Прийоми сатиричного зображення у романі Дж. Свіфта "Мандри Гуллівера" (73416)

Посмотреть архив целиком













ДИПЛОМНА РОБОТА

Прийоми сатиричного зображення у романі Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»


Вступ


Великий англійський сатирик Джонатан Свіфт одна з найскладніших постатей в історії світової літератури. Життя і творчість письменника були настільки неоднозначними, що в працях та статтях свіфтознавців ще й досі існують різні, а деколи полярні точки зору на його творчий спадок. Зіставляючи їх між собою, можна окреслити коло «свіфтівських парадоксів» і проблем, довкола яких розгоралися гарячі суперечки: політичне обличчя Свіфта, співіснування в ньому політика і митця (деякі літературознавці не вважали його твори художніми, визначаючи їх тільки як політичні виступи); якому століттю належить думка Свіфта; чи є його твори просвітницькими; нарешті, чим є сатира письменника – насмішкою над людською природою і розумом чи гуманістичними творами, спрямованими на «виправлення людства, і звідси, ким є Свіфт – великим гуманістом чи людиноненависником. Проте ніхто не відмовляв йому в політичній проникливості, громадянській мужності та темпераменті бійця. Всі ці риси втілилися в його творах – палких памфлетах, в’їдливих сатирах, романі «Мандри Гуллівера», який став своєрідним синтезом Свіфтових творчих і філософських пошуків. Сама строкатість цих наявних у дослідницькій літературі матеріалів й обумовлює актуальність теми даного дипломного проекту.

Теоретичну базу цієї роботи складають узагальнюючі висновки численних авторитетних авторів. Критики звертали увагу на творчість Дж. Свіфта вже починаючи з др. полов ХУІІІ ст. У 1781 р. було надруковано працю молодшого сучасника Світа С. Джонсона «Життя Свіфта», а 1814 р. – В. Скотта «Мемуари про Джонатана Свіфта».

Величезний літературний спадок Д. Свіфта, його прозові і віршовані сатири, памфлети, проповіді, відкриті листи, трактати з питань церковної політики, журнальні огляди внутрішнього і міжнародного життя країни і т.д., становить і нині велику цінність для істориків Великобританії. Він проливає світло на суспільно-політичний розвиток, побут і звичаї Англії на межі ХУІІ-ХУІІІ ст., характеризує розвиток культури і літератури Нового часу, зокрема виникнення і становлення просвітницької думки. Крім істориків, творчість Світа цікава для філософів, адже в його творах вони знаходять відповіді на важливі питання доби, зокрема про «природну людину», роль науки в прогресі суспільства і моральному розвиткові людства, сенс буття людини, саморозкриття особистості.

В англійському літературознавстві існує ряд цікавих праць, в яких різнопланово і оригінально висвітлюються різні аспекти діяльності Дж. Свіфта. Такі автори, Як Ірвін Еренпрайс, Денніс Джонстон, Майкл Фут, Джон Росс, Р.Кінтана, Мейнард Мек та ін. здійснили значний внесок у нове тлумачення образу англійського сатирика і його багатосторонньої епохи. Число критичної літератури про Свіфта та його творчість зростає з кожним роком, що свідчить про неабиякий інтерес до нього, зокрема й в нашому літературознавстві як радянської доби, так і сьогодення.

Важливим для розуміння особи митця і його творчих концепцій стали багатьох інших літературознавців, Після першої монографії, якого стала видана 1891 р. у Петербурзі книжка В. Яковенка, залягла майже тридцятирічна пауза, але згодом з’явилися цінні та фундаментальні дослідження М. Левідова, М. Заблубовського, О. Анікста, О. Дейча, В. Муравйова, Д. Урнова, Є. Брандіса, О. Веселовського, І. Дубашинського, М. Нерсесової, М. Розумовської та ін. У цих студіях розглянуто майже всі аспекти життя, творчості, політичної діяльності, світогляду, філософії Дж. Свіфта. Особливо цікавими й багато аспектними є праці В. Муравйова «Джонатан Свіфт» та «Мандри з Гуллівером», остання є своєрідною мандрівкою різними країнами разом з Гуллівером. Автор у своїх книгах розповідає про те, як виник задум сатиричного шедевру Світа, атмосферу містифікації і таємниці, які оточували публікацію твору, бурхливу реакцію сучасників, прослідковує внутрішню динаміку свіфтівської сатири, її стилістику. Самобутньою, сповненою фактами із життя Свіфта та його сучасників, є праця І. Дубашинського «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта». Окремим аспектам, зокрема жанровій своєрідності твору англійського сатирика, присвячені статті літературознавця «Жанр «Мандрів Гуллівера», «Гуллівер мандрує у віках», «Народження Свіфтівської сатири».

Значну цінність для з’ясування творчої манери сатирика, особливостей його світогляду та концепцій становлять дослідження Б. Бегака, Е. Брандіса, О. Веселовського, З. Гражданської, О. Дейча, А. Єлістратової, Б. Шалагінова, О. Штейна, С. Тураєва та ін. Окремі питання, важливі для розуміння творчої особистості, всіх її складностей і парадоксів, розглянуто у статтях С. Гречанюка («Світ: ерозія утопії чи віри в людину?»), Ю. Кагарлицького («Рабле, Свіфт, Вольтер», «Чи був Свіфт науковим фантастом?»), О. Катюхи («Гуллівер полемізує з Робінзоном»), О. Ніколенко («Джонатан Свіфт»), А. Ромма «Перевтілення» Джонатана Світа»), М. Соколянського «Парадокси Джонатана Свіфта») тощо, загальнотеоретичних працях Ю. Борєва, Ю. Віппера, І. Волкова. Однак малодослідженим залишаються такі аспекти творчого методу Світа, як стилістика, поетика його творів, засоби сатири.

Враховуючи досвід і доробок дослідників творчості Дж. Свіфта, ми ставимо собі за мету зосередитись на вивченні особливостей сатиричного зображення у романі «Мандри Гуллівера». Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:

  • визначити на якому літературному та суспільно-історичному тлі, коли і як зародились сатиричні твори Дж. Свіфта;

  • конкретизувати роль традиції у формуванні особливостей творчого методу англійського сатирика;

  • висвітлити історію створення сатиричних творів Свіфта (памфлетів, статей) і роману «Мандри Гуллівера» як синтезотворчих шукань письменника;

  • з’ясувати жанрову природу роману Свіфта;

  • розкрити розмаїтість та оригінальність світоглядно-філософських і тематичних пошуків автора, що лягли в основу роману;

  • проаналізувати прийоми і засоби сатири, особливості побудови фантастичного світу «Мандрів Гуллівера»;

  • конкретизувати коло проблем, які стали об’єктом свіфтівської сатири;

  • визначити особливості втілення авторської позиції в сатиричному творі.

Об’єктом дослідження є сатиричні твори Дж. Свіфта, зокрема роман «Мандри Гуллівера».

Предметом дослідження є особливості сатиричного зображення, засоби і методи створення комічного у творі Дж. Свіфта.

Методи дослідження: у дипломній роботі поєднано проблемно-стильовий підхід, системний, історико-генетичний, типологічний методи наукового дослідження літературних явищ.

Теоретичне та практичне значення дипломної роботи полягає у певному внеску у вивченні творчої біографії Дж. Свіфта, індивідуального стилю сатирика. Результати та матеріали роботи можуть бути використані в лекційних курсах з вивчення творчості Дж Свіфта та історії англійської літератури ХУІІІ ст., при проведенні семінарів з проблем традиції і новаторства сатиричної літератури, поетики, при написанні курсових робіт.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.



1. «Він мав таланти Лукіана, Рабле та Сервантеса… Його розум служив благородним цілям…»


1.1 Парадокси життя та творчості Джонатана Свіфта


Великий англійський сатирик Джонатан Світ є однією з найскладніших постатей в історії світової літератури. Свого часу Вальтер Скотт відзначив у світа як письменника і людини «цілу низку парадоксів» [77; 61]. У світовій свіфтіані важко відшукати дві абсолютно адекватні оцінки творчості цього художника. Зіставляючи ж полярні точки зору, не можна не дивуватись розлогій суперечності багатьох рецепцій. Справді Свіфта водночас вважали письменником-просвітителем і людиноненависником, дидактиком і потішником, пророком і консерватором у смаках, людиною дантівської цільності та безкомпромісності і кондотьєром-утилітаристом. Складною була особиста доля Світа, складним і суперечливим є сприйняття його спадщини нащадками.

Джонатан Свіфт був англійцем, але мав тісні зв’язки з Ірландією. Тут він народився, прожив довгі роки, разом з ірландськими патріотами боровся проти англійського гнуту. В Дубліні він помер і був там похований.

Народився Свіфт 30 листопада 1667 р. Дядько письменника, адвокат Годвін Свіфт, влаштувався в Ірландії, за ним потягнулися його брати. Джонатан Свіфт-старший, батько письменника, встиг отримати місце наглядача судових засідань в Дубліні й помер у двадцятип’ятирічному віці, залишивши сім’ю в злиднях. Родовід письменника нараховує кілька поколінь, англійських священиків. Тому Годвін Свіфт, взявши опіку над небожем, віддав його в школу Кілкенії, а потім відправив до Риніті-коледжу в Дубліні (1682 р.), де майбутній письменник мав студіювати богослов’я, щоби за сімейною традицією стати священиком.

Свіфт мав характер діяльний, честолюбний й іронічний. Він чудово усвідомлював свою виняткову інтелектуальну обдарованість. Втративши змалку батьків, він знаходив єдину втіху в читанні книжок, що допомогли йому розвинути розумовий потенціал. Ще студентом міг по вісім годин, не відриваючись, просиджувати на книжкою. Свіфт мав вражаючу пам’ять і хист дотепника, які пізніше не соромився застосовувати проти видатних осіб (серед його жертв був, зокрема, Д. Дефо [91; 2].


Случайные файлы

Файл
99053.rtf
143145.rtf
161263.rtf
37728.doc
19290-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.