Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай (114540)

Посмотреть архив целиком

Тема: Українська жінка. Її громадська і суспільна роль. Славетні українки: Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай.

Мета: познайомити дітей з славетними дочками України; виховувати повагу до народної Берегині, почуття гордості за українську жінку; розвивати пізнавальний інтерес учнів; розвивати мовлення учнів; формувати цікавість до системних знань.

Наочне приладдя: дума Маруся Богуславка, збірник поезій Перлини української народної пісні.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.


Україну порятує жінка,

яка народить нову націю...

Катерина Мотрич


Хід уроку:


I. Організаційний момент.

Привітання вчителя, коротка бесіда з учнями.

II. Засвоєння знань народного календаря.

Сьогодні 23 лютого День захисника Вітчизни. Що ж ще означає цей день в історії України? 1993 року Україна заявила про невизнання Росії єдиною правонаступницею СРСР. 23 лютого 1954 року народився Ющенко В.А., Президент України.

За церковним календарем 23 лютого – Масляна. За народним календарем – Прохора й Харлампія. До Прохора баба охала: «Ой холодно!» А прийшли Прохір і Влас: «Уже весна у нас!» Це свято робочої худоби. Тому обов’язково святять воду і кроплять нею худобу. Селяни також обіцяли в цей день, що з повагою і шанобливо ставитимуться до худоби під час роботи у полі.

За православним календарем 23 лютого іменини відзначають на Україні - Валентина, Харлампiй, Павло, Ганна, Лонгин, Прохор, Святохна, Полiкарп, Влас, Дмитро, Федор, Захар, Всеволод.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Є у Катерини Мотрич такі слова про особливе призначення жінок у формуванні національної свідомості народу: "Жінка - це вище творіння Бога". В українок же - особлива місія (завдання, покликання): вона може єдина на землі, емансипована (звільнена від залежності, гніту) від зачаття, вона єдина не воювала за рівні права з чоловіком, бо в неї була вища місія: усі століття вона виборювала долю України...

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

Отож, тема сьогоднішнього уроку звучить наступним чином: „Українська жінка. Її громадська і суспільна роль”. Основною ж метою цього уроку є ознайомлення з славетними дочками України, такими як Маруся Богуславка, Настя Лісовська, Маруся Чурай. На прикладі цих славнозвісних українок ми розкриємо особливе призначення української жінки, її роль у суспільстві.

V. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.

Діти! Були часи, коли з півдня українська земля горіла від навальних, грабіжницьких нападів орд Кримського ханства. Серед невільників сотнями й тисячами йшли пов'язані сирицею (кана­том) українські жінки. їх чекала тяжка виснажлива праця, а най­молодші й найпривабливіші потрапляли до гаремів по всіх тодішніх володіннях султанської Туреччини, Кримського ханства, навіть Єгипту.

Але навіть за цих умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу. Як повідомляють дослідниці О. Апанович та О. Компан, українська бранка (невільни­ця), будучи проданою в один із гаремів Єгипту, не мала можли­вості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Османа виїхати на Україну.

Частина бранок, маючи в неволі дітей та проживши життя, не могла вже повернутись на Батьківщину, але робила все, щоб допо­могти своїй Україні. Такі вчинки знайшли відображення у на­родній творчості, зокрема, в думі "Маруся Богуславка".

Послухайте цю думу. (Антологія української народної твор­чості. К. 1989, ст. 126-127, або "Думи" К. 1958, ст. 51-54).

Діти, випускаючи братів-невільників, чи знала Мару­ся, що її чекає?

(Слово учням).

Послухаємо поезію:


Богуславка

Квітка, подиву гідна, - агава,

Що вмира для нового жар-квіту.

Світла гордість мого Богуслава,

Дивна пісня козацького світу...

Богуславно, Марусе, Маріє!..

Йдуть сторіччя - літа за літами,

З них твоя найболючіша мрія:

На Вкраїну... додому... в нестямі.

А над Россю - рікою ординці

Мордували, в'язали, губили.

Та не знищить народ наш чужинцям,

Не спалить його пісні - сили...

Дівка-бранка... турецька неволя!..

Як же тяжко збагнуть все - і вижить...

Як же тяжко без рідного поля

І без жайвора в сонячнім житі.

Сльози жалю, ті сльози полинні

Раптом висохли - діять годиться.

Хай що буде по тому!., а нині:

Випускає братів із темниці.

Як давно це було - й не забулось!

Вічно юна легенда про жінку.

Усміхнувся кобзар, і по струнах

Тихо вдарили гордість і ніжність:

"То на святий празник,

роковий день Великдень,

Став пан турецький до мечеті від'їжджати,

Став дівці-бранці,

Марусі, попівні Богуславці,

На руки ключі віддавати.

Тоді дівка-бранка,

Маруся, попівна Богуславна,

Добре дбає -

До темниці прихрджає,

Темницю відмикає,

Всіх козаків,

Бідних невольників,

На волю випускає

І словом промовляє:

"Ой, козаки,

Ви бідні невольники!

Кажу я вам, добре дбайте,

В городи християнські утікайте.

Тільки прошу я вас - одного

города Богуслава

не минайте".

То сестра була - ластівка люба.

То дочка була - чиста і чесна.

То - кохана із вічної згуби.

То - барвінкова квітка із весен.

І Великдень Марусі - це воля

Козаків, що спішать на Вкраїну.

Линуть, линуть галери крізь долю,

Що у пісні народній не згине.

Ніна Півторацька


* * *

І ключами відчинила браму,

І на волю випустила їх.

І сказала тихими словами,

Як прощала земляків своїх:

«Добра путь вам, козаки, на волю...

З вами, браття, не поїду я.

Я уже потурчилась, без волі.

І турецька в мене вже сім'я,

Передайте це моїй родині –

Від Марусі - із чужих сторін.

Передайте рідній Україні:

До землі низесенький уклін».

Світлана Кузьменко

(Онтаріо, Канада )


Діти, історичні джерела свідчать, що наявність в українській жінці зовнішньої та душевної краси, тонкого розуму та почуття лідерства сприяло тому, що вона навіть у неволі займала високе становище в Османській імперії. Так, українки-невільниці були дружинами турецьких султанів.

Серед них дивовижну долю мала бранка - українка Настя Лісовська (1505-1561 рр.), відома ще під іменем Роксолана. Дорогі діти, ми зараз з вами опустимося східцями вниз на 481 рік назад і уявимо все це...

У 1520 році під час нападу татар на прикарпатське місто Рога­тин (тепер Івано-Франківська область) п'ятнадцятирічна дівчина Настя, донька місцевого священика, була захоплена в полон і про­дана в султанський гарем. Вона з рабині-наложниці стала незаба­ром улюбленою дружиною Сулеймана І Пишного - одного з наймо-гутніших, наймудріших султанів Османської імперії. її столицею був великий Стамбул, де проживало до півмільйона мешканців, а в одному лише султанському палаці готували їжу на десять, а в свя­та - на двадцять тисяч осіб. Стамбулові судилося бути столицею аж трьох імперій - Римської, Візантійської і Османської.

Османська імперія загарбала понад тридцять держав і простяга­лася аж на три континенти (частини світу) - Азію, Європу і Африку.

Був Сулейман і не тільки грізним, розумним, добрим, а й гар­ним: орлиний ніс, довга шия, тонка борідка, м'який погляд очей. На­читаний, мудрий – крім східних мов, знав султан ще й слов'янські.

А якою ж була та, котру сучасники називали сонцем його великих володінь?

- Хто бачив фільм "Роксолана"?

Була вона (Настя) невелика на зріст, граціозна, музично обдарована, скромна і декому з придворних здавалась навіть "негарно молодою". Полонила ж вона Сулеймана перш за все своїм непересічним розумом, духовним багатством, незалежним характером української дівчини, вмінням дати добру і мудру пораду.

Це ж якою мала бути сила кохання, щоб всесильний володар світу розпустив свій гарем, повіддавав своїх жінок іншим і не схотів більше нікого знати, окрім Гуррем! Роксолани.

Тільки їй дозволялося робити навіть те, що суперечило турецьким традиціям, мусульманським законам, султанським придворним звичаям. Де ж було чувано, щоб дружина султана з'являлася перед чужоземцями без паранджі (прозора тканина для закриття обличчя - звичай мусульман) та ще й позувала художникам! Адже іслам (релігія) забороняв малювати не лише людей, а й звірів та птахів.

Щоб вижити і вистояти у великому султанському палаці, переповненому інтригами (сварками) і небезпеками, Роксолані, крім чарівності, веселості і мудрості, потрібні були й такі риси характеру, як мужність, кмітливість, а коли потрібно, й жорстокість.

В найтяжчі хвилини життя її підтримувала незгасима пам'ть про рідну Україну. У глибокому патріотизмі Настя також черпала духовні сили. Вона намагалась слугувати рідній землі, використовуючи різні можливості.

Не один раз поспішали гінці з листами від Насті-Роксолани до польського короля із радісною звісткою, що не будуть нападати на Вкраїну ні турки, ні татари. Два такі листи збереглися.

Сьогодні в Туреччині дехто й нині мріє про колишню Османську могутність, деякі гіди (екскурсоводи) відмовляються показувати нашим туристам мавзолей Роксолани, мотивуючи тим, що він ніби на ремонті. А один гід-молодик сказав навпростець: "Роксолана - одна з тих, хто підривав, розхитував основи нашої могутності, а мені не хочеться водити вас місцями нашого болю".

Неподалік від Агія Софії, котра стала вже музеєм, донині стоять збудовані на кошти Роксолани турецькі церкви, що, як і колись, залишаються місцем культурного відпочинку, як то було ще за римлян та греків. Колишня рабиня, яку продали, можливо на базарі Аврет, де торгували колись людьми, ставши Гуррем Рассені, збудувала своїм коштом на його місці храм-мечеть, притулок для бідних і лікарню.


Случайные файлы

Файл
kursovik.doc
16728.rtf
3349.rtf
2990-1.rtf
22951.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.