Проблеми релігії в постмодерні (138874)

Посмотреть архив целиком

План:


Вступ

Розділ I. Постмодернізм як явище духовної культури ХХ століття

I.1 Головні представники й загальні риси філософії постмодернізму

Розділ II. Філософські джерела постмодерністської інтерпретації релігії

II.1 Місце античної натуралістичної традиції у творчостіпредставників поза конфесійної течії в постмодернізмі

II.2 Ідеї вільнодумства у філософії французького Просвітництва як одне із джерел поза конфесійного постмодернізму

Розділ Ш. Проблеми релігії й теології у творчості постмодерністів

III.1 Трактування Абсолюту і його пізнання

III.2 Проблеми релігії у творчості Ж.Батая

III.3 Проблеми релігії й аналіз християнської метафізики Ж.Делезом

Висновки

Список використаних джерел та літератури



Вступ


Актуальність теми дослідження. В останні два десятиліття відбувається активне проникнення постмодерністських ідей в українську свідомість. Тисячними тиражами видаються книги постмодерністських авторів і, у першу чергу, представників сучасної французької думки. Численні рецензії, перекази, невеликі дослідження творчості постмодернистів, а також статті полемічного характеру публікуються на сторінках періодичних видань і в Інтернеті. Особливо гострою на сьогоднішній день є полеміка серед перекладачів і дослідників сучасної французької думки.

Пильна увага українського читача до творчості мислителів постмодерністського напрямку не випадково. Постмодерністи зачіпають світоглядні проблеми, породжені постіндустріальною й постінформаційнною цивілізацією Заходу, у тому або іншому ступені, що назріли в українському суспільстві: неспроможність непомірних домагань розуму на оволодіння абсолютною істиною й плоского сцієнтизму, розчарування в ідеях науково-технічного прогресу, глобалізації світового співтовариства й т.п.; духовна криза й переоцінка цінностей, затверджуваних традиційними релігіями й поза релігійними гуманістичними концепціями. В умовах духовної кризи, пережитої українським суспільством, спостерігається посилення інтересу до релігії в самих широких його прошарках і підвищена увага до філософських інтерпретацій релігії в середовищі інтелектуалів, що робить проблему постмодерністського відношення до релігії особливо актуальної для України. Аналіз зазначеного відношення є малодослідженою в українській науці темою й вимагає серйозного вивчення.

Ступінь вивченості проблеми. Тема дослідження є новою для української науки. Термін "постмодернізм" з'явився у вітчизняної філософській літературі в 80-ті роки ХХ століття й одержав досить неоднозначне тлумачення. У зв'язку з невеликою історичною дистанцією в роботах дослідників постмодернізму спостерігається, з одного боку, описовість, а з іншого боку - тенденційність, що виражається в апологетичному вихвалянні або, навпроти, у різкому неприйнятті цього культурного феномена. Слід зазначити, що серйозні вітчизняні дослідження й монографії, присвячені творчості постмодерністів, з'являються досить рідко. Скажімо, останнім часом рейтинг цитування Ж.Батая серед інтелектуалів є одним з найвищих. Але кількість посилань на ідеї Батая назад пропорційно кількості досліджень його творчості. Ця обставина пов'язана з навмисним небажанням постмодерністів наслідувати дисциплінарну, жанрову, а часом і світоглядну визначеність. Величезний термінологічний і метафоричний інструментарій, нерідке спростування своїх власних суджень, відмова від усіляких форм систематизації й організації знання, техніка натяку й іносказання, елементи містицизму, залучення літературних і міфологічних образів непомірно ускладнюють роботу дослідника. На жаль, не завжди виявляється доступним для автора першоджерело по постмодерністській філософії. У таких випадках ми використовували як додатковий матеріал, що дозволяє відтінити ту або іншу думку, словникові статті, написані фахівцями в області постмодернізму (філологом І.П.Ільїним, білоруськими філософами А.А.Грицановим, М.А.Можейко).

Проблеми постмодерністської методології досліджувалися Автономовою Н.С., яка одна з перших здійснила критичний аналіз концепцій основних представників французької думки другої половини ХХ сторіччя. Теоретичну реконструкцію філософських концепцій постмодернізму представив у своїх лекціях на філософському факультеті Московського університету Зотов А.Ф. Історико-філософський аспект постмодерністської думки на матеріалі книги Ж.Делеза "Логіка змісту" досліджував також і Кузнєцов В.Н.. Мислитель покритикував погляди Делеза, виявивши розмитість і еклектичність ряду позицій французького філософа. Коштовний внесок в осмислення постмодернізму як феномена культури внесли роботи Рикліна М.К., Фокіна С.Л., Маньковскої Н.Б. і деяких інших дослідників.

Одна з перших монографій присвячених творчості Ж.Батая, почасти торкається філолофсько-релігійних поглядів мислителя. С.Л.Фокін знаходить своєрідні відповіді на питання, що стосуються відносини Батая до жертвоприносин і ритуалів у буржуазному "демократичному" суспільстві. Оригінальне тлумачення впливу Ніцше на ідею Бога М.Фуко дає В.Подорога. Окремі аспекти відносини постмодернистів до релігії досліджувалися також Силичевим Д.А., Горичевою Т.М. і деякими іншими мислителями.

Із числа західних мислителів, що досліджували цю проблему, варто назвати імена американських філософів і теологів Д.Р.Гриффіна, Х.Сміта, В.Бердслі німецького теолога Х.Кюнга, німецького філософа П.Козловскі, французького філософа В.Декомба і ін.

Однак, наскільки відомо, немає ні однієї фундаментальної вітчизняної й закордонної наукової роботи, що виявляє відношення постмодерністських мислителів до релігії.

Автор даної роботи вживає спробу часткового заповнення цього пробілу.

Предметом дослідження є релігієзнавчі аспекти філософських і теологічних добутків представників постмодерністського напрямку в культурі - Ж.Батая, Ж.-Ф.Ліотара, М.Фуко, Ж.Дерріди, Ж.Бодрійяра, Ж.Делеза, Ф.Гваттарі, Д.Р.Гриффіна й Х.Сміта.

Мета й завдання дослідження. Метою магістерської роботи є дослідження відносини постмодерністських мислителів до релігії, а також складання цього відношення в історії філософської думки.

Реалізація цієї мети обумовила постановку й рішення наступних завдань:

  • проаналізувати основні підходи до осмислення постмодернізму як феномена культури;

  • виявити філолофсько-світоглядні підстави й головних представників постмодерністського напрямку в культурі;

  • показати вплив світоглядних принципів постмодерніcтів на їхнє відношення до релігії;

  • виявити особливості історико-філософських джерел релігієзнавчих концепцій постмодерністів;

  • виявити специфіку конфесіональних і поза конфесіональних підходів постмодерністів до осмислення релігії;

  • розкрити подання пост модерністів про місце й роль релігії у сучасному суспільстві;

  • спеціально досліджувати відношення до релігії й теології Ж.Батая і Ж.Делеза.

Методологія дослідження. Аналіз філософсько-релігійних і теологічних поглядів пост модерністів вимагає застосування устояних у науці методів, таких як: критично-аналітичний підхід до змісту матеріалу, історико-логічний метод, що дозволяє простежити становлення постмодерністських подань і підходів в історії філософії, системно-комплексний підхід, що дозволяє дати, наскільки це можливо, цілісне подання про відношення постмодерністських мислителів до релігії.

Новизна магістерської роботи. Робота є однією з перших спроб осмислити відношення постмодернізму до релігії. У дослідженні вперше почато спробу показати формування відносини постмодерністської філософії до релігії, місце постмодернистської концепції релігії в історії філософської думки, виявити наступність постмодерністського підходу до осмислення релігії всупереч заявам пост модерністів про свою принципову антитрадиційність. У роботі спеціально аналізується вплив філолофсько-світоглядних установок постмодерністських концепцій на їхнє відношення до релігії. У магістерській роботі окремо досліджуються трактування релігії Ж.Батаем і Ж.Делезом, у яких відбилися характерні риси постмодерністського підходу до релігії.

Науково-практична значимість. Магістерська робота відкриває новий напрямок у дослідженні постмодерністської філософії – виявлення відносин сучасних мислителів до релігії, теології, атеїзму. Переклади й аналіз текстів Д.Р.Гриффіна, Х.Сміта, У.Бердслі, раніше не введених в філософські дослідження, дозволяють розширити відомості про погляди представників конфесіонального напрямку постмодерністської думки.

Можна припустити, що аналіз філолофсько-релігійних подань пост модерністів дозволить глибше зрозуміти процеси, що відбуваються у свідомості не тільки європейського й американського, але й українського суспільства, яке відчуває на собі значний вплив постмодерністських ідей. Матеріали й висновки магістерської роботи можуть бути використані в дослідницькій роботі, у процесі викладання філософії, культурології, релігієзнавства, філософії релігії.

Структура магістерської роботи визначена поставленими завданнями дослідження й опирається на проблемно-історичний принцип дослідження матеріалу. Робота складається із вступу, 3 розділів, висновку і бібліографії.



Розділ I. Постмодернізм як явище духовної культури ХХ століття


I.1 Головні представники й загальні риси філософії постмодернізму


Головних представників постмодерністської філософії можна розділити на дві групи відповідно до їх відношення до релігії. Це відношення тісно пов'язане з оцінкою цими філософами раціоналістичної філософії Нового часу, яку вони відносять до модерністського напрямку в західноєвропейській культурі. Відповідно до цієї оцінки американський філософ і теолог Д.Р.Гриффін розділив філософів на радикальних критиків модерну, або "деконструктивістів", і помірних, або "ревізіоністів".


Случайные файлы

Файл
27814-1.rtf
154073.rtf
160586.rtf
53511.doc
20698.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.