Жанрові та стилістичні особливості роману Гете "Страждання молодого Вертера" (73022)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ І. Жанрова своєрідність роману Гете «Страждання молодого Вертера»

    1. Творчість Гете періоду «Бурі і натиску»

    2. «Вертер» Гете і проблема роману в естетиці німецького просвітництва

    3. «Вертер» Гете і французькі романи

    4. «Страждання молодого Вертера» – перший визначний зразок ліричної прози в німецькій літературі

РОЗДІЛ ІІ. Стилістичні особливості роману Гете «Страждання молодого Вертера»

2.1 Зовнішнє та внутрішнє дійство в сюжеті Вертера

2.2 Дві тенденції у мові Вертера

2.2 Види та роль діалогів у романі

ВИСНОВКИ



ВСТУП


Актуальність дослідження. У творчості Й. В. Гете література «Бурі і натиску» знайшла своє найвище вираження. Роман «Страждання молодого Вертера» – це один з найкращих і найвищих творів штюрмерського періоду. Великий німецький поет зумів, як ніхто, розповісти про суперечливі неспокійні настрої бюргерської інтелігенції, визначити її психологічний стан і чудово втілив суспільні переживання та прагнення в образі Вертера. «Вертер» відрізняється від інших творів новим світосприйманням, новим героєм, новою жанровою структурою.

Розглядаючи названий роман з жанрової та стилістичної точки зору, ми можемо сказати, що його написано у вже відомій для того часу формі – «роман в листах». Проте розглядаючи твір як приклад епістолярного стилю, до якого вдавалися, наприклад, французькі просвітителі, ми можемо сказати, що він не вкладається у звичне уявлення про цей жанр. Це своєрідна лірична сповідь, геніальний новаторський твір Гете періоду «Бурі і натиску» і якому притаманні унікальні жанрово-стилістичні особливості і які варто розглянути детальніше .

Звідси випливає мета нашого дослідження:

а) виявити та докладно описати жанрові особливості роману;

б) дослідити особливості мови твору.

Основній меті дослідження підпорядковані такі завдання:

1. розкрити характер творів Гете періоду «Бурі і натиску»;

2. вказати на відмінності роману Гете від романів французького Просвітництва;

3. наголосити на ліричному характері «роману в листах»;

4. виявити основні тенденції стилю в романі;

5. окреслити роль діалогів;

6. підкреслити новаторство Гете-творця.

Об’єктом нашого дослідження є жанрові особливості роману Гете «Страждання молодого Вертера» та його стилістична специфіка.

Предметом дослідження стали:

  1. творчість Гете періоду «Бурі і натиску»;

  2. проблема роману в естетиці німецького Просвітництва;

  3. своєрідність роману Гете «Страждання молодого Вертера» з погляду жанрових особливостей;

  4. основні принципи розгортання дійства в сюжеті «Вертера»;

  5. різнорідність стилю твору;

  6. роль діалогів у «Вертері».

Матеріалом для дослідження послужили: роман Й. В. Гете «Страждання молодого Вертера» в оригіналі та перекладах українською мовою.

У процесі вивчення поставленої проблеми використовувались праці вітчизняних та зарубіжних вчених про роман Гете «Страждання молодого Вертера» ( І. Алексеєвої, Н. Кочеткової, Л. Говердовської, Г. Краморенка, П. Реймана, З. Лібінзона, Л. Кауфмана, М. Вільмонта, Т. Мана ).

Робота складається зі вступу та двох розділів. Перший розділ містить чотири підрозділи, до складу другого входить три підрозділи. Завершується дослідження висновками та списком використаних джерел, який містить ... позицій. Повний обсяг тексту дипломної роботи ... сторінок. До структури роботи включені і три анотації – німецькою, англійською та французькою мовами.



РОЗДІЛ І. Жанрова своєрідність роману Гете «Страждання молодого Вертера»


1.1 Творчість Гете періоду «Бурі і натиску»


Усі найплідніше віяння періоду «Бурі і натиску» знайшли своє вираження у геніальних творах великого німецького поета і мислителя Гете. Як ніяких інший письменник, Гете зумів у своїй творчості відобразити період, коли під гнітом тяжких умов починалося формування демократичної національної свідомості німецького народу, період, коли невдоволення здорових сил нації, що прокидалися до життя проти кайданів феодального середньовіччя пробивало собі дорогу і шукало виходу в літературі. Гете як поет повинен був виразити у формі найвищого художнього узагальнення ідеї та прагнення, що проривалися крізь льодяний покрив німецького феодалізму. Ці ідеї та загальні прагнення, які відстоював Гете та в ім'я яких він кидав виклик правлячим колам тодішнього суспільства, були ідеями просвітництва, гуманізму, які розвивалися у боротьбі проти соціального устрою, проти феодалізму і проти роздріблення Німеччини на дрібні держави.

У пошуках найвищого поетичного вираження цих прагнень Гете виходив не з абстрактних ідей, а з реальних потреб німецького життя. Здатність бачити дійсне життя, реальні стосунки людей у всьому їхньому багатстві і багатоманітності дозволила йому створити живі поетичні образи людей з їх стражданнями, бідами і надіями. Завдяки цьому вмінню він створює видатні твори дивовижної сили: «Гетц фон Берліхінген», «Стаждання молодого Вертера», - які ставлять його на чолі молодого літературного руху.

Зв’язок Гете з рухом «Бурі і натиску», цим першим могутнім протестом проти феодального роздріблення Німеччини, проти оціпеніння, що захопило життя всієї країни, є ключем до розуміння великого значення його творчості.

Передумовою для такого переосмислення творчості Гете, як великих та геніальних його сторін, так і слабких, було повне знищення легенди про «генія поза часом», розуміння складних взаємовідносин Гете з його епохою. Сам Гете вказав правильний шлях, зробивши у своєму творі “З мого життя. Поезія та правда” спробу зобразити своє життя та творчість у тісному зв’язку з історичними умовами свого часу.

Відношення Гете до руху «Бурі і натиску» було суперечливим. Недостатнє розуміння об’єктивних умов розвитку Німеччини і незнання соціальних та політичних цілей були справді основною слабкістю руху «Бурі і натиску». Гете визволився від ілюзій та перебільшень, що були властиві цьому рухові, та іноді він надто близько стоїть до консервативного «визнання дійсності», до безнадійної відмови від перетворення існуючого соціального устрою.

Скерований Лессінгом та Гердером на шлях самостійної літературної діяльності, Гете сам став одним із передових борців руху «Бурі і натиску», який намагався розбудити національну свідомість німецького народу у боротьбі проти існуючого устрою. Літературна діяльність Гете почалася вже в роки навчання в Лейпцігському університеті, з 1765 до 1768 року. Якщо твори, створені в Лейпцігу, не можуть зрівнятися з наступними творіннями його генія, то було б несправедливо зовсім заперечувати їх значення в творчості Гете. Вже в ці роки його талант розвивався в бік об’єктивного реалістичного зображення життя. Проте лише в період його життя в Страсбурзі і у Франкфурті повністю проявилася творча своєрідність молодого Гете, передусім у результаті його дружнього спілкування з Гердером.

Тривога за долю Німеччини, прагнення знайти вихід із цієї ситуації, в якій вона опинилася через тривалу кризу феодальної системи, - ось що найбільше турбувало Гете. Створивши драму «Гетц фон Берліхінген», Гете оголосив війну німецькій дійсності. Він нагадав своїм сучасникам важливий період життя німецького народу, час Реформації, коли вирішувалася доля Німеччини на кілька віків вперед. Цією драмою Гете вступає на шлях відродження тих традицій німецької історії, які могли б стимулювати боротьбу німецького народу за волю. Гете як письменник-реаліст, який черпав матеріал для свого драматичного твору зі справжніх історичних подій, створивши «Гетца», отримав першу літературну допомогу над фантастичними тенденціями, які огортали минуле туманом романтичної ідеалізації.

З драмою «Гетц фон Берліхінген» з'явився другий видатний твір Гете, який наробив багато шуму, - «Страждання молодого Вертера», роман про молоду людину із буржуазного середовища, який закінчив життя самогубством через нещасливе кохання. Незвичайно сильний резонанс, який мав цей роман, доводить, що автор зумів торкнутися актуальної проблеми, яка глибоко хвилювала молоде покоління. Сам Гете розповів у «Поезії та правді» про те, як сильно він був один час захоплений настроями, які оволоділи Вертером і довели його до відчаю, і як він написам роман, щоб внутрішньо визволитися від них. Не тільки Гете – весь рух «Бурі і натиску» був повним таких глибоких протиріч. Невдоволення і протест проти існуючого порядку речей часто поєднувалися з малодушністю і безсильною сентиментальністю. З відти загальне, типове значення «Вертера», який відобразив дійсний психологічний стан немалої частини буржуазної інтелігенції. У «Вертері» Гете показав себе реалістом, який бачить справжні проблеми життя і сміливо ставить їх у творчості не дивлячись на всі протести, що лунають із табору реакціонерів.

Кінець «Вертера» був, по суті, ударом по релігійній моралі, що відкидала самогубство; носії цієї моралі не бажали помічати умов, які породили вертеровські настрої пасивності та відчаю. Відраза Гете до релігійного та морального проявляється у двох коротких фразах: «Його несли ремісники. Священик не супроводжував його». Але якщо не були правими ті критики «Вертера», які, засуджували цей твір з позицій міщанської моралі, намагалися перекласти на Гете відповідальність за те, що «Вертер» послужив приводом до кількох випадків самогубства, то протести, які висловлював Лессінг зі своїх революційно-демократичних позицій, мали серйозні підстави. Лессінг мав рацію, не задовольнившись одним лише реалістичним зображенням вертерівського конфлікту і, дорікаючи Гете в тому, що він не показав виходу із конфліктних ситуацій, зображених у «Вертері». Він один зрозумів небезпеку того, що «Вертер» саме в силу глибокої реалістичності зображення міг сприяти розвиткові низхідних настроїв замість того, щоб протистояти їм, і міг послабити сили революційного опору. Саме в цьому був зміст критичного ставлення Лессінга до «Вертера»:


Случайные файлы

Файл
62484.rtf
97495.rtf
99598.rtf
60840.rtf
153732.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.