Методика роботи над простими задачами, що розкривають конкретний зміст арифметичних дій (115464)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження процесу опрацювання простих арифметичних задач

1.1 Сутність і особливості процесу розв’язування простих математичних задач в початковій школі

1.2 Психологічні особливості розвитку математичного мислення молодших школярів під час розв’язування простих задач

Розділ 2. Методика роботи над простими задачами на розкриття конкретного змісту арифметичних дій

2.1 Ступені і етапи роботи над задачами

2.3 Диференційований підхід і творча робота на ІІІ ступені опрацювання простих задач

2.3 Результати експериментального дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ


Актуальність дослідження. У системі загальної середньої освіти одне із основних місць займає початкова школа, де закладається фундамент розумових, моральних та емоційно-вольових якостей особистості. Курс математики початкових класів є основою для осмисленого засвоєння системи математичних знань, формування умінь і навичок у 56 класах і отримання математичної освіти в цілому.

Важливу роль у курсі математики початкової школи відіграють текстові задачі. Вони, з одного боку, складають специфічний розділ програми, зміст якого учні мають засвоїти, з другого виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку школярів [3, 41].

Розвязування текстових задач спрямоване на формування в учнів системи математичних знань, вироблення вмінь і навичок математичного моделювання, обчислення, розвитку прийомів розумової діяльності (планування, пошук раціональних шляхів, критичність тощо) [37, 51]. Текстові задачі допомагають розкрити опосередковані звязки математики з навколишнім середовищем і практичною діяльністю людей, реалізувати пізнавальні й виховні функції навчання.

Так, сюжети текстових задач для початкових класів відображають працю дітей і дорослих, досягнення країни в різних галузях народного господарства, науки, культури, містять цікаву пізнавальну інформацію з природознавства і т. ін. Процес розвязування текстових задач сприяє формуванню таких розумових дій як аналіз і синтез, конкретизація і абстрагування, порівняння, узагальнення тощо [47, 20]. Від оволодіння вміннями розвязувати задачі залежить не лише підготовка школярів з математики на даному етапі навчання, а й осмислене засвоєння систематичних курсів алгебри, геометрії, фізики, інформатики у наступних класах.

Проектом Державного стандарту загальної середньої освіти передбачається диференційоване навчання учнів початкових класів, а за мету курсу математики ставиться досягнення кожним учнем рівня навченості не нижче обовязкового. Нові вимоги вимагають нових технологій навчання, які б забезпечили і високий рівень теоретичної та практичної підготовки з математики, і переорієнтацію навчально-виховного процесу на особистість учня, на сприятливі умови для досягнення кожним заданого рівня знань, умінь і навичок [59, 39].

Дані, необхідні для осмислення цілісності і цілеспрямованості формування вмінь розвязувати текстові задачі в умовах диференційованого навчання, одержані нами в результаті аналізу психологічної і методичної літератури, де є немало цінних ідей і теоретичних узагальнень [56, 37]. Так, праці в галузі педагогічної психології (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Н.Ф. Тализіна, І.С. Якиманська) розкривають зміст поняття ”вміння” і розуміння механізмів його формування у школярів початкової школи. Психологічний та методичний аспект процесу розвязування задач досліджували Г.О. Балл, Л.Л. Гурова, С.Д. Максименко, Є.І. Машбиць, Н.О. Менчинська, Н.А. Побірченко, З.І. Слєпкань, Л.М. Фрідман. Психолого-педагогічні і методичні основи диференційованого навчання розкрито в працях М.І. Бурди, Ю.З. Гільбуха, О.С. Дубинчук, С.О. Логачевської, О.Я. Савченко, І.Е. Унт та ін.

До проблеми розвязування задач при вивченні математики тією чи іншою мірою зверталися відомі методисти. Особливу увагу розвязуванню задач як засобу розвитку мислення, формування системи математичних понять, добору задач до підручників у середній школі приділяли Г.П. Бевз, Ю.М. Колягін, І.Ф. Тесленко, А.А. Столяр, Л.М. Фрідман, у початковій школі - М.О. Бантова, Г.В. Бельтюкова, М.В. Богданович, М.М. Левшин, М.Г. Моро, Я.А. Король, Л.П. Кочіна, А.С. Пчолко, Н. Уткіна та ін.

Заслуговують на увагу ряд досліджень, які розкривають проблеми навчання математики учнів початкових класів в цілому і розвязування задач зокрема. Так, В.Є. Гергенова досліджувала текстові задачі як засіб формування математичних понять, О.І. Гришко і Т.С. Михайлович розглядали питання формування логічних умінь у процесі розвязування задач, Л.С. Іванова розробляла методи попередження типових математичних помилок, Г.П. Лищенко досліджував проблему вдосконалення системи задач для початкових класів.

Позитивно оцінюючи наукову і практичну значущість праць з даної проблеми, необхідно, разом з цим, відзначити, що ряд аспектів формування вмінь розвязувати текстові задачі залишилися нерозкриті, зокрема – обсяг теоретичних знань про просту текстову задачу і процес її розвязування у початкових класах; добір різнорівневих завдань, спрямованих на формування вмінь розвязувати прості задачі; способи раціонального поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм роботи на уроках математики при розвязуванні простих задач в умовах диференційованого навчання у початковій ланці школи.

Крім того, традиційна методика формування вмінь розвязувати текстові задачі орієнтована на ”середнього” учня. Вона не враховує зміст та основні ідеї проекту Державного стандарту загальної середньої освіти в Україні, зокрема ідеї рівневої диференціації навчання та орієнтацію її результатів на навчальні можливості школярів. Не всі підручники з математики для початкових класів спрямовані на диференційоване формування вмінь розвязувати прості текстові задачі. Окремі з них не мають навчального матеріалу для організації ефективної роботи різних за здібностями груп учнів.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена його значущістю для розробки методики навчання розв’язуванню простих задач у початковій школі, яка враховує особливості навчальної діяльності учнів під час розвязування текстових задач, психолого-педагогічні засади вироблення вмінь розвязувати текстові задачі, різнорівневі вимоги до математичної підготовки школярів. Виявлення шляхів удосконалення методики формування вмінь розвязувати прості текстові задачі у початкових класах і складає проблему нашого дослідження.

Мета дослідження розробити, теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити добірку простих задач, що розкривають конкретний зміст арифметичних дій.

Обєкт дослідження процес навчання математики учнів початкової школи.

Предмет дослідження формування вмінь учнів початкових класів розвязувати прості арифметичні задачі.

Гіпотеза дослідження: якщо, навчаючи розвязуванню текстових задач, враховувати зміст і операційний склад умінь, рівні програмних вимог їх формування, психолого-педагогічні засади вироблення вмінь, принципи добору завдань, диференційованих за складністю, то це підвищить ефективність навчання учнів розвязувати прості задачі, а отже, рівень математичного розвитку школярів і підготовку їх з математики в цілому.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

  1. На основі аналізу психологічної і навчально-методичної літератури, практики навчання зясувати стан досліджуваної проблеми.

  1. Розкрити зміст умінь учнів розвязувати текстові задачі, визначити психолого-методичні засади їх формування.

  1. Визначити особливості навчальної діяльності учнів початкової школи під час розвязування простих задач на розкриття конкретного змісту арифметичних дій.

  1. Розробити рекомендації щодо засвоєння простих задач на розкриття конкретного змісту арифметичних дій учнями початкових класів.

  1. Розробити добірку завдань, спрямованих на вироблення вмінь розвязувати прості задачі на розкриття конкретного змісту арифметичних дій.

  1. Експериментально перевірити удосконалену методику формування вмінь розвязувати прості задачі на розкриття конкретного змісту арифметичних дій.

Методологічною основою дослідження є системно-структурний підхід до аналізу навчальної діяльності; психологічна теорія поетапного формування розумових дій і понять; загальнодидактичні та методичні положення розвивального навчання; результати дослідження вітчизняних і зарубіжних психологів, дидактів і методистів про закономірності навчально-виховного процесу. Дослідження ґрунтувалося на основних положеннях Закону України "Про Освіту", державної національної програми "Освіта (Україна ХХІ століття)" про зміст і завдання загальноосвітньої підготовки учнів та концепції базової математичної освіти в Україні.

Для вирішення завдань використані такі методи дослідження:

а) теоретичні системний аналіз психологічної і навчальнометодичної літератури з проблеми дослідження (уточнення понятійного апарату, розкриття змісту вмінь і закономірностей їх формування); семантичний аналіз текстових задач (зясування структурних компонентів задачі і звязків між ними); моделювання педагогічних ситуацій; аналіз та обробка результатів педагогічного експерименту (підтвердження ефективності експериментальної методики);

б) емпіричні спостереження, анкетування, бесіди з учнями і вчителями, узагальнення масового і передового педагогічного досвіду викладання математики, констатуючий і пошуковий експерименти (зясування недоліків традиційного навчання, встановлення рівнів сформованості вмінь); формуючий експеримент (апробація запропонованої методичної системи, підтвердження гіпотези дослідження).


Случайные файлы

Файл
20953-1.rtf
71961-1.rtf
124261.rtf
psycho.doc
27221-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.