Розробка програмно-цільового бюджету Менського району на 2009 рік (162109)

Посмотреть архив целиком

19



ЗМІСТ


ВСТУП 5

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ 7

1.1Основні положення бюджетної системи України 7

1.2 Особливості формування місцевих бюджетів 15

1.3 Особливості та суть програмно-цільового методу складання бюджету 22

1.4 Нормативно-правова база 40

2 АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ МЕНСЬКОГО РАЙОНУ ЗА 2005-2007 РОКИ 54

2.1 Аналіз виконання бюджету за доходами 54

2.2 Аналіз виконання бюджету за видатками 63

2.3 Основні проблеми формування та виконання бюджету Менського району 84

3 ЗАХОДИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ МЕНСЬКОГО РАЙОНУ 88

3.1 Удосконалення формування доходної частини бюджету 88

3.2 Удосконалення формування видаткової частини бюджету 93

ВИСНОВКИ 101

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 104

ДОДАТКИ 109



ВСТУП


Місцевий бюджет – основна фінансова база органів місцевого самоврядування. Йому належать особливе місце в бюджетній системі нашої держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації. Також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення.

Дипломна робота досліджує основні аспекти, шляхи і методи забезпечення ефективного формування та виконання місцевого бюджету.

Обрана тема є досить актуальною, оскільки існують важливі проблеми у формуванні доходної частини бюджету та спостерігається нераціональне використання бюджетних коштів.

Актуальність і важливість питання удосконалення формування та виконання місцевого бюджету в сучасних умовах обумовлюють вибір теми дипломної роботи, мету і послідовність наукового дослідження.

Об’єктом дослідження є економічний аналіз стану доходів та видатків бюджету Менського району за 2005-2007 роки.

Метою роботи є вивчення механізму функціонування і виконання місцевих бюджетів та розробка заходів щодо його вдосконалення.

Основними завданнями дипломної роботи є:

  • дослідження економічного змісту бюджетної системи України та місцевих бюджетів, їх роль у соціально-економічних процесах;

  • розгляд особливостей та суті програмно-цільового методу формування та виконання бюджету;

  • розгляд процесу складання, затвердження та виконання місцевих бюджетів;

  • дослідження проблем формування і виконання бюджету Менського району;

  • розробка пропозицій щодо вдосконалення механізму розробки бюджету Менського району.

Теоретичною і методологічною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що стосуються питань формування та виконання місцевих бюджетів, дані фінансового відділу Менської РДА, праці О.Д. Василика, К.В. Павлюк, І.В. Сало, І.І. Д’яконова, М.І. Деркача, Я.П. Городєєвої та інших вчених-економістів, матеріали періодичного друку, інші джерела інформації.

Предметом дослідження є запровадження програмно-цільового методу формування та виконання бюджету.

Дипломна робота складається з трьох розділів. Перший розділ розкриває теоретичні основи програмно-цільового методу формування та виконання бюджету. В межах розділу розглянуто основні положення бюджетної системи України, висвітлено основні її принципи та структуру. Також розглянуто особливості формування місцевих бюджетів та суть програмно-цільового методу. Даний розділ містить інформацію про нормативно-правову базу, якою керується Менська районна державна адміністрація при розробці бюджету району на відповідний рік.

В другому розділі проводиться аналіз формування та виконання бюджету Менського району за 2005-2007 роки. Аналіз містить кілька підрозділів: аналіз виконання бюджету за доходами, аналіз виконання бюджету за видатками. Також в другому розділі висвітлено основні проблеми, які виникли при формуванні та виконанні бюджету Менського району за останні 3 роки.

На основі аналізу, проведеного у другому розділі, в третьому розділі розроблено основні заходи щодо покращення формування та виконання бюджету Менського району. Вони пов’язані з запровадженням програмно-цільового методу та переглядом податкової політики держави. На основі цих заходів розроблено бюджет Менського району на 2009 рік.


1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ


    1. Основні положення бюджетної системи України


Бюджетна система України – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду [3].

Бюджети місцевого самоврядування – бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим.

Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути прийнято на інший, є:

  1. введення воєнного стану;

  2. оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

  3. оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, необхідність усунення природних чи техногенних катастроф [3].

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави [10].

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

  • принцип єдності бюджетної системи України – єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

  • принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

  • принцип самостійності – Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними;

  • принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади;

  • принцип обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

  • принцип ефективності – при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

  • принцип субсидіарності – розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

  • принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

  • принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

  • принцип публічності та прозорості – Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідними радами;

  • принцип відповідальності учасників бюджетного процесу – кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу [3].

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюджетна класифікація має такі складові частини:

  1. класифікація доходів бюджету;

  2. класифікація видатків бюджету;

  3. класифікація фінансування бюджету;

  4. класифікація боргу.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

  1. податкові надходження;

  2. неподаткові надходження;

  3. доходи від операцій з капіталом;

  4. трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

  1. доходи від власності та підприємницької діяльності;

  2. адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

  3. надходження від штрафів та фінансових санкцій;

  4. інші неподаткові надходження.

Трансферти – це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі [9].

Видатки бюджету класифікуються за:

  1. функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

  2. економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

  3. ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

  4. за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд бюджету включає:

  1. всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

  2. всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

  3. фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

  1. бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

  2. гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

  3. різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення відповідної ради.

Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Прийняття Державного бюджету України або місцевих бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету [3].

Профіцит бюджету затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу та на забезпечення збереження розміру оборотної касової готівки.

Стадіями бюджетного процесу визнаються:

  1. складання проектів бюджетів;

  2. розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

  3. виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

  4. підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями.

Бюджетними повноваженнями визнаються права і обов'язки учасників бюджетних правовідносин.

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до Бюджетного кодексу України та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень [26].

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет.

Головний розпорядник бюджетних коштів:

  1. розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

  2. розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;

  3. отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;

  4. затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

  5. здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;

  6. одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.

Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету [50]. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування.

Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

У Державному бюджеті України резервний фонд передбачається обов'язково. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється внутрішній фінансовий контроль. Він повинен забезпечувати:

  1. постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю;

  2. оцінку діяльності на відповідність результатів встановленим завданням та планам;

  3. інформування безпосередньо керівника бюджетної установи про результати кожної перевірки (оцінки, розслідування, вивчення чи ревізії), проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю.

Керівник бюджетної установи відповідає за організацію ефективної системи внутрішнього контролю за фінансовою та господарською діяльністю цієї установи з урахуванням:

  1. положень Бюджетного кодексу та інших нормативно-правових актів;

  2. вимог цілеспрямованого, ефективного і економного управління функціями кожного структурного підрозділу, правильного розмежування функціональних обов'язків;

  3. правил бухгалтерського обліку та контролю щодо активів, пасивів, доходів та видатків бюджетної установи;

  4. забезпечення відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю.

Інформація про бюджет повинна бути оприлюднена [3]. Міністерство фінансів України забезпечує доступність для публікації:

  1. проекту закону про державний бюджет;

  2. закону про Державний бюджет України на відповідний період з додатками, що є його невід'ємною частиною;

  3. інформації про виконання Державного бюджету України за підсумками кварталу та року;

  4. інформації про показники виконання зведеного бюджету України;

  5. іншої інформації про виконання Державного бюджету України.

Проект закону про державний бюджет підлягає обов'язковій публікації в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховній Раді України.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують публікацію інформації про місцеві бюджети, в тому числі рішень про місцевий бюджет та періодичних звітів про їх виконання. Рішення про місцевий бюджет повинно бути оприлюднене не пізніше десяти днів з дня його прийняття.


1.2 Особливості формування місцевих бюджетів


Місцевий бюджет містить в собі надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

  • прибутковий податок з громадян;

  • державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;

  • плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

  • плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

  • плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;

  • надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

  • єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам [3].

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок:

  • 25 % прибуткового податку з громадян, що справляється на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;

  • 60 % плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;

  • плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями;

  • плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється районними державними адміністраціями;

  • надходження адміністративних штрафів, що накладаються районними державними адміністраціями або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями.

Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією програм.

Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:

  • кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

  • надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

  • кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету, та відсотки, сплачені за користування ними;

  • кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;

  • запозичення, здійснені у порядку, визначеному Бюджетним кодексом та іншими законами України;

  • субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів.

До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать:

    1. погашення основної суми боргу місцевого самоврядування;

    2. капітальні вкладення;

    3. внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.

Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів [41].

Не допускається затвердження районного бюджету з дефіцитом.

Міністерство фінансів України доводить місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

Місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад зобов'язані надавати необхідну інформацію:

  1. Міністерству фінансів України – для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників;

  2. Верховній Раді України – для перевірки достовірності цих розрахунків.

Згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Міністерством фінансів України, і відповідно до статті 34 Бюджетного кодексу України та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам в терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів [43].

Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів проводять аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад.

Після схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Міністерство фінансів України доводить місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типова форма рішення).

У тижневий термін після ухвалення закону про Державний бюджет України в другому читанні Кабінет Міністрів України доводить місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад положення та показники міжбюджетних відносин, які були проголосовані Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України в другому читанні.

На підставі отриманої інформації місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.

Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії відповідної ради схвалюється місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної ради. Разом з ним необхідно подавати:

  • пояснювальну записку до проекту рішення;

  • прогноз показників відповідного бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;

  • проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення;

  • показники видатків, необхідні на наступні бюджетні періоди для завершення проектів, що враховані в бюджеті, за умови, якщо реалізація проекту триває більше одного бюджетного періоду;

  • перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;

  • інформацію про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;

  • пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету;

  • інші матеріали, обсяг і форму яких визначає місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

  • загальна сума доходів і видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди), а також з розподілом видатків на поточні і капітальні;

  • граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і боргу місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду;

  • повноваження щодо надання гарантій місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій з урахуванням положень статті 17 Бюджетного кодексу України;

  • бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;

  • доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

  • бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

  • додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету [3].

Районний бюджет на наступний бюджетний період затверджуються рішенням відповідної районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про Державний бюджет України.

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу [41]. До затвердження розпису керівником місцевого фінансового органу затверджується тимчасовий розпис на відповідний період. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України [25].

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фонду відповідного бюджету. Факт перевиконання доходної частини загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за підсумками трьох кварталів при перевищенні доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.

Факт недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за підсумками квартального звіту при недоотриманні доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.

Після введення в дію закону про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється [3].

Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів визначаються Державним казначейством України відповідно до вимог, встановлених для подання звітності про виконання Державного бюджету України.

Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за правилами та формами, встановленими Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою. Зведені показники звітів про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними органами Державного казначейства України фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад.

Перевірка звіту здійснюється комісією з питань бюджету відповідної ради, після чого відповідні ради затверджують звіт про виконання бюджету або приймають інше рішення з цього приводу.


1.3 Особливості та суть програмно-цільового методу складання бюджету


Сучасний етап соціально-економічного розвитку держави вимагає поглибленого розуміння ролі бюджету в економічній системі держави, поліпшення прозорості та зрозумілості бюджету для громадськості, підвищення якості надання державних послуг та ефективності використання коштів бюджету. Для досягнення цих цілей в Україні з 2002 року почалось впровадження програмно-цільового методу складання бюджету [49].

Програмно-цільовий метод складання бюджету було запропоновано у США в середині 1960-х років. Вперше його було застосовано в Міністерстві оборони міністром Робертом Макнамарою. Він запозичив цю систему в автомобілебудівній компанії "Форд", яку сам раніше і очолював. Цей підхід настільки сподобався тогочасному Президенту США Ліндону Джонсону, що він наказав усім іншим міністерствам федерального уряду перейняти його.

Відтоді практика програмно-цільового методу складання бюджету поширилася на цілу низку інших країн. Канада й більшість країн Європейського союзу активно практикують програмно-цільовий метод складання бюджету. Сьогодні більшість країн ЄС надають допомогу іншим країнам саме у формі програм, після здійснення яких ЄС прагне бачити досягнення конкретних результатів. В Сполучених Штатах програмно-цільовий метод складання бюджету застосовується більшістю урядів штатів і муніципальних урядів.

Дедалі більше дослідників схиляється до думки, що найпрогресивнішими в плані застосування програмно-цільового методу складання бюджету є Австралія та Нова Зеландія. З регулярних бюджетних звітів, що видаються цими двома країнами, видно, що вони досягли вражаючого рівня відкритості й прозорості діяльності урядових структур та результатів, які при цьому досягаються. Саме їх досвід застосування програмно-цільового методу складання бюджету, в основі якого лежить абсолютно нова для України бюджетна філософія, часто ставлять за приклад для наслідування рештою країн світу.

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі передбачає складання і виконання бюджету в розрізі бюджетних програм.

Програма – це комплекс взаємопов’язаних бюджетних заходів, які потрібно здійснити або які вважаються за необхідні для досягнення спільного бюджетного результату чи одержання бажаного наслідку [49]. Кожна програма визначається своєю особливою бюджетною метою. Всі заходи, передбачені програмою, мають підлягати класифікації в одній загальній функціональній класифікації.

Програмно-цільовий метод складання бюджету – це практика групування різних видів бюджетних видатків в окремі програми таким чином, щоб кожна стаття видатків була закріплена за певним видом програми. Кожна програма – це фіскальне зобов’язання одного головного розпорядника коштів, ефективність роботи якого оцінюється з погляду успішності досягання мети програми.

Запровадження програмно-цільового методу складання бюджету є істотною зміною в бюджетній ідеології. Бюджетний процес можна уявити як виробничу функцію, яка встановлює зв'язок між бюджетними результатами та ресурсами державного сектора, що використовуються для досягнення цих результатів. У цьому контексті формування бюджету полягає в тому, щоб виходити з обсягу наявних ресурсів, що використовуються для досягнення певних результатів у державному секторі. При традиційній практиці формування бюджетів увага часто зосереджується саме на ресурсній частині виробничої функції державного сектора, і часто мало уваги приділяється одержуваним результатам. З іншого боку, програмно-цільовий метод формування бюджету застосовує зовсім інший підхід до формування бюджету, особливістю якого є те, що процес починається із зосередження уваги спершу на результатах, яких необхідно досягти в державному секторі, а вже потім ставиться питання про те, які ресурси слід використати для досягнення цих результатів. Результати в цій системі це те, чого уряд має намір досягти, або цілі, яких він досягає, здійснюючи певні заходи в державному секторі [40].

Завдяки тому, що програмно-цільовий метод складання бюджету зосереджує увагу на результатах та досягненнях діяльності уряду та його структур, він дозволяє посилити дієвість та ефективність державного сектора. В аналітичному плані він запроваджує в бюджетний процес важливі елементи аналізу зіставлення витрат і досягнутих результатів. Цей аналіз є інструментом оцінки програм, який забезпечує схвалення та здійснення у бюджетній сфері тих програм, результати від реалізації яких (що можуть бути визначені кількісно) перевищуватимуть витрати на них. Однак оскільки часто результати, яких досягають, витрачаючи державні кошти, є нематеріальними за своєю природою, в багатьох випадках застосовувати аналіз витрат і результатів непросто. За умови, коли результат важко оцінити кількісно, нерідко застосовується дещо менш потужний критерій ефективності, а саме критерій ефективності витрат. Аналіз ефективності витрат спонукає розробників бюджетної політики шукати такий метод досягнення тієї чи іншої цілі, який пов'язаний із якнайменшими витратами.

Завдяки тому, що програмно-цільовий метод складання бюджету формує систему звітування та оцінки роботи, він забезпечує вищий рівень прозорості ухвалення рішень у державному секторі. При застосуванні програмно-цільового методу як суспільство в цілому, так і законодавча гілка влади можуть отримати значно чіткішу картину того, що робить головний розпорядник бюджетних коштів і для чого він взагалі існує, чого він намагається досягнути, яким чином він намагається це здійснювати і, в кінцевому результаті, наскільки успішно він це здійснює. Ця чітка картина, у свою чергу, сприяє створенню такого клімату для розробки політики, в якому стає можливим приймати більш раціональні фінансові рішення стосовно рівня та складу видатків бюджету.

Із запровадженням програмно-цільового методу складання бюджетів помітно змінюється характер обговорення державної політики. Акцент переноситься з потреби в коштах для утримання бюджетних установ на те, які результати будуть від використання бюджетних коштів, тобто забезпечується ефективність їх використання. Розробники політики зосереджують свою увагу на тому, що одержує суспільство за ті кошти, які воно витрачає. Замість того, щоб ставити питання, чи правильно витрачаються кошти при виконанні бюджетного плану, спочатку піднімаються питання про те, наскільки добре витрачаються кошти при досягненні цілей державної політики [49].

Таким чином, запровадження програмно-цільового методу до складання та виконання бюджету має такі переваги:

  1. забезпечення прозорості бюджетного процесу, що чітко визначає цілі і завдання, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм;

  2. забезпечення за результатами виконання бюджету здійснення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також проведення аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм;

  3. упорядкування організації діяльності головного розпорядника бюджетних коштів щодо формування і виконання бюджетних програм шляхом чіткого розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними головним розпорядником бюджетних коштів відповідальними виконавцями бюджетних програм;

  4. посилення відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за дотримання відповідності бюджетних програм законодавче визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання;

  5. підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів.

Із впровадженням нової програмної класифікації видатків бюджету, за якою складається та затверджується бюджет, і яка також буде використовуватися для аналізу та для прийняття відповідних бюджетних рішень, виникає питання про роль функціональної класифікації, а також економічної класифікації, яка служила основою для аналізу та контролю.

Розглянемо послідовно кожну із бюджетних класифікацій та спробуємо з'ясувати, для чого вони існують і як їх слід використовувати.

Відповідно до Бюджетного кодексу бюджетна класифікація має такі складові частини:

  1. класифікація доходів бюджету;

  2. класифікація видатків бюджету;

  3. класифікація фінансування бюджету;

  4. класифікація боргу.

Зупинимося докладніше на класифікаціях видатків бюджету, оскільки їх використання і застосування зазнає найбільших змін із впровадженням програмно-цільового методу. Видатки бюджету класифікуються за:

  • бюджетними програмами (програмна класифікація видатків);

  • функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

  • економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

  • ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація).

Програмна класифікація – це розподіл видатків бюджету за програмами [49]. Саме такий формат розподілу видатків головних розпорядників коштів необхідно використовувати для подання на розгляд Верховної Ради. Саме цей формат служить для представлення того, яка діяльність фінансується, та які завдання та цілі ставляться при цьому. Саме в такому форматі необхідно проводити ретельний аналіз використання коштів, застосовуючи його висновки як основу для прийняття рішень щодо фінансування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України програмна класифікація видатків державного бюджету щорічно визначається у Законі "Про Державний бюджет України".

Програмна класифікація використовується для:

  1. представлення проекту бюджету на розгляд Верховної Ради;

  2. представлення того, яка діяльність фінансується, та які завдання та цілі при цьому ставляться;

  3. проведення аналізу використання коштів та досягнутих результатів.

Одночасно з розробкою програмної класифікації видатків державного бюджету виникла необхідність переглянути функціональну класифікацію видатків бюджету для приведення її у відповідність до міжнародних стандартів (нових стандартів статистики державних фінансів МВФ).

Функціональна класифікація – це групування видатків бюджету за функціями, які виконує держава при здійсненні цих видатків, наприклад, освіта, охорона здоров'я, оборона.

Хоча введена у грудні 1997 року бюджетна класифікація України у значній мірі була наближена до міжнародних стандартів, проте за багатьма параметрами вона вже на той час їм не відповідала. Зокрема, діюча функціональна класифікація до 2002 року складалася з 25 розділів (новими міжнародними стандартами передбачено 10 розділів), серед яких окремі розділи взагалі не визначали загальні функції держави (наприклад, КФКВ 240000 "Цільові фонди", КФКВ 250000 "Видатки, не віднесені до інших категорій"). Підрозділи функціональної класифікації вміщували елементи відомчої класифікації (наприклад, КФКВ 020002 "Верховний Суд України", КФКВ 061001 "Управління державної охорони України"), економічної класифікації (наприклад, КФКВ 150101 "Капітальні вкладення") та інколи безпосередньо назви програм (приклади наведено вище). А враховуючи, що назви кодів функціональної класифікації використовуються для затвердження бюджетних призначень у Законі "Про Державний бюджет України", вони часто змінювалися, у тому числі за поданням Верховної Ради України, і зрештою все менше узгоджувалися з вимогами міжнародних стандартів і не відповідали призначенню функціональної класифікації.

Прийнята нова функціональна класифікація була створена на основі загальноприйнятої міжнародної класифікації, розробленої статистичним відділом Організації Об'єднаних Націй. Вона складається із розділів, в яких визначаються видатки бюджету на здійснення загальних функцій, та підрозділів і груп, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів. Наприклад, розділ – "Економічна діяльність", підрозділ – "Транспорт," група – "Автомобільний транспорт." Ця класифікація складається із десяти загальних розділів:

  • загальнодержавні функції;

  • оборона;

  • громадський порядок, безпека та судова влада;

  • економічна діяльність;

  • охорона навколишнього середовища;

  • житлово-комунальне господарство;

  • охорона здоров'я;

  • духовний та фізичний розвиток;

  • освіта;

  • соціальний захист та соціальне забезпечення.

Україна є однією із перших країн, яка запровадила нову функціональну класифікацію видатків [40]. Оскільки ця класифікація відповідає міжнародним стандартам, вона дозволяє робити порівняння державних видатків між різними країнами. Після впровадження програмно-цільового методу до формування бюджету функціональна класифікація видатків бюджету буде застосовуватися виключно в аналітичних та статистичних документах (складання показників зведеного бюджету, макроекономічний аналіз тощо). Аналіз видатків, який проводиться на основі функцій, може служити основою для формуванням галузевої політики на рівні держави. Таким чином, залишивши роль головної класифікації бюджетних видатків, у форматі якої затверджувався бюджет до 2002 року, функціональна класифікація буде використовуватися для:

    1. здійснення міжнародних порівнянь видатків за функціями;

    2. формування показників зведеного бюджету;

    3. макроекономічного аналізу;

    4. формування державної політики у різних галузях економіки.

Економічна класифікація – це групування видатків за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки, наприклад, зарплата, нарахування на заробітну плату, придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ. Як відомо, економічна класифікація поділяється на такі головні категорії: поточні видатки, капітальні видатки та кредитування з вирахуванням погашення. При підході до формування бюджету за функціональної класифікацією, який існував до 2002 року, саме економічна класифікація була головним предметом аналізу. При впровадженні програмно-цільового методу акцент аналізу повинен зміститися на програмні категорії (цілі, завдання та показники результативності). Наприклад, якщо дотепер робився акцент на тому, що певна бюджетна установа має визначену кількість працівників, яких необхідно забезпечити зарплатою, то при програмному підході до формування бюджету наголос повинен ставитися на тому, як найефективніше використати обмежені ресурси для досягнення поставлених програмою цілей та завдань, тобто, мабуть, треба поставити питання: "А чи необхідна нам ця кількість працівників? Чи є менш затратний спосіб досягнення цілі?"

Разом з тим економічна класифікація є основою для ведення бухгалтерського обліку та звітності бюджетної установи. Також економічна класифікація є потужним інструментом контролю за використанням коштів, оскільки саме на її основі складається розпис видатків, який не дозволяє бюджетним установам спрямовувати всі кошти на зарплати або перевищувати обсяг капітальних видатків, або вимагає, щоб відповідні кошти спрямовувалися на оплату енергоносіїв, тобто контролює, щоб не накопичувалася заборгованість по енергоносіям. Таким чином, можемо виділити дві головні функції, які виконує економічна класифікація:

  1. основа ведення бухгалтерського обліку та звітності;

  2. інструмент адміністративного контролю за використанням коштів.

Відомча класифікація – це групування головних розпорядників бюджетних коштів [3]. На її основі Державне казначейство та місцеві органи влади ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів. Ця класифікація теж відіграє важливу роль при програмному підході до формування бюджету. Саме вона встановлює структуру головних розпорядників, на основі якої визначаються підрозділи, відповідальні за виконання програм. Як уже говорилося, існування одного відповідального виконавця програми є ключовою вимогою застосування програмно-цільового методу до формування бюджету. В той же час один організаційний підрозділ головного розпорядника може відповідати за здійснення кількох програм, що дозволяє здійснювати групування споріднених програм. Таким чином, відомча класифікація виконує такі головні функції:

  1. забезпечує ведення реєстру усіх розпорядників бюджетних коштів;

  2. дозволяє групувати споріднені програми в межах одного розпорядника коштів;

  3. дозволяє чітко розподілити відповідальність за виконання програм.

Отже, із впровадженням програмно-цільового методу формування бюджету класифікація видатків набуває нового змісту, і розуміння її призначення є суттєвим для цілісного сприйняття цього методу.

Важливими елементами складання бюджету є стратегічне та середньострокове планування.

Стратегічне планування – це процес встановлення стратегічних цілей та завдань, визначення стратегічних напрямків діяльності, спрямованих на раціональне використання людських та фінансових ресурсів головних розпорядників бюджетних коштів [40].

Стратегії – це методи досягнення цілей та завдань. Стратегія, сформульована на основі цілей та завдань, – це засіб для перетворення витрат на результати з оптимальним використанням ресурсів, це план, який показує використання бюджетних та інших ресурсів.

Стратегічний план – це план, який визначає місію головного розпорядника бюджетних коштів (тобто головну мету його діяльності), цілі, завдання, курс дій та очікувані результати у довгостроковій перспективі, зазвичай на період від 3-5 і до 10 років у відповідності до встановлених пріоритетів уряду, які відображаються у програмних документах, наприклад, у програмі діяльності уряду.

Стратегічні плани головних розпорядників повинні висвітлювати ключові моменти, на яких їм необхідно зосередитися для впровадження пріоритетів державної політики, та шляхи їх досягнення. Це суттєвий інструмент, що дозволяє головним розпорядникам бюджетних коштів досягти поставлених завдань, вирішити проблеми фінансового управління та надання державних послуг і впевнитись, що послуги надаються найбільш ефективним шляхом. Стратегічний план забезпечує можливість розвитку та вдосконалення організаційної структури розпорядника бюджетних коштів, та його діяльності в цілому.

Стратегічні плани повинні:

  • вказувати на основні завдання міністерства, які зазначені у відповідних нормативних документах;

  • покривати період принаймні від трьох років і бути сумісними із середньостроковою оцінкою видатків бюджету;

  • описувати основні і допоміжні види діяльності, що необхідні для виконання цих завдань (при цьому слід уникати дублювання функцій);

  • вказувати на внутрішні функції головного розпорядника, а також на ті функції, що розпорядник виконує за контрактом;

  • описувати загальні та конкретні цілі, яких необхідно досягти у середньостроковій перспективі;

  • відображати перелік програм, що виконуються для досягнення загальних та окремих цілей;

  • включати вимірювані завдання і результати від здійснення бюджетних програм;

  • включати пропозиції щодо збільшення (або зменшення) постійних та змінних капітальних активів, запланованих інвестицій і відновлення та утримання матеріальних активів, а також плани щодо управління фінансовими активами та зобов'язаннями;

  • відповідати вимогам, визначеним відповідними нормативними документами.

Якісний стратегічний план для окремого головного розпорядника має бути:

  • комплексним та всеохоплюючим, тобто повинен охоплювати всі аспекти діяльності міністерства або відомства та враховувати всі їх можливості;

  • довгостроковим, тобто здійснюватись протягом декількох років для того, щоб визначити головний напрям розвитку розпорядника бюджетних коштів;

  • цілеспрямованим, тобто таким, що робить цілі головного розпорядника зрозумілими;

  • аналітичним, тобто таким, що подає дані та приводить необхідне тлумачення інформації;

  • обґрунтованим, тобто наводить факти та обґрунтування пропозицій;

  • орієнтованим на конкретні дії, тобто спрямованим на виконання конкретних завдань у конкретний термін;

  • лаконічним, тобто достатньо коротким для того, щоб керівники високого рівня могли швидко з ним ознайомитися, але в той же час містити достатньо інформації, щоб бути зрозумілим.

Стратегічний план не містить інформації щодо оцінки діяльності. Однак всі стратегічні плани повинні містити стратегічні орієнтири, що виражаються у вимірних показниках, тобто стратегічні цілі та завдання, що дозволять у майбутньому оцінювати досягнуті результати.

При впровадженні стратегічного плану керівник розпорядника бюджетних коштів повинен сприяти ефективному, економічному та продуктивному використанню ресурсів для того, щоб покращити виконання відомством своїх функцій; використовувати з цією метою такі методи організації праці, як перерозподіл, спрощення, координація роботи, позбавлення розпорядника коштів зайвих функцій [25].

Стратегічні плани відомств знаходять своє відображення у плануванні (прогнозуванні) видатків у середньостроковій перспективі. Як свідчить зарубіжний досвід, середньострокові прогнози видатків складаються на основі пріоритетів уряду, прогнозів надходжень до бюджету, а також виходячи із індивідуальних стратегічних планів головних розпорядників. Цей процес називають середньостроковим плануванням.

Зміцнення системи державних фінансів є необхідною умовою створення сталого ринкового середовища та досягнення економічного зростання у довготривалому періоді. Тому перехід до середньострокового бюджетного планування дозволить учасникам цього процесу узгодити політику розвитку в сфері державних фінансів безпосередньо, як в рамках підготовки бюджету на відповідний рік, так і на наступні три роки, перейшовши до формування довготермінової бюджетної політики.

Розпорядники бюджетних коштів, бюджетні установи і організації та громадськість повинні бути поінформовані про бюджетну стратегію уряду та добре знати, на які напрями та заради досягнення яких цілей уряд планує у майбутньому витрачати кошти платників податків. Знаючи державні пріоритети та завдання і володіючи інформацією щодо планових обсягів видатків не тільки на наступний рік, а ще на три роки вперед, галузеві міністерства, зможуть краще планувати свій розвиток. Потрібно встановлювати довго- та середньострокові цілі, завдання, а також визначати обсяг видатків на перспективу, щоб кожний розпорядник бюджетних коштів мав чіткий план своєї діяльності на декілька років.

Середньострокове бюджетне планування – це визначення головними розпорядниками бюджетних коштів на підставі Програми діяльності Кабінету Міністрів України, плану своєї діяльності на середньостроковий період та обсягу необхідних коштів для досягнення цілей у середньостроковій перспективі. Обов'язковою вимогою середньострокового планування бюджету є відбір відповідних напрямів діяльності і завдань, виходячи з фінансових можливостей.

Основною метою запровадження середньострокового планування бюджету є підвищення дисципліни державних видатків, а також забезпечення процесу аналізу використання коштів, що буде стимулювати прийняття більш ефективних рішень щодо використання бюджетних коштів на всіх рівнях та планування головними розпорядниками коштів своєї діяльності.

Середньострокове бюджетне планування є необхідним елементом впровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Перехід до середньострокового бюджетного планування дасть учасникам бюджетного процесу можливість узгодити свої стратегічні плани діяльності з наявними бюджетними коштами як у рамках підготовки проекту бюджету на відповідний рік, так і на наступні періоди, що сприятиме переходу до формування довгострокової бюджетної політики.

Цілі середньострокового планування:

  • поліпшення макроекономічного балансу шляхом розроблення узгоджених та реалістичних прогнозів доходів до бюджету;

  • визначення загальних цілей бюджетної політики та забезпечення відкритості у їх досягненні впродовж багатьох років;

  • визначення і дотримання чітких пріоритетів у сфері державних видатків;

  • забезпечення можливості ініціювання змін у бюджетній політиці та механізмів контролю за їх реалізацією;

  • удосконалення розподілу бюджетних коштів, спрямованих на досягнення стратегічних пріоритетів, як за функціями, так і між відповідними функціями;

  • підвищення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за ефективне та раціональне використання бюджетних коштів;

  • посилення загального бюджетного контролю.

Характерні риси системи середньострокового планування:

Прогнозні оцінки розробляються у два етапи:

  • прогнозування, під час якого складаються технічні оцінки поточних витрат, виходячи з існуючих умов;

  • програмування, на якому визначається та аналізується вартість кількох можливих змін політичного курсу.

Зосередження уваги на змінах та пріоритетах політики Уряду.

Прогнозний бюджет не відображає збільшення тих видатків у наступні роки, які потрібні для виконання нових бюджетних програм (хоча у ньому може закладатися певний резерв для покриття таких витрат).

Прогнозний бюджет деталізовано до такої ж міри, що і бюджет поточного року, але для заохочення використання коштів з найвищою ефективністю щодо питання перерозподілу коштів між програмами, головним розпорядникам надається в межах їхньої компетенції певна свобода дій.

Оцінки витрат є реалістичними.

Середньострокові прогнози повинні відображати:

  1. поточний стан видатків;

  2. додаткові видатки, необхідні для забезпечення однакового рівня та якості послуг у майбутньому (наприклад, для збереження відношення кількості учнів на одного вчителя у навчальних закладах);

  3. додаткові витрати або економію коштів, якщо передбачається змінити рівень або вид послуг.

У зв'язку з тим, що середньострокове планування охоплює три наступні за бюджетним роки, воно дає можливість:

  1. посилити загальний бюджетний контроль;

  2. встановити більш чіткі пріоритети у сфері державних видатків;

  3. розробити більш стабільну бюджетну політику;

  4. підвищити відповідальність головних розпорядників щодо розподілу та використання бюджетних коштів;

  5. передбачати поточні видатки, які виникнуть у зв'язку із завершенням проектів бюджетних капіталовкладень (наприклад, оцінити, які будуть поточні видатки на утримання нової дороги після завершення її будівництва).

З метою розробки нових підходів до формування багаторічної бюджетної стратегії необхідно визначитися з переліком проблемних питань, які існують в галузях, з оцінкою вартості витрат на їх вирішення, та часом, протягом якого ця проблема може бути вирішена. Необхідно також визначити, які з проблем є найбільш нагальними, потребують першочергового вирішення та можуть бути вирішені в більш короткі терміни за менші кошти.

Передумовою ефективного середньострокового планування є запровадження суворих бюджетних обмежень через встановлення граничних розмірів видатків для всіх головних розпорядників бюджетних коштів [41]. Основу розподілу граничних розмірів повинні складати попередні прогнози вартості існуючих бюджетних програм з урахуванням прийнятих урядом політичних рішень. Перевагою існування середньострокових граничних обсягів є те, що головні розпорядники коштів будуть показувати не бажаний ними обсяг видатків, який не підтверджений наявними ресурсами, а більш реальну картину видатків у середньостроковій перспективі. Саме існування таких обмежень, що виходять із прогнозованих ресурсів та середньострокової політики уряду, змусить головних розпорядників коштів виділити найбільш пріоритетний напрям своєї діяльності. Разом з тим слід зазначити, що граничні обсяги на середньострокову перспективу є умовними, оскільки вони будуть коригуватися щороку, виходячи із зміни економічної ситуації, зміни політики уряду, а також залежатимуть від пріоритетів і структурних змін у видатках головних розпорядників та якості обґрунтування ними оцінок своїх прогнозних видатків.

Загалом, для забезпечення передбачуваності багаторічні оцінки слід розподіляти по функціях, розпорядниках бюджетних коштів та поміж програмами. Сильною стороною орієнтовних обсягів видатків головних розпорядників є те, що вони заохочують установи до коригування видатків бюджетної програми з огляду на граничні обсяги видатків протягом середньострокового періоду.

Процес підготовки середньострокового бюджету повинен поєднувати три підходи:

Підхід зверху – вниз, який складається з таких етапів:

  • визначення попередніх граничних обсягів видатків для головних розпорядників у відповідності із пріоритетами, визначеними урядом на основі прогнозу ресурсів;

  • доведення до головних розпорядників коштів граничних обсягів видатків та інструктивних матеріалів щодо заповнення бюджетних запитів на відповідний рік.

Підхід знизу – вверх, який передбачає формування бюджетних запитів головними розпорядниками коштів в рамках визначених для них граничних обсягів видатків. На цьому етапі головний розпорядник із залученням розпорядників нижчого рівня (відповідальних виконавців) та отримувачів коштів державного бюджету повинен визначити свої пріоритети, і тим самим здійснити найефективніший розподіл бюджетних коштів.

Механізм узгодження, який передбачає взаємодію між Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів та головними розпорядниками.

Загальноприйнятою практикою є підготовка проекту бюджету зверху – вниз, з переходом на подальших стадіях бюджетного процесу до застосування другого та третього підходів.

Прогноз видатків, розроблений на основі даних попереднього року, є відправним пунктом процесу складання бюджету на наступний рік. Але в той же час, як вже згадувалося раніше, Міністерство фінансів разом з іншими головними розпорядниками може коригувати середньорічний прогноз, складений попереднього року, беручи до уваги очікувані зміни у структурі видатків, виконання бюджету та аналіз видатків. Необхідно також провести попередню оцінку можливої економії коштів, якої можна досягти протягом запланованого періоду за рахунок існуючих програм.

Потрібно також відзначити, що граничні обсяги можуть бути перевизначені на наступний рік для того, щоб відобразити макроекономічні зміни та пріоритетні напрямки політики.

Робота щодо запровадження середньострокового прогнозування видатків бюджету була розпочата в 2001 році. При підготовці бюджетних запитів на 2002 рік були застосовані елементи середньострокового бюджетного планування.

При визначенні видатків на бюджетну програму на плановий рік кожен головний розпорядник повинен був оцінити необхідні і можливі бюджетні ресурси для її продовження у наступних за плановим роках, очікуваний результат і вплив від впровадження бюджетної програми у плановому році на обсяг відповідних видатків у наступні періоди. При цьому видатки на наступні роки повинні були розраховуватися, виходячи з існуючих умов та наявних ресурсів з урахуванням можливих структурних змін в діяльності головного розпорядника.

Проте деякі головні розпорядники сприйняли запропоноване нововведення щодо прогнозування видатків на середньострокову перспективу як можливість завчасно показати свою потребу у бюджетних коштах на виконання програм. Таким чином, вони не врахували необхідності визначення та забезпечення пріоритетів серед своїх бюджетних програм.

З урахуванням досвіду минулих років пропонується наступний план дій впродовж бюджетного періоду щодо реалізації поставленої мети:

  • підготовка разом з Мінекономіки, Національним банком, іншими центральними органами державної влади прогнозу макропоказників економічного і соціального розвитку України на відповідний бюджетний рік, а також на наступні три роки;

  • внесення головними розпорядниками пропозицій стосовно очікуваних структурних змін проти поточного року у прогнозних обсягах видатків на наступний рік та пропозицій щодо змін до програмної класифікації видатків державного бюджету;

  • розробка граничних обсягів видатків загального фонду на наступний рік в розрізі головних розпорядників на основі одержаних макроекономічних показників, розрахованого прогнозного обсягу бюджетних ресурсів на наступний рік та наступні три роки; доведення їх до відповідних головних розпорядників разом з прогнозним обсягом видатків на три роки, що слідують за плановим;

  • заповнення головними розпорядниками бюджетних запитів в межах доведених граничних обсягів видатків на наступний бюджетний рік та прогнозних обсягів видатків на три наступні роки;

  • подання прогнозних обсягів видатків державного бюджету на три наступні після бюджетного роки у переліку матеріалів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України разом з проектом Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.


1.4 Нормативно-правова база


В основі правової системи України знаходиться Конституція, в ній визначені основні положення діяльності всієї держави і бюджетних відносин зокрема.

Конституція України охоплює та закріплює основи суспільного та державного устрою, визначає напрямки розвитку суспільства та держави, основи організації та діяльності державних органів місцевого самоврядування, встановлює конкретні гарантії прав та свобод людини. Конституція прийнята 28 червня 1996 року і являється Основним Законом нашої держави [1].

Конституція України визначає характер держави, її атрибути, конституційно-правовий статус та основні принципи організації та діяльності.

В статті 92 Конституції України вказується, що Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи встановлюється виключно законами України.

Статтею 95 визначається, що бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України, тому регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.

В першій частині статті 96 визначено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період.

Також в цій же статті, частині другій затверджено порядок подачі проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік Кабінетом Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Згідно статті 97 Конституції України Кабінет Міністрів України відповідно до закону подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України, який має бути оприлюднений.

Бюджетний кодекс України прийнятий 21 червня 2001 року.

Сфера його дії та основні засади бюджетного процесу визначені у “Загальних положеннях” Кодексу. Кодексом врегульовуються правові відносини, що виникають у процесі підготовки, складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, підготовки та розгляду звітів про їх виконання.

Кодекс також регулює відносини, що виникають між учасниками бюджетного процесу під час контролю за дотриманням бюджетного законодавства, та встановлює відповідальність за бюджетні правопорушення.

Бюджетний Кодекс встановлює конкретний перелік нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні (рисунок 1.1).

















Рисунок 1.1 – Склад бюджетного законодавства України


У статті 2 наведено основні бюджетні терміни, поняття та їх визначення, які дозволяють однозначно сприймати і тлумачити бюджетний процес, а також формувати і виконувати бюджети на єдиних методологічних засадах та принципах.

Окремі поняття розкриваються безпосередньо у статтях Бюджетного кодексу. Наприклад, поняття захищених статей видатків розкрито у статті 55, міжбюджетних відносин – у статті 81, бюджетних правопорушень – у статті 116 тощо.

У загальних положеннях Кодексу встановлена тривалість бюджетного періоду. Проблема законодавчої невизначеності у разі, якщо Верховна Рада України не приймає до кінця року закон про державний бюджет на наступний рік, врегульована у статті 3.

Бюджетне законодавство України до свого оформлення у Бюджетному кодексі пройшло десятилітній шлях розвитку. Закон “Про бюджетну систему України”, прийнятий у 1991 році, із внесеними до нього змінами був першим правовим актом у бюджетному законотворенні незалежної держави. Через свою недосконалість і невідповідність бюджетної системи вимогам часу він суперечив ряду законодавчих актів, ухвалених з часом Верховною Радою України, і в першу чергу Конституції України та Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Неузгодженість та невідповідність законодавства постійно були предметом дискусій учасників бюджетного процесу при формуванні, розгляді, затвердженні та виконанні закону про державний бюджет. Ці проблемні питання щорічно вимагали відповідного законодавчого врегулювання.

Кодексом встановлюється верховенство бюджетного законодавства, тому усі нормативно-правові акти мають застосовуватися в частині, що не суперечить йому та закону про Державний бюджет України. Для практичної реалізації цієї норми Кодексом передбачена процедура відстеження Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету всіх законопроектів, що подаються суб’єктами права законодавчої ініціативи до Верховної Ради України, з метою визначення їх впливу на доходну чи видаткову частину бюджету у процесі формування та недопущення його розбалансування при виконанні.

У Бюджетному кодексі визначено відношення українського законодавства у цій сфері до міжнародного. Якщо міжнародним договором України встановлено інші положення, ніж у відповідних нормах бюджетного законодавства України, то такі положення потребують розгляду та прийняття окремих рішень по внесенню змін до українського законодавства у разі ратифікації міжнародного договору України. Такі зміни набирають чинності на термін дії міжнародного договору.

Положення, які мають концептуальне і практичне значення для забезпечення ефективності бюджетного процесу викладені у главі 2 "Бюджетна система України та її принципи" Кодексу, яка включає 9 статей (з 5 по 13). Насамперед визначено, що структурно бюджетна система України складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів: бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань, бюджетів районів у містах, районних, обласних бюджетів. Зазначені бюджети є окремими ланками бюджетної системи (рисунок 1.2).

Характерною ознакою та перевагою бюджетної системи, закріпленою Бюджетним кодексом, є те, що на відміну від попередньої системи трансфертні платежі з державного бюджету розраховуються та надаються обласним бюджетам, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетам районів та міст обласного значення. З прийняттям Бюджетного кодексу районні бюджети, бюджети міст обласного значення та обласні бюджети набули адекватного статусу у відносинах з Державним бюджетом України.

Показники Державного бюджету та місцевих бюджетів України у своїй сукупності виступають як показники зведеного бюджету України. Показники зведеного бюджету використовуються органами законодавчої та виконавчої влади для прийняття управлінських рішень в процесі виконання бюджетів, а також для оприлюднення інформації про використання публічних фінансів.

















Рисунок 1.2 – Структура бюджетної системи України


На основі перелічених нормативно-правових документів був затверджений бюджет Менського району на 2008 рік.

Поряд з відповідними нормами Конституції джерелом бюджетного права є Закон України “Про бюджетну систему України” від 05.12.1990 року із наступними змінами та доповненнями.

Складається Закон України "Про бюджетну систему України" із 5 розділів присвячених загальним положенням про бюджетну систему, доходам бюджету, видаткам бюджетів, основам бюджетного процесу, загальним принципам складання, розгляду і затвердженню проектів бюджетів, а також виконанню бюджетів.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” прийнятий 28.12.2007 року № 107-VI , регламентує доходи і видатки Державного бюджету у відповідному році.

В статті 1 першого розділу встановлено доходи Державного бюджету України на 2008 рік у сумі 215359392,3 тис.грн., у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 168965709,3 тис.грн. та доходи спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 46393683 тис.грн.

Також затверджено видатки Державного бюджету України на 2008 рік у сумі 232372003,8 тис.грн., у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 186738567,2 тис.грн. та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 45633436,6 тис.грн.

Установлено граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 2008 рік у сумі 18822212,1 тис.грн., у тому числі граничний розмір дефіциту загального фонду Державного бюджету України – у сумі 17922651,9 тис.грн. та граничний розмір дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 899560,2 тис.грн.

Частиною ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” затверджено доходи Державного бюджету. Доходи, визначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і за рахунок яких здійснюються видатки Державного бюджету не призначені на конкретну мету складають загальний фонд, доходи Державного бюджету призначені на конкретну мету і видатки, які провадяться за рахунок цих доходів входять до спеціального фонду.

В статті 2 вказані податки, що зараховуються до загального фонду Державного бюджету в 2008 році. А саме:

  • податок на додану вартість (крім податкової заборгованості минулих років з податку на додану вартість житлово-комунальних підприємств, підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і паливно-енергетичного комплексу та розстрочених податкових зобов'язань Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з податку на додану вартість, термін сплати яких наступає у 2008 році, які є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі);

  • податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності, податкової заборгованості минулих років з податку на прибуток житлово-комунальних підприємств, підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і паливно-енергетичного комплексу та розстрочених податкових зобов'язань Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з податку на прибуток підприємств, термін сплати яких наступає у 2008 році, які є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі);

  • збір за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

  • платежі за користування надрами загальнодержавного значення (крім розстрочених податкових зобов'язань Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з платежів за користування надрами загальнодержавного значення, термін сплати яких наступає у 2008 році, які є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі);

  • акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів);

  • плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад і місцевими органами виконавчої влади, та плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами);

  • ввізне мито (крім ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них);

  • рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні (крім розстрочених податкових зобов'язань Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з рентної плати за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні, термін сплати яких наступає у 2008 році, які є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету за відповідними напрямами, визначеними у цьому Законі);

  • надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших органів виконавчої влади (крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад та утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування; штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів), а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади; штрафних санкцій внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів державного бюджету;

  • 80 % коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 % коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

  • інші доходи, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України згідно із статтею 2 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та статтею 29 Бюджетного кодексу України.

До доходів спеціального фонду державного бюджету відносяться надходження, перелічені у статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, що мають цільове призначення, в тому числі власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також субвенції, одержані з бюджетів інших рівнів.

До доходів загального фонду місцевих бюджетів належать податки і збори, перелічені в статті 38 ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік”, а саме:

  • податок з доходів фізичних осіб;

  • єдиний податок і фіксований податок (крім частини цих податків, що зараховується до Пенсійного фонду України, та відрахувань на обов'язкове соціальне страхування) та у повному обсязі фіксований сільськогосподарський податок;

  • акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, – до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, у тому числі тих, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;

  • плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами – до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та міських бюджетів міст Києва і Севастополя;

  • дотації та субвенції з Державного бюджету України;

  • плата за надані в оренду водні об'єкти місцевого значення;

  • штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів угод із суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування;

  • доходи, що підлягають зарахуванню до загального фонду місцевих бюджетів згідно із статтями 64, 66, 69 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 37 - 38, ст. 189; 2004 р., N 5, ст. 34, N 17 - 18, ст. 250, N 43 - 44, ст. 493; 2005 р., N 7 - 8, ст. 162, NN 17 - 19, ст. 267);

  • кошти, що надійдуть від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню учасникам торгів у випадках, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 20, ст. 148), в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;

  • кошти, що надійдуть від учасника - переможця процедури закупівлі, під час укладання договору про закупівлю, забезпечення його виконання, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, відповідно до умов договору, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;

  • 80 % коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 % коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

Джерела формування спеціального фонду місцевих бюджетів визначені в статті 52 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік” і до них належать:

  • надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають:

      1. кошти від відчуження майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та майна, що перебуває у комунальній власності;

      2. 90 % коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, 10 % від продажу яких зараховується до відповідних бюджетів місцевого самоврядування, а також земельних ділянок, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим, кошти від продажу яких зараховуються у розмірі 35 % – до бюджету Автономної Республіки Крим та 55 % – до бюджетів місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим); 100 % коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності (після розмежування земель державної та комунальної власності);

      3. надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

      4. кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності Бюджетним кодексом України, та відсотки, сплачені за користування ними;

      5. кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;

      6. запозичення, здійснені у порядку, визначеному законодавством;

      7. субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів;

  • податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що зараховується у розмірі 30 % до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 70 % – до бюджету міста Сімферополя і бюджетів міст – обласних центрів у разі реєстрації транспортних засобів на території цих міст; 50 % – до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та 50 % – до міських, селищних і сільських бюджетів у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній території;

  • плата за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами);

  • власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

  • 35 % збору за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських) – 10 %, обласних та республіканського Автономної Республіки Крим бюджетів – 25 %, Київського та Севастопольського міських бюджетів – 35 %;

  • відрахування 10 % вартості питної води суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання з відхиленням від відповідних стандартів, що зараховуються до бюджетів міст, селищ та сіл;

  • надходження до цільових фондів, утворених Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами;

  • надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

  • 30 % надходжень від збору за проведення гастрольних заходів;

  • повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів індивідуальним сільським забудовникам;

  • повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, пеня, відсотки за користування ними;

  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження, у тому числі оснащення інженерних вводів багатоквартирних житловий будинків засобами обліку споживання води і теплової енергії, ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів;

  • субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Запоріжжя на будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у місті Запоріжжя;

  • субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування ремонту приміщень управлінь праці та соціального захисту виконавчих органів міських (міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення), районних у містах Києві і Севастополі та районних у містах рад для здійснення заходів з виконання спільного із Світовим банком проекту "Вдосконалення системи соціальної допомоги";

  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв);

  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво та розвиток мережі метрополітенів;

  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток соціально-економічної сфери міста Севастополя та інших населених пунктів, в яких дислокуються військові формування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України;

  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров'я;

  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;

  • 35 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських) – 10 %, обласних та республіканського Автономної Республіки Крим бюджетів – 25 %, Київського та Севастопольського міських бюджетів – 35 %;

  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення житлом працівників бюджетної сфери, які заключили контракт на 20 років;

  • субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Севастополя на розбудову транспортної мережі міста Севастополя;

  • субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи щодо оплати громадянами електричної і теплової енергії, природного газу, твердого палива, послуг водопостачання і водовідведення, квартирної плати в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень.


2 АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ МЕНСЬКОГО РАЙОНУ ЗА 2005-2007 РОКИ


2.1 Аналіз виконання бюджету за доходами


Звітність про виконання бюджету Менського району Чернігівської області складається Управлінням Державного казначейства у Менському районі Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області кожного року у відповідності до “Інструкції про порядок складання органами Державного казначейства річного звіту про виконання Державного бюджету” на поточний рік.

Визначення прогнозних показників обсягів доходної частини зведеного бюджету району проводилось виходячи із діючого податкового законодавства, оцінки стану виконання бюджету в минулих роках, основних макропоказників економічного і соціального розвитку.

Розглянемо більш детально доходи бюджету Менського району за 2005-2007 роки. Звітність про доходи представлена в додатках А-В.

До бюджету Менського району за 2005 рік надійшло доходів в сумі 32362,6 тис.грн. із запланованих 34288,4 тис.грн., що становить 94,38 % (таблиця 2.1).

Із загальної суми надходжень податкові платежі складають 6596,4 тис.грн., що складає 20,38 % від загальної суми доходів. План виконано на 103,8 %.

Із загальної суми податкових надходжень найбільше коштів надійшло по податку на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості – 4390,9 тис.грн. (66,57 %), інші податки – 85,7 тис.грн. (18,70 %). Зборів за спеціальне використання природних ресурсів надійшло 521,4 тис.грн. (7,9 %), внутрішні податки на товари та послуги – 17,6 тис.грн. (1,98 %). Загалом план перевиконано по всім податковим надходженням, крім плати за землю – 521,4 тис.грн. (91,11 %).


Таблиця 2.1 – Доходи бюджету Менського району за 2005 рік, грн.

Код бюджетної класифікації

Найменування доходів

План

Питома вага в загальній сумі доходів, %

Уточнений

Фактичний

Відносне відхилення

1

2

3

4

5

6

10000000

Податкові надходження

6354906

6596389

241483,00

20,38%

11000000

Под. на доходи, на прибуток, на збільш. ринкової вартості

4186210

4390929

204719,00

66,57%

11010000

Прибутковий податок з громадян

4186210

4390616

204406,00

99,99%

11020000

Податок на прибуток підприємств

0

313

313,00

0,01%

13000000

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

572285

521423

-50862,00

7,90%

13050000

Плата за землю

572285

521423

-50862,00

100,00%

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги

112781

130416

17635,00

1,98%

14060000

Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності

19422

24312

4890,00

18,64%

14070000

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

93359

106104

12745,00

81,36%

16000000

Інші податки

1147597

1233282

85685,00

18,70%

16010000

Місцеві податки і збори

269444

287787

18343,00

23,34%

16040000

Фіксований сільськогосподарський податок

120075

127419

7344,00

10,33%

16050000

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва

758078

818076

59998,00

66,33%

20000000

Неподаткові надходження

1096796

1190992

94196,00

3,68%

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності

0

2905

2905,00

0,24%

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного продажу

142012

175078

33066,00

14,70%

22080000

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна

1500

2549

1049,00

1,46%

22090000

Державне мито

140512

172529

32017,00

50,7%

23000000

Надходження від штрафів та фін. санкцій

500

1491

991,00

0,13%

23030000

Адміністративні штрафи та інші санкції

500

1491

991,00

100,00%

24000000

Інші неподаткові надходження

10150

15529

5379,00

1,30%

24060000

Інші надходження

10150

15529

5379,00

49,30%

40000000

Офіційні трансферти

26836700

24575178

-2261522,00

75,94%

41000000

Від органів державного управління

26836700

24575178

-2261522,00

100,00%

41020000

Дотації

17892500

17892500

0,00

72,81%

41030000

Субвенції

8944200

6682648

-2261552,00

27,19%


Разом

34288402

32362559

-1925843,00

100%


Неподаткових надходжень на території району зібрано 1191 тис.грн. – 3,68 % загальних надходжень бюджету. Загалом план виконано на 108,59 %.

Державного мита надійшло 172,5 тис.грн. (50,7 %). Інші надходження склали 15,5 тис.грн. (49,3 %).

Офіційні трансферти складають 24575,2 тис.грн. (75,94 %). По дотації вирівнювання район профінансований у сумі 17892,5 тис.грн., що склало 72,81 %. Субвенції становлять 6682,7 тис.грн., що склало 74,71 % планових призначень.

Для більш наочного вигляду відобразимо структуру доходів за кодами бюджетної класифікації у вигляді діаграми (рис. 2.1).


Рисунок 2.1 – Структура доходів бюджету Менського району в 2005 році


За 2006 рік до районного бюджету надійшло доходів в сумі 46023,4 тис.грн. із запланованих 46461,6 тис.грн., що становить 99,06 % (таблиця 2.2).

Із загальної суми надходжень податкові платежі складають 7968 тис.грн., що складає 17,31 % від загальної суми доходів. План виконано на 97,77 %.

Найбільше коштів із загальної суми податкових надходжень надійшло по податку на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості – 5957,3 тис.грн. (74,77 %), інші податки – 1219,3 тис.грн. (15,30 %). Зборів за спеціальне використання природних ресурсів надійшло 608,5 тис.грн. (7,64 %), внутрішні податки на товари та послуги – 183 тис.грн. (2,30 %).


Таблиця 2.2 – Доходи бюджету Менського району за 2006 рік, грн.

Код бюджетної класифікації

Найменування доходів

План

Питома вага в загальній сумі доходів, %

Уточнений

Фактичний

Відносне відхилення

1

2

3

4

5

6

10000000

Податкові надходження

8149430

7967957

-181473,00

17,31%

11000000

Под. на доходи, на прибуток, на збільш. ринкової вартості

6487513

5957255

-530258,00

74,77%

11010000

Прибутковий податок з громадян

6487513

5957215

-530298,00

100,00%

11020000

Податок на прибуток підприємств

0

40

40,00

0,00%

13000000

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

487872

608461,5

120589,50

7,64%

13050000

Плата за землю

487872

608461,5

120589,50

100,00%

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги

149180

182974,3

33794,30

2,30%

14060000

Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності

20910

28880,24

7970,24

15,78%

14070000

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

128270

154094

25824,00

84,22%

16000000

Інші податки

1024865

1219266

194401,00

15,30%

16010000

Місцеві податки і збори

249946

282693

32747,00

23,19%

16040000

Фіксований сільськогосподарський податок

109719

120852,4

11133,40

9,91%

16050000

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва

665200

815721

150521,00

66,90%

20000000

Неподаткові надходження

340600

216928,5

-123671,50

0,47%

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності

0

537

537,00

0,25%

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного продажу

171500

189359,3

17859,30

87,29%

22080000

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна

1500

7287,56

5787,56

3,85%

22090000

Державне мито

170000

182071,7

12071,70

96,15%

23000000

Надходження від штрафів та фін. санкцій

500

7618,62

7118,62

3,51%

23030000

Адміністративні штрафи та інші санкції

500

7618,62

7118,62

100,00%

24000000

Інші неподаткові надходження

168600

19413,61

-149186,39

8,95%

24060000

Інші надходження

168600

19413,61

-149186,39

100,00%

40000000

Офіційні трансферти

37971583

37838532

-133051,00

82,22%

41000000

Від органів державного управління

37971583

37838532

-133051,00

100,00%

41010000

Кошти, що надходять з інших бюджетів

853300

853300

0,00

2,26%

41020000

Дотації

26240384

26240384

0,00

69,35%

41030000

Субвенції

10877899

10744848

-133051,00

28,40%


Разом

46461613

46023418

-438195,50

100,00%


Загалом план перевиконано по всім податковим надходженням, крім прибуткового податку з громадян – 5957,2 тис.грн. (91,83 %).

Неподаткових надходжень надійшло в сумі 216,9 тис.грн., або 0,47 % загальних надходжень бюджету. Загалом план виконано лише 63,69 %, причиною цього є невиконання плану по інших неподаткових надходженнях.

Адміністративних зборів та платежів, доходів від некомерційного продажу надійшло 189,4 тис.грн. (87,29 %). Інші надходження склали 19,4 тис.грн. (8,95 %).

Офіційні трансферти складають 37838,5 тис.грн. (82,22 %). По дотації вирівнювання район профінансований у сумі 26240,4 тис.грн., що склало 69,35 %. Субвенції профінансовано в сумі 10744,9 тис.грн., що склало 28,4 % планових призначень. Загалом план виконано на 99,65 %.

Для більш наочного вигляду відобразимо структуру доходів за кодами бюджетної класифікації у вигляді діаграми (рис. 2.2).


Рисунок 2.2 – Структура доходів бюджету Менського району в 2006 році


До бюджету Менського району за січень-грудень 2007 року надійшло доходів в сумі 62868 тис.грн. із запланованих 64017 тис.грн., що становить 98,21 % (таблиця 2.3).

Із загальної суми надходжень податкові платежі складають 11596,3 тис.грн., що складає 18,45 % від загальної суми доходів. План виконано на 102,33 %.

Найбільше коштів із загальної суми податкових надходжень надійшло по податку на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості – 9270,9 тис.грн. (79,95 %), інші податки – 1290,8 тис.грн. (11,13 %).


Таблиця 2.3 – Доходи бюджету Менського району за 2007 рік, грн.

Код бюджетної класифікації

Найменування доходів

План

Питома вага в загальній сумі доходів, %

Уточнений

Фактичний

Відносне відхилення

1

2

3

4

5

6

10000000

Податкові надходження

11332345

11596342

263997,00

18,45%

11000000

Под. на доходи, на прибуток, на збільш. ринкової вартості

9024667

9270866

246199,00

79,95%

11010000

Прибутковий податок з громадян

9024667

9264467

239800,00

99,93%

11020000

Податок на прибуток підприємств

0

6399,15

6399,15

0,07%

13000000

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

809428

822710

13282,00

7,09%

13010000

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

5400

9342

3942,00

1,14%

13050000

Плата за землю

804028

813368

9340,00

98,86%

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги

187540

211996

24456,00

1,83%

14060000

Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності

18900

24080,33

5180,33

11,36%

14070000

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

168640

187915,6

19275,60

88,64%

16000000

Інші податки

1310710

1290770

-19940,00

11,13%

16010000

Місцеві податки і збори

264760

262880,8

-1879,20

20,37%

16040000

Фіксований сільськогосподарський податок

97000

87126,73

-9873,27

6,75%

16050000

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва

948950

940762,5

-8187,50

72,88%

20000000

Неподаткові надходження

238223

275827,1

37604,10

0,44%

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності

2000

5306,16

3306,16

1,92%

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного продажу

236190

262061,3

25871,30

95,01%

22080000

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна

3900

12473,53

8573,53

4,76%

22090000

Державне мито

232290

249587,8

17297,80

95,24%

23000000

Надходження від штрафів та фін. санкцій

0

0

0,00

0,00%

23030000

Адміністративні штрафи та інші санкції

0

0

0,00

0,00%

24000000

Інші неподаткові надходження

33

8459,64

8426,64

3,07%

24060000

Інші надходження

0

8459,64

8459,64

100,00%

24110000

Доходи від операцій з кредитування та надання гарантій

33

0

-33,00

0,00%

40000000

Офіційні трансферти

52446459

50995809

-1450650,00

81,12%

41000000

Від органів державного управління

52446459

50995809

-1450650,00

100,00%

41010000

Кошти, що надходять з інших бюджетів

1114200

1114200

0,00

2,18%

41020000

Дотації

34409250

34409250

0,00

67,47%

41030000

Субвенції

16923009

15472359

-1450650,00

30,34%


Разом

64017027

62867978

-1149048,90

100,00%


Зборів за спеціальне використання природних ресурсів надійшло 822,7 тис.грн. (7,09 %), внутрішні податки на товари та послуги – 212 тис.грн., (1,83 %). Загалом план перевиконано по всім податковим надходженням, крім інших податків – 1290,8 тис.грн. (98,48 %).

Неподаткових надходжень в бюджет району надійшло в сумі 275,8 тис.грн., або 0,44 % загальних надходжень бюджету.

Загалом план перевиконано на 115,79 %, а по іншим неподатковим надходженням аж на 25635,3 % – із запланованих 33 грн. отримали 8,5 тис.грн.

Адміністративних зборів та платежів, доходів від некомерційного продажу надійшло 262,1 тис.грн. (95,01 %). Інші неподаткові надходження склали 8,5 тис.грн. (3,07 %).

Офіційні трансферти складають 50995,8 тис.грн. (81,12 %). По дотації вирівнювання район профінансований у сумі 34409,3 тис.грн., що склало 100,0 % річних бюджетних призначень. Субвенції державного бюджету профінансовано в сумі 15472,4 тис.грн., що склало 91,43 % планових призначень.

Для більш наочного вигляду відобразимо структуру доходів за кодами бюджетної класифікації у вигляді діаграми (рис. 2.3).


Рисунок 2.3 – Структура доходів бюджету Менського району в 2007 році


Зробимо порівняльний аналіз доходів районного бюджету за 2006-2007 роки по відношенню до базового 2005 року (таблиця 2.4).

У 2006 році доходи районного бюджету становили 46023,4 тис.грн., що склало 120,79 % в порівнянні з базовим 2005 роком, а в 2007 році – 62868 тис.грн., що становить 175,80 %.

Проаналізуємо більш детально, що вплинуло на таке різке збільшення доходної частини бюджету.

В 2006 році податкові надходження в порівнянні з базовим роком становили 7968 тис.грн. (120,79 %), а в 2007 році – 11596,3 тис.грн. (175,80 %).

Таке різке зростання пов’язане зі збільшенням доходів від плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності – в 2006 році надійшло 154,1 тис.грн. (145,23 %), в 2007 році – 187,9 тис.грн. (177,11 %). Різко підвищився дохід від податку на прибуток підприємств – 6,4 тис.грн. (2044,46 %).

Також в 2007 році з’явився дохід від збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду – 9,3 тис.грн.

Розмір неподаткових надходжень зменшився в 5 разів в 2006 році та майже в 4 рази в 2007 році в порівнянні з базовим – 216,3 тис.грн. (18,21%) та 275,8 тис.грн. (23,16%) відповідно. Таке різке зниження пов’язане зі зменшенням доходів від власності та підприємницької діяльності в 2006 році – надійшло всього 537 грн. (18,49 %) в порівнянні з 2005 роком, хоча майже в 5 раз збільшились надходження від штрафів та фінансових санкцій, що склало 7,6 тис.грн., тобто 510,97 %. Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна зросла майже в 3 рази і становить 7,3 тис.грн. (285,90 %).

В 2007 році зросли доходи від власності та підприємницької діяльності та плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна – 5,3 тис.грн. (182,66 %) та 12,5 тис.грн. (489,35 %).

Таблиця 2.4 – Порівняльний аналіз доходів районного бюджету за 2005-2007 роки, грн.

Код бюджетної класифікації

Найменування доходів

Фактичний план по рокам

Відносне відхилення від базового 2005 року, %

2005

2006

2007

2006

2007

1

2

3

4

5

6

7

10000000

Податкові надходження

6596389,00

7967957,00

11596342,00

120,79%

175,80%

11000000

Под. на доходи, на прибуток, на збільш. ринкової вартості

4390929,00

5957255,00

9270866,00

135,67%

211,14%

11010000

Прибутковий податок з громадян

4390616,00

5957215,00

9264467,00

135,68%

211,01%

11020000

Податок на прибуток підприємств

313,00

40,00

6399,15

12,78%

2044,46%

13000000

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

521423,00

608461,50

822710,00

116,69%

157,78%

13010000

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

0,00

0,00

9342,00

-

-

13050000

Плата за землю

521423,00

608461,50

813368,00

116,69%

155,99%

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги

130416,00

182974,30

211996,00

140,30%

162,55%

14060000

Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності

24312,00

28880,24

24080,33

118,79%

99,05%

14070000

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

106104,00

154094,00

187915,60

145,23%

177,11%

16000000

Інші податки

1233282,00

1219266,00

1290770,00

98,86%

104,66%

16010000

Місцеві податки і збори

287787,00

282693,00

262880,80

98,23%

91,35%

16040000

Фіксований сільськогосподарський податок

127419,00

120852,40

87126,73

94,85%

68,38%

16050000

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва

818076,00

815721,00

940762,50

99,71%

115,00%

20000000

Неподаткові надходження

1190992,00

216928,50

275827,10

18,21%

23,16%

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності

2905,00

537,00

5306,16

18,49%

182,66%

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного продажу

175078,00

189359,30

262061,30

108,16%

149,68%

22080000

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна

2549,00

7287,56

12473,53

285,90%

489,35%

22090000

Державне мито

172529,00

182071,70

249587,80

105,53%

144,66%

23000000

Надходження від штрафів та фін. санкцій

1491,00

7618,62

0,00

510,97%

0,00%

23030000

Адміністративні штрафи та інші санкції

1491,00

7618,62

0,00

510,97%

0,00%

24000000

Інші неподаткові надходження

15529,00

19413,61

8459,64

125,02%

54,48%

24060000

Інші надходження

15529,00

19413,61

8459,64

125,02%

54,48%

40000000

Офіційні трансферти

24575178,00

37838532,00

50995809,00

153,97%

207,51%

41000000

Від органів державного управління

24575178,00

37838532,00

50995809,00

153,97%

207,51%

41010000

Кошти, що надходять з інших бюджетів

17892500,00

853300,00

1114200,00

4,77%

6,23%

41020000

Дотації

6682648,00

26240384,00

34409250,00

392,66%

514,90%

41030000

Субвенції

806050,00

10744848,00

15472359,00

1333,02%

1919,53%


Разом

32362559,00

46023417,50

62867978,10

142,21%

194,26%



Взагалі зникли надходження від штрафів та фінансових санкцій. Також зменшились інші надходження – надійшло 8,5 тис.грн. (54,48 %).

Значно зросли офіційні трансферти – 153,97 % в 2006 році та 207,51 % в 2007 році.

Дотації становили 26240,4 тис.грн. (392,66 %) в 2006 році і 34409,3 тис.грн. (514,90 %) в 2007 році в порівнянні з базовим роком. Субвенції становили 10744,9 тис.грн. (1333,02 %) в 2006 році та 15472,4 тис.грн. (1919,53 %).

Для більш наочного вигляду відобразимо структуру доходів за кодами бюджетної класифікації у вигляді діаграми (рис. 2.4).


Рисунок 2.4 – Структура доходів районного бюджету за 2005-2007 роки


2.2 Аналіз виконання бюджету за видатками


Визначення прогнозних показників обсягів видаткової частини зведеного бюджету району проводилось виходячи із діючого податкового законодавства, оцінки стану виконання бюджету в минулих роках, основних макропоказників економічного і соціального розвитку.

Розглянемо більш детально видатки бюджету Менського району за 2005-2007 роки. Звітність про видатки представлена в додатках Г-Е.

Уточненим бюджетом на 2005 рік передбачено видатків 37255,9 тис.грн., всього профінансовано лише 31515,9 тис.грн. тобто 84,59 % (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 – Видатки бюджету Менського району за 2005 рік, грн.

Код

Показник

План на рік з урахуванням змін

Всього профінансовано

Виконано, %

1

2

3

4

5

10000

Державне управління

1780342,33

1763432,44

99,05%

60000

Правоохоронна дiяльнiсть та забезпечення безпеки держави

235572,00

230918,17

98,02%

70000

Освіта

13424566,73

13382868,46

99,69%

80000

Охорона здоров`я

6135788,68

6115925,35

99,68%

90000

Соціальний захист та соціальне забезпечення

7612012,00

5596869,69

73,53%

100000

Житлово-комунальне господарство

602496,00

595198,21

98,79%

110000

Культура i мистецтво

1632696,25

1612471,56

98,76%

120000

Засоби масової iнформацiї

16000,00

15986,00

99,91%

130000

Фізична культура i спорт

236282,01

235675,57

99,74%

170000

Транспорт, дорожнє господарство, зв`язок, телекомунiкацiї та інформатика

254221,00

251720,63

99,02%

180000

Iншi послуги, пов’язані з економічною дiяльнiстю

5000,00

0,00

0,00%

210000

Запобігання та лiквiдацiя надзвичайних ситуацій та наслiдкiв стихійного лиха

11514,00

11497,91

99,86%

250000

Видатки, не вiднесенi до основних груп

5309417,00

1703370,81

32,08%


Видатки разом

37255908,00

31515934,80

84,59%


Розглянемо детальніше виконання місцевого бюджету за кодами бюджетної класифікації (КБК).

КБК 10000 «Державне управління». На утримання органів місцевого самоврядування уточнені призначення на 2005 рік складають 1780,3 тис.грн.

Касові видатки становлять 1763,4 тис.грн. (99,1 %).

На збільшення бюджетних призначень спрямовано 748,1 тис.грн.

По КЕКВ 2110 видатки склали 22,5 тис.грн. Районною радою – на 2,5 тис.грн., міською радою – на 8,2 тис.грн., а сільськими радами на 11,8 тис.грн. придбано комп’ютерну техніку.

КБК 60000 «Правоохоронна дiяльнiсть та забезпечення безпеки держави». Фінансування правоохоронної діяльності протягом 2005 року здійснено в сумі 230,9 тис.грн. при уточнених призначеннях 235,6 тис.грн. (98,02 %). За рахунок цих коштів утримувались 6 підрозділів місцевої пожежної охорони (2 селищних і 4 сільських).

Із загальної суми видатків на утримання пожежної охорони видатки на заробітну плату з нарахуваннями склали 132,6 тис.грн., що складає 57 % із загальної суми фінансування на галузь.

КБК 70000 «Освіта». Протягом 2005 року в установах освіти бюджетні асигнування використані в сумі 13382,9 тис.грн., (99,7 % уточнених призначень), що на 4813,8 тис.грн. більше ніж у 2004 році (на 56,2 %).

На виплату заробітної плати з нарахуваннями працівникам установ освіти спрямовано 10713 тис.грн., на харчування вихованців – 203,1 тис.грн., на видатки по енергоносіям направлено 1015,6 тис.грн.

За звітний рік проведено капітальний ремонт по закладах освіти району на загальну суму 306,5 тис.грн. (газифікація Миколаївської, Данилевської, Величківської ЗОШ – частково, ремонт котельні в Березнянській ЗОШ, даху на майстерні в ЗОШ ім.. Шевченко, заміна котлів у Макошинській та Ленінівській ЗОШ).

Протягом 2005 року до району надійшло 555,7 тис.грн. на здійснення виплат, визначених Законом України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчальних закладів.

У 2005 році на території району відкритий сільський дитячий садок на території Волосківської сільської ради із штатною чисельністю 2,5 штатні одиниці, однією групою, яку відвідують 18 дітей дошкільного віку.

В цілому по функції освіта чисельність штатних одиниць, включаючи ставки педагогічного персоналу та вихователів скоротилась на 11,2 одиниць, що пов’язано із зменшенням загальної кількості класів.

КБК 80000 «Охорона здоров`я». На фінансування установ охорони здоров’я в 2005 році направлено 6115,9 тис.грн. (99,68 %) уточнених призначень. Оплата праці із загальної суми становить 3 644,2 тис.грн., відповідно нарахування на заробітну плату – 1164,9 тис.грн., що становить 78,6 % загальної суми видатків на галузь.

Загалом фінансування галузі порівняно з 2004 роком збільшилось на 1 982,3 тис.грн. Таке збільшення пояснюється ростом рівня мінімальної заробітної плати працівникам бюджетних установ, підвищенням тарифів за спожиті енергоносії, необхідністю проведення поточного ремонту Менської центральної районної лікарні та покращення харчування хворих.

Видатки на оплату енергоносіїв за 2005 рік складають 467,9 тис.грн. і профінансовані на 99,2 % (471,7 тис.грн.).

На території району діють 36 установ охорони здоров’я. Серед них Центральна районна лікарня, 2 сільські районні лікарні в селищах Макошине та Березна, 1 сільська – в с. Стольне, 4 лікарські амбулаторії, 27 фельдшерсько-акушерських пунктів, одна централізована бухгалтерія. Фактична наявність штатних одиниць на кінець звітного періоду становить 651,25, крім того 6,25 вакантні посади лікарів.

КБК 90000 «Соціальний захист та соціальне забезпечення». На соціальний захист та соціальне забезпечення використано 5068,9 тис.грн., що на 305 тис.грн. більше в порівнянні з 2004 роком.

На фінансування житлових субсидій протягом 2005 року направлено 411,4 тис.грн.

На утримання центру соціальних служб для молоді видатки склали 126,8 тис.грн. З них на програми направлено 12,0 тис.грн. Видатки на утримання територіального центру і відділення соціальної допомоги на дому склали 546,0 тис.грн., з них оплата праці – 499,0 тис.грн., оплата енергоносіїв – 1,5 тис.грн.

В 2005 році створено стаціонарне відділення по обслуговуванню одиноких непрацездатних громадян, що діє при територіальному центрі на 20 ліжок. У минулому році проведена робота по комплектуванню штатів, в зв’язку з чим додатково у штат територіального центру додатково введено 0,5 посади лікаря, 1 посаду молодшого медичного персоналу, 4 посади молодших медичних сестер.

КБК 10000 «Житлово-комунальне господарство». Протягом 2005 року на житлово-комунальне господарство уточненим бюджетом передбачено 602,5 тис.грн., план освоєно на 98,8 %.

На благоустрій м. Мена на рік уточненим бюджетом направлено 439,2 тис.грн., що на 104,9 тис.грн. більше ніж у 2004 році.

На благоустрій селищ використано 110,9 тис.грн., сіл – 45,1 тис.грн.

Відповідно до Постанов КМУ №№786, 644, 639 Менському району передбачена субвенція з Державного бюджету на будівництво газопроводів – відводів, насамперед сільських та субвенція на соціально-економічний розвиток регіонів, виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у ЖКГ на загальну суму 1255 тис.грн., зазначених коштів протягом звітного періоду надійшло на суму 1005 тис.грн., що становить 80,0 % запланованих.

КБК 110000 «Культура i мистецтво». Видатки бюджету Менського району за 2005 рік на утримання установ і закладів культури та проведення заходів культурно-освітнього характеру становлять 1763,2 тис.грн., що складає 96,7 % уточнених призначень.

В 2005 році на оплату комунальних послуг та енергоносіїв направлено 136,4 тис.грн., проведено капітальний ремонт закладів культури – 7,6 тис.грн., придбано предмети довгострокового користування – 49,7 тис.грн.

Фінансування по функції „культура” проводиться в розрізі 40 установ, з яких 7 фінансуються з районного бюджету, 2 – з міського, 2 – з селищного, 29 – з сільського. На кінець звітного періоду по зазначеній функції обліковувалось 200,6 ставок працівників культури.

КБК 120000 «Засоби масової iнформацiї». Засоби масової інформації профінансовані в сумі 16,0 тис.грн., що становить 100 % від уточнених призначень на рік. Серед установ, яким надавалась фінансова підтримка, Районна газета „Наше слово” та редакція місцевого радіомовлення (15 тис.грн.), книговидання – 1 тис.грн.

КБК 130000 «Фізична культура i спорт». На фізичну культуру і спорт виділено 235,7 тис.грн., що більше в порівнянні з 2004 роком на 63,7 тис.грн. і складає 99,7 % уточнених призначень на рік. В тому числі на заробітну плату з нарахуваннями – 68,5 тис.грн. По зазначеній функції проводиться фінансування дитячої спортивної школи, фінансування дитячої спортивної школи („Колос”), апарату управління спортивних організацій ФСТ „Колос”, надання фінансової підтримки спортивним спорудам.

Для більш наочного вигляду відобразимо структуру видатків за кодами бюджетної класифікації у вигляді діаграми (рис. 2.5).


Рисунок 2.5 – Структура видатків бюджету Менського району в 2005 році


У 2006 році бюджет Менського району за видатками було виконано на 90,04 %. Уточненим бюджетом на 2006 рік передбачалось видатків 46834,8 тис.грн., профінансовано уточнених показників 42170,1 тис.грн. (таблиця 2.6).

Розглянемо більш детально виконання місцевого бюджету за кодами бюджетної класифікації (КБК).

КБК 10000 «Державне управління». Видатки по цьому КБК йшли на забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування. В порівнянні з базовим 2005 роком сума видатків збільшилась на 1126,1 тис.грн. Це пояснюється необхідністю придбання комп’ютерної техніки для сільрад на суму 6,5 тис.грн., добудови до адміністративної будівлі міської ради на суму 17,5 тис.грн., капітальний ремонт опалювальної системи в Слобідській сільській раді на суму 3,0 тис.грн., здійснені видатки на доплату працівникам, які займалися підготовкою списків виборців – 5,4 тис.грн., а також оплата транспортних послуг, придбання предметів постачання, поточний ремонт будівель та інше. Загалом видатки по КБК 10000 виконані на 99,1%.

КБК 60000 «Правоохоронна дiяльнiсть та забезпечення безпеки держави». Фінансування правоохоронної діяльності протягом 2006 року здійснювалось в сумі 193,9 тис.грн. при уточнених призначеннях 194,5 тис.грн. (99,7 %). За рахунок цих коштів утримувались 6 підрозділів місцевої пожежної охорони (2 селищних і 4 сільських). Із загальної суми видатки на заробітну плату з нарахуваннями склали 153,9 тис.грн., що складає 79,3 % із загальної суми фінансування на галузь. Також кошти було витрачено на придбання предметів постачання і оплату послуг, на оплату за спожиті комунальні послуги та енергоносії, забезпечення безперервної роботи пожежних частин.

В порівнянні з базовим 2005 роком сума видатків зменшилась на 37 тис.грн.

КБК 70000 «Освiта». На фінансування установ та закладів освіти протягом 2006 року було передбачено 16745,7 тис.грн., проведено видатків за рік в сумі 16479,0 тис.грн., тобто 98,4 %. На виплату заробітної плати з нарахуваннями направлено 13412,8 тис.грн., тобто 81,4 % від суми всіх видатків. На харчування вихованців за звітний рік направлено 285,4 тис.грн., на оплату за спожиті енергоносії та комунальні послуги направлено 1219,4 тис.грн., що дозволило повністю розрахуватись по виставлених рахунках.


Таблиця 2.6 – Видатки бюджету Менського району за 2006 рік, грн.

Код

Показник

План на рік з урахуванням змін

Всього профінансовано

Виконано, %

Всього профінансовано за базовий 2005 рік

Абсолютне відхилення від базового року

1

2

3

4

5

6

7

10000

Державне управління

2 913 254,75

2 889 527,68

99,19%

1 763 432,44

1 126 095,24

60000

Правоохоронна дiяльнiсть та забезпечення безпеки держави

194 546,00

193 904,73

99,67%

230 918,17

-37 013,44

70000

Освіта

16 745 740,35

16 479 824,26

98,41%

13 382 868,46

3 096 955,80

80000

Охорона здоров`я

7 482 789,05

7 467 605,68

99,80%

6 115 925,35

1 351 680,33

90000

Соціальний захист та соцiальне забезпечення

8 775 490,61

8 650 437,02

98,57%

5 596 869,69

3 053 567,33

100000

Житлово-комунальне господарство

657 398,00

630 448,13

95,90%

595 198,21

35 249,92

110000

Культура i мистецтво

2 123 515,47

2 106 768,73

99,21%

1 612 471,56

494 297,17

120000

Засоби масової iнформацiї

27 000,00

27 000,00

100,00%

15 986,00

11 014,00

130000

Фізична культура i спорт

245 868,23

245 866,99

100,00%

235 675,57

10 191,42

170000

Транспорт, дорожнє господарство, зв`язок, телекомунiкацiї та інформатика

268 718,00

260 923,07

97,10%

251 720,63

9 202,44

180000

Iншi послуги, пов’язані з економічною дiяльнiстю

0,00

0,00

-

0,00

0,00

210000

Запобігання та лiквiдацiя надзвичайних ситуацій та наслiдкiв стихійного лиха

7 619,00

7 618,71

100,00%

11 497,91

-3 879,20

250000

Видатки, не вiднесенi до основних груп

7 392 834,34

3 210 164,02

43,42%

1 703 370,81

1 506 793,21


Видатки разом

46 834 773,80

42 170 089,02

90,04%

31 515 934,80

10 654 154,22

За звітний рік проведено капітальний ремонт по установах та закладах освіти району на загальну суму 325,9 тис.грн., в тому числі 85 тис.грн. наданих з обласного резервного фонду для ліквідації аварійної ситуації у Волосківській ЗОШ, на придбання оргтехніки та інших предметів довгострокового користування для установ та закладів освіти направлено 31,2 тис.грн.

Згідно розпорядження РДА № 16 від 20,01,06 року проведено реорганізацію навчально-виховних комплексів „Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад”.

У 2006 році на території району відкрито Семенівський дитячий дошкільний заклад з однією різновіковою групою та штатною чисельністю 2 одиниці та Феськівський дитячий дошкільний заклад з однією різновіковою групою та штатною чисельністю 2,5 одиниці.

Загалом видатки по даному КБК збільшились на 3096,9 тис.грн.

КБК 80000 «Охорона здоров`я». Фінансування установ та закладів охорони здоров’я протягом звітного періоду проводилось на основі затверджених відповідно до чинного законодавства кошторисів та помісячних розписів асигнувань та довідок про внесення змін до річного та помісячного розписів асигнувань загального та спеціального фондів. На фінансування установ охорони здоров’я в 2006 році направлено 7467,6 тис.грн., або освоєно 99,8 % уточнених призначень. Оплата праці із загальної суми становить 4237,7 тис.грн., відповідно нарахування на заробітну плату – 1569,1 тис.грн., що становить 77,8 % загальної суми видатків на галузь.

Загалом фінансування галузі порівняно з 2005 роком збільшилось на 1351,7 тис.грн. Таке збільшення пояснюється ростом рівня мінімальної заробітної плати працівникам бюджетних установ, підвищенням тарифів за спожиті енергоносії, необхідністю проведення поточного та капітального ремонту Менської центральної районної лікарні та покращення харчування хворих.

На продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали за звітний рік було спрямовано 385,7 тис.грн. коштів загального фонду бюджету. Вартість одного ліжко-дня харчування за рахунок коштів загального фонду за 2006 рік становила 1,53 грн.

Призначення на оплату енергоносіїв по видатках загального фонду бюджету за 2006 рік складають 519,4 тис.грн. і освоєні на 99,6 % (517,1 тис.грн.).

Капітальні видатки по функції „Охорона здоров’я” проведені на загальну суму 245,9 тис.грн., з них придбання предметів довгострокового користування – 41,4 тис.грн., проведення капітального ремонту – 204,5 тис.грн.

На території району діють 36 установ охорони здоров’я. Серед них Центральна районна лікарня, 2 районні лікарні в селищах Макошине та Березна, 1 сільська – в с. Стольне, 4 лікарські амбулаторії, 27 фельдшерсько-акушерських пунктів, 1 централізована бухгалтерія. Згідно розпорядження РДА №161 від 26.04.2006 року реорганізовано Стольненську дільничу лікарню в амбулаторію загальної практики сімейної медицини з 01.07.2006 року. Фактична наявність штатних одиниць на кінець звітного періоду становить 640,25, крім того 3,25 вакантні посади лікарів.

КБК 90000 «Соціальний захист та соціальне забезпечення». Фінансування видатків по функції „Соціальний захист та соціальне забезпечення” проводиться в наступних напрямках:

  1. фінансування пільг ветеранам війни та праці, ветеранам військової служби та органів внутрішніх справ, громадянам, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АС;

  2. різного виду допомоги;

  3. додаткові виплати населенню на покриття витрат на оплату житлово-комунальних послуг;

  4. проведення інших видатків по соціальному захисту населення, надання допомоги малозабезпеченим громадянам та проведення фінансування відповідно до розпоряджень районної ради та районної адміністрації.

Це на 3053,6 тис.грн. більше, ніж в 2005 році.

На фінансування пільг ветеранам війни та праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами, ветеранам державної пожежної охорони, вдовам ветеранів військової служби та ін., громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пільг, передбачених пунктом «1» частини першої ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я , частиною другою ст.29 Основ законодавства України про культуру, абзацом першим частини четвертої ст.57 Закону України «Про освіту» протягом 2006 року направлено 2830,8 тис.грн. коштів.

Користувалось пільгами у 2006 році:

  1. на житло та комунальні послуги – 11475 особи (середньомісячна), члени сім’ї – 10966 особа;

  2. на тверде паливо та скраплений газ – 5224 осіб.

На фінансування житлових субсидій протягом 2006 року направлено 322 тис.грн.

По КФК 90304 „Одноразова допомога при народженні дитини” середньорічна кількість одержувачів щомісячної допомоги при народженні дитини становить 130.

На утримання центру соціальних служб для молоді уточнені призначення загального фонду склали – 151,6 тис.грн. З них на програми направлено 16,9 тис.грн. Видатки на утримання територіального центру і відділення соціальної допомоги на дому освоєні в сумі 898,4 тис.грн., з них заробітна плата – 530,6 тис.грн, нарахування – 193,3 тис.грн., оплата енергоносіїв – 33,6 тис.грн.

В 2006 році в стаціонарному відділенні по обслуговуванню одиноких непрацездатних громадян, що діє при територіальному центрі на знаходилось 20 чоловік. За звітний період внесено зміни до штатного розпису установи згідно розпоряджень РДА № 189 від 12.05.06р., № 270 від 03.07.06р., №493 від 30.11.06р.

КБК 10000 «Житлово-комунальне господарство». Протягом 2006 року на житлово-комунальне господарство уточненим бюджетом загального фонду передбачено 630,4 тис.грн., план виконано на 95,9 %. Це на 35,2 тис.грн. більше, ніж в минулому році.

На благоустрій м. Мена на рік уточненим бюджетом направлено 517,2 тис.грн., що на 78,0 тис.грн. більше ніж у 2005 році. На благоустрій селищ використано 98,9 тис.грн., сіл – 14,4 тис.грн. На оплату праці працівників служби благоустрію направлено 216,7 тис.грн., на оплату комунальних послуг – 306,2 тис.грн.

КБК 110000 «Культура i мистецтво». Видатки бюджету за 2006 рік на утримання установ і закладів культури та проведення заходів культурно-освітнього характеру становлять 2106,8 тис.грн., що складає 99,2 % уточнених призначень. Це на 494,3 тис.грн. більше, ніж в 2005 році.

На оплату праці з нарахуваннями працівникам бюджетних установ галузі культури направлено – 1733,0 тис.грн., що становить 99,7 % річних призначень, або 82,2 % загальних видатків на галузь.

В 2006 році на оплату комунальних послуг та енергоносіїв направлено та освоєно 161,9 тис.грн., проведено капітальний ремонт закладів культури на суму 10,5 тис.грн., придбання предметів довгострокового користування освоєно в сумі 36,6 тис.грн. З них 28,5 тис.грн. – поповнення бібліотечного фонду. Протягом 2006 року заплановані видатки по установах культури використані таким чином:

  1. проведення заходів у галузі культури – 49,6 тис.грн. (97 % до уточнених призначень);

  2. утримання централізованої бібліотечної системи – 538,4 тис.грн. (98,9 %);

  3. утримання музеїв – 74,1 тис.грн. (99,8 %);

  4. видатки на утримання районного будинку культури та сільських клубів – 878,1 тис.грн. (99,8 %);

  5. фінансування шкіл естетичного виховання – 487,6 тис.грн. (99,8 %).

Фінансування по функції „культура” проводиться в розрізі 43 установ, з яких 9 фінансуються з районного бюджету, 2 – з міського, 2 – з селищного, 30 – з сільського.

КБК 120000 «Засоби масової інформації». Засоби масової інформації профінансовані в сумі 27,0 тис.грн., що становить 100 % від уточнених призначень на рік. Фінансова підтримка надавалась лише редакції місцевого радіомовлення.

КБК 130000 «Фізична культура i спорт». На фізичну культуру і спорт освоєно кошти в сумі 245,8 тис.грн., що більше в порівнянні з 2005 роком на 10,1 тис.грн. і складає 100 % уточнених призначень на рік. В тому числі на заробітну плату з нарахуваннями – 88,9 тис.грн., або 36 % видатків на галузь. По зазначеній функції проводиться фінансування дитячої спортивної школи (освіта), фінансування дитячої спортивної школи „Колос”, апарату управління спортивних організацій ФСТ „Колос”.

КБК 170000 «Транспорт, дорожнє господарство, зв`язок, телекомунiкацiї та інформатика». Видатки освоєні в сумі 260,9 тис.грн., що становить 97,1 % від запланованої суми. Це на 9,2 тис.грн. більше в порівнянні з 2005 роком. Кошти були використані на ремонт доріг, заміну засобів зв’язку і телекомунікацій.

КБК 210000 «Запобігання та лiквiдацiя надзвичайних ситуацій та наслiдкiв стихійного лиха». Було використано 7618,7 тис.грн., що становить 100% від запланованої суми. Кошти були направлені на ліквідацію наслідків урагану та попередження надмірного розливу р. Десна. Це на 3,9 тис.грн. Це на 3,9 тис.грн. менше, ніж в 2005 році.

КБК 250000 «Видатки, не віднесені до основних груп». На дану статтю було заплановано 7392,8 тис.грн., але бюджет виконано в сумі 3210,1 тис.грн., що склало 43,4 %. На субвенції на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів, заходів з попередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві було направлено 700 тис.грн. (100 % від запланованого), субвенції на здійснення виплат, визначених Законом України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям – 30,2 тис.грн. (100 %), субвенція на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – 348,8 тис.грн. (100 %).

Значне недовиконання пов’язане з тим, що дотації вирівнювання, що передаються з районних та міських бюджетів було виконано лише на 0,22 %.

Для більш наочного вигляду відобразимо структуру видатків за кодами бюджетної класифікації у вигляді діаграми (рис. 2.6).


Рисунок 2.6 – Структура видатків бюджету Менського району в 2006 році


У 2007 році бюджет району за видатками було виконано на 89,28 %. Уточненим бюджетом на 2007 рік передбачалось видатків 64087,6 тис.грн., профінансовано уточнених показників 57219,1 тис.грн. (таблиця 2.7).

Розглянемо більш детально виконання бюджету в 2007 році за кодами бюджетної класифікації (КБК).

КБК 10000 «Державне управління». На утримання органів місцевого самоврядування уточнені призначення на 2007 рік складають 3402,1 тис.грн. Касові видатки становлять 3372,1 тис.грн. (99,1 %).

По КЕКВ 1170 видатки склали 7,7 тис.грн. Це навчання працівників рад у Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій.

По КЕКВ 2110 видатки по загальному фонду склали 54,2 тис.грн. Районною радою – на 19,8 тис.грн., селищною радою – на 7,5 тис.грн., міською радою – на 4,1 тис.грн., а сільськими радами на 22,8 тис.грн. придбано комп’ютерну техніку.

КБК 60000 «Правоохоронна дiяльнiсть та забезпечення безпеки держави». Фінансування правоохоронної діяльності протягом 2007 року здійснено в сумі 216,6 тис.грн. при уточнених призначеннях 218,4 тис.грн. (99,2 %). За рахунок цих коштів утримувались 5 підрозділів місцевої пожежної охорони (2 селищних і 3 сільських).

Із загальної суми видатків на утримання пожежної охорони видатки на заробітну плату з нарахуваннями склали 172,2 тис.грн., що складає 79,5 % із загальної суми фінансування на галузь.

Фактичні надходження спеціальних коштів – це благодійні внески населення та плата за оренду приміщень.

У 2007 році розпорядження сільських голів в зв’язку з відсутністю бюджетних призначень скорочені штатні одиниці (по Синявському підрозділу місцевої пожежної охорони на 2 одиниці, по Локнистенському підрозділу – на 1,5 одиниці).


Таблиця 2.7 – Видатки бюджету Менського району за 2007 рік, грн.

Код

Показник

План на рік з урахуванням змін

Всього профінансовано

Виконано, %

Всього профінансовано за базовий 2005 рік

Абсолютне відхилення від базового року

1

2

3

4

5

6

7

10000

Державне управління

3 402 055,08

3 372 056,01

99,12%

1 763 432,44

1 608 623,57

60000

Правоохоронна дiяльнiсть та забезпечення безпеки держави

218 412,36

216 604,75

99,17%

230 918,17

-14 313,42

70000

Освіта

21 715 832,68

21 703 322,65

99,94%

13 382 868,46

8 320 454,19

80000

Охорона здоров`я

10 084 761,45

10 068 346,12

99,84%

6 115 925,35

3 952 420,77

90000

Соціальний захист та соціальне забезпечення

15 245 547,00

13 823 327,32

90,67%

5 596 869,69

8 226 457,63

100000

Житлово-комунальне господарство

962 102,00

957 848,78

99,56%

595 198,21

362 650,57

110000

Культура i мистецтво

2 903 693,60

2 892 402,21

99,61%

1 612 471,56

1 279 930,65

120000

Засоби масової iнформацiї

30 000,00

30 000,00

100,00%

15 986,00

14 014,00

130000

Фізична культура i спорт

352 593,00

352 531,75

99,98%

235 675,57

116 856,18

170000

Транспорт, дорожнє господарство, зв`язок, телекомунiкацiї та інформатика

317 000,00

286 153,03

90,27%

251 720,63

34 432,40

180000

Iншi послуги, пов’язані з економічною дiяльнiстю

3 000,00

3 000,00

100,00%

0,00

3 000,00

210000

Запобігання та лiквiдацiя надзвичайних ситуацій та наслiдкiв стихійного лиха

12 400,00

12 369,59

99,75%

11 497,91

871,68

250000

Видатки, не вiднесенi до основних груп

8 840 155,00

3 501 043,90

39,60%

1 703 370,81

1 797 673,09


Видатки разом

64 087 552,17

57 219 006,11

89,28%

31 515 934,80

25 703 071,31

Два підрозділи місцевої пожежної охорони (Киселівської і Семенівської сільських рад) працювали тільки протягом четвертого кварталу 2007 року.

КБК 70000 «Освiта». Фінансування установ та закладів освіти району передбачено здійснити в сумі 21715,8 тис.грн., касові видатки за підсумками виконання року – 21703,3 тис.грн., або 99,94 %.

Видатки на заробітну плату і нарахування по установах і закладах освіти становлять 17567,6 тис.грн., що складає 80,9 % загальних видатків на галузь, на харчування вихованців спрямовано 389,7 тис.грн., на оплату енергоносіїв – 1554,1 тис.грн.

По галузі „Освіта” освоєно 685,9 тис.грн. субвенції на погашення заборгованості, нарахованої відповідно до ЗУ „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним працівникам” та 121,4 тис.грн. субвенції на виплати прийомним сім’ям.

Недоосвоєння кошторисних призначень по видатках на оплату праці в сумі 50 грн., нарахуваннях по заробітній платі – 162 грн., придбанню медикаментів та перев’язувальних матеріалів – 300 грн., фінансуванню видатків по харчуванню – 4158 грн., оплаті спожитих енергоносіїв – 2010 грн. пояснюється неможливістю проведення точного розрахунку потреби у кошторисних призначеннях та поділу рахунків на частини.

Згідно розпорядження Менської районної державної адміністрації № 448 від 25 вересня 2007 року затверджено мережу загальноосвітніх та інших навчальних закладів району системи загальної середньої освіти на 2007-2008 навчальний рік і відповідно внесено зміни до тарифікаційних списків, крім того збільшено на 3,25 ставки вихователів дошкільних навчальних закладів по Волосківській та Куковицькій сільських радах, введено посаду психолога по Менському ДНЗ ім. Щорса.

КБК 80000 «Охорона здоров’я». На забезпечення функціонування лікувальних закладів району з бюджету району направлено 10084,8 тис.грн., що становить 99,84 % річних призначень.

Видатки на проведення розрахунків по заробітній платі та нарахуванням на неї складають 7372,8 тис.грн., на придбання медикаментів, перев’язувальних матеріалів використано 390,1 тис.грн.

На продукти харчування виділено 212,4 тис.грн., на фінансування енергоносіїв – 596,8 тис.грн.

Уточнення кошторисних призначень на фінансування установ охорони здоров’я району проведено протягом року на 1636,9 тис.грн., з яких 299 тис.грн. – внесення змін до доходних частин відповідних бюджетів, 430,1 тис.грн. – зменшення асигнувань на фінансування по іншим функціям бюджету, 907,8 тис.грн. – отримані трансферти з державного бюджету.

Недоосвоєння кошторисних призначень по видатках на оплату праці в сумі 2262 грн., нарахуваннях по заробітній платі – 1834 грн., придбанню медикаментів та перев’язувальних матеріалів – 236 грн., оплаті спожитих енергоносіїв – 6073 грн. пояснюється неможливістю проведення точного розрахунку потреби у кошторисних призначеннях та поділу рахунків на частини.

КБК 90000 «Соціальний захист та соціальне забезпечення». Фінансування видатків по функції "Соціальний захист та соціальне забезпечення" передбачає фінансування територіального центру, центру соціальних служб для молоді, надання фінансової підтримки районній та міській ветеранським організаціям, фінансування видатків за рахунок субвенцій Державного бюджету.

Зведеним бюджетом Менського району на 2007 рік на фінансування зазначеної галузі передбачені видатки в сумі 15245,6 тис.грн., касове виконання склало 13823,3 тис.грн. або 90,67 % річних призначень.

На утримання територіального центру виділено 1254,4 тис.грн., центру соціальних служб для молоді – 185,1 тис.грн.

На програми і заходи ЦССМ направлено 19,5 тис.грн., на надання фінансової підтримки ветеранським організаціям – 18,3 тис.грн., на надання пільг інвалідам по зору та сім’ям загиблих афганців – 17,5 тис.грн., на соціальні програми і заходи державних органів у справах молоді – 4,0 тис.грн., на заходи з оздоровлення та відпочинку дітей – 64,9 тис.грн.

Уточнення кошторисних призначень на фінансування установ соціального захисту населення району проведено протягом року на 310,4 тис.грн., з яких 66,4 тис.грн. – внесення змін до доходних частин відповідних бюджетів, 80,3 тис.грн. – зменшення асигнувань на фінансування по іншим функціям бюджету 163,6 тис.грн. – отримані трансферти з державного бюджету.

Недоосвоєння кошторисних призначень по видатках на нарахуваннях по заробітній платі – 34 грн., оплаті спожитих енергоносіїв – 2051 грн. пояснюється неможливістю проведення розрахунку потреби у кошторисних призначеннях та поділу рахунків на частини.

На фінансування пільг ветеранам війни та праці, ветеранам військової служби та ветеранам органів внутрішніх справ, реабілітованим громадянам, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим пільговикам протягом звітного року використано 4633,3 тис.грн. цільової субвенції, надано різного роду допомог на 7813,2 тис.грн.

КБК 10000 «Житлово-комунальне господарство». В 2007 на житлово-комунальне господарство заплановано виділити 962,1 тис.грн., профінансовано лише на 99,56 %, тобто 957,8 тис.грн.

На благоустрій м. Мена використано 799,5 тис.грн., селищ Березна та Макошине – 121,0 тис.грн., сільськими радами на благоустрій використано 37,4 тис.грн.

В 2007 році надано дотації КП «Сніжинка» для придбання палива – 38 тис.грн.

Для виконання поточного ремонту житлового фонду виділена і надана дотація Менській ЖЕД в сумі 4 тис.грн.

Повернуто ринкового збору за звітний рік 4 тис.грн. (по 2 тис.грн. на кожний ринок).

За 2007 рік з державного бюджету отримано і використано субвенцій з державного бюджету:

  1. субвенції на соціально-економічний розвиток регіону в сумі 300 тис.грн., кошти спрямовані на завершення робіт по введенню в дію школи в с. Волосківці, використані стовідсотково, ЗОШ в с, Волосків ці введена в дію 19 грудня 2006 року;

  2. субвенції на інвестиційні проекти в сумі 1023,0 тис.грн.;

  3. субвенції на енергозбереження – 147,6 тис.грн. на встановлення лічильників теплової енергії – 26,6 тис.грн., на підведення газопроводу до с. Осьмаки – 121 тис.грн.;

  4. на виконання доручень виборців на Менський район заплановано 46 тис.грн., з них на газифікацію ФАПів в с. Данилівка та с. Дягова – 18 тис.грн.

На проведення співфінасування по програмам житлово-комунального господарства за рахунок коштів місцевих бюджетів спрямовано 24 тис.грн. по загальнодержавній програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства, 2,6 тис.грн. по заходам з реалізації комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, 10 тис.грн. по ремонту і реконструкції теплових мереж і котелень.

КБК 110000 «Культура i мистецтво». На установи культури за 2007 рік виділено 2892,4 тис.грн. із запланованих 2903,7 тис.грн.

Протягом звітного періоду видатки, заплановані на утримання установ і закладів культури та проведення заходів культурно-освітнього характеру, використані на проведення заходів у галузі культури – 87,1 тис.грн., утримання централізованої бібліотечної системи – 729,6 тис.грн., утримання музеїв, проведення виставок – 98,6 тис.грн.

Видатки на палаци і будинки культури, клуби та інші заклади клубного типу склали 1195,5 тис.грн., фінансування шкіл естетичного виховання дітей – 686,0 тис.грн., інші культурно-освітні заклади та заходи – 81,3 тис.грн., здійснення витрат, передбачених ЗУ про реструктуризацію заборгованості з виплат згідно статті 57 – 14,1 тис.грн.

На оплату комунальних послуг та енергоносіїв виділено 202,9 тис.грн., що становить 7 % видатків на галузь.

Уточнення кошторисних призначень на фінансування установ соціального захисту проведено протягом року на 363,4 тис.грн., з яких 3 тис.грн. – використання залишку, на 5,1 тис.грн. зменшено кошторисні призначення в зв’язку із невиконанням доходної частини, 250,5 тис.грн. – зменшення асигнувань на фінансування даної функції бюджету, 115 тис.грн. – отримані трансферти з державного бюджету.

Недоосвоєння кошторисних призначень по видатках на оплату праці в сумі 3588 грн., нарахуваннях по заробітній платі – 4196 грн., оплаті спожитих енергоносіїв – 3711 грн. пояснюється неможливістю проведення точного розрахунку потреби у кошторисних призначеннях та поділу рахунків на частини.

КБК 120000 «Засоби масової iнформацiї». Засоби масової інформації профінансовані в сумі 30 тис.грн., що становить 100 % річних призначень, за рахунок зазначених видатків надано фінансову підтримку місцевому радіомовленню.

КБК 130000 «Фізична культура i спорт». На фізичну культуру і спорт виділено 352,5 тис.грн. Фінансування видатків на галузь проведено на 99,9 % до річних показників.

В межах призначень функції „Фізична культура і спорт” проводиться фінансування районної ради спортивних товариств „Колос”, фінансування двох дитячо-юнацьких спортивних шкіл, фінансова підтримка спортивних споруд.

КБК 180000 «Iншi послуги, пов’язані з економічною дiяльнiстю». Протягом 2007 року за рахунок коштів районного бюджету проведені видатки в сумі 3 тис.грн. в межах районної програми підтримки малого підприємництва.

Для більш наочного вигляду відобразимо структуру видатків за кодами бюджетної класифікації у вигляді діаграми (рис. 2.7).


Рисунок 2.7 – Структура видатків бюджету Менського району в 2007 році


2.3 Основні проблеми формування та виконання бюджету Менського району


Рівень соціально-економічного розвитку регіонів неоднаковий, їх доходи відносно вирівнюються за допомогою таких інструментів, як диференціація норм відрахувань від загальнодержавних регулюючих доходів та надання субсидій і субвенцій нижчестоящим бюджетам, з одного боку, та передання коштів із бюджетів нижчих рівнів до вищестоящих бюджетів – із другого.

За підсумками 2007 року обсяги промислового виробництва району в порівнянні з 2006 роком зросли на 9,6 %. Приросту виробництва досягнуто у всіх видах діяльності, окрім виробництва машин та устаткування.

Обсяги виконаних будівельних робіт з капітального ремонту склали 55,5 % загального обсягу, а з поточного ремонту – 0,4 %.

Населенню реалізовано послуг на суму 727,8 тис.грн. або 40,7 % загального обсягу.

У структурі реалізованих послуг за видами економічної діяльності не відбулося суттєвих змін. Найбільша частка припадає на послуги пошти й зв'язку (32,8 %) та діяльності з охорони здоров'я людини (27,9 %).

Підприємства та організації (крім сільськогосподарських підприємств, підприємств малого бізнесу і бюджетних установ) за фінансовими результатами від звичайної діяльності до оподаткування за 2007 рік одержали прибутки в сумі 2714,6 тис.грн.

Станом на 1 січня 2008 року на обліку в центрі зайнятості перебувало 1129 незайнятих громадян. Це більше на 120 осіб (11,9 %) в порівнянні з 1 січня 2007 року.

Загальна заборгованість із виплати заробітної плати на 1 грудня 2007 року становила 379,9 тис.грн.

В 2008 році прогнозується зменшення обсягу інвестицій на 14,6 %, їх сума складе 41 млн.грн. Це пояснюється тим, що значна сума інвестицій вкладена в 2007 році в оновлення основних виробничих фондів промислових підприємств (33,4 млн.грн.). Також прогнозується нарощування обсягів промислового виробництва на 9,3 %. Його подальший розвиток буде забезпечено шляхом застосування інтенсивних чинників підвищення ефективності виробничої діяльності господарюючих суб’єктів, зміцнення їх фінансового стану, подальшої орієнтації на інноваційно-інвестиційний розвиток.

Основними напрямками розвитку району в 2008 році будуть зміцнення матеріально-технічної бази, ремонт та розбудова об’єктів соціальної сфери та інфраструктури, впровадження енергозберігаючих заходів, у першу чергу у сільській місцевості, забезпечення селян необхідними послугами та товарами, тощо.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що за рахунок власних коштів район може забезпечити власні потреби у видатках лише на 20 %, решта видатків (80 %) фінансується за рахунок дотації вирівнювання з обласного бюджету.

Така проблема не лише в Менському районі. В основному дотаційною є майже вся Чернігівська область. Це пояснюється аграрним спрямуванням у розвитку області, що на даному етапі не дає бажаних результатів.

В районі немає великої розвинутої промисловості, район розташований досить далеко від таких розвинутих міст, як Київ, Харків інші, постійні проблеми з реалізацією сільськогосподарської продукції.

До 1997 року в Україні було 4 регулюючих загальнодержавних податки: ПДВ, податок із прибутку підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян. Законом “Про Державний бюджет України” на відповідний рік встановлювалися відрахування від даних податків до відповідних бюджетів. Ставки відрахувань диференціювалися залежно від забезпеченості тієї чи іншої області фінансовими ресурсами. Причому, як регулюючий використовувався в основному лише ПДВ, норми відрахувань від податку з прибутку, акцизного збору та прибуткового податку з доходів громадян практично не диференціювалися.

З прийняттям нового Закону “Про податок на додану вартість” питання фінансової забезпеченості регіонів стало ще проблематичнішим. За цим законом з 1997 року ПДВ стовідсотково зараховується до державного бюджету.

Таким чином можна зробити висновок, що закріплення ПДВ за державним бюджетом позначилось негативно на формуванні дохідної частини місцевого бюджету.

Законом “Про бюджетну систему України ” передбачається регулювання доходів бюджетів з урахуванням економічного, соціального, природного й економічного стану відповідних територій. Проте невідомо за якими критеріями визначається стан цих територій. Тому практика регулювання залишається старою: визначається сума видатків, що не покриваються власними доходами регіонів, на дану величину обраховуються відрахування від загальнодержавних податків і зборів та дотацій з великим впливом суб’єктивного фактору. Така система не створює стимулів для регіонів щодо збільшення надходжень до бюджетів. Норми відрахування від регулюючих доходів постійно змінюється.

Аналогічна ситуація з іншими податками – 40 % земельного податку та 75 % податку з доходів громадян зараховується до державного бюджету.

Недосконалість системи регулювання бюджетів в Україні полягає у відсутності чіткого критерію визначення норм відрахувань та дотацій. Потрібно переглянути порядок зарахування ПДВ, повернувши йому статус регулюючого. Також зменшити відрахування інших податків до державного бюджету.

Головним недоліком бюджетної системи Менського району є те, що бюджет формується та виконується застарілими методами. Це призводить до нераціонального та неефективного використання коштів.

Основною метою розвитку району є підвищення якості життя та покращення добробуту населення шляхом забезпечення подальшого економічного зростання на основі інноваційно-інвестиційної складової, ефективного використання наявного природно-ресурсного потенціалу, прискореного розвитку агропромислового комплексу, соціальної сфери та інфраструктури.

Щоб досягти даної мети потрібно застосовувати програмно-цільовий метод формування та виконання бюджету.

Основними перевагами переходу до програмно-цільового методу формування та виконання бюджету є:

  1. підвищення рівня збалансованості і прозорості бюджету;

  2. забезпечення якісного виконання бюджету;

  3. здійснення дієвого фінансового контролю за ефективністю та цільовим використання бюджетних коштів;

  4. збільшення обсягів видатків бюджету соціального спрямування (на соціальний захист населення, охорону здоров'я, освіту та культуру тощо).

3 ЗАХОДИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ МЕНСЬКОГО РАЙОНУ


3.1 Удосконалення формування доходної частини бюджету


Нові умови соціально-економічного розвитку держави вимагають проведення важливих реформ як на рівні держави в цілому, так і на місцевому рівні. Ці реформи пов’язані із запровадженням програмно-цільового методу формування та виконання доходної частини бюджету.

Запровадженню програмно-цільової методології сприяло прийняття на державному рівні Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції програмно-цільового методу в бюджетному процесі".

Необхідність переходу до формування бюджету за програмно-цільовим методом визначено одним із головних напрямків бюджетної політики на 2009 рік.

Програмне бюджетування визначається і в Бюджетному кодексі. Важливість програмно-цільового методу підкреслена Президентом України в Посланні до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України «Про основні напрями бюджетної політики на 2009 рік». Формування Державного бюджету на 2009 рік – перший крок до впровадження цього методу. Міністерство фінансів передбачає застосовувати програмно-цільовий метод як ключовий елемент, який покладено в основу формування місцевих бюджетів на 2009 рік.

В першому питанні другого розділу проаналізовано доходи бюджету Менського району за 2005-2007 роки. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що за останні 3 роки доходи районного бюджету зросли майже в 2 рази, але район може забезпечити власні потреби у видатках лише на 20 %, решта видатків (80 %) фінансується за рахунок дотації та субвенції з обласного бюджету.

Основою програмно-цільового методу формування місцевого бюджету є посилення зацікавленості органів місцевого самоврядування у зростанні доходів.

Актуальним є пошук додаткових джерел доходів, які б стимулювали збільшення обсягів виробництва, залучення інвестицій, збільшення рівня доходів населення відповідно до інноваційного напряму економічного розвитку.

Для того, щоб підвищити доходи бюджету Менського району потрібно визначити оптимальний розподіл податків між рівнями бюджетів та їх спрямування до доходів місцевого бюджету, зокрема:

  • зменшити відсоток зарахування податку з доходів громадян до державного бюджету з 75 % до 50 %;

  • зменшити відсоток зарахування плати за землю до державного бюджету з 40 % до 30 %;

  • підвищити податок за торгові місця на ринку (ринковий збір) з 3 грн. до 5 грн.;

  • підвищити податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів (збір за паркування автотранспорту) до 1 грн. за годину.

Також можливо підвищити доходи бюджету, знайшовши додаткові ресурси у самому бюджеті:

  1. переглянути перелік функцій відповідних місцевих органів виконавчої влади та підпорядкованих ним бюджетних установ з метою концентрації фінансових ресурсів та зусиль на забезпечення повноцінного виконання основних функцій;

  2. розглянути можливі пропозиції щодо скорочення граничної чисельності працівників бюджетних установ та оптимізації мережі бюджетних закладів;

  3. розглянути можливі пропозиції щодо зміни джерел та порядку фінансового забезпечення функціонування окремих бюджетних установ;

  4. переглянути систему регулюючих загальнодержавних податків.

Розглянувши мережі бюджетних установ та покладених на них функцій можна сказати, що на даний момент в районі багато шкіл (сільські) знаходяться на грані закриття. В таких закладах навчання проводяться у класах-комплектах, що негативно впливає на результати успішності. У старших класах навчається по 5 і дещо більше чоловік, відповідно відбувається збільшення штатної чисельності учителів і обслуговуючого персоналу.

Щодо питання скорочення граничної чисельності працівників бюджетних установ, то можна запропонувати головним розпорядникам коштів переглянути навантаження та основні функції працівників з можливим переведенням їх на неповний робочий день. Так у 2001 році розпочалося переведення працівників культури на повний робочий день. Це призвело до додаткових витрат на оплату праці. Таке переведення є поспішним і не обґрунтованим, оскільки функції, що їх виконують працівники культури на селі дещо відрізняються від тих, які виконують працівники культури в районах та містах.

Щодо зміни джерела та порядку фінансового забезпечення функціонування бюджетних установ, то в даний час відпрацьовуються пропозиції фінансування оплати праці частково за рахунок розширення мережі платних послуг.

Запропоновані заходи щодо підвищення доходної частини бюджету Менського району занесемо в таблицю 3.1.

Важливим напрямком підвищення ефективності роботи фінансових органів місцевого рівня щодо бюджетного процесу є вдосконалення прогнозування дохідної частини бюджету.

Доходи бюджету формуються відповідно до законодавства України з урахуванням проведення податкової реформи, скорочення неефективно діючих пільг та розширення податкової бази за рахунок легалізації тіньового сектора. При цьому має бути оптимізоване податкове навантаження та створені необхідні умови для захисту вітчизняного товаровиробника.


Таблиця 3.1 – Заходи щодо підвищення доходної частини бюджету

Заходи

Результат запровадження

1. Розподіл податкових надходжень між бюджетами

1. Зменшити відсоток зарахування податку з доходів громадян до державного бюджету з 75 % до 50 %.

Прогнозована сума доходу – 23825120,88 грн.

2. Зменшити відсоток зарахування плати за землю до державного бюджету з 40 % до 30 %.

Прогнозована сума доходу – 1238203,12 грн.

3. Підвищити податок за торгові місця на ринку (ринковий збір) з 3 грн. до 5 грн.

Прогнозована сума доходу – 400688,64 грн.

4. Підвищити податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів (збір за паркування автотранспорту) до 1 грн. за годину.

Прогнозована сума доходу – 454328,16 грн.

2. Додаткові ресурси у самому бюджеті

1. Перегляд мережі бюджетних установ та покладених на них функцій. Запровадження програми “Шкільний автобус”.

Скорочення мережі загальноосвітніх шкіл, що мають спільне географічне розташування. Використання послуг автотранспорту для підвезення учнів.

Прогнозована економія коштів – 330 тис.грн.

2. Скорочення граничної чисельності працівників бюджетних установ.

Переведення працівників культури на неповний робочий день.

Прогнозована сума економії коштів – 384 тис.грн.

3. Зміна джерел та порядку фінансового забезпечення функціонування бюджетних установ.

Фінансування оплати праці частково за рахунок розширення мережі платних послуг.

Прогнозована сума додаткових доходів – 80,0 тис.грн.


Одним із основних принципів формування бюджетних взаємовідносин

між державою та місцевим самоврядуванням на 2009 рік є чіткий розподіл на стабільній основі фінансових ресурсів між державним та місцевими бюджетами.

На основі запропонованих заходів спрогнозуємо доходи бюджету Менського району на 2009 рік та занесемо їх в таблицю 3.2.

Прогнозовані доходи бюджету Менського району в 2009 році збільшаться на 54 % в порівнянні з 2007 роком. Таке підвищення пов’язане з різким збільшення податкових надходжень – 28,21 % загальної суми доходів.


Таблиця 3.2 – Прогноз доходів бюджету Менського району на 2009 рік, грн.

Код бюджетної класифікації

Найменування доходів

Уточнений план

Питома вага в загальній сумі доходів, %

1

2

3

4

10000000

Податкові надходження

27331070,80

28,21%

11000000

Податок на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості

23825120,88

87,17%

11010000

Прибутковий податок з громадян

23825120,88

100,00%

11020000

Податок на прибуток підприємств

0,00

0,00%

13000000

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

1245331,12

4,56%

13010000

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

7128,00

0,57%

13050000

Плата за землю

1238203,12

99,43%

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги

425636,64

1,56%

14060000

Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності

24948,00

5,86%

14070000

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

400688,64

94,14%

16000000

Інші податки

1834982,16

6,71%

16010000

Місцеві податки і збори

454328,16

24,76%

16040000

Фіксований сільськогосподарський податок

128040,00

6,98%

16050000

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва

1252614,00

68,26%

20000000

Неподаткові надходження

314454,36

0,32%

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності

2640,00

0,84%

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного продажу

311770,80

99,15%

22080000

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна

5148,00

1,65%

22090000

Державне мито

306622,80

98,35%

23000000

Надходження від штрафів та фін. санкцій

0,00

0,00%

23030000

Адміністративні штрафи та інші санкції

0,00

0,00%

24000000

Інші неподаткові надходження

43,56

0,01%

24060000

Інші надходження

0,00

0,00%

24110000

Доходи від операцій з кредитування та надання гарантій

43,56

100,00%

40000000

Офіційні трансферти

69229325,88

71,46%

41000000

Від органів державного управління

69229325,88

100,00%

41010000

Кошти, що надходять з інших бюджетів

1470744,00

2,12%

41020000

Дотації

45420210,00

65,61%

41030000

Субвенції

22338371,88

32,27%


Разом

96874851,04

100,00%


Позитивним є також зменшення питомої ваги офіційних трансфертів в загальній сумі доходів майже на 10 %. Це свідчить про те, що район підвищив свою спроможність самостійно забезпечувати себе коштами.

Для більш наочного вигляду відобразимо структуру доходів за кодами бюджетної класифікації у вигляді діаграми (рис. 3.1).


Рисунок 3.1 – Прогнозована структура доходів бюджету Менського району в 2009 році


3.2 Удосконалення формування видаткової частини бюджету


В другому питанні другого розділу проаналізовано видатки бюджету Менського району за 2005-2007 роки. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що за останні 3 роки видатки районного бюджету зросли майже в 2 рази, але також спостерігається нераціональне використання коштів за кодами бюджетної класифікації (КБК).

Щоб вирішити цю проблему, потрібно застосовувати програмно-цільовий метод формування та виконання видаткової частини бюджету.

Із запровадженням програмно-цільового методу помітно змінюється характер обговорення державної політики. Акцент переноситься з контролю за виконанням зобов’язань на забезпечення ефективності. Розробники політики зосереджують свою увагу на тому, що одержує суспільство за ті кошти, які воно витрачає. Замість того, щоб ставити питання, чи правильно витрачаються кошти при виконанні бюджетного плану, піднімаються питання про те, наскільки добре витрачаються кошти при досягненні цілей державної політики.

Завдяки тому, що програмно-цільовий метод складання бюджету формує систему звітування й оцінки роботи, він забезпечує вищий рівень прозорості ухвалення рішень. З програмно-цільовим методом законодавча гілка влади і суспільство в цілому можуть отримати значно чіткішу картину того, що і як роблять головні розпорядники коштів, а також наскільки добре вони виконують свої завдання. Ця чіткіша картина, в свою чергу, сприяє створенню такого клімату для розробки політики, в якому стає можливим приймати значно раціональніші фінансові рішення стосовно рівня та складу видатків бюджету.

До того ж програмно-цільовому методу складання бюджету притаманна властивість підвищувати ефективність бюджетного процесу. Якщо встановлено цілі програмно-цільового складання бюджету, головні розпорядники бюджетних коштів не можуть не подавати запити на кошти з докладнішим обґрунтуванням того, що лежить в основі цих запитів. Це дозволяє з більшою точністю визначати, чи відповідають бюджетні запити меті тієї чи іншої бюджетної програми.

Розробимо видаткову частину бюджету Менського району на 2009 рік згідно з програмно-цільовим методом складання бюджету та занесемо в таблицю 3.3.

Пріоритетним напрямом бюджетної політики у сфері видатків Менського району в 2009 році повинно стати подальше посилення соціальної спрямованості бюджету.

Таблиця 3.3 – Видатки бюджету Менського району на 2009 рік, грн.


п/п

Програмна структура

Основні завдання

Уточнений план

Відповідальні виконавці

Термін виконання

1

2

3

4

5

6

1.

Податково-бюджетна політика

Підвищення рівня збалансованості і прозорості бюджету, забезпечення якісного виконання бюджетів усіх рівнів, здійснення дієвого фінансового контролю ефективності витрачання бюджетних коштів.

Забезпечення повноти та своєчасності збору платежів до Державного і місцевих бюджетів.

1 000 000

Фінансове управління райдержадміністрації,

Державна податкова адміністрація в області

Протягом року

2.

Грошово-кредитна сфера

Нарощування ресурсної бази банківських установ за рахунок максимального залучення коштів населення та суб’єктів господарювання на депозитні рахунки, збільшення капіталу банків за рахунок їх статутної складової.

Зростання обсягів кредитних вкладень в економіку району шляхом розширення доступу до кредитів через зниження їх вартості, спрощення процедури оформлення та запровадження нових програм кредитування.

Збільшення обсягів довгострокового кредитування за рахунок збільшення грошових доходів населення, нарощення депозитних вкладів юридичних і фізичних осіб на довгостроковій основі.

1 000 000

Фінансове управління, управління економіки РДА

Протягом року

3.

Реформування відносин власності

Забезпечення позитивних тенденцій діяльності недержавного сектору економіки, подальше сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, прийняття ефективних управлінських рішень щодо майна, яке залишається в державній власності

2 600 000

Фінансове управління РДА

Протягом року

4.

Розвиток підприємництва та ринкової інфраструктури

Збільшення кількості суб’єктів малого бізнесу - фізичних і юридичних осіб.

Забезпечення рівних умов господарювання для суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності.

Надання фінансової підтримки суб’єктам малого підприємництва, які займаються пріоритетними видами діяльності.

1 400 000

Фінансове управління РДА

Протягом року

5.

Інвестиційна діяльність та інноваційний розвиток

Подальша активізація інвестиційної діяльності та нарощування обсягу інвестиційного капіталу з використанням усіх джерел фінансування.

1 300 000

Заступники голови РДА, фінансове управління,

управління економіки

Протягом року

6.

Управління об’єктами державної та комунальної власності державного сектору економіки

Підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки.

600 000

Фінансове управління райдержадміністрації, управління економіки РДА

Протягом року

7.

Промисловість

Підвищення темпів зростання промислового виробництва.

1 400 000

Голови територіальних громад, підприємств, організацій

Протягом року

8.

Електро- та газозабезпечення

Проведення регулярного моніторингу та контролю за станом розрахунків за енергоносії.

Суворе дотримання нормативів технологічних втрат в енергетичних мережах.

Підвищення рівня надійності енергопостачання та газопостачання.

1 600 000

Голови територіальних громад, підприємств, організацій

Протягом року

9.

Енергозабезпечення, реалізація енергозберігаючої моделі розвитку економіки

Популяризація та пропаганда раціонального, економного споживання енергоресурсів.

Проведення моніторингу стану виконання заходів обласної програми енергозбереження на 2006-2008рр.

Впровадження сучасного котельного обладнання в бюджетних установах.

700 000

Голови територіальних громад, підприємств, організацій

Протягом року

10.

Сільське господарство

Формування конкурентоздатного сільського господарства.

Підвищення соціальних стандартів та покращення умов життєдіяльності сільського населення району.

3 000 000

Голови територіальних громад, підприємств, організацій

Протягом року

11.

Харчова та переробна промисловість

Оптимізація виробництва шляхом системної реструктуризації та приведення потужностей підприємств відповідно до кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринку за рахунок інвестицій в основний капітал, проведення технологічного оновлення та зниження енергоємності виробництва.

Фінансове оздоровлення підприємств та підвищення їх прибутковості за рахунок більш повного завантаження потужностей, поглиблення переробки сировинних ресурсів, використання інновацій, створення високотехнологічних продуктів харчування.

1 500 000

Голови територіальних громад, підприємств, організацій

Протягом року

12.

Розвиток туризму

Забезпечення пріоритетності розвитку дитячого, сільського та водного туризму.

3 000 000

Відділ культури і туризму РДА

Протягом року

13.

Транспорт та зв’язок

Створення оптимальної маршрутної мережі з урахуванням найбільш можливого охоплення сільських населених пунктів автобусним сполученням.

Підвищення рівня якості та безпеки при пасажирських перевезеннях, оновлення рухомого складу автопідприємств із застосуванням сучасних механізмів їх придбання (оренда, лізинг тощо).

Поліпшення організації перевезення пасажирів та якості послуг.

Збереження та розвиток існуючої мережі автодоріг державного і місцевого значення.

Покращення якості зв’язку та збільшення каналів на вихідні напрямки.

2 700 000

Управління транспорту та зв’язку

Протягом року

14.

Будівництво, ремонт та утримання доріг

Поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг і мостів, дорожньої інфраструктури Менського району та підвищення безпеки руху, швидкості та комфортності перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

2 000 000

Відділ містобудування та архітектури та житлово-комунального господарства РДА

Протягом року

15.

Демографічна ситуація

Зменшення темпів скорочення населення за рахунок підвищення народжуваності, зниження рівня смертності та збереження позитивного сальдо міграції.

4 300 000

Управління праці та соціального захисту населення

Протягом року

16.

Зайнятість населення та ринок праці

Забезпечення регулювання та поліпшення ситуації на регіональному ринку праці, створення за допомогою правового, організаційного та економічного механізмів умов для сприяння зайнятості населення, підвищення якості робочої сили, посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості та соціального захисту безробітних.

1 900 000

Голови територіальних громад, підприємств, організацій, РЦЗ

Протягом року

17.

Доходи населення

Забезпечення зростання доходів населення, зменшення їх диференціації шляхом підвищення заробітної плати та її частки в структурі доходів населення.

3 000 000

Управління праці та соціального захисту населення,

Інспектор Територіальної державної інспекції праці

Протягом року

18.

Соціальне забезпечення

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист, забезпечення адресності та матеріальної підтримки незахищених, непрацездатних громадян, сімей з дітьми, дітей-інвалідів, пенсіонерів, осіб з обмеженими фізичними можливостями.

4 600 000

Управління праці та соціального захисту населення, фінансове управління РДА, виконкоми місцевих рад

Протягом року

19.

Соціальне страхування

Забезпечення виконання 100% завдань по наповненню бюджету Пенсійного фонду України

2 600 000

Управління пенсійного фонду України в Менському районі

Протягом року

20.

Сфера обігу товарів та послуг

Стабілізація умов розвитку споживчого ринку району, формування ефективної торговельно-збутової інфраструктури, здатної забезпечувати високий рівень торговельного та побутового обслуговування населення відповідно до їх потреб.

1 250 000

Управління економіки, фінансове управління РДА

Протягом року

21.

Розвиток будівництва та забезпечення населення житлом

Подальше нарощування обсягів житлового будівництва, впровадження доступних механізмів довгострокового кредитування житла.

3 500 000

Управління архітектури і містобудування

Протягом року

22.

Житлово-комунальне господарство

Надійне забезпечення потреб населення та закладів соціальної сфери житлово-комунальними послугами, у тому числі шляхом впровадження енергозберігаючих технологій.

3 700 000

Органи місцевого самоврядування, відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства

Протягом року

23.

Здоров’я населення

Проведення заходів, спрямованих на оптимізацію системи охорони здоров’я та поліпшення забезпечення потреб населення району в медичній допомозі.

3 500 000

Управління охорони здоров’я

Протягом року

24.

Освіта

Подальший розвиток дошкільної освіти. Удосконалення системи загальної середньої освіти. Розвиток позашкільної освіти.

7 600 000

Відділ освіти

Протягом року

25.

Підтримка сімей, дітей та молоді, гендерна політика

Створення сприятливих умов для всебічного розвитку молоді, сім’ї, підвищення рівня якості та доступності соціальних послуг дітям, сім’ям, молоді району.

4 660 000

Управління праці та соціального захисту населення, виконкоми місцевих рад

Протягом року

26.

Культура і духовність

Задоволення потреб громадян в отриманні якісного, різноманітного культурно-мистецького і інформаційного продукту.

1 940 000

Відділ культури і туризму райдержадміністрації, виконкоми сільських рад .

Протягом року

27.

Фізична культура і спорт

Створення додаткових умов і розширення можливостей для залучення населення до систематичних занять фізичною культурою і спортом, виховання у молоді стійкої потреби до здорового способу життя, подальший розвиток спорту вищих досягнень.

2 600 000

Відділ з питань молоді та спорту РДА

Протягом року

28.

Розвиток інформаційного простору

Збереження існуючих засобів масової інформації та реалізація державної політики в галузі інформації.

3 000 000

Відділ з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв’язку з громадськістю

Протягом року

29.

Стан та використання мінерально-сировинної бази

Раціональне та ефективне використання мінерально-сировинних ресурсів.

1 500 000

Заступники голови РДА, виконкоми місцевих рад

Протягом року

30.

Стан використання водних ресурсів

Запобігання зростанню антропогенного впливу на довкілля, забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення, господарської діяльності, захисту водних ресурсів, забезпечення сталого функціонування екосистем у басейнах річок, запобігання шкідливої дії води і ліквідації її наслідків.

1 500 000

Заступники голови РДА, виконкоми місцевих рад

Протягом року

31.

Стан використання лісових ресурсів

Забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів.

1 500 000

Заступники голови РДА, виконкоми місцевих рад

Протягом року

32.

Охорона навколишнього природного середовища

Активізація роботи по реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, поводження з відходами, забезпечення екологічної безпеки території.

2 000 000

Виконкоми місцевих рад

Протягом року

33.

Техногенна безпека

Стабілізація техногенної безпеки в районі, забезпечення надання гарантованої допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

2 500 000

Відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, РВ ГУ МНС, підприємства і організації.

Протягом року

34.

Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

Забезпечення своєчасної державної політики в сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з чинним законодавством.

4 500 000

Управління праці та соціального захисту населення РДА

Протягом року

35.

Охорона праці

Реалізація конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

2 000 000

РДА, відділення Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Менському районі, керівники підприємств, установ, організацій

Протягом року


Всього по програмам

87 650 000


Першочерговими завданнями бюджетної політики у соціальній сфері є:

  • суттєве підвищення реальної заробітної плати громадян;

  • розмежування пенсійних виплат з Державного бюджету України і Пенсійного фонду України;

  • забезпечення у повному обсязі фінансування державної соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам та сім'ям з дітьми, повне погашення заборгованості із соціальних виплат;погашення заборгованості із соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

  • підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери;

  • визначення додаткових заходів погашення знецінених грошових заощаджень громадян в установах Ощадного банку і страхових внесків до колишнього Укрдержстраху;

  • забезпечення належних умов для функціонування судів відповідно до Конституції України шляхом збільшення обсягів фінансування та удосконалення системи фінансування судів.

З метою забезпечення ефективної державної політики у сфері бюджетних видатків удосконалити мережу закладів та установ, які фінансуються з державного бюджету і місцевих бюджетів, підвищити рівень та якість послуг, що надаються громадянам, виконувати у повному обсязі цільові програми соціально-економічного розвитку району.


ВИСНОВКИ


Місцеві бюджети – це не просто балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються і витрачаються на відповідній території, а й важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складається між місцевими та державним бюджетами. Місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне споживання. Саме через них суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному розрізах, тобто між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами населення. Крім того, саме з місцевих бюджетів фінансується розвиток галузей виробничої сфери, в першу чергу місцевої промисловості і комунального господарства.

В результаті розробки дипломного проекту було проведено аналіз бюджету Менського району за 2005-2007 роки, виявлено головні проблеми формування та виконання бюджету та запропоновано заходи щодо усунення цих проблем.

Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів довело, що на сьогоднішній день місцеві органи влади не мають в своєму розпорядженні достатньої кількості фінансових ресурсів для здійснення своїх повноважень. Це обумовлено цілою низкою обставин:

  • високими рівнем концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення задач (власні доходи бюджету Менського району за останні 3 роки становлять лише 20 % від усіх доходів бюджету);

  • домінуючою роллю регулюючих доходів у структурі надходжень коштів до місцевого бюджету і низькою часткою закріплених за територіями податкових платежів (частка дотації та сум загальнодержавних регулюючих податків і зборів становить 80 % у загальній структурі доходів бюджету району);

  • нераціональним розподілом та використанням коштів;

  • тенденцією встановлення видатків униз по бюджетній системі без відповідного підкріплення дохідними джерелами, що призводить до дотаційності багатьох, раніше збалансованих місцевих бюджетів.

Для покращення вирішення цих проблем потрібно застосовувати програмно-цільовий метод формування та виконання бюджету.

Основними перевагами переходу до програмно-цільового методу формування та виконання бюджету є:

  1. підвищення рівня збалансованості і прозорості бюджету;

  2. забезпечення якісного виконання бюджету;

  3. здійснення дієвого фінансового контролю за ефективністю та цільовим використання бюджетних коштів;

  4. збільшення обсягів видатків бюджету соціального спрямування (на соціальний захист населення, охорону здоров'я, освіту та культуру тощо).

Основою програмно-цільового методу формування місцевого бюджету є посилення зацікавленості органів місцевого самоврядування у зростанні доходів. Актуальним є пошук додаткових джерел доходів, які б стимулювали збільшення обсягів виробництва, залучення інвестицій, збільшення рівня доходів населення відповідно до інноваційного напряму економічного розвитку.

Для того, щоб підвищити доходи бюджету Менського району потрібно визначити оптимальний розподіл податків між рівнями бюджетів та їх спрямування до доходів місцевого бюджету, зокрема:

  • зменшити відсоток зарахування податку з доходів громадян до державного бюджету з 75 % до 50 %;

  • зменшити відсоток зарахування плати за землю до державного бюджету з 40 % до 30 %;

  • підвищити податок за торгові місця на ринку (ринковий збір) з 3 грн. до 5 грн.;

  • підвищити податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів (збір за паркування автотранспорту) до 1 грн. за годину.

Також можливо підвищити доходи бюджету, знайшовши додаткові ресурси у самому бюджеті:

    1. переглянути перелік функцій відповідних місцевих органів виконавчої влади та підпорядкованих ним бюджетних установ з метою концентрації фінансових ресурсів та зусиль на забезпечення повноцінного виконання основних функцій;

    2. розглянути можливі пропозиції щодо скорочення граничної чисельності працівників бюджетних установ та оптимізації мережі бюджетних закладів;

    3. розглянути можливі пропозиції щодо зміни джерел та порядку фінансового забезпечення функціонування окремих бюджетних установ;

    4. переглянути систему регулюючих загальнодержавних податків.

На основі запропонованих заходів мною розроблений бюджет Менського району на 2009 рік.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


  1. Конституція України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР // Відомості ВРУ.-1996, №7. – с. 36 зі змінами і доповненнями.

  2. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436-ΙV // Відомості ВРУ. - 2003, №1. - С.178 зі змінами і доповненнями.

  3. Бюджетний Кодекс України від 21.06.2001р. № 2542-III // Відомості ВРУ. – 2001. - № 37-38. - С. 198 зі змінами і доповненнями.

  4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 537-ΙV // Відомості ВРУ.- 2003, №1. – С. 238 зі змінами і доповненнями.

  5. Декрет КМУ “Про місцеві податки та збори” зі змінами та доповненнями від 20.04.2002 року.

  6. Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007р. № 107-VI.

  7. Закон України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-XII // Відомості ВРУ. – 2003р. №7. – С. 46 зі змінами і доповненнями.

  8. Наказ Міністерства Фінансів України “Про бюджетну класифікацію та її запровадження” від 27.12.2001 № 604.

  9. Наказ ДКУ від 24.02.2003 р. № 140 “Про затвердження Довідника відповідності символу звітності коду бюджетної класифікації за доходами 2003 року”.

  10. Розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації “Про порядок визначення обсягів міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом, та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ, на 2008 рік” № 1444 від 20.12.2007 року.

  11. Розпорядження Менської районної державної адміністрації “Про порядок визначення обсягів міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом, та бюджетами міст районного значення, сіл, селищ, на 2008 рік” № 32 від 03.02.2007 року.

  12. Розпорядження Менської районної державної адміністрації “Про затвердження програми поповнення бібліотечних фондів Менської ЦБС на період до 2009 року № 13 від 14.01.2003 року.

  13. Порядок виконання державного бюджету за доходами”, затверджено наказом ДКУ від 19.12.2000р. № 131 // CD, “Інфодиск”. - 2001.

  14. Порядок касового виконання Державного бюджету за видатками”, затверджено наказом ДКУ від 22.01.2001 р. № 3 // CD, “Інфодиск”. - 2001.

  15. Постанова Верховної Ради України «Про основні напрямки бюджетної політики на 2009 рік», від 4 липня 2007 року № 32-ІV.

  16. Постанова КМУ “Про порядок розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами” № 1195 від 05.09.2001 року.

  17. Постанова КМУ “Про внесення змін до постанови КМУ Про порядок розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами” № 1382 від 14.02.2002 року.

  18. Постанова КМУ “Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету” № 256 від 04.03.2002 року.

  19. Постанова КМУ “Підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) працівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” № 18 від 10.01.2002 року.

  20. Адамик О. Податок на прибуток: конфлікт норм податкового законодавства із положеннями бухгалтерського обліку // Економіка, фінанси, право. - 2002. - №4. - С.21-23.

  21. Антонечко В.М., Бурлуцький Б.В. Регресивне оподаткування як чинник підвищення регулювання ролі податку на прибуток // Фінанси України. - 2002. - №11. - С.72-73.

  22. Альвианськая Н.В. Местные бюджеты: понятие, механизм функционирования //Финансы.-1995.-№9.-С.9-11.

  23. Аптекар С., Краснова В. Про формування місцевих бюджетів. //Економіка України.– 1994.–№4.– С. 42–47.

  24. Бескид Й.М. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету України.// Фінанси України.-1998.-№1.-С.19-21.

  25. Буковинський С.А. Шляхи розвитку бюджетної системи України.// Фінанси України.-1998.-№9-С.3-8.

  26. Бутко М.П., Білокур К.О. Фінансові ресурси регіону в умовах ринкової трансформації.// Фінанси України.-1998.-№10.-С.23-32.

  27. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник.– К.: Вища школа, 1997.– 383с.

  28. Василик О.Д., Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України. //Фінанси України.– 1997.– №10.– С. 34–43.

  29. Василенко Л.І.,Бабич П.С. Місцеві фінанси та фінансова незалежність.// Фінанси України.-1998.-№8.-С.112-117.

  30. Гушта О.В. Шляхи зміцнення бюджетів органів місцевого самоврядування.//Фінанси України.-2000.-№2.-С.69-73.

  31. Зюнькін А.Г. Фінансове право. – К., 2001. – 158с.

  32. Кравченко В. Фінансові проблеми місцевих органів влади України.//Фінанси України.-1995.- №1.-С.61-63.

  33. Кузьменко Н.А. Удосконалення міжбюджетних відносин.// Фінанси України.-1998.-№1.-С.26-27.

  34. Кучерявенко М. Фінансове право України. – К., 2006. – 342с.

  35. Лісовська Л.П., Ганевич Д.М. Формування місцевих бюджетів.//Фінанси України.-1996.-№7.-С.11-14.

  36. Луніна І. Місцеві бюджети України: пошук нових підходів до проведення реформ.// Економіка України. - 1998.-№3.-С.31-41.

  37. Мельник С., Криниця С. Про формування місцевих бюджетів.// Економіка України.-2000.-№2.-С.17-23.

  38. Мельник П.В. Проблема формування місцевих бюджетів і податкова політика держави //Фінанси України.-1998.-№6.-С.101-103.

  39. Мельниченко В., Присяжна Л. Співвідношення загальнодержавних і місцевих податків: зарубіжний досвід в контексті українських реалій. //Фінанси України. – 1996.– №51.– С.10.

  40. Мойсеєнков В. Роль місцевих органів самоврядування у формуванні та використанні місцевих бюджетів.// Економіка Украіни.-1996.-№5.-С.25-28.

  41. Моісеєнков В.В. Формування місцевих бюджетів в умовах ринкових відносин. //Фінанси України. – 1996.– №11.– С. 16–19.

  42. Павлюк К.В. Концептуальні основи фінансової незалежності місцевого самоврядування //Фінанси України.-1996.-№8.-С.24-29.

  43. Павлюк К.В. Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини //Фінанси України.– 1996.– 6.– С. 25–32.

  44. Павлюк К.В. Організація виконання державного бюджету //Фінанси України.-1998.-№3.-С.37-45.

  45. Римарчук О., Лисенков Ю. Зміни в оподаткуванні прибутку підприємств // Економіка України. - 2002. - №11. - С.19-21.

  46. Слухай С.В. Прямі бюджетні трансферти в системі міжбюджетних відносин //Фінанси України.-1998.-№12.-С22-32.

  47. Виконання місцевих бюджетів на основі положень Бюджетного кодексу ступ до бюджетного кодексу. Навчальний посібник./ С.І. Мельник, С.Б. Ільїних, І.Ф.Щербина, Н.І.Сушко, А.Н. Анісімова, З.М.Луценко, Дж.Гес, Дж.Хансен, У.Тріск, С. Лідс, В.М. Терес, О.І. Лісниченко – К.: Міленіум, 2002р.

  48. Вступ до бюджетного кодексу. Навчальний посібник./ С.І. Мельник, С.Б. Ільїних, І.Ф.Щербина, Н.І.Сушко, А.Н. Анісімова, З.М.Луценко, Дж.Гес, Дж.Хансен, У.Тріск, С. Лідс, В.М. Терес, О.І. Лісниченко – К.: Міленіум, 2002. – 112 с.

  49. Програмно-цільовий метод формування бюджету. Навчальний посібник: /Перун З.В., Романюк О.І., Товста Н.Н., Літвінцева Л.П., І.В. Ряшенцева.- Київ: Унісерв, 2002.- 132с.

  50. Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів на основі положень Бюджетного кодексу України. Навчальний посібник./ С.І. Мельник, С.Б. Ільїних, І.Ф.Щербина, Н.І.Сушко, А.Н. Анісімова, З.М.Луценко, Дж.Гес, Дж.Хансен, У.Тріск, С. Лідс, В.М. Терес, О.І. Лісниченко – К.: Міленіум, 2002. – 273 с.

  51. Деркач М.І., Гордєєва Л.П. Бюджет і бюджетний процес в Україні. – Дніпропетровськ: Пороги, 1995.– 257с.

  52. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. – К.: Наукова думка, 1997.– 301с.

  53. Юрій С. І., Бескид Й. М. Бюджетна система України: навчальний посібник. – К.: КІОС, 2000. – 400 с.


Додаток А

Доходи бюджету Менського району за 2005 рік, грн.

Код бюджетної класифікації

Найменування доходів

План

Відносне відхилення



Уточнений

Фактичний

10000000

Податкові надходження

6354906

6596389

241483,00

11000000

Под. на доходи, на прибуток, на збільш. ринкової вартості

4186210

4390929

204719,00

11010000

Прибутковий податок з громадян

4186210

4390616

204406,00

11020000

Податок на прибуток підприємств

0

313

313,00

13000000

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

572285

521423

-50862,00

13050000

Плата за землю

572285

521423

-50862,00

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги

112781

130416

17635,00

14060000

Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності

19422

24312

4890,00

14070000

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

93359

106104

12745,00

16000000

Інші податки

1147597

1233282

85685,00

16010000

Місцеві податки і збори

269444

287787

18343,00

16040000

Фіксований сільськогосподарський податок

120075

127419

7344,00

16050000

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва

758078

818076

59998,00

20000000

Неподаткові надходження

1096796

1190992

94196,00

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності

0

2905

2905,00

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного продажу

142012

175078

33066,00

22080000

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна

1500

2549

1049,00

22090000

Державне мито

140512

172529

32017,00

23000000

Надходження від штрафів та фін. санкцій

500

1491

991,00

23030000

Адміністративні штрафи та інші санкції

500

1491

991,00

24000000

Інші неподаткові надходження

10150

15529

5379,00

24060000

Інші надходження

10150

15529

5379,00

40000000

Офіційні трансферти

26836700

24575178

-2261522,00

41000000

Від органів державного управління

26836700

24575178

-2261522,00

41020000

Дотації

17892500

17892500

0,00

41030000

Субвенції

8944200

6682648

-2261552,00

43000000

З іншої частини бюджету

806050

806050

0,00

Разом


34288402

32362559

-1925843,00

Додаток Б


Доходи бюджету Менського району за 2006 рік, грн.

Код бюджетної класифікації

Найменування доходів

План

Відносне відхилення

Уточнений

Фактичний

1

2

3

4

5

10000000

Податкові надходження

8149430

7967957

-181473,00

11000000

Под. на доходи, на прибуток, на збільш. ринкової вартості

6487513

5957255

-530258,00

11010000

Прибутковий податок з громадян

6487513

5957215

-530298,00

11020000

Податок на прибуток підприємств

0

40

40,00

13000000

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

487872

608461,5

120589,50

13050000

Плата за землю

487872

608461,5

120589,50

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги

149180

182974,3

33794,30

14060000

Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності

20910

28880,24

7970,24

14070000

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

128270

154094

25824,00

16000000

Інші податки

1024865

1219266

194401,00

16010000

Місцеві податки і збори

249946

282693

32747,00

16040000

Фіксований сільськогосподарський податок

109719

120852,4

11133,40

16050000

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва

665200

815721

150521,00

20000000

Неподаткові надходження

340600

216928,5

-123671,50

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності

0

537

537,00

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного продажу

171500

189359,3

17859,30

22080000

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна

1500

7287,56

5787,56

22090000

Державне мито

170000

182071,7

12071,70

23000000

Надходження від штрафів та фін. санкцій

500

7618,62

7118,62

23030000

Адміністративні штрафи та інші санкції

500

7618,62

7118,62

24000000

Інші неподаткові надходження

168600

19413,61

-149186,39

24060000

Інші надходження

168600

19413,61

-149186,39

40000000

Офіційні трансферти

37971583

37838532

-133051,00

41000000

Від органів державного управління

37971583

37838532

-133051,00

41010000

Кошти, що надходять з інших бюджетів

853300

853300

0,00

41020000

Дотації

26240384

26240384

0,00

41030000

Субвенції

10877899

10744848

-133051,00

Разом


46461613

46023418

-438195,50


Додаток В


Доходи бюджету Менського району за 2007 рік, грн.

Код бюджетної класифікації

Найменування доходів

План

Відносне відхилення

Уточнений

Фактичний

1

2

3

4

5

10000000

Податкові надходження

11332345

11596342

263997,00

11000000

Под. на доходи, на прибуток, на збільш. ринкової вартості

9024667

9270866

246199,00

11010000

Прибутковий податок з громадян

9024667

9264467

239800,00

11020000

Податок на прибуток підприємств

0

6399,15

6399,15

13000000

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

809428

822710

13282,00

13010000

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

5400

9342

3942,00

13050000

Плата за землю

804028

813368

9340,00

14000000

Внутрішні податки на товари та послуги

187540

211996

24456,00

14060000

Плата за ліцензії на певні види господарської діяльності

18900

24080,33

5180,33

14070000

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

168640

187915,6

19275,60

16000000

Інші податки

1310710

1290770

-19940,00

16010000

Місцеві податки і збори

264760

262880,8

-1879,20

16040000

Фіксований сільськогосподарський податок

97000

87126,73

-9873,27

16050000

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва

948950

940762,5

-8187,50

20000000

Неподаткові надходження

238223

275827,1

37604,10

21000000

Доходи від власності та підприємницької діяльності

2000

5306,16

3306,16

22000000

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного продажу

236190

262061,3

25871,30

22080000

Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна

3900

12473,53

8573,53

22090000

Державне мито

232290

249587,8

17297,80

23000000

Надходження від штрафів та фін. санкцій

0

0

0,00

23030000

Адміністративні штрафи та інші санкції

0

0

0,00

24000000

Інші неподаткові надходження

33

8459,64

8426,64

24060000

Інші надходження

0

8459,64

8459,64

24110000

Доходи від операцій з кредитування та надання гарантій

33

0

-33,00

40000000

Офіційні трансферти

52446459

50995809

-1450650,00

41000000

Від органів державного управління

52446459

50995809

-1450650,00

41010000

Кошти, що надходять з інших бюджетів

1114200

1114200

0,00

41020000

Дотації

34409250

34409250

0,00

41030000

Субвенції

16923009

15472359

-1450650,00

Разом


64017027

62867978

-1149048,90