Особливості уваги дітей молодшого шкільного віку (130308)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди




Факультет психології та соціології

спеціальність психологія

Кафедра практичної психології






Особливості уваги дітей

молодшого шкільного віку





Дипломна робота




Харків – 2006 рік


Зміст


Вступ

Розділ І. Проблеми вивчення уваги молодшого школяра

1.1 Загальна характеристика уваги

1.2 Особливості уваги молодшого школяра

Розділ ІІ. Експериментальне дослідження особливостей уваги молодших школярів

2.1 Дослідження стійкості уваги молодшого школяра

2.2 Оцінка динамічної уваги молодшого школяра. Таблиці Шульте

2.3 Дослідження стійкості уваги молодшого школяра. Тест Б. Бурдона

Висновки

Література


Вступ


Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється в спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.

Умовою ефективності навчально-виховного процесу є увага учнів, уміння вчителя контролювати увагу дітей, розвивати здібність учнів до самоорганізації уваги.

Учень може успішно навчатися тільки за допомогою зосередженості, або концентрації уваги. Уважно слухаючи пояснення вчителя на уроці він легше сприймає, розуміє та запам’ятовує його зміст і тим самим полегшує собі виконання домашніх завдань; акуратність, точність, безпомилковість виконання письмових робіт учнями можливі лише при стійкій увазі. Учні-відмінники, як правило, дуже уважні на уроках та під час усіх видів навчальної діяльності.

Розвиток та виховання уваги учнів набуває особливого значення у зв’язку з переходом школи на роботу за новими програмами; засвоєння школярами змісту цих програм можливо тільки при високому рівні уваги.

Чим складніша праця, чим вона відповідальніша, тим більше уваги вимагає її виконання. Особливо високі вимоги до різних сторін людської психіки, і конкретно до уваги, висуває сучасний рівень виробництва, автоматизація трудових процесів. Недарма в інженерній психології та психології праці проблема уваги посідає центральне місце 11. Без високого рівня людської уваги неможлива не тільки організаторська, а й будь-яка виконавча діяльність в умовах сучасного виробництва. Щоб молоде покоління було підготовлено до участі в роботі в умовах сучасного виробництва, у нього повинна бути висока культура уваги в період шкільного навчання. Цієї мети можна досягнути, розвиваючи увагу учнів не тільки в розумовій роботі, а й в інших видах праці.

Особистість, перебуваючи в бадьорому стані, активно, по-дійовому ставиться до предметів та явищ навколишньої дійсності, до власних переживань : щось сприймає, пам`ятає , пригадує, про щось думає. У таких випадках вона зосереджує свою свідомість на тому, що сприймає, пам`ятає, переживає, тобто вона буває до чогось уважною.

Увага необхідна людині і в повсякденному житті : в побуті, в процесі спілкування з людьми; вона забезпечує правильну орієнтацію в оточуючому середовищі.

Високо розвинута в процесі виховання та навчання увага перетворюється на уважність – найціннішу рису людського характеру.

Серед психічних явищ увага посідає особливе місце: вона не є самостійним психічним процесом і не відноситься до якостей особистості.

З увагою в її найвищих формах пов’язують регульоване здійснення психічних процесів і свідомої поведінки людини 54.

Деякі закордонні психологи, тривалий час не визнавали існування уваги, навіть вважали зайвим слово «увага», тому що вона не має ніякого психологічного змісту. В пресі в 30-х роках з’явилась стаття датського професора Е. Рубіна «Про не існування уваги». Уже сама назва статті говорить про її зміст.

У теперішній час увага стійко увійшла до психології як наукове поняття. Цьому сприяли запити практики, розвиток кібернетики, що висунула в план наукового дослідження «прийом інформації», поява і розвиток таких наук, як інженерна психологія, психологія праці, психофізіологія, для якої увага стала центральною проблемою. Звісно, увага не є самостійним психічним процесом, як наприклад відчуття, пам’ять, мислення. Увага завжди включена до діяльності, є найважливішою умовою продуктивності психічної діяльності та виступає в єдності з різними психічними процесами – пізнавальними, емоційними, вольовими 8.

Такі властивості особистості, як характер, темперамент, здібності також відбиваються на особистостях уваги – у виборі об’єкта, у стійкості, переключенні, відволіканні.

Увага завжди властива конкретній людині, певній особистості. Спрямованість особистості та зосередженість уваги тісно пов’язані з спрямованістю особистості, тобто з її вимогами, інтересами, переконаннями.

На людину постійно діє велика кількість подразників. Але в певний момент людина реагує на ті з них, які в більшій мірі, ніж інші, відповідають її потребам, і ,таким чином, мають для неї більш важливе життєве значення. Так, значущі об’єкти привертають увагу, визначають її спрямованість; менш значущі в цей час не помічаються.

Проблемою уваги займались як вітчизняні, так і закордонні психологи: Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Н.А. Менчинська, С.Л. Рубінштейн, К.Д. Ушинський, Б.В. Ельконін; А. Валлон, К. Коффка, Ж. Піаже, Т. Рібо, Е.Б. Тітченер та інші.

Психологічно обґрунтований облік якостей уваги, як і її можливих розладів та порушень, є необхідною передумовою розгляду пізнавальних процесів, в яких виявляє себе увага 35.

Об’єктом - є увага молодших школярів.

Предмет - особливості уваги молодших школярів, в учбовій діяльності.

Мета: вивчення особливостей уваги дітей молодшого шкільного віку.

Задачі:

  1. Провести теоретичний аналіз проблеми вивчення уваги.

  2. Визначити розвиток стійкості уваги молодших школярів.

  3. Визначити обсяг уваги молодших школярів.

  4. Сформулювати рекомендації вчителю з організації уваги учнів молодшого шкільного віку.

Використані такі методи: тестування, спостереження, бесіди (з учнями, їх батьками та вчителями), вивчення особових справ учнів, вивчення продуктів діяльності учнів, методи статистичної обробки даних.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури.

У І розділі «Проблеми вивчення уваги молодшого школяра», на основі огляду літератури ми розкрили стан даної проблеми в розвитку психологічної науки. Дали оцінку досліджуваній проблемі, співвіднесли її з основною задачею дослідження. Сформулювали задачі та гіпотезу експериментального дослідження.

ІІ розділ «Експериментальне дослідження особливостей уваги молодших школярів», містить опис задач, об’єкту та методів дослідження даної проблеми. За допомогою конкретних методик Шульте, Крепеліна та коректурної проби Бурдона провели експериментальне дослідження. Провели кількісну та якісну обробку даних.

Дослідження проводилося в середній загальноосвітній школі № 16 м. Харкова у 2006 році, з учнями 3 - Б класу (вік – 9 років). В дослідженні узяли участь 20 осіб.


Розділ І. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми вивчення уваги молодшого школяра


1.1 Загальна характеристика уваги та її властивостей


Увага – умова ефективності всіх видів діяльності людини, передусім трудової та навчальної. Уважність необхідна людині в її повсякденному житті, в побуті, у спілкуванні з іншими людьми. Увага учнів є однією з основних умов успішної організації навчально-виховного процесу.

Особливістю протікання пізнавальних процесів є їх вибірковий, спрямований характер. Увага – це спрямованість і зосередженість, що передбачає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності індивіда.

Спрямованість уваги виявляється в образотворчості, у мимовільному або довільному виборі, виділенні об’єктів, які відповідають вимогам суб’єкта, цілям та задачам його діяльності. Зосередженість (концентрація) на одних об’єктах передбачає одночасно відокремлення від всього стороннього, тимчасове ігнорування інших об’єктів 15.

Також увага може проявлятися в сенсорних, мнемічних, розумових та рухових процесах. Тому залежно від об’єкта дослідження виділяють такі форми процесів уваги:

  • сенсорна (перцептивна);

  • інтелектуальна;

  • моторна (рухова).

Зараз більше вивчають сенсорну (зорову та слухову) увагу. Більшість даних, які характеризують увагу, одержано, фактично, під час її дослідження. Так, з увагою пов’язані точність та повнота сприйняття, ослабленість уваги може призвести до значних порушень перцептивних процесів та перекрученню образу, який формується.

За способами здійснення та характером походження виділяють два основних види уваги: мимовільну та довільну увагу. Мимовільна увага виникає та підтримується незалежно від свідомих намірів та цілей людини. Довільна увага – це свідомо спрямоване та регульоване зосередження. Довільна увага розвивається на підставі мимовільної.

За активністю людини в організації уваги розрізняють три види : мимовільна, довільна, післядовільна.

Довільна увага називається активною або вольовою. Всі визначення підкреслюють, що в зосередженні уваги на об’єкті ініціатива належить суб’єкту.

Довільна увага – це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах і явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності [19].


Случайные файлы

Файл
9776.doc
4482.rtf
168983.rtf
57683.rtf
16622-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.