Філософький грунт та стиль літературних творів Джеляледіна Румі та Григорія Савича Сковороди. Порівняння, спільні риси. (73770)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Київський університет «Східний світ»

Кафедра сходознавства

Факультет тюркології












КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА


на тему :


«Філософький грунт та стиль літературних творів Джеляледіна Румі та Григорія Савича Сковороди. Порівняння, спільні риси.»











Виконала: студентка

групи 41-Т

Кобань Світлана Ярославівна

Науковий керівник: Кучма

Олександр Вікторович






Київ - 2007

ЗМІСТ


1. Вступ

1. актуальність теми дослідження

2. об’єкт та предмет дослідження

3. мета дослідження

4. матеріал для дослідження

5. наукова новизна та практичне значення роботи



2. Основна частина

1. Мевляна Джеляледін Румі

1.1 Суфізм. Основи його вчення, коріння та витоки

1.2 Тасаввуф в турецькій літературі

1.3 Що таке тасаввуф? Принципи тасаввуф

1.4 Духовне вчення Румі


2. Григорій Савич Сковорода

2.1 Філософія «серця» в українській літературі

2.2 Ідея самопізнання і смислу людського життя у творчості Сковороди

2.3 Аспекти самопізнання : психологічно-етичний, метафізичний та містичний

2.4 Пізнай себе сам. Самопізнання – Богопізнання


3. Спільні точки в творчості та світогляді Сковороди і Мевляни :

3.1 Основа філософії – релігія. Віра в єдиного Бога

3.2 Пошук і розуміння себе, скромність і відданість

3.3 Розуміння долі і минущості цього світу

3.4. Видиме і невидиме. Образ і сенс

3. Висновки

4. Джерела та література

«ФІЛОСОФСЬКИЙ ГРУНТ ТА СТИЛЬ ТА ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ МЕВЛЯНИ ДЖЕЛЯЛЕДДІНА РУМІ ТА

ГРИГОРІЯ САВИЧА СКОВОРОДИ.

ПОРІВНЯННЯ, СПІЛЬНІ РИСИ.»



ВСТУП


Дана кваліфікаційна робота присвячена дослідженню творчості Мевляни Джеляледдіна Румі, представника течії тасавуффу в Туречинні та Григорія Савича Сковороди, видатного філософа, письменника та видатного громадського діяча України; співставлення їх філософії на основі порівняння творів письменників.

Об’єктом дослідження обрано збірку «Месневі» Мевляни в 6 томах та збірку творів Г. Сковороди в 2 томах, видану за ініціативою Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету та Інституту Літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної Академії Наук України.

В дослідженні переважно був використаний порівняльно-типологічний та описовий метод.

Дану працю я вважаю актуальною та корисною на даному етапі розвитку діалогу між Україною та Туреччиною. Практичне застосування може знайти в курсі вивчення філософії, літератури, культури студентами-тюркологами на філологічних факультетах, а також студентами-міжнародниками на факультеті міжнародних відносин.

Оскільки і Мевляна і Сковорода являються всесвітньо-визнаними науковцями, філософами, письменниками, звісно, що і досліджень на тему їх життя і творчості зроблено безліч. Зокрема праць про Мевляну в Туреччині і Європі настільки багато, що перерахувати всі неможливо.

Крім того, кожного року з приводу річниці народження Мевляни проводяться конференції, які об’єднують дослідників, науковців та літераторів з усього світу на батьківщині Мевляни в Кон’ї.

Творчість і сама особа Григорія Сковороди теж привернула велику увагу в усьому світі, так як він відстоював не суто українські, а загально-людські цінності і визнавав рівними всі культури і релігії. Його твори видавались в різних куточках Європи, перекладались на інші мови, було написано багато наукових праць по дослідженню його філософії, літератури, життя та діяльності. В 1894 році в Харкові побачила світ його перша збірка творів, підготована Д. Багалієм. Ним же був покладений фундамент наукових досліджень філософії та життя Г. Сковороди видатною працею «Український мандрівний філософ Г. С. Сковорода.» (Харків, 1926)

В ХХ ст.. творчість Сковороди досліджували такі відомі діячі як І. Драч, П. Тичина, О. Білецький, М. Возняк, Г. Хоткевич, М.Кримський…

Також творчості Сковороди особливу увагу приділили українські вчені за кордоном. Найбільша заслуга в цьому належить проф. Дмитру Чижевському, автору монографії «Філософія Г. Сковороди» (Варшава, 1934).

Проте нам невідомі дослідження по темі зіставлення творчості, таких філософів, як Мевляна та Сковорода .

Поставленні наступні цілі та зауваження:

1. дослідити місце суфізму в ісламі, як однієї з містичних течій;

2. виявити особливість та специфічність суфійських творів та творів Сковороди;

3. встановити обставини життя, світогляд, філософію Сковороди та Джеляледіна Румі.

4. порівняти аспекти містицизму в суфійських і українських творах.

На мою думку ця тема може відкрити нову сторінку в культурному діалозі між нашими країнами. Тим більше, я переконана, що творчість Г. Сковороди приверне увагу літературознавців та науковців Туреччини. Російська та українська література є досить популярною там, але про Сковороду невідомо нічого і жоден його твір не перекладений на турецьку мову.

ОСНОВНА ЧАСТИНА


1. ДЖЕЛЯЛЕДІН РУМІ

Предметом мого дослідження є творчість відомого у всьому світі Джеляль-ед-діна Румі , перського поета ,чия творчість вплинула на розвиток художнього світу письменників турецького середньовіччя. Більше того, чимало хто з турецьких літературознавців вважає Румі основоположником турецького письменництва , хоча Мевляна (псевдонім Румі) прибув до Туреччини з Ірану й писав перською мовою. Створив у Туреччині школу класичної поезії, яку турецькі літературознавці вважають основою турецької літератури дивану.

Джерелом натхнення для Румі стала скарбниця народної творчості. Вихований на традиціях перської й арабської поезій, закоханий в творчість своїх попередників, особливо поетів-суфіїв, Румі дотримувався канонів народної етики. Він звеличував людину незалежно від її соціального стану, національної приналежності та рівня освіти – для нього головне, аби людина могла подолати нефс, тобто залишити обтяжливі пристрасті, якими спокушає її матеріальний світ, і прагла усім своїм серцем очищення й вдосконалення.

Щоб краще донести свої думки, судження, ідеї, Мевляна прикрашає свої притчі прислів’ями, народною мудрістю, аятами, хадісами , використовує приклади з інших оповідань, які читались в той час, або просто звичайні випадки з життя. Інколи, він приводить в хвилювання іляхами (божественними гімнами) , цілком віддаляючись від теми і дозволяючи читачу полинути, зануритись у власні почуття.

Дуже багато відомих мислителів, письменників та поетів отримали натхнення від «Месневі», і досить часто у своїх творах посилаються на оповідання Мевляни. Видаються вибрані твори, пояснення до них. Його читають в усіх країнах світу, існують переклади на різні мови. Але на жаль немає жодного перекладу на українську мову.


Хто ж такий Мевляна Джеляледдін?

Мевляна народився в місті Бельх, що на нинішньому кордоні Афганістану. Стосовно дати народження Румі (це нове прізвище поет одержав вже після переїзду до Малої Азії, яку тоді називали «Рум» - букв. «Рим» , тобто Римська або Візантійська імперія) існує кілька версій. В творі Ахмета Єфляка «Легендарні епоси» є запис, що Мевляна народився 30 вересня 1207 року в родині освіченого богослова, хоча інші дослідники висувають припущення, що це було набагато раніше.

Після численних мандрівок по тодішніх центрах арабсько-перської культури (Багдад, Нішапур, Мека, Медіна ) батько майбутнього поета пристає на пропозицію володаря Румського Султану Алаеддіна Кейкубада переїхати до його столиці – міста Коньйа.


Політична ситуація, мова та культура того часу.

Для цього потрібно пригадати політичну ситуацію в цілому регіоні арабсько-перської мусульманської культури.


Случайные файлы

Файл
19199-1.rtf
103620.rtf
29524-1.rtf
4653-1.rtf
159784.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.