Гурток як вид позанавчальної роботи з образотворчого мистецтва в школі (112395)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки

Київської обласної державної адміністрації

Гуманітарно педагогічний коледж

Київського обласного інституту

післядипломної освіти педагогічних кадрів









Курсова робота

з методики викладання гурткової роботи

Гурток як вид позанавчальної роботи з образотворчого мистецтва в школі”







Студентки 41 групи

спеціальність 5.01103

Педагогіка і методика середньої освіти.

Образотворче мистецтво”

Ржечицької Яни Костянтинівни

Керівник: Слуцька Н. О.,

викладач методики

викладання гурткової роботи





Біла Церква-2007



Зміст



Вступ 3

Розділ І. Науково-теоретичні основи навчання дітей в гуртку з образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі 6

1.1 Роль і місце гуртка образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах 6

1.2 Врахування вікових особливостей у побудові занять у гуртках 12

1.3. Мета і завдання гуртка образотворчого мистецтва .................... 17

Розділ ІІ. Виховання школярів засобами народного мистецтва 23

2.1 Етноестетичне виховання школярів засобами народного образотворчого мистецтва 24

2.2 Роль гуртків образотворчої діяльності в колекційному навчанні дітей з особливими потребами 28

2.3 Методи розвитку творчих здібностей під час занять в гуртках 32

Розділ ІІІ. Інноваційно-освітня діяльність педагога в галузі організації образотворчої діяльності дітей 36

3.1 Новітні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва 43

3.2 Розвиток творчих здібностей учнів в гуртках образотворчого мистецтва (з досвіду роботи вчителя) 46

3.3 Досвідчені вчителі радять: використання методів диференціації та індивідуалізації в гуртках образотворчого мистецтва 52

Висновки 54

Список використаної літератури 56

Додатки





ВСТУП



Наш час - це час змін. Зараз Україні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, що вміють творчо мислити. На жаль, сучасна масова школа ще зберігає нетворчий підхід до засвоєння знань. Одноманітне, шаблонове повторення тих самих дій убиває інтерес до навчання. Діти втрачають радості відкриття й поступово можуть утратити здатність до творчості.

Але вже намічаються певні позитивні зрушення до індивідуального розвитку образотворчого потенціалу кожної дитини. Так, наприклад, вивчення образотворчого мистецтва у 5 класі 12-річної школи здійснюється за програмою “Образотворче мистецтво” для 5 – 7 класів (автори: Бєлкіна Е.В., Поліщук А.А., Константинова О.В., Марчук Ж.С., Очеретяна Н.В., Федорук О.К., Шаповалова Н.Є., Шибанова А.Т.).

Художнє виховання та творчий розвиток учнів засобами образотворчого мистецтва реалізується в завданнях, що спрямовані на формування предметних компетенцій:

- чуттєво-емоційне сприйняття; вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності;

- асоціативно-образне мислення; виявлення фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності;

- поняттєво-логічне мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;

- розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт;

- сприйняття цілісної картини світу, здатність цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як невід'ємну складову загальнолюдської культурної скарбниці; відкриття, творче вираження себе, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності людини.

Вивчення образотворчого мистецтва, наприклад, у 5-му класі є логічним і закономірним продовженням цього курсу в початковій школі, що передбачає послідовне розв’язання художньо-пластичних, виразних, технічних та психологічних завдань образотворчості в таких напрямах:

1. Мистецтво як мова, специфіка образотворчої мови, що ґрунтується на таких вихідних поняттях, як художній образ, виражальні та зображальні образотворчі засоби, форма, колір, простір, композиція.

2. Мистецтво як творчість – розвиток асоціативно-образного мислення, художньо-творчої уяви, мистецького бачення, здатності створення художнього образу та вміння його сприймати у творах мистецтва.

В системі позакласної роботи велика увага приділяється різним формам естетичного виховання. У молодих школярів виявляється велике прагнення до творчості в області образотворчого мистецтва.

Вчителям та вихователям важливо широко використовувати в цілях естетичного виховання дітей образотворче мистецтво. В наш час в багатьох школах організовують виставки дитячих робіт на різну тематику, що заохочує дітей до уроків образотворчого мистецтва і творчого підходу до теми уроку.

З кожним роком образотворче мистецтво все сміливіше входить в життя дітей. І педагоги і діти розуміють: прекрасне – добрий помічник у процесі виховання дитини. Твори декоративно прикладного мистецтва помагаючи пізнавати життя людини і природи, розвивають не тільки зорове сприйняття, але і фантазію. Так, засобами живопису, скульптури, архітектури, графіки, виражається краса життя, природи, виражаються високі думки, почуття. Твори образотворчого мистецтва кличуть до боротьби за прекрасне, відіграють велику роль в повсякденному житті. Талант розуміти і тонко відчувати прекрасне в образотворчому мистецтві, а у деяких дітей і талант створювати прекрасне в живописі, скульптурі, графіці, паперопластиці, малюванні починає формуватися в процесі особистої творчої діяльності, в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом, що й визначає актуальність даної роботи.

Об'єкт дослідженнягурток як вид позанавчальної роботи з образотворчим мистецтвом в школі

Предмет дослідження: робота в гуртках образотворчого мистецтва

Мета дослідження вивчити цілі і завдання, методи та форми роботи у гуртках образотворчого мистецтва. Довести, що навчання у гуртках образотворчого мистецтва сприяють забезпеченню особистісного розвитку учнів та збагачення їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичної діяльності, інтерпретації творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтацій, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.





Розділ І. Науково-теоретичні основи навчання дітей в гуртку з образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі



Національна доктрина розвитку освіти передбачає забезпечення її доступності у державних і комунальних позашкільних навчальних закладах. Позашкільні навчально-виховні заклади – широкодоступні заклади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.

Не є виключеням і гуртки образотворчого мистецтва.

У вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей важлива роль нале­жить спеціально організованій виховній роботі у по-занавчальний час, яку називають позакласною та поза­шкільною.



1.1. Роль і місце гуртка образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах



Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організова­на в позаурочний час педагогічним колективом школи. Спрямована вона на задоволення інтересів, потреб і за­питів дітей завдяки добровільній участі у різноманітній ді­яльності (обговорення книг, кінофільмів, екскурсії, зма­гання, конкурси, свята тощо).

Позашкільна робота освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

Обидва види роботи мають спільні завдання і передба­чають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання.

Завдання позакласної та позашкільної роботи полягає в закріпленні, збагаченні та поглибленні знань, набутих у процесі навчання, застосуванні їх на практиці; розширен­ні загальноосвітнього кругозору учнів, формуванні в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосві­ти; формуванні інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявленні і розвитку індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організації дозвілля школя­рів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширен­ні виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання. її зміст визначається загальним змістом виховання уч­нівської молоді, який передбачає розумове, моральне, тру­дове, естетичне і фізичне виховання.

Позакласна та позашкільна робота ґрунтуються на ви­користанні загальних і специфічних принципів вихован­ня, серед яких виокремлюють:

а) добровільний характер участі. Учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов по­винні ретельно продумувати зміст занять, використовую.

Організаційні форми виховної роботи чи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес;

б) суспільна спрямованість діяльності учнів.

Цей прин­цип вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав загальносуспільним потребам, відображав досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва;

в) розвиток ініціативи і самодіяльності учнів.

У позакласній і позашкільній діяльності слід враховувати ба­жання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них викону­вав цікаву для себе
роботу;


Случайные файлы

Файл
11839.rtf
157865.rtf
177567.rtf
5455.rtf
задача 64.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.