Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу "Я і Україна" (112134)

Посмотреть архив целиком













Дипломна робота

Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу «Я і Україна»


Зміст


Вступ

Розділ І. Проблема використання бесіди як методу навчання в теорії та практиці початковій школі

  1. Теоретичні основи використання бесіди як методу навчання

  2. Стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна"

Розділ II. Методика використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна

2.1 Реалізація педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі

    1. Результати експериментальної роботи

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ


Згідно закону України "Про освіту", метою освіти є "всебічний розвиток дитини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей..." [20, 3].

Розв’язання даного завдання потребує ефективної організації навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі, і в початковій її ланці зокрема, яка була би більш особистісно-орієнтованою на цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання школярів.

Як донести навчальний матеріал до свідомості учнів? Як викликати в них активну пізнавальну діяльність, щоб діти могли опанувати знання, уміння та навички? Як допомогти їм перетворити знання на переконання? Ці питання вчителеві доводиться розв’язувати щодня, готуючи урок.

Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння вчителя обрати метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку.

К. Д. Ушинський підкреслював, що метод - це інструмент в руках вчителя, який служить не тільки для введення тих чи інших істин в голову дітей, а й для керівництва за спостереженням й мисленням дітей під час вивчення ними предметів і явищ навколишнього середовища [47].

Лише оптимальний вибір і поєднання методів навчання в школі сприятиме більш повному, глибокому і осмисленому засвоєнню учнями знань, умінь та навичок, підготовці їх до самостійного набуття знань.

Учитель, як зазначено в законі України "Про освіту", має право на вільний вибір методів навчання [20, 27]. Він обирає такі методи і прийоми роботи, які могли б забезпечити засвоєння молодшими школярами необхідних знань, пробуджували їхню розумову активність, розвивали й підтримували б в них інтерес до навчання, сприяли б розвитку учнів, набуттю ними навичок самостійної роботи.

Одним із методів навчання, який широко використовується в початковій школі, є бесіда.

Під час бесіди учитель, спираючись на відомі учням знання та їх практичний досвід і вдаючись до запитань, підводить учнів до розуміння й засвоєння нових знань. У ході бесіди відкривається широкий простір для самостійних висловлювань і міркувань учнів. Бесіда дає учителеві змогу не лише з’ясувати якість підготовки та глибину засвоєння навчального матеріалу, а й глибоко вивчити його особливості.

Проблемі методів навчання присвячені дослідження А. Алексюка, Ю.Бабанського, І. Лернера, М. Махмутова, М. Скаткіна та інших дидактів.

Використання методів навчання, і бесіди зокрема, на уроках природознавства розглянуто у працях Т. Байбари, О. Біди, Ф. Кисельова, Н. Пакулової та інших методистів.

Актуальність проблеми і зумовила вибір теми дипломної роботи "Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу " Я і Україна".

Об’єктом дослідження є навчання учнів початкової школи курсу " Я і Україна".

Предмет дослідження – педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу " Я і Україна".

Гіпотеза дослідження: оволодіння молодшими школярами знаннями, уміннями та навичками відбуватиметься якісніше за умови методично виваженого використання різних видів бесіди на уроках курсу "Я і Україна".

Метою роботи є дослідження педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі.

Для досягнення мети роботи необхідно виконати наступні завдання:

  1. вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературними джерелами та в практиці роботи шкіл;

  2. схарактеризувати різні види бесід;

  3. визначити педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу " Я і Україна";

4) перевірити експериментально ефективність визначених умов на уроках курсу " Я і Україна" у 3 класі;

З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження:

1) теоретичний аналіз педагогічних джерел;

  1. спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, бесіди з учителями;

  2. моделювання в процесі розробки методики використання бесіди на уроках курсу " Я і Україна";

  3. експериментальний (констатувальний і формувальний експеримент);

  4. математичний у процесі аналізу експериментальних даних.

Дослідження виконувалось протягом 2007-2008 років. Умовно його можна поділити на три етапи.

На першому етапі, констатуючому, проводився теоретичний аналіз проблеми. Вивчалась література з даного питання, аналізувався досвід роботи вчителів початкових класів, формувалися мета й завдання дослідження, розроблялись шляхи реалізації мети й завдань дослідження, матеріали експериментального дослідження.

На другому етапі проводився формуючий експеримент.

Третій етап дослідження був спрямований на обробку й узагальнення результатів формуючого експерименту, оформлення роботи.

Практичне значення дипломної роботи полягає в розробці методики використання бесіди як методу навчання на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі, яка може бути використана в практичній діяльності вчителів.

Експериментальна база дослідження. Педагогічне дослідження проводилось на базі Висоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 42 учні третіх класів, 4 вчителі початкової школи.

Робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дипломної роботи - 75 сторінок.



Розділ І. Проблема використання бесіди як методу навчання в теорії та практиці початкової школи


1.1 Теоретичні основи використання бесіди як методу навчання


Методи навчання розглядаються в педагогіці як один із найважливіших компонентів загальної структури навчально-виховного процесу.

Проблемі методів навчання присвячені дослідження багатьох вчених: Я. Коменського, К. Ушинського, А. Дістервега, П. Каптєрєва, А.Алексюка, Ю. Бабанського, І. Лернера, М. Махмутова, М. Скаткіна та ін.

Аналіз педагогічної літератури [2;10;12;18;19] показав, що єдиної точки зору щодо визначення методу навчання не має.

Вчені вважають, що "їх можна визначити як засоби, за допомогою яких учні під керівництвом учителя ідуть від незнання до знання, від неповного і неточного знання до повнішого і точнішого. Бажаючи підкреслити методологічну суть методів навчання, їх можна визначити як форму руху змісту навчального матеріалу. Виділяючи керівну роль учителя в навчанні, методи можна визначити як певний спосіб керування пізнавальною діяльністю учнів. Підкреслюючи єдність дій учня й учителя, дидактичні методи можна визначити як "способи спільної діяльності вчителя й учнів, що передбачають з боку учнів оволодіння знаннями, навичками, уміннями та організацію і керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів з боку вчителя" [39, 163-164].

А. Алексюк [2], Ю. Бабанський [3], Н. Казанський [21], О. Савченко [45] та інші розглядають метод навчання як спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань. Це визначення відображає мету навчання та взаємодію суб’єктів шкільного навчання.

Методи навчання завжди є засобами реалізації певних цілей навчання. Але результат діяльності вчителів і учнів не завжди такий, яким він уявляється у суб’єктивній формі мети. У цій взаємодії мети, засобу і результату найважливішим є аналіз пізнавальної діяльності учнів, а також керівництво нею з боку вчителя.

Розрізняють зовнішню і внутрішню сторони методів навчання.

Зовнішня сторона - це різні способи їх прояву у навчальній діяльності вчителя і учнів, які можна безпосередньо спостерігати (словесна форма пред’явлення навчальної інформації та усна форма відтворення знань учнями або форма з використаннями наочності, практичні роботи як форма обміну інформацією: педагогічний такт, постановка голосу, манери вчителя, а також міра і способи допомоги учням, кількість завдання тощо).

А внутрішня, або змістовна сторона методів навчання характеризується цілеспрямованістю викладання і навчання, ступенем пізнавальної активності і самостійності учнів, ставленням вчителя та учнів до предмета тощо [12].

Методи не є незмінними. Вони змінюються разом зі зміною і розвитком цілей і змісту навчання, освіти і виховання [41].

Кожний метод навчання має складну структуру. Він реалізується через сукупність прийомів. Методичний прийом – це елемент того чи іншого методу, який виражає певну дію вчителя і учнів в процесі навчання. Відповідний методичний прийом спрямовує діяльність учнів на розв’язання якогось певного часткового дидактичного завдання [48, 40].

Наприклад, прийомами навчання вважаються відповідні види робіт з навчальними засобами: таблицями, натуральними об’єктами, демонстрація дослідів, роботи в зошиті з друкованою основою та інші. Використання різних дидактичних прийомів забезпечує активізацію пізнавальної діяльності учнів, поглиблене засвоєння навчального матеріалу.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.