке має багато змістових відтінків інтерпретацій та сутнісних характеристик. Даний термін походить від грецького krisis – різкий перелом, тяжкий перехідний стан, крайня точка падіння, гостра нестача, невідповідність [37, с. 11]. У китайській мові слово «криза»вимовляється «вейцзи». Слово «вей» означає «небезпека», «страх», а слово «цзи» – «можливість», «переломний момент». Із цього можна зрозуміти, що в будь-якій кризовій ситуації існує не тільки «небезпека», а й «можливість».

В економіці термін «криза» набув поширення та визнання насамперед у зв’язку з розробкою концепції циклічності розвитку економічних систем, яка належить до фундаментальних складових категоріального апарату економічної теорії. Без перебільшення можна констатувати, що проблема циклічності фокусує у собі усе різноманіття господарських, соціальних, політичних та психологічних проблем будь-якої економічної системи, стверджується у праці Лігоненко Л.О. [37, с. 11-12]. Циклічність у розвитку криз досліджується також у роботі Короткової Є.М. [14, с. 28].

Обновлення технологічної основи суспільного перевиробництва є однією із причин, які провокують виникнення циклічності, а, значить, і появу кризових явищ у функціонуванні системи. Показники національного доходу, рівня зайнятості, темпів росту виробництва понижаються на циклі спаду економіки, після чого починається пожвавлення. Чим швидше розвивається економіка, тим більша можливість виникнення криз чи ситуацій, які їх провокують.

Сучасна системологія (наука про розвиток систем) стверджує, що будь-яка система у процесі свого існування (життєдіяльності) може знаходитись у стійкому або нестійкому становищі. Друге зустрічається у більшості випадків, оскільки наявність саме перехідних процесів спонукають систему до зміни умов свого існування. Ці зміни можуть мати позитивний або негативний вплив. Таким чином, криза визнається одним з природних станів життєдіяльності, одним з частих випадків перехідних процесів.

У перебігу функціонування підприємства відбувається зміна його кількісних та якісних характеристик, що дозволяє використати поняття „цикл розвитку підприємства”. Це поняття розглядається як процес послідовного проходження підприємством кількох фаз розвитку:

  • стадія підйому;

  • стадія гальмування розвитку;

  • стадія кризи;

  • стадія пожвавлення;

Розвиток підприємства можливий лише за умови подолання кризових явищ, що виникають на відповідному етапі розвитку, шляхом корегування системи управління підприємством [37, с. 13-14].


Случайные файлы

Файл
23578.rtf
71613.rtf
34213.rtf
4269.rtf
147973.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.