Товарознавча експертиза шоколаду, що підлягає митному оформленню з метою випуску у вільний обіг (82595)

Посмотреть архив целиком

44




Вступ

Розділ I Проблеми насичення ринку України якісними шоколадними виробами в Україні

1.1. Сучасний стан ринку шоколаду в Україні

1.2. ДМСУ як структура державного контролю щодо переміщення через митний кордон товарів та інших предметів

1.3. Законодавча база, яка регламентує порядок і правила пропуску шоколаду

Розділ II Товарознавча експертиза шоколаду, який надходить в Україну через митний кордон

2.1. Класифікація товарознавча шоколаду та за УКТ ЗЕД, що оформлюється на Північній регіональній митниці

2.2. Товарознавча експертиза шоколаду

2.2.1. Характеристика об’єкту та методів досліджень

2.2.2. Дослідження органолептичних показників шоколаду

2.2.3 Дослідження фізико-хімічних показників шоколаду

Розділ III Митне оформлення шоколаду при перетині митного кордону України

3.1. Митно-тарифне регулювання та визначення митної вартості шоколаду

3.2. Порядок пропуску шоколаду через митний кордон України

3.2.1. Митний контроль та митне оформлення при переміщенні шоколаду через митний кордон України

3.2.2. Порядок нарахування митних платежів на шоколадні вироби

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки







ВСТУП



У багатьох книгах про шоколад говориться, що саме ацтеки вперше культивували какао-дерева і винайшли шоколадний напій. І хоча це не відповідало істині, проте ацтеки зіграли велику роль у розширенні використання какао в Новому Світлі. Ацтекська легенда говорить, що насіння какао потрапило до нас з Раю, і що з плоду какао-дерева виходять мудрість і сила. Какао-боби служили в імперії ацтеків як гроші. Один мішок какао, що переносив торговець торговцю в якості своєрідної “умовної одиниці”, уміщав близько 24.000 зерен какао. Ще стародавні ацтеки готували з плодів какао своєріднийІ гострий напій „чокоатль", що в перекладі означає „гірка вода". У жителів Мексіки з давніх часів і до другої половини XIX ст. какао боби служили грошовими знаками.

Говорять, Христофор Колумб привіз какао-боби королю Фердинанду зі своєї четвертої експедиції в Новий Світ, але ні сам король, ні його придворні так і не звернули на чудовий дарунок особливої уваги через велику кількість інших привезених скарбів. Однак протягом наступних ста років після повернення Колумба шоколад з'явився і став популярний у Європі. Коштував він по 10-15 шилінгів за фунт і вважався напоєм для найвищого світу. У шістнадцятому сторіччі іспанський історик Овієдо писав: "Тільки багатий і шляхетний міг дозволити собі пити шоколад, тому що він буквально пив гроші. Какао-боби використовували як валюту всі нації, ...за 100 насінин какао цілком можна було купити гарного раба." Шоколад застосовується також і як лікувальний засіб ведучими цілителями того часу. Так, Христофор Людвіг Хоффман рекомендував шоколад як засіб проти багатьох хвороб, посилаючись на досвід лікування кардинала Рішельє.

З розвитком промисловості шоколад став більш доступний, у нього почали додавати молоко, спеції, різні солодкі речовини, вино і навіть пиво. Якщо спочатку шоколад вважався винятково чоловічим напоєм, надалі він став улюбленим дітьми. У 1674 році з застосуванням шоколаду почали готувати рулети і тістечка. Ця дата вважається датою появи "їстівного" шоколаду, який можна було не тільки пити, але іїсти. Ввезене в Іспанію какао потрапляє спочатку в монастирі і до двіру короля, де користується великою популярністю у придворних дам. З Іспанії "ксоколатл" проникає в Європу, швидко витісняючи мексиканські солодощі, виготовлені з очеретяного цукру і ванілі. Уряд німецького імператора Карла V, усвідомлюючи комерційну важливість какао, вимагає введення монополії на цей продукт. Однак, вже в XVII столітті, загони контрабандистів активно ввозять його в Нідерланди. Перші ліцензії на створення шоколадного виробництва застосовують італійці. В Англії "Chocolate Houses" у ті часи більш відвідувані, чим кавові і чайні салони. У XIX столітті з'являються перші шоколадні плитки, а Жан Неаус винаходить першу цукерку з начинкою...

На великий жаль, Україна не наділена природними ресурсами необхідними для культивування дерев какао, тому потреби в сировині для виробництва вищезгаданих продуктів покриваються за рахунок імпорту. Близько 70% промислової переробки какао здійснюється в країнах, що какао-імпортують в Україну, в основному, з Західної Європи і Північної Америки. Імпорт какао - бобів за останні 6 років збільшився майже втроє . У виробництві шоколадної продукції (цукерки, печиво із шоколадом, ізюм і горіхи в ньому ж і т.п.) центральне місце приділяється такій сировині, як какао-боби. Саме з какао-бобів одержують какао-олію і какао-порошок – основні компоненти для виробництва шоколадних продуктів і напою какао.

Основною сировиною для виробництва какао-продуктів, шоколаду та шоколадних виробів є какао боби. І це тільки перший етап на довгому шляху до банальної плитки шоколаду. Шоколадна експансія охопила планету. Сьогодні йому всі народи і віки покірні. Але, як і в далекі часи, перш, ніж шоколад попадає до нас на стіл - у виді ніжного напою чи апетитної плитки, - він проходить довгий шлях “становлення”: від какао-бобів до власне продукту.

Какао боби - насіння плодів тропічного дерева какао Theobroma cacao L. З одного дерева знімають від 50 до 120 плодів, з яких одержують у середньому 1 кг ферментованих сухих какао бобів. Боби покриті твердою оболонкою — какао-веллою, у якій міститься зародок (паросток) і тверде ядро, що складається з двох сім'ядоль і вкриті ніжною сріблистою плівкою.

Ціна на какао-боби залежить від безлічі різних факторів, зокрема, від якісних показників. Існує близько 14 широких-відомих різновидів какао-бобів. Какао-боби розрізняються за походженням: найбільш якісний продукт має африканське походження (Беріг Слонової Кістки, Гана і т.д.); далі за якісними показниками ідуть американські боби (Бразилія, Венесуела й ін.); і найменш якісні – походженням з регіону Азії й Океанії (Індонезія, Малайзія і т.д.). Крім того, ціна на боби залежить від сорту (1, 2, 3 – у залежності від розміру, кольору, чистоти, цілісності і т.д.). Крім того, боби в Україну завозяться сирі, ферментовані, смажені, цілі, дроблені й ін., що також впливає на ціну. Більш того, ціна може істотно коливатися в залежності від умов постачання, а також від кількості проміжних ланок між покупцем і виробником.

Проведення товарознавчої експертизи допомагає визначити відповідність шоколаду вимогам НТД, запобігає проникненню неякісних імпортних та вітчизняних виробів на український ринок[25].

Виходячи з результатів, одержаних при проведенні товарознавчої експертизи, можна визначити країну походження товарів, правильність визначення коду за УКТ ЗЕД, що має вирішальне значення для встановлення правильності режиму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Дані, одержані під час проведення експертизи, впливають на формування митної вартості, адже виходячи з якості шоколаду можна правильно встановити ціну товару, яка суттєво впливає на платежі, які сплачуються до держбюджету.

В наш час митний кордон України перетинає велика кількість шоколадних виробів, надходження яких на український ринок стимулює розвиток конкурентоспроможності вітчизняних товарів, сприяє їх вдосконаленню, відповідності сучасним потребам споживача.

В зв'язку з вище сказаним метою даної роботи є вивчення ринку шоколаду на Україні, дослідження асортименту шоколаду, що перетинають митний кордон України. Дослідити особливості товарознавчої експертизи і визначити методи дослідження якості шоколаду, порядок пропуску та митного оформлення шоколадних виробів за матеріалами Північної регіональної митниці.



РОЗДІЛ I

ПРОБЛЕМИ НАСИЧЕННЯ РИНКУ ЯКІСНИМИ ШОКОЛАДНИМИ ВИРОБАМИ В УКРАЇНІ



    1. СУЧАСНИЙ СТАН РИНКУ ШОКОЛАДУ В УКРАЇНІ



Шоколад в Україні - настільки популярний, що навіть може відноситись до розряду товарів першої необхідності. Фактично, попит в літній час проти зимового, за словами операторів шоколадного ринку скорочується в середньому у 3 рази (на цукерки, за тими ж даними, попит влітку зменшується в 5 разів). Загалом, за рівнем споживання на душу населення серед країн СНД Україна є одноособовим лідером. А серед країн колишнього Радянського Союзу і Східної Європи наша країна по споживанню плиткового продукту поступається лише більш благополучній Польщі.

Одним з позитивних наслідків такої всенародної любові до шоколаду є активний внесок закордонного та вітчизняного капіталу в українську промисловість, яка з 1997 року розвивається ударними темпами. Валовий обсяг виробництва в Україні "кондитерки" протягом 1997-2002 років зріс не менше ніж у 2,5 рази. Позитивним можна назвати і активне витіснення шоколадного імпорту з українського ринку, в якому сьогодні частка закордонних марок складає в сукупності біля 5%. Не більше, ніж 5%-у долю займають і російські марки.

Дослідники відзначають ряд змін на ринку шоколаду, які внесли розмаїтість в затишок останніх двох років. Тим не менш, основна частка ринку (більше 80%) як і раніше розподілена між трьома найбільшими виробниками. Лідер ринку "Крафт Фудз Україна" пропонує дві марки плиткового чорного та молочного шоколаду з начинкою і без неї: "Корона" і "Мілка" в розфасовці 100, 80, 40, та 15 грамів, упакованих в папір. В поточному році "Крафт Фудз Україна" вивела на ринок два найменування пористого шоколаду в 100-грамовій розфасовці - чорний і молочний. Цілком закономірно, що з найбільших кондитерів саме "Крафт Фудз" досяг найбільшого успіху на шоколадному ринку, оскільки саме плитковий шоколад є основним продуктом компанії. Відповідно, для розвитку "Корони" і "Милки" використовуються кращі маркетингові сили та основні рекламні засоби[40].

Наступний лідер - компанія. з марками "Світоч" -виготовляє 15 найменувань 100-грамових плиток, із яких: одна (молочний шоколад) не містить кускових добавок і начинки; п'ять без начинки, але із смаковими добавками; решта позицій - з кремовою або йогуртовою начинкою. Ще більшим розмаїттям начинок (15 смаків) в молочному або чорному шоколаді відрізняється марка "Зодиак" (100 і 50) компанії-лідера "Укрпромінвест Кондитер".

Крім "Зодіаку" з начинкою "Укрпромінвест" пропонує старі добрі "радянські бренди" з меленими добавками чи без них: "Гвардейский", "Оленка", "Спорт", "Театральний", "Чайка" ( всі - по 100 і 50 г). На особливому місці пористий шоколад "Люкс" в 100- і 75-грамовій розфасовці.

З більш ніж трикратним відривом від "Укрпромінвесту" четверте місце займає вітчизняний «Корона» з великим розмаїттям (23 найменування) пористого та плоского шоколаду з добавками і без, який виробляється під марками: "Бон й Боник" ( поки що єдиний в Україні дитячий шоколад, який виготовляється у великих об'ємах ); "Бремена года"; "Дамское счастье", "Золотой запас", "Золотой орешек", "Каприз". Всі марки «Корона» пропонує в 100-грамовій розфасовці. Російський виробник "Русский Шоколад" з однойменною та єдиною торговою маркою замикає п'ятірку лідерів. Доречі, на українському ринку конкуренція між "Русским Шоколадом" і «Короною» найбільш жорстка. Обидві компанії виготовляють 100-грамові плитки пористого та плоского шоколаду і пропонують дуже схожий смаковий асортимент. "Русский Шоколад" через використання давальницької сировини (сухе молоко ) українського походження і пільгових умов увезення з Росії, утримує на українському ринку нижчу ціну, ніж український «Корона».

Решта - і українські, і закордонні виробники (кількістю біля десяти), чиї марки присутні на українському ринку, займають біля 14% ринку. (Дані дослідницької компанії АС Штате). При цьому найбільш активно ставку на шоколад на протязі останнього року робить підрозділ "Харківської бісквітної фабрики", кондитерська фабрика "Харків'янка". Чернівецька фабрика "Буковинка" з минулого року пропонує декілька найменувань плиткового шоколаду з фруктовою начинкою в полімерній упаковці.

Імпортний шоколад в 2001 році займав на українському ринку трохи більше 11%, з яких найбільшу частку (3,4%) займав "Русский Шоколад". Марки виробництва Германії загальними зусиллями контролювали трохи більше 4%, марки в російського виробництва -1,7%. "Старожил" українського ринку французька марка Рошен за різними даними контролює біля 0,1% - 0,2%.

Протягом минулого року збільшилась кількість іноземних компаній .

Новий "гравець" - германський виробник Кіндер Со.- пропонує марку Кіндер Зроі: 100-грамова плитка (з начинкою і без) " нестандартної" квадратної форми в особливій полімерній упаковці, зручній для споживання

"на ходу"[39].

До числа найбільш крупних та відомих підприємств кондитерської промисловості вітчизняних виробників відносяться: фірма " Світоч" (м. Львів), Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Житомирська, Полтавська, Херсонська, Миколаївська кондитерські фабрики, а також Харківська та Черкаська. Що стосується закордонних виробників, то серед них найбільш помітну роль грають "Кіндер Сюрприз", "Твікс", "Баунті".

Одне із перспективних направлень розвитку кондитерської промисловості - об'єднання окремих підприємств для успішного виживання в умовах ринкових відношень, а також максимального забезпечення вимог споживача. Таке партнерство вигідне як окремим областям, так і державі в цілому. Воно призводить до посилення інвестиційної активності підприємств, і, як наслідок, збільшення надходжень до бюджету.

Сьогодні на ринку активно працюють такі інтегровані структури, як АО "Укрпродспілка" (об'єднує 348 підприємств, в тому числі 3 кондитерські фабрики і 185 кондитерських цехів), концерн "Укрпромінест" (його підсистема "КО8НЕК" об'єднує 4 кондитерські фабрики - Вінницьку, Київську та ін.) і концерн "А.В.К." (об'єднує 5 кондитерських фабрик -Донецьку, Луганську і Мукачевську, "Март", "Пчела"). Самим крупним об'єднанням на ринку кондитерських виробів є ЗАО "Укркондитер", до складу якого входять 28 спеціалізованих підприємств (в тому числі і два вище згаданих концернів).

Зараз ДП “Укрпромінвест - кондитер” розпоряджується 40 оптовими підприємствами, які активно розповсюджують нашу продукцію. Концерн “Укрпромінвест - кондитер” виробляє більше 200 найменувань кондитерської продукції - цукерки, шоколад, торти, крекери, вафлі та плодово-ягідне желе, виготовлених з натуральних продуктів самої високої якості.

Ядро промислового спектру ДП “Укрпромінвест - кондитер” представлено на українському та європейському ринку торговою маркою “ROCHEN”.

Торт "Київський", шоколад "Чайка", "Театральний", цукерки "Київ вечірній", "Білочка", "Червоний мак", " Кара-Кум", "Гулівер" і т.д. мають великий попит і користуються популярністю. Розробляються нові вироби. Наприклад, останні розробки - "Кузя" (цукерки з заповненням) і цукерки "Вінницкі галаретки" (плодове желе у шоколаді) - ці вироби дуже подобаються замовникам.

Починаючи з 1998 року кондитерські вироби українського концерну “Укрпромінвест - кондитер” розповсюджуються і швидко набирають популярність за кордоном. Торговельні партнери працюють у країнах СНД (Росія, Молдова, Казахстан), США, Канаді, Німеччині, Ізраїлі і т.д.

Київська кондитерська фабрика ім. Карла Маркса - одне з найстаріших підприємств у Києві. Фабрика була та залишається однією з самих великих та найвидатніших кондитерських підприємств у СНД.

В імпорті шоколаду Україна займає дуже незначне місце – ледве менше 1% світового обсягу імпорту, що за останні кілька років знаходиться на стабільному рівні 2,2 млн. тонн. Ведучими ж країнами – імпортерами шоколаду є США – близько 18% і країни Західної Європи: Нідерланди (18%), Німеччина (14%), Великобританія (9%), Франція (5%). Так, хоча споживання какао на душу населення в Україні з 1991/92 р. зросло майже на 125% і складає близько 0,5 кг – цей показник залишається далеко за аналогічними рівнями в традиційних країнах-споживачах: Бельгія – близько 6 кг на душу населення; Ісландія і Данія – близько 5 кг; Німеччина, Швейцарія – близько 4 кг, Великобританія, Франція, Австрія – близько 3 кг.

У 2001 році українські імпортери шоколаду були представлені 12 підприємствами: ОАО “Крафт Якобз Сушард Україна”, ЗАТ “Світоч”, ДП “Укрпромінвест-Кондитер”, АТЗТ “Харківська Бісквітна Фабрика”. Великими закордонними контрагентами торік виступали такі фірми як: “Agroprodimpex Corp.” (США), “Taloka Ag.” (Швейцарія), “ADM Polska” (Польща), “Continaf B.V.” (Нідерланди). Імпорт здійснювався на базисних умовах постачання: FCA – 53%; DDU – 31%; CIP – 15%; DAF і EXW[34].

Підприємство ДП “Укрпромінвест-Кондитер” виробник кондитерської продукції.

Укрпромінвест- кондитер», складається з кондитерських фабрик: Київська ім. К.Маркса, Маріупольська, Вінницька та Кременчуцька - ведучій національний виробник кондитерської продукції, та головний акціонер. Сьогодні, концерн “Укрпромінвест - кондитер” виробляє кожну четверту тону українських солодких виробів.

Висока якість продукції, її популярність та високотехнологічне керівництво створює основу для розвитку вітчизняних промислових дій та стійкого положення на сучасному ринку. Динамічний контроль продажу містить великомасштабний маркетинг разом з гнучкою стратегіею скидок.

Сьогодні асортимент кондитерської фабрики нараховує 200 найменувань кондитерських виробів – це різні види шоколаду, цукерки, карамелі, тістечка, крекери, плодово-ягідні желе. Фабричний фірмовий знак зформувався в значній мірі на видатній славі цукерок "Київ вечірній", шоколаду "Чайка", "Театральний", "Оленка", торта "Київский" і багатьох видах іншої славнозвісної продукції. Одна з останніх новинок - шоколад "Зодіак" з плодовим і кремовим (молочним) наповненням.

Налагоджено випуск кондитерських виробів з радіопротекторів - речовин, які допомогають захищати людський організм від радіації. Назвемо декілька: цукерки "Заря Востока", "Київськи ліхтарики", вафлі "Каротинові", "Медуниця", "Зоряний світ" та багато іншого. Фабрика отримала багато міжнародних нагород і дипломів за названу продукцію.

Це – великій успіх, хоча знадобився лише рік, щоб завоювати популярність серед споживачів та замовників.

За оцінкою спеціалістів вітчизняні виробники конкурують з іноземними тільки по елітним групам шоколадних виробів, а також в сегменті продукції в точній розфасовці.

Розміщення підприємств і концернів виробництва по областям України - досить рівномірне і відповідає густоті населення. Найбільш висока - в Києві, в південному та східному регіонах (Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Запоріжська, Донецька області). В західному регіоні основний виробник солодощів - кондитерські фабрики Львова і Мукачева.

Підводячи підсумок, слід зазначити широкі перспективи для розвитку вітчизняної кондитерської галузі, і зокрема, для виробництва шоколаду і шоколадних продуктів, оскільки існуючий на даний момент у країні рівень споживання на душу населення має великий потенціал для зросту (з поліпшенням добробуту населення). Зріст обсягів імпорту сировини какао-бобів, какао-продуктів та експорту шоколаду і шоколадних продуктів указує також на широкі можливості сучасного виробництва і збуту українського продукту за кордон. Крім того, іноземні інвестиції сприяють розвитку підприємств, хоча і ставлять їх у залежність від політики і стратегій і іноземних партнерів[35].



1.2. ДМСУ ЯК СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЩОДО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ



Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.

Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.

З цією метою Постановою Верховної Ради України від 12.12.1991року було створено Державний митний комітет України, який повинен був у найкоротший термін створити міцну розгалужену дієздатну структуру, якою на сьогодні стала Державна митна служба України (далі – ДМСУ).

При здійсненні митної справи Україна дотримує визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших загальноприйнятих міжнародною практикою норм та стандартів[4].

Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з встановленням мита та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики становлять митну справу, якою керується ДМСУ. Митна справа в Україні розвивається у напрямі гармонізації та уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами [6].

Митна справа в Україні включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи.

Засади ДМСУ визначаються виключно Указом Президента “Про державну митну службу України”. Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення митної політики. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на Державну митну службу України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Положення про Державну митну службу України затверджується Президентом України.  Митні органи України безпосередньо здійснюють митну справу[5].

Збільшення кількості суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, підвищення їхньої активності на зовнішньому ринку в умовах стабілізації ринкової економіки призвело до необхідності удосконалення структури митної системи. Це стало можливим з виходом Указу Президента від 29 листопада 1996 року за №1145/96 “Про державну митну службу”, на виконання якого у митній системі України проведено ряд організаційних заходів щодо реформування митних органів. У процесі перебудови митної системи було принципово змінено схему управління митними органами, зменшено кількість митниць, ліквідовано територіальні митні управління. Натомість було створено регіональні митниці, що поєднали в собі функції оперативних і координуючих органів у регіоні[2].

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації та громадяни не мають права втручатися в службову діяльність митних органів України, крім випадків, передбачених законами України.

Систему митних органів України складають:

  • Державна митна служба України;

  • регіональні митниці;

  • митниці;

  • спеціалізовані митні управління та організації;

  • установи і навчальні заклади.

Створення, реорганізація та ліквідація митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів здійснюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України[5].

Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Законодавством України встановлюється компетенція митних органів України щодо виконання таких функцій:

  1. захисту економічних інтересів України;

  2. контролю за додержанням законодавства України про митну справу;

  3. забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;

  4. використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

  5. митне оформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

  6. комплексного контролю разом з Національним банком України за валютними операціями;

  7. здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку з участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;

  8. створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та товаро- і пасажиропотоку через митний кордон України;

  9. боротьби з контрабандою та іншими порушеннями митних правил;

  10. співробітництва з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;

  11. ведення митної статистики[8].

Деражавна митна служба України сприяє зміцненню системи митних органів, удосконаленню процедур митного контролю, посиленню боротьби з контрабандою, незаконним переміщенням наркотиків та іншими правопорушеннями.

Під час здійснення своїх функцій митні органи України можуть співпрацювати з митними та іншими органами іноземних держав та з міжнародними організаціями.

Товари, в тому числі і шоколадні вироби, майно, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Крім митного контролю, вони можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю відповідно до встановленого законодавством порядку. Митне оформлення може бути завершено тільки після закінчення зазначених видів контролю[7].



1.3. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА, ЯКА РЕГЛАМЕНТУЄ ПОРЯДОК І ПРАВИЛА ПРОПУСКУ ШОКОЛАДУ



Державна митна служба в Україні регулюється Законом “Про митну справу“, Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність  України“, Митним кодексом  України, Законом України "Про митний тариф" та іншими законодавчими актами [3].

З метою захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту товарів, сприянню зміцнення системи митних органів, удосконалення процедур митного контролю, посилення боротьби з незаконним переміщенням предметів та іншими правопорушеннями кожна держава визначає комплекс заходів, що регулюють порядок та умови пропуску через митний кордон товарів, послуг, транспортних засобів та інших предметів.

Митний кодекс  України введено в дію Постановою Верховної Ради України від 12.12.1992року за № 1970-ХІІ. Визначаючи правові, економічні та організаційні основи митної справи в Україні, він спрямований на захист економічного сувернітету та економічної безпеки України, активізацію її зовнішньоторговельної діяльності. Кодекс має на меті забезпечити виконання митними та іншими державними органами, громадянами, суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності прав та обов`язків у галузі митної справи[9].

Ряд Указів Президента України спрямовано на регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Даними Указами в Україні введено в дію правила “Інкотермс-90”, розроблено державну політику регулювання імпорту, введено в дію систему валютного та експортного контролю, обліку окремих видів зовнішьоекономічних договорів (контрактів), регулювання бартерних (товарообмінних) операцій, визначено основні механізми та порядок проведення деяких зовнішньоекономічних операцій.

Перш за все, це наказ ДМСУ від 14 жовтня 2002р. № 561 “Про порядок здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів із застосуванням вантажно-митної декларації”, який дозволяє вдосконалити організацію митного контролю та визначає послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні митного оформлення шоколаду, що прискорює їх пропуск через митний кордон України[16].

Основні положення тарифного регулювання в Україні викладено в Законі “Про Єдиний митний тариф” від 5 лютого 1992 року, а ставки імпортного мита затверджено Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993року за №4-93 “Про Єдиний митний тариф України”. Законом України “Про Єдиний митний тариф” визначено, що ввізне мито нараховується на товари, в тому числі і на шоколад, які підлягають митному оподаткуванню на базі їх митної вартості. Митний тариф за своїм економічним складом та характером дії належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту[1,2].

Законом України від 23.09.94 р. за № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено термін проведення розрахунків у іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності[4].

Документом, який регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні, є Закон України від 16 квітня 1991року за №959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, який запровадив правове регулювання видів зовнішньоекономічної діяльності, визначив коло фізичних і юридичних осіб, що мають право займатися нею, заклав основи зовнішньоекономічного законодавства України як незалежної держави[5].

Крім того, з метою захисту національного товаровиробника, стимулювання експорту шоколадних виробів, а також для забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання при ввезенні на митну територію України, вивезенні за її межі та транзиті даних виробів використовується також комплекс інших документів, які визначені нашою державою і регламентують порядок і правила пропуску шоколаду .

Інструкція ДМСУ від 9 грудня 1999р. № 1178/145/90 “Про визначення переліку документів, необхідних для митного оформлення товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України в режимах імпорт, експорт, транзит” дозволяє визначити сукупність документів, які будуть необхідні для здійснення митного оформлення шоколаду в різних митних режимах[20].

Наказ ДМСУ від 8 грудня 1998р. № 771 “Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення” дозволяє встановити надійний контроль за переміщенням шоколадних виробів між митницями України, оперативно відреагувати у разі виникнення ускладень чи непередбачених ситуацій під час такого переміщення, підвищення рівня відповідальності осіб, що здійснюють перевезення вантажів, а також для ведення статистичної обробки та аналізу інформації про вантажі, які переміщуються.

Дія цього документу поширюється на переміщення тих шоколадних виробів, які перебувають під митним контролем та переміщується між митницями на територією України всіма юридичними та фізичними особами[15].

Наказ ДМСУ від 24 квітня 1999р. № 240 “Про затвердження порядку заповнення та використання попереднього повідомлення” забезпечує здійснення контролю за доставкою виробів шоколаду, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорт та переміщуються з будь-якою метою, крім транзиту[18].

Відповідно до Наказу ДМСУ від 9 липня 1997р. № 307 “Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації” визначається загальний порядок заповнення граф вантажної митної декларації, які містять відомості про товар та мету його переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо нього, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики і нарахування митних платежів[17].

Нарахування митних платежів, в тому числі мита та митних зборів, при митному оформленні та переміщенні шоколадних товарів через митний кордон України здійснюється відповідно до таких законодавчих актів, як постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997р. № 65 “Про ставки митних зборів”, № 363 “Про затвердження порядку справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД”.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1999р. №1598 “Про затвердження порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення через митний кордон України” проводиться визначення митної вартості шоколаду. Митна вартість є основою для нарахування мита, митних зборів та інших митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики[7].





РОЗДІЛ II

ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ШОКОЛАДУ, ЯКИЙ НАДХОДИТЬ В УКРАЇНУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ



2.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВРОЗНАВЧА ШОКОЛАДУ ТА ЗА УКТ ЗЕД, ЩО ОФОРМЛЯЄТЬСЯ НА ПІВНІЧНІЙ РЕГІОНАЛЬНІЙ МИТНИЦІ



За більш ніж 200-річну історію шоколад потерпів багато рецептурних фермових та інших технологічних змін і нововведень. Сьогодні асортимент шоколаду в Україні за різноманітністю смаків і видів мало чим поступається ринкам європейських країн. І визначається за багатьма показниками.

Десертна шоколадна маса характеризується високими смаковими та ароматичними властивостями і тонкою дисперсністю.

Асортимент шоколаду поділяють за кількома ознаками. Залеж­но від способу випуску шоколад буває плитковим, фігурним і в по­рошку; за складом - без начинки і з начинкою, без добавок і з до­бавками, за складом і способом обробки шоколадної маси - зви­чайним і десертним.

Шоколад. Вироби з маси какао з буряковим чи очеретяним цукром, з збільшенням чи без збільшення олії какао і пряностей.

Шоколади повинні містити, щонайменше, 95% маси какао і, принаймні, 40% складових частин какао. Вміст цукру, таким чином, не повинен перевищувати 60%[36].

Якщо додані інші припустимі речовини, то сума загальної кількості їх і цукру не повинна перевищувати 60%.

Шоколади не повинні містити сторонніх жирів і сторонніх мінеральних речовин. Лушпайки і сім'ядолі какао повинні міститися лише в технічно неминучих кількостях. Залишки, що виходять при очищенні бобів какао, не повинні домішуватися до шоколаду чи перероблятися на шоколад.

Вміст мінеральних речовин не повинен, як правило, перевищувати 2,5%; при дуже високому вмісті маси какао він може доходити до 3%. Вміст піску не повинний перевищувати 0,1%.

Шоколад з марципаном, шоколад з марципановим кремом. Шоколад з марципаном повинен містити марципан. Шоколад з марципановим кремом має містити крем з такою кількістю марципана, щоб смак останнього чітко почувався. Уживання засобів, що заміняють марципан, заборонено.

Фруктові шоколади — шоколади, що виготовляються винятково із складових частин фруктів, (фруктових мас, фруктових паст, а також і в концентрованому виді). Шоколади, приготовлені добавленням до них натуральних чи штучних ароматів, повинні бути позначені винятково як «шоколади з фруктовим присмаком». У шоколадах, приготовлених із фруктовою м'якоттю з лимонних сортів, допускається збільшення аромату натуральної кірки. Бананове борошно не вважається фруктовою масою.

Горіхові шоколади — незалежно від того, чи містять вони горіхи в цільному виді чи в тонкорозтертому стані, повинні бути приготовлені так, щоб вільна від горіхів шоколадна маса відповідала приведеним вимогам для шоколадів[37].

Склад багатьох видів шоколаду поліпшують за рахунок горіхо­вої сировини в поєднанні з сухим молоком. З обмеженим вмістом какао тертого виробляють шоколад Лотос - 14,5 % і Чайка - 15, се­реднім - Веселі хлоп'ята - 20, Чибіс - 20, Казки Пушкіна, Байки Крилова і Театральний - 22, Новинка - 23 %. На сухому молоці і каві натуральній виготовляють шоколад Попелюшка, фундуку сма­женому тертому - Ведмедик - 20 і Сьоме небо - 8,7 %. За рецеп­турою в шоколаді Сьоме небо багато какао тертого - 42 %.

Шоколад звичайний також випускають з великими добавками, переважно з ядрами горіхів: фундук цілий або половинки - вхо­дить до рецептури шоколаду Золотий горіх; фундук подрібнений - Горіховий; кешью або фундук подрібнений - Витязь; ядро арахісу смажене ціле і подрібнене - Парус. До складу всіх видів шоколаду, крім Золотий горіх, входить сухе молоко, а Витязь - також і сухі вершки. Для шоколаду Три мушкетери наповнювачем є подрібнені вафельні листи, Фантазія - крихти печива, Сузір'я - нарізані цука­ти з кавунових кірок - 17 %. Частка какао тертого найбільш висока в рецептурі шоколаду Горіховий - 24 %.

Під «горіхами» у цьому випадку потрібно розуміти тільки лісові і волоські горіхи. Легке часткове знежирення, якщо воно виробляється тільки з метою готування шоколаду з горіхами, допускається. Уживання залишків від пресованих горіхів (горіхових макух) забороняється.

Шоколади з земляними горіхами, з кокосовими горіхами і т.п. повинні носити відповідні назви, які точно вказують на склад. Збільшення олій земляного горіха і кокосового до цих сортів шоколаду забороняється[38].

Пористий шоколад отримують із десертної шоколадної маси без добавок чи з добавками. Форми заливають на % об'єма, поміщають у вакуум-апарати і витримують в рідкому стані при температурі 40 градусів протягом 4 годин. При знятті вакууму кульки повітря розширяються і збільшують об'єм шоколадної маси. Після охолодження маса застигає, зберігаючи мілко-пористу структуру виробу. Дякуючи такій структурі, шоколад швидко тає у роті, миттєво, залпом віддаючи весь смаковий букет, що не може не сподобатись і дитячій, і дорослій аудиторії споживачів. Найбільш відомими представниками цього виду є суміш компанії «Корона», "Каприз" і "Дамское счастье" цієї ж компанії.

Шоколад із кремом складається з внутрішнього ядра (крему) і зовнішнього шару із шоколадної маси; остання повинна задовольняти приведеним вимогам для шоколадної маси. Крем не повинен містити крохмалю. Якщо в назві зазначено про застосування особливих речовин, то останні повинні міститися в прийнятій у торгівлі формі.

Горіховий шоколад. З горіхів, уживаних для приготування шоколадів з горіхами, повинна бути вилучена пресуванням половина олії; те ж і при шоколаді з мигдалем. Якщо для готування таких кремів, що носять спеціальні позначення, користалися штучними есенціями, то це повинно бути ясно зазначено в назві шоколаду (наприклад, «смак рому»).

Молочні і вершкові шоколади є виробами з маси какао, цукру і складових частин молока і сливок з додатком чи без додатка олії какао. Молочні і вершкові шоколади повинні містити не менш 12,5% маси какао і, принаймні, 25% складових частин какао. Вміст цукру в молочних і вершкових шоколадах не повинен складати більш 60%.

Шоколад зі знятого молока повинен бути точно позначений у назві. Він має містити не менш 12,5% сухого залишку знятого молока. Додаток зверх ціх норм для смаку порошку незбираного молока припустимий без позначення.

Шоколад з молоком, власне, чи шоколад з незбираного молока повинен містити не менш 12,5% сухого залишку незбираного молока. Збільшення сухого залишку знятого молока не допускається[33].

Шоколад з сливками повинен містити стільки порошку сухих вершків, щоб вміст вершкової олії був не менш 5,5%. Збільшення для смаку, крім того, незбираного молока чи сухого залишку незбираного молока припустима без позначення. Плавлені шоколади повинні містити не менш 35% маси какао і не менш 50% складових частин какао: какао маси й какао олії. Загальний вміст олії какао повинно бути не менш 30%. Шоколад звичайний без добавок виготовляють із цукрової пудри какао тертого, какао масла з включенням соєвого фосфатидного концентрату і ароматизатору (ванілін або ванільна есенція). Ви­пускають у вигляді загорнутих плиток масою не більш як 150 г. Для виробництва Ванільного солодкого шоколаду, масова частка жиру в якому більша як 34 %, витрачають 262,3 кг какао тертого і 188,9 кг какао масла. Шоколад Дитячий, Дорожний, Цирк випуска­ють за однаковою рецептурою з масовою часткою цукрової пудри 57 %. На виробництво 1 т шоколаду витрачають 217,3 кг какао тер­того і 204,3 кг какао масла. Шоколад Полярний має гіркуватий смак внаслідок високої концентрацією какао тертого (514,5 кг/т) і низької концентрації цукрової пудри -(430,5 кг/т). Шоколадні ґудзи­ки з нонпареллю випускають загорнутими у вигляді дрібних круг­лих ґудзиків, розфасованих у коробки. Частка драже Нонпарель становить 25 %. Шоколад звичайний з добавками виробляють у широкому асор­тименті, в тому числі з сухим молоком. На какао маслі (31 %) і су­хому молоці (25 %) виготовляють Білий шоколад, з обмеженим вмістом какао тертого (6,9 %) і високим сухого молока (32 %) - шоколад Місячний, а також Білосніжка, до рецептури якого входить 10 % какао тертого і 33 % сухого знежиреного молока. До складу шоколаду Оленка входить 14% какао тертого, 10,8% сухого молока і 13,7 % сухих вершків. Вміст какао тертого в шоколаді Вершковий - 22 %, Південний - 22,7 і Дюймовочка - 25,6, дуже ви­сокий - в шоколаді Особливий - 46,6 %, де мало сухого молока (9,3%).

Шоколад, крім шоколаду з молоком і з вершками, повинен містити не більш 2,5% води; вміст піску вільної від жиру і цукру сухої маси не повинен перевищувати 0,3%. Шоколад з молоком і шоколад з вершками. Вміст маси какао повинен складати тільки 10%.

Шоколад десертний без добавок характеризується кращими споживчими властивостями завдяки використанню для більшості видів какао бобів вищих сортів і коншуванню шоколадної маси.

Десертний шоколад відрізняється підвищеним вмістом какао маси і меншим вмістом цукру ( не більше 55% ), ніж звичайний шоколад. Колір шоколаду темно-коричневий, смак з тонкою гіркістю і сильним шоколадним ароматом, з високою дисперсністю твердої фази.

Вміст какао тертого високий, менший у шоколаді Візерунковий, Зоологічний і Шоколадні фігурки без начинки - 27 %, Шоколадні ме­далі - 28, Срібний ярлик - 29, Гвардійський і Наша марка - 33; ви­щий - у шоколаді Люкс - 40, Слава - 44, Одеса - 45 і Райдуга -47 %. Масова частка жиру передбачена від 33 (Райдуга) до 37 % (Візерунковий, Зоологічний, Шоколадні фігури без начинки). Маса плиток - не більш як 150 г, а шоколаду Слава - 75 г.

Шоколад десертний з добавками відрізняється різнорідністю органолептичних ознак, зумовлених внесенням сухого молока (Екстра з молоком, Пінгвін, Молочний, Лакомка, Київ, Горбоконик), згущеного молока (Ювілейний), сухих вершків (Казка) і ядра фундука смаженого тертого (Олімпійський), мигдалю смаженого тертого (Столичний, Міньйон)[32].

Завдяки добавкам деякі види шоко­ладу містять обмежену кількість какао тертого: Київ -9,3 %, Ласунка - 9,7, Молочний - 10,9, Казка - 14,1, Міньйон - 27, Пі.чгаік -20,1. Дуже високий вміст какао тертого має шоколад Столичний -56,3 %. Шоколад Коник-Горбунок випускають пористим. Маса його плиток 75 г, тоді як маса плиток інших видів може досягати 150 г.

Десертний шоколад з великими добавками може включати, %: ядра фундука цілі (Горішок) - 17 і подрібнені (Натхнення) - 15, а та­кож вафлі подрібнені (Шоколад з вафлями), кунжутне ядро (Пое­ма) - 20, кукурудзяні пластівці (Ракета). Останній випускають по­ристим, маса плиток - до 75 г.

Звичайний шоколад характеризується більш низькими смаковими та ароматичними властивостями і менш тонкою дисперсністю. Вміст цукру в ньому - не більше 63%.

Шоколад без добавок виробляють із какао тертого, цукрової пудри і масло какао. Такий шоколад має специфічні властивості, характерні какао-бобам. Змінюючи співвідношення між цукровою пудрою і какао тертим можна змінити смакові особливості одержуваного шоколаду - від гіркого до солодкого. Чим більше в шоколаді какао тертого, тим більш гірким і більш яскравим ароматом характеризується шоколад і тим краще ціниться.

Основні сорти шоколаду без добавок:

- десертний - Корона, Гвардійський, Люкс, Спорт, Шоколадні медалі, Шоколад фігурний;

  • звичайний - Дорожній, Дитячий.

Шоколад з добавками виготовляють із какао тертого, масла какао, цукрової пудри і різноманітних живильних смакових і ароматичних засобів.

У якості добавок частіше всього використовують сухе молоко, сухі вершки, ядра горіхів, каву, вафлі, цукати, спирт, коньяк, ванілін, харчові есенції та ін,. Співвідношення між перерахованими складовими частинами шоколаду відображає особливості цього асортименту і коливається в широких межах[36].

Шоколад з наповнювачем виробляють із шоколадної маси без добавок і з добавками молока. Випускають його у вигляді плиток, батонів, ракушок та інших фігур з різноманітними наповнювачами: горіховими, помадними, шоколадними, сливовими, фруктово-желейними, кремовими, молочними.

Шоколад диабетичний призначений для хворих цукровим діабетом. До складу такого шоколаду замість цукру вводять сорбіт або ксиліт.

Шоколад білий виготовляють із заміною какао-порошку на масло какао, в результаті чого в ньому практично не відчувається "шоколадна гірчинка". Сьогодні Дніпропетровська фабрика «Конті» - єдиний вітчизняний виробник, який освоїв випуск білого шоколаду.

В залежності від форми шоколад випускають у вигляді плиток, фігур і у порошкоподібному стані.

Шоколад з начинками може бути декількох різновидностей залежно від виду начинок, їх частки, форми виробів, виду шокола­ду. Його випускають у вигляді шоколадних батонів і шоколадних фігурок (рис. 6). Шоколадні батони виробляють прямокутної форми, масою до 50 г, з начинками помадно-вершковою, крем-брюле, фруктово-мармеладкою, фруктово-ягідною, шоколадною. Шоколад Харківський буває з помадно-шоколадною, молочно-помадною, помадно-фруктовою і шоколадною начинками. Частка начинок більшості видів шоколаду становить 42 %.

Рис. 2.1 Схема операцій утворення шоколадних виробів з начинкою

Де, 1 - заливання шоколадної маси; 2 - остигання шоколадної маси на стін­ках форм з утворенням кірочки; 3 — виливання неостиглої шоколадної маси; 4 - заливання начинки; 5 - ущільнення і охолодження начинки; б -заливання дна шоколадною масою і її охолодження; 7 - виділення гото­вих виробів з форм

Шоколадна маса для обгорток повинна містити тільки 33% маси какао й у цілому 35% олії какао. Молочний шоколад виготовляють з шоколадною, праліновою, молочно-помадною, помадно-фруктовою, фруктово-мармеладною, фруктовою начинками[32].

Шоколадні фігурки випускають з такими начинками: Рожки - шо­коладно-кремовою, Ракушки і Підкови - праліновою, Жучки - по­мадною з мандариновим джемом, Рачки - гюмадно-вершковою, Гостинець - з настоєм медовим. Маса шоколадних фігур, г: Рож-Ки - 25, Гостинець - 50, Ракушки і Підкови - 250. Серед розглянутих видів виробів дітям віком від 5 до 10 років можна рекомендувати шоколад без какао тертого (Білий шоколад) і з обмеженим його вмістом (Місячний, Лакомка, Київ), а також шо-ког.ад молочний я начинками, а дітям старшого віку - шоколад з масовою часткою какао тертого до 15 %. (Білосніжка, Оленка, По­пелюшка, Чайка, Лотос, Казка та ін.).

Шоколадний порошок - (шоколадне борошно, шоколадна пудра, шоколад для питва, тертий шоколад) — вироби, одержувані в процесі готування шоколаду з какао, що може бути більш-менш знежирена і містити не більш 60% цукру. Маса какао повинна містити не менш 10% жиру. Часткове знежирення повинно бути зазначено в кожнім випадку приєднанням безпосередньо до головної назви слів «частково знежирений». Прості суміші порошку какао з цукром не повинні називатися шоколадним порошком і т.п. Пряності та інші додатки, як при шоколаді.

Шоколад у вигляді порошку випускають двох видів. До складу першого входить цукрова пудра і какао терте (по 506,7 кг/т). Масо­ва частка жиру (27,1 ±2)%. Другий вид шоколаду з вершками включає, кг/т: цукрову пудру - 461, какао терте - 149,7, какао мас­ло - 107,7, вершки сухі - 292,3, ванілін - 0,2. Масова частка жиру (30,8 ± 2) %.Шоколадний порошок може містити і менш 10% олії какао.

В залежності від рецептури і способу виготовлення:

десертний ;

звичайний ;

пористий ;

білий;

для діабетиків;

порошкоподібний ;

чорний;

молочний .

В залежності від оформлення:

штучний;

ваговий ;

в наборах .

В залежності від форми:

у вигляді плиток ;

у вигляді медалей ;

фігурний;

у вигляді батонів .

В залежності від маси:

різний до 300 г[42].

За «Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності» (УКТЗЕД) какао та какао-продукти належать до 18 групи[5] :



18 Какао та продукти з нього

18 1801 00 00 00 Какао-боби, цілі та розмелені, сирі або смажені

18 1802 00 00 Шкарлупи, шкірки(лушпайки)та та інші виходи з какао:

18 1803 Какао-паста, знежирена або незнежирена:

18 1804 00 00 Какао-масло, какао-жир:

18 1805 00 00 Какао-порошок, без додання цукру чи інших подсолоджувальних речовин:

18 1806 Шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао:

18 1806 10 -Какао-порошок, з доданням цукру чи інших подсолоджувальних речовин:

18 1806 20 10 00 -- з вмістом 31мас.% або більше какао-масла або з вмістом у сумі 31 мас. % або більше какао-масла і молочного жиру

18 1806 20 30 00 -- з вмістом у сумі 25 мас .% або більше, але менш як 31 мас. % какао-масла та молочного-жиру

18 1806 20 50 00 --- з вмістом 18 мас .% або більше какао-масла

18 1806 90 50 00 --кондитерські вироби з цукру та їх замінники, виготовлені з продуктів, які замінюють цукор і містять какао

18 1806 90 60 00 -- пасти, які містять какао

18 1806 90 70 00 --готові вироби, які містять какао і використовуються для виробництва напоїв[5,6].



2.2. ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСЕРТИЗА ШОКОЛАДУ



Товарознавча експертиза – дослідження партії товару з наданням компетентного заключення. Існує товарознавча експертиза кількості, якості, відповідності товару вимогам нормативно-технічної документації, умовам контракту.

В наш час на ринок України надходить величезна кількість різноманітних товарів як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Якість цих товарів не завжди є задовільною, і тому щоб не допустити неякісні товари до споживача проводять товарну експертизу.

Експертиза проводиться на комерційній основі за заявками зацікавлених підприємств, організацій, об`єднань, фірм, приватних осіб для визначення якості, комплектності, кількості шоколаду, визначення його вартості, країни походження імпортних шоколадних виробів та проведення експертизи на відповідність коду Гармонізованої системи опису і кодування товарів.

У випадку підозри неналежної якості товарів або їх недостачі, отримувач вантажу може замовити товарознавчу експертизу, зокрема експертизу кількості та якості товарів.

Незалежну експертизу кількості, якості товарів в Україні проводять експерти Торгово-промислової палати (далі - ТПП), так як дані функції покладені на них відповідно до Статуту даної організації.

При проведенні експертизи кількості товару перевіряється відповідність фактичної його наявності даним, зазначених у транспортних супровідних, розрахункових документах [31].

Експертиза якості - це оцінка якісних характеристик товару експертами для встановлення відповідності вимогам нормативних документів.

Обов’язковість експертизи товарів зумовлюється її сутністю, і передусім тим, що в основі її є оцінка органолептичних властивостей і показників, що значною мірою наближує експертизу до оцінки товару споживачами.

Крім того, завдяки достоїнствам органолептичного методу визначення показників якості (швидкість, доступність) забезпечується ідентифікація товару, а дійсні значення органолептичних показників дозволяють прямо чи опосередковано оцінювати й інші групи показників (фізико-хімічні та мікробіологічні).

Це передбачає напрямок експертизи товарів, а також необхідність у додаткових дослідженнях із застосуванням вимірювальних та інших методів експертизи.

Іноді експертизу товарів зводять виключно до органолептичної оцінки показників якості, але це неправильно. Оцінка органолептичних властивостей і показників лише один із елементів цієї експертизи, хоч і дуже значний[21].

Також спірні питання з митного контролю (коли під видом какао-бобів (смажених, мелених) завозиться какао-терте, або окремі фірми завищуючи ціни на продукт, можуть переслідувати визначені комерційні цілі) регулюються Регіональною митною лабораторією:

1.Проведення матеріалознавчих, хімічних, технічних досліджень і експертиз з метою:

2.Уточнення класифікації речовин, матеріалів, виробів(товарів), що переміщуються через митний кордон України, підтвердження їх складу, марки тощо;

3. Проведення експертиз з метою підготовки висновків, необхідних для встановлення коду товару згідно з УКТЗЕД.

4.Виконання робіт з метою надання рекомендацій для ідентифікації товарів щодо відповідності їх контрольним спискам.

5. Взяття проб, проведення досліджень і зберігання контрольних проб (зразків) продукції згідно з вимогами Постанови КМУ від 21 жовтня 1998р. №1665.



2.2.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

При порівнянні якості шоколаду закордонного виробництва – потрібно оцінювати якість певних видів шоколаду. Метою цього питання є висвітлення та характеристика методик проведення оцінки органолептичних та фізико-хімічних показників якості шоколаду, а саме цукерок у формі батончиків “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей”[22].



Таблиця 2.1

Характеристика шоколадних виробів, що досліджуються





Характеристики

виробу

Цукерки у формі батончиків “Снікерс”, 1-й зразок

Цукерки у формі батончиків

Марс”,

2-й зразок

Цукерки у формі батончиків “Мілкі Вей”, 3-й

зразок

1

2

3

4

Виробник

ТОВ “Марс”,Росія, 142800,Московська обл., м. Ступіно-1

ТОВ “Марс”, Росія, 142800, Московська обл., м. Ступіно-1

ТОВ “Марс”,Росія, 142800,Московська обл., м. Ступіно-1

1

2

3

4

Масса нетто

100 г

50 г

26 г

Маркування


Українською, російською, англійською мовами

Українською, російською, англійською мовами

Українською, російською, англійською мовами

Упакування


Одношарова ламінована плівка

Одношарова ламінована плівка

Одношарова ламінована плівка

Срок зберігання

8 місяців

9 місяців

9 місяців

100 г продукту містять :

Жирів- 14,0 г,

білків- 25,4 г,

вуглеводів- 29,5 г

Жирів- 14,0 г,

білків- 25,6 г,

вуглеводів- 29,6 г

Жирів- 14,0 г,

білків- 25,6 г,

вуглеводів- 29,6 г

Енергетична цінність

100 г продукту

338,2 кКал

364 кКал

364 кКал

ДСТУ

3924-2000

3924-2000

3924-2000

Особливості

зберігання


Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці при температурі 8оС до 22оС та відносній

вологості повітря не більше 75%

Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці при температурі 8оС до 22оС та відносній

вологості повітря не більше 75%

Зберігати в сухому, прохолодному і темному місці при температурі 8оС до 22оС та відносній

вологості повітря не більше 75%


На основі будуть проводитьсь наступні випробування у такому порядку: органолептичне дослідження, після чого - фізико-хімічні випробування.

Органолептичні показники визначають у наступній послідовності :

  • смак і запах;

  • зовнішній вигляд;

  • форма;

  • консистенція;

  • структура.

Після органолептичних показників визначаються фізико-хімічні показники, такі як:

  • ступінь подрібнення шоколадної маси, (%);

  • відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній масі, (%);

  • відхилення від рецептурного значення масової частки вологи в готовому виробі, (%);

  • масова частка золи, (%);

  • масова частка металевомагнітної домішки, (%).

Щоб одержати потрібну для дослідження середню пробу при порошкоподібних продуктах, як знежирене какао, шоколадний порошок, вівсяне какао і т.п., досить ґрунтовно перемішати речовину. Какао і шоколад, що знаходяться в шматках чи плитках , найкраще стерти в маленькій залізній тертці або добре зскребти ножем тоненькі стружки; боби какао потрібно спочатку переробити в какаову масу. Шоколад з розтертими горіхами і т.д. розчиняють у воді, проціджують через марлю, промивають теплою водою і зважують залишок[23].

1. Вода. 5 г середньої проби змішують з 20 г прожареного річкового піску в нікелевій чашці, яка має кришку і висушують (не більше 4 годин.) у сушильній шафі при 105° С до постійної ваги.

2. Зола. 5 г золи обвуглюють на помірному вогні і після цього водою спалюють добіла.

Розчинна у воді зола. 0,4—0,5 г золи розтирають з водою в тонко розтерту кашку, підігрівають на водяній лазні, помішуючи з 20 см³ гарячої води в закритій чашці протягом 30 хвилин і фільтрують у скляну колбу ємністю в 100 см³. При промиванні приблизно 100 см³ прохолоджують, доповнюють до мітки і частину розчину використовують для визначення лужності. Фільтр разом із залишком озоляють і прожарюють без додатка карбонату амонію. Віднімаючи золу, що не розчинилася, із загальної кількості, одержують розчинену у воді золу[43].

Жир. 5—10 г вільної від води проби розтирають, ретельно змішуючи з 4-кратною кількістю піску, поміщають у подвійний патрон (подвійну гільзу) з фільтрувального паперу і витягають ефіром щонайменше протягом 10—12год. до повного витягу в апараті Сокслета. Потім ефір відганяють, залишок висушують протягом години у водяній сушильній шафі і по охолодженні зважують.

Тут буде наведено тільки наступне розпорядження, що повинне бути застосовано до дослідження у випадках неприпустимого вмісту лушпайок какао.

Для знежирення служить скляна колба з широкою горловиною, місткістю близько 250 см³, з каучуковим корком та двома отворами, в одне з яких вставляється коротка трубка для відсмоктування (нижній кінець корисно звузити і гачкоподібно загнути), а в інше— трубка для фільтрування, діаметром у верхній частині 3,5—4 см. Розширена частина трубки для фільтрування довжиною близько 8 см містить у нижній частині порцелянову пластівку для фільтрування (краще шлифовану) з отворами в ¾ —1 мм. Пластівка вкривається шаром азбесту товщиною в 3—4 мм, для чого в трубку вливають скаламучений у воді очищений азбест (Азбест не повинен помітно змінювати своєї ваги, якщо его послідовно прокип'ятити з розведеною сірчаною кислотою і з розведеним їдким лугом і потім прокалить на вогні), промивають його ретельно з відсмоктуванням води, потім висушують спиртом і ефіром. Зваживши колбу, переносять на фільтр точно зважену кількість порошку какао (близько 5 г), рівняють верхній шар за допомогою скляної палички, обливають його 10—15 см³ ефіру, покривають фільтрувальну трубочку годиннковим склом і чекають, поки розчин жиру не почне стікати з фільтрувальної пластівки[43].

Потім обережно відсмоктують повітряним насосом і повторюють витяг щоразу по 7—10 см³ ефіру, поки взагалі не використають на це 100 см³. Тріщину, що з'являється при цьому, чи отвір усувають, помішуючи скляною паличкою. І з того розчину жиру що міститься в колбочці відганяють ефір, залишок висушують у паровій сушильній шафі і зважують.

Молочний цукор у молочному шоколаді по Грюнгуту. Беруть порції розвішені по 30 г здрібненого (наскребеного) шоколаду, поміщають одну частину в мірну колбу ємністю в 500 см³, другу частину поміщають у колбу ємністью 250 см³, воложать деякою кількістю алкоголю (96%) і доливають 200 см³ киплячої води. Залишають стояти, часто помішуючи, протягом ¼ години, прохолоджують до 20° С, додають 10 см³ свинцевого оцту доливають при 20° С до мітки, фільтрують і поляризують у 200-мм трубці. Поляризація вмісту колби в 500 см³ буде Р1; а вмісту колби в 250 см³ Р2. 75 см³ фільтрату з колби ємністю 250 см³ інвертують у мірній колбі (ємністю 100 см³) 5 см³ соляної кислоти (1,19); по охолодженні до 20° С доливають до мітки і поляризують (  2 ). Потім обчислюють вміст сахарози за формулою:


R= 1,576 P1 ( 3 Р2 — 4  2)

Р2 — Р1


і процентний вміст молочного цукру.


М= 7,93 Р Р2 —1,27R

Р2 — Р1


19. Дослідження шоколаду з молоком і з вершками.

Аналізом установлюють кількість доданої молочно-cyxoї речовини у виді знятого, незбираного молока чи порошку із вершків.

а) Спосіб Байера. 20 г тонко стертого шоколаду накладають розсипчасто в сокслетовську экстракционну гільзу й екстрагують 16 год. ефіром. Від екстрагованого осаду після випарювання ефіру на повітрі відважують 10 г , розтирають рівномірно, уникаючи утворення грудок, у ступці, поступово додаючи розчин оксалату натрію (1%) і, нарешті, змивають у мірну колбу (250 см³) поки для цього не буде вжито 200 см³ розчину оксалату натрія. Потім ставлять колбу, закритою запаяною на нижньому кінці лійкою, на азбестову сітку і нагрівають на полум'ї, часто помішуючи, поки вміст колби не почне закипати. Доливають колбу майже до горловини киплячим розчином оксалату натрію, залишають її, спочатку часто помішуючи, стояти до наступного дня, потім доливають при 20° С розчином оксалату натрію до мітки, добре збовтують і фільтрують через складчастий фільтр. До 100 см³ фільтрату додають 5 см³ розчину уранацетату (5%) і потім по краплях оцтової кислоти (30%), поки не з'явиться осад, приблизно, від 30 до 120 крапель, у залежності від наявного в наявній кількості казеїну і, нарешті, ще близько 5 крапель оцтової кислоти. Осад, що швидко осідає, відокремлюють від рідини центрифугуванням і промивають розчином, що містить у 1 л 5 г оцитовокислого урану і 30 см³ оцтової кислоти (30%), поки не зникне реакція оксалату натрію з хлористим кальцієм (близько, після трикратного центрифугування). Вміст пробірки змивають водою на фільтр, останній руйнують у колбі Кьєльдаля концентрованою сірчаною кислотою й окисом міді; знайдену кількість азоту, множачи на 6,37, перелічують на казеїн. Отриманий результат перелічується на первісний шоколад[44].

1. Обчислення кількості молочного жиру:


F = b ( a—0.5)²)

25


де F- кількість молочного жиру, яку потрібно знайти: b - знайдений вміст загальної кількості жиру; а-число Рейхерта-Мейссля.

2. Обчислення інших складових частин молока для встановлення загальної кількості сухої речовини молока[45].

Загальна кількість білкових речовин Е = знайденому казеїну X 1, 111; молочний цукор М=знайденому казеїну X 1, 111 X 1, 3; мінеральні речовини А=знайденому казеїну X 1, 111 X 0,21.

  1. Обчислення кількісної сухої речовини, яку потрібно знайти


Т= F + Е + М + А.


4. Обчислення відношення казеїну до молочного жира:

Q = знайдена кількість молочного жиру

знайдена кількість казеїну .

Замість пропонованого Байером відношення - молочний цукор : бе­лок : зола - 13:10:2 (по Нотбому), вірніше взяти за основу числа Віта 13:9:2.

5. Обчислення вмісту жиру спочатку переробленого молока чи вершків: x = Q X , де Q коефіціент із формули 4, а  - середній процентний вміст казеїну (3,15 при молоці, 3, 06 при вершках і т.д.; див. вище)[42].

6. Знежирене сухе молоко чи сухі вершки складає ТF.

Щоб визначити вміст маси какао в молочному шоколаді, потрібно відняти з визначеного поляризацією удаваного вмісту цукру добуток 0,79. М. Віднімаючи цей справжній вміст очеретяного цукру і сухої речовини молока з 100 дознаються про вміст маси какао.

Приклад обчислення

Було знайдено (у%):

Води .........................………………………....….…0,71

Загальна кількість жиру …..........……………...... 25,70

Число Рейхерта-Мейссля ...............………......…..3,08

Відповідно, вершкова олія (В) ......... …..…………1,98

Олія какао (F — В) .............…………………...... 23,72

Казеїн (К) ...................……………………….........1,26

Загальна кількість білка (Е = К X 1,111). ...…....1,40

Мінеральні речовини молока (А = Е X 0,21) …...0,29

Уявний молочний цукор (М = Е X 1,3) .....….....1,82

Уявна загальна кількість цукру (R) ......…….....62,46

Очеретяний цукор (R — 0,79 X М) . ......………..61,02

З цього виходить наступний склад (у %):

Вода .........................…………………………… 0,71

Суха речовина молока .................…………… 5,49

Очеретяний цукор ................. ………………......1,02

Олія какао .................... ...……………………23,72

Знежирена маса какао ...........…………… ...9,06

Краще вивести кількість молочного цукру не з казеїну, а визначити його безпосередньо.

b) Спосіб Гроссфельда . Замість того, щоб вивести загальну кількість молочного білка (Е) з казеїну, можна вивести його також із вмісту вапна і азоту або із вмісту вапна і золи за наступними рівняннями:

1) Е = 21,4 X СаО— 1,35 X N; 2) Е = 26, 1 X СаО—1, 16 X зола.

З даного Е виводять, за Байером, вміст сухої речовини молока. Тому що збільшення вапна природно робить обчислення сумнівним, то рекомендується проконтролювати спосіб визначенням казеїну і молочного цукру[46].



2.2.2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ШОКОЛАДУ

Дослідження органолептичних показників шоколадних виробів, а саме цукерок у формі батончиків, проводилось у такій послідовності: смак і запах, зовнішній вигляд, форма, консистенція, структура.

Результати досліджень наведені у таблиці 2.2.



Таблиця 2.2

Порівняльна характеристика органолептичних показників батончиків



Найменування показника

Цукерки у формі батончиків “Снікерс”, 1-й зразок

Цукерки у формі батончиків

Марс”,

2-й зразок

Цукерки у формі батончиків “Мілкі Вей”, 3-й

зразок

Вимоги згідно ДСТУ 3924-2000

Смак і запах

Без сторонніх домішків, однорідного кольору та вмісту

Без сторонніх домішків, однорідного кольору та вмісту

Без сторонніх домішків, однорідного кольору та вмісту

Відповідає ДСТУ 3924-2000

Зовнішній вигляд

Поверхня блискуча

Матова поверхня

Блискуча поверхня

Відповідає ДСТУ 3924-2000

Форма

Правильна, без диформацій, з начинкою, у вигляді батонів

Правильна, без диформацій, з начинкою, у вигляді батонів

Правильна, без диформацій, з начинкою, у вигляді батонів

Відповідає ДСТУ 3924-2000

Консистенція

Тверда

Тверда

Тверда

Відповідає ДСТУ 3924-2000

Структура

Однорідна

Однорідна

Однорідна

Відповідає ДСТУ 3924-2000



Як видно з таблиці шоколадні вироби закордонного виробництва мають органолептичні властивості, що відповідають нормативно-технічній документації (ДСТУ 3924-2000).



2.2.3. ДСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ШОКОЛАДУ

Після органолептичних досліджень цукерок у формі батончиків “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей” - виробництва Росії проводились наступні фізико-хімічні досліди: ступінь подрібнення шоколадної маси, (%), відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній масі, (%), відхилення від рецептурного значення масової частки вологи в готовому виробі, (%), масова частка золи, (%), масова частка металевомагнітної домішки, (%). Результати вимірів наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Порівняльна характеристика фізико-хімічних показників шоколадних виробів



Найменування показника

Цукерки у формі батончиків “Снікерс”, 1-й зразок

Цукерки у формі батончиків

Марс”,

2-й зразок

Цукерки у формі батончиків “Мілкі Вей”, 3-й

зразок

Вимоги згідно ГОСТ 30004.1-93

ступінь подрібнення шоколадної маси, (%)

95

96

94

96

відхилення від рецептурного значення масової частки загального жиру в шоколадній масі, (%)

2,5

2,8

2,3

+-3

відхилення від рецептурного значення масової частки вологи в готовому виробі, (%)

0,5

0,65

0,50

+0,8

Масова частка золи, (%)

0,1

0,1

0.1

0,1



Аналізуючи таблицю 2.3 можна зробити наступні висновки:

Щодо ступеню подрібнення шоколадної маси, то можна відмити, що вироби відповідають вимогам нормативно-технічної документації.

За вмістом жиру всі шоколадні вироби відповідають ДСТУ (3924-2000), але не відповідають даним, що містяться на упаковці[43].

Щодо вмісту вологи, то можна сказати, що всі зразки відповідають вимогам українських нормативно-технічній документації. Теж саме стосується і масової частки золи. Лише майонез „Європейський” при дослідженні показав гранично допустимі норми, а інші зовсім не мали розкладу на фракції.

Таким чином фізико-хімічні показники якості закордонних шоколадних виробів, що імпортуються до України через Північну регіональну митницю, відповідають українським вимогам нормативної документації, щодо якості шоколадів.





РОЗДІЛ III



МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ШОКОЛАДУ ПРИ ПЕРЕТИНІ МИТНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ



3.1. МИТНО-ТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ШОКОЛАДУ



Особливістю сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їхній комплексний характер, що виявляється у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративного регулювання, а також валютно-фінансових заходів.

Зовнішньоекономічна політика держави — це комплекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Можна сказати, що вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту та експорту товарів.

Головним інструментом такої політики є метод тарифного регулювання, який займає одне з центральних місць у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Мито збільшує ціну конкретного імпортного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни. Дає змогу національним товаровиробникам підвищувати загальний рівень цін вітчизняних товарів та одержувати додатковий прибуток. Прямо захищає внутрішні ціни і прибутки національних підприємств[26].

Законом України «Про Єдиний митний тариф» визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезенні товарів та обкладання їх митом. Систематизований звід ставок мита єдиний для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Ставки митного тарифу встановлюються Законами України і Постановами Кабінету Міністрів України. Зараз діють понад п'ятдесят таких актів законодавства.

Метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і держави в цілому в 1994 р. створено Митно-тарифну раду. До її складу входять представники Міністерства економіки, Державної митної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ, Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України[27].

За своєю структурою митний тариф ділиться на експортний та імпортний.

Експортний - інструмент регулювання експорту. Його застосовують окремі країни з метою одержання додаткових бюджетних надходжень і регулювання експорту окремих видів товарів.

Імпортний - головний інструмент митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виконує такі основні функції:

формує оптимальну товарну структуру імпорту шляхом диференціації ставок на ввезення різноманітних товарів;

впливає на господарську діяльність підприємств і соціальні умови в суспільстві, виступаючи складовою частиною механізму ціноутворення;

захищає окремі галузі національної економіки (протекціонізм) від можливого заподіяння їм суттєвих збитків іноземною конкуренцією;

дозволяє проводити активну зовнішньоторговельну політику та впливати на партнерів у ході торговельних переговорів, формувати митні союзи;

сприяє оптимізації співвідношення експорту й імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню сприятливого тортовельного балансу.

У загальному плані мито являє собою податок на товари, що переміщуються через митний кордон України. Застосовуючи його, держава може регулювати (стимулювати) розвиток певних галузей національної економіки[28].

Визначення митної вартості

Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покупцю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар — той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо митної оцінки незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.

Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які поставляються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хто дійсно несе витрати (продавець чи покупець).

Зрозуміло, що для кожного бізнесмена дуже важливо, яким способом буде проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка — це питання розвитку зовнішньої торгівлі між країнами.

Виходячи з вищевикладеного, на Конференції ООН прийнято рішення про загальні правила митної оцінки.

Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умовах поставку введена розрахункова величина — митна вартість.

Митна вартість встановлена міжнародною угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі).

За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли зокк поставляються за різними умовами поставки.

Обчислення митної вартості здійснюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.

Фактурна (контрактна) вартість — це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку-фактурі.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів Інкотермс, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунку-фактури й коли вони зроблені — до перетину митного кордону чи після[29].

Тому знання Інкотермс є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме — знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунку фактури за різних умов поставки.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунку-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, по страхуванню, сплачене вивізне мито та ін.

Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури).

Ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законо­давче визначення терміна «митна вартість».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. №1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».

Виходячи з необхідності справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за 98 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».

Головне правило визначення митної вартості — її обчислення на основі рахунку-фактури (ціни угоди) з обов'язковим документальним підтвердженням усіх її складових (наприклад, транспортних витрат та ін.).

При неможливості визначення митної вартості на основі поданих документів (наприклад, відсутній рахунок-фактура та ін.) митні органи визначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Згідно з діючим законодавством України митна вартість товарів та інших предметів, які перетинають кордон України, є в більшості випадків основою митного оподаткування.


3.2.ПОРЯДОК РОПУСКУ ШОКОЛАДУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ



3.2.1. МИТНИЙ КОНТРОЛЬ ТА МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ШОКОЛАДУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

Оформлення імпортованих шоколадних виробів здійснюється при наявності таких документів :

  • вантажної митної декларації (дод.1);

  • товаросупровідних документів: транспортних накладних – СМR, ТТН (дод.2);

  • комерційних документів – рахунків-фактур, invoice, rechnung, пакувальних листів (дод.3);

  • зовнішньоекономічного договору ( конракту) з маркою гербового збору, специфікації (дод.4,5);

  • сертифіката відповідності; сертифіката про походження даного товару (дод.6);

  • довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, або довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна (дод.7);

  • попередньої ВМД (дод.8);

  • облікової картки суб`єкта ЗЕД для проведення обліку діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах;

  • картки реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту);

  • свідоцтва про допущення до здійснення міжнародних перевезень транспортного засобу для перевезення силікатних товарів під митними печатками та пломбами (лише для українських перевізників);

  • дозволу служби екологічного контролю на ввезення побутових кришталевих виробів(дод.9);

  • платіжних документів на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитний рахунок митної установи [20].

Розміщення виробів із шоколаду на відповідальне зберігання під митним контролем здійснюється у порядку, передбаченому наказом ДМСУ № 4 від 05.01.99р. Контроль та облік при розвантаженні даних товарів на відповідальне зберігання підприємств проводиться інспектором, призначеним начальником митного підрозділу[30].

У разі неподання у встановлений термін (якщо до цього часу даний товар не заявлено у відповідний митний режим) попередньої ВМД, виявлення факту використання вантажу, втрати митного забезпечення, його недекларування протягом терміну, вказаного в попередній ВМД, інспектор складає протокол про порушення митних правил, вживає інших заходів, передбачених чинним законодавством.

Після подання декларантом ВМД здійснюється митне оформлення. Митний догляд при цьому проводиться на предмет наявності та цілісності митного забезпечення та фактичної наявності вантажу[15].

Примірники ВМД розподіляються наступним чином:

  • 1-й примірник зберігається в архіві митного підрозділу разом з комплектом документів на підставі яких здійснювалось митне оформлення та завіреним ОНП, реєстром документів протягом 12-ти місяців, після чого передається до архіву митниці;

  • 2-й примірник передається у відділ статистики, контролю та аналізу;

  • 3-й примірник передається у відділ тарифів та митної вартості разом з необхідними супровідними документами;

  • 4-й і 5-й примірники передаються уповноваженій особі декларанта.

Приклад заповнення вантажної митної декларації типу “Імпорт” при оформленні та переміщенні (ввезення) цукерок у формі батончиків глазурованих шоколадом – “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей” ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна” через Північну ррегіональну митнцю.

Графа 1. "Тип декларації"

У першому підрозділі графи проставляється літерний код напрямку переміщення товарів "ІМ", у другому - код митного режиму "40", третій підрозділ не заповнюється.

Декларантом ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна” заповнюються всі графи ВМД в залежності від конкретного митного режиму, в данному випадку режим “імпорт”, за винятком граф 7, 51, C та D, які заповнюються інспектором митниці.

Графа "A"

У графі зазначаються (кожен з реквізитів починається з нового рядка та перед кожним з них проставляється порядковий номер):

1 - номер розрахункового рахунка у валюті України, найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито розрахунковий рахунок декларанта;

2 - номер валютного рахунка, найменування та код МФО банківської установи, в якій відкрито валютний рахунок декларанта.

Графа 2. "Відправник"

У графі зазначаються відомості про відправника:

- обліковий номер платника податків (у правому верхньому кутку);

- найменування та юридична адреса юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові (П.І.Б.) фізичної особи, її адреса та відомості про документ, що засвідчує особу;

- ідентифікаційний номер відправника (у нижній частині графи після знака "N").

У разі, якщо відправник - іноземна особа, у графі зазначається найменування та юридична адреса іноземного підприємства або П.І.Б. та адреса фізичної особи.

Графа 3. "Додатковий аркуш"

Заповнюється, коли використовуються додаткові аркуші.

У першому підрозділі графи зазначається порядковий номер аркуша, у другому - загальна кількість аркушів декларації, включаючи додаткові[31].

Наприклад, якщо є одна декларація з двома додатковими аркушами, в самій декларації належить зазначити - "1/3"; у першому додатковому аркуші - "2/3", у другому - "3/3".

У разі, коли додаткові аркуші не використовуються, у графі зазначається "1/1".

Графа 4. "Відвантажувальні специфікації"

Заповнюється при використанні специфікацій.

Зазначається загальна кількість доданих аркушів специфікацій, пакувальних листів або переліків товарів.

Графа 5. "Всього найменувань товарів"

У графі зазначається (цифрами) загальна кількість найменувань товарів, наведених у графі 31 "Опис товару" декларації та додаткових аркушів. За наявності специфікацій у графі проставляється "00".

Графа 6. "Кількість місць"

У графі зазначається (цифрами) загальна кількість місць у декларованій партії товарів. При переміщенні через митний кордон насипних, наливних вантажів, товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, лініями електропередач, а також навалом, у графі проставляється "0".

Для товарів, що перевозяться в контейнерах, ящиках або на піддонах, зазначається відповідно кількість контейнерів, ящиків, піддонів.

Графа 7. "Довідковий номер"

У графі проставляється номер та дата прийняття декларації (реєстраційний номер) за такою схемою:



Елемент № ххххх / х / хххххх

1 2 3



де 1 - п'ятизначний цифровий код митного органу згідно з Класифікатором митних органів України;

2 - остання цифра поточного року;

3 - шестизначний порядковий номер (у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці) декларації та додаткового аркуша, оформлених зазначеним митним органом. По закінченні року нумерація поновлюється.

Графа 8. "Одержувач"

У графі наводяться вщомості про одержувача товарів:

- обліковий номер платника податків (у правому верхньому кутку);

- найменування та юридична адреса юридичної особи або П.І.Б. фізичної особи, її адреса та вщомості про документ, що засвідчує особу[19].

У нижній частині графи після знаку "N" проставляється ідентифікаційний номер одержувача, який формується за схемою, що наведена в додатку 1.

У разі, якщо одержувач - іноземна особа, у графі зазначається найменування та юридична адреса іноземного підприємства або П.І.Б. та адреса фізичної особи.

Графа 9. "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання"

У графі наводяться вщомості про вітчизняну особу, що уклала зовнішньоторговельну угоду на відшкодувальній основі:

- обліковий номер платника податків (у правому верхньому кутку);

- назва та юридична адреса юридичної особи або П.І.Б. фізичної особи, її адреса та вщомості про документ, що засвідчує особу.

У нижній частині графи після знаку "№" проставляється ідентифікаційний номер.

Графа 10. "Країна першого призначення"

Не заповнюється.

Графа 11. "Торговельна країна"

У графі проставляється цифровий код торговельної країни відповідно до загальнодержавного Класифікатора країн світу, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.

Графа 12. "Загальна митна вартість"

Зазначається загальна митна вартість декларованих товарів у валюті України.

Ця вартість складається із сум, наведених у графах 45 основного та додаткових аркушів ВМД (або сум вартостей за листами специфікацій).

Графа 13.

Якщо товар підлягає експортному контролю, то у графі проставляється символ "1". У випадку, коли згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності код декларованих товарів збігається з кодом товарів, що підлягають експортному контролю, але товар за своїм описом або характеристиками не відповідає товарам, відносно яких цей контроль застосовується, у графі проставляється символ "0". У цьому разі опис товарів, наведений у графі 31, має однозначно підтверджувати таку невідповідність[14].

Графа 14. "Декларант/представник"

У графі наводяться вщомості про декларанта товарів:

- обліковий номер платника податків (у правому верхньому кутку);

- найменування та юридична адреса юридичної особи; П.І.Б. фізичної особи, її адреса та вщомості про документ, що засвідчує особу;

- для митного брокера (посередника) - номер і дата видачі ліцензії на здійснення такого виду діяльності;

- ідентифікаційний номер (у нижній частині графи після знака "N").

Графа 15. "Країна відправлення"

У графі вказується скорочена назва країни, з якої товари були відправлені в Україну, згідно з Класифікатором країн світу, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.

Графа 15а. "Код країни відправлення"

У графі вказується цифровий код країни, з якої товари були відправлені в Україну, згідно з Класифікатором країн світу.

У разі вивезення (експорт) товарів з України графа не заповнюється.

Графа 16. "Країна походження", Росія.

Графа 17. "Країна призначення"

У графі вказується скорочена назва країни призначення згідно з Класифікатором країн світу, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.

Якщо в момент виконання договору (контракту) країна призначення невщома, то в цій графі наводиться найменування торговельної країни (країни договору)[13].



Графа 17а. "Код країни призначення"

У графі вказується цифровий код країни призначення згідно з Класифікатором країн світу.

Графа 18. "Транспортний засіб при відправленні"

У лівому підрозділі графи вказується кількість транспортних засобів, після пропуску вказуються вщомості про транспортний засіб (назва морського або річкового судна, номер рейсу та бортовий номер повітряного судна, номер залізничного вагона, реєстраційний номер дорожнього транспортного засобу, інші вщомості).

У разі, якщо недостатньо місця для занесення всіх вщомостей, вони наводяться на зворотній стороні аркушів ВМД, про що у графі робиться посилання "див. на звороті".

Якщо товар переміщується у ручній поклажі, у графі вказується "ручна поклажа".

У правому підрозділі проставляється відповідно до Класифікатора країн світу цифровий код країни, якій належить транспортний засіб, наказ ДМСУ від 09.07.97 р. N 307 .

За кодом “804” значиться – Україна

Графа 19. "Контейнер"

У графі проставляється:

- 1, якщо товари прямують у контейнері;

- 0, якщо товари прямують не в контейнері.

Графа 20. "Умови поставки"

У першому підрозділі графи проставляється цифровий код умови поставки відповідно до Класифікатора умов поставки, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307 , додаток 4.

У другому підрозділі наводиться скорочене літерне найменування умов поставки (згідно з Класифікатором умов поставки) з обов'язковим зазначенням географічного пункту.

У третьому підрозділі графи вказується двозначний цифровий код застосованої форми розрахунків за товар згідно з умовами договору купівлі-продажу. При товарообмінних (бартерних) операціях третій підрозділ не заповнюється.

Графа не заповнюється у випадку переміщення товарів за договорами, які відрізняються від договорів купівлі-продажу, міни, комісії та консигнації.



За кодом “ 07 CРТ “ значиться – Франко перевізник.


20. Умови поставки

07 CРТ - Бровари-



Графа 21. "Транспортний засіб на кордоні"

У лівому підрозділі графи вказуються кількість транспортних засобів, через пропуск - вщомості про транспортний засіб, на якому товари будуть вивезені за межі митної території України або (при ввезенні на митну територію України) на якому здійснювалось міжнародне перевезення декларованих товарів (назва морського або річкового судна, номер рейсу та бортовий номер повітряного судна, номер залізничного вагона, реєстраційний номер дорожнього транспортного засобу тощо).

У разі, якщо недостатньо місця для занесення всіх вщомостей, робиться посилання "див. на звороті" і на зворотній стороні аркушів ВМД наводяться вщомості про транспортні засоби та їх номери.

У разі відсутності у декларанта вщомостей про транспортний засіб, на якому товари будуть вивезені за межі митної території (при перевантаженні товарів під митним контролем), графа не заповнюється.

У правому підрозділі графи проставляється відповідно до Класифікатора країн світу цифровий код країни, якій належить транспортний засіб.






21. Транспортний засіб на кордоні

1 1974ХМР/ 6311 ХМ 804



Графа 22. "Валюта та загальна фактурна вартість"

У лівому підрозділі наводиться цифровий код валюти договору згідно з загальнодержавним Класифікатором валют, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.

У разі переміщення товарів за договором міни (бартеру) вказується код валюти США. За відсутності договору або іншого документа, що підтверджує наміри сторін, - код валюти України.

У разі, якщо договором передбачено, що валюта розрахунку відрізняється від валюти договору, в якій зроблено оцінку товарів, та якщо в поданому рахунку-фактурі ціни вказані у валюті розрахунку, у лівому підрозділі графи наводиться код валюти розрахунку.

У правому підрозділі графи для товарів, що переміщуються за договорами купівлі-продажу або міни, вказується цифрами загальна фактурна вартість товарів у валюті України, одержана як сума вартостей, наведених у графах 42 основного та додаткових аркушів ВМД.

В інших випадках правий підрозділ графи не заповнюється.

Графа 23. "Курс валюти"

У графі наводиться курс одиниці валюти, зазначеної в лівому підрозділі графи 22, встановлений Національним банком України для зовнішньоторговельних операцій на дату прийняття митницею декларації для оформлення.

Якщо в лівому підрозділі графи 22 зазначено код валюти України, то у графі 23 проставляється "1".

Графа 24. "Характер угоди"

У графі вказується код характеру угоди згідно з Класифікатором характерів угод. наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307.

Розрахунки у вільно конвентованій валюті (ВКВ)

За кодом характеру угоди “021” значиться - Переміщення товарів з розрахунками у ВКВ (крім державного кредиту і погашення державного кредиту).

Графа 25. "Вид транспорту на кордоні"

У графі проставляється код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту, наказ ДМСУвід 09.07.97 р. N 307, додаток 6.

За кодом вид транспорту “ 30 ”значиться - Автодорожній транспорт.

Графа 26. "Вид транспорту в межах країни"

У графі вказується код транспортного засобу згідно з Класифікатором видів транспорту.

Графа 27. "Місце завантаження/розвантаження"

Вказуються код та найменування митного органу, в зоні діяльності якого передбачається перевантаження товарів з одного транспортного засобу на інший.

Графа 28. "Фінансові та банківські відомості"

У графі наводяться фінансові та банківські вщомості про особу, що зазначена у графі 9. Кожний з реквізитів починається з нового рядка і перед кожним з них проставляється порядковий номер:

1 - код ЄДРПОУ уповноваженого банку;

2 - найменування банку;

3 - адреса банку (поштовий індекс та місто);

4 - номер розрахункового рахунка у національній валюті України (при здійсненні розрахунків у цій валюті) або в іноземній валюті (при розрахунку в іноземній валюті) особи, зазначеної у графі 9, код МФО банку.

У разі переміщення товарів за угодами, які не передбачають грошових розрахунків, графа не заповнюється.

Графа 29. "Митниця на кордоні"

У графі вказується назва митного органу, в зоні діяльності якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні, у правому верхньому кутку - його код згідно з Класифікатором митних органів України.




29. Митниця на кордоні

80100 Глухівська м-ця

Графа 30. "Місце огляду товару"

Не заповнюється.

Графа 31. "Вантажні місця та опис товару"

"Маркування та кількість - номери контейнерів - опис товару"

Вказується лише комерційна і фірмова назва товару, характеристики товару, що включають в себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші вщомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його за задекларованою у графі 33 товарною субпозицією УКТЗЕД відповідно до правил класифікації товарів за УКТЗЕД.

Якщо заявлені у цій графі товари згідно із законодавством України підлягають оподаткуванню за ставками, що встановлюються в залежності від кількості товару, одиниця виміру якого відмінна від основної або додаткової одиниці за УКТЗЕД, то у графі вказується кількість товару в одиницях виміру, визначених при встановленні ставок цих податків.

Далі наводяться вид та кількість вантажних місць та дані про їх маркування.

При декларуванні автотранспортних засобів необхідно вказувати номер двигуна, шасі, кузова та об'єм двигуна в см куб.

Для товару, що перевозиться у контейнері, у верхній правій частині графи проставляється номер контейнера.

Якщо товар, що декларується в цій графі, не повністю займає вантажне місце або не весь контейнер, у графі зазначається "частина ящика", "частина контейнера" тощо.

У правому нижньому підрозділі у спеціально виділеному полі вказується кількість заявленого товару в додаткових одиницях виміру, що передбачено для цієї класифікаційної позиції за УКТЗЕД, та скорочена назва цих одиниць виміру.

Будь-які підрозділи графи "Опис товару", що не використані на додаткових аркушах, перекреслюються.




31. Вантажні місця та опис товару

Маркування та кількість - номери контейнерів - опис товару

Цукерки у формі батончиків глазуровані шоколадом

Місць 800



Графа 32. "Товар N"

У графі проставляється порядковий номер товару, що декларується у графі 31.

Кількість товарів, декларованих в основному та додаткових аркушах ВМД, не повинна перевищувати 99.

При використанні специфікації графа не заповнюється[12].

Графа 33. "Код товару"

У першому підрозділі вказується десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД. Структурно код записується без пропусків та інших розподілювальних знаків. (графа 33 із змінами, внесеними згідно з наказом  Державної митної служби України від 26.06.2001 р. N 433)




33. Код товару

1806310000

Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що вклю­чають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, указаним у графі 33.

Ставки мита в Єдиному митному тарифі наведені відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотуван­ня та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій.

Структура групи УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

Графа 34. "Код країни походження"

Заповнюється згідно з Класифікатором країн світу. У графі вказується код країни походження товару, описаного у графі 31 і класифікованого згідно з УКТЗЕД у графі 33.

Якщо країна походження не вщома, то у графі проставляється код "000".

Графа 35. "Вага брутто (кг)"

У графі вказується вага брутто (у кілограмах) товару, описаного у графі 31 (Вага брутто - це загальна вага товару, включаючи вагу упаковки, округлена до цілих величин за правилами округлення). Для товару, вага якого менше одного кілограма, вказується число з крапкою: 0.XXX, де XXX - вага товару у грамах.

Графа 36. "Преференція"

У графі зазначаються цифрові коди податкових пільг, передбачених чинним законодавством щодо товарів та інших предметів (далі - товари), заявлених у графі 31.

Графа 37. "Процедура"

У графі проставляється 6-значний код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму згідно з Класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України.

Перші дві цифри вказують код митного режиму згідно з розділом I Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України.

Наступні дві цифри - код попереднього митного режиму згідно з розділом 1 Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України. Якщо попередній митний режим відсутній, проставляється "00".

Останні дві цифри коду вказують на особливість переміщення товарів згідно з розділом 2 Класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України.

Згідно з Класифікатора процедур переміщення товарів Класифікатора процедур переміщення товарів:

- код митного режиму «40» – імпорт ;

- код попереднього митного режиму «00» - попередній митний режим відсутній ;

- код особливісті переміщення товарів «50» - Інше.

Графа 38. "Вага нетто (кг)"

У графі вказується вага нетто (у кілограмах) товару, описаного у графі 31 (Вага нетто - це чиста вага товару без упаковки, округлена до цілих величин за правилами округлення).

Для товару, чиста вага якого менш одного кілограма, вказується число з крапкою: 0.XXX, де XXX - чиста вага товару у грамах.

Графа 39. "Квота"

Заповнюється для товарів, на які встановлено кількісні обмеження.

У графі вказується в одиницях виміру залишок встановленої квоти згідно з одержаною ліцензією. Задекларована партія товару не враховується при визначенні залишку квоти. Залишок квоти визначають шляхом віднімання від попереднього залишку квоти (а при митному оформленні першої партії товару - від самої квоти), задекларованої в цій ВМД партії товару.

У разі декларування товарів, які не підлягають квотуванню та ліцензуванню, у графі рекомендується зазначати залишок товару згідно з контрактом.

Графа 40. "Загальна декларація/попередній документ"

Заповнюється, якщо теперішньому митному режиму передував інший митний режим, або подавалась попередня, періодична чи загальна декларація, або якщо декларація оформлялась замість анульованої.

У графі проставляється номер і дата попереднього документа (ВМД або - у випадку, коли вона не заповнювалась, - реквізити документа, в якому заявлялись вщомості про товар) та код документа згідно з Класифікатором документів.

Згідно з Класифікатором документів код документа «0100» - Документ контролю за доставленням ( ПП- Попередне повщомлення)

Графа 41. "Додаткова одиниця виміру"

У графі вказується код додаткової одиниці виміру товару згідно з загальнодержавним Класифікатором одиниць виміру, якщо така одиниця виміру передбачена для цього товару.

Графа 42. "Фактурна вартість товару"

У графі наводиться у валюті України фактурна вартість товарів, декларованих у графі 31 ВМД, що визначається за курсом Національного банку України на день прийняття ВМД до митного оформлення.

У разі митного оформлення товарів за договором, що відрізняється від договору купівлі-продажу або міни, або за відсутності договору чи іншого документа, що підтверджує наміри сторін, графа не заповнюється.

Графа 43

Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України в залежності від митного режиму.

Графа 44. "Додаткова інформація/подані документи"

У графі вказуються реквізити документів. Реквізити кожного документа починаються з нового рядка за схемою:

- номер розділу;

- код документа згідно з Класифікатором документів ( Додаток 11 Класифікатор документів до наказу ДМСУ від 09.07.97 р. N 307);

- номер документа, дата і, при необхідності, назва та кінцевий термін дії.

Якщо поданий декларантом документ відсутній у відповідному розділі Класифікатора документів, то в декларації вказується код некласифікованого документа відповідного розділу.

Якщо у графі недостатньо місця для внесення всіх необхідних даних, допускається наводити їх на зворотному боці вантажної митної декларації.




44. Додаткова інформація/подані документи

2 - 2730 443467 26/09/02

2 - 2950 ХК. 36714662 26/09/02

3 – 3105 90095841 24/09/02

4 – 4010 643/11489576/00003 05/12/00

6.1–6866 РУУА 2001087154 12/07/02

6.2–6020 UA 8.003. Х03638- 01 30/05/02

6.7–6001 20575286 ДПА 12/07/02

9 – 9000 Розрахунок ОНВ 95841 24/09/02




Графа 45. "Митна вартість"

У графі вказується у валюті України митна вартість товару, заявленого у графі 31: 167139,94.

Графа 46. "Статистична вартість"

У графі вказується митна вартість товару у тисячах гривень, що округлюється за правилами округлення: 167.

Графа 47. "Нарахування мита та митних зборів"

У цій графі основного і додаткових аркушів ВМД проводиться нарахування митних платежів у такому порядку.

У першій колонці "Вид" вказується тризначний шифр платежу, що нараховується по ВМД, відповідно до Класифікатора видів митних платежів.

У другій колонці "Основа нарахування" вказується:

- при нарахуванні митних зборів загальна митна вартість товару, зазначена в графі 12;

- при нарахуванні мита митна вартість товару чи кількість товару, заявленого в графі 31, в залежності від виду основи для нарахування мита;

- при нарахуванні акцизного збору (у випадках, передбачених чинним законодавством України) митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів та мита або кількість заявленого в графі 31 товару в залежності від основи для нарахування акцизного збору;

- при нарахуванні податку на додану вартість (у випадках, передбачених чинним законодавством України) митна вартість товару з урахуванням сум митних зборів, мита та акцизного збору.

У третій колонці "Ставка" вказується:

- при нарахуванні митних зборів установлений розмір ставки митних зборів;

- при нарахуванні мита установлений розмір ставки мита згідно зі ставками Єдиного митного тарифу або у твердих ставках (наприклад, в ЕКЮ) з одиниці товару;

- при нарахуванні акцизного збору установлений розмір ставки у відсотках до обороту або у твердих ставках (наприклад, в ЕКЮ) з одиниці товару згідно з чинним законодавством;

- при нарахуванні податку на додану вартість установлений розмір ставки податку на добавлену вартість згідно з чинним законодавством.

У четвертій колонці "Сума" вказується нарахована на основі зазначеної ставки сума відповідного митного платежу, що підлягає сплаті.

У п'ятій колонці "Спосіб платежу" зазначається спосіб розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку.

Порядок розрахунків митних зборів, мита, акцизного збору, податку на додану вартість наведено в Порядку справляння митних платежів.






47. Нарахування мита та митних зборів



Вид



Основа нарахування



Ставка



Сума



СП

010

020

028

003

167139,94

15446,938

207730,01


0.2 %

0,5EUR

20 %

$ 20

334,28

40590.07

41546.00

106.4

01

01

01

01



Графа 48. "Відстрочення платежів"

Заповнюється у випадку, коли надається відстрочка по сплаті митних платежів, у такому порядку:

Графа 49. "Найменування складу"

Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України в залежності від митного режиму.

Графа "B". "Подробиці розрахунків"

Графа призначена для зазначення заявником платіжних документів, які свідчать про внесення митних платежів.

У графі зазначаються:

- шифр платежу відповідно до Класифікатора видів митних платежів;

- загальна сума платежів по цьому шифру, що включає в себе суми платежів по основному та кожному додатковому аркушах ВМД;

- платіжні реквізити.

Графа 50. "Довіритель"

Зазначаються дані підприємства-перевізника (або експедитора) та персональні дані безпосереднього виконавця перевезення товарів. Дані вносяться на основі пред'явленого паспорта, на зворотному боці кожного аркуша ВМД наводиться письмове зобов'язання цього виконавця перевезення про доставлення товарів:

"Я, (прізвище, ім'я та по батькові, номер і серія паспорта), ознайомлений зі змістом статей ... Митного кодексу України і зобов'язуюсь доставити задекларовані товари в митницю призначення в установлений термін".

Це зобов'язання обов'язково затверджується особистим підписом представника перевізника (виконавця перевезення) на кожному аркуші та засвідчується особистою номерною печаткою інспектора митниці.



Графа "C"

Заповнюється інспектором відділу митних платежів.

 Графа 51. "Митниця країни транзиту"

Графа заповнюється митним органом, який здійснює пропуск товарів на митну територію України тільки при транзиті товарів через митну територію України.

Графа 52. "Гарантія не дійсна для ..."

Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України в залежності від митного режиму.

Графа 53. "Митниця в країні призначення"

Порядок використання графи встановлюється Державною митною службою України в залежності від митного режиму.

Графа 54. "Місце та дата"

У графі вказуються місце та дата заповнення декларації; прізвище та ініціали особи, уповноваженої на декларування товарів організацією, що зазначена у графі 14; займана ним посада; ставиться його особистий підпис; номер телефону або телетайпу декларанта; номер посвідчення особи декларанта ( в разі видачі його митницею ).

У цій графі та над графою 33 додаткового аркуша, а також на кожному листі специфікації ( що використовується замість додаткових аркушів) ставиться печатка організації - декларанта, яка засвідчує підпис особи, що здійснювала декларування.

Графа "D" Завершення митного контролю

У графі проставляється:

- штамп "Під митним контролем" (ПМК), підпис та прізвище інспектора митниці, який прийняв ВМД до оформлення;

- особиста номерна печатка, підпис та прізвище інспектора митниці, який завершив митне оформлення.

При ввезені товарів в Україну в графі також вказується у вигляді напису "Під митним контролем з (дд-мм-рр)" дата початку перебігу строку перебування товарів під митним контролем для цілей нарахування митного збору за перебування під митним контролем.

У разі потреби робляться інші відмітки, що свідчать про результати митного оформлення, про накладання митного забезпечення тощо. Допускається використання зворотного боку декларації для занесення зазначеної інформації, завіреної особистою номерною печаткою співробітника митниці, який здійснював митне оформлення.




Д. Завершення митного контролю

- штамп Північної регіональної митниці "Під митним контролем" (ПМК), підпис та прізвище інспектора митниці, який прийняв ВМД до оформлення;

- особиста номерна печатка Північної регіональної митниці, підпис та прізвище інспектора митниці, який завершив митне оформлення.







3.2.2. ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ НА ШОКОЛАДНІ ВИРОБИ

Діючим законодавством установлено, що товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню.

Митне оформлення товарів і їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органам у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати.

Митні платежі, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляється при кожному здійсненні митного оформлення товарів, окрім випадків, передбачених чинним законодавством[11].

Вантажно митна декларація містить необхідну інформацію для нарахування митних платежів й оформлена у митному відношенні підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових , фінансових та інших операцій .

За ВМД нараховуються в залежності від напрямку переміщення та застосування митного режиму:

  • митні збори;

  • мито ( ввізне або вивізне);

  • акцизний збір;

  • податок на додану вартість (ПДВ);

Нарахування платежів провадиться у графі 47 ВМД декларантами за ставками й у порядку, передбаченому чинним на момент її митного оформлення законодавством.

При сплаті суми платежів перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформлення (ПДВ - на день митного оформлення)[11].

Сплата платежів провадиться шляхом їх перерахування за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи, або внесення сум готівкою до каси митниці, або через каси банку «Аваль».

При безготівковому розрахунку сплатою вважається фактичне зарахування сум платежів на рахунок митниці.

Платниками митних платежів за ВМД є суб'єкти підприємниць­кої діяльності — юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення.

Об'єкти оподаткування визначаються чинним законодавством за кожним із видів платежів і застосовуються залежно від видів товарів, ставок, митних режимів тощо.

Пільги по сплаті платежів надаються лише у визначених законодавством випадках. При наданні пільг нарахування платежів у графі 47 ВМД провадиться «умовно» із зазначенням коду способу платежу «06».

При цьому у графі 36 ВМД зазначається код преференції з мита, акцизу чи ПДВ, а у графі 44 (розділ 7) — реквізити документів, на підставі яких надано пільги по кожному з видів платежів.

З метою контролю за правильністю нарахування та повнотою сплати митних платежів під час митного оформлення ВМД співробітники митних органів перевіряють правильність визначення:

основи нарахування платежів;

ціни товару;

умов поставки;

коду згідно з УКТ ЗЕД;

правомірності надання пільг тощо.

Для уникнення оподаткування суб'єкти підприємницької діяль­ності роблять спроби декларувати підакцизні товари кодами УКТ ЗЕД, які не підпадають під обкладення акцизним збором, або відносять то­вари, на які нараховуються значні ставки мита, до товарів з меншими ставками внаслідок невірного кодування або найменування товарів.

У випадках, коли виникають сумніви щодо правильності ви­значення найменування, коду або ціни товару, достовірності наданих як підтвердження підстави для надання пільг документів, митними органами проводиться відповідна експертиза з залученням спеціалістів відділів тарифів та вартості, митної лабораторії, Управління з верифі­кації сертифікатів при ДМСУ, експертів з інших організацій.

Нарахування ввізного мита та порядок заповнення графи 47, ВМД типу імпорт 40

В графі 47 імпортної ВМД, яка була оформлення підприємством ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна” значаться такі види платежів:

010 - Митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів; 

Приклад розрахунку

Вид платежу 010 = Митна вартість Х Ставка за митне оформлення = 167139,94 Х 0.2% = 334,28 грн.

020 -Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності ; 

Приклад розрахунку:

Вид платежу 020 = Митна вартість Мито на даний товар=15446,938 – 0,5 EUR= 40590,07 грн.

028 - Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності  

Закон України "Про податок на додану вартість" 

Єдиний збір, який справляється в пунктах пропуску через державний кордон України  (див пункт 3.4);

003 - Митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці.

Митний збір за митне оформлення товарів – 20$= 106.42 грн.

Приклад нарахування платежів за даною ВМД типу ІМ 40

Основою для нарахування ввізного мита є:

митна вартість товарів — при застосуванні адвалерної ставки ввізного мита;

кількісні показники товарів відповідно до одиниць виміру товарів або кількісні характеристики товарів — при застосуванні специфічної ставки ввізного мита.

Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні ввізного мита:

у першій колонці «Вид» зазначається код виду платежу:

020 — ввізне мито;

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

митна вартість товару, вказана в графі 45 ВМД, якщо застосо­вується адвалерна ставка;

кількісний показник товару відповідно до одиниць виміру товарів (кількісна характеристика товару), визначений у відповідній графі ВМД, при застосуванні специфічної ставки;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки ввізно­го мита, встановлений на даний вид товару діючим на момент мит­ного оформлення ВМД законодавством (якщо розмір ставки ввізно­го мита дорівнює нулю, ставиться «О»);

у четвертій колонці «Сума» зазначається сума ввізного мита, що підлягає сплаті (якщо розмір ставки ввізного мита дорівнює нулю, ставиться «О»).

При нарахуванні ввізного мита за специфічними ставками специфічна ставка, зазначена в іноземній валюті, перераховуєть­ся у валюту України за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день подання ВМД до митного оформ­лення.

День подання ВМД до митного оформлення фіксується посадо­вою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення штампа «Під митним контролем» у графі «Д» ВМД і відповідними записами у справах митного органу;

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу сплати мита;

Заповнення графи 47 ВМД типу ІМ 40, яка була оформлена підприємством ”Укрпромінвест-Кондитер”

Митні збори. Порядок нарахування та стягнення

Митні збори — це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.).

Ст. 76 Митного кодексу України передбачено справляння митних зборів за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів, спадщини, речей, які переміщуються через митний кордон України (в тому числі в міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем.

За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці, і за зберігання товарів та інших предметів під відповідальністю митниці у випадках, коли передача їх на зберігання митниці згідно зі ст. 85 Митного кодексу України не обов'язкова, також справляються митні збори (ст. 77 Митного кодексу України).

Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» зі змінами та доповненнями (табл.6.). Звільнення від сплати митних зборів можливі лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України[10].

Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, за винятком випадків, передбачених «Порядком справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. за №443/2883).

Нарахування митних зборів проводиться у графі 47 ВМД у національній валюті України. Приклади подаються нижче.

Порядок заповнення графи 47 ВМД при нарахуванні митних зборів:

у першій колонці «Вид» зазначається код виду митного збору з класифікаторами видів та ставок митних зборів;

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

загальна митна вартість товарів, визначена в графі 12 ВМД, якщо митні збори нараховуються у відсотках від митної вартості;

рядок прокреслюється, якщо застосовується фіксована ставка митних зборів;

  • завізована підписом декларанта кількість годин роботи пра­цівника митниці — при нарахуванні зборів за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки митних зборів, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 27.01.97 р. № 65 у залежності від митного режиму.

При нарахуванні зборів за перебування товарів та інших пред­метів під митним контролем, окрім розміру ставки, зазначається також кількість днів перебування їх під митним контролем, що вра­ховується при нарахуванні митних зборів;

у четвертій колонці «Сума» зазначається сума митних зборів, що підлягає сплаті.

При нарахуванні митних зборів за фіксованими ставками фіксо­вана ставка, зазначена в доларах США, перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України, вста­новленим на день подання ВМД до митного оформлення;

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу сплати митних зборів

Порядок стягнення ввізного (імпортного) мита

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за її межі, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено законодавством.

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Обкладення митом товарів та інших предметів здійснюється в порядку та за ставками, встановленими Законом України «Про Єдиний митний тариф».

Єдиний митний тариф України (ЄМТ) — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі[24].

Ввізне мито нараховується та стягується при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться (імпортуються) за вантажною митною декларацією на митну територію України з метою вільного використання на цій території.

Митне оформлення і пропуск товарів можуть здійснюватися тільки після сплати ввізного мита, якщо інше не передбачено законодавством.

Ввізне мито диференційоване.

До товарів, що походять із тих країн, які разом з Україною входять до митних союзів або утворюють із нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів за участю України, застосовуються преференційні ставки Єдиного митного тарифу України. (Зараз преференційні ставки встановлені на рівні пільгових).

До товарів, що походять із тих країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або національним режимом, за винятком випадків ввезення товарів із тих країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, застосовуються пільгові ставки Єдиного митного тарифу України[27].

Якщо не виконуються вищенаведені умови, то застосовуються повні ставки Єдиного митного тарифу.

В Україні застосовуються такі види мита:

  • адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості (при цьому митна вартість визначається відповідно до ст.16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”);

специфічне — у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару ;

комбіноване — поєднує два попередні види митного обкладення;

На окремі товари й інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито (на термін до чотирьох місяців з моменту їх установлення) .

В окремих випадках, незалежно від інших видів, можуть застосовуватися специфічне, антидемпінгове або компенсаційне мита, визначення яких та процедура застосування подані в ст. ст. 11 —15 Закону України «Про Єдиний митний тариф».

Податок на додану вартість. Порядок нарахування та стягнення

Товари, що ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються податком на додану вартість у порядку та за ставками, встановленими Законом України від 03.04.97 р. №168/97-ВР.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з увезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Платниками податку на додану вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі фізичні особи — підприємці без утворення юридичної особи, підприємства з іноземними інвестиціями та інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання (споживання).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону країни, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних із ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування (п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР).

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з увезення (пересилання) на митну територію України товарів, передбачені пп. 5.1, 5.3 та 5.7 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (наприклад, лікарські засоби, зареєстровані в Україні у вста­новленому законодавством порядку).

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачені пп. 5.1. та 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», не поширюються на операції з підакцизними товарами».

Код звільнення від сплати ПДВ зазначається у графі 36 ВМД.

Порядок нарахування. Сума податку на додану вартість розраховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:


С пдв= (В+ С м+ Са) х П/100;

б) на товари, що обкладаються тільки митом:


С пдв = (В + См) х П/100;


в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:


С пдв =(В + Са) х П/100;


г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизним збором:


С пдв = В х П/100,


де С пдв - сума ІІДВ; Са — сума акцизного збору; Вмитна або договірна (контрактна) вартість; См — сума ввізного мита; П— ставка податку на додану вартість (20%).


Нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті, провадиться в графі 47 ВМД та на додаткових аркушах до неї в такому порядку:

у першій колонці «Вид» зазначається шифр платежу 028 (податок на додану вартість);

у другій колонці «Основа нарахування» зазначається:

сума, що включає: митну вартість товарів, наведену в графі 45 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

якщо митна вартість менша, ніж договірна (контрактна), — сума, що включає: фактурну вартість товарів, наведену в графі 42 ВМД й обчислену в національній валюті України за курсом Національного банку України, що діяв на день митного оформлення митницею ВМД; мито на товари, що підлягають обкладенню митом; акцизний збір на товари, на які встановлено акцизний збір;

у третій колонці «Ставка» зазначається розмір ставки податку на додану вартість, встановлений чинним законодавством;

у четвертій колонці «Сума» зазначається та сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті;

Приклад розрахунку ПДВ:

Розрахунок гр.47 податку на додану вартість, код платежу 028(ПДВ);

Товари, що не підлягають обкладенню митом та ак­цизним збором, розраховуються за такою формулою:


С пдв = В х П/100 = 457528.10 х 20%=91505.62

де


С пдв - сума ІІДВ;

Вмитна або договірна (контрактна) вартість;

П— ставка податку на додану вартість (20%).

у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначається відповідний код способу розрахунків.

За бажанням платника, при ввезенні на митну територію України товарів (крім підакцизних та таких, що входять до 1-24 товарних груп УКТ ЗЕД) можливе застосування вексельної форми розрахунків по ПДВ (п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.99 р. №168/97-ВР). У цьому випадку замість платіжного документа, що підтверджує сплату необхідних сум податку, до вантажної митної декларації додається податковий вексель, а сплата платежу провадиться в термін, зазначений у векселі (який не повинен перевищувати 30 днів з дня оформлення ВМД), на розрахункові рахунки податкових органів.

У триденний термін з дня оформлення ВМД векселі передаються векселедержателю — податковим органам — для контролю їх сплати.

Порядок застосування вексельної форми та вимоги до векселів у цьому випадку передбачені положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.97 р. №1104 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України» зі змінами та доповненнями[23].




ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ


Усі знають шоколад і вживають його в будь-якому виді (цукерки, печиво із шоколадом, ізюм і горіхи в ньому ж і т.п.). У виробництві даної продукції центральне місце приділяється такій сировині, як какао-боби. Саме з какао-бобів одержують какао-олію і какао-порошок – основні компоненти для виробництва шоколадних продуктів і напою какао. На великий жаль, а може і, на щастя, Україна не наділена природними ресурсами необхідними для культивування дерев какао, тому потреби в сировині для виробництва вищезгаданих продуктів покриваються за рахунок імпорту.

Імпорт в Україну какао-бобів за останні 6 років збільшився майже втроє, однак, складає менше 1% світового обсягу імпорту, що за кілька останніх років знаходиться на стабільному рівні – 2,2 млн. тонн. Споживання какао на душу населення в Україні з 1991/92 р. зросло майже на 125% і складає близько 0,5 кг, тоді як у традиційних країнах-споживачах какао цей показник набагато вище.

Проведена дослідна робота доводить, що какао-продукти, які виготовляються закордонними виробниками з імпортної какао-сировини, відповідають вимогам вітчизняних стандартів і нормативних документів. Наведені в роботі методики дослідження якості і випробування шоколаду, дають можливість запобігти надходженню на вітчизняний ринок недоброякісної та шкідливої продукції.

Підводячи підсумок, слід зазначити широкі перспективи для розвитку і досконалості вітчизняної кондитерської галузі, і зокрема, для виробництва шоколаду і какао-продуктів. Зріст обсягів експорту шоколаду і шоколадних продуктів указує також на широкі можливості збуту українського продукту за кордон. Крім того, іноземні інвестиції сприяють розвитку підприємств, хоча і ставлять їх у залежність від політики і стратегій і іноземних партнерів.

Мета даної роботи була класифікувати та визначити “№” групи та коди шоколадних продуктів за УКТЗЕД. Визначити особливості митного режиму для оформлення даних груп товарів (какао-продуктів), розглянути порядок митного контролю і митного оформлення за допомогою законодавчих актів та нормативних документів. Відмітити існуючи етапи і схеми переміщення товарів в режимі – імпорт. Детально розглянути і розрахувати нарахування платежів при ввозі та митному оформленні шоколаду (цукерок у вигляді батончиків “Снікерс”, “Марс”, “Мілкі Вей”, - виробництва ТОВ “Марс”, Росія) на митну територію України через Північну регіональну митницю, підприємством ПТзІІ “Мастерфудз енд Еффем Україна”.

Підводячи підсумок, слід зазначити що існуюча державна і митна система законодавчих актів і нормативних документів дійсно дає можливість контролювати і регулювати переміщення таких стратегічних з економічної точки зору товарів, як какао боби та какао-продукти. Вона не тільки стримує ввіз в Україну шоколаду та какао продуктів за допомогою митних платежів, мита, акцизних зборів, ПДВ, які нараховуються при митному оформленні даних товарів, та контролює якість і нешкідливість даних товарів і іх товарну відповідність, яку зазначено у ВМД.

Вірне визначення товарної позиції товару забезпечує не тільки вірне стягнення різного роду платежів, але і захист вітчизняного виробництва від впливу імпортної продукції.

Проаналізувавши класифікацію даного товару (шоколаду) можна сказати, що сировинні товари менше обкладаються митними платежами. В свою чергу готові до використання товари більше обкладаються митом і різними зборами.

На жаль, класифікація даних товарів за УКТЗЕД не є детальною і не описує всіх призначень і використання шоколаду та какао-продуктів у промисловості.

Класифікація товарів відповідно до “Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності” не досконала. УКТЗЕД не має власного детального тлумачення товарних позицій і властивостей різноманітних товарів і предметів, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно «Соглашению о единой товарной номенклатуре внешне экономической деятельности (ТН ВЕД) содружества независимых государств (СНГ)» Наказ від 25.01.2002 товари по УКТЗЕД детально тлумачаться за ТНВЕД країн співдружності.

В УКТЗЕД зовсім не визначена роль шоколаду і какао-продуктів як вихідна або допоміжна (складова) сировина для фармацевтичної и косметичної галузей. Це видно з зазначеного у роботі переліку товарних кодів какао бобів та какао-продуктів.

На основі вищезазначених висновків можна внести наступні пропозиції.

1.З метою забезпечення більш жорсткого контролю за якістю шоколаду відповідним законодавчим органам переглянути нормативні стандарти на сировину та готову продукцію.

2.Підвищувати конкурентоспроможність шоколаду слід за рахунок покращення художнього рівня оформлення виробів, дизайну етикеток шоколаду.

6.Внести в Кримінальний кодекс України статтю, яка б передбачала кримінальну відповідальність за виготовлення, зберігання та реалізацію фальсифікованої продукції.

8.З метою ліквідації недоліків у організації і діяльності митних органів, у правовому забезпеченні доцільно було б здійснити наступне:

  • необхідне подальше удосконалення законодавства та інших нормативних актів, що регламентують питання митної політики та її організації;

  • слід удосконалити Митний кодекс У країни;

  • доцільно чітко визначити у законодавстві статус митних органів, як органів правоохоронних, надати можливість їм займатися оперативно-пошуковою роботою. В практичному плані це повинно сприяти більш оперативному виявленні контрабанди.

9.Підвищення посадових окладів без сумніву буде сприяти усуненню таких негативних явищ у середовищі співробітників митних органів, як дрібні побори та хабарництво.

10.Слід кардинально вирішити питання про створення лабораторій безпосередньо в прикордонних митницях (це б дало змогу оперативніше проводити дослідження якості шоколаду).

11.Збільшити витрати на створення й обладнання прикордонних та внутрішніх митниць, забезпечити їх сучасними спеціальними технічними засобами митного контролю.

12.Слід розробити досконалішу систему фінансових гарантій при транзитних перевезеннях підакцизних товарів. Це б дало змогу підрозділам митної варти звільнитися від теперішньої роботи по супроводженню та охороні і займатися виявленням правопорушень на об’їзних шляхах.

13.Потрібно посилити пропаганду, роз’яснення митного законодавства серед юридичних та фізичних осіб. Потрібно в масових, а не лише в спеціальних засобах масової інформації висвітлювати необхідні нормативні акти та давати коментарі до них.

На наш погляд впровадження вищезгаданих пропозицій буде сприяти покращенню асортименту та якості шоколаду. Створення сучасної законодавчої нормативної бази шоколадної промисловості дозволить значно зменшити кількість фальсифікованої та контрабандної продукції. І лише тоді з’явиться можливість стабілізації економіки і українські виробники зможуть вийти на світовий ринок шоколаду.




СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:


1.“Основи митного законодавства України”, С. Терещенко, київ, ЗАТ “Август”, 2001.

2.“Експорт, імпорт, транзит.” Митне оформлення товарів, О.В. Старцев, видавництво “Істина” 2001.

3.“Українська митниця: вчора , сьогодні , завтра.” Л. Деркач, документально-популярне видання, АТ “Книга” 2000р.

4.“Основи митної справи” начальний посібник, В.А. Аргунов, Ю.П. Соловков, П.В. Пашко, Державна митна служба України, Східна регіональна митниця 2000р.

5.Класифікація товарів відповідно до “Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності”.

6.Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Вид. друге. Мос­ква, 1993.

7.Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Вид. пер­ше. Т. І-УІ. Москва, 1993.

8.Наказ ДМСУ від 09.07.97 р. № 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації».

9.Наказ ДМСУ від 30.01.98 р. № 40 «Про введення нових класифікаторів видів митних та інших платежів, видів митних послуг, звільнень від сплати митних та інших платежів».

10.Наказ ДМСУ від 23.06.98 р. № 363 «Про затвердження Порядку справляння мит­них зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. № 443/2883.

11. Наказ ДМСУ від 30.06.98р. № 380 «Про затвердження порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, тран­зиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі».

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 «Про ставки митних зборів» (із змінами та доповненнями).

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію».

14. Закон України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.92 р.

15. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя насе­лення» від 24.02.94 р. № 4004-ХІІ (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 17.12.96 р. № 607/96-ВР, від 11.09.97 р. № 331/97-ВР, від 18.11.97 р, № 642/97-ВР).

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 «Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщен­ня їх через митний кордон України».

17. Закон Української РСР (із змінами та доповненнями) «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ.

18. Наказ ДМКУ «Про затвердження Положення про зону митного контролю» від 06.05.95 р. №198.

19. Наказ Головної державної інспекції з карантину рослин Мінсільгосппроду України від 25.09.96 р. № 72 на виконання Закону України «Про карантин рослин», прийня­того Верховною Радою України 30.06.93 р.

20. Накази ДМСУ від 26.06.99 р. № 393, від 08.12.99 р. № 771 та від 13.05.99 р. № 280.

21. Єдиний митний тариф України. Одеса: Інформ бізнес, 1994. 368 с.

22. Тези лекцій з основ митної справи / За ред. О.І. Корнейчука, І.Г. Бережнкжа, М.М. Іванюка. Хмельницький: Хмельницький учбовий центр, 1996.

23. Наказ ДМСУ N 240 Про затвердження Порядку заповнення та використання попереднього повідомлення  від 24 квітня 1999 р.

24.ЗАКОН УКРАЇНИ № 468/97 Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції від 17.07.97.

25. Наказ N 782 Про затвердження Примірного положення про відділ тарифів та митної вартості і Порядків його роботи 2.12.1999 р.

26. Постанова КМУ N 323 Про затвердження Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав-учасниць СНД від 18 травня 1994 р.

27. ЗВРУ № 2371-ІІІ 05.04.2001 Із змінами і доповненнями, від 12 липня 2001р.

28. Наказ ДМСУ N 69 Про внесення змін до Класифікатора видів податків, зборів та інших бюджетних надходжень від 6 лютого 2002 р.

29. Анникова Т.Ю. "Истинньїй вкус шоколада" // Кондитерское производство №3 2002 ст,24-25.

30. Лагода Т., Деревьяненко Е., КоваленкоТ. "Современное состояние украинского рьнка кондитерских изделий" // Продукти питання №21 2002

31. Кольцова Й. "Соло о шоколаде" // Спрос №3 (9) ст.46.

32. Петрович О. "Шоколад на любой вкус" // Продукты питання №21 2002ст. 14.

33. Сучкова Е. "Из нового сьірья шоколад" // Питание й общество №7 2002ст.18

34. Шиповская Й. "Шоколад, которьій мьі едим ...

может оказаться чем угодно, но не шоколадом" // Продукти питання №3 1999ст.12.

35. Проф-р, д-р. А. Бейтьен , “Лабораторная книга для химиков пищевой промышленности”, “Пищепромиздат” 1937 г. Москва. 1-я типография НКПС Трансжелдориздат.

36. І.В. Сирохман, “Товарознавство, крохмалю, цукру, меду, кондитерських виробів”, Київ видавництво “Вища проба” 1984 р.

37. И.М. Ройтер, А. А. Макаренкова, справочник «Сырье хлебопекарного, кондитерского и макаронного производства», Киев издательство «Урожай» 1988 г.

38. Г.Н. Кругляков, Г.В. Круглякова, «Товароведение продовольственных товаров», Минск издательство «Ураджай» 1999 г. Переиздано издательство-центр «Март» 2000 г.

39. Информационно- аналитический журнал «Агро перспектива» № 3(15) за 2001 г. ( Текущая конъюктура стр. 39-40), № 2 за 2000г. ( Аналитика : импорт стр.24-27)

40. Журнал «Обзор украинского ринка» № 2 за 2000 г. (Тема номера стр. 3-11).

41. ДСТУ 2633-94 Кондитерське виробництво, “ Терміни та визначення ” Київ, видавництво Держстандарт 1994 р.

42. ДСТУ 2630-94 Технологічні процеси кондитерської промисловості, “ Терміни та визначення ”, Київ, видавництво Держстандарт 1994 р.

43. ГОСТ 108-76 Какао-порошок, технические условия, издательство стандартов, Москва.

44. ГОСТ 5897-90 Изделия кондитерские, методы определения органолептических показателей качества, размеров, массы нетто и составных частей, издательство стандартов, Москва.

45. ГОСТ 5904-82 Изделия кондитерские , правила приемки, методы отбора и подготовки проб, издательство стандартов, Москва.

46. ГОСТ 5898-87 Изделия кондитерские, методы определения и щелочностикислотности, издательство стандартов, Москва.






Случайные файлы

Файл
43606.doc
74192.rtf
48648.rtf
2000.rtf
90620.rtf