Вплив математичної обізнаності на продуктивність пам’яті (112318)

Посмотреть архив целиком









Вплив математичної обізнаності на продуктивність пам’яті


ВСТУП


Людина постійно живе не лише в теперішньому, але і в минулому, і в майбутньому. І все це завдяки тому, що у людини є пам'ять.

Поети і філософи різних народів та епох відмічали, що дані нашої пам'яті вплетені в усі наші думки, почуття, бажання. Наше теперішнє невід'ємне від минулого завдяки пам'яті. Насправді, як би ми не зберігали і не відтворювали багаточисленні враження, іншими словами, як би не мали пам'яті, духовне життя було б не тільки вкрай убогим, воно просто було б неможливим. Пам'ять значно поширює пізнавальні здібності людини, створює умови розвитку її як особистості, забезпечує єдність особистості на протязі життя, збагачує її досвідом, накопиченим всім людством.

Завдяки своїй пам'яті, її вдосконаленню людина виділилася з тваринного царства і досягла тих висот, на яких вона знаходиться. Подальший прогрес людства без постійного покращення цієї функції неможливий.

Розвиток суспільства все більше залежить від інформаційної насиченості діяльності людини. Сьогодні саме інформаційні технології є гарантом ефективного державотворення, поліпшення якості людського життя. Це зумовлює зростання вимог до людини, її інтелектуальних здібностей, сформованості пізнавальних процесів. Особливу увагу педагогів і психологів привертає розвиток пізнавальної сфери дітей дошкільного та молодшого шкільного віку як процес, що відбувається в період, коли закладаються основи ефективної пізнавальної діяльності на все подальше життя.

Ось чому одним із найважливіших завдань сьогодні слід вважати дослідження пам'яті як основи процесу засвоєння знань. Саме пам'ять, як відомо, виконує продуктивну роль у здійсненні всіх інших форм психічної діяльності людини, накопичуючи і зберігаючи набутий досвід і забезпечуючи можливість його подальшого використання.

Пам’ять, як особливий пізнавальний процес, досліджувалася багатьма вченими як у загальнопсихологічному аспекті, так і в генезисі розвитку (природного під впливом вікових змін та педагогічного керованого). Це, перш за все, роботи таких вчених, як С.П. Бочарова, Л.В. Заков, П.І. Зінченко, В.Я. Ляудіс, З.М. Істоміна, П.О. Смирнов, Т.Б. Хомуленко та ін.

Переконливо доведено, що старший дошкільний та молодший шкільний вік має важливе значення у становленні основних форм пам’яті.

Пам’ять – необхідна умова процесу формування особистості, що здійснюється шляхом засвоєння соціального досвіду під час спілкування і навчання. Зберігаючи набутий досвід і забезпечуючи можливість його подальшого використання, пам’ять виконує продуктивну роль у здійснені всіх інших форм психічної діяльності людини, її пізнавальних, емоційних, вольових процесів. Активізація інтересу вчених до вивчення пам’яті пов’язана з необхідністю розв’язання багатьох актуальних теоретичних питань загальної організації системи психічних процесів, а також ряду практичних завдань оптимізації процесу навчання. Нині вченими здійснюється переосмислення уявлень про пам’ять і визначається нові проблеми. Практика ставить перед дослідниками актуальні питання: в якій мірі людина обмежена можливостями своєї пам’яті і здатна свідомо нею керувати, які необхідно обрати критерії для оцінки рівнів розвитку пам’яті.

У вітчизняних та зарубіжних дослідженнях розкриті основні закономірності пам’яті, виділені її процеси, види і типи, досліджені шляхи її розвитку, засоби формування в навчанні, динаміка вікових змін, а також деякі важливі фізіологічні та хімічні механізми. Проте, за твердженнями ряду вчених (С.П.Бочарова, Н.Н.Корж, В.Я.Ляудіс та ін.), наука знаходиться лише на підступах до створення єдиної, завершеної теорії пам’яті, що вимагає комплексного підходу вчених, які досліджують традиційні та нові аспекти пам’яті, різні функціональні рівні її активності.

У дослідженнях пам’яті сьогодні спостерігається перехід від вивчення окремих процесів і якостей пам’яті до розкриття загальних законів їх організації та функціонування.

Нині на основі інформаційного і структурно-функціонального методів сформувався і активно розвивається системний підхід до вивчення пам’яті. Системний підхід виражає прагнення до розкриття загальних принципів організації процесів і функцій пам’яті як саморегульованої системи. Він означає поєднання мікроструктурного і макроструктурного аналізів пам’яті на рівні цілісної системи цілеспрямованої діяльності людини. На основі такого підходу повніше розкривається продуктивна роль пам’яті, розглядається взаємодія мнемічних процесів як інтегрального утворення зі спільною семантичною, цільовою і мотиваційною структурою діяльності (В.П.Зінченко, Б.М.Величковський). Аналіз різних часових параметрів функціонування пам’яті дозволив характеризувати її як систему часової регуляції діяльності (В.Я. Ляудіс).

Аналіз різних функціональних рівнів пам’яті (сенсорної, короткочасної і довгочасної) в їх взаємодії з усіма іншими структурними компонентами діяльності (перцептивними, інтелектуальними, моторними) дозволяє розглядати її як базову функціональну систему, що забезпечує організацію всіх психічних функцій в єдину саморегульовану систему(С.П.Бочарова).

Актуальність розвитку нових методів у дослідженні пам’яті вимагає комплексного підходу до розкриття основних закономірностей розвитку мнемічних процесів у рамках загальної теорії пам’яті.

Вивчення пам’яті має важливе теоретичне і практичне значення. Вивчаючи особливості пам’яті в умовах навчання і зважаючи на них у своїй роботі, можна значно поліпшити якість засвоєних знань.

Оволодіваючи любим способом запам’ятовування, дитина вчиться виділяти мету запам’ятати-пригадати і здійснювати для її реалізації певну роботу з матеріалом.

Дошкільному вікові належить важлива роль загальному розвитку пам’яті людини. Використовуючи можливості розвитку пам’яті дошкільників, можна більш успішно готувати дітей до рішення тих задач, які ставить перед ними шкільне навчання. Нам здається важливим дослідження впливу метамнемічної обізнаності на показники пам’яті дітей.

Об’єкт дослідження – пам’ять.

Предмет дослідження – вплив метамнемічної обізнаності на продуктивність пам’яті дітей 5-7 років.

Тема роботи „Вплив метамнемічної обізнаності на продуктивність пам’яті”.

Виходячи з теми роботи, визначено її мету – дослідити, вплив метамнемічної обізнаності на продуктивність пам’яті.

У відповідності до мети, робота має певні задачі:

  • провести теоретичний аналіз літератури за проблемою дослідження;

  • провести дослідження розвитку видів пам’яті і вивести усереднені показники та провести аналіз;

  • розвиваюча робота з дітьми;

  • порівняти продуктивність пам’яті дітей після серії розвиваючих занять.

Теоретична основа роботи – праці таких авторів, як Ельконін Д.Д., Рубінштейн С.Л., Симонова Л.Ф., Заков Л.В., Хомуленко Т.Б., Скориніна О.В.

Методи дослідження:

  • теоретичний аналіз літератури за проблемою дослідження;

  • констатуючий експеримент;

  • методи математичної статистики.

Практичне значення даної роботи полягає в підготовці програми для розвитку пам’яті дітей 5-7 років для покращення результатів при вирішенні ними пізнавальних та мнемічних задач.

База дослідження. У дослідженні брали участь діти перших класів Старосалтівської ЗОШ Вовчанського району Харківської області. Вибір дітей здійснювався без врахування інтелектуальних та учбових здібностей

Для дослідження рівня розвитку видів пам’яті ми використовували такі методи:

  • для визначення слухової механічної пам’яті методика „10 слів”.

  • діагностика образної пам’яті

  • діагностика смислової пам’яті

  • діагностика пам’яті з допомогою методики опосередкованого запам’ятовування (А.Н.Леонтьев)

Робота має таку структуру: вступ, основна частина, 2 розділи, висновки, список літератури, додатки.


Розділ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ПАМ’ЯТІ


1.1. Дослідження особливостей розвитку пам'яті дошкільників


За даними ряду дослідників (О.Р.Лурія, О.М.Леонтьєв, Л.С. Виготський та ін.), прояв розвитку пам'яті полягає у виникненні опосередкованості і довільності та спостерігається вперше в дошкільному віці. Про особливості прояву вищих форм пам'яті у дошкільників свідчить ряд досліджень, проведених в рамках діяльнісної концепції. Спільною рисою цих досліджень є вивчення проявів операційних і регулювальних механізмів пам'яті дошкільників у процесі стихійного розвитку і цілеспрямованого формування. В результаті було визначено ряд закономірностей, які дозволяють судити про вікові особливості пам'яті дошкільників, перспективи розвитку пам'яті у більш старшому віці, про можливість її цілеспрямованого формування і його раціональні способи. До таких досліджень відносяться праці Л.С.Виготського, О.М.Леонтьєва, О.Р.Лурія, Л.В.Занкова, А.О.Смирнова, П.І.Зінченка, 3.М.Істоміної, Л.М.Житнікової, Н.М.Гнєдової, В.Я.Ляудіс та ін.

У дослідженнях О.М.Леонтьєва [14], які проводились за методикою подвійної стимуляції, створеної разом з Л.С. Виготським, була виявлена закономірність розвитку опосередкованого запам'ятовування. Ця закономірність полягає у зближенні результатів запам'ятовування слів за допомогою малюнків і без них у крайніх вікових групах, тобто у дошкільників (4 роки) і дорослих. О.М.Леонтьєв пояснює це тим, що у дошкільників ще немає можливості використовувати зовнішні засоби запам'ятовування і свій внутрішній досвід, тому запам'ятовування в обох серіях дослідів є натуральним, безпосереднім. У дорослих, навпаки, запам'ятовування в обох серіях є внутрішньо опосередкованим. Аналізуючи результати цих та інших досліджень, О.Р.Лурія виділяє такі фази розвитку опосередкованого запам'ято­вування, які можна спостерігати в дошкільників:


Случайные файлы

Файл
94057.rtf
90491.rtf
14181.rtf
35227.rtf
76881-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.