Шляхи формування потреби у молодших школярів до регулярних занять фізичними вправами (114915)

Посмотреть архив целиком












ДИПЛОМНА РОБОТА:


«Шляхи формування потреби у молодших школярів до регулярних занять фізичними вправами»


Зміст


Вступ

Розділ I. Теоретичні основи формування в учнів початкових класів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою

1.1 Загальна характеристика структури і змісту потреб молодших школярів в регулярних заняттях фізичною культурою

1.2 Мотиваційно-ціннісне відношення до фізичної культури

Розділ ІІ. Організація, методика та контингент дослідження

2.1 Задачі дослідження

2.2 Методологічні основа дослідження

2.3 Організація дослідження

Розділ ІІІ. Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов навчання і виховання учнів початкових класів на уроках фізичної культури

3.1 Зміст експериментальної роботи

3.2 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

Висновки

Список літератури

Додатки


Вступ


Актуальність дослідження. Роль спорту і фізичної культури на сучасному етапі розвитку суспільства зростає, набуває якісно нового значення. Це пояснюється підвищенням їх соціальної значущості і перетворенням в самостійну ланку економічного і політичного життя нашої країни, коли фізична культура стає об'єднуючою силою і елементом національної ідеї. Особлива увага сьогодні надається розвитку фізкультурно-оздоровчій і спортивно-масовій роботі з різними категоріями населення, а особливо з дітьми і молоддю.

Захворюваність, інвалідність, смертність населення в Україні останніми роками досягла украй високого рівня. Щоб зміцнити здоров'я дітей і підлітків, поліпшити їх фізичний розвиток, підготувати до трудової діяльності, необхідно впроваджувати фізичну культуру в режим дня учнів, виховувати здорову звичку і потребу до самостійних занять фізичною культурою.

В даний час процес фізичного виховання в школі зводиться до фізичного розвитку, формування рухових умінь і навичок учнів, тобто акцент ставиться на біологічному, руховому аспекті. На відміну від достатньо примітивного розуміння фізичної культури як власне рухової діяльності, спрямованої на вдосконалення фізичних кондицій людини.

Аналізуючи освітні програми з фізичної культури можна відзначити тенденцію до розширення і конкретизації задач, направлених на придбання необхідного мінімуму знань в області фізичної культури і спорту, зміцненню здоров'я школярів, формуванню понять про організм і його здоров'я. Проте засвоєння теоретичних основ фізичної культури пропонується проводити в процесі уроків, а самостійна робота зводиться лише до виконання комплексів фізичних вправ. Відсутні методичні вказівки виконання самостійної роботи по закріпленню і придбанню знань в області фізичної культури, а також способах контролю за засвоєнням цих знань. Через наявне обмеження в часі, на уроці складно розв'язати проблеми якісної теоретичної підготовки, розвиваючих та інтелектуальних можливостей кожного учня. Вирішення задач інтелектуального виховання на уроках фізичної культури важливе, оскільки без усвідомленого бажання, прагнення самих учнів удосконалювати свої фізичні можливості не можна достатньо успішно здійснювати їх фізичне виховання.

Отже, виникла суперечність між необхідністю вдосконалення процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою і недостатньою розробленістю теоретичних і методичних основ вирішення даної проблеми, прагнення знайти шляхи вирішення цієї суперечності і визначило проблему нашого дослідження, як шляхи при яких забезпечується ефективність процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтовування і експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування в учнів початкових класів усвідомленої потреби в регулярних заняттях фізичною культурою.

Об'єкт дослідження. Фізичне виховання учнів початкових класів.

Предмет дослідження. Педагогічні умови формування потреби учнів початкових класів в заняттях фізичною культурою.

Гіпотеза дослідження. Ефективність формування потреби учнів початкових класів в заняттях фізичною культурою можна істотно підвищити, якщо:

1) розробити теоретичну модель формування в учнів початкових класів потреби в заняттях фізичною культурою, що буде включати комплекс педагогічних умов, які сприятимуть усвідомленню і розумінню значущості занять фізичними вправами, оволодінню уміннями і навичками організації самостійних занять цими вправами і забезпечувати переживання відчуття задоволеності від процесу і результатів занять фізичною культурою;

2) розробити критерії і показники ефективності реалізації цієї моделі у фізичному вихованні учнів початкових класів;

3) експериментально обґрунтувати ефективність вживання даної моделі у фізичному вихованні учнів початкових класів.



Розділ I. Теоретичні основи формування в учнів початкових класів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою


1.1 Загальна характеристика структури і змісту потреб і ціннісного відношення молодших школярів до регулярних занять фізичною культурою


Структура і класифікація потреб.

Зміст потреб припускає наступну структуру: суб'єкт (суспільство, клас, соціальна група, особистість); потребнісні відносини і об'єкт (предмети, послуги, види діяльності). Потребнісні відносини реалізуються в соціальній діяльності, в основі якої лежить вибір того або іншого об'єкту, необхідного для задоволення потреб [31].

Розглядаючи структуру потреб, необхідно підкреслити важливу методологічну сторону проблеми в умовах розвиненого соціалізму: переваги соціально-культурних потреб над біологічними [33]. За словами В.З.Роговіна [31], конкретна структура потреби особистості визначає її своєрідність, оригінальність і неповторність. Люди відрізняються один від одного за своїми природними задатками, фізичними і духовними можливостями. Ці генетично обумовлені особливості людей утворюють, лише передумови потреб, конкретний зміст і спрямованість яких формується під впливом соціально-культурного середовища. В цьому значенні потреби завжди формуються суспільством.

Структуру потреби в самому загальному і наочному вигляді можна представити у вигляді будівлі, кожний наступний поверх якої утворюють потреби складнішого порядку, що відповідають більш високому рівню розвитку людської особистості. Фундамент або нижні поверхи цієї будівлі складають первинні (вітальні) потреби, що є елементарними необхідними умовами існування людського організму. Самі верхні поверхи складають соціальні і соціально-етичні потреби, серед яких чільне місце займають потреби в творчості, самореалізації [31].

В даний час налічується декілька десятків різних класифікацій потреб. «відповідно до основних видів суспільних відносин (матеріальними і ідеологічними) ми можемо виділити дві групи потреб особи: матеріальні і духовні, також третю групу матеріально-духовних потреб, яка не може бути однозначно віднесена ні до першої, ні до другої групи. Правда, віднесення потреб до тієї або іншої групи певною мірою умовне, оскільки матеріальні потреби мають духовний зміст, а духовні нерозривно пов'язані з матеріальними» [15].

До матеріальних потреб особистості відносяться потреби: а) в їжі; б) в одязі; в) в житлі; г) статева потреба; д) у фізичній діяльності, у тому числі фізичній культурі і спорті; е) в здоров'ї і його охороні, медичному обслуговуванні; ж) у взаємодії з природою. До духовних потреб відносяться: а) потреба в науковому світогляді; б) теоретико-пізнавальна; в) етична; г) естетична і художня; д) в духовному спілкуванні; е) в пошуку і реалізації значення життя.

До наступної групи потреб ми відносимо потребу в праці і суспільно-політичній діяльності [15].

На наш погляд, в процесі формування особистості необхідно враховувати кожну з виділених груп потреб, яка має свої особливості. Це полягає у відмінності матеріальних потреб від духовних тим, що матеріальні потреби носять в цілому характер утиліти. Реалізовуючи свої матеріальні потреби в їжі, одязі, взуття, – людина привласнює предмети, що задовольняють ці потреби, одержує безпосередню практичну користь від володіння ними.

Потрібно також відзначити, що зростання духовних потреб в певних умовах може не відповідати досягнутому рівню задоволення матеріальних.

В літературі є самі різні підходи до класифікації потреб, самою узагальненою характеристикою є розподіл їх на матеріальні, соціальні і духовні [3, 17].

Формування потреби людей у фізичному вдосконаленні освітніми засобами

У формуванні потреби у фізичному вдосконаленні (схема 1) важливу роль відіграють такі чинники, як підвищення престижності і суспільної значущості занять фізичною культурою і спортом; забезпеченість матеріально-технічною базою і кадрами; оптимальне поєднання процесів залучення людей в практичні заняття і розширення, поглиблення їх знань про цінності засобів фізичної культури і спорту; збагачення змісту самих занять цікавими, емоційними формами і методами їх проведення; наближення занять до місць проживання і роботи; вдосконалення форм і спрямованості пропаганди фізичної культури і спорту та ін.

Не дивлячись на те, що у формуванні потреб важлива роль належить об'єктивним, матеріальним умовам, розвиваються вони не механічно вслід за змінами цих умов. Щоб змінити потреби, інтереси, погляди людей, буття, що змінилося, повинне обмислитися людьми, пройти через їх свідомість. На практиці значення матеріальних чинників у формуванні потреби в заняттях фізичною культурою і спортом нерідко абсолютизується, тоді як недооцінюється роль освітніх і інформаційно-пропагандистських чинників. Для формування культурної звички людей до занять фізичною культурою і спортом мало підвищити їх матеріальний рівень життя. Потрібна ще цілеспрямована діяльність по зміні поглядів, відносин, стереотипів, що склалися.


Случайные файлы

Файл
38224.doc
70257.rtf
27949-1.rtf
7837-1.rtf
179612.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.