Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики (132947)

Посмотреть архив целиком















Тема: Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики



Зміст


Вступ

Розділ 1. Проблема особливостей психологічного розвитку учнів молодшого підліткового віку в умовах неповної сім’ї

1.1 Неповні сім’ї та їх основні психологічні характеристики

1.2. Особливості психологічного розвитку учнів молодшого підліткового віку

1.3. Неповна сім’я як можливий фактор формування дисгармонійної особистості

Розділ 2. Виявлення відмінностей між особливостями самовідношення особистості та агресивними реакціями у учнів з неповних та неповних сімей

2.1. План і структура дослідження, методи дослідження

2.2. Виявлення видів агресивних реакцій у учнів з повних і неповних сімей

2.3. Особливості розвитку самовідношення особистості в повних і неповних сім’ях

2.4. Кореляційний аналіз

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ


Актуальність дослідження. Сім’я є одним з головних інститутів виховання. Це пояснюється тим, що в ній дитина перебуває протягом значної частини свого життя, і по тривалості свого впливу на особистість жоден з інших інститутів виховання не може зрівнятися з сім’єю. У сім’ї заставляються основи особистості дитини, і до моменту надходження в школу вона у значній мірі сформована як особистість. Неповна сім’я це гостра проблема сучасного суспільства.

За останні роки різко збільшилось число дітей, які виховуються в неповних сім’ях, де, у переважній більшості, виховує мати. Життя й умови виховання дитини в неповній сім’ї мають явну специфіку й істотно відрізняються від життя дитини в повній сім’ї. Крім матеріальних труднощів, з якими зіштовхуються самотні батьки, мати не в змозі реалізувати одночасно обидві батьківські позиції – материнську та батьківську. Ці особливі умови життя дитини відбиваються на особливостях її особистісного розвитку, її емоційному самопочуття, самооцінці, відношенні до інших людей.

Враховуючи масовий характер такого явища, як неповна сім’я, актуальним стає питання про те, чи існують відмінності у проявах агресії та самовідношенні у підлітків в неповній та повній сім’ї.

Актуальність проблеми, перспективи її розвитку обумовили вибір теми: «Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики».

Вивченням проблеми неповних сімей займалися вітчизняні та закордонні вчені: Ю.Е. Альошина, А.Д. Андреєва, К. Аронс, Е. Бене, В.Н. Дружинін, А.М. Елизаров, А.І. Захаров, Л.Ф. Обухова, В. Сатир, К. Хорні та інші.

Об'єкт дослідження: психологічні особливості учнів із неповних сімей.

Предмет дослідження: особливості розвитку самовідношення особистості та агресивних реакцій у учнів з неповних сімей.

Мета дослідження – виявити відмінності між особливостями самовідношення особистості та агресивними реакціями у учнів з неповних та неповних сімей.

Гіпотеза дослідження – якщо у учнів з неповних сімей переважають докори сумління та почуття провини та саморозуміння, то у учнів з повних сімей переважає вербальна агресія та очікування позитивного відношення від інших.

Відповідно до мети та гіпотези сформульовані наступні завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз літератури з теми дослідження.

2. Виявити відмінності у проявах агресивних реакцій у учнів з повних та неповних сімей.

3. Виявити відмінності у особливостях самовідношення у учнів з повних та неповних сімей.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач були використані наступні методи: теоретичні: вивчення, аналіз літератури для теми дослідження; емпіричні: спостереження, бесіда, тестування, психологічний експеримент; статистичні.

Практична значущість нашого дослідження полягає в тому, що знаючи особливості прояву агресивних реакцій та самовідношення у учнів з повних та неповних сімей, можна вчасно корегувати їх поведінку.

Теоретична значущість. В дослідженні узагальнені та поглиблені теоретичні знання щодо відмінностей між особливостями прояву агресивних реакцій та самовідношення у учнів з повних та неповних сімей.



Розділ 1. Проблема особливостей психологічного розвитку учнів молодшого підліткового віку в умовах неповної сім’ї


1.1 Неповні сім’ї та їх основні психологічні характеристики


Неповною називається така сім’я, яка складається з одного з батьків з одним або декількома неповнолітніми дітьми.

Т.С. Зубкова вважає, що неповна сім’я – мала соціальна група, спільно мешкаючих одного з батьків і його дітей (дитини), що утворилася в результаті розлучення, смерті чоловіка або жінки, народження або всиновлення дитини поза шлюбом, у якій відповідальність за виховання й соціалізацію дітей несе, як правило, один з батьків.

Існування неповних сімей обумовлюється в основному наступними причинами:

а) смертю чоловіка або жінки;

б) відносно широко розповсюдженою позашлюбною народжуваністю;

в) розпадом шлюбів. [10]

У зв'язку із цим розрізняють наступні різновиди неповних сімей: осиротіла, позашлюбна, розведена, яка розпалася. Залежно від того, хто з батьків займається вихованням дитини, виділяють: материнські й батьківські неповні сім’ї. По кількості поколінь у сім’ї розрізняють: неповну просту - мати (батько) з дитиною або декількома дітьми й неповна розширену - мати (батько) з одним або декількома дітьми й іншими родичами. Останні становлять абсолютну більшість серед неповних сімей.

Осиротіла неповна сім’я - утвориться в результаті смерті одного з батьків. Незважаючи на те що втрата близької людини - це страшний удар для сім’ї, її члени, які залишилися здатні згуртуватися й підтримати цілісність сімейної групи. Родинні зв'язки в таких сім’ях не руйнуються: зберігаються взаємини з усіма родичами, які продовжують залишатися членами сім’ї.

Неповна розведена сім’я – сім’я в якій батьки з якоїсь причини на захотіли або не змогли жити разом. Дитина, яка виросла в такій сім’ї, одержує психологічну травму, спричиняється появи почуття неповноцінності, страху, сорому. Тому природні бажання, особливо маленьких дітей, надія на возз'єднання, відновлення шлюбних відносин між батьком і матір'ю.

Позашлюбна сім’я (самотня мати) має свої особливості. У силу яких або обставин жінка приймає рішення мати дитину не одружуючись. Це може бути бажання скрасити самітність, прагнення задовольнити потребу в материнстві або залишити дитину як нагадування про людину, яку вона жагуче любила та інші причини.

Позашлюбна народжуваність займає більше значне місце в появі неповних сімей, вона підтримується ростом позашлюбних зв'язків серед молоді, чому сприяють культурологічні зміни, ослаблення контролю в міських умовах з боку батьківських родин і недоробки в області статевого виховання. [10]

І. Дементьєва вважає, що неповна сім’я, яка виникає в результаті розлучення, є найбільш уразливою з погляду її виховного потенціалу. Крім того, для багатьох дітей, які втратили рідного батька, перспектива придбання іншого в результаті повторного заміжжя матері виявляється досить незначною. Це пов'язане з тим, що лише невелика частина жінок, які мають дітей, вступають у повторні шлюби, а також з тим, що не завжди вітчим для дитини стає дійсним батьком.

Особливості сучасної неповної сім’ї багато в чому обумовлені змінами в співвідношенні тих або інших функцій, їх перегрупуванням і визначаються своєрідністю укладу життя, відносин, властивій кожній конкретній сім’ї.

Так неповна сім’я має досить специфічні умови життєдіяльності, відрізняється своєрідними умовами виховання й соціалізації дітей. Під соціалізацією розуміється розвиток дитини у взаємодії з навколишнім середовищем у процесі її засвоєння й відтворення соціальних норм і культурних цінностей, а також розвиток і саморозвиток у тому суспільстві, до якого вона належить.

Провідна роль сім’ї в процесі соціалізації дитини незаперечна, тому що родина визначає фізичний, розумовий і емоційний розвиток особистості, відіграє визначальну роль у формуванні психологічної основи дитини, має велике значення в оволодінні людиною соціальними нормами й фундаментальними ціннісними орієнтаціями, виконує функцію соціально-психологічної підтримки й захисту своїх членів від негативного впливу навколишнього світу. [8]

А.Д. Андреєва вважає, що згідно даних вітчизняних дослідників, реалізація функцій родини в умовах виховання дітей у неповній сім’ї має наступні особливості:

а) утруднена економічна підтримка неповнолітніх членів сім’ї, тому що часто неповна сім’я - малозабезпечена або нужденна; середній щиросердечний доход у неповній сім’ї нижче, ніж у повні. Матеріальні утруднення можуть привести до порушення фізичного здоров'я дітей з неповної сім’ї в силу неповноцінного харчування, відсутності необхідного одягу й взуття й викликати труднощів у відновленні здоров'я дитини, її лікуванні;

б) зниження можливості реалізації репродуктивної функції, не задовольняється потреби батьків у дітях, дітей - у братах і сестрах;

в) зниження можливості в організації змістовного дозвілля й відпочинку в силу недоліку матеріальних засобів і зайнятості самотнього батька (матері);

г) «подвійна» відповідальність одного з батьків за матеріальне забезпечення й соціалізацію дитини часто зрушує орієнтири на матеріальне забезпечення, а не на духовні цінності, тобто можуть відбутися порушення в оволодінні дитиною соціальними нормами й правилами;


Случайные файлы

Файл
85822.rtf
73665-1.rtf
32131.rtf
22406.rtf
48398.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.