Соціально-психологічний підхід до вивчення подружніх конфліктів (131713)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ "УКРАЇНА" ХЕРСОНСЬКА ФІЛІЯ











Соціально – психологічний підхід до вивчення подружніх конфліктів

Робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" за спеціальністю Психологія



Паламарчук Інна Василівна

Група 411

Спеціальність Психологія

Науковий керівник:

Ад’юнкт-професор психології,

Голєв Сергій Васильович





Херсон – 2008


ЗМІСТ


Вступ

Розділ I Подружній конфлікт як соціально – психологічний феномен

1.1 Поняття подружніх конфліктів та їх особливості

1.2 Види та причини подружніх конфліктів

1.3 Попередження та рішення подружніх конфліктів

Розділ II Психологічна діагностика подружніх конфліктів

2.1 Стандартизовані методики сімейної психодіагностики

2.2 Психотерапевтичні методи діагностики подружніх конфліктів

Розділ III Практичне дослідження подружніх конфліктів

3.1 Наукове обґрунтування психодіагностики дослідження

3.2 Проведення дослідження та аналіз отриманих результатів

Висновок

Список використаних джерел



ВСТУП


Актуальність данного дослідження пов’язана із вирішенням практичних потреб суспільства стосовно проблем конфліктних подружніх пар. Ми маємо статистику, що смертність (15%) перевищує народжуваність (11%). Інститут сім’ї, на який покладено функцію відновлення населення, занепадає. З десяти середньостатистичних подружніх пар розлучаються шість. Це свідчить про невміння людей вирішувати як внутрішньо-особистісні, так і між особистісні конфлікти. Сімейні конфлікти є однією з форм конфлікту. По оцінкам спеціалістів, в 80-85% сімей відбуваються конфлікти.

Проблему подружніх конфліктів розглядали Лисенко В. А.; Волкова А. М.; Трапезнікова Т. М.;А. С. Качарян; Аргайл М.; Васильченко Г. С.Уиллард Ф. Харми; Юстицкіс; Ейдеміллер;Статман; Павлюков, Харчев4 і. А. Фурманов та інші.

Об'єкт дослідження: подружні конфлікти у молодих подружніх пар проживаючих в м. Херсоні, в віці до 35 років, які в шлюбі не менше одного року, мають дітей.

Предмет дослідження: виявлення залежності між задоволеністю шлюбом у подружніх пар та характером взаємодії їх в конфлікті.

Мета дослідження: виявлення зв’язку між задоволеністю шлюбом у подружніх пар та характером взаємодії подружжя в конфліктній ситуації.

Цілі дослідження:

  • Теоретичне дослідження проблеми подружніх конфліктів;
  • Встановлення зв’язку між задоволеністю шлюбом та характером взаємодії подружжя в конфліктних ситуаціях;

Гіпотеза дослідження: Задоволеність шлюбом у подружніх пар залежить від характеру взаємодії подружжя в конфліктній ситуації.

Задачі дослідження:

  • Узагальнення та систематизація теоретичних знань з проблеми подружніх конфліктів;
  • Проведення дослідження характеру взаємодії подружжя в конфлікті та задоволеності шлюбом;

  • Аналіз та узагальнення отриманих даних;

  • Практичне дослідження взаємозв’язку задоволеності шлюбом та характеру взаємодії подружжя в конфлікті.

Методи дослідження: тестування, статистична методологічна обробка в психології: лінійно кореляційний аналіз по Пірсону.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в зручності використання систематизованих теоретичних даних з зазначеної теми. Можливе використання отриманих емпіричних даних в викладанні курсу конфліктології у вузах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання отриманих практичних даних при роботі з подружніми парами.

Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, загального висновку, списку використаних джерел та пятьох додатків. Зміст роботи викладено на 82 сторінках друкованого тексту включаючи таблиці. Список використаних джерел нараховує 80 робіт українських та зарубіжних авторів.



Розділ I Подружні конфлікти як соціально – психологічний феномен


1.1 Поняття подружніх конфліктів та їх особливості


"Милі сваряться - тільки потішаються" - так говорить народна мудрість. Але так це чи ні?

Психологи затверджують, що для шлюбу небезпечні дрібні, часто повторювані сварки, тому що вони поступово і неухильно ведуть до психічного відчуження між подружжям. Необхідно пам'ятати, що взаємна критика, претензії, під час сварки на особистісні якості один одного розширюють зону конфлікту. Сварка може розростися до нездоланної проблеми, якщо неї виносити на широке обговорення з родичами і друзями, що волею-неволею нагадують про неї. Конфлікти в родині приводять у стресовий стан одного чи відразу двох із подружжя, і порушують звичну манеру спілкування в родині.

Якщо людина є під впливом власних негативних переживань, то вона не може адекватно оцінити ситуацію, у яку емоційно задіяний, і протилежний об'єкт сприймається стереотипно. Тому рішення прийняті в конфлікті і коментарі, із приводу особистісних якостей мають підвищену стійкість і довго впливають на відносини.

Для запобігання деяких помилок у взаєминах необхідно пам'ятати:

  • недостатньо точна, негативна інформація (якась підозра) породжує відповідну установку стосовно партнера, що відчувається при спілкуванні й у свою чергу породжує недоброзичливість і ворожість;

  • багато хто, намагаючись сховати непевність у своїх достоїнствах, демонструють і підкреслюють свої негативні якості. Така своєрідна "сміливість" не завжди зрозуміла партнеру і нерідко породжує ефект прямо протилежний очікуваному. У той же час підкреслення своїх достоїнств (навіть дійсних) може породити в партнера почуття сорому за відсутність таких у нього самого, що сприяє загостренню конфліктної ситуації. Часто причиною конфлікту в родині служать установки, що виникли в дитинстві, під впливом неадекватного поводження чи батьків одного з них.

Характерні помилки батьків, що заохочують у дочок хлоп'ячий тип поведінки, або надмірно кокетливий стиль, що надалі чревате для чоловіка розчаруванням або через недостатню жіночність поводження, або через постійні ревнощі.

Благополуччя шлюбу залежить від підготовленості подружжя до нього. Готовність включає сексуальне виховання, уміння господарювати, уміння спілкуватися, виявляти почуття делікатності, бажання прислухатися до інтересів і потреб інших.

У шлюб вступають два чоловіки, і кожний має свої звички, представлення, смаки, свій уклад життя. Подружжя може відрізняти: темперамент, відношення до людей, поняття про цінності. Тому утворення родини припускає таке поводження з боку подружжя, що уможливить злиття двох особистостей з різними життєвими цінностями.

Часто джерелом конфлікту, що згодом може привести навіть до розводу є невідповідність ідеалу. Чоловіки шукають звичайно в жінці: цнотливість, любов до сімейного життя, уміння господарювати, виховувати дітей, уміння бути гарною коханкою, утішницею в горі і хвороби, бути тією, котра зможе допомогти й утішити в старості. Жінки ж хочуть знайти в чоловіку ту людину, що зможе забезпечити її і її дітей, дасть почуття захищеності, що упевнений у собі, у власних силах, цілеспрямований і надійний.

Зіткнувшись зі значною неузгодженістю між реальною людиною і створеним і викоханої в мріях ідеалом, молоде подружжя найчастіше виявляються не в силах впоратися з розчаруванням, тому що не можуть коректувати поведінку партнера, у той же час не хочуть змінити свій ідеал, і в результаті розстаються.

Якщо в 19 столітті були характерні відносини на жорстко закріплених ролях, де чоловік – добувач, а дружина – домогосподарка, то в наш час розподіл ролей зміщається, що найчастіше веде до виникнення взаємних образ, конфліктам і розвалу родини. Виникаючі розбіжності між ідеалом створених сімейних взаємин і реальністю, де традиційно вся домашня робота лягає на жінку, що до того ж і працює, сприяють хронічному перевантаженню дружини, обмежуючи її час для повноцінного відпочинку, виховання дітей і професійного росту. Постійні перевантаження є причиною фізичної і нервової перевтоми, погіршують психологічний клімат у родині і створюють ґрунт для конфліктів.

Дуже часто незадоволеність у шлюбі зв'язують з недостатньою жіночністю в жінок і мужність в чоловіків. Прояв недостатньої мужності чи жіночності партнера зв'язано зі спільним навчанням і трудовою діяльністю чоловіків і жінок. Наприклад, жінки, зайняті переважно чоловічими професіями виявляють чоловічий тип мислення і характеру. Це викликано тим, що дівчатам з народження прищеплюють почуття рівноправності, і вони ні в чому не хочуть поступатися хлопчикам, тим більше що вони розвиваються швидше. Однак на шляху до обраної професії, дівчина зіштовхується з тим, що при рівних здібностях і знаннях перевага віддається юнаку. Поступово формується прагнення не тільки зрівнятися, але й обігнати юнака по всіх статтях. У результаті йде формування якостей, що далекі від ідеалу жіночності.

З іншої сторони формування мужності в хлопчиків ускладнюється тим, що практично усі вихователі в дитячих садах і викладачі в школах - жінки. Крім того, велику частину часу в родині діти проводять з матерями. У результаті, виховуються жіночі чесноти. Таким чином, поводження хлопчиків, що не одержали правильне чоловіче виховання в період становлення полової ролі, має два види:

1. постійна навмисна демонстрація мужності яку підліток прагне підтвердити в актах агресії;


Случайные файлы

Файл
22554-1.rtf
14061.rtf
178599.rtf
63350.rtf
104115.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.