Методично-ілюстративне забезпечення проведення уроків образотворчого мистецтва у 1 класі (115424)

Посмотреть архив целиком












Дипломна робота на тему


Методично-ілюстративне забезпечення проведення уроків образотворчого мистецтва у 1 класі


Зміст


Вступ

Розділ І. Наочно-методичне забезпечення проведення уроків образотворчого мистецтва

1.1 Наповнення та обладнання шкільного кабінету образотворчого мистецтва.

1.2 Реалізація дидактичного принципу наочності на уроках образотворчого мистецтва

1.3 Педагогічний малюнок як вид наочності

Розділ ІІ. Методично-інструктивний матеріал – основа сприйняття та вивчення образотворчого мистецтва

2.1 Умови ефективного використання ілюстративного матеріалу на уроках образотворчого мистецтва

2.2 Методика створення ілюстративного матеріалу до уроків образотворчого мистецтва у 1 класі

2.3 Використання методично-ілюстративного матеріалу на уроках образотворчого мистецтва

Висновки

Література

Додатки



Вступ


Мистецтво впливає на духовне життя людини, її почуття, смаки, потреби. Чим досконалішими стають здобутки науково-технічного процесу, тим незахищенішою є тендітна чуттєва сфера особистості, тим важливішим виявляється встановлення того емоційного балансу, який забезпечує.

Образотворче мистецтва – один із важливих предметів у початкових класах. Однак далеко не всі вчителі початкових класів володіють зображальними вміннями. Але недооцінка предмета приводить до серйозних прорахунків в навчально-виховній роботі.

За сучасних умов першочергової значущості в цьому напрямку набувають так звані візуальні види мистецтва (до них належать і образотворче мистецтво) – передавачі більш як 90% наочної інформації про навколишній світ. Серед інших видів мистецтв образотворче мистецтво справляє на людину чи не найефективнішу дію, бо завдяки своїй універсальності плідно розвиває її емоційно-чуттєву сферу, поглиблює знання. Інтенсифікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та естетичну культуру, що цілком відповідає основним завданням естетичного виховання: “… бачити в красі оточуючого світу, в красі людських відносин духовне благородство, доброту, сердечність і на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі” [14].

Ми часто думаємо: наші діти займається не тим, чим нам хотілось би; не завжди проявлять інтерес до прекрасного, естетичного. Всі згідні з тим, що той, хто по-справжньому відчуває красу людських справ та відносин, красу оточуючого світу, не здатен на погані вчинки, але ще недостатньо робимо для того, щоб навчити дітей всьому цьому. Чи учимо ми їх культурні емоції? Чи вміє дитина розуміти, сприймати та переживати оточуюче, прекрасне? Але чи не ми самі винні в багатьох недоліках дітей?

У педагогічній практиці образотворче мистецтво сприяє розвитку образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви. Воно певною мірою впливає на внутрішній світ дитини, залучає її до сфери людських емоцій. Виховує в ній здібність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного. Стаючи зв’язком для ідей та почуттів, загальною мовою для різних культур, воно олюднює інші галузі пізнання, стимулює творчість, збагачує життя.

Актуальність дослідження. Перед сучасною педагогічною наукою гостро стоїть питання про необхідність докорінних змін у сфері освіти, які спрямовані на всебічно підготовку підростаючого покоління, її цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання. Поетапно, цілеспрямовано, зважаючи на час і умови, в яких ми живемо, необхідно навертати дітей на шлях духовності, розуміння та сприймання сьогодення. Для цього потрібно зрозуміти і повірити у величезні можливості образотворчого мистецтва в освітянському процесі.

Аналізуючи сучасне скерування мистецьких дисциплін у початковій школі та діючі навчальні програми, слід зазначити велику силу ефективного використання різного виду ілюстративного матеріалу: малюнки, таблиці, схеми, репродукції, фотографії тощо.

Тому серед приоритетних напрямів сучасної педагогічно науки вагоме місце посідає дослідження ефективного використання наочних матеріалів, які допомагають кращому засвоєнню багатьох теоретичних положень, тобто сприяє розвитку просторового, предметного, асоціативного мислення. Це обумовлюється особливостями розвитку мислення дітей. На ранніх етапах розвитку дитина мислить більше образами, ніж поняттями, при чому поняття фіксуються у дитячій свідомості значно менше, якщо вони підкріплюються конкретними фактами, прикладами та образами.

Враховуючи важливість реалізації ефективного використання ілюстративних матеріалів на уроках образотворчого мистецтва в молодших класах, актуальність та доцільність визначеної проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження: “Методично-ілюстративне забезпечення проведення уроків образотворчого мистецтва у 1 класі”.

Об’єкт дослідження: ілюстративні матеріали на уроці, але в першому класі як форма наочного методу навчання.

Предмет дослідження: формування основ зображальної грамоти учнів на основі ілюстративних матеріалів.

Мета дослідження: науково обґрунтувати, теоретично дослідити та експериментально перевірити доцільність, ефективність використання ілюстративних матеріалів для змістовного, глибокого вивчення основ образотворчого мистецтва учнями 1-го класу.

Завдання дипломної роботи:

  • обґрунтувати значення педагогічного малюнка як виду наочності на уроках образотворчого мистецтва;

  • проаналізувати умови ефективного використання ілюстративного матеріалу на уроках образотворчого мистецтва;

  • розкрити дидактичний принцип наочності на уроках образотворчого мистецтва;

  • розкрити процес створення ілюстративного матеріалу до уроків образотворчого мистецтва у 1 класі;

  • ознайомитися із наповненням і обладнанням кабінету образотворчого мистецтва.


Розділ І. Наочно-методичне забезпечення проведення уроків образотворчого мистецтва


1.1 Наповнення та обладнання кабінету образотворчого мистецтва


Перед вчителем образотворчого мистецтва поставлене конкретне завдання: формування у підлітків творчих індивідуальних здібностей для подальшої їх реалізації в перспективі. Зокрема, предмет образотворчого мистецтва в системі шкільного навчання повинен зайняти належне місце серед шкільних дисциплін. Реалізація поставленого завдання на уроках образотворчого мистецтва можлива тільки в умовах кабінетної системи.

Кабінет образотворчого мистецтва як навчальна лабораторія – це цілеспрямоване організоване середовище, де створені всі необхідні умови для формування індивідуальних творчих можливостей учня.

Сучасний вчитель образотворчого мистецтва повинен володіти методом художнього оформлення шкільних кабінетів. Створюючи образне оформлення кабінетів, яке визначається і розкривається в співставлення з його назвою, слід використовувати творчу наочно-образну інформацію. Художній проект будь-якого кабінету повинен суворо виконуватись в масштабі відносно даної архітектури, що дозволяє художнику-практиканту у вибраному масштабі формувати середовище інтер’єру.

Творчий пошук оптимального варіанту розкриття образності кабінету на задану тему – справа трудомістка та складна. При виконанні художнього проекту кабінету бажано, щоб підлога, стіни і стеля були взаємо пов’язані загальною ідеєю проекту. Для цього спочатку виконують в масштабі підлогу, потім до підлоги “прив’язують” стіни, тобто як би розвертають стіни навколо осі підлоги і кладуть їх на одну плоскість. Потім до однієї з осей стіни прив’язують стелю. При виконанні художнього проекту кабінету художнику необхідно мати систему образів, яка визначається кількістю основних компонентів, які складають кабінет.


Це можна уявити у вигляді системі художнього проекту кабінету:


Підлога і її види

Стіни і їх види

Стеля і її види

Вікна, двері, ніші, карнизи

Меблі і їх види

Малі архітектурні об’ємні форми.

Освітлення (природне та штучне).

Види світильників, прожекторів.

Зони ділення інтер’єру.

Ступінь наповнення інтер’єру.


Для проектування необхідно мати в асортименті ілюстрації видів стін, стель, підлог, вікон, дверей, меблів, освітлення, малих архітектурних об’ємних форм, види зон, ступінь насиченості інтер’єру. Наприклад, наочні образи стін можна виконувати з прямої, кривої та рельєфної поверхностями, виступами, нішами, кагонами, огородженнями. Різноманітні і види покриття стін: шпалери, лінкрустами, фарбування. Для облицювання використовується керамічна або металічна (кольорова) плитка, чеканка і т. д. Розписи сграфіто, темперний, олійний, на стружці, з допомогою кераміки, у вигляді імітації під різноманітні матеріали, кольорового скла, інкрустації і т.д. Художнику-проектору необхідно мати образну картотеку з усіма компонентами інтер’єру.

Один із варіантів проекту шкільного кабінету образотворчого мистецтва складається із двох приміщень: основного зверху і підсобного знизу. В основному приміщенні, призначеному для навчального процесу, індивідуальні стали для учнів розташовані амфітеатром, що включає похибки при огляді та натурних об’єктів, а також дозволяє учням вільно пересуватись між столами з метою змінити ракурс відносно натурних постановок і джерел світла. Зліва на проекті розташований стіл вчителя, в який вмонтований пульт управління технічними засобами навчання. В центрі біля фронтальної стіни, розташовані змінні універсальні подіуми для демонстрації універсальний постановок. Подіум може переміщатися по кабінету. Вздовж фронтальної стіни, що виконує функцію класної дошки, розташовані стійки з паличками. Палиці можуть підніматися і опускатися на різну висоту, завдяки чому можна змінювати розташування натурних об’єктів відносно лінії горизонту. У верхній частині прикріплений каприз, за яким знаходяться рухомі палиці, освітлювальні прожектора з кольоровим склом, механізм зашторювання. Штори підвішені справа і зліва від фронтальної стіни, вздовж стіни розташовані виставкові стенди з учнівськими роботами або навчальними таблицями, а також три зливні раковини. Задня стіна являє собою продовження стендів для виставок, виконаний отвір на ній служить для проекціювання технічними засобами навчання, які встановлюються в підсобному приміщенні. На вікнах підвішені штори декоративні і для затемнення. У підсобному приміщенні розташовуються меблі у вигляді стінок чи спеціальних стелажів для збирання наочних предметів, технічних засобів навчання натурного методичного фонду, учнівських робіт, методичної літератури, таблиць, діафільмів, діапозитивів, кодотранспорантів, кінофільмів, відеомагнітофонів, магнітофона, програвача, матеріалів та інструментів освітлюваних приладів і т. д. Все повинно бути систематизоване по темам і видам занять. Вчительський стіл повинен розміщуватись біля вікна. Даний кабінет може бути використаний вчителями креслення та музики. В створенні такого кабінету повинні брати участь і вчитель, і учні.


Случайные файлы

Файл
178800.rtf
6248-1.rtf
141215.rtf
РПЗ.docx
152475.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.