Археологія Закарпаття (69808)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Кам’яний вік. Археологія Закарпаття

1.1 Ранній палеоліт

1.2 Пізній палеоліт

1.3 Мезоліт

1.4 Неоліт

РОЗДІЛ 2 Енеоліт-бронза. Археологія Закарпаття

2.1 Епоха енеоліту

2.2 Епоха бронзи

РОЗДІЛ 3 Раннє залізо. Археологія Закарпаття

РОЗДІЛ 4 Ранньослов’янський та давньослов’янський періоди. Археологія Закарпаття

4.1 Ранньослов’янський період

4.2 Давньослов’янський період

4.3 Епоха великого переселення народів

РОЗДІЛ 5 Міста Закарпаття як об’єкти археологічного дослідження

РОЗДІЛ 6 Археологічне дослідження замків, палаців Закарпаття

6.1 Археологічне дослідження замків

6.2 Археологічне дослідження палаців

ВИСНОВОК

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА



ВСТУП


Актуальність дослідження. Археологія Закарпаття є важливим елементом історичного дослідження області. Закарпаття – це один із важливих регіонів України, котрий має свої особливості як з точки зору географічного розташування, так і з сторни історичного розвитку. Дослідження цього регіону неможливе без залучення археологічних джерел.

Територія Закарпаття знаходиться на межі Східної, Центральної та Півднено-Східної Європи. І саме археологічні дослідження можуть дати відповіді на деякі питання з маловідомої історії Закарпатського регіону. На даний момент археологія Закарпаття потребує глибокого дослідження та вивчення.

Впродовж століть на території регіону проходять міграційні процеси археологічних культур. З однієї сторони територія Закарпаття стає об’єктом проникнення, а з іншої сторони на цій території формуються окремі культури.

Тому археологічні дослідження історії Закарпаття є важливим і необхідним напрямком для всебічного висвітлення історичного розвитку регіону.

Мета: дослідити історію Закарпаття, використовуючи матеріали археологічних досліджень.

Об’єкт: історичний розвиток Закарпатського регіону.

Предмет дослідження: археологічне дослідження Закарпаття.

Методи дослідження: методи аналізу, поірвняльно-історичний, хронологічний та типологічний.

Завдання:

  • здійснити пошук, аналіз та систематизацію наявних джерел та історіографію літератури;

  • проаналізувати періоди та етапи археології області;

  • виявити, простежити і з’ясувати на основі сучасних наукових досліджень історію археології Закарпаття.

Структура дипломної роботи: дипломна робота складаєтсья зі вступу, шістьох розділів, які поділяються на підрозділи, висновку, додатків та використаної літератури.

У першому розділі охарактеризований кам’яний вік, його хронологічні рамки та розкопки.

У другому розділі розкрито зміст епохи Енеоліту та бронзи і хронологічні межі цього періоду.

У третьому розділі дана характеристика періоду раннього заліза і хронологічний час.

У четвертому розділі розглянуто ранньо-слов’янський та давньослов’янський періоди.

У п’ятому розділі розібрано археологічне дослідження історичних міст Закарпаття.

Шостий розділ розкриває археологічні дослідження замків, палаців Закарпаття.

Дипломна робота містить 87 сторінок теоретичного матерілу.



РОЗДІЛ 1 Кам’яний вік. Археологія Закарпаття


1.1 Ранній палеоліт


Період палеоліту є початком появи людини й формування сучасного фізичного типу і датується понад 3 млн. р. тому. Протягом палеоліту (гр. палайос – стародавній, літос – камінь) людина опанувала вогонь, виготовила перший одяг і побудувала своє перше житло. Період появи людини й формування сучасного фізичного типу. Протягом палеоліту (гр. палайос - стародавній, літос - камінь) людина опанувала вогонь, виготовила перший одяг і побудувала своє перше житло. Процес засвоєння людьми великих просторів Європи обумовлений льодовиками, що періодично насувалися з півночі на континент. Міжльодовикові періоди відрізняються м'яким кліматом. Основні заняття: збиральництво й полювання. Знаряддя праці виготовлялися з каміння, кістки, рогу, деревини. Були вони примітивні і ледь забезпечували прожитковий мінімум. Розходження в техніці обробки каменю стало основою для розробки періодизації первісної історії.

Сучасні дані відносять появу людини на Землі до 5 - 4 млн. років тому. Нійі-Г-ьи: давні рештки людини, названої homo habilis (лат. людина вміла), були виявлені Луїсом Лікі і його послідовниками в Південно - Східній і Східній Африці (Танзанія, Ефіопія). Поруч із рештками кісток знайдена оброблена галька (чопери та чопінги). З Африки, через Малу Азію і Балкани людина проникає та розселяється в Європі, і 1 млн. років тому з'являється у Верхньому Потиссі.»

У ранньому палеоліті Верхнє Потисся (1 млн. - 150 тис. років тому) заселяється пітекантропами (гр. пітекос - мавпа, антропос - людина). За даними американського демографа Е.Діві їх було близько 125 тисяч. Ріст до 170 см, хода пряма (homo erectus ), обсяг мозку до 900 куб.см, могутні надбрівні дуги. Однак, була відсутня важлива ознака людини – виступ підборіддя..

На початку палеоліту рельєф регіону зазнав істотних змін: відбулося підняття Карпат на висоту більше 1000 м й утворилося Верхньотиське озеро. З початком льодовикової епохи (до Карпат льодовик не дійшов) різко змінюється клімат, флора та фауна.

Вагомі успіхи закарпатської археологічної науки у вивченні давньої історії населення північно-східної частини Карпатської улоговини припадають на 70-90-ті рр. XX ст. Цьому сприяло кілька факторів. Оцінивши ключовий характер деяких археологічних пам'яток Закарпаття, що знаходилися на стику двох культурних зон - центральної і східноєвропейської, сюди прибули працювати кілька археологічних експедицій провідних дослідницьких центрів. Давньокам'яний вік вивчала палеолітична експедиція Природничого музею АН УРСР (керівник - В. Гладилін), палеоліт і мезоліт - експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР (О. Черниш, Л. Макевий), неоліт - експедиція Інституту археології АН СРСР (В. Титов), енеоліт - експедиція Львівського університету (М. Пелещишин) [2, с. 14-17].

Все ж найбільші систематичні польові дослідження археологічних пам'яток краю проводили три експедиції Ужгородського університету (Е. Балагурі, В. Котигорошко), Природничого музею АН УРСР та Ужгородської групи Інституту археології АН УРСР (з 1985 року група в складі відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР). На початку 70-х років на Закарпатті розгорнулося грандіозне за масштабом будівництво, пов'язане з великими земляними роботами, а саме: спорудження нафтопроводу «Дружба», кількох віток газопроводу ( «Уренгой –Помари -Ужгород», «Братерство», «Союз»), Транс карпатської шосейної дороги, меліорації земель на рівнинній і передгірських зонах. Всі ці роботи вимагали в зонах проведення земляних робіт невідкладних охоронних розкопок, а кошти отримувались від тих організацій, які вели будівництво. Так було, по-перше, вирішено фінансовий бік справи, по-друге, дало можливість вперше на теренах краю проводити розкопки широкими площами (по 3-4- тис. кв. м. культурної площі), охоплюючи роботами майже всі періоди давньої історії Закарпаття.

Окрім палеолітичної та палеолітичної експедицій, які вивчали пам'ятки виключно кам'яного віку, науковці університет і Ужгородської групи досліджували всі пам'ятки, які траплялися на об'єктах новобудов. Тому подальшій огляд виконаних робіт зручніше розглядали за здобутками експедицій, а на разі розгляду окремих історичних рас.

Екскурс розпочнемо з палеоліту, розкопки якого виявлені у 80-ті роки XX ст.. світове значення мало ранньопалеолітичне місцезнаходження в Королеві, яка знаходиться на 20-метровій терасі (стоянки Виннички, Гострий Верх), які вивчали польових розкопок, починаючи з 1974 р. ця пам'ятка за кількістю 14 нашарувань часу ашель - мустьє з чіткістю геологічної стратиграфії, виразності матеріалів від ашеля до мустьє і пізнього палеоліту немає собі рівних в Центральній та Східній Європі.

До мустьєрської доби нині зараховано понад 40 місцезнаходжень. До цінних стоянок віднесено Королево, Чорна І. IX. Рокосово, Діброва та ін. Серед знайдених знарядь праці: двох бокові чоппери, зубчасті пили, сікачі, скребла. Заготовки обкладені леваллуазькими відщепами, подібними нуклеусами; знаряддя праці, рубилами, листоподібними і іншими дрібними знаряддями (3). Памятками для вивчення палеоліту, в першу чергу, були стратифіковані пам'ятки Королева І, Королева II та пізньопалеолітичні комплекси Берегова І з Малої гори. А також стоянка на високому лівому березі р. Тиса, в кар’єрі для добування щебеню, на горі Сергейл, що є високою ранньочетвертинною терасою давнього верхньотиського озера. Відкрила їх і досліджувала в 1976р. Закарпатська палеолітична експедиція Інституту археології АН УРСР. Розкопки дали можливість виявити знахідки ашельського і мустьєрського шарів з кількома горизонтами. Серед знахідок нижнього шару – масивні від- щепи, знаряддя типу хоперів, нуклеусом, робила, а у верхньому – вироби мустьєрських типів з проявами леваллуазької техніки.

Серед інших пам’ятників, відкритих Закарпатською експедицією можна відмітити Чорну І, де зібрані матеріали леваллуазького типу; Новоселицю І, ІІ, Хижу І, Плешки ІІ, на яких також досліджені матеріали леваллуазького типу. Більшість знахідок з андезиту. Місце знаходження Діброво, Чорної IV, Хижі IV, Заставної ІІ, Онковиць, Горян, Радванської гори ІІ, Виноградово, Берегово, Виселичної гори, Шаян ІІ, Ільниця, Біла Церков, Становиць, Солотвино І, ІІ, Плешки та інших пунктів дали колекції виробів з креміню.

Важливим науковим внеском у розвиток питань кам'яного віку Закарпаття слід вважати спробу визначити періодизацію і хронологію палеоліту. Підготовлена дослідниками культурологічна колонка дозволила дати відомості про давньокам'яну добу. Сьогодні до раннього палеоліту Закарпаття зараховано пам'ятки ашельської (850-150 тис. років до н.е.), мустьєрської (150-40 тис. років до н.е.). до першої віднесено місцезнаходження та стоянки Королево І, Рокосово І, Рокосово II, Раковець [1, с. 17-19].


1.2 Пізній палеоліт


Случайные файлы

Файл
16903.rtf
70323.rtf
100676.rtf
154145.rtf
148413.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.