Твори українського народного мистецтва як чинник формування національно-культурної свідомості молодших школярів (114404)

Посмотреть архив целиком










Дипломна робота

Твори українського народного мистецтва як чинник формування національно-культурної свідомості молодших школярів


Зміст


Вступ

Розділ 1. Народне мистецтво як засіб формування національно-культурної свідомості школярів

1.1 Сутність народного декоративного мистецтва

1.2 Характерні ознаки народного декоративного мистецтва

1.3 Можливості народного мистецтва у національному вихованні учнів

Розділ 2. Формування національно-культурної свідомості молодших школярів засобами народного мистецтва

2.1 Методика експериментального дослідження

2.2 Організація і зміст експериментального дослідження

2.3 Результативність експериментального дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ


Актуальність дослідження. Всебічний розвиток людини як особистості та формування її національної самосвідомості становить головну мету концепції гуманізації та гуманітаризації системи освіти, проголошеної державною національною програмою освіти “Україна ХХІ століття”. Про виховання особистості в дусі любові до Батьківщини й усвідомлення свого громадянського обов’язку на основі національних духовних цінностей в поєднанні із загальнолюдськими йдеться і в законах України “Про освіту” та “Про загальну середню освіту”. Проект “Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи” також виділяє формування особистісних якостей громадянина-патріота України серед пріоритетів змісту освіти.

За останнє десятиліття під гучними гаслами демократизації та гуманізації суспільства, відродження національної історії та культури фактично сталася їх політизація. На вістрі ідеологічної боротьби опинилася школа. Викладання ведеться за підручниками, написаними прозахідними та проросійськими авторами. Про низький стан патріотичних почуттів учнів початкових та середніх класів свідчать результати соціологічних і педагогічних досліджень [30, 12].

Любов до Батьківщини є однією з визначальних рис кожного справжнього громадянина. Будучи якістю синтетичною, патріотизм включає в себе емоційно-моральне і дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної природи, до своєї нації, до матеріальних та духовних надбань суспільства.

Система національного виховання школярів на сьогоднішній день регулюється такими законодавчими документами, як Указ Президента України з приводу покращення патріотичного виховання громадян, Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, затверджена постановою Кабінету Міністрів України. Проте основні положення цих документів на практиці не виконуються.

У сучасній педагогічній науці патріотичне виховання визначається як історично зумовлена сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь [47, 6].

Національне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу — любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю.

Важливе місце у системі засобів формування національної свідомості учнів посідає народне мистецтво, яке унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції (Н. Вишнякова, Є. Горунович, С. Діденко, О. Ковальов, С. Коновець та ін.) [29]. Своєрідним різновидом українського народного мистецтва є художній розпис, що якнайкраще підтверджує нерозривність становлення окремої людини і людства.

Аналіз педагогічних досліджень свідчить, що декоративному розпису відведено важливе місце у вихованні національної свідомості у сучасних початкових школах (Л. Артемова, О. Батухтіна, А. Грабовська, Е. Горунович, А. Грибовська, Г. Вишнева, Л. Калуська, Л. Сірченко та ін.) [25]. Однак поза спеціальною увагою залишилися теоретичні і методичні аспекти використання декоративного розпису саме в цьому аспекті, хоча сучасній науці відомо, що твори народного мистецтва впливають на розвиток пізнавальної, емоційної сфер особистості, її творчих здібностей, сприяють національному вихованню.

Соціальна та педагогічна значущість проблеми формування національно-культурної свідомості підростаючого покоління, її недостатня теоретична та методична розробленість зумовили вибір теми дипломної роботи: "Твори українського народного мистецтва як чинник формування національно-культурної свідомості молодших школярів".

Об'єкт дослідження твори народного мистецтва.

Предмет дослідження педагогічні умови формування національно-культурної свідомості молодших школярів засобами народного декоративного мистецтва.

Мета дослідження розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику використання народного декоративного мистецтва як засобу формування національно-культурної свідомості молодших школярів.

В основу дослідження було покладено гіпотезу про те, що ефективність формування національно-культурної свідомості молодших школярів підвищиться завдяки організації оптимальних педагогічних умов опанування ними історії, теорії та практики зображення творів народного декоративного мистецтва.

Об'єкт, предмет, мета і гіпотеза дослідження зумовили необхідність розв'язання таких завдань:

- вивчити сутність, історію, композиційні правила та прийоми творів народного декоративного мистецтва;

- розкрити педагогічні можливості творів народного декоративного мистецтва як засобу формування національно-культурної свідомості молодших школярів ;

- визначити критерії, показники і рівні сформованості національно-культурної свідомості молодших школярів засобами народного декоративного мистецтва;

- виявити педагогічні умови оптимізації формування досліджуваного феномена;

- науково обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування національно-культурної свідомості молодших школярів засобами народного декоративного мистецтва.

У дослідженні використовувалися методи, які відповідали природі явища, що вивчалося, і були адекватні поставленим завданням: аналіз, порівняння та узагальнення даних з проблеми дослідження на основі вивчення мистецтвознавчої, психолого-педагогічної та методичної літератури; спостереження за навчально-виховним процесом; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; анкетування учнів і вчителів; опитування учасників експерименту; перегляд та аналіз продуктів народної та дитячої творчості; констатуючий та формуючий педагогічні експерименти; кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.

Вірогідність результатів та висновків дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, що відповідають суті визначеної проблеми, меті та завданням дослідження; проведенням дослідно-експериментальної роботи у природних умовах навчально-виховного процесу початкових класів загальноосвітнього навчального закладу.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:

  • уточнено поняття "народне декоративне мистецтво", розкрито його зміст, композиційні правила і прийоми зображення;

  • вперше обґрунтовано положення про можливість формування національно-культурної свідомості молодших школярів засобами народного декоративного мистецтва;

  • визначено педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування досліджуваної якості;

  • розроблено методику формування національно-культурної свідомості учнів початкових класів у процесі включення їх у різні види творчої діяльності по опануванню народним декоративним мистецтвом.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні у навчально-виховний процес початкової школи методичних рекомендацій з формування національно-культурної свідомості учнів молодшого шкільного віку засобами народного декоративного мистецтва. Матеріали дослідження можуть бути використані при розробці програм, посібників з теорії та методики навчання образотворчого мистецтва.

Структура та обсяг дослідження. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.


Розділ 1. Народне мистецтво як засіб формування національно-культурної свідомості школярів


    1. Сутність народного декоративного мистецтва


Народне декоративно-прикладне мистецтво — одна із форм суспільної свідомості і суспільної діяльності. Воно „зародилось у первісному суспільстві, коли людина жила в умовах родового ладу, а засоби для існування добувала примітивними знаряддями” [38, 17]. Тоді вся діяльність могла бути тільки колективною. Відсутність складних трудових операцій призводила до того, що всі члени колективу мали одні й ті ж обов'язки, опановували одні й ті ж трудові навички.

Розподіл праці проходив таким чином: праця чоловіків (мисливство) і праця жінок (приготування їжі, виготовлення одягу, ведення домашнього господарства). Спільна праця зумовлена спільною власністю на знаряддя праці, землю, продукти колективного виробництва. Майнової нерівності ще не було. Народне мистецтво створювалось у сфері колективного матеріального домашнього виробництва. У ньому відбивалися риси первісної свідомості людини, міфологічний характер спілкування з природою. Знаряддя праці, зброя, одяг, житло повинні були передусім бути зручними, магічними, щоб ніщо, ніякі ворожі сили не перешкоджали людині жити і працювати.


Случайные файлы

Файл
94694.rtf
81966.rtf
55279.rtf
169819.rtf
86230.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.