Особливості психологічної готовності жінки до материнства (130299)

Посмотреть архив целиком

Факультет психології

Спеціальність 7.040101 Психологія

Форма навчання – заочна

Освітньо – кваліфікаційний рівень – Спеціаліст











Тема: Особливості психологічної готовності жінки до материнства






Виконавець: Швед Анастасія Дмитрівна.

Науковий керівник: Голєв Сергей Васильович

ад’юнкт-професор психології



ЗМІСТ


Вступ

Розділ 1 Огляд проблеми материнства в сучасній психологічній науці

1.1 Вивчення материнства в історичному аспекті

1.2 Психологічна готовність до материнства та характеристика її складових

1.3 Поняття післяродової депресії та фактори формування

Розділ 2 Психологічна допомога матері і дитині

2.1 Діагностика і психокорекція готовності до материнства

2.2 Психологічна допомога в материнстві і існуючі форми психологічної допомоги

Розділ 3 Психодіагностичне дослідження психологічної готовності жінки до материнства

3.1 Наукове дослідження післяродової депресії

3.2 Наукове дослідження рівня психологічної готовності до материнства

3.3 Дослідження кореляційного зв’язку між рівнем післяродової депресії та рівнем психологічної готовності до материнства

3.4 Висновки та рекомендації

Висновок

Список використаних джерел

Додатки:

  1. Результати тестування

  2. Методика «PARI»

  3. Анкета психологической готовности к материнству

  4. Эдинбургская шкала послеродовой депрессии

Умовні позначки



Вступ


Актуальність дослідження. Проблема материнства в останній час набуває дедалі більш дисциплінарного характеру, стаючи важливим предметом дослідження не тільки в науках традиційно маючих до неї безпосереднє відношення (медицина, фізіологія, біологія поведінки), але і в гуманітарних науках, таких як історія, культурологія, соціологія, психологія.

На Україні демографічні тенденції набувають тривожного характеру: народжуваність зменшилась на 60,4 тис осіб в рік з 1990 року (10%) це при тому що смертність збільшилась на 133,3 тис осіб (21%). 56% шлюбів на 2007 рік закінчуються розлученням.

Відсутність у більшості населення соціально-економічних підстав, які гарантують достатній рівень матеріального благополуччя родини і виховання дитини, також не сприяють дітонародженню. Проблему усугубляє і той факт, що указані негативні прояви здійснюються на фоні зміни сімейних стереотипів і цінностей, трансформації традиційних стереотипів репродуктивної поведінки, зміни патернів сімейних відношень. Спостерігається зріст незапланованих вагітностей серед неповнолітніх та аборти у жінок, які ще не мають дітей. На готовність до материнства оказує дію більш пізній вік вступу в брак, установки на зменшення кількості дітей в сім’ї, кар’єрні стремління жінок. Збільшується кількість сімей в яких дитина остається неприйнята батьками, в яких порушенні материнсько-дітськи відношення.

Необхідно оцінити вклад, який внесли в розробку цих питань такі вченні, як Філіпова Г. Г., Мухамедрахімов Р. Ж., Коваленко Н. П., Минюрова, Добряков, Брутман В. І., Варга Ф. Я., Хамитова І. Ю., Агнаєва, Леус, Мамишева, Захаров А. І., Баз Л. Л., Чибисова, Грандилевська, Кедрова.

Вивченням питань девіантного материнства, яке проявляється в відмові від дитини, насилля над дитиною займались Брутман В. І., Панкратова М. С., Єніколопова, Захаров А. І., Тюлюпо, Поляков, Солоєд.

Об’єкт дослідження – психологічна готовність жінки до материнства.

Предмет дослідження – вплив післяродової депресії на психологічну готовність жінки до материнства.

Мета роботи – виявити післяродову депресію у жінок які стали матерями, провести психологічну реабілітацію, прослідкувати і виявити як післяродова депресія впливає на психологічну готовність до материнства.

Цілі дослідження:

  • Теоретичне дослідження проблеми материнства та психологічної готовності до материнства;

  • Дослідження проблем післяродової депресії;

  • Встановлення зв’язку між післяродовою депресією та психологічною готовністю до материнства .

Гіпотеза дослідження: жінки з високим рівнем післяродової депресії мають низький рівень психологічної готовності до материнства.

Задачі дослідження:

  • узагальнення та систематизація теоретичних знань з проблеми материнства та психологічної готовності до материнства;

  • проведення діагностики молодих мам на виявлення степеню психологічної готовності до материнства, наявності післяродової депресії;

  • аналіз та узагальнення отриманих даних;

  • практичне дослідження взаємозв’язку між отриманими данними.

Методи дослідження: тестування; статистична методологічна обробка в психології

Теоретичне значення отриманих результатів полягає у систематизації та поширенні теоретичних уявлень о материнстві та психологічної готовності до материнства. Здійснено методологічний аналіз підходів до поняття готовності до материнства в вітчизняній психології. На протязі дослідження отримані нові емпіричні данні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання отриманих практичних даних при роботі з вагітними жінками, молодими мамами а також з жінками які тільки планують свою вагітність. Даний матеріал можливо використати в центрах матері і дитини, жіночих консультаціях, пологових будинках, на лекціях з сімейної психології, розвитку особистості і таке інше.

Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, загального висновку, списку використаних джерел та 5 додатків. Зміст роботи викладено на _ сторінках друкованого тексту включаючи _ малюнків та 3 таблиць. Список використаних джерел нараховує 124 робіт українських та зарубіжних авторів.



Розділ 1 Огляд проблеми материнства в сучасній психологічній науці


    1. Вивчення материнства в історичному аспекті


Психологія материнства - одна з найбільш складних і мало розроблених галузей сучасної науки. Актуальність її вивчення продиктована протиріччям між гостротою демографічних проблем, пов'язаних з падінням народжуваності, величезним числом сімей, що розпадаються, лавиноподібним збільшенням числа сиротіючих дітей при живих батьках, із зростанням числа випадків жорстокого поводження з дитям і не розробленістю програм соціальної і психологічної допомоги сім'ї, і в першу чергу жінці.

За даними Всеукраїнського перепису населення [115]


Табл. 1.1: данні всеукраїнського перепису населення

 

Кількість наявного населення, тис.осіб

Кількість народжених, тис. осіб

Кількість померлих, тис. осіб

Кількість зареєстрованих шлюбів, тис.

Кількість зареєстрованих розлучень, тис.

1990

51838,5

657,2

629,6

482,8

192,8

2000

49429,8

630,8

758,1

493,1

200,8

2007

46646,0

596,8

762,9

394,1

222,6


Материнство вивчається в руслі різних наук: історії, культурології, медицини, фізіології, біології поведінки, соціології, психології. Зарубіжні дослідження в області психології материнства і суміжних проблем, на противагу вітчизняним, відрізняються надзвичайною обширністю, різноспрямованістю концепцій і підходів.

Основним висновком, зробленим авторами цих і інших досліджень, є, по-перше, констатація необхідності продовження психологічних досліджень материнства як цілісного явища і, по-друге, відсутність адекватного підходу і теоретичної концепції для здійснення такого дослідження. Актуальність цілісного психологічного підходу до вивчення материнства підкріплюється тим, що, не дивлячись на сучасні досягнення в області медицини, фізіології, гінекології і акушерства, підвищенні наукового і технічного рівня допомоги при пологах і неонатальних практик, психологічні проблеми материнства і раннього дитинства не зменшуються.

Необхідність вивчення психології материнства і підготовки фахівців в цій області обумовлена також бурхливим розвитком такої галузі психологічної практики, як психологічна допомога матері і дитині (корекція розвитку дитини і материнсько-дитячої взаємодії), включаючи дитинство і пренатальний період. Вторгнення процесів усвідомлення в область інтимних стосунків матері з дитям, спочатку регульованих філогенетично ранніми неусвідомлюваними механізмами, вимагає ретельної наукової рефлексії як самих цих взаємин, так і способів втручання в них в цілях діагностики, психологічної корекції і профілактики. Особливо це стосується нашої країни, де соціальний запит, що активно розвивається, на такого роду психологічні послуги стикається з повною відсутністю теоретичного, методичного і організаційного забезпечення.

У сучасних дослідженнях інститут материнства розглядається як історично обумовлений, змінюючи свій зміст від епохи до епохи [59, 71, 106 і ін.]. Проте є значна різноманітність в поглядах по ключових аспектах цієї проблеми. Культурні і історичні аспекти материнства проаналізовані в дисертаційному дослідженні М.С. Радіоновою [94].

Становлення і розвиток системи взаємодії матері з дитям пов'язане з аналізом особливостей цієї взаємодії як видотипичного - специфічного людського феномену, що реалізовується в умовах відкритого, не запрограмованого на рівні генетичного забезпечення змісту, пропонованого конкретно-культурною моделлю. Маргарет Мід на основі своїх досліджень материнства і дитинства в різних культурах робить висновок, що кожна конкретна культура вибирає певні риси характеруі темпераменту, властиві дорослій людині, найбільш прийнятні в даній культурі, будує на їх основі свою культурну модель дорослої жінки і створює систему виховання дитини, орієнтовану на цю модель. У кожній культурі є відповідний спосіб виховання батьків (в першу чергу матері), які і є основними «виробниками» особи дитини як члена свого, конкретного суспільства. Це соціально-культурологічне, в рамках якого вивчається культурно-історичні механізми материнської поведінки, переживання матері ставляться в залежність від соціальних норм материнства.


Случайные файлы

Файл
24328.rtf
doclad.doc
101038.rtf
136489.rtf
146743.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.