Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах (115463)

Посмотреть архив целиком












Дипломна робота

Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах






Рукопис

Гургач Н.Б









Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008


Анотація


У дипломній роботі на тему "Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах" в теоретичній частині розкриваються причини зародження науково-художньої літератури; основні відмінності науково-художнього твору від художнього і наукового; визначаються психологічні особливості сприйняття художньої і пізнавальної сторін науково-художнього твору учнями початкових класів. Підкреслюється практичне значення основних питань методики роботи над науково-художнім текстом. Представлена експериментальна перевірка гіпотези дослідження.

Дипломна робота містить 75 сторінок, 73 використаних літературних джерел, додатки.

Ключові слова: науково-художній твір, науково-пізнавальний твір, художній нарис, методика роботи над твором.


Содержание


Вступ

Розділ 1. Психолого-педагогічні основи роботи над науково-художніми текстами у початкових класах

1.1 Значення науково-художніх творів у розвитку учнів

1.2 Психологічні особливості сприйняття науково-художнього твору молодшими школярами

1.3 Підготовчі вправи як засіб усвідомленого сприйняття науково-художнього твору

Розділ 2. Експериментальна перевірка підвищення рівнів сприйняття науково-художнього твору на основі використання вправ-трансформацій

2.1 Особливості сприйняття науково-художнього твору учнями третіх класів

2.2 Організація і зміст експериментального навчання

2.3 Результати експериментального навчання

Висновки до 2 розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ


Успішне навчання школярів неможливе без оволодіння раціональними прийомами роботи з книгою, що є основою для самостійного здобуття знань. Державною програмою освіти передбачається, що учень початкових класів повинен повноцінно сприймати художні та науково-художні тексти. Однак специфічні уміння, пов'язані зі сприйняттям пізнавальної літератури, на відміну від художньої, фактично відсутні у програмі класного читання. У позакласному читанні виділено роботу з науково-художніми творами і довідковою літературою, однак специфічні уміння не зазначені, подано лише зауваження загального плану щодо аналізу науково-художніх творів, який повинен враховувати нерозривний зв'язок художньої і пізнавальної основи.

У середній і старшій ланці, де вивчаються основи наук, кількість часу, відведеного на роботу з науковим текстом, істотно зростає, оскільки змінюється об'єкт читання, збільшується обсяг матеріалу, ускладнюється його структура. Науковцями визначено, що техніка читання учнів та уміння змістової переробки прочитаного залишаються практично незмінними. Внаслідок цього учні відчувають труднощі, пов'язані з якісним освоєнням навчального матеріалу за допомогою книги. Тільки 0,3% учнів середньої школи володіють прийомами роботи з книгою [15, 2].

Одна з основних причин такого стану полягає в тому, що різному матеріалу читання і різним цілям пізнання відповідають різні типи читання, які виражаються через специфічні структури навички читання як системи визначених прийомів, ефективних у кожному конкретному випадку. А цілеспрямована, систематична робота з текстом у середній школі ведеться, головним чином, на уроках літератури, де вивчається власне художній твір методом літературознавчого аналізу. На інших предметних уроках від школярів вимагається уміння володіти "вивчаючим", або "пізнавальним" способом читання: якісно вилучати інформацію з тексту, класифікувати, запам'ятовувати і відтворювати її. Учні, які не володіють прийомами роботи з науковим текстом, переносять основне навантаження на пам'ять або використовують прийоми, необхідні для вивчення художнього твору. Потрібна спеціальна робота зі сприймання наукового, навчального тексту для формування повноцінної навички читання.

Оскільки від учнів середньої школи вимагається якісне використання прийомів роботи з науковою, навчальною статтею, то основне навчання цих прийомів має закладатися і здійснюватися в початковій школі.

Основні підходи до освоєння наукової і художньої літератури в початковій школі як розрізнення логічного й естетичного способу читання для цілеспрямованого засвоєння ділової статті та художнього твору були започатковані в середині XIX століття К.Д. Ушинським і розвивалися його послідовниками. Становлення і розвиток у XX столітті науково-художньої книги, як найбільш доступної для дитини форми подачі інформації, як перехідного твору від художньої літератури до навчальної, науково-популярної, порушило питання про необхідність усвідомлення її як навчального матеріалу і введення у цій якості в навчальний процес у початковій школі. Вирішення методичного аспекту цієї проблеми визначає її актуальність.

Вивченню проблем науково-художнього і науково-популярного твору присвячено роботи літературознавців (Л.А. Виноградська, Г.П. Гроденський, В.Ю. Іваницький, Олександр Івич, І.В. Іноземцев, Е.А. Лазаревич, О.Р. Левіна, Є.С. Ліхтенштейн, Г.С. Лобанова, Н.М. Лошкарьова, Л.В. Озарчук, М.М. Славинський та ін.), письменників (Д.С. Данін, Б.А. Дижур, В.З. Нестайко, О.М. Писаржевський, В.Р. Келер, Михайло Ільїн), дидактів (А.Г. Калашніков, А.М. Сохор), психологів (В.К. Бубнова, Н.Г. Морозова, Р.Д. Тригер), методистів (Н.С. Бібко, Н.А. Бикова, Н.М. Дружиніна, Г.М. Первова), педагогів-практиків (Н.В. Балабанова, Л.О. Єфросиніна, М.Д. Конопльова). Вони досліджували питання науково-популярної літератури для дорослих, її роль у сучасному суспільстві, місце, характер, види; дали характеристику пізнавальної літератури для дітей, представили етапи розвитку науково-художньої і науково-популярної дитячої літератури, а також її жанри, розглянули питання про подвійну роль сюжету в науково-художніх дитячих творах; педагогічні вимоги до науково-пізнавальної літератури для учнів середньої школи, специфіку викладу пізнавального матеріалу; роль науково-пізнавальної літератури у вихованні школярів, індивідуальні розходження в розумінні молодшими школярами науково-популярних текстів і залежність розуміння від уже наявних у дітей знань; включення науково-пізнавальної книги до навчально-виховної роботи в середній школі, психологічні умови виникнення і зміни інтересу дітей у процесі читання науково-популярної літератури, умови виникнення інтересу до наукового змісту пізнавальної казки у старших дошкільників, засвоєння матеріалу науково-пізнавальної книги читачами 10-11 років у залежності від прийомів викладу наукового матеріалу; використання науково-пізнавальної дитячої книги в навчально-виховному процесі в початковій школі, методичну оцінку науково-пізнавальної дитячої книги.

Але до теперішнього часу для початкової школи не створено завершеної методичної системи роботи з пізнавальною літературою, яка об'єднувала б навчальні, ділові статті, науково-художні, науково-пізнавальні твори і довідкову літературу.

Об'єктом дослідження є процес формування у молодших школярів умінь працювати з науково-художнім твором.

Предмет дослідження методичне забезпечення даного процесу.

Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методичної системи навчання учнів початкових класів повноцінно працювати з науково-художнім твором.

Гіпотеза: ефективність навчання молодших школярів роботи з навчальним текстом підвищиться, якщо розробити методику навчання молодших школярів читати науково-художні твори як різновид науково-пізнавальних творів і ввести в навчальний процес систему вправ, спрямованих на поступове освоєння всіх сторін науково-художнього тексту, завдяки чому будуть забезпечені умови для поступового переходу до читання науково-популярної та навчальної літератури, і тоді, на момент закінчення початкової школи учень буде володіти елементарними прийомами роботи з різними видами літератури, що позитивно позначиться на загально-навчальних уміннях.

Відповідно до мети дослідження і його гіпотези було поставлено такі завдання:

визначити психолого-педагогічні і методичні засади роботи з науково-художнім твором у молодших класах;

уточнити перелік знань та умінь, необхідних і достатніх для формування в учнів прийомів роботи з дитячим науково-художнім твором;

розробити зміст і методику використання вправ поетапного освоєння науково-художніх творів у початковій школі;

здійснити експериментальну перевірку ефективності запропонованої методики.

Для реалізації поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези використовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження; вивчення досвіду вчителів; комплексне використання таких методів дослідження, як спостереження, бесіда; педагогічний експеримент (пошуковий і формуючий); кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.

Методологічною основою дослідження стали ідеї К.Д. Ушинського про різні форми читання наукової і художньої літератури; теорія керування розвитком особистості (А.А. Давидов, Б.Д. Ельконін, Л.В. Занков, О.М. Леонтьєв, Н.А. Менчинська); результати теоретичних досліджень читацької самостійності молодших школярів (М.М. Наумчук, О.В. Джежелей, Н.М. Свєтловська); дослідження особливостей читацьких уподобань та інтересів сучасних молодших школярів (Л.І. Бєлєнька); концепція О.В. Джежелей про наявність декількох напрямків у підготовці читача-початківця; ідея застосування в навчальному процесі дитячої науково-художньої літератури (Н.М. Дружиніна); положення про формування загальнонавчальних умінь у молодших школярів (О.Я. Савченко, М.М. Скаткін, Я.П. Кодлюк).


Случайные файлы

Файл
145445.rtf
129410.rtf
24419-1.rtf
146544.doc
referat.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.