Кабінетні методи маркетингових досліджень (80862)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Сутність " кабінетних " маркетингових досліджень

Кабінетні методи дослідження ринку

Елементи системного підходу в підприємницькій діяльності на зовнішньому ринку

Оргструктура керування корпорацією "Нестле"

Список літератури



Сутність " кабінетних " маркетингових досліджень


Первинні дані виходять в результаті спеціальних проведених для вирішення конкретної маркетингової проблеми так званих "польових" маркетингових досліджень, їх збір здійснюється шляхом спостережень, опитів, експериментальних досліджень. Під вторинними даними, вживаними при проведенні так званих " кабінетних " маркетингових досліджень, розуміються дані, зібрані раніше із внутрішніх і зовнішніх джерел для цілей, відмінних від цілей маркетингових дослідженні. Іншими словами, вторинні дані не є результатом проведення спеціальних маркетингових досліджень. Кабінетні дослідження є найбільш доступними і дешевим методом проведення маркетингових досліджень. Для малих, а деколи і середніх організацій - це практично домінуючий метод отримання маркетингової інформації. Збір вторинної інформації зазвичай передує збору первинної інформації. Вторинні дані допомагають дослідникові більш глибоко ознайомитися з ситуацією в галузі, з тенденціями зміни об'єму продажів і прибули, конкурентами, останніми досягненнями науки й техніки. Внутрішні і зовнішні джерела інформації. Внутрішніми джерелами служать звіти компанії, бесіди із співробітниками відділу збуту і іншими керівниками й співробітниками, маркетингова інформаційна система, бухгалтерські і фінансові звіти; звіти керівників на зборах акціонерів; повідомлення торгового персоналу, звіти про відрядження, огляди скарг і рекламацій споживачів, подячні листи, плани виробництва і НІОКР, протоколи засідань керівництва, ділова кореспонденція фірми й ін. Зовнішніми джерелами є дані міжнародних організацій (Міжнародний валютний фонд, Європейська організація по співпраці і розвитку, ООН); закони, укази, ухвали державних органів, виступи державних, політичних і громадських діячів, дані офіційної статистики, періодичному друку, результати наукових досліджень і т. п

До джерелам зовнішньої вторинної інформації також відносяться: виставки, ярмарки, наради, конференції, презентації, дні відкритих дверей, комерційні бази й банки даних. За останні роки у зв'язку з розвитком комп'ютерних мереж з'явилася можливість користуватися їх послугами як для спеціалізованих маркетингових фірм, так і для фахівців маркетингових підрозділів організацій, що здійснюють дані дослідження самостійно. Так, через мережі Інтернету можна отримати інформацію про полягання ринку певних товарів в різних країнах.

Крім того, в Україні функціонує ряд комп'ютерних інформаційних систем, спеціально орієнтованих на збір і передачу різноманітній інформації, у тому числі про ринки і товарах. Зовнішню інформацію можна підрозділити на офіційно опубліковану, доступну для всіх і на так звану cіндикaтивнy інформацію, нeдocтyпнy для широкої публіки й видавану окремими організаціями; така інформація отримується за гроші. Спеціальні інфopмaциійно-консультаційні організації збирають і обробляють первинну інформацію, а потім її продають, скажімо, своїм підписчикам.


Кабінетні методи дослідження ринку


У сучасних умовах розвитку господарської сфери життя суспільства, які характеризуються подальшим загостренням і конкурентною боротьбою на світових ринках, усе більше складними й диверсифікованими як технологічними, так і організаційними моделями виробництва, надзвичайною інформаційною насиченістю й комунікативністю, ефективність зовнішньоекономічної діяльності, як і економічної активності взагалі, тісно пов'язана із цілями й методикою використання інструментів маркетингу. Причому його міжнародні аспекти значно актуалізуються завдяки подальшій інтернаціоналізації світової економіки, розширенню міжнародної торгівлі, більше динамічному й масовому переміщенню капіталів і робочої сили.

Особливо важливо усвідомити, що названі процеси мають безумовно універсальний характер. І хоча природним представляється твердження про те, що, ніж більше розвиненим і високо конкурентним є ринок, тим більшого значення набувають маркетингові, міжнародно-маркетингові критерії підприємницького поводження, можна із упевненістю затверджувати наступне: розглянуте питання торкає перспективних і насущних життєвих проблем учасників ринкових відносин як і в індустріально розвинених країнах, так і в державах, які тільки лише прагнуть налагодити ефективні економічні механізми, засновані на принципах волі реалізації, попиту та пропозиції, регулювання шляхом зворотних господарських взаємозв'язків.

Що ж являє собою міжнародний маркетинг як специфічний феномен, що є, разом з тим органічною підсистемою загальної сфери маркетингових відносин? Це така система організації діяльності суб'єктів виробничої сфери, що сприяє оптимізації функціонального з'єднання виробничих цілей і поточних потреб інонаціональних споживачів, стикуванню приватних інтересів у всіх сферах інтернаціоналізуємий економічного життя - виробничої, посередницької, споживчої. Завдяки їй можливе досягнення оптимальних показників підприємницької діяльності - прибутку, рентабельності, технічного й ресурсного забезпечення, заробітної плати й ін. Іншими словами, міжнародний маркетинг являє собою важливу умову встановлення діючого зворотного зв'язка між попитом та пропозицією в міжнародному масштабі, є своєрідним гарантом того, що виготовлена продукція, пройшовши всі етапи виробничого процесу, знайде свій шлях до кінцевого споживача за рубежем.

Разом з тим для розуміння сутності маркетингової діяльності як такий, важливо чітко усвідомлювати її місце у функціональному, соціальному протистоянні двох взаємопов'язаних і зумовлюючих одна іншу сфер - чисто ринкових господарських відносин і державного втручання.

Вплив держави на маркетингову, міжнародно-маркетингову сферу здійснюється шляхом організаційного, інституційно-нормативного встановлення правил гри, що сприяють розв'язанню підприємницької ініціативи, максимально повної реалізації в практичних результатах наявного виробничо-підприємницького потенціалу - капіталу, матеріальних ресурсів, інтелекту, робочої сили, а також за допомогою цілеспрямованого державно-монетарного, фіскального регулювання.

Поряд із цим розвиток маркетингових відносин, функціонування відповідних підприємницьких інструментів робить свій опосередкований вплив на макроекономічні пропорції, конкретні показники. Адже останні є ні чим іншим, як узагальнюючим наслідком, сумою індивідуальних результатів, досягнутих у ході господарської діяльності на мікрорівні економічного життя. Саме тут особливості й спрямованість ринкового розвитку здобувають остаточні обриси, формуються програми маркетингу, уточнюється його стратегія й тактика.

І хоча дані заходи, як і маркетинговий процес взагалі, здійснюється відповідно до загальновизнаного широко розповсюдженими методами, принципами й критеріями (вони регулюють особливості розробки експортних програм, вивчення ринкової ситуації, формування й стимулювання попиту, комбінування маркетингових підходів відповідно до розмірів очікуваного ефекту, можливого ризику й ін), необхідно відзначити їхню конкретність і цілеспрямованість по відношенню реальним юридичним і фізичним особам, а також таким ринковим параметрам як якість продукції, її ціна, умови поставок і т.д.

Необхідно також ураховувати й основні організаційно-практичні риси міжнародного маркетингу. Із цього погляду він складається з комплексу програмно-цільових методів організації й функціонування виробничо-збутового процесу, що охоплює сфери планування, вивчення попиту на світових ранках, конкурентних товарів і виробництв, науково-технічних перспектив, а також ціноутворення, продажу й післяпродажного обслуговування, доставки товарів інонаціональним покупцям, надання послуг і т.д. Крім того, переслідується мета одержання максимального прибутку в результаті задоволення потреб конкретних споживачів.

Таким чином, термін "міжнародний маркетинг" і суспільні відносини, які він позначає, можна розглядати як органічне об'єднання на понятійному й практичному рівнях відповідно комплексу важелів інтернаціонального керування, а також як узагальнене сприйняття особливостей сучасного етапу розвитку ринкових механізмів.

У зв'язку з такою постановкою питання представляється виправданої наступне формулювання: на етапі переходу до ринку необхідно широке усвідомлення в підприємницькому середовищі того факту, що при виборі адекватних управлінсько-господарських рішень, з погляду довгострокової стратегії, а також тактики економічного розвитку комерційних структур не піти від застосування сучасних маркетингових критеріїв і інструментів.

Вагомий довід на користь максимально ретельного маркетингового аналізу господарських проектів, що мають зовнішньоекономічну спрямованість, представляє вказівку на сам характер щільного висококонкурентного ринку. Так, здійснюючи підприємницьку діяльність в індустріально розвинених державах як на території старих лідерів світової економіки, так і їхніх нових конкурентів, необхідно пам'ятати відмінності, їхнього кон'юнктурного середовища, умов підприємницької діяльності від наших. Адже добре відомо, що в умовах централізованої економіки, що мала місце в нас ще зовсім недавно, і тепер в умовах глибокої структурної кризи й розвалу відтворювального механізму, господарська кон'юнктура спонукає до більшої активності суб'єктів споживання - покупців. Причому особливо зримо ця особливість стала проявлятися з початком невдалих реформ, із другої половини 80-х років.


Случайные файлы

Файл
8019-1.rtf
125335.rtf
31186-1.rtf
10398.rtf
145414.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.